Carl Gustaf Emil Mannerheim (original) (raw)

dbo:abstract

كارل غوستاف إميل مانرهايم (Carl Gustaf Emil Mannerheim؛ ، 4 يونيو 1867 - لوزان، 27 يناير 1951) قائد الأعلى لقوات الدفاع الفنلندية وسياسي. كان وصياً على البلاد (1918 – 1919)، وسادس رؤساء فنلندا (1944 – 1946). ولد مانرهايم في زمن دوقية فنلندا الكبرى التابعة للإمبراطورية الروسية بعائلة فنلندية نبيلة ناطقة بالسويدية استقرت في فنلندا منذ أواخر القرن الثامن عشر. كان مارهاين جده من ناحية الأب قد هاجر من ألمانيا إلى السويد خلال القرن السابع عشر، بينما يعود أسلافه من ناحية الأم إلى سودرمانلاند في السويد. خدم في الجيش الإمبراطوري الروسي، مـُرتقياً فيه حتى رتبة جنرال. أعلنت فنلندا استقلالها بـُعيد الثورة البلشفية، بيد أن سرعان ما تورطت في حرب أهلية على أساس طبقي. اعتنق العمال بأغلبية ساحقة العقيدة الاشتراكية ("الحـُمر") واعتنق البورجوازيون والمزارعون وأصحاب الأعمال الصغيرة العقيدة الرأسمالية ("البـِيض"). كان مانرهايم القائد العسكري للبيض. وبعد عشرين عاماً، عـُين مانرهايم قائداً أعلى لقوات فنلندا المسلحة إبان حربها مع الاتحاد السوفياتي بين عامي 1939-1944. (ar)
Carl Gustaf Emil, svobodný pán z Mannerheimu (16. června 1867 na zámku – 27. ledna 1951 Lausanne) byl finský šlechtic, politik, diplomat a vojevůdce, jeden ze zakladatelů samostatného Finska a jeho 6. prezident. Byl tvůrcem Finských ozbrojených sil, regentem finského státu na začátku jeho existence, vrchním velitelem ve všech válkách, které Finsko jako samostatný stát vedlo (občanské, zimní, pokračovací i laponské), a v pořadí 6. finským prezidentem (1944–1946). Finy je ctěný jako národní hrdina a tvůrce a ochránce samostatnosti Finska, v prosinci 2004 jej Finové v televizním hlasování zvolili největším Finem všech dob. Je považován za jednoho z nejlepších vojevůdců 20. století a vynikajícího stratéga zejména , zdržovacích a . (cs)
El baró (Askainen, 4 de juny de 1867 (Julià) - Lausana, 27 de gener de 1951) va ser un militar i polític finlandès, sisè president de la República de Finlàndia (1944-1946) i . Mannerheim va néixer a la mansió Louhisaari, en Askainen, al si d'una família sueco-finesa, amb avantpassats neerlandesos, que havien ascendit a la noblesa en 1768. Els seus pares varen ser el comte Carl Robert Mannerheim i la seva esposa Hedvig Charlotta Hélène von Julin, com a tercer fill d'aquest matrimoni, a una família en la qual els fills menors heretaven el títol de Baró (en finés Vapaaherra, en suec Friherre). Era tanmateix, parent de l'explorador Adolf Erik Nordenskjöld. Mannerhein, batejat Carl Gustaf Emil, era conegut pel seu segon nom, Gustaf (en finés Kustaa), i durant la seua vida, firmà les seves cartes privades com Gustaf o G. La seva llengua materna era el suec, però també parlava rus, francès, alemany, anglès i polonès. Irònicament, Mannerheim no va aprendre a parlar finés fins, aproximadament, els 50 anys. (ca)
Ο βαρόνος Καρλ Γκούσταφ Έμιλ Μάνερχαϊμ (Carl Gustaf Emil Mannerheim, , 4 Ιουνίου 1867 – Λωζάνη, Ελβετία, 27 Ιανουαρίου 1951) ήταν Φινλανδός στρατάρχης και πολιτικός. Αντιβασιλέας της Φινλανδίας το 1918, ήταν ανώτατος στρατιωτικός διοικητής των φινλανδικών δυνάμεων στο τέλος του Α΄ Παγκοσμίου Πολέμου, θέση την οποία και διατήρησε κατά τη διάρκεια του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου. Τέλος, διετέλεσε Πρόεδρος της Φινλανδίας το διάστημα μεταξύ του 1944 και του 1946. Σε δημοσκόπηση που έγινε 53 χρόνια μετά τον θάνατό του, ο Μάνερχαϊμ ψηφίστηκε ως ο μεγαλύτερος Φινλανδός στα χρονικά της χώρας. Επίσης, αναφέρεται από πολλούς ως ο "πατέρας της σύγχρονης Φινλανδίας". (el)
Marŝalo de Finnlando, generalo kaj barono Carl Gustaf Emil MANNERHEIM (naskiĝis la 4-an de junio 1867 en kastelo , Finnlando; mortis la 27-an de januaro 1951 en Lausanne, Svisio) estis finnlanda nobelo, diplomato kaj , unu el starigintoj de memstara Finnlando. De finnlandanoj li estas adorata kiel nacia heroo, kreinto kaj defendanto de la memstareco de Finnlando, en decembro de 2004 finnoj elektis lin en televida balotado kiel la plej grandan finnon de ĉiuj tempoj. Li estas konsiderata kiel unu el la plej bonaj armeestroj de la 20-a jarcento kaj eminenta stratego de defendaj, malfruigaj kaj retirigaj bataloj. (eo)
Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (Swedish pronunciation: [kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhɛjm], Finland Swedish: [kɑːrl ˈɡʉstɑv ˈeːmil ˈmɑnːærˌhejm]; 4 June 1867 – 27 January 1951) was a Finnish military leader and statesman. He served as the military leader of the Whites in the Finnish Civil War of 1918, as Regent of Finland (1918–1919), as commander-in-chief of Finland's defence forces during the period of World War II (1939–1945), as Marshal of Finland (1942–), and as the sixth president of Finland (1944–1946). The Russian Empire dominated the Grand Duchy of Finland before 1917, and Mannerheim made a career in the Imperial Russian Army, rising by 1917 to the rank of lieutenant general. He had a prominent place in the ceremonies for Emperor Nicholas II's coronation in 1896 and later had several private meetings with the Tsar. After the Bolshevik revolution of November 1917 in Russia, Finland declared its independence (6 December 1917) – but soon became embroiled in the 1918 Finnish Civil War between the pro-Bolshevik "Reds" and the "Whites", who were the troops of the Senate of Finland, supported by troops of the German Empire. A Finnish delegation appointed Mannerheim as the military chief of the Whites in January 1918. Mannerheim was appointed as Commander-in-Chief of the country's armed forces in November 1939 after the Soviet invasion of Finland. He personally participated in the planning of Operation Barbarossa and led the Finnish Defence Forces in an invasion of the USSR alongside Nazi Germany known as the Continuation War (1941–1944). In 1944, when the prospect of Nazi Germany's defeat in World War II became clear, the Finnish Parliament appointed Mannerheim as President of Finland, and he oversaw peace-negotiations with the Soviet Union and the UK. He resigned from the presidency in 1946 and died in 1951. Participants in a Finnish survey taken 53 years after his death voted Mannerheim the greatest Finn of all time. During his own lifetime he became, alongside Jean Sibelius, the best-known Finnish personage at home and abroad. Given the broad recognition in Finland and elsewhere of his unparalleled role in establishing and later preserving Finland's independence from the Soviet Union, Mannerheim has long been referred to as the father of modern Finland,and the New York Times has called the Finnish capital Helsinki's Mannerheim Museum memorializing the leader's life and times "the closest thing there is to a [Finnish] national shrine". On the other hand, Mannerheim's personal reputation still strongly divides opinions among people even to this day, with critics highlighting his role as General of the White Guard in the fate of the Red Prisoners during and after the Finnish Civil War, as well as his role in the Siege of Leningrad, which resulted in the deaths of an estimated 900,000 to 1,000,000+ civilians and has been deemed a genocide by the Russian government as well as some historians. Mannerheim is the only Finn to have held the rank of field marshal, an honorary rank bestowed upon especially distinguished generals. (en)
Freiherr Carl Gustaf Emil Mannerheim [ˈmɑnːɛrheim] (* 4. Juni 1867 auf Schloss Louhisaari in Askainen, Großfürstentum Finnland; † 27. Januar 1951 in Lausanne) war ein finnlandschwedischer Offizier und Staatsmann. Mannerheim war Oberbefehlshaber der finnischen Armee im Winterkrieg 1939/1940 und im Fortsetzungskrieg 1941. Von 1944 bis 1946 war er finnischer Staatspräsident. (de)
