| вулиці |
А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я |
|
|
|
 |
Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ  |
|
|
|
| вулиця Олеся Гончара |
|
|
|
|
| Міститься в Шевченківському та Радянському районах. Пролягає від вулиці Великої Житомирської до площі Перемоги і вулиці Дмитрівської. Виникла ще за часів Київської Руси в межах так званого "міста Ярослава Мудрого". В першій половині ХІХст. звалася Володимирським провулком. Доходила до схилів, розрізаних рівчаками - Бульварно-Кудрявським, Афанасьєвським, Підвальним та Кадетським, територія яких простягалася до Галицької площі (тепер - площа Перемоги), і тривалий час була місцем звалища побутових відходів. Ця частина вулиці була засвоєна під будівництво, починаючи з середини ХІХст. Починаючи з 1834-1836рр. згадується в міських документах як Маловолодимирська. 1911р. була перейменована в пам'ять прем'єр-міністра П.Столипіна, який внаслідок замаху помер у клініці Качковського, що містилася на цій вулиці в будинку №33. З 1919р. носила ім'я В.Гершуні, з 1937р. - Л.Кецховелі, в 1939-1996рр. - В.Чкалова, нині носить ім'я українського письменника О.Гончара. До вулиці Олеся Гончара прилучаються вулиці Стрітенська, Рейтарська, Ярославів Вал, Михайла Коцюбинського, провулок Чеховський, вулиці Богдана Хмельницького, Гоголівська і Тургенєвська. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,3 Одноповерховий кам'яний будинок з житловим підвалом споруджений 1890р. титулярним радником Ф.Гутовським. Автор проекту невідомий. Знесений в лютому 1980р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,3-5 Літній кінотеатр ім.В.Чапаєва збудований наприкінці 1940-х рр. Містився на території двох садибних ділянок, забудова яких не збереглася. Знесений у жовтні 1980р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара, 17 Двоповерховий житловий будинок кінця ХІХст. Знесений в липні 1979р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,22 Двоповерховий житловий будинок кінця ХІХст. Знесений в жовтні 1981р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,23 Двоповерховий житловий будинок кінця ХІХ ст. Знесений в травні 1979 р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,26 (з флiгелем) Територія садиби була виділена 1852р. київському міщанину І.Вєчному, який побудував тут фасадний дерев'яний будинок шириною на п'ять вікон. Згодом садиба переходить у власність його вдові київській міщанці Вассі Федорівні, яка продає її вдові аптекаря Є.Леонсон, яка розвела на цій території фруктовий сад. 8 травня 1879р. садиба стає власністю сотника Дон-ського 11-го козачого полку О.Зотова, який за проектом архітектора П.Спарро 1880р. надбудовує фасадний дерев'яний будинок ще одним поверхом і обкладає цеглою. 1896р. садиба переходить у власність губернського секретаря К.Григоровича-Барського, а 1907р. - київського лікаря М.Козловського. У цей час за проектом архітектора Г.Ледоховського перебудова-но фасадний будинок (1907р.). Його інтер'єри були багато прикрашені ліпниною, з'яви-лися кахельні печі, ліхтар на другому поверсі. У будинку містилася лікарня М.Козловського. В березні 1981р. його було знесено. 1908р. в глибині садибної ділянки був споруджений двоповерховий флігель (низ - кам'яний, верх дерев'яний, обкладений цеглою) за проектом архітектора І.Агурова в стилі модерн. Знесений в липні 1989р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,28 Будинок споруджений на території садибної ділянки колезьким регістратором Я.Мощинським за проектом художника-архітектора Р.Тустановського. Перебудований 1880р. новим власником садиби колезьким реєстратором О.Остапенком, і 1897р. - колезьким секретарем П.Бєльським за проектом архітектора С.Рикачова. Знесений 1981р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,37 Двоповерховий житловий будинок кінця ХІХст. Знесений в квітні 1979р. |
|
|
|
|
 Олеся Гончара,69 Двоповерховий житловий будинок кінця ХІХст. Знесений в листопаді 1981р. |
|
|
|
|
| << попередня **_| вгору |
наступна_** >> |
|
|
|
|
|
|
|
|
| головна **_| автори |
вступне слово |
зміст |
додаток_** |
|