فيرنر كارل هايزنبيرغ (5 ديسمبر 1901 في فورتسبورغ – 1 فبراير 1976 في ميونخ) فيزيائي ألماني حائز على جائزة نوبل لعام 1932. اكتشف أحد أهم مبادئ الفيزياء الحديثة وهو مبدأ عدم التأكد. من مؤلفاته . (ar)
Werner Heisenberg (alemany: Werner Karl Heisenberg) (Würzburg, 5 de desembre de 1901 - Munic, 1 de febrer de 1976) fou un físic alemany guardonat l'any 1932 amb el Premi Nobel de Física pels seus treballs sobre mecànica quàntica. Va publicar el seu treball el 1925 a l'article revolucionari Über quantentheoretische Umdeutung kinematischer und mechanischer Beziehungen. A la sèrie posterior d'articles amb Max Born i Pascual Jordan, durant el mateix any, es va elaborar substancialment la seva de la mecànica quàntica. És conegut per formular el principi d'incertesa, que va publicar el 1927. Aquest principi afirma que és impossible mesurar simultàniament de manera precisa la posició i el moment lineal d'una partícula. (ca)
Werner Karl Heisenberg (5. prosince 1901 Würzburg – 1. února 1976 Mnichov) byl německý teoretický fyzik, matematik a filozof, jemuž byla za podíl na objevu kvantové mechaniky v roce 1932 udělena Nobelova cena za fyziku. Heisenberg jako první sestavil matematický model atomu pomocí . Společně s Maxem Bornem a Pascualem Jordanem je zakladatelem tzv. maticové kvantové mechaniky – popisu atomu v relativistickém pojetí fyziky (tzv. Heisenbergova-Bornova-Jordanova mechanika). Heisenberg byl nejvýznamnějším spolupracovníkem a hlavním matematikem významného dánského teoretického fyzika Nielse Bohra. Mezi jeho další významné objevy patří zejména matematický princip nekomutativnosti násobitele, kterou objevil v oblasti maticového výpočtu. (tzv. nutnost změny pořadí součinu matice, která je jedním z principů maticové algebry ) Jeho nejznámějším a nejproslulejším objevem je však slavný tzv. Heisenbergův princip neurčitosti (relace neurčitosti). Společně s Wolfgangem Paulim jsou zakladateli základních principů tzv. teorie kvantového pole. Již ve svých dvaadvaceti letech obhájil (s nečekanými potížemi) doktorát z fyziky a brzy se stal vysokoškolským profesorem. Byl aktivním sportovcem, horolezcem, milovníkem vážné hudby a uznávaným amatérským klavíristou. (cs)
Ο Βέρνερ Καρλ Χάιζενμπεργκ (Werner Karl Heisenberg, Βύρτσμπουργκ, 5 Δεκεμβρίου 1901 – Μόναχο, 1 Φεβρουαρίου 1976), γνωστός και ως «Ο Δολοφόνος του Μπορ», ήταν Γερμανός φυσικός, με σπουδαία συμβολή στη θεμελίωση της Κβαντομηχανικής, για την οποία τιμήθηκε με το Βραβείο Νόμπελ Φυσικής του 1932. Ο Χάιζενμπεργκ σπούδασε από το 1920 Θεωρητική Φυσική στο Πανεπιστήμιο του Μονάχου. Μπήκε στο πνεύμα της Κβαντικής Φυσικής — η οποία απαρτιζόταν τότε από ασύνδετα θεωρήματα — τόσο γρήγορα, ώστε μετά από μερικούς μήνες έδωσε λύσεις σε σημαντικά προβλήματα (π.χ. Φαινόμενο Ζέεμαν). Επειδή απαιτείτο μία ελάχιστη σπουδή έξι εξαμήνων, μόλις το 1923 μπόρεσε ο Χάιζενμπεργκ να ανακηρυχθεί διδάκτορας. Το 1924 έγινε βοηθός του Μαξ Μπορν στο Γκέτινγκεν. Σε προκαταρκτικές εργασίες τού Χάιζενμπεργκ στηρίχθηκαν οι Μαξ Μπορν και Πασκουάλ Ζόρνταν και διατύπωσαν τις αρχές γνωστές σαν «Goettinger Matrizenmechanik» που αποτελεί μία περιγραφή για την Κβαντική Μηχανική. Το 1927 διατύπωσε ο ίδιος ο Χάιζενμπεργκ την «Αρχή της απροσδιοριστίας», μετά από στενή συνεργασία με τον Νιλς Μπορ. Η αρχή της απροσδιοριστίας έδινε μια τελείως νέα ερμηνεία για τον φυσικό κόσμο, όπως ότι κύμα και σωματίδιο είναι διαφορετικές θεωρήσεις του ίδιου πράγματος, καθώς και την ουσιαστική εξήγηση της σταθερότητας της ύλης. Στη θέση της αιτιότητας της Κλασικής Φυσικής, μπήκε η τυχαιότητα των γεγονότων. Το 1932 βραβεύτηκαν οι εργασίες του Χάιζενμπεργκ στην Κβαντική Μηχανική με το Νόμπελ της Φυσικής. Μετά