| вулиці |
А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я |
|
|
|
 |
Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ  |
|
|
|
| вулиця Покровська |
|
|
|
|
| Міститься в Подільському районі. За її сучасною лінією сформувалася після перепланування Подолу, спричиненого нищівною пожежею 1811р. В середині ХVст. мала назву "Гнила", оскільки розташована під горою, звідки стікала вода, створюючи заболочену місцевість. У ХVIIIст. була частиною центральної вулиці Подолу - Великої Мостової. Крім того, мала ще й назву Покровська - від церкви, збудованої 1766р. за проектом архітектора І.Григоровича-Барського (вулиця Покровська, 7). На плані Києва 1803р. вулицю названо Добромикільською - від розташованої тут з 1682р. дерев'яної церкви Миколи Доброго, при якій діяв "Шпиталь Миколи Доброго". Вона була замінена 1807р. кам'яною за проектом першого міського архітектора А.Меленського (зруйнована у 1930-х рр.). Після перепланування Подолу (за проектом архітектора В.Гесте 1812р.) до початку 1830-х рр. вулиця звалася Десятинною, потім знову Покровською, а з 1955р. - Академіка Зелінського. 1990р. повернуто історичну назву. Починається від вулиці Андріївської і веде до Контрактової площі. |
|
|
|
|
 Покровська, 4 рiг Андрiївської Одноповерховий дерев'яний флігель шириною фасаду на три вікна був розташований на території садиби, що належала причту церкви Миколи Доброго. Мав дві однокімнатні квартири. Будинок причту, розташований на розі Боричевого Току на півтора поверхи, був споруджений 1832р. за проектом архітектора П.Дубровського. Будівлі причту церкви Миколи Доброго були націоналізовані 1922р. Флігель знесено у жовтні 1986р. |
|
|
|
|
 Покровська,5 Житловий будинок відомого київського золотаря (ювеліра) Самсона Стрельбицького (зараз в цьому - в червні 1982р. знесеному, а потім відбудованому - будинку міститься Посольство США) та сторожка, знесена в червні 1982р. Будинок Стрельбицького зведено 1808р. в класицистичному стилі. |
|
|
|
|
 Покровська, 6, 4 та 2 Одноповерховий з боку вулиці і двоповерховий з боку подвір'я кам'яний житловий будинок №2 споруджено після 1852р. київським купцем першої гільдії Ф.Чернишовим за "зразковим проектом" №3 (тобто шириною фасаду на три вікна), "височайше" затвердженим для міст Російської імперії. Знесений у січні 1982р. |
|
|
|
|
| вулиця Полтавська |
|
|
|
|
| Міститься в Шевченківському районі. Пролягає від вулиці Артема до вулиці Косіора. Виникла в середині ХІХст. під назвою вулиця Кудрявська, від місцевості Кудрявець, поблизу якої вона розташована. Сучасна назва - з 1908р., надана на прохання жителів вулиці з нагоди двохсотріччя Полтавської битви (відзначалося 1909р.). До вулиці Полтавської прилучаються вулиці Тургенєвська, Дмитрівська та Златоустівська. |
|
|
|
|
 Полтавська, 4-а Житловий двоповерховий будинок І. Щітківського, перший взірець українського архітектурного модерну київської школи. Зведений в 1907-1908рр. за проектом геніального українського архітектора В. Кричевського (1872-1952). Будинок дерев'яний, обкладений цеглою. За оздоблення будинку кольоровою плиткою В.Кричевському та народному майстру-керамісту І.Глодеревському (з Опишні) на Другій кустарно-промисловій виставці 1909р. було присуджено премію. Праворуч головного фасаду містилася дерев'яна брама, схожа на ту, яка була в садибі Г. Галагана в Лебединціях. Знесений в грудні 1985р. Реконструкція головного фасаду та кресленик плану виконані проф. В.Чепеликом (див.: Чепелик В. Український архітектурний модерн. - К., 2000. - С. 150-156). |
|
|
|
|
 Полтавська, 8, 6, 4 та 2 Житлові малоповерхові цегляні будинки кінця ХІХ - початку ХХст. Будинки №№4 та 6 знесені в листопаді 1985р., будинок №2 - в вересні 1984р., №8 - в листопаді 1987р. |
|
|
|
|
 Полтавська, 11, 9 та 7 Житлові малоповерхові цегляні будинки кінця ХІХ - початку ХХст. Будинки №№ 9 та 11 знесені в листопаді 1985р., будинок №7 - в березні 1986р. |
|
|
|
|
| **_<< попередня | вгору |
наступна >>_** |
|
|
|
|
|
|
|
|
| головна **_| автори |
вступне слово |
зміст |
додаток_** |
|