Carl Gustaf Emil Mannerheim fue un noble, militar y político finlandés, mariscal y comandante en jefe de las Fuerzas Armadas de Finlandia, y sexto presidente de la República de Finlandia (1944-1946). Mannerheim nació en la mansión Louhisaari, en Askainen, en el seno de una familia sueco-finesa, con antepasados neerlandeses, que había ascendido a la nobleza en 1768. Su padres fueron el conde y su esposa , siendo el tercer hijo de este matrimonio, una familia en la que los hijos menores heredaban el título de Barón (en finés Vapaaherra, en sueco Friherre). Era asimismo pariente del explorador Adolf Erik Nordenskjöld. Mannerhein, bautizado Carl Gustaf Emil, era conocido por su segundo nombre, Gustaf (en finés Kustaa), y durante su vida, firmó sus cartas privadas como Gustaf o G. Su lengua materna era el sueco, pero también hablaba ruso, francés, alemán, inglés y polaco. Curiosamente, Mannerheim no aprendió a hablar finés hasta los 50 años de edad aproximadamente. (es)
Carl Gustaf Emil Mannerheim finlandiar militar eta politikaria izan zen. Errusiar gudarosteko kide izan zen 1917ko iraultzara arte. 1918an boltxebikeak egotzi zituen Finlandiatik, eta agintari izendatu zuten bere herritarrek. Bigarren Mundu Gerran, 1940-1941. urteetan, Sobietar Batasunaren kontra borrokatu zen hasieran; gero, ordea, harekin bakea sinatu eta Alemaniaren kontra egin zuen gerra. 1944an errepublikako lehendakari aukeratu zuten, eta 1946an utzi zuen aginpidea, osasun-arazoek hartara behartuta. (eu)
Le baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (/kɑːrl ˈgʉstɑv ˈeːmil ˈmanːærˌhejm/ ) est un maréchal de Finlande et homme d'État, né le 4 juin 1867 à Askainen et mort le 27 janvier 1951 à Lausanne. Régent en 1918, il était le commandant en chef des forces finlandaises à la fin du premier conflit mondial, poste qu'il occupe à nouveau durant la Seconde Guerre mondiale. Enfin, il fut président de la Finlande entre 1944 et 1946. (fr)
Bhí Carl Gustaf Emil Mannerheim ( 4 Meitheamh 1867 - Lausanne 27 Eanáir 1951) ar an séú hUachtarán ar Phoblacht na Fionlainne. Oifigeach in Arm Impiriúil na Rúise a bhí ann ar dtús, ach nuair a chuir an réabhlóid deireadh leis an Impireacht, d'fhill sé ar an bhFionlainn, áit ar éirigh leis fós an-cháil a bhaint amach dó féin mar ardcheannasaí airm agus mar Uachtarán. (ga)
Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (pengucapan bahasa Finlandia: ) (4 Juni 1867 – 27 Januari 1951) adalah untuk Finlandia, , politikus, dan komandan militer yang sukses. Ia juga menjabat Presiden Finlandia ke-6 (4 Agustus 1944 – 8 Maret 1946). Ia adalah seorang marsekal dan jenderal dalam Tentara Kekaisaran Rusia, seorang penjelajah, dan kemudian-selama dan setelah perjuangan kemerdekaan Finlandia-ialah Panglima Tertinggi dalam 3 perang dan Kepala Negara ke-2. Selama masa hidupnya, bersama dengan Jean Sibelius, ia menjadi tokoh Finlandia terkenal di dalam dan luar negeri. (in)
カール・グスタフ・エミール・マンネルヘイム（Carl Gustaf Emil Mannerheim スウェーデン語: [ˈkɑːɭ ˈɡɵˈstav ˈeːmɪl ˈmanːɛrˈheɪm]、1867年6月4日 - 1951年1月27日）は、フィンランドの軍人、大統領。フィンランド軍の最高司令官としてフィンランド内戦、冬戦争、継続戦争、ラップランド戦争を指揮した。士官候補生としてロシア帝国陸軍に入隊し、日露戦争などで実績を積み将軍となった。第一次世界大戦中にフィンランドが独立すると、その後の混乱から起こったフィンランド内戦で、の司令官として闘った。独立早期、フィンランドが君主制を目指した際には摂政として連合国に独立承認を求めた。その後、一時は公職を離れたが、第二次大戦突入前の情勢不安の中で先の実績を買われて国防委員長となり、軍の装備の更新などに力を入れた。その後のソ連との戦争である冬戦争、継続戦争においては最高指揮官となり、フィンランドの防衛を行った。継続戦争の戦況悪化とナチス・ドイツとの同盟の責任から大統領を辞したリスト・リュティを継いで、1944年から1946年にかけて第6代大統領となり、ラップランド戦争でナチス・ドイツと戦い、ソ連との難しい講和を成し遂げ、独立を保った。 2000年のフィンランド国内の調査においてフィンランドで最も偉大な人物として選ばれた。 (ja)
