Invasions of Afghanistan (original) (raw)
La guerra de l'Afganistan (també anomenada pel comandament americà "Operació Llibertat Duradora") esclatà com una resposta dels Estats Units als atemptats de l'11 de setembre de 2001. Aquests atemptats van ser reivindicats pel moviment extremista Al-Qaida, les bases del qual es trobaven a l'Afganistan, i que era protegit pel règim talibà. La guerra s'inicià el 7 d'octubre de 2001, davant la negativa dels talibans d'entregar Ossama bin Laden, considerat com el màxim responsable d'al-Qaida. Els Estats Units van començar una sèrie de bombardejos sobre el país, amb la fi d'enderrocar el règim i trobar el seu principal enemic públic. La guerra va acabar en 2021 amb la presa de Kabul per part dels talibans després de la retirada dels aliats.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | الحرب في أفغانستان أو الحرب الأمريكية في أفغانستان، هو صراع دار في أفغانستان من سنة 2001 إلى 2021، بدأ بغزو الولايات المتحدة وحلفائها، في أعقاب هجمات الحادي عشر من سبتمبر. وقد أطاح الغزو بإمارة أفغانستان الإسلامية التي تحكمها طالبان لحرمان القاعدة من ملجأ آمن للعمليات في البلاد. في معظم فترات الحرب، كان القتال بين متمردي طالبان وبين حلف شمال الأطلسي والقوات المسلحة الأفغانية. استعادت حركة طالبان السلطة بعد 19 عامًا و 8 أشهر بعد هزيمة القوات المسلحة الأفغانية عقب انسحاب معظم قوات الناتو. وعدت أطول حرب في تاريخ الولايات المتحدة متجاوزة حرب فيتنام (1955-1975) بحوالي خمسة أشهر. في أعقاب هجمات 11 سبتمبر في 2001، طالب جورج دبليو بوش حركة طالبان التي كانت تحكم أفغانستان آنذاك بتسليم أسامة بن لادن. فرفضت طالبان تسليمه ما لم تُقدَّم أدلة وثيقة على علاقته بالهجمات، وقد رفضت الولايات المتحدة تقديم الأدلة رفضًا كان منها تكتيك تأخير. وفي 7 أكتوبر 2001 شن الجيش الأمريكي عملية الحرية الدائمة بالتعاون مع المملكة المتحدة. ولتبرير الحرب زعمت إدارة بوش أن سيادة أفغانستان مجرد «سيادة انتقائية»، وأن التدخل كان ضروريًّا، لأن طالبان هددت سيادة بلاد أخرى. هُزمت حركة طالبان وحلفاؤها من القاعدة في مرحلة الغزو على يد القوات التي قادتها الولايات المتحدة والتحالف الشمالي الذي كان يقاتل طالبان منذ 1996. وقد انهزمت طالبان وحلفاؤها من القاعدة في ديسمبر 2001، وفي مؤتمر بون انتَخبت السلطات الأفغانية الجديدة المؤقتة (كان أغلبها من التحالف الشمالي) حامد كرزاي رئيسًا للإدارة الأفغانية المؤقتة. بعد اكتمال الأهداف الأولية، شكل تحالف من أكثر من 40 دولة (بما في ذلك جميع أعضاء الناتو) مهمة أمنية في الدولة الأفغانية، سميت قوات المساعدة الدولية لإرساء الأمن في أفغانستان (إيساف وخلفتها بعثة الدعم الحازم (RS) في 2014) وشارك في تلك القوات 43 دولة، وأغلبها من دول الناتو. وكانت فرقة واحدة من القوات الأمريكية تحت قيادة الناتو، وأما الباقي فظلت تحت القيادة الأمريكية المباشرة. بعد انهزام طالبان في بداية الغزو، أعاد قائدها الملا عمر تنظيمها، وشَنّ في 2003 حركة تمرد ضد الحكومة الأفغانية وقوات المساعدة الدولية. حيث شنوا ومعهم الجماعات الأخرى حربًا غير متكافئة مثل حرب العصابات ونصب الكمائن في الريف، وهجمات انتحارية ضد أهداف حضرية، وعمليات قتل ضد قوات التحالف وعمليات انتقامية ضد المتعاونين المشكوك بهم. استغلت حركة طالبان نقاط الضعف في الحكومة الأفغانية لإعادة تأكيد نفوذها عبر المناطق الريفية في جنوب وشرق أفغانستان. تصاعد العنف من 2007 إلى 2009. ردت إيساف بزيادة قواتها بشكل كبير لمكافحة التمرد من أجل تطهير والسيطرة على القرى. بدأت أعداد القوات بالارتفاع في 2009 واستمرت في الزيادة خلال 2011 عندما عمل ما يقرب من 140 ألف جندي أجنبي تحت قيادة إيساف والقيادة الأمريكية في أفغانستان. بعد مقتل أسامة بن لادن في 2011 (السبب هو ذريعة الحرب)، بدأ قادة الناتو إستراتيجية خروج قواتهم في 28 ديسمبر 2014، أنهى الناتو رسميًا عمليات إيساف القتالية في أفغانستان ونقل الأمن بشكل رسمي المسؤولية للحكومة الأفغانية. تم تشكيل مهمة الدعم الحازم بقيادة الناتو في نفس اليوم للمساعدة في تعزيز المسؤوليات المنقولة حديثًا. وعندما لم تتمكن من اجتثاث طالبان بالوسائل العسكرية، لجأت قوات التحالف إلى الدبلوماسية لإنهاء الصراع. تُوجت هذه الجهود في 29 فبراير 2020، عندما وقعت الولايات المتحدة وطالبان اتفاق سلام مشروط في الدوحة والذي يتطلب انسحاب القوات الأمريكية من أفغانستان في غضون 14 شهرًا طالما تعاونت طالبان مع شروط الاتفاقية «بعدم السماح لأي من أعضائها سواءًا أفراد أو جماعات بما في ذلك القاعدة باستخدام أراضي أفغانستان لتهديد أمن الولايات المتحدة وحلفائها». ومع ذلك استمر المتمردون المنتمون إلى القاعدة في شبه القارة الهندية وتنظيم ولاية خراسان في العمل في أجزاء من البلاد. لم تكن الحكومة الأفغانية طرفًا في الصفقة ورُفِضت شروطها المتعلقة بالإفراج عن السجناء. بعد أن أصبح جو بايدن رئيسًا، قام بتغيير تاريخ انسحاب القوات الأمريكية من أفغانستان من 1 مايو 2021 إلى 11 سبتمبر، قبل أن يقدم الموعد إلى 31 أغسطس. شنت طالبان بعد انتهاء الموعد النهائي الأصلي وتزامنًا مع انسحاب القوات، هجومًا واسعًا استولوا فيه على معظم أفغانستان. وفي يوم 15 أغسطس استطاعت حركة طالبان السيطرة على العاصمة كابل. وفي نفس اليوم فر رئيس أفغانستان أشرف غني من البلاد، فأعلنت طالبان النصر وانتهاء الحرب، وأعلنت عن عودة وشيكة لإمارة أفغانستان الإسلامية. في 16 أغسطس أكد بايدن استيلاء طالبان، وغادرت آخر طائرة عسكرية أمريكية أفغانستان يوم 30 أغسطس، منهية 20 عامًا من الوجود العسكري الغربي في البلاد. بعد الانسحاب الأمريكي تقطعت السبل بحوالي ألف مواطن أمريكي وأفغاني يحملون تأشيرات أمريكية أو غيرها داخل أفغانستان. وفقا لمشروع تكاليف الحرب في جامعة براون، فإن الحرب قتلت 176 ألف شخص في أفغانستان. 46319 مدنياً و 69095 عسكرياً وشرطياً، وما لا يقل عن 52893 مقاتلاً من طالبان. ووفقًا للأمم المتحدة، عاد بعد غزو 2001 أكثر من 5.7 مليون لاجئ سابق إلى أفغانستان. ولكن بعد تجدد هجوم طالبان 2021، ظل 2.6 مليون أفغاني لاجئًا أو فر إلى باكستان وإيران، ولايزال هناك 4 ملايين أفغاني نازحين داخل البلاد. وفي 7 سبتمبر أعلنت حركة طالبان حكومة مؤقتة، وأن محمد حسن أخوند رئيسًا للوزراء. (ar) أفغانستان بلد جبلي غير ساحلي يقع على مفترق طرق وسط وجنوب آسيا. وقد تعرضت عبر تاريخها لغزوات من أنظمة سياسية مختلفة «إمبراطوريات وممالك وسلطنات»، ومنها: الإمبراطورية الماورية والأخمينيون وإمبراطورية إسكندر الأكبر المقدونية القديمة والساسانيون والخلافة الراشدة والمغول بقيادة جنكيز خان والدولة التيمورية لتيمورلنك ومغول الهند والسيخ والإمبراطورية البريطانية عبر الراج الهندي والاتحاد السوفيتي وأخيرا قوات حلف شمال الأطلسي (الناتو) التي كانت غالبيتها من الولايات المتحدة التي دخلت البلاد لتطبيق اللائحة الداخلية للناتو حسب المادة 5:«الهجوم على أحد الأعضاء هو هجوم على الجميع» عقب هجمات 11 سبتمبر في الولايات المتحدة. ظل عدد مخفض من قوات الناتو في البلاد لدعم الحكومة بموجب . قبل الانسحاب الأمريكي في 2021، استعادت طالبان السيطرة على العاصمة كابل ومعظم أنحاء البلاد. فقاموا بتغيير الاسم الرسمي لأفغانستان إلى إمارة أفغانستان الإسلامية. (ar) La guerra de l'Afganistan (també anomenada pel comandament americà "Operació