την ολοκλήρωση της μελέτης των περιφερόμενων ηλεκτρονίων του ατόμου και την ανακάλυψη του νετρονίου από τον Τσάντγουικ, ο Χάιζενμπεργκ μελέτησε τον ατομικό πυρήνα και εξήγησε τη συγκρότησή του από πρωτόνια και νετρόνια. Το 1927, σε ηλικία 26 ετών, ο Χάιζενμπεργκ έγινε καθηγητής της Θεωρητικής Φυσικής στη Λειψία. Όταν επρόκειτο να πληρωθεί η έδρα Θεωρητικής Φυσικής του Ζόμερφελντ το 1937 στο Μόναχο, ήταν προφανές ότι μόνο ο Χάιζενμπεργκ ήταν δυνατόν να την καταλάβει. Αυτή την επιλογή προσπάθησαν να παρεμποδίσουν οι ναζιστικοί κύκλοι για αρκετά χρόνια, επειδή ο Χάιζενμπεργκ είχε υποστηρίξει επιστημονικά πορίσματα που είχαν δημοσιεύσει οι «Εβραίοι» Αϊνστάιν και Λίζε Μάιτνερ (η συνεργάτιδα του χημικού Όττο Χαν, με τον οποίο είχε στενή σχέση ο Χάιζενμπεργκ). Το 1940 με την έναρξη του πολέμου αναγκάστηκαν να υποχωρήσουν οι ναζί, επειδή οι γνώσεις του Χάιζενμπεργκ ήταν απαραίτητες για τις έρευνες στην πυρηνική φυσική. Δεν είναι γνωστό με πόσο ζήλο εργάστηκε για την κατασκευή μιας «ναζιστικής» ατομικής βόμβας, πάντως δεν έδειξε ποτέ ότι επηρεάζονταν οι επιστημονικές εργασίες του από τις συνθήκες ζωής υπό το χιτλερικό καθεστώς, με συνθήκες παγκόσμιου πολέμου, με διωγμούς ή διαφυγές συναδέλφων του από τη Γερμανία κ.ά.. Μετά τον πόλεμο ο Χάιζενμπεργκ συνέβαλε σημαντικά στην επιστημονική ανόρθωση της Γερμανίας, της οποίας τα πανεπιστημιακά εργαστήρια είχαν υποστεί καταστροφές και είχαν αποψιλωθεί από τεράστιο αριθμό επιστημόνων στο εξωτερικό. Πέθανε σε ηλικία 75 ετών και άφησε επτά παιδιά. (el)
Werner Karl Heisenberg (* 5. Dezember 1901 in Würzburg; † 1. Februar 1976 in München) war ein deutscher Physiker. Heisenberg gab 1925 die erste mathematische Formulierung der Quantenmechanik an. 1927 formulierte er die Heisenbergsche Unschärferelation, die eine der fundamentalen Aussagen der Quantenmechanik trifft – nämlich, dass bestimmte Messgrößen eines Teilchens, etwa dessen Ort und dessen Impuls, nicht gleichzeitig beliebig genau zu bestimmen sind. Für die Begründung der Quantenmechanik wurde er 1932 mit dem Nobelpreis für Physik ausgezeichnet. Er gilt als einer der bedeutendsten Physiker des 20. Jahrhunderts. Heisenberg war am Uranprojekt beteiligt, das dem Bau einer deutschen Atombombe dienen sollte. Er befasste sich auch intensiv mit den philosophischen Auswirkungen der Quantenmechanik. (de)
Werner Karl HEISENBERG [hajznberk] (naskiĝis la 5-an de decembro 1901 en Würzburg, Germanio; mortis la 1-an de februaro 1976 en München) estis germana fizikisto, kiu ricevis la Nobel-premion en fiziko en 1932. Li studis kun Niels Bohr, verkis kun Wolfgang Pauli kaj estis unu el la kreantoj de la kvantuma mekaniko. Li estis la malkovrinto de la konata necerteca principo de Heisenberg, laŭ kiu ne eblas mezuri lokon kaj movokvanton de partiklo samtempe kun arbitra precizeco. Krome, li faris gravajn kontribuaĵojn al nuklea fiziko, kvantuma kampa teorio kaj partikla fiziko. Krom tio li grave kontribuis al laboroj sur la kampo de hidrodinamiko de turbulado, la atomnukleo, feromagnetismo, kosma radiado kaj elementaj partikloj kaj li estis projektinto de la unua postmilita nuklea reaktoro en Karlsruhe, Germanio. Heisenberg, kune kun Max Born kaj Pascual Jordan, disvolvis la de kvantuma mekaniko en 1925. Li ricevis la Nobel-Premion en Fiziko pro la kreo de kvantuma mekaniko kaj ĝia apliko precipe al la eltrovo de la alotropaj formoj de hidrogeno. Post la Dua mondmilito, li estis nomumita direktoro de la Instituto Kaiser Vilhelmo por Fiziko, kiu estis baldaŭ poste renomita la . Li estis direktoro de la instituto ĝis ĝi estis movita al Munkeno en 1958, kiam ĝi estis vastigita kaj renomita la .Heisenberg estis ankaŭ prezidanto de la Deutsche Forschungsgemeinschaft (Germana Esplor-Konsilio), prezidanto de la Komisiono por Atoma Fiziko, prezidanto de la Atomfizika Laborgrupo kaj prezidanto de la . Lia persono estis dum longa tempo kontestata pro sia polemika rolo en la disvolvo de atomaj armiloj dum la tempo de la Tria Regno. (eo)