( 만네르헤임은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 만네르헤임 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 칼 구스타브 에밀 만네르헤임 남작(스웨덴어: Friherre Carl Gustaf Emil Mannerheim, 스웨덴어 발음: [kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhejm], 러시아어: Густав Карлович Ма́ннергейм 구스타프 카를로비치 만네르헤임[*]: 1867년 6월 4일~1951년 1월 27일)은 핀란드의 군사지도자, 정치인이다. 만네르헤임은 핀란드 내전 당시 백핀란드 측 사령관, 핀란드 왕국의 섭정(1918년–1919년), 제2차 세계 대전 당시 핀란드 방위군 총사령관, 제6대 핀란드 공화국대통령(1944년–1946년)을 역임했고 칭호를 받았다. 만네르헤임은 러시아 제국령 핀란드 대공국에서 스웨덴어를 구사하는 귀족 집안에서 태어났다. 만네르헤임 가는 18세기 말 핀란드에 정착했다. 더 거슬러 올라가면 만네르헤임의 부계 혈통은 독일계로서 마르헤인(Marhein)이 17세기에 스웨덴으로 이주한 것이 그 시초이고, 모계 혈통은 그 선조가 스웨덴 쇠데르만란드 출신이다. 만네르헤임은 러시아 제국 육군에 입대하여 중장 계급까지 달았다. 니콜라이 2세의 대관식을 비롯한 여러 행사장에도 종종 참석했으며 차르와도 몇 차례 독대를 나누었다. 러시아 혁명으로 러시아 제국이 망한 이후 핀란드는 독립을 선언하였으나 곧 친볼셰비키파 적군과 친원로원파 백군으로 나뉘어 핀란드 내전이 일어나게 되었다. 만네르헤임은 백군의 군사부문 사령관으로 임명되었고 내전을 백군의 승리로 이끌었다. 20여년 뒤, 핀란드가 소련과 두 차례 걸친 불리한 전쟁(겨울전쟁, 계속전쟁)을 하게 되자 현역으로 복귀한 만네르헤임은 핀란드 방위군 총사령관으로서 나라를 지켜냈다. 1944년 말, 독일의 패색이 짙어지자 핀란드는 독일을 버리고자 하였고, 이후 차기 대통령으로 선출된 만네르헤임은 소련, 영국과의 평화협상을 주도했다. 전쟁이 끝난 뒤인 1946년 대통령직을 사임했고 1951년 죽었다. 만네르헤임이 사망하고 53년 뒤에 이루어진 핀란드의 설문조사에서는 만네르헤임이 전 역사를 통틀어 가장 위대한 핀란드인으로 뽑혔다. 핀란드의 건국과 러시아·독일 등 외세 열강으로부터의 독립을 지켜낸 데 있어 만네르헤임이 기여한 바는 달리 견줄 데가 없으며, 오랫동안 근대 핀란드의 국부라고 칭송받아 왔다. 핀란드의 수도 헬싱키에는 이 세워져 만네르헤임을 기념하고 있다. 때때로 이 박물관을 일컬어 “(핀란드의) 국민적 성지에 가장 가까운 무엇”이라고 하기도 한다. (ko)
Carl Gustaf Emil Mannerheim (ur. 4 czerwca 1867 w , zm. 27 stycznia 1951 w Lozannie) – fiński arystokrata, wojskowy i polityk, generał porucznik Armii Imperium Rosyjskiego. Po uzyskaniu niepodległości przez Finlandię dowódca w czasie wojny domowej, następnie regent istniejącego w latach 1918–1919 Królestwa Finlandii. W okresie wojny zimowej Naczelny Dowódca , marszałek Finlandii od 1942 roku i prezydent w latach 1944–1946. (pl)
Il barone Carl Gustaf Emil Mannerheim (IPA: ˡkɑːɭ ˡɡɵs.tɑf ˡeːmil ˡmanːər.he͡im, ; Askainen, 4 giugno 1867 – Losanna, 27 gennaio 1951) è stato un generale, politico e statista finlandese. È considerato l'eroe nazionale finlandese. Reggente di Finlandia dal 1918 al 1919, comandante supremo delle Forze di difesa finlandesi durante la seconda guerra mondiale, divenne poi presidente della Repubblica finlandese dal 1944 al 1946. (it)
Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (Askainen, 4 juni 1867 – Lausanne (Zwitserland), 27 januari 1951) was Finlands beroemde stafchef en latere president (1944–1946). Eerder, van 1918 tot 1919, was hij regent van Finland. Tijdens de Finse Burgeroorlog (1918-1919) was hij legeraanvoerder van het Witte Leger dat tegen het Rode Leger van de bolsjewieken (communisten) vocht. (nl)
Carl Gustaf Emil Mannerheim (Askainen, 4 de junho de 1867 — Lausana, 27 de janeiro de 1951) foi um militar e político finlandês, tendo participado na Guerra Civil Finlandesa (1918), na Guerra de Inverno (1939-1940) e na Guerra da Continuação (1941-1944), e sido regente (de 12 de dezembro de 1918 a 26 de julho de 1919) e sexto presidente de seu país (de 4 de agosto de 1944 a 4 de março de 1946). Nascido numa família de nobreza sueco-finlandesa, ingressou com pouca idade na Escola de Cadetes. Como oficial, serviu à Rússia na guerra contra o Japão. De volta à sua pátria, recebeu cinco condecorações. Em 1914 começou a Primeira Guerra Mundial. Mannerheim, então general do exército czarista da Finlândia ocupada pela Rússia, comandou uma unidade russa. A revolução dos bolcheviques e a paz com os alemães decidem seu destino. Mannerheim renunciou a seu posto e voltou à Finlândia, iniciando a luta pela libertação finlandesa. Organizou e ensinou um pequeno grupo de combatentes, que viria a ser a base do futuro exército libertador. Para conseguir armas, Mannerheim mobilizou 20 homens e tomou silenciosamente uma guarnição russa, onde matou todos os soldados e roubou todas as armas e munições de que precisava. Na noite de 26 para 27 de janeiro de 1918, começou a guerra pela libertação. Quando foi derrotado nas eleições de 1919, reformou-se e dedicou-se à filantropia, porém regressou como chefe do conselho de defesa finlandesa e comandou as forças finlandesas