Llibertat Duradora") esclatà com una resposta dels Estats Units als atemptats de l'11 de setembre de 2001. Aquests atemptats van ser reivindicats pel moviment extremista Al-Qaida, les bases del qual es trobaven a l'Afganistan, i que era protegit pel règim talibà. La guerra s'inicià el 7 d'octubre de 2001, davant la negativa dels talibans d'entregar Ossama bin Laden, considerat com el màxim responsable d'al-Qaida. Els Estats Units van començar una sèrie de bombardejos sobre el país, amb la fi d'enderrocar el règim i trobar el seu principal enemic públic. La guerra va acabar en 2021 amb la presa de Kabul per part dels talibans després de la retirada dels aliats. (ca) Válka v Afghánistánu byl konflikt trvající od 7. října 2001 do 15. srpna 2021 (tj. 19 let a 10 měsíců). Začal jako součást Operace Trvalá svoboda, která byla odpovědí Spojených států, Spojeného království a dalších 45 států na teroristické útoky 11. září 2001. Jako cíl invaze bylo stanoveno zajetí Usámy bin Ládina a dalších členů Al-Káidy, zničení islamistického režimu Tálibánu, který Al-Kaidu podporoval a poskytoval jí bezpečné zázemí, nastolení míru, ochrana obyvatelstva, rekonstrukce zničených oblastí, výcvik afghánské policie a armády a pomoc s ustanovením státní samosprávy. Do roku 2003 šlo pouze o válku vedenou jednotlivými státy. Až když v roce 2003 přebírali dva členové NATO (Německo a Nizozemsko) velení za jednu z misí, otevřely se dveře pro převzetí celé mise Aliancí. Spojencům se sice podařilo svrhnout vládu Tálibánu, kterému se v pozdějších letech podařilo opět nabrat síly. Kampaň byla oproti původním očekávaní méně úspěšná. Nedosáhla totiž cíle omezit působení Al-Kaidy. Od roku 2006 ohrožuje stabilitu Afganistanu zvýšená aktivita povstalců z hnutí Tálibán, rekordně vysoká úroveň produkce opia a slabá vláda s minimální kontrolou oblastí mimo hlavní město Kábul. Roste rovněž napětí mezi Pákistánem a Spojenými státy, kvůli podpoře Tálibánu na Paštúny obývaných Federálně spravovaných kmenových územích a americkým útokům na pákistánské území za pomocí bezpilotních letadel. Operace Trvalá svoboda byla ukončena 28. prosince 2014. 1. ledna 2015 na ní navázala Operace Rozhodná podpora. V noci 2. července 2021 americká vojska opustila své základny i zemi. V Afghánistánu zůstalo pouze 600 příslušníků americké armády, a to převážně jako ochranka ambasády v Kábulu. (cs) Ο Πόλεμος στο Αφγανιστάν (2001 - 2021) ήταν η μακροβιότερη ένοπλη σύρραξη των αρχών του 21ου αιώνα, (19 χρόνια και 8 μήνες) αλλά και ο πιο μακροχρόνιος πόλεμος στην στρατιωτική ιστορία των Η.Π.Α.. Διεξήχθη ανάμεσα στις Η.Π.Α. και τους Συμμάχους τους και στο Ισλαμικό Εμιράτο του Αφγανιστάν - γνωστό ως Ταλιμπάν, και έληξε με την απόσυρση των αμερικανικών στρατευμάτων από το Αφγανιστάν και την επανίδρυση του Ισλαμικού Εμιράτου. Ο πόλεμος ξεκίνησε μετά την άρνηση των Ταλιμπάν, οι οποίοι ήταν στην εξουσία του Αφγανιστάν, τότε, να εκδώσουν τον Οσάμα μπιν Λάντεν, ιθύνων νου των τρομοκρατικών επιθέσεων της 11ης Σεπτεμβρίου 2001 στη Νέα Υόρκη, όπως παραδέχτηκε ο ίδιος το 2004, και ηγέτη της Αλ Κάιντα. Οι ΗΠΑ εισβάλλουν στη χώρα, υποστηριζόμενες στην αρχή μόνο από το Ηνωμένο Βασίλειο και τον Καναδά και αργότερα από ένα συνασπισμό από 40 χώρες, συμπεριλαμβανομένων όλων των μελών του ΝΑΤΟ. Αν και δεν κατάφεραν να συλλάβουν τον Οσάμα μπιν Λάντεν, που διέφυγε στα βουνά του Ινδικού Καυκάσου, οι αμερικανικές δυνάμεις παρέμειναν στη χώρα, και δημιουργήσαν υπό την αιγίδα του Συμβουλίου Ασφαλείας του ΟΗΕ, την Διεθνή Δύναμη Αρωγής για την Ασφάλεια εκδιώκοντας τους Ταλιμπάν από την εξουσία, και εγκαθιδρύοντας το Μεταβατικό Ισλαμικό Κράτος του Αφγανιστάν (2002) στην αρχή, και την Ισλαμική Δημοκρατία του Αφγανιστάν (2004), έπειτα. Από την πλευρά τους, οι Ταλιμπάν, αφού αναδιοργανώθηκαν υπό την ηγεσία του μουλά Μοχάμεντ Ομάρ, από το 2003 αρχίζουν ανταρτοπόλεμο εναντίον της Αφγανικής κυβέρνησης και των Δυτικών. Οι αντεπιθέσεις των Ταλιμπάν ήταν ιδιαίτερα επιτυχημένες, καταφέρνοντας μέχρι το 2007 να επανακαταλάβουν μεγάλες περιοχές του Αφγανιστάν.. Οι Αμερικανοί και οι Σύμμαχοί τους, ενίσχυαν συνεχώς την στρατιωτική τους δύναμη, φτάνοντας το 2011, να διατηρούν 140.000 στρατιώτες στην χώρα. Όταν τελικά έγινε δυνατή η σύλληψη και η θανάτωση του Οσάμα μπιν Λάντεν το 2011, άρχισαν οι διεργασίες για τον τερματισμό του πολέμου. Το 2014 το ΝΑΤΟ απέσυρε τη Διεθνή Δύναμη Αρωγής για την Ασφάλεια, μεταφέροντας την ευθύνη στην Αφγανική κυβέρνηση πλέον. Για το σκοπό αυτό, και για βοηθήσει την αφγανική κυβέρνηση και τις αφγανικές ένοπλες δυνάμεις, με την παροχή τεχνογνωσίας, εξοπλισμού και εκπαίδευσης, δημιούργησε την Αποστολή Αποφασιστικής Υποστήριξης. Οι διαδικασίες ειρήνευσης της χώρας συνεχίστηκαν και τα επόμενα χρόνια, και τελικά κατέληξαν στη Συμφωνία της Ντόχας, τον Φεβρουάριο του 2020, όπου οι ΗΠΑ και το ΝΑΤΟ από τη μια, και οι Ταλιμπάν από την άλλη, υπέγραψαν συμφωνία ανακωχής. Οι ΗΠΑ ανέλαβαν να αποσύρουν τα στρατεύματά τους μέχρι το καλοκαίρι του 2021, και οι Ταλιμπάν να απέχουν από οποιαδήποτε ένοπλη ενέργεια εναντίον των αμερικανικών και αφγανικών δυνάμεων. Ο πόλεμος έληξε, και τυπικά, στις 30 Αυγούστου 2021. Όταν άρχισε η αποχώρηση των αμερικανικών στρατευμάτων, οι Ταλιμπάν σταδιακά κατέλαβαν και πάλι και το Αφγανιστάν και την εξουσία. (el) La Milito en Afganio komenciĝis la 7-an de oktobro 2001, kiam la de la usona militistaro (OEF) estis lanĉita, kune kun la brita militistaro, en respondo al la atakoj en Usono, la 11-an de septembro 2001. Britio havas, ekde 2002, sian propran armean operacon, Operaco Herrick, kiel parto de la sama milito en Afganio. La milito evoluis kiel batalo de usonaj kaj aliaj fortoj kontraŭ Al-Qaeda kaj ĝiaj talibanaj subtenantoj, ĝis kompleksa kontraŭribela iniciato de usonaj fortoj, kontraŭ afganoj kiuj postulas forpeli tiujn usonajn fortojn. La milito mortigis dekojn de miloj de homoj, kies plimulto estis civiluloj. La unua fazo de la milito estis la sekvo de la atakoj de la 11-an de septembro 2001, kiam Usono lanĉis la "Operation Enduring Freedom", kiu, ĝi asertis, havis la celon "forigi de sekura rifuĝejo Al-Qaedan kaj sian uzon de la afgana teritorio kiel bazo de operacoj por kontraŭ-usonaj terorismaj aktivecoj". En tiu unua fazo, usona kaj koaliciaj armeoj, laborante kun la afganaj opozicifortoj de la Nord-alianco, rapide forigis la talibanan reĝimon. Dum la sekvanta registaro de Karzai, la karaktero de la milito