Werner Karl Heisenberg (pronunciado /ˈvɛʁnɐ kaʁl ˈhaɪ̯zn̩ˌbɛʁk/) (Wurzburgo, Reino de Baviera, Imperio alemán; 5 de diciembre de 1901-Múnich, Baviera, Alemania; 1 de febrero de 1976) fue un físico teórico alemán y uno de los pioneros clave de la mecánica cuántica. Publicó su trabajo en 1925 en el artículo revolucionario Über quantentheoretische Umdeutung kinematischer und mechanischer Beziehungen. En la serie posterior de artículos con Max Born y Pascual Jordan, durante el mismo año, se elaboró sustancialmente su formulación matricial de la mecánica cuántica. Es conocido por formular el principio de incertidumbre, que publicó en 1927. Este principio afirma que es imposible medir simultáneamente de forma precisa la posición y el momento lineal de una partícula. Heisenberg fue galardonado con el Premio Nobel de Física de 1932 "por la creación de la mecánica cuántica". (es)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 1901eko abenduaren 5a – Munich, 1976ko otsailaren 1a) fisikari alemaniarra izan zen, mekanika kuantikoan nabarmendua, batez ere teoria kuantikoaren ziurgabetasunaren printzipioa ezartzeagatik. Halaber, fisika nuklearrean eta partikulen fisikan ere ekarpen handiak egin zituen. Max Born eta batera mekanika kuantikoaren garatu zuen Heisenbergek 1925ean. Ziurgabetasunaren printzipioa 1927an plazaratu eta 1932an Nobel Saria irabazi zuen fisikan. * Datuak: Q40904 * Multimedia: Werner Heisenberg (eu)
Werner Heisenberg, né le 5 décembre 1901 à Wurtzbourg (Empire allemand) et mort le 1er février 1976 à Munich (Allemagne de l'Ouest), est un physicien allemand qui est l'un des fondateurs de la mécanique quantique, notamment en mettant en évidence le principe d'incertitude et en développant la formulation probabiliste de la fonction d'onde. Pendant la Seconde Guerre mondiale, il participe aux recherches atomiques sous le Troisième Reich et fait de la propagande en faveur de l'Allemagne nazie. Capturé après la guerre, il est relâché après plusieurs mois de captivité et retourne en Allemagne, où il poursuit une carrière académique. Il est lauréat du prix Nobel de physique de 1932 « pour la création de la mécanique quantique, dont l’application a mené, entre autres, à la découverte des variétés allotropiques de l'hydrogène ». Selon des scientifiques et des historiens, Heisenberg n'avait aucun scrupule à développer une bombe atomique pour le compte du régime nazi, mais ce jugement n'est pas largement partagé parmi les spécialistes. (fr)
Fisicí teoiriciúil ó Würtzburg na Gearmáine ab ea Werner Karl Heisenberg (5 Nollaig 1901-1 Feabhra 1976). D'fhorbair sé an mheicnic chandamach. As sin, d'fhionn sé na hallatróip hidrigine, agus chuir prionsabal na neamhchinnteachta maidir le fisic chandamach chun tosaigh i 1927. Bhuaigh sé Duais Nobel sa bhfisic i 1932 as. (ga)
