Free trade (original) (raw)

dbo:abstract

El lliure comerç o la llibertat de comerç és un model de mercat en què el comerç de béns i serveis entre els països flueix de manera ininterrompuda sense qualsevol obstacle artificial. Es parla aleshores d'una economia oberta. Es troba a l'altre extrem de l'autarquia i del proteccionisme. El grau d'obertura o de llibertat de mercat varia d'una època a l'altra. És un dilema ecómic perpetu que n'implica tres més: mercat o regulació, oferta o demanda com motor de l'economia i productivitat o ocupació. Entre els obstacles que els governs tenen al llur abast, es distingueixen barreres tarifàries (imposts especials, aranzels, procediments burocràtics de pagament…) i no tarifàries (normes, controls sanitaris, quotes d'importació, avaluació tècnica…). El lliurecanvisme s'arrela en una doctrina econòmica, que propugna l'estat no pot intervenir en el comerç internacional. Pretén que els fluxos de mercaderies es governin pels avantatges de cada producte i la competitivitat de les empreses. Aquesta teoria suposa a priori que amb això es produirà automàticament una adequada distribució dels béns i serveis. A més, garantiria una assignació òptima dels recursos econòmics a escala planetària. El lliurecanvisme és considerat com el primer capitalisme. Planteja la llibertat absoluta de comerç en un mercat lliure, enfront de les rigideses i proteccionismes de l'economia de l'Antic règim. (ca)
التجارة الحرة سياسة لا تضع قيودًا على الصادرات ولا الواردات. يمكن أن تفهم التجارة الحرة كذلك على أنها فكرة السوق الحرّة عندما تطبّق على التجارة العالميّة. في الحكومة، تدافع الأحزاب التي تحمل آراءً تدعم حرية الاقتصاد عن السوق الحرّة، أمّا أحزاب اليسار الاقتصادي والأحزاب الوطنية فتدعم عادةً سياسة الحماية، وهي نقيض التجارة الحرة. معظم دول العالم اليوم أعضاء في اتفاقيات التجارة متعددة الأطراف في منظمة التجارة العالمية. أفضل الأمثلة على التجارة الحرة قرار بريطانيا العظمى الأحاديّ في تقليل القيود والواجبات على الاستيراد والتصدير منذ أواخر القرن الثامن عشر حتى عشرينيات القرن العشرين. أمّا المسلك البديل القاضي بإنشاء مناطق تجارة حرة بين مجموعات من الدول بالاتفاق، كالمنطقة الاقتصادية الأوروبية أو أسواق ميركوسور المفتوحة، فيبني حاجزًا حمائيًّا بين هذه المنطقة وبقيّة العالم. لم تزل معظم الحكومات تفرض بعض سياسات الحماية بهدف دعم التوظيف المحلّيّ، من هذه السياسات تطبيق التعريفات الجمركية على الواردات أو الضرائب على الصادرات. قد تحدّ الحكومات التجارة الحرة أيضًا بهدف الحدّ من تصدير الموارد الطبيعيّة. من الحواجز الأخرى التي تعيق التجارة: فرض حصص للتوريد، والضرائب، والحواجز غير الجمركية كالتشريعات التنظيمية. تاريخيًّا، تزايد الانفتاح على التجارة الحرة بقوّة بين 1815 واندلاع الحرب العالمية الأولى. تزايد الانفتاح التجاري مرة أخرى في عشرينيات القرن العشرين، ولكنه انحدر (لا سيما في أوروبا وشمال أمريكا) في فترة الكساد الكبير. ثم تزايد الانفتاح التجاري بقوة مرّة أخرى منذ خمسينيات القرن العشرين (وإن كان تباطأ في فترة أزمة النفط في السبعينيّات). يؤكّد علماء الاقتصاد والمؤرّخون الاقتصاديّون أن المستويات الحالية من الانفتاح التجاري هي أعلى المستويات التي شهدها العالم. بين علماء الاقتصاد إجماعٌ واسع على أنّ سياسات الحماية لها أثر سلبي على النموّ الاقتصاديّ والرفاه الاقتصادي، أمّا التجارة الحرّة وتقليل الحواجز التجاريّة فلهما أثر إيجابي على النموّ الاقتصاديّ والاستقرار الاقتصاديّ. مع هذا، فقد يسبب تحرير التجارة خسائر كبيرة غير متساوية التوزّع، والتفكّك الاقتصاديّ للعاملين في القطّاعات المنافسة للواردات. (ar)
Το ελεύθερο εμπόριο είναι μια πολιτική που ακολουθείται από ορισμένες διεθνείς αγορές, στις οποίες οι κυβερνήσεις των χωρών μελών δεν περιορίζουν με προστατευτικά μέσα τις εισαγωγές από άλλες χώρες μέλη ή τις εξαγωγές προς αυτές. Το ελεύθερο εμπόριο πραγματώνεται από τον Ευρωπαϊκό Οικονομικό Χώρο και την Συμφωνία Ελεύθερου Εμπορίου της Βόρειας Αμερικής, οργανισμοί οι οποίοι έχουν δημιουργήσει ανοικτές αγορές. Τα περισσότερα κράτη σήμερα συμμετέχουν σε πολυμερείς εμπορικές συμφωνίες του Παγκόσμιου Οργανισμού Εμπορίου (ΠΟΕ). Ωστόσο, οι περισσότερες κυβερνήσεις εξακολουθούν να εφαρμόζουν πολιτικές προστατευτισμού που αποσκοπούν στην προώθηση της τοπικής απασχόλησης, όπως η επιβολή δασμών στις εισαγωγές ή η επιδότηση των εξαγωγών. Οι κυβερνήσεις μπορούν επίσης να περιστείλουν το ελεύθερο εμπόριο για να περιορίσουν τις εξαγωγές των φυσικών πόρων τους. Άλλα εμπόδια που παρακωλύουν το εμπόριο είναι οι ποσοστώσεις εισαγωγής, οι φόροι και οι μη δασμολογικοί φραγμοί, όπως η ρυθμιστική νομοθεσία. (el)