contra a União Soviética na Guerra de Inverno de 1939-40 e outra vez em 1941-44 na Guerra de Continuação, tecnicamente a Finlândia nunca foi do Eixo durante a Segunda Guerra Mundial, pois sua aliança com a Alemanha era apenas parcial, ou seja, seu governo não se tornou um fantoche alemão como o romeno e o húngaro, tanto que nunca se adotou práticas anti-semitas na Finlândia, era permitido judeus nas forças armadas e também receberam milhares de judeus de países ocupados que fugiram para lá. Em agosto de 1944 tornou-se presidente e pôs fim à guerra com a Rússia, terminou a colaboração com a Alemanha Nazista e em 1944 declarou-se aliado. Teve de se demitir em 1946 devido a uma doença. Está sepultado no Cemitério de Hietaniemi em Helsínquia. (pt)
Carl Gustaf Emil Mannerheim ([kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhɛjm]), född 4 juni 1867 på Villnäs slott i Egentliga Finland, död 27 januari 1951 i Lausanne i Schweiz, var en finlandssvensk friherre, militärofficer och statsman. Han är den ende som innehaft titeln marskalk av Finland. Han är främst känd för sin ledande roll under vinterkriget och fortsättningskriget, men hade därtill ett avgörande inflytande på genomförandet av Finlands självständighet, finska inbördeskriget, dess politiska orientering mot övriga Norden och stadfästandet av Finlands regeringsform från 1919. 53 år efter hans död röstades han fram som den främste finländaren genom tiderna. Gustaf Mannerheim ligger begraven på Sandudds begravningsplats i Helsingfors. (sv)
Ка́рл Гу́став Емі́ль Маннерге́йм (швед. Carl Gustaf Emil Mannerheim, 4 червня 1867 — 27 січня 1951, Лозанна) — державний та військовий діяч Фінляндії шведського походження, генерал-лейтенант російської імператорської армії (1917), генерал від кавалерії (1918) фінської армії, фельдмаршал (1933), з 1942 року — маршал Фінляндії (почесне звання), барон. Учасник російсько-японської війни. Регент Королівства Фінляндія (12 грудня 1918 — 26 червня 1919), 6-й президент Фінляндії (4 серпня 1944 — 11 березня 1946). Командувач військовими силами Білої гвардії у Фінській громадянській війні в 1918 році, головнокомандувач збройних сил Фінляндії у часи Другої світової війни. За даними опитування, найвеличніший діяч у фінській історії усіх часів. Визнаний за його провідну роль у створенні незалежної Фінляндії та виключні заслуги у відстоюванні своєї держави від зазіхань більшовицької Росії, Карл Густав Маннергейм вважається «батьком сучасної Фінляндії». (uk)
Карл Гу́став Эми́ль Ма́ннергейм (швед. и фин. Carl Gustaf Emil Mannerheim, МФА (швед.): [ˈkɑːrl ˈɡɵsˌtɑf ˈeːmil ˈmanːərˌheim] ; 4 июня 1867, имение Виллнэс (другое написание — Виллнес; ныне Аскайнен), Або-Бьёрнеборгская губерния, Великое княжество Финляндское, Российская империя — 27 января 1951, Лозанна, Швейцария) — российский и финский государственный, политический и военный деятель шведского происхождения, барон. Генерал-лейтенант русской армии (25 апреля 1917), генерал от кавалерии (7 марта 1918) финляндской армии, фельдмаршал (19 мая 1933), маршал Финляндии (только как почётное звание) (4 июня 1942), регент Королевства Финляндия с 12 декабря 1918 года по 26 июня 1919 года, президент Финляндии с 4 августа 1944 года по 11 марта 1946 года. В качестве личного им использовалось второе имя, Гу́став; во время службы в русской армии он назывался Густа́вом Ка́рловичем; иногда его звали на финский манер — Ку́стаа. (ru)
卡爾·古斯塔夫·埃米爾·曼納海姆（瑞典語：Carl Gustaf Emil Mannerheim，瑞典语发音：[kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhɛjm]；俄語：Густав Карлович Ма́ннергейм；在华期间有一中文名叫马达汉；1867年6月4日－1951年1月27日）芬兰瑞典族，是芬蘭第二任摄政（1918-1919年）、芬蘭共和國第六任总统（1944-1946年）及。曼纳海姆曾在俄罗斯帝国陆军中服役过约三十年，期间他参加了日俄战争和第一次世界大战东方战线的战役。除了之外，他在芬兰独立后的每一场战争中担任芬兰国防军的总司令。在世时他与西贝柳斯一起就是毫无争议的最著名的芬兰人。曼纳海姆是芬兰独立后历史上最关键的人物之一。2004年在芬兰广播公司举办的评选节目中曼纳海姆被评为最伟大的芬兰人。 (zh)