Werner Karl Heisenberg (5 Desember 1901 – 1 Februari 1976) adalah seorang ahli teori sub-atom dari Jerman, pemenang Penghargaan Nobel dalam Fisika 1932. (in)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 5 dicembre 1901 – Monaco di Baviera, 1º febbraio 1976) è stato un fisico tedesco. Fu uno dei principali artefici della meccanica quantistica, su cui pubblicò un primo lavoro rivoluzionario nel 1925, a cui fece seguito nello stesso anno una serie di articoli, scritti con Max Born e Pascual Jordan, che diede vita alla formulazione della teoria quantistica nota come meccanica delle matrici. È noto inoltre per aver esposto nel 1927 il principio di indeterminazione. Ricevette il Premio Nobel per la fisica nel 1932 "per la creazione della meccanica quantistica". Dette anche importanti contributi alle teorie dell'idrodinamica dei flussi turbolenti, del nucleo atomico, del ferromagnetismo, dei raggi cosmici e delle particelle subatomiche, e fu determinante nella pianificazione del primo reattore nucleare della Germania occidentale a Karlsruhe. Durante la seconda guerra mondiale fu uno dei principali scienziati del programma tedesco sulle armi nucleari. (it)
Werner Karl Heisenberg (pronounced [ˈvɛʁnɐ kaʁl ˈhaɪ̯zn̩ˌbɛʁk]) (5 December 1901 – 1 February 1976) was a German theoretical physicist and one of the main pioneers of the theory of quantum mechanics. He published his work in 1925 in a breakthrough paper. In the subsequent series of papers with Max Born and Pascual Jordan, during the same year, his matrix formulation of quantum mechanics was substantially elaborated. He is known for the uncertainty principle, which he published in 1927. Heisenberg was awarded the 1932 Nobel Prize in Physics "for the creation of quantum mechanics". Heisenberg also made contributions to the theories of the hydrodynamics of turbulent flows, the atomic nucleus, ferromagnetism, cosmic rays, and subatomic particles. He was a principal scientist in the German nuclear weapons program during World War II. He was also instrumental in planning the first West German nuclear reactor at Karlsruhe, together with a research reactor in Munich, in 1957. Following World War II, he was appointed director of the Kaiser Wilhelm Institute for Physics, which soon thereafter was renamed the Max Planck Institute for Physics. He was director of the institute until it was moved to Munich in 1958. He then became director of the Max Planck Institute for Physics and Astrophysics from 1960 to 1970. Heisenberg was also president of the German Research Council, chairman of the Commission for Atomic Physics, chairman of the Nuclear Physics Working Group, and president of the Alexander von Humboldt Foundation. (en)
베르너 카를 하이젠베르크(독일어: Werner Karl Heisenberg IPA: [ˈvɛʁnɐ kaʁl ˈhaɪ̯zn̩bɛʁk], 1901년 12월 5일 ~ 1976년 2월 1일)는 독일의 이론물리학자이자 양자역학의 주요 선구자 중 하나이다. 그는 1925년에 획기적인 논문을 발표했다. 막스 보른과 파스쿠알 요르단과 함께 쓴 후속 논문에서는 양자역학의 행렬역학이 더욱 정교해졌다. 그는 1927년에 발표한 불확정성 원리로 유명하다. 하이젠베르크는 1932년 "양자역학의 창안에 대한 공로로" 노벨 물리학상을 받았다. 하이젠베르크는 또한 난류의 유체동역학 이론, 원자핵, 강자성, 우주선, 그리고 아원자 입자에 중요한 공헌을 했다. 그는 제2차 세게대전 동안 독일의 핵무기 프로그램의 대표 과학자였다. 그는 또한 1957년 뮌헨의 연구용 원자로와 함께 카를스루에에 최초의 원자로를 계획하는데 도움을 주었다. 제2차 세계대전 후, 그는 카이저 빌헬름 협회(곧 막스 플랑크 협회로 개명됨)의 소장으로 임명되어, 1958년 뮌헨으로 옮겨지기 전까지 그 연구소의 소장이었다. 그리고 나서 그는 1960년부터 1970년까지 막스 플랑크 물리학 맟 천체물리학 연구소(Max Planck Institute for Physics and Astrophysics)의 소장이 되었다. 하이젠베르크는 또한 독일 연구협회의 회장, 원자력 물리학 위원(Commission for Atomic Physics) 위원장, 핵 물리학 연구 그룹(Nuclear Physics Working Group)의 의장, 그리고 알렉산더 폰 훔볼트 재단(Alexander von Humboldt Foundation)의 회장이었다. (ko)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 5 december 1901 – München, 1 februari 1976) was een Duits natuurkundige en een van de grondleggers van de kwantummechanica. De bekende onzekerheidsrelatie van Heisenberg is van hem afkomstig. Daarnaast heeft hij belangrijke bijdragen geleverd aan werk op het gebied van de hydrodynamica van turbulentie, de atoomkern, ferromagnetisme, kosmische straling en elementaire deeltjes en was hij de ontwerper van de eerste naoorlogse kernreactor in Karlsruhe in Duitsland. (nl)
ヴェルナー・カール・ハイゼンベルク（Werner Karl Heisenberg, 1901年12月5日 - 1976年2月1日）は、ドイツの理論物理学者。行列力学と不確定性原理によって量子力学に絶大な貢献をした。 (ja)
