Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН вулиця Отто Шмiдта (original) (raw)

головна **_| автори	вступне слово	зміст	додаток	_**
вулиці	А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я
	Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ
вулиця Отто Шмiдта
Вулиця Отто Шмідта розташована на Татарці - історичній місцевості, яка простягається звивистим, вузьким узгір'ям між Подолом, Лук'янівкою, Юрковицею, Вовчим і Реп'яховим ярами. Назва Татарки - від нижегородських татар (переважно миловарів і торговців), які спочатку оселилися поблизу вулиці, згодом названої Татарською. Вулиця виникла у середині ХІХст. в складі вулиці Юрківської, 1866р. вперше згадується як Верхньоюрківська, оскільки проходить по верхній частині гори Юрковиці. Розпочинається від вулиць Старої Поляни і Нижньоюрківської і проходить до вулиць Половецької і Багговутівської. Сучасна назва - вулиця Отто Шмідта - існує згідно з постановою Київської міськради від 7 червня 1934р. "Про вшанування героїв Арктики - челюскінців" на честь випускника Імператорського університету св. Володимира, математика та геофізика, Героя Радянського Союзу, головного редактора першого видання "Большой Советской Энциклопедии", академіка О.Шмідта (1891-1956).
Отто Шмiдта, 8, 6, 4 та 2 Малоповерхова житлова забудова кінця ХІХст. Будинки знесені протягом 1985р.
Отто Шмiдта, 9, 11 та 13 Одноповерхова житлова забудова кінця ХІХст. Будинки знесені протягом 1985р.
Отто Шмiдта, 19 Житловий будинок кінця ХІХст. Знесений до листопада 1988р.
Отто Шмiдта, 22, 20 та 18 Малоповерхова житлова забудова кінця ХІХст. Будинки знесені протягом 1984р.
Отто Шмiдта, 23 Житловий будинок кінця ХІХст. Будинок знесений на початку 1989р.
Отто Шмiдта, 30 та 28 Малоповерхова житлова забудова кінця ХІХст. Будинки знесені в квітні 1984 р.
Отто Шмiдта, 31 Житлові будинки кінця ХІХст. Знесені в жовтні 1988р.
Отто Шмiдта, 32 та 30 Житлові малоповерхові будинки останньої чверті ХІХст. В будинку №32 мешкала родина М.Бейліса, якого 1911р. було брехливо звинувачено в ритуальному вбивстві. Гучний судовий процес 1913р. повністю виправдав Бейліса. В історію ця карна справа увійшла під назвою "Справа Бейліса".
Отто Шмiдта, 34 та 36 В 1880-х рр. садиба №34 належала міщанці Г.Мартехіній, у 1890-х - міщанину Вишневському, у 1899-1907рр. - А.Чаплигіній. За "даною кріпостю" від 18 січня 1907р. садиба була придбана комерції радником М.Чоколовим, який 28 червня 1908р. продав її Ю.Шмідту. На цій території знаходилися: фасадний дерев'яний будинок, критий залізом. Всередині садиби - два одноповерхових дерев'яних флігелі, три дерев'яних сараї. Крім того, у садибі був "фруктовый сад, из 30-ти отборных яблонь и груш, ...несколько вишен, абрикос, слив и кустов смородины, крыжовника и малины". У цій садибі минули юнацькі роки сина Ю.Шмідта - майбутнього академіка Отто Шмідта, який мешкав тут з 1908 по 1917рр.
Отто Шмiдта, 40 та 38 Садибна ділянка була придбана "казенним селянином" Д.Кудебським та його дружиною Мотроною на торгах, які проводила 1862р. Міська дума, для будівництва одноповерхового дерев'яного будинку шириною фасаду на три вікна. 18 вересня 1885р. садибна ділянка була продана з публічного торгу київському міщанину С.Захарченку, який 1899р. спорудив тут дерев'яний одноповерховий будинок, обкладений цеглою, у нижньому поверсі знаходилися дві лавки - казенна винна та бакалійна, а в центрі садиби - старий одноповерховий дерев'яний флігель. Після смерті С.Захарченка 1913р. садиба переходить у володіння його удови - Софії Захарченко. В цьому будинку мешкала В.Чеберяк, прихильниця чорносотницького руху, одна з головних фігуранток у "Справі Бейліса" (за радянського часу репресована). Утримувала тут кримінальну "малину". Знесений у вересні 1988р. Садибна ділянка №38, на якій розміщено одноповерховий дерев'яний будинок, була виділена 1861р. міщанину П.Бугаєвському та його дружині Марії. Наступними власниками садиби були: у 1889-1900рр. - міщанин І.Чумаков, 1901-1916рр. - потомствений почесний громадянин А.Павловський та його дружина Параска. Знесений у вересні 1988р.
Отто Шмiдта, 42 та 40 Садибна ділянка за “даною” від 15 вересня 1880р. дісталася київській міщанці О.Захарченко, яка 1885р. продає за 100крб. сріблом частину садиби площею 200кв.саж. на розі вулиць Юрківської та Половецької фельдфебелю 132 піхотного Бендерського полку П.Петренкову та його дружині. На той час на території садиби містився наріжний одноповерховий дерев’яний будинок. Наступними власниками садиби були: у 1904–1906рр. – І.Синоцький, у 1907– 916рр. – належала родині ліхтарника Шаховського, одного зі перших свідків звинувачення у резонансній “Справі Бейліса”. На світлині – подружжя Шаховських в своїй садибі.
**_<< попередня | вгору	наступна >>_**
головна **_| автори	вступне слово	зміст	додаток_**