Libera komerco (aŭ ankaŭ libera interŝanĝado) estas politiko en internaciaj merkatoj en kiuj registaroj ne limigas importadon aŭ eksportadon. Libera komerco estas ekzempligita fare de la Eŭropa Unio / Eŭropa Ekonomia Areo kaj la NAFTA, kiuj establis malfermajn merkatojn. La plej multaj landoj hodiaŭ estas membroj de la Monda Organizaĵo pri Komerco (WTO) por plurflankaj komercaj interkonsentoj. Tamen, la plej multaj registaroj daŭre trudas kelkajn protektismajn politikojn kiuj klopodas apogi lokan dungadon, kiel ekzemple aplikado de komercaj impostoj al importado aŭ subvencioj al eksportaĵoj. Registaroj ankaŭ povas limigi liberan komercon por limigi eksportadojn de naturaj resursoj. Aliaj barieroj kiuj povas malhelpi komercon inkludas importajn kvotojn, taksajn impostojn, kaj ne-komercajn impostajn barierojn, kiel ekzemple reguliga leĝaro. (eo)
Freihandel (englisch free trade) bezeichnet in der Wirtschafts- und Außenhandelspolitik eine Form des internationalen Handels, bei dem keine Handelshemmnisse oder Bevorzugungen der Akteure bestehen. Auch repressive Außenhandelsinstrumente und Handelskriege werden in der Theorie ausgeschlossen. Die Geschichte des Freihandels kennt dagegen Beispiele der gewaltsamen Marktöffnung und der Ausschaltung von Konkurrenten, sowie die Bevorzugung von Handelspartnern gegenüber anderen. Handelspolitik kann nur im Zusammenhang mit allgemeiner Außenwirtschaftspolitik, Außen- und Weltpolitik beurteilt werden. Kritiker des Freihandels betonen den Ideologiecharakter der Theorie, ihre politische Instrumentalisierung, die Bedeutung der Ungleichheit der Handelspartner für die Frage des größtmöglichen gemeinsamen Nutzens, die Vormachtstellung internationaler Konzerne gegenüber den einzelnen Staaten, Dumpingkonkurrenz und mangelnde Rücksicht auf ökologische und soziale Faktoren. Der marktwirtschaftliche Freihandel löste den Merkantilismus ab. Laut dem Wirtschaftshistoriker Giovanni Federico ist der internationale Handel freier als je zuvor. (de)
Free trade is a trade policy that does not restrict imports or exports. It can also be understood as the free market idea applied to international trade. In government, free trade is predominantly advocated by political parties that hold economically liberal positions, while economic nationalist and left-wing political parties generally support protectionism, the opposite of free trade. Most nations are today members of the World Trade Organization multilateral trade agreements. Free trade was best exemplified by the unilateral stance of Great Britain who reduced regulations and duties on imports and exports from the mid-nineteenth century to the 1920s. An alternative approach, of creating free trade areas between groups of countries by agreement, such as that of the European Economic Area and the Mercosur open markets, creates a protectionist barrier between that free trade area and the rest of the world. Most governments still impose some protectionist policies that are intended to support local employment, such as applying tariffs to imports or subsidies to exports. Governments may also restrict free trade to limit exports of natural resources. Other barriers that may hinder trade include import quotas, taxes and non-tariff barriers, such as regulatory legislation. Historically, openness to free trade substantially increased from 1815 to the outbreak of World War I. Trade openness increased again during the 1920s, but collapsed (in particular in Europe and North America) during the Great Depression. Trade openness increased substantially again from the 1950s onwards (albeit with a slowdown during the 1973 oil crisis). Economists and economic historians contend that current levels of trade openness are the highest they have ever been. Economists are generally supportive of free trade. There is a broad consensus among economists that protectionism has a negative effect on economic growth and economic welfare while free trade and the reduction of trade barriers has a positive effect on economic growth and economic stability. However, in the short run, liberalization of trade can cause significant and unequally distributed losses and the economic dislocation of workers in import-competing sectors. (en)