ŝanĝiĝis al fortostreĉo direktita kontraŭ kaŝado de malamika ribelo pro la usona aprobo de la registaro de Karzai, en kiuj la ribelantoj preferis ne rekte alfronti la trupojn de la Internacia Sekureco-Asistado-Forto (ISAF), sed batalis malkaŝitaj en la loka loĝantaro kaj plejparte uzis improvizajn eksplodan aparatojn kaj memmortigantojn. La usona registaro asertis ke la celo de ilia invado estis trovi Usama bin Laden kaj aliajn elstarajn membrojn de la terorisma Al-Qaeda por esti metita sub jura akuzo, detrui la organizon, kaj forigi la talibanan reĝimon kiu apogis kaj donis sekuran lokon al ĝi. La registaro de George Bush deklaris ke, kiel politiko, ĝi ne distingos inter teroraj organizoj kaj nacioj aŭ registaroj kiuj enhavis ilin. Alia daŭranta operaco estas la Internacia Sekurec-Asista Forto, kiu estis establita fare de la UN Sekureckonsilio ĉe la fino de decembro 2001 por sekurigi Kabulon kaj la ĉirkaŭajn regionojn. NATO supozis kontrolon de ISAF en 2003. Antaŭ la 23-a de julio 2009, ISAF havis ĉirkaŭ 64,500 trupojn de 42 landoj, kie NATO-membroj disponigas la kernon de la forto. La NATO-engaĝiĝo estas precipe grava al Usono ĉar ĝi ŝajnas doni internacian legitimecon al la milito. Usono havas ĉirkaŭ 29,950 trupojn en ISAF. Usono kaj Britio gvidis la aerbombadon, en subteno de terarmeoj provizitaj ĉefe de la Afgana Nord-alianco. En 2002, usona, brita kaj kanada infanterio estis devige enhospitaligita, kune kun fakistaj rotoj de pluraj aliancitaj nacioj, inkluzive de Aŭstralio. Poste, NATO-trupoj estis aldonitaj. La komenca atako forigis la talibanojn de potenco, sed talibanoj poste reakiris forton. Ekde 2006, Afganio travivis pliigitan agadon de talibanaj ribeloj, rekorde altaj niveloj de kontraŭleĝa medikamento-produktado, kun partopreno de Nord-alianco en la reĝimo de Karzai, kaj korupta registaro kun limigita kontrolo ekster Kabulo. La talibanoj povas resti senfine, laŭ informkunveno de decembro 2009 de la supra usona spiono en Afganio. La 1-an de decembro 2009, Barack Obama sciigis la sendadon de kromaj 30,000 soldatoj dum periodo de ses monatoj. Li ankaŭ proponis komenci trup-retiriĝojn 18 monatojn ekde tiu dato. La 26-an de januaro 2010, ĉe la en Londono, kiun ĉeestis 70 landoj kaj organizoj, afgana prezidento Hamid Karzai komentis al mondgvidantoj ke li intencis kontakti la suprajn ŝtupojn de la talibanoj ene de kelkaj semajnoj kun paciniciato. Karzai estigis la kadron por dialogo kun talibanaj gvidantoj por iniciati pacnegocadojn. Opinisondadoj montris la malkreskintan subtenon de la okupmilito ekde 2001. Balotenketoj de 2010 montris ke la plimulto de homoj en Usono, Britio, Aŭstralio, kaj pluraj NATO-landoj estas kontraŭaj ke iliaj registaroj restu en Afganio. Ekde 2020 okazis intertraktoj inter la afgana registaro kaj la Talibano en Doho (Kataro), kie rezidas estroj de la Talibano. Ĝi ne donis fruktojn. Fine Usono anoncis retiriĝon de ĉiuj usonaj trupoj ĝis la 11-a de septembro 2021. La 6-an de aŭgusto 2021 komenciĝis fulmrapida ofensivo de la talibanoj, kadre de kiu ili dum okupis la ĉefurbojn de 26 provincoj de Afganio, plejparte sen rimarkinda rezisto kaj meze de septembro ili regis jam ĉiujn 34 provincajn centrojn kaj ĉiujn landlimojn. La 15-an de aŭgusto 2021 trupoj de la Talibano eniris Kabulon kaj senreziste okupis la ĉefurbon de Afganio. Altranguloj de la islamista movado eniris la prezidentan palacon kaj deklaris ke la milito en Afganio finiĝis. Prezidanto Aŝraf Ghani fuĝis eksterlanden. Okcidentaj diplomatoj estis urĝe evakuitaj, afganoj kunlaborintaj kun la koalicio, panike fuĝis al la flughaveno en Kabulo, pluraj pereis en kreiĝinta tumulto aŭ eĉ falis de sur ekflugintaj usonaj aviadiloj, al kiuj ili pene kroĉiĝis pro manko de aliaj elireblecoj. (eo) Der Krieg in Afghanistan 2001–2021 begann mit der von den USA geführten Intervention Operation Enduring Freedom im Herbst 2001, mit dem eine neue Phase des seit 1978 andauernden Konflikts in Afghanistan eingeleitet wurde. Die Regierung der Vereinigten Staaten (von 2001 bis 2009 die Regierung unter George W. Bush) und ihre Verbündeten verfolgten dabei das Ziel, die seit 1996 herrschende Taliban-Regierung zu stürzen und die Terrororganisation al-Qaida zu bekämpfen. Letztere ist für die Terroranschläge am 11. September 2001 verantwortlich. Dazu gingen die Vereinigten Staaten in Afghanistan ein Bündnis mit der Anti-Taliban-Koalition der Nordallianz ein, deren Truppen am 7. Oktober 2001 mit US-Luftunterstützung die Stellungen der Taliban angriffen. Diese Phase des Krieges endete mit der Eroberung der Hauptstadt Kabul und der Provinzhauptstädte Kandahar und Kunduz im November und Dezember 2001 durch die Nordallianz. Es folgte die Einsetzung einer Interimsregierung unter Präsident Hamid Karzai auf der parallel stattfindenden ersten Petersberger Afghanistan-Konferenz. Zum Schutz dieser Regierung und zur Unterstützung des Wiederaufbaus wurde durch den Sicherheitsrat der Vereinten Nationen im Dezember 2001 eine von NATO-Staaten und mehreren Partnerländern gestellte Internationale Sicherheitsunterstützungstruppe (International Security Assistance Force, ISAF) mandatiert. Die afghanische Zentralregierung war seit 2003 zunehmend Angriffen durch häufig als „Neo-Taliban“ bezeichnete Guerilla-Gruppen ausgesetzt. Um deren Vormarsch zu bremsen, wurde das Engagement von ISAF schrittweise erheblich ausgeweitet. Mit der Zeit wurde auch klar, dass in den Aufbau afghanischer staatlicher Strukturen mehr investiert werden musste (siehe auch Geschichte Afghanistans seit 2001), um letztlich den Krieg beenden zu können. Im Februar 2010 unterhielten die NATO und die Afghanische Nationalarmee in Afghanistan etwa 700 Militärstützpunkte. Mitte April 2021 kündigte US-Präsident Joe Biden den Abzug aller US-Streitkräfte aus Afghanistan bis zum 11. September 2021 an. Die übrigen beteiligten NATO-Länder schlossen sich dem an. Im August 2021 konnten die Taliban massive Geländegewinne im Land verbuchen, woraufhin die afghanische Regierung eine friedliche Machtübergabe an die radikal-islamistischen Taliban ankündigte. Am 15. August nahmen die Taliban den Präsidentenpalast sowie verlassene Polizeidirektionen in Kabul ein und verkündeten, dass der Krieg beendet sei. Am 19. August proklamierten die Taliban das Islamische Emirat Afghanistan. Am 6. September 2021 nahmen sie laut eigenen Angaben die letzte nicht unter