Werner Karl Heisenberg (ur. 5 grudnia 1901 w Würzburgu, zm. 1 lutego 1976 w Monachium) – niemiecki fizyk teoretyk, filozof nauki i jej popularyzator, noblista. Profesor uniwersytetów w Lipsku i Berlinie oraz dyrektor Instytutu Maxa Plancka w Getyndze i Monachium. W co najmniej jednym z rankingów fizyków znalazł się w pierwszej dziesiątce wszech czasów. Heisenberg był jednym ze współtwórców pełnej mechaniki kwantowej obok Erwina Schrödingera i Maxa Borna – dzięki podaniu w 1925 roku równania Heisenberga będącego podstawą mechaniki macierzowej zwanej także obrazem Heisenberga. Zasłynął też podaniem w 1927 roku zasady nieoznaczoności. Nagrodę Nobla w dziedzinie fizyki otrzymał w 1932 roku, za fundamentalny wkład w stworzenie mechaniki kwantowej. Zajmował się również fizyką jądrową, uczestnicząc w niemieckim programie budowy bomby atomowej, a także fizyką ciała stałego przez badania ferromagnetyzmu. W swoich poglądach filozoficznych był pod wpływem platonizmu i neokantyzmu. Był współtwórcą – obok Bohra – interpretacji kopenhaskiej kwantów oraz prawdopodobnie nazwy tej doktryny. Napisał kilka książek popularyzujących fizykę, filozofię i ich historię. (pl)
Werner Karl Heisenberg, född 5 december 1901 i Würzburg, död 1 februari 1976 i München, var en tysk fysiker. Han mottog Nobelpriset i fysik 1932 för sina grundläggande bidrag till kvantmekaniken. Han var son till August Heisenberg. Heisenberg är mest känd för osäkerhetsprincipen från 1927 som innebär att det inte går att samtidigt känna en partikels position och dess hastighet med godtycklig noggrannhet. Tillsammans med Niels Bohr formulerade Heisenberg Köpenhamnstolkningen av kvantmekaniken. Under den tidiga nazismen i Tyskland blev Heisenberg trakasserad av nazisterna som en vit jude eftersom han undervisade i Albert Einsteins teorier. Förhärskande i Tyskland under denna tid var -rörelsen, en nationalistisk gren bland de tyska fysikerna. Efter att Heisenberg undersökts av SS upphörde dock trakasserierna på order av Heinrich Himmler. Senare kom han att leda ett av Nazitysklands försök att skaffa en atombomb. Hans målmedvetenhet och art av engagemang i detta projekt har blivit omdebatterade.[källa behövs] I populärkulturen omnämns Heisenberg bland annat i tv-serien Breaking Bad där kemisten och läraren Walter White använder namnet som alias när han tillverkar och säljer metamfetamin. (sv)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 5 de dezembro de 1901 — Munique, 1 de fevereiro de 1976) foi um físico teórico alemão que recebeu o Nobel de Física de 1932, "pela criação da mecânica quântica, cujas aplicações levaram à descoberta, entre outras, das formas alotrópicas do hidrogênio". Juntamente com Max Born e Pascual Jordan, Heisenberg estabeleceu as bases da formulação matricial da mecânica quântica em 1925. Em 1927, publicou o artigo Über den anschaulichen Inhalt der quantentheoretischen Kinematik und Mechanik, em que apresenta o Princípio da incerteza. Também fez importantes contribuições teóricas nos campos da hidrodinâmica de escoamentos turbulentos, no estudo do núcleo atômico, do ferromagnetismo, dos raios cósmicos e das partículas subatômicas. Teve ainda uma contribuição fundamental no planejamento do primeiro reator nuclear alemão em Karlsruhe e de um reator de pesquisa em Munique, em 1957. Após a guerra, foi nomeado diretor do Instituto Kaiser Wilhelm de Física, que mais tarde passou a ser denominado Instituto Max Planck de Física. Ele dirigiu o instituto até sua transferência para Munique em 1958, quando foi ampliado e renomeado Instituto Max Planck de Física e Astrofísica. Heisenberg foi ainda presidente do Conselho de Pesquisa Alemão, presidente da Comissão de Física Atômica, presidente do Grupo de Física Nuclear de Trabalho, e presidente da Fundação Alexander von Humboldt. (pt)