dbo:termPeriod

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:battles

dbr:Russian_Civil_War
dbr:Russo-Japanese_War
dbr:Finnish_Civil_War
dbr:First_World_War
dbr:Second_World_War
Continuation War (en)
Winter War (en)
(en)
Lapland War (en)

dbp:name

Carl Gustaf Emil Mannerheim (en)
Coat of Arms of Carl Gustaf Emil Mannerheim (en)

dbp:office

6 (xsd:integer)
Commander-in-Chief of the Finnish Defence Forces (en)
State Regent of Finland (en)

dbp:relatives

(en)
Albert von Julin (en)
Count Carl Gustaf Mannerheim (en)
Eva Mannerheim-Sparre (en)
Georg C. Ehrnrooth (en)
John Jacob von Julin (en)
See Julin family (en)
See Mannerheim family (en)
Sophie Mannerheim (en)

dbp:spouse

1919 (xsd:integer)
(en)
Anastasie Arapova (en)

dbp:termEnd

1918-05-30 (xsd:date)
1919-07-26 (xsd:date)
1945-01-12 (xsd:date)
1946-03-11 (xsd:date)

dct:subject

rdfs:comment

Marŝalo de Finnlando, generalo kaj barono Carl Gustaf Emil MANNERHEIM (naskiĝis la 4-an de junio 1867 en kastelo , Finnlando; mortis la 27-an de januaro 1951 en Lausanne, Svisio) estis finnlanda nobelo, diplomato kaj , unu el starigintoj de memstara Finnlando. De finnlandanoj li estas adorata kiel nacia heroo, kreinto kaj defendanto de la memstareco de Finnlando, en decembro de 2004 finnoj elektis lin en televida balotado kiel la plej grandan finnon de ĉiuj tempoj. Li estas konsiderata kiel unu el la plej bonaj armeestroj de la 20-a jarcento kaj eminenta stratego de defendaj, malfruigaj kaj retirigaj bataloj. (eo)
Freiherr Carl Gustaf Emil Mannerheim [ˈmɑnːɛrheim] (* 4. Juni 1867 auf Schloss Louhisaari in Askainen, Großfürstentum Finnland; † 27. Januar 1951 in Lausanne) war ein finnlandschwedischer Offizier und Staatsmann. Mannerheim war Oberbefehlshaber der finnischen Armee im Winterkrieg 1939/1940 und im Fortsetzungskrieg 1941. Von 1944 bis 1946 war er finnischer Staatspräsident. (de)
Carl Gustaf Emil Mannerheim finlandiar militar eta politikaria izan zen. Errusiar gudarosteko kide izan zen 1917ko iraultzara arte. 1918an boltxebikeak egotzi zituen Finlandiatik, eta agintari izendatu zuten bere herritarrek. Bigarren Mundu Gerran, 1940-1941. urteetan, Sobietar Batasunaren kontra borrokatu zen hasieran; gero, ordea, harekin bakea sinatu eta Alemaniaren kontra egin zuen gerra. 1944an errepublikako lehendakari aukeratu zuten, eta 1946an utzi zuen aginpidea, osasun-arazoek hartara behartuta. (eu)
Le baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (/kɑːrl ˈgʉstɑv ˈeːmil ˈmanːærˌhejm/ ) est un maréchal de Finlande et homme d'État, né le 4 juin 1867 à Askainen et mort le 27 janvier 1951 à Lausanne. Régent en 1918, il était le commandant en chef des forces finlandaises à la fin du premier conflit mondial, poste qu'il occupe à nouveau durant la Seconde Guerre mondiale. Enfin, il fut président de la Finlande entre 1944 et 1946. (fr)
Bhí Carl Gustaf Emil Mannerheim ( 4 Meitheamh 1867 - Lausanne 27 Eanáir 1951) ar an séú hUachtarán ar Phoblacht na Fionlainne. Oifigeach in Arm Impiriúil na Rúise a bhí ann ar dtús, ach nuair a chuir an réabhlóid deireadh leis an Impireacht, d'fhill sé ar an bhFionlainn, áit ar éirigh leis fós an-cháil a bhaint amach dó féin mar ardcheannasaí airm agus mar Uachtarán. (ga)
Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (pengucapan bahasa Finlandia: ) (4 Juni 1867 – 27 Januari 1951) adalah untuk Finlandia, , politikus, dan komandan militer yang sukses. Ia juga menjabat Presiden Finlandia ke-6 (4 Agustus 1944 – 8 Maret 1946). Ia adalah seorang marsekal dan jenderal dalam Tentara Kekaisaran Rusia, seorang penjelajah, dan kemudian-selama dan setelah perjuangan kemerdekaan Finlandia-ialah Panglima Tertinggi dalam 3 perang dan Kepala Negara ke-2. Selama masa hidupnya, bersama dengan Jean Sibelius, ia menjadi tokoh Finlandia terkenal di dalam dan luar negeri. (in)
カール・グスタフ・エミール・マンネルヘイム（Carl Gustaf Emil Mannerheim スウェーデン語: [ˈkɑːɭ ˈɡɵˈstav ˈeːmɪl ˈmanːɛrˈheɪm]、1867年6月4日 - 1951年1月27日）は、フィンランドの軍人、大統領。フィンランド軍の最高司令官としてフィンランド内戦、冬戦争、継続戦争、ラップランド戦争を指揮した。士官候補生としてロシア帝国陸軍に入隊し、日露戦争などで実績を積み将軍となった。第一次世界大戦中にフィンランドが独立すると、その後の混乱から起こったフィンランド内戦で、の司令官として闘った。独立早期、フィンランドが君主制を目指した際には摂政として連合国に独立承認を求めた。その後、一時は公職を離れたが、第二次大戦突入前の情勢不安の中で先の実績を買われて国防委員長となり、軍の装備の更新などに力を入れた。その後のソ連との戦争である冬戦争、継続戦争においては最高指揮官となり、フィンランドの防衛を行った。継続戦争の戦況悪化とナチス・ドイツとの同盟の責任から大統領を辞したリスト・リュティを継いで、1944年から1946年にかけて第6代大統領となり、ラップランド戦争でナチス・ドイツと戦い、ソ連との難しい講和を成し遂げ、独立を保った。 2000年のフィンランド国内の調査においてフィンランドで最も偉大な人物として選ばれた。 (ja)