Merkataritza-askatasun, merkataritza libreko zona edo merkataritza askeko eremua, kontzeptu ekonomiko bat da eta barne eta kanpo merkataritzarekin lotzen dugu. Barnealdeari dagokionez, dagoen ekonomia bateko enpresa askearen baliokidea da, eta ez dago oztoporik eragile ekonomikoen sarbidea saihesteko merkataritza jardueran, adieraz ditzakete. Ekonomiaren liberalizazioaren arabera, barne-merkataritza askearen oztopo nagusiak estatuaren eskuhartzea eta interes taldeen konformazioa dira: sindikatuak, ugazabak, edo, historikoki, gremioak erregimen zaharrean zorrotzak ezartzen zituzten bulego, industria eta dendetarako sarrera oztopatzeko. Kanpo-merkataritza arloan, merkataritza askatasuna protekzionismoren aurkako bidea da, muga-zergaren gabezian oinarritzen da eta beste edozein eratako merkataritzako hesi, (kuotak, kupoiak, gobernu arauak, osasun eta kalitatezko baldintzak)horiek herrialdeen arteko produktuen trukea oztopatzeko xedea dute non herrialde hauek unitate ekonomiko banatu gisa funtzionatzen duten legediaren, bere fiskalitateren, bere monetaren, bere , eta abarren ondorioz. Merkataritza-askatasunak, herrialde ezberdinetako gizabanakoen eta enpresen arteko oztopo artifizialen ezabaketa ekarri du. Ekonomian, Jarrera librekanbista, jarrera protekzionistaren aurrean jartzearen adierazpena da. (eu)
Le libre-échange est un principe visant à favoriser le développement du commerce international en supprimant les barrières nationales tarifaires et non tarifaires susceptibles de restreindre l'importation des biens et des services. Au sens strict, la notion ne s'étend pas aux mouvements de travailleurs ou de capitaux. Il s'oppose au protectionnisme et au mercantilisme. Le fondement de ce système repose dans les théories économiques classiques de la division du travail entre les différentes nations (division internationale du travail) et de l'avantage comparatif. Selon ces théories, son usage permet de maximiser la richesse de chacune des nations qui y concourent et contribue à augmenter le volume, la puissance et la profitabilité du secteur du commerce et du négoce international par rapport aux secteurs productifs, en particulier locaux et vivriers. Dans leur grande majorité les économistes sont en faveur du libre-échange, affirmant que ce dernier a un impact positif sur la croissance économique et le niveau de développement, tandis que le protectionnisme a un impact négatif sur la croissance et le niveau de richesses. La plupart des pays pratiquent une certaine forme de protectionnisme en appliquant des mesures tarifaires ou non-tarifaires comme les quotas, les subventions aux exportations, les normes techniques ou sanitaire ou les mesures favorisant les entreprises nationales. Les pays les plus favorables au libre-échange, selon le critère des taux des droits de douane appliqués sur les importations, sont Brunei (0,0%), Singapour (0,2%) et le Botswana (0,3%). Selon ce même critère, les pays les plus protectionnistes sont la Libye (30,7%), la Gambie (18,1%) et Djibouti (17,6%). Les principales économies dans le monde ont des taux des droits de douane appliqués sur les importations relativement bas : États-Unis (1,6%), Union européenne (1,7%) et Japon (2,5%) ; tandis que les économies émergentes ont des taux plus élevés : Chine (3,4%), Russie (3,5%), Inde (4,9%) et Brésil (8,0%). Le taux moyen au niveau mondial est passé de 8,57% en 1994 (l'OMC est créé en 1995) à 2,59% en 2017. (fr)
El comercio libre, libre comercio o libertad de comercio es un concepto económico que defiende el libre intercambio de bienes sin restricciones de ningún tipo, suponiendo la eliminación de barreras artificiales al comercio voluntario entre individuos o entre empresas. En el ámbito del comercio exterior, el libre comercio representa la posición del librecambismo y es la vía opuesta al proteccionismo, abogando por la ausencia de aranceles y de cualquier forma de barrera comercial destinada a obstaculizar el intercambio de productos entre países, que funcionan como unidades económicas separadas por efecto de su moneda, de sus instituciones económicas, etc. En cuanto al comercio interior es equivalente a la libertad de empresa en una economía de libre mercado, y se refiere a la ausencia de obstáculos que impidan el acceso de los agentes económicos a la actividad comercial (véase libertad económica), expresándose en distintas libertades . El liberalismo económico sostiene que los principales obstáculos a la libertad de comercio interior son el intervencionismo del estado y la conformación de grupos de interés como: sindicatos, patronales, o, históricamente, los gremios que solían establecer rígidas reglamentaciones para obstaculizar el acceso a los oficios, industrias y comercios. (es)