ihrer Kontrolle stehende Provinz Pandschschir ein. (de) La guerra de Afganistán fue un conflicto bélico librado en ese país, iniciado con la invasión llevada a cabo por los Estados Unidos y sus aliados el 7 de octubre de 2001 y finalizado con la caída de Kabul el 15 de agosto de 2021 a manos de los talibanes, con la subsecuente retirada total de tropas estadounidenses el 30 de agosto del mismo año. Con una duración de veinte años, la guerra de Afganistán fue el conflicto bélico más largo llevado a cabo por Estados Unidos en toda su historia. La guerra fue declarada por los Estados Unidos, bajo la administración de George W. Bush, tras los atentados del 11 de septiembre de 2001, con el objetivo de desmantelar a la red terrorista Al Qaeda y derrocar al gobierno de los talibanes, que protegía a ciertos grupos terroristas. Los estadounidenses fueron apoyados por la OTAN, y libró la guerra junto a una coalición internacional que comprendía a países como Reino Unido, Australia y Alemania. Al inicio, los estadounidenses derrocaron fácilmente el gobierno talibán y permitieron la celebración de elecciones libres para la conformación de un gobierno democrático. Sin embargo, la falta de un poder central fuerte que controlara la totalidad del territorio y la constante inestabilidad política del país, dificultaron el sometimiento de los grupos terroristas, y aunque los talibanes fueron sacados del gobierno, siguieron controlando buena parte del país y dieron una permanente batalla contra los invasores. Aunque Osama Bin Laden, líder de Al-Qaeda, fue asesinado por los estadounidenses en 2011, el conflicto luego de 10 años se convertía en una guerra de desgaste, sin ningún resultado claro, por lo que los miembros de la coalición fueron retirando paulatinamente sus tropas. El 28 de diciembre de 2014, la OTAN puso fin oficialmente a las operaciones de combate en Afganistán y le transfirió la plena responsabilidad de la seguridad al gobierno afgano a través de una ceremonia en Kabul, marcando el inicio de la nueva fase del conflicto. El 15 de agosto de 2021, los talibanes asediaron las afueras de Kabul y el Ex Presidente de la República Islámica de Afganistán Ashraf Ghani entregó Kabul de forma pacífica. Tras la retirada de los Estados Unidos, alrededor de mil ciudadanos estadounidenses y afganos con visados para entrar a Estados Unidos y a otros países quedaron retenidos por los Talibanes. (es) Afganistango gerra 2001eko urriaren 7an hasi zen, Afganistan okupatu zuten Ameriketako Estatu Batuen eta Erresuma Batuaren . 2001eko irailaren 11ko atentatuei erantzuna eman nahirik hasi zen. Inbasioaren helburu bikoitza Osama bin Laden eta Al Kaidaren beste hainbat buruzagi atxilotu eta epaitzea eta haiei babesa ematen zuten talibanak boteretik kentzea zen, George W. Bush presidentearen politikak ez baitzituen erakunde terroristak eta babesa ematen zieten gobernu edo herrialdeak bereizten. Herrialdea kontrolatzeko operazio militar bi hasi zituzten: * : AEBk zuzendua (ISAF koalizioaren beste herrialdeekin batera), Pakistango mugan dauden hegoalde eta ekialdeko eskualdeetan egindako kanpaina da. Bertan 28.300 estatubatuar militarrek parte hartzen dute.. * Segurtasuna Laguntzeko Nazioarteko Indarra (ingelesezko siglak: ISAF): nahiz eta 2001eko abenduan Kabul kontrolatzeko Nazio Batuen Segurtasun Kontseiluak sortua izan, 2003tik aurrera Ipar Atlantikoko Itunaren Erakundearen kontrolpean dago. 2009ko uztailaren 23an, ISAFek 42 herrialdeetako 64.500 militar zituen, horietatik 29.950 inguru estatubatuarrak. Inbasioa baino lehen, Estatu Batuen eta Erresuma Batuaren hegazkinek talibanen aurka ziharduen gudarosteak lagundu zituzten. 2002an, estatubatuar, britainiar eta kanadar infanteria sartu zen, gerora NATOren tropek ordezkatua. Nahiz eta hasierako erasoaldiak talibanak boteretik kendu zituen, talibanak laster indarberritu ziren. Al Kaidaren aurkako gerrak arrakasta txikiago izan du. (eu) Afghanistan is a mountainous landlocked country at the crossroads of Central and South (Southern) Asia. Some of the invaders in the history of Afghanistan include the Maurya Empire, the Ancient Macedonian Empire of Alexander the Great of Macedon, the Rashidun Caliphate, the Mongol Empire led by Genghis Khan, the Timurid Empire of Timur, the Mughal Empire, various Persian Empires, the British Empire, the Soviet Union, and most recently the United States with a number of allies in response to the September 11 attacks. A reduced number of NATO troops remained in the country in support of the government under the U.S.–Afghanistan Strategic Partnership Agreement. Just prior to American withdrawal in 2021, the Taliban regained control of the capital Kabul and most of the country. They changed Afghanistan's official name to the Islamic Emirate of Afghanistan. (en) La guerre d'Afghanistan oppose à partir d’octobre et novembre 2001 les États-Unis, avec la contribution militaire de l'Alliance du Nord et d'autres nations occidentales (Royaume-Uni, France, Canada, etc.), au régime taliban. Cette guerre s'inscrit dans la « guerre contre le terrorisme » déclarée par l'administration Bush à la suite des attentats du 11 septembre 2001 à New York et Washington. Le but de l'invasion selon les États-Unis et leurs alliés était de capturer Oussama ben Laden, détruire l'organisation Al-Qaïda qui possédait des bases dans le pays avec la bénédiction des talibans, et renverser ces derniers. La campagne initiale chassa les talibans du pouvoir, permettant l'instauration d'un gouvernement provisoire dirigé par Hamid Karzai à la suite des accords de Bonn de décembre 2001. Les talibans engagèrent alors une guérilla contre la Force internationale d'assistance et de sécurité (FIAS) qui regroupe les forces armées sous commandement de l'OTAN. Depuis 2006, les forces armées talibanes sont très actives. Le gouvernement afghan de Karzai, élu président en octobre 2004, n'a que peu de légitimité et ne contrôlait en 2006 que le secteur de Kaboul. En août 2008, il y avait 70 000 soldats étrangers en Afghanistan, 53 000 pour la FIAS et 17 000 pour l'Operation Enduring Freedom américaine ; en 2009 quelque 113 000 soldats étrangers, dont 71 000 américains, sont déployés dans le pays ; en 2012 ce sont environ 150 000 soldats étrangers dont 100 000 américains qui y sont présents ; en août 2013, 87 207 soldats étrangers y sont encore