Ве́рнер Карл Ге́йзенберг також Гайзенберґ (нім. Werner Karl Heisenberg; 5 грудня 1901, Вюрцбург — 1 лютого 1976, Мюнхен) — німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1932), член кількох академій і наукових товариств світу. Гейзенберг є автором низки фундаментальних результатів у квантовій теорії: він заклав основи матричної механіки, сформулював принцип невизначеності, застосував формалізм квантової механіки до проблем феромагнетизму, аномального ефекту Зеемана тощо. Брав активну участь у розвитку квантової електродинаміки (теорія Гейзенберга — Паулі) та квантової теорії поля (теорія S-матриці), в останні десятиріччя життя робив спроби створення єдиної теорії поля. Гейзенбергу належить одна з перших квантовомеханічних теорій ядерних сил; під час Другої світової війни він був провідним теоретиком німецького ядерного проєкту. Низку праць присвячено фізиці космічних променів, теорії турбулентності, філософським проблемам природознавства. Відіграв велику роль в організації наукових досліджень у повоєнній Німеччині. (uk)
Ве́рнер Карл Ге́йзенберг (нем. Werner Karl Heisenberg, правильное произношение на МФА — ˈhaɪzənbɛɐ̯k; 5 декабря 1901, Вюрцбург — 1 февраля 1976, Мюнхен) — немецкий физик-теоретик, один из создателей квантовой механики, лауреат Нобелевской премии по физике (1932), член ряда академий и научных обществ мира. Гейзенберг является автором ряда фундаментальных результатов в квантовой теории: он заложил основы матричной механики, сформулировал соотношение неопределённостей, применил формализм квантовой механики к проблемам ферромагнетизма, аномального эффекта Зеемана и прочим. В дальнейшем активно участвовал в развитии квантовой электродинамики (теория Гейзенберга — Паули) и квантовой теории поля (теория S-матрицы), в последние десятилетия жизни предпринимал попытки создания единой нелинейной спинорной теории поля. Гейзенбергу принадлежит одна из первых квантовомеханических теорий ядерных сил; во время Второй мировой войны он был ведущим теоретиком немецкого ядерного проекта. Ряд работ посвящён также физике космических лучей, теории турбулентности, философским проблемам естествознания. Гейзенберг сыграл большую роль в организации научных исследований в послевоенной Германии. (ru)
فيرنر كارل هايزنبيرغ (5 ديسمبر 1901 في فورتسبورغ – 1 فبراير 1976 في ميونخ) فيزيائي ألماني حائز على جائزة نوبل لعام 1932. اكتشف أحد أهم مبادئ الفيزياء الحديثة وهو مبدأ عدم التأكد. من مؤلفاته . (ar)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 1901eko abenduaren 5a – Munich, 1976ko otsailaren 1a) fisikari alemaniarra izan zen, mekanika kuantikoan nabarmendua, batez ere teoria kuantikoaren ziurgabetasunaren printzipioa ezartzeagatik. Halaber, fisika nuklearrean eta partikulen fisikan ere ekarpen handiak egin zituen. Max Born eta batera mekanika kuantikoaren garatu zuen Heisenbergek 1925ean. Ziurgabetasunaren printzipioa 1927an plazaratu eta 1932an Nobel Saria irabazi zuen fisikan. * Datuak: Q40904 * Multimedia: Werner Heisenberg (eu)
Fisicí teoiriciúil ó Würtzburg na Gearmáine ab ea Werner Karl Heisenberg (5 Nollaig 1901-1 Feabhra 1976). D'fhorbair sé an mheicnic chandamach. As sin, d'fhionn sé na hallatróip hidrigine, agus chuir prionsabal na neamhchinnteachta maidir le fisic chandamach chun tosaigh i 1927. Bhuaigh sé Duais Nobel sa bhfisic i 1932 as. (ga)