Perdagangan bebas adalah kebijakan di mana pemerintah tidak melakukan diskriminasi terhadap impor atau ekspor. Perdagangan bebas dicontohkan oleh Area Ekonomi Eropa/Uni Eropa dan Perjanjian Perdagangan Bebas Amerika Utara, yang telah mendirikan pasar terbuka dengan sangat sedikit pembatasan perdagangan. Sebagian besar negara-negara saat ini adalah anggota dari perjanjian perdagangan multilateral Organisasi Perdagangan Dunia (WTO). Namun, sebagian besar pemerintah masih memberlakukan beberapa kebijakan yang dimaksudkan untuk mendukung kerja lokal, seperti penerapan tarif impor atau subsidi untuk ekspor. Pemerintah juga dapat membatasi perdagangan bebas untuk membatasi ekspor sumber daya alam. Hambatan lain yang dapat menghambat perdagangan termasuk kuota impor, pajak, dan hambatan non-tarif seperti undang-undang peraturan. (in)
自由貿易（じゆうぼうえき、英: free trade）は、関税など国家の介入や干渉を排して自由に行う貿易を指す。学説としては、重商主義にもとづく保護貿易に対して、イギリスのアダム・スミスやデヴィッド・リカードらによって唱えられた。貿易が利益になるというのは経済学における最古の命題の一つであり、自由貿易はこの命題にもとづいている。また、営業の自由をはじめとする経済活動の自由や移動の自由と密接に関係している。通史は、貿易史#近世・近代および貿易史#現代を参照のこと。 (ja)
Il libero scambio è un sistema di commercio internazionale nel quale merci e servizi possono circolare attraverso i confini nazionali senza barriere doganali, siano di tipo tariffario o non tariffario. In un sistema di libero scambio, quindi, le autorità di governo non discriminano tra le importazioni a vantaggio delle produzioni interne, né sovvenzionano le esportazioni di prodotto interno sul mercato internazionale. In assenza di vincoli doganali, le quantità e i prezzi dei beni e servizi commerciati dipendono esclusivamente dalla domanda e offerta, vale a dire dalle cosiddette forze di mercato. Più paesi che adottano tali reciproci accordi formano un'area di libero scambio, all'interno della quale i commerci transfrontalieri possono circolare liberi da barriere doganali, ma ciascun paese rimane libero di applicare dazi, tariffe e quote sulle importazioni dai paesi esterni all'area. Nel caso in cui gli accordi tra i paesi prevedano, oltre al libero scambio, l'unificazione delle barriere alle importazioni da paesi terzi, si parla di unione doganale.In senso stretto, la nozione di libero scambio non comprende la circolazione transfrontaliera di capitali e lavoratori (i cosiddetti fattori di produzione), nel qual caso si avrebbe invece un mercato unico. La teoria economica prevalente suppone che un paese benefici dal libero scambio anche in senso unilaterale: un paese guadagnerà dal rimuovere tutte le barriere agli scambi transfrontalieri, indipendentemente da quello che fanno gli altri paesi. Malgrado questo postulato teorico, nella realtà sono più spesso siglati accordi di reciprocità bilaterale o multilaterale. Un esempio di accordi bilaterali di libero scambio è quello tra gli Stati Uniti d'America e la Corea del Sud.Un esempio di aree di libero scambio è l'accordo nordamericano per il libero scambio. (it)
자유 무역(自由貿易)은 국제 무역에서 재화, 용역 등의 상품교역에 대한 정부의 간섭을 최소화하는 무역 제도이다. 소비자와 생산자 간에 사고 팔리는 상품에 대해 세금, 관세, 비관세 장벽 등으로 수입 가격을 높여 자국의 산업을 보호하는 보호 무역에 대비 되는 개념이다. 북아메리카 자유 무역 협정(NAFTA), 한미자유무역협정과 같은 자유 무역 협정은 양국 또는 다자간의 자유 무역을 증진시키기 위한 무역 협정이다. (ko)
Polityka wolnego handlu – jeden z dwóch rodzajów polityki handlowej (obok protekcjonizmu). Jest to brak bezpośredniego oddziaływania rządu na wymianę handlową oraz zapewnienie swobodnego dostępu krajowym podmiotom gospodarczym do rynku zagranicznych towarów, a towarom zagranicznym dostępu do rynku krajowego. Podmioty gospodarcze mogą bez żadnych ograniczeń ustalać wielkość własnego importu oraz eksportu. Rząd działa w ten sposób licząc na to, że wolny handel doprowadzi do wzrostu konkurencyjności oraz spadku cen. Wolny handel wspiera innowacyjność oraz wydajność produkcji. Polityka wolnego handlu ma swoje korzenie w liberalizmie gospodarczym. Według tej koncepcji rola państwa w gospodarce powinna być minimalna, co także powinno dotyczyć wymiany handlowej. Wolny rynek zapewnia największe korzyści wszystkim uczestnikom wymiany. Założenie to opiera się na klasycznej teorii przewagi komparatywnej Davida Ricardo. Teoria wolnego handlu zakłada równość krajów uczestniczących w wymianie handlowej oraz równość korzyści. W praktyce jednak doktrynę tę propagowały kraje wysoko rozwinięte, o największej sile konkurencyjnej. (pl)