déployés dont 60 000 américains ; enfin au 15 janvier 2014, il reste 58 129 soldats de la Fias dont 38 000 américains; ces chiffres n'incluent pas les nombreux employés des sociétés militaires privées (2 000 hommes de la firme britannique , ceux de Blackwater, etc.). En janvier 2009, le think tank International Council on Security and Development a estimé dans un rapport que les talibans étaient actifs dans environ 72 % du territoire afghan, conclusions contestées par le commandement de l'OTAN. Le site National priorities estime[Quand ?] à plus de 765 milliards de dollars le coût de la guerre (pour le cercle de réflexion CSIS, le chiffre s'élevait déjà à 642 milliards en avril 2013). En juillet 2017, le coût pour le département de la Défense américain est de 841 milliards de dollars si le budget 2018 est voté en l’état. Cette guerre est particulièrement liée à l'insurrection islamiste au Pakistan et donc à la question de la lutte contre les groupes agissant depuis les régions tribales du Pakistan. Ce conflit est le plus long engagement de l'armée américaine, et le plus coûteux. Le 31 décembre 2014, l'OTAN met fin à son engagement en Afghanistan après treize ans de guerre et passe le relais à l'armée nationale afghane. Toutefois, la guerre se poursuit jusqu'en 2021, année où Joe Biden annonce le retrait des troupes américaines. Le 30 août 2021, les dernières troupes américaines quittent l'Afghanistan. Les talibans reprennent alors le contrôle du pays. Au lendemain du départ des dernières troupes, Biden annonce le renoncement des États-Unis aux « déploiements militaires majeurs visant à refaire des nations ». (fr) Thosaigh Cogadh na hAfganastáine ar 7 Deireadh Fómhair 2001 nuair a rinne na Stáit Aontaithe ionradh ar an Afganastáin. Cuireadh an Talaban as oifig ar an 17 Nollaig 2001. Fuair an Talaban seilbh arís ar an tír ar 15 Lúnasa 2021. Bhí an cogadh san Afganastáin an cogadh is faide i stair na Stát Aontaithe. Bhí éifeacht ollscriosta ag an chogadh ar an Afganastáin; fágadh na cathracha loite agus an tuath dothaistil agus doghabhála Fuair níos mó ná 250,000 bás le linn na mblianta 2001-2021. Bhí daoine ag éalú ó chogaíocht an Afganastáin sna bliianta seo, agus rinneadh tír teifeach den Afganastáin. ː (ga) Perang Afganistan (2001-2021) dimulai pada Oktober 2001. Setelah serangan WTC 11 September, Amerika Serikat memulai kampanye mereka di Afganistan, dengan tujuan menggulingkan kekuasaan Taliban, yang dituduh melindungi al-Qaeda, serta untuk menangkap Osama bin Laden. menyediakan mayoritas pasukan, dengan dukungan dari Amerika Serikat dan negara-negara NATO antara lain Britania Raya, Prancis, Belanda, dan Australia. Nama kode yang diberikan oleh Amerika Serikat untuk konflik ini adalah Operasi Kebebasan Abadi (Operation Enduring Freedom) (2001-2014) dan berubah nama menjadi Operation Freedom's Sentinel (2015-sekarang). Presiden George W. Bush menuduh Osama bin Laden sebagai aktor utama penyerangan 11 September 2001. Osama bin Laden diduga disembunyikan oleh Taliban (Kelompok yang menguasai Afganisthan) di Afganistan. George W. Bush meminta Taliban untuk menyerahkan Osama bin Laden, tetapi Taliban menolak. Mereka meminta bukti-bukti yang lebih jelas kepada Amerika Serikat, namun kali ini Amerika Serikat yang menolak dan menganggap permintaan Taliban sebagai hal yang mengulur-ulur waktu. Kemudian, pada 7 Oktober 2001 AS memulai Operasi Kebebasan Abadi (Operation Enduring Freedom) bersama dengan Inggris. (in) La guerra in Afghanistan, iniziata il 7 ottobre 2001, ha visto l'avvio delle ostilità con l'invasione del territorio controllato dai talebani, da parte dei gruppi afghani loro ostili dell'Alleanza del Nord, mentre gli USA e la NATO hanno fornito, nella fase iniziale, supporto tattico, aereo e logistico. Nella seconda fase, dopo la conquista di Kabul, le truppe occidentali, statunitensi e britannici in testa, hanno incrementato la loro presenza anche a livello territoriale per sostenere il nuovo governo afghano: Operazione Enduring Freedom. L'amministrazione Bush ha giustificato l'invasione dell'Afghanistan, nell'ambito della guerra al terrorismo, seguita agli attentati dell'11 settembre 2001, con lo scopo di distruggere al-Qaida e di catturare o uccidere Osama bin Laden, negando all'organizzazione terroristica la possibilità di circolare liberamente all'interno dell'Afghanistan attraverso il rovesciamento del regime talebano. A dieci anni dall'invasione, il 2 maggio 2011, le forze statunitensi hanno condotto un'incursione in Pakistan ad Abbottabad, vicino ad Islamabad, uccidendo, nel suo rifugio, il leader di al-Qaida, Osama bin Laden. A partire dall'invasione dell'Iraq del 2003, la guerra in Afghanistan ha perso priorità tra gli obiettivi dell'amministrazione degli Stati Uniti, riacquistandola solo a partire del 2009 sotto l'amministrazione Obama. A partire dal 2015, l'operazione della NATO ISAF è stata sostituita dall'Operazione Sostegno Risoluto, tesa a continuare l'aiuto al governo afghano con un minor numero di truppe, nel contesto di un aumento delle offensive dei talebani. Nel maggio 2021 viene avviato il ritiro dall'Afghanistan delle ultime truppe statunitensi e della coalizione NATO. In concomitanza con tale ritiro, le forze talebane lanciarono attacchi in diverse aree del Paese, riconquistandone la parte settentrionale. Il 15 agosto i talebani entrano nella capitale Kabul. Il presidente afghano Ashraf Ghani fugge inizialmente in Uzbekistan o in Tagikistan, per trovare poi rifugio negli Emirati Arabi Uniti. (it) アフガニスタン紛争（アフガニスタンふんそう）とは、2001年から2021年にかけてアフガニスタンで起きた紛争である。アメリカ合衆国を中心とする連合軍とターリバーン（タリバーン・タリバンとも）との19年10か月に及ぶ戦闘の後、米軍は撤退、ターリバーンが政権を回復することで終結した。この紛争は、ベトナム戦争(第二次インドシナ戦争)（1955年〜1975年）を約5か月上回り、米国史上最長の戦争となった。 (ja) 아프가니스탄 전쟁(영어: War in Afghanistan, 파슈토어: د افغانستان جګړه, جګړه په افغانستان کی)은 2001년 미국이 아프가니스탄을 점령한 이후 발생한 전쟁이다. 미국은 초기에 캐나다와 영국의 지지를 받았고, 이후 모든 NATO 회원국을 포함한 40개국 지지를 받았다. 이 전쟁의 일반적 목표는 알카에다를 해체하고, 탈레반 정권을 축출해 아프가니스탄에서 알카에다의 안전한 작전 기지를 제거하는 것이었다. 아프가니스탄 전쟁은 미국 역사상 가장 긴 전쟁으로 분류된다. 미국은 20년에 달하는 전쟁 기간 동안 막대한 인적 희생과 물적 지출에도 불구하고 아프가니스탄 이슬람 공화국의 영토를 탈레반의 아프가니스탄 이슬람 토후국의 전체영토로 넓히는데 실패하였으며, 결국 철군을 결정하였으나 철군이 완료되기 전에 탈레반에게 아프가니스탄 전역을 접수당하였으며, 일부 자국민을 아프가니스탄에 남겨둔채 급하게 철군을 완료하였고, 이 과정에서 카불 공항 테러가 발생하여 다수의 사상자가 발생하였으며, 최종적으로 2021년 탈레반의 승리로 전쟁은 종결되었다. 