Carl Gustaf Emil Mannerheim (ur. 4 czerwca 1867 w , zm. 27 stycznia 1951 w Lozannie) – fiński arystokrata, wojskowy i polityk, generał porucznik Armii Imperium Rosyjskiego. Po uzyskaniu niepodległości przez Finlandię dowódca w czasie wojny domowej, następnie regent istniejącego w latach 1918–1919 Królestwa Finlandii. W okresie wojny zimowej Naczelny Dowódca , marszałek Finlandii od 1942 roku i prezydent w latach 1944–1946. (pl)
Il barone Carl Gustaf Emil Mannerheim (IPA: ˡkɑːɭ ˡɡɵs.tɑf ˡeːmil ˡmanːər.he͡im, ; Askainen, 4 giugno 1867 – Losanna, 27 gennaio 1951) è stato un generale, politico e statista finlandese. È considerato l'eroe nazionale finlandese. Reggente di Finlandia dal 1918 al 1919, comandante supremo delle Forze di difesa finlandesi durante la seconda guerra mondiale, divenne poi presidente della Repubblica finlandese dal 1944 al 1946. (it)
Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (Askainen, 4 juni 1867 – Lausanne (Zwitserland), 27 januari 1951) was Finlands beroemde stafchef en latere president (1944–1946). Eerder, van 1918 tot 1919, was hij regent van Finland. Tijdens de Finse Burgeroorlog (1918-1919) was hij legeraanvoerder van het Witte Leger dat tegen het Rode Leger van de bolsjewieken (communisten) vocht. (nl)
卡爾·古斯塔夫·埃米爾·曼納海姆（瑞典語：Carl Gustaf Emil Mannerheim，瑞典语发音：[kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhɛjm]；俄語：Густав Карлович Ма́ннергейм；在华期间有一中文名叫马达汉；1867年6月4日－1951年1月27日）芬兰瑞典族，是芬蘭第二任摄政（1918-1919年）、芬蘭共和國第六任总统（1944-1946年）及。曼纳海姆曾在俄罗斯帝国陆军中服役过约三十年，期间他参加了日俄战争和第一次世界大战东方战线的战役。除了之外，他在芬兰独立后的每一场战争中担任芬兰国防军的总司令。在世时他与西贝柳斯一起就是毫无争议的最著名的芬兰人。曼纳海姆是芬兰独立后历史上最关键的人物之一。2004年在芬兰广播公司举办的评选节目中曼纳海姆被评为最伟大的芬兰人。 (zh)
كارل غوستاف إميل مانرهايم (Carl Gustaf Emil Mannerheim؛ ، 4 يونيو 1867 - لوزان، 27 يناير 1951) قائد الأعلى لقوات الدفاع الفنلندية وسياسي. كان وصياً على البلاد (1918 – 1919)، وسادس رؤساء فنلندا (1944 – 1946). ولد مانرهايم في زمن دوقية فنلندا الكبرى التابعة للإمبراطورية الروسية بعائلة فنلندية نبيلة ناطقة بالسويدية استقرت في فنلندا منذ أواخر القرن الثامن عشر. كان مارهاين جده من ناحية الأب قد هاجر من ألمانيا إلى السويد خلال القرن السابع عشر، بينما يعود أسلافه من ناحية الأم إلى سودرمانلاند في السويد. (ar)
El baró (Askainen, 4 de juny de 1867 (Julià) - Lausana, 27 de gener de 1951) va ser un militar i polític finlandès, sisè president de la República de Finlàndia (1944-1946) i . Mannerheim va néixer a la mansió Louhisaari, en Askainen, al si d'una família sueco-finesa, amb avantpassats neerlandesos, que havien ascendit a la noblesa en 1768. Els seus pares varen ser el comte Carl Robert Mannerheim i la seva esposa Hedvig Charlotta Hélène von Julin, com a tercer fill d'aquest matrimoni, a una família en la qual els fills menors heretaven el títol de Baró (en finés Vapaaherra, en suec Friherre). Era tanmateix, parent de l'explorador Adolf Erik Nordenskjöld. Mannerhein, batejat Carl Gustaf Emil, era conegut pel seu segon nom, Gustaf (en finés Kustaa), i durant la seua vida, firmà les seves car (ca)
Carl Gustaf Emil, svobodný pán z Mannerheimu (16. června 1867 na zámku – 27. ledna 1951 Lausanne) byl finský šlechtic, politik, diplomat a vojevůdce, jeden ze zakladatelů samostatného Finska a jeho 6. prezident. Byl tvůrcem Finských ozbrojených sil, regentem finského státu na začátku jeho existence, vrchním velitelem ve všech válkách, které Finsko jako samostatný stát vedlo (občanské, zimní, pokračovací i laponské), a v pořadí 6. finským prezidentem (1944–1946). (cs)
Ο βαρόνος Καρλ Γκούσταφ Έμιλ Μάνερχαϊμ (Carl Gustaf Emil Mannerheim, , 4 Ιουνίου 1867 – Λωζάνη, Ελβετία, 27 Ιανουαρίου 1951) ήταν Φινλανδός στρατάρχης και πολιτικός. Αντιβασιλέας της Φινλανδίας το 1918, ήταν ανώτατος στρατιωτικός διοικητής των φινλανδικών δυνάμεων στο τέλος του Α΄ Παγκοσμίου Πολέμου, θέση την οποία και διατήρησε κατά τη διάρκεια του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου. Τέλος, διετέλεσε Πρόεδρος της Φινλανδίας το διάστημα μεταξύ του 1944 και του 1946. Σε δημοσκόπηση που έγινε 53 χρόνια μετά τον θάνατό του, ο Μάνερχαϊμ ψηφίστηκε ως ο μεγαλύτερος Φινλανδός στα χρονικά της χώρας. (el)