Vrijhandel is vrij, onbelemmerd verkeer van goederen en diensten tussen verschillende landen. De internationale handel wordt niet belemmerd door allerlei vormen van protectie, zodat landen zich kunnen toeleggen op het maken van de producten waarin zij comparatieve kostenvoordelen hebben. Dit leidt ertoe dat de productiefactoren waarover de wereld beschikt zo efficiënt mogelijk worden ingezet (zie Comparatief voordeel). De tegenhanger van vrijhandel is protectionisme, waarbij er sprake is van barrières, die opgeworpen worden door landen in de vorm van importheffingen. (nl)
Livre-comércio ou livre-cambismo é um modelo de mercado no qual a troca de bens e serviços entre países não é afetada por restrições do estado. Livre-cambismo é contrário ao protecionismo, que é a política econômica que pretende restringir o comércio entre países. As trocas podem ser restringidas pela aplicação de taxas e tarifas alfandegárias, quotas e subsídios as subvenções ou subsídios às exportações, legislação e leis antidumping; esta política econômica visa proteger a indústria nacional em detrimento da concorrência estrangeira. De acordo com a lei da vantagem comparativa, o sistema de comércio livre permite que os parceiros comerciais obtenham ganhos com o comércio mútuos. O exemplo máximo é dado pela Grã-Bretanha, no século XIX. (pt)
Frihandel är handel som inte regleras av tullar, importkvoter eller andra liknande handelspolitiska åtgärder. Motsatsen till frihandel är protektionism. Ända sedan David Ricardo lanserade teorin om komparativa fördelar i början av 1800-talet har många nationalekonomer förespråkat frihandel som ett ideal inom handelspolitiken. Denna samsyn har gjort att debatten kring frihandel till stor del handlar om varför den inte införs omedelbart överallt. Det svar som oftast ges, i enlighet med public choice-teorin, är att vinsterna från frihandel är små och utspridda på många medan de särintressen som tjänar på tullar – exempelvis bönder i industriländer – är få och har stor anledning att påverka den politiska processen för att gynna sig själva. Frihandel förekommer bland annat mellan EU:s medlemsländer. Det går även att betrakta handeln inom ett land som frihandel. De länder som har lägst tullar som andel av total utrikeshandel är industriländer som EU-länderna, Kanada och Australien. Dessa tillämpar dock mycket höga tullar på jordbruksprodukter och textilier. Utvecklingsländer i Latinamerika, Afrika och Asien har högre tullar, särskilt historiskt. (sv)
Фритре́дерство (англ. free trade «свобо́дная торго́вля»), манче́стерство (по названию школы) — направление в экономической теории, политике и хозяйственной практике, провозглашающее свободу торговли и невмешательство государства в экономику и предпринимательскую деятельность общества. На практике свобода торговли обычно означает отсутствие высоких экспортных и импортных пошлин, а также немонетарных ограничений на торговлю, например, квот на импорт определённых товаров и субсидий для местных производителей определённых товаров. Сторонниками свободной торговли являются либеральные партии и течения; к противникам относятся многие левые партии и движения, защитники прав человека и окружающей среды, а также профсоюзы. Одной из ранних теорий торговли был меркантилизм, возникший в Европе в XVI веке. В XVIII веке протекционизм был подвергнут резкой критике в трудах Адама Смита,учение которого можно считать теоретической основой свободной торговли. В XIX веке взгляды Смита получили более полное развитие в трудах Давида Рикардо. Логическое завершение концепции экономического либерализма, освещение практик его современного применения проходило в манчестерской школе. Основным посылом развития «свободной торговли» явилась возникшая в XVIII веке необходимость сбыта избыточного импортированного в экономику капитала развитыми странами (Англия, Франция, далее США) с целью избегания обесценивания денег, инфляции, а также для экспорта произведённого товара в страны-участники и колонии. (ru)