이 전쟁은 베트남 전쟁에 이은 미국의 대표적인 패배 사례로 손꼽힌다. (ko) Wojna w Afganistanie – zespół zapoczątkowanych 7 października 2001 roku militarnych i niemilitarnych operacji wojskowych prowadzonych przez Sojusz Północnoatlantycki i niektóre państwa niebędące członkami NATO na terytorium Afganistanu, w działaniach skierowanych początkowo przeciwko kierowanemu przez talibów i uznawanemu jedynie przez Pakistan, Arabię Saudyjską i Zjednoczone Emiraty Arabskie rządowi Afganistanu oraz jego siłom zbrojnym. Po militarnym rozbiciu sił sprawujących dotychczas faktyczną władzę nad Afganistanem, które zdobyły ją w wojnie domowej z siłami Sojuszu Północnego, oraz po przeprowadzonych wyborach parlamentarnych i prezydenckich, działania ukierunkowane są na stabilizację sytuacji politycznej i społecznej w Afganistanie oraz budowę infrastruktury kraju. Z uwagi na zakłócenia procesu stabilizacji powtarzającymi się zamachami terrorystycznymi na ludność cywilną oraz atakami zbrojnymi na oddziały wojskowe NATO obecny konflikt w Afganistanie jest najdłuższą wojną od czasu wojny wietnamskiej. Sojusz Północnoatlantycki zapowiedział zakończenie swoich operacji militarnych w Afganistanie najpóźniej w 2014 roku. Według szacunków ONZ z 2010, ponad 70% ofiar cywilnych zginęło w wyniku ataków terrorystycznych i egzekucji prowadzonych przez talibów. 29 lutego 2020 roku USA i talibowie podpisali porozumienie pokojowe. Pomimo zawartego porozumienia, 15 sierpnia 2021 roku talibowie przejęli Kabul i większą część Afganistanu. (pl) De oorlog in Afghanistan begon in 2001 en eindigde bijna 20 jaar later, in 2021. De oorlog in Afghanistan was een direct gevolg van de aanslagen van 11 september op meerdere doelen in de Verenigde Staten. Het was de langste oorlog waaraan de Verenigde Staten heeft deelgenomen. De strijdkrachten van de Verenigde Staten, het Verenigd Koninkrijk, Australië, Frankrijk en de Noordelijke Alliantie vielen in 2001 de Taliban aan, onder de naam Operation Enduring Freedom. Het Taliban-regime in Afghanistan bood een thuis aan Al Qaida, dat achter de aanslagen op 11 september 2001 zat. De Amerikaanse regering met aan het hoofd president George W. Bush besloot het land binnen te vallen nadat de Taliban een ultimatum naast zich hadden neergelegd om Osama bin Laden en andere belangrijke leiders van Al Qaida uit te leveren. Het Taliban-regime was vrij snel verslagen, hoewel Bin Laden wist te ontsnappen. Onder leiding van Hamid Karzai werd een nieuwe Afghaanse regering geïnstalleerd en een nieuwe grondwet opgesteld. Meer dan 5 miljoen vluchtelingen keerden terug naar hun woonplaats. De verdreven strijders van de Taliban proberen al jarenlang het nieuwe bewind omver te werpen vanuit hun basis in Pakistan, na de vernietiging van hun bolwerken in Afghanistan. Hierdoor bleven de gevechtshandelingen veel langer duren dan aanvankelijk was voorzien. Ook de dood van Bin Laden in mei 2011 maakte geen einde aan de gevechten. Sinds 2002 namen Nederlandse militairen deel aan acties in Afghanistan als onderdeel van de internationale operatie Enduring Freedom. Ze werkten eerst in de provincie Baghlan en later vooral in de provincie Uruzgan en in Kunduz. Van 2015 tot 2021 namen Nederlandse militairen deel aan de NAVO-missie , met het doel de opbouw van het veiligheidsapparaat, leger en politie in Afghanistan. In april 2021 werd door de Amerikaanse president Joe Biden aangekondigd dat de Amerikaanse troepen zich zouden terugtrekken. Toen zowel de VS als de NAVO begon met het terugtrekken van troepen, startten de Taliban met een offensief in het land. De Afghaanse president ontvluchtte het land en de Taliban namen de regering weer over nadat de Westerse troepen zich in augustus 2021 volledig hadden teruggetrokken. (nl) A Guerra do Afeganistão foi uma fase da guerra civil afegã, que opôs, inicialmente (de outubro a novembro de 2001), os Estados Unidos, com a contribuição militar da organização armada muçulmana Aliança do Norte e de outros países ocidentais da OTAN (como Reino Unido, França, Canadá e outros), ao regime Talibã. A invasão do Afeganistão, liderada pelos americanos, teve início em 7 de outubro de 2001, à revelia das Nações Unidas, que não autorizaram uma ação militar no território afegão. O objetivo declarado da invasão era encontrar Osama bin Laden e outros líderes da Al-Qaeda, destruir toda essa organização e remover do poder o regime Talibã, que dera apoio a Bin Laden. Neste ponto, a primeira etapa da guerra foi bem-sucedida para a OTAN. Contudo, vinte anos mais tarde, o conflito acabou terminando com a retomada dos fundamentalistas do Talibã ao poder, em 2021. A invasão marcou o início da guerra contra o terrorismo, declarada pelo governo Bush, após os atentados de 11 de setembro. A Aliança do Norte — grupo armado adversário dos talibãs — forneceu a maior parte das forças terrestres, enquanto os Estados Unidos e a OTAN ofereceram, na fase inicial, o apoio tático, aéreo e logístico. Na segunda fase, após a recaptura de Cabul, as tropas ocidentais aumentaram a sua presença a nível local. Nos Estados Unidos, a guerra é também conhecida pelo nome militar de "Operação Liberdade Duradoura". Segundo a "Doutrina Bush", não havia distinção entre a Al-Qaeda e as nações que a abrigavam. O ataque inicial removeu o Talibã do poder, mas logo uma insurgência liderada pelos fundamentalistas recuperou sua força. A guerra foi menos bem-sucedida na consecução do objetivo de restringir o movimento Al-Qaeda. Desde 2006, o Afeganistão tem visto as ameaças à sua estabilidade no aumento de atividade insurgente do Talibã e nos altos níveis de produção de drogas ilegais, e um frágil governo com controle limitado fora de Cabul. Em 1 de agosto de 2010, os Países Baixos tornaram-se o primeiro país membro da OTAN a retirar suas tropas do Afeganistão, com outras nações fazendo o mesmo a partir de 2014. Na época, os analistas não acreditavam em vitória militar num país sob os governos corruptos de Hamid Karzai e Ashraf Ghani, com uma nação dividida entre diferentes etnias, tribos e áreas de influência de senhores da guerra. Com o passar do tempo, inicialmente, viu-se um enfraquecimento da insurgência islâmica, que passou a preferir atentados à bomba do que confrontos diretos com as tropas de ocupação. Em uma vitória simbólica, em 2 de maio de 2011, forças especiais dos Estados Unidos conduziram uma operação na cidade paquistanesa de Abbottabad que culminou com a morte do terrorista Osama bin Laden. Em 