Werner Karl Heisenberg (5 Desember 1901 – 1 Februari 1976) adalah seorang ahli teori sub-atom dari Jerman, pemenang Penghargaan Nobel dalam Fisika 1932. (in)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 5 december 1901 – München, 1 februari 1976) was een Duits natuurkundige en een van de grondleggers van de kwantummechanica. De bekende onzekerheidsrelatie van Heisenberg is van hem afkomstig. Daarnaast heeft hij belangrijke bijdragen geleverd aan werk op het gebied van de hydrodynamica van turbulentie, de atoomkern, ferromagnetisme, kosmische straling en elementaire deeltjes en was hij de ontwerper van de eerste naoorlogse kernreactor in Karlsruhe in Duitsland. (nl)
ヴェルナー・カール・ハイゼンベルク（Werner Karl Heisenberg, 1901年12月5日 - 1976年2月1日）は、ドイツの理論物理学者。行列力学と不確定性原理によって量子力学に絶大な貢献をした。 (ja)
Werner Heisenberg (alemany: Werner Karl Heisenberg) (Würzburg, 5 de desembre de 1901 - Munic, 1 de febrer de 1976) fou un físic alemany guardonat l'any 1932 amb el Premi Nobel de Física pels seus treballs sobre mecànica quàntica. (ca)
Werner Karl Heisenberg (5. prosince 1901 Würzburg – 1. února 1976 Mnichov) byl německý teoretický fyzik, matematik a filozof, jemuž byla za podíl na objevu kvantové mechaniky v roce 1932 udělena Nobelova cena za fyziku. Heisenberg jako první sestavil matematický model atomu pomocí . Společně s Maxem Bornem a Pascualem Jordanem je zakladatelem tzv. maticové kvantové mechaniky – popisu atomu v relativistickém pojetí fyziky (tzv. Heisenbergova-Bornova-Jordanova mechanika). Heisenberg byl nejvýznamnějším spolupracovníkem a hlavním matematikem významného dánského teoretického fyzika Nielse Bohra. Mezi jeho další významné objevy patří zejména matematický princip nekomutativnosti násobitele, kterou objevil v oblasti maticového výpočtu. (tzv. nutnost změny pořadí součinu matice, která je jedním z (cs)
Ο Βέρνερ Καρλ Χάιζενμπεργκ (Werner Karl Heisenberg, Βύρτσμπουργκ, 5 Δεκεμβρίου 1901 – Μόναχο, 1 Φεβρουαρίου 1976), γνωστός και ως «Ο Δολοφόνος του Μπορ», ήταν Γερμανός φυσικός, με σπουδαία συμβολή στη θεμελίωση της Κβαντομηχανικής, για την οποία τιμήθηκε με το Βραβείο Νόμπελ Φυσικής του 1932. Μετά τον πόλεμο ο Χάιζενμπεργκ συνέβαλε σημαντικά στην επιστημονική ανόρθωση της Γερμανίας, της οποίας τα πανεπιστημιακά εργαστήρια είχαν υποστεί καταστροφές και είχαν αποψιλωθεί από τεράστιο αριθμό επιστημόνων στο εξωτερικό. Πέθανε σε ηλικία 75 ετών και άφησε επτά παιδιά. (el)
Werner Karl Heisenberg (* 5. Dezember 1901 in Würzburg; † 1. Februar 1976 in München) war ein deutscher Physiker. Heisenberg gab 1925 die erste mathematische Formulierung der Quantenmechanik an. 1927 formulierte er die Heisenbergsche Unschärferelation, die eine der fundamentalen Aussagen der Quantenmechanik trifft – nämlich, dass bestimmte Messgrößen eines Teilchens, etwa dessen Ort und dessen Impuls, nicht gleichzeitig beliebig genau zu bestimmen sind. Für die Begründung der Quantenmechanik wurde er 1932 mit dem Nobelpreis für Physik ausgezeichnet. Er gilt als einer der bedeutendsten Physiker des 20. Jahrhunderts. (de)
Werner Karl HEISENBERG [hajznberk] (naskiĝis la 5-an de decembro 1901 en Würzburg, Germanio; mortis la 1-an de februaro 1976 en München) estis germana fizikisto, kiu ricevis la Nobel-premion en fiziko en 1932. Li studis kun Niels Bohr, verkis kun Wolfgang Pauli kaj estis unu el la kreantoj de la kvantuma mekaniko. Li estis la malkovrinto de la konata necerteca principo de Heisenberg, laŭ kiu ne eblas mezuri lokon kaj movokvanton de partiklo samtempe kun arbitra precizeco. (eo)
Werner Karl Heisenberg (pronunciado /ˈvɛʁnɐ kaʁl ˈhaɪ̯zn̩ˌbɛʁk/) (Wurzburgo, Reino de Baviera, Imperio alemán; 5 de diciembre de 1901-Múnich, Baviera, Alemania; 1 de febrero de 1976) fue un físico teórico alemán y uno de los pioneros clave de la mecánica cuántica. (es)