Ві́льна торгі́вля (фрітрейдерство — від англ. free trade — вільна торгівля) — , за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів у торгівлі між окремими фірмами різних країн. На рівні теоретичної моделі передбачається, що вільна торгівля зумовлює появу додаткових вигод, оскільки дає змогу уникати втрат від викривлень у виробництві та споживанні, пов'язаних із митним захистом. Використання мита має наслідком появу чистих втрат для економіки, які виникають через викривлення мотивів поведінки як виробників, так і споживачів. І навпаки, перехід до вільної торгівлі усуває ці викривлення і збільшує національний добробут. Розгляд ринкової рівноваги з використанням моделі «попит-пропозиція» підтверджує висновок, що розвиток міжнародної торгівлі може надавати виграш усім країнам. Однак якщо у країні-експортері чистий виграш виникає в результаті перевищення вигод виробників над витратами споживачів продукції, то у країні-імпортері, навпаки, загальний приріст добробуту відбувається внаслідок більшого виграшу споживачів, а виробники продукції, що конкурує з імпортом, мають втрати. Цей висновок є принципово важливим для пояснення причин державного втручання у зовнішню торгівлю. Протилежністю вільної торгівлі є політика протекціонізму. Більшість країн більш або менш широко застосовує протекціоністські заходи у вигляді субсидій, податків, митних тарифів і квот. Термін «вільна торгівля» означає такі торговельні відносини, в умовах яких будь-яка особа, група осіб або держава можуть вільно увійти в ринкові відносини: купувати товари, продавати чи обмінювати товари за вільними цінами, які автономно встановлюються контрагентами незалежно від тарифних і нетарифних бар'єрів окремого національного ринку (митних зборів, адміністративних, санітарних та інших приписів). Безмитна торгівля — це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, перебувають і реалізовуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних і водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, встановленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. (uk)
自由貿易（英語：free trade）是指國與國之間免關稅的貨物及服務流通，與貿易保護主義相反；自由貿易也是全球化的主體。自由貿易在經濟學上的概念包括免關稅及其他貿易壁壘例如關稅、进口配額等的國際貿易及服務；勞工及資金在國與國之間的自由流動；無保護本國當地企業，產品及生產因素等的法例、政策、補貼及稅項等；無政府對產權的特別保障等。自由貿易被認為是現今世界經濟全球化的重要因素所以有可能引致大型跨國企業、資本及財團壟斷市場經濟，因此擴大貧富差距，並導致本地的勞動階級失業。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

自由貿易（じゆうぼうえき、英: free trade）は、関税など国家の介入や干渉を排して自由に行う貿易を指す。学説としては、重商主義にもとづく保護貿易に対して、イギリスのアダム・スミスやデヴィッド・リカードらによって唱えられた。貿易が利益になるというのは経済学における最古の命題の一つであり、自由貿易はこの命題にもとづいている。また、営業の自由をはじめとする経済活動の自由や移動の自由と密接に関係している。通史は、貿易史#近世・近代および貿易史#現代を参照のこと。 (ja)
자유 무역(自由貿易)은 국제 무역에서 재화, 용역 등의 상품교역에 대한 정부의 간섭을 최소화하는 무역 제도이다. 소비자와 생산자 간에 사고 팔리는 상품에 대해 세금, 관세, 비관세 장벽 등으로 수입 가격을 높여 자국의 산업을 보호하는 보호 무역에 대비 되는 개념이다. 북아메리카 자유 무역 협정(NAFTA), 한미자유무역협정과 같은 자유 무역 협정은 양국 또는 다자간의 자유 무역을 증진시키기 위한 무역 협정이다. (ko)
Vrijhandel is vrij, onbelemmerd verkeer van goederen en diensten tussen verschillende landen. De internationale handel wordt niet belemmerd door allerlei vormen van protectie, zodat landen zich kunnen toeleggen op het maken van de producten waarin zij comparatieve kostenvoordelen hebben. Dit leidt ertoe dat de productiefactoren waarover de wereld beschikt zo efficiënt mogelijk worden ingezet (zie Comparatief voordeel). De tegenhanger van vrijhandel is protectionisme, waarbij er sprake is van barrières, die opgeworpen worden door landen in de vorm van importheffingen. (nl)
Livre-comércio ou livre-cambismo é um modelo de mercado no qual a troca de bens e serviços entre países não é afetada por restrições do estado. Livre-cambismo é contrário ao protecionismo, que é a política econômica que pretende restringir o comércio entre países. As trocas podem ser restringidas pela aplicação de taxas e tarifas alfandegárias, quotas e subsídios as subvenções ou subsídios às exportações, legislação e leis antidumping; esta política econômica visa proteger a indústria nacional em detrimento da concorrência estrangeira. De acordo com a lei da vantagem comparativa, o sistema de comércio livre permite que os parceiros comerciais obtenham ganhos com o comércio mútuos. O exemplo máximo é dado pela Grã-Bretanha, no século XIX. (pt)