22 de junho de 2011, o Presidente americano Barack Obama anunciou que os Estados Unidos dariam início a uma retirada sistemática de soldados e equipamentos do país ainda em 2011. Em dezembro de 2014, as potências ocidentais da OTAN oficialmente encerraram suas missões de combate no Afeganistão, assumindo uma postura de apoio ao governo afegão para combater os rebeldes islamitas. Ainda assim, o país seguia instável internamente, com frequentes atentados à bomba e insurgência por parte dos talibãs. Em maio de 2017, cerca de 13 000 militares estrangeiros (a maioria americanos) ainda estavam estacionados no Afeganistão, sem um prazo formal para se retirarem, com a violência sectária e religiosa no país ganhando força novamente. Em 2020, após quase duas décadas de hostilidades, o governo dos Estados Unidos negociou com o Talibã um acordo de paz que permitiria a retirada americana do Afeganistão, começando no ano seguinte. Se aproveitando do váculo de poder, militantes do Talibã iniciaram uma ofensiva em larga escala por todo o Afeganistão e em agosto de 2021, eles já estavam no comando de quase todo o país enquanto o governo central afegão, apoiado pelo Ocidente, entrou em colapso, com a capital Cabul sendo tomada. De acordo com um estudo da Universidade Brown, até abril de 2021, cerca de 174 000 pessoas morreram na guerra no Afeganistão; entre elas, cerca de 47 245 eram civis, entre 66 000 e 69 000 eram membros das forças de segurança afegãs e pelo menos 51 000 eram insurgentes islamitas, a maioria ligados ao Talibã. No entanto, o número de mortos pode ser possivelmente maior devido a mortes não contabilizadas por "doenças, perda de acesso a alimentos, água, infraestrutura e/ou outras consequências indiretas da guerra." Em 2019, com dezoito anos de duração, a guerra em território afegão se tornou o conflito mais longo já travado pelos Estados Unidos em sua história. Em 30 de agosto de 2021, a última aeronave americana deixou o Afeganistão, encerrando assim formalmente a participação dos Estados Unidos no conflito interno afegão. (pt) "Afghanistankriget" och "Kriget i Afghanistan" omdirigeras hit. För andra betydelser, se Afghanistankriget (olika betydelser). Den USA-ledda interventionen i Afghanistan, officiellt Operation Enduring Freedom, inleddes den 7 oktober 2001, i kölvattnet efter 11 september-attackerna samma år. Det officiella målet med invasionen var att fånga Usama bin Ladin, utrota al-Qaida, och få bort talibanregimen. Efter inledandet av invasionen den 7 oktober gick alliansens trupper in i Kabul den 13 november samma år. I december 2001 rapporterade USA:s försvarsdepartement att talibanerna hade besegrats men varnade för att kriget skulle fortsätta för att försvaga talibantrupperna och al-Qaida ytterligare. Senare samma månad installerade Förenta nationerna en interimsregering i Afghanistan som leddes av Hamid Karzai. År 2004 hölls val i landet som internationella observatörer kallade "acceptabelt demokratiska" vid "sammanlagda majoriteten" av vallokaler. Efter den första allierade offensiven då talibantrupperna trängdes undan omgrupperade sig talibanerna och lyckades samla in nya medel och rekrytera nya anhängare. År 2006 intensifierades talibanernas uppror. Som ett resultat av det beordrade president George W. Bush ytterligare 3500 soldater till landet i mars 2007. Ansträngningar har gjorts för att döda eller fånga al-Qaida-ledaren Usama bin Ladin och den 1 maj 2011 bekräftade Barack Obama i ett tal till nationen att Usama bin Ladin blivit dödad genom en militär aktion efter man hittat honom i hans gömställe i staden Abbottabad, ca 50 km norr om Pakistans huvudstad Islamabad. Al Qaida-ledaren Ayman al-Zawahiri förblev på fri fot. Två militära operationer pågår för att uppnå stabilitet i Afghanistan. Operation Enduring Freedom (OEF) leds av USA och syftet är att bekämpa al-Qaida lämningar, främst i de östra och södra delarna av landet längs den pakistanska gränsen. OEF är inte en Nato-operation, även om många koalitionspartners är Nato-medlemmar. Cirka 20 000 soldater finns i OEF, varav cirka 18 000 utgörs av amerikanska styrkor. Den andra operationen är International Security Assistance Force (ISAF), som inrättades internationellt med FN resolution 1386 för att stabilisera landet. I maj 2008, hade ISAF uppskattningsvis 47 000 soldater från 40 länder varav USA står för 17 000. Sedan Barack Obama tillträtt som president har antalet amerikanska soldater i Afghanistan ökat. (sv) Вторжение США в Афганистан (с 2001 по 2021 год) — асимметричный военный конфликт между Международными силами содействия безопасности (ISAF), поддерживаемыми сначала Северным альянсом, а затем новым правительством Афганистана, и исламистской организацией «Талибан», контролировавшей до этого большую часть Афганистана. Один из этапов гражданской войны в Афганистане, продолжавшейся с 1978 года. США воевали в Афганистане в рамках операции «Несокрушимая свобода», начатой в ответ на террористический акт 11 сентября 2001. Международные силы содействия безопасности в Афганистане (ISAF) действовали в соответствии с резолюцией № 1386 Совета Безопасности ООН от 20 декабря 2001 года. Это самая продолжительная война в истории США. С июля 2011 года начался постепенный вывод войск коалиции из Афганистана. В июле 2013 года обеспечение безопасности в стране было передано местным силовым структурам (с этого момента контингент коалиции играл лишь вспомогательную роль). С начала 2015 года война осуществлялась как подразделениями американского спецназа (операция «Страж свободы»), так и афганскими силовиками при содействии советников из стран НАТО (операция «Решительная поддержка»). Поспешный вывод войск Западного альянса в условиях экспансии талибов завершился в ночь на 31 августа 2021 года. (ru) O Afeganistão foi invadido diversas vezes ao longo de sua história, e suas fronteiras e governo têm sido constantemente alvo de disputas. Entre Alexandre, o Grande, os conquistadores "Mugal" da Ásia do sul, os czares russos e o recente governo comunista, o império britânico e recentemente os Estados Unidos e a coalizão ocidental, todos parecem interessados nesse território. Os conflitos atuais para o controle do Afeganistão podem ser vistos como uma extensão para o controle da Ásia central e seus recursos naturais, bem como da sua posição estratégica no meio da Eurásia. Historicamente, a