Werner Heisenberg, né le 5 décembre 1901 à Wurtzbourg (Empire allemand) et mort le 1er février 1976 à Munich (Allemagne de l'Ouest), est un physicien allemand qui est l'un des fondateurs de la mécanique quantique, notamment en mettant en évidence le principe d'incertitude et en développant la formulation probabiliste de la fonction d'onde. (fr)
Werner Karl Heisenberg (pronounced [ˈvɛʁnɐ kaʁl ˈhaɪ̯zn̩ˌbɛʁk]) (5 December 1901 – 1 February 1976) was a German theoretical physicist and one of the main pioneers of the theory of quantum mechanics. He published his work in 1925 in a breakthrough paper. In the subsequent series of papers with Max Born and Pascual Jordan, during the same year, his matrix formulation of quantum mechanics was substantially elaborated. He is known for the uncertainty principle, which he published in 1927. Heisenberg was awarded the 1932 Nobel Prize in Physics "for the creation of quantum mechanics". (en)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 5 dicembre 1901 – Monaco di Baviera, 1º febbraio 1976) è stato un fisico tedesco. Fu uno dei principali artefici della meccanica quantistica, su cui pubblicò un primo lavoro rivoluzionario nel 1925, a cui fece seguito nello stesso anno una serie di articoli, scritti con Max Born e Pascual Jordan, che diede vita alla formulazione della teoria quantistica nota come meccanica delle matrici. È noto inoltre per aver esposto nel 1927 il principio di indeterminazione. Ricevette il Premio Nobel per la fisica nel 1932 "per la creazione della meccanica quantistica". (it)
베르너 카를 하이젠베르크(독일어: Werner Karl Heisenberg IPA: [ˈvɛʁnɐ kaʁl ˈhaɪ̯zn̩bɛʁk], 1901년 12월 5일 ~ 1976년 2월 1일)는 독일의 이론물리학자이자 양자역학의 주요 선구자 중 하나이다. 그는 1925년에 획기적인 논문을 발표했다. 막스 보른과 파스쿠알 요르단과 함께 쓴 후속 논문에서는 양자역학의 행렬역학이 더욱 정교해졌다. 그는 1927년에 발표한 불확정성 원리로 유명하다. 하이젠베르크는 1932년 "양자역학의 창안에 대한 공로로" 노벨 물리학상을 받았다. 하이젠베르크는 또한 난류의 유체동역학 이론, 원자핵, 강자성, 우주선, 그리고 아원자 입자에 중요한 공헌을 했다. 그는 제2차 세게대전 동안 독일의 핵무기 프로그램의 대표 과학자였다. 그는 또한 1957년 뮌헨의 연구용 원자로와 함께 카를스루에에 최초의 원자로를 계획하는데 도움을 주었다. (ko)
Werner Karl Heisenberg (ur. 5 grudnia 1901 w Würzburgu, zm. 1 lutego 1976 w Monachium) – niemiecki fizyk teoretyk, filozof nauki i jej popularyzator, noblista. Profesor uniwersytetów w Lipsku i Berlinie oraz dyrektor Instytutu Maxa Plancka w Getyndze i Monachium. W co najmniej jednym z rankingów fizyków znalazł się w pierwszej dziesiątce wszech czasów. (pl)
Ве́рнер Карл Ге́йзенберг (нем. Werner Karl Heisenberg, правильное произношение на МФА — ˈhaɪzənbɛɐ̯k; 5 декабря 1901, Вюрцбург — 1 февраля 1976, Мюнхен) — немецкий физик-теоретик, один из создателей квантовой механики, лауреат Нобелевской премии по физике (1932), член ряда академий и научных обществ мира. (ru)
Werner Karl Heisenberg (Würzburg, 5 de dezembro de 1901 — Munique, 1 de fevereiro de 1976) foi um físico teórico alemão que recebeu o Nobel de Física de 1932, "pela criação da mecânica quântica, cujas aplicações levaram à descoberta, entre outras, das formas alotrópicas do hidrogênio". (pt)
Werner Karl Heisenberg, född 5 december 1901 i Würzburg, död 1 februari 1976 i München, var en tysk fysiker. Han mottog Nobelpriset i fysik 1932 för sina grundläggande bidrag till kvantmekaniken. Han var son till August Heisenberg. Heisenberg är mest känd för osäkerhetsprincipen från 1927 som innebär att det inte går att samtidigt känna en partikels position och dess hastighet med godtycklig noggrannhet. Tillsammans med Niels Bohr formulerade Heisenberg Köpenhamnstolkningen av kvantmekaniken. (sv)
Ве́рнер Карл Ге́йзенберг також Гайзенберґ (нім. Werner Karl Heisenberg; 5 грудня 1901, Вюрцбург — 1 лютого 1976, Мюнхен) — німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1932), член кількох академій і наукових товариств світу. (uk)