自由貿易（英語：free trade）是指國與國之間免關稅的貨物及服務流通，與貿易保護主義相反；自由貿易也是全球化的主體。自由貿易在經濟學上的概念包括免關稅及其他貿易壁壘例如關稅、进口配額等的國際貿易及服務；勞工及資金在國與國之間的自由流動；無保護本國當地企業，產品及生產因素等的法例、政策、補貼及稅項等；無政府對產權的特別保障等。自由貿易被認為是現今世界經濟全球化的重要因素所以有可能引致大型跨國企業、資本及財團壟斷市場經濟，因此擴大貧富差距，並導致本地的勞動階級失業。 (zh)
التجارة الحرة سياسة لا تضع قيودًا على الصادرات ولا الواردات. يمكن أن تفهم التجارة الحرة كذلك على أنها فكرة السوق الحرّة عندما تطبّق على التجارة العالميّة. في الحكومة، تدافع الأحزاب التي تحمل آراءً تدعم حرية الاقتصاد عن السوق الحرّة، أمّا أحزاب اليسار الاقتصادي والأحزاب الوطنية فتدعم عادةً سياسة الحماية، وهي نقيض التجارة الحرة. (ar)
El lliure comerç o la llibertat de comerç és un model de mercat en què el comerç de béns i serveis entre els països flueix de manera ininterrompuda sense qualsevol obstacle artificial. Es parla aleshores d'una economia oberta. Es troba a l'altre extrem de l'autarquia i del proteccionisme. El grau d'obertura o de llibertat de mercat varia d'una època a l'altra. És un dilema ecómic perpetu que n'implica tres més: mercat o regulació, oferta o demanda com motor de l'economia i productivitat o ocupació. (ca)
Το ελεύθερο εμπόριο είναι μια πολιτική που ακολουθείται από ορισμένες διεθνείς αγορές, στις οποίες οι κυβερνήσεις των χωρών μελών δεν περιορίζουν με προστατευτικά μέσα τις εισαγωγές από άλλες χώρες μέλη ή τις εξαγωγές προς αυτές. Το ελεύθερο εμπόριο πραγματώνεται από τον Ευρωπαϊκό Οικονομικό Χώρο και την Συμφωνία Ελεύθερου Εμπορίου της Βόρειας Αμερικής, οργανισμοί οι οποίοι έχουν δημιουργήσει ανοικτές αγορές. Τα περισσότερα κράτη σήμερα συμμετέχουν σε πολυμερείς εμπορικές συμφωνίες του Παγκόσμιου Οργανισμού Εμπορίου (ΠΟΕ). Ωστόσο, οι περισσότερες κυβερνήσεις εξακολουθούν να εφαρμόζουν πολιτικές προστατευτισμού που αποσκοπούν στην προώθηση της τοπικής απασχόλησης, όπως η επιβολή δασμών στις εισαγωγές ή η επιδότηση των εξαγωγών. Οι κυβερνήσεις μπορούν επίσης να περιστείλουν το ελεύθερο εμπόρ (el)
Libera komerco (aŭ ankaŭ libera interŝanĝado) estas politiko en internaciaj merkatoj en kiuj registaroj ne limigas importadon aŭ eksportadon. Libera komerco estas ekzempligita fare de la Eŭropa Unio / Eŭropa Ekonomia Areo kaj la NAFTA, kiuj establis malfermajn merkatojn. La plej multaj landoj hodiaŭ estas membroj de la Monda Organizaĵo pri Komerco (WTO) por plurflankaj komercaj interkonsentoj. Tamen, la plej multaj registaroj daŭre trudas kelkajn protektismajn politikojn kiuj klopodas apogi lokan dungadon, kiel ekzemple aplikado de komercaj impostoj al importado aŭ subvencioj al eksportaĵoj. Registaroj ankaŭ povas limigi liberan komercon por limigi eksportadojn de naturaj resursoj. Aliaj barieroj kiuj povas malhelpi komercon inkludas importajn kvotojn, taksajn impostojn, kaj ne-komercajn i (eo)
Freihandel (englisch free trade) bezeichnet in der Wirtschafts- und Außenhandelspolitik eine Form des internationalen Handels, bei dem keine Handelshemmnisse oder Bevorzugungen der Akteure bestehen. Auch repressive Außenhandelsinstrumente und Handelskriege werden in der Theorie ausgeschlossen. Die Geschichte des Freihandels kennt dagegen Beispiele der gewaltsamen Marktöffnung und der Ausschaltung von Konkurrenten, sowie die Bevorzugung von Handelspartnern gegenüber anderen. Handelspolitik kann nur im Zusammenhang mit allgemeiner Außenwirtschaftspolitik, Außen- und Weltpolitik beurteilt werden. Kritiker des Freihandels betonen den Ideologiecharakter der Theorie, ihre politische Instrumentalisierung, die Bedeutung der Ungleichheit der Handelspartner für die Frage des größtmöglichen gemeinsam (de)
Free trade is a trade policy that does not restrict imports or exports. It can also be understood as the free market idea applied to international trade. In government, free trade is predominantly advocated by political parties that hold economically liberal positions, while economic nationalist and left-wing political parties generally support protectionism, the opposite of free trade. (en)