Baron Carl Gustaf Emil Mannerheim (Swedish pronunciation: [kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhɛjm], Finland Swedish: [kɑːrl ˈɡʉstɑv ˈeːmil ˈmɑnːærˌhejm]; 4 June 1867 – 27 January 1951) was a Finnish military leader and statesman. He served as the military leader of the Whites in the Finnish Civil War of 1918, as Regent of Finland (1918–1919), as commander-in-chief of Finland's defence forces during the period of World War II (1939–1945), as Marshal of Finland (1942–), and as the sixth president of Finland (1944–1946). (en)
Carl Gustaf Emil Mannerheim fue un noble, militar y político finlandés, mariscal y comandante en jefe de las Fuerzas Armadas de Finlandia, y sexto presidente de la República de Finlandia (1944-1946). (es)
( 만네르헤임은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 만네르헤임 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 칼 구스타브 에밀 만네르헤임 남작(스웨덴어: Friherre Carl Gustaf Emil Mannerheim, 스웨덴어 발음: [kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhejm], 러시아어: Густав Карлович Ма́ннергейм 구스타프 카를로비치 만네르헤임[*]: 1867년 6월 4일~1951년 1월 27일)은 핀란드의 군사지도자, 정치인이다. 만네르헤임은 핀란드 내전 당시 백핀란드 측 사령관, 핀란드 왕국의 섭정(1918년–1919년), 제2차 세계 대전 당시 핀란드 방위군 총사령관, 제6대 핀란드 공화국대통령(1944년–1946년)을 역임했고 칭호를 받았다. 만네르헤임은 러시아 제국령 핀란드 대공국에서 스웨덴어를 구사하는 귀족 집안에서 태어났다. 만네르헤임 가는 18세기 말 핀란드에 정착했다. 더 거슬러 올라가면 만네르헤임의 부계 혈통은 독일계로서 마르헤인(Marhein)이 17세기에 스웨덴으로 이주한 것이 그 시초이고, 모계 혈통은 그 선조가 스웨덴 쇠데르만란드 출신이다. (ko)
Carl Gustaf Emil Mannerheim (Askainen, 4 de junho de 1867 — Lausana, 27 de janeiro de 1951) foi um militar e político finlandês, tendo participado na Guerra Civil Finlandesa (1918), na Guerra de Inverno (1939-1940) e na Guerra da Continuação (1941-1944), e sido regente (de 12 de dezembro de 1918 a 26 de julho de 1919) e sexto presidente de seu país (de 4 de agosto de 1944 a 4 de março de 1946). Está sepultado no Cemitério de Hietaniemi em Helsínquia. (pt)
Carl Gustaf Emil Mannerheim ([kɑːɭ ˈɡɵ̂sːtav ˈěːmɪl ˈmânːɛrˌhɛjm]), född 4 juni 1867 på Villnäs slott i Egentliga Finland, död 27 januari 1951 i Lausanne i Schweiz, var en finlandssvensk friherre, militärofficer och statsman. Han är den ende som innehaft titeln marskalk av Finland. Han är främst känd för sin ledande roll under vinterkriget och fortsättningskriget, men hade därtill ett avgörande inflytande på genomförandet av Finlands självständighet, finska inbördeskriget, dess politiska orientering mot övriga Norden och stadfästandet av Finlands regeringsform från 1919. 53 år efter hans död röstades han fram som den främste finländaren genom tiderna. (sv)
Карл Гу́став Эми́ль Ма́ннергейм (швед. и фин. Carl Gustaf Emil Mannerheim, МФА (швед.): [ˈkɑːrl ˈɡɵsˌtɑf ˈeːmil ˈmanːərˌheim] ; 4 июня 1867, имение Виллнэс (другое написание — Виллнес; ныне Аскайнен), Або-Бьёрнеборгская губерния, Великое княжество Финляндское, Российская империя — 27 января 1951, Лозанна, Швейцария) — российский и финский государственный, политический и военный деятель шведского происхождения, барон. В качестве личного им использовалось второе имя, Гу́став; во время службы в русской армии он назывался Густа́вом Ка́рловичем; иногда его звали на финский манер — Ку́стаа. (ru)
Ка́рл Гу́став Емі́ль Маннерге́йм (швед. Carl Gustaf Emil Mannerheim, 4 червня 1867 — 27 січня 1951, Лозанна) — державний та військовий діяч Фінляндії шведського походження, генерал-лейтенант російської імператорської армії (1917), генерал від кавалерії (1918) фінської армії, фельдмаршал (1933), з 1942 року — маршал Фінляндії (почесне звання), барон. Учасник російсько-японської війни. Регент Королівства Фінляндія (12 грудня 1918 — 26 червня 1919), 6-й президент Фінляндії (4 серпня 1944 — 11 березня 1946). Командувач військовими силами Білої гвардії у Фінській громадянській війні в 1918 році, головнокомандувач збройних сил Фінляндії у часи Другої світової війни. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of