Merkataritza-askatasun, merkataritza libreko zona edo merkataritza askeko eremua, kontzeptu ekonomiko bat da eta barne eta kanpo merkataritzarekin lotzen dugu. Barnealdeari dagokionez, dagoen ekonomia bateko enpresa askearen baliokidea da, eta ez dago oztoporik eragile ekonomikoen sarbidea saihesteko merkataritza jardueran, adieraz ditzakete. Ekonomiaren liberalizazioaren arabera, barne-merkataritza askearen oztopo nagusiak estatuaren eskuhartzea eta interes taldeen konformazioa dira: sindikatuak, ugazabak, edo, historikoki, gremioak erregimen zaharrean zorrotzak ezartzen zituzten bulego, industria eta dendetarako sarrera oztopatzeko. (eu)
El comercio libre, libre comercio o libertad de comercio es un concepto económico que defiende el libre intercambio de bienes sin restricciones de ningún tipo, suponiendo la eliminación de barreras artificiales al comercio voluntario entre individuos o entre empresas. (es)
Perdagangan bebas adalah kebijakan di mana pemerintah tidak melakukan diskriminasi terhadap impor atau ekspor. Perdagangan bebas dicontohkan oleh Area Ekonomi Eropa/Uni Eropa dan Perjanjian Perdagangan Bebas Amerika Utara, yang telah mendirikan pasar terbuka dengan sangat sedikit pembatasan perdagangan. Sebagian besar negara-negara saat ini adalah anggota dari perjanjian perdagangan multilateral Organisasi Perdagangan Dunia (WTO). Namun, sebagian besar pemerintah masih memberlakukan beberapa kebijakan yang dimaksudkan untuk mendukung kerja lokal, seperti penerapan tarif impor atau subsidi untuk ekspor. Pemerintah juga dapat membatasi perdagangan bebas untuk membatasi ekspor sumber daya alam. Hambatan lain yang dapat menghambat perdagangan termasuk kuota impor, pajak, dan hambatan non-tari (in)
Le libre-échange est un principe visant à favoriser le développement du commerce international en supprimant les barrières nationales tarifaires et non tarifaires susceptibles de restreindre l'importation des biens et des services. Au sens strict, la notion ne s'étend pas aux mouvements de travailleurs ou de capitaux. Il s'oppose au protectionnisme et au mercantilisme. (fr)
Il libero scambio è un sistema di commercio internazionale nel quale merci e servizi possono circolare attraverso i confini nazionali senza barriere doganali, siano di tipo tariffario o non tariffario. La teoria economica prevalente suppone che un paese benefici dal libero scambio anche in senso unilaterale: un paese guadagnerà dal rimuovere tutte le barriere agli scambi transfrontalieri, indipendentemente da quello che fanno gli altri paesi. Malgrado questo postulato teorico, nella realtà sono più spesso siglati accordi di reciprocità bilaterale o multilaterale. (it)
Polityka wolnego handlu – jeden z dwóch rodzajów polityki handlowej (obok protekcjonizmu). Jest to brak bezpośredniego oddziaływania rządu na wymianę handlową oraz zapewnienie swobodnego dostępu krajowym podmiotom gospodarczym do rynku zagranicznych towarów, a towarom zagranicznym dostępu do rynku krajowego. Podmioty gospodarcze mogą bez żadnych ograniczeń ustalać wielkość własnego importu oraz eksportu. Rząd działa w ten sposób licząc na to, że wolny handel doprowadzi do wzrostu konkurencyjności oraz spadku cen. Wolny handel wspiera innowacyjność oraz wydajność produkcji. (pl)
Frihandel är handel som inte regleras av tullar, importkvoter eller andra liknande handelspolitiska åtgärder. Motsatsen till frihandel är protektionism. Ända sedan David Ricardo lanserade teorin om komparativa fördelar i början av 1800-talet har många nationalekonomer förespråkat frihandel som ett ideal inom handelspolitiken. (sv)
Ві́льна торгі́вля (фрітрейдерство — від англ. free trade — вільна торгівля) — , за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів у торгівлі між окремими фірмами різних країн. На рівні теоретичної моделі передбачається, що вільна торгівля зумовлює появу додаткових вигод, оскільки дає змогу уникати втрат від викривлень у виробництві та споживанні, пов'язаних із митним захистом. Використання мита має наслідком появу чистих втрат для економіки, які виникають через викривлення мотивів поведінки як виробників, так і споживачів. І навпаки, перехід до вільної торгівлі усуває ці викривлення і збільшує національний добробут. (uk)
Фритре́дерство (англ. free trade «свобо́дная торго́вля»), манче́стерство (по названию школы) — направление в экономической теории, политике и хозяйственной практике, провозглашающее свободу торговли и невмешательство государства в экономику и предпринимательскую деятельность общества. (ru)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:ideology of