conquista do Afeganistão teve um papel importante na invasão da Índia pelo oeste, através do passo Khyber. (pt) Війна́ в Афганіста́ні (англ. War in Afghanistan) — збройний конфлікт, що відбувався на території Афганістану в період з 2001 до 2021 року. Один з етапів громадянської війни в Афганістані, яка триває з 1978 року. Головною складовою протистояння стали бойові дії, що велися Міжнародними силами сприяння безпеці під проводом НАТО та ультрарадикальним ісламіським рухом Талібан. Воєнні дії відбувалися у два етапи: операція «Нескорена свобода» (2001—2014) та «Рішуча підтримка» (2015—2021). Війна закінчилася тим, що Талібан відновив владу після майже 20-річного опору союзним силам армій держав-членів НАТО та силових структур Афганістану. Це була найдовша війна в історії Сполучених Штатів, яка перевершила війну у В'єтнамі (1955—1975) приблизно на п'ять місяців. Збройний конфлікт розпочався 7 жовтня 2001 року із вторгнення американських та британських військ за планом операції «Нескорена свобода» у відповідь на терористичні акти 11 вересня 2001. Після цих нападів тодішній президент США Джордж Буш-молодший вимагав від талібів, які тоді фактично правили в Афганістані, видати Осаму бен Ладена, організатора атак на Сполучені Штати, який до цього часу вільно діяв у межах країни. Відмова талібів це зробити призвела до початку іноземного вторгнення в країну; таліби та їхні союзники по «Аль-Каїді» були переважно розгромлені та вигнані з більшої частини населених пунктів силами під проводом США та Північним альянсом. Незважаючи на те, що не вдалося знайти бен Ладена після його втечі до Пакистану, США та коаліція з більш ніж 40 країн (включаючи всіх членів НАТО) залишилися в країні та сформували санкціоновану ООН місію безпеки під назвою Міжнародні сили сприяння безпеці (МССБ) для консолідації нового демократичної влади в країні та запобігти поверненню Талібану та Аль-Каїди до влади. На нові тимчасові органи влади Афганістану (переважно з Північного альянсу) обрали Хаміда Карзая очільником . Після вигнання Талібану розпочався процес відновлення всієї країни. Завдяки військовій присутності коаліційних сил, які окупували всю країну, афганська влада спочатку забезпечила заснування та роботу Тимчасового уряду Афганістану, а після проведення виборів у 2004 році — й постійного уряду Хаміда Карзая. До 2014 року, після досягнення визначених в операції завдань, тривало поступове скорочення військової присутності іноземних військ на території Ісламської держави Афганістан, створення та нарощування спроможностей Афганської народної армії та допомога у підтриманні безпеки в усіх регіонах країни. Водночас, таліби під керівництвом мулли Омара реорганізувалися і в 2003 році розпочали повстання проти нового уряду Афганістану. Повстанці з Талібану та інших груп перейшли до формату асиметричної війни, шляхом здійснення партизанських рейдів, організації засідок у сільській місцевості, атаками терористів-самогубців на визначені цілі, вбивствами військових та цивільних представників коаліційних сил, а також репресіями проти колабораціоністів. Згодом насильство досягло такого рівня, що до 2007 року таліби знову захопили значну частину Афганістану; МССБ у свою чергу відповіли масовим збільшенням військ для боротьби з повстанцями, щоб «розчистити та утримати» села, досягнувши свого піку в 2011 році, коли приблизно 140 000 іноземних військ діяли під командуванням МССБ та США в Афганістані. Після ліквідації Осами бен Ладена в 2011 році (оригінальний казус беллі), лідери альянсу НАТО розпочали стратегію виведення своїх сил. 28 грудня 2014 року НАТО офіційно припинило бойові дії МССБ в Афганістані та офіційно передало повну відповідальність за безпеку уряду Афганістану, перейшовши на інший формат участі у війні в Афганістані, що отримав назву місія «Рішуча підтримка». Не в змозі ліквідувати опір талібів військовими засобами, сили коаліції та окремо уряд президента Ашрафа Гані звернулися до дипломатії, щоб припинити конфлікт. Ці зусилля досягли своєї кульмінації взимку 2020 року. 29 лютого 2020 року США та таліби підписали мирну угоду в Досі, Катар, яка вимагає від американських військ вийти з Афганістану протягом 14 місяців, якщо таліби дотримуватимуться домовленостей щодо боротьби з тероризмом.. Уряд Афганістану не був стороною угоди і відхилив її умови щодо звільнення в'язнів. За новими перемовинами з представниками адміністрації нового президента США Джо Байдена, новою датою виведення американських та союзних військ було продовжено до 31 серпня. З 1 травня 2021 року, після початку масової евакуації сил НАТО, Талібан розпочав широкомасштабний наступ по всій країні, в ході якого вони, практично не зустрічаючи спротиву з боку сил безпеки Ісламської республіки Афганістан, захопили більшу частину країни. 15 серпня 2021 року таліби опанували Кабул. Того ж дня президент Афганістану Ашраф Гані втік з країни; таліби оголосили перемогу і переможне завершення війни. Відновлення правління талібів було підтверджено Сполученими Штатами, і 30 серпня останній американський військовий літак вилетів з Афганістану, припинивши майже 20-річну військову присутність Заходу в країні. За аналітичними даними проєкту «Витрати війни», війна в Афганістані забрала життя 176 000 осіб; 46 319 мирних жителів, 69 095 військових та поліцейських та щонайменше 52 893 бійців руху опору. За даними ООН, після вторгнення 2001 року в Афганістан повернулося понад 5,7 млн колишніх біженців. Однак після поновлення наступу талібів у 2021 році 2,6 мільйона афганців залишаються біженцями або втекли, переважно до Пакистану та Ірану, а ще 4 мільйони афганців залишаються внутрішньо переміщеними особами всередині країни. (uk) 阿富汗在历史上被侵占多次，且其與鄰國的边界問題以及合法的政府一直存在争议。侵略者包括南亚的统治者莫卧儿人，沙皇俄国，苏联，英帝国，以及现在的北约联合部队和由美国领导的联合国部队（阿富汗战争2001—2021)。 从地缘政治学的角度来说，控制阿富汗对控制南亚地区有着至关重要的意义。阿富汗在大博弈实力竞争中是一个重要的部分。现在對于阿富汗的战争，可以被看作是对南亚控制权的争夺，及对其本身自然资源包括其位于欧亚之间重要战略位置的争夺的一种延伸。从历史来看，对阿富汗的征服一向在对从西方通过開伯爾山口对印度的入侵中扮演重要角色。 作为亚历山大大帝一系列征伐的一部分，他在公元前330年对如今称为“阿富汗”的地区进行了该地区有史以来的第一次入侵。在被征服的城市中，有赫拉特和坎大哈。 其后，公元7世纪，该地区被来自西方的阿拉伯帝国穆斯林军队入侵，这次侵占，以及随后突厥人的占领，导致该地区大多数居民伊斯兰化。随后，该地区分别两次被蒙古人从北方和东方入侵。第一次入侵由成吉思汗领导，第二次由自称蒙古人黄金家族血统后裔的帖木尔领导。入侵的动机是为了征服印度以及大伊斯兰的核心地区。 19世纪间，独立的阿富汗遭到英属印度的两次入侵，分别发生在第一次英阿战争（1838-1842）和第二次英阿战争（1878-1880）。两次入侵的目的都是为了遏制俄国在该地区的影响，以及镇压当地部族领导人。两次入侵战争均以英军失败而告终。尽管持续遭受严重损失，阿富汗地方军阀依旧牢牢的控制着该地区。在这段时期，部族的边境战争一直持续着。在欧洲和印度，该地区被称作西北前线。 爆发于西元1979年12月的苏联入侵阿富汗的战争导致了由美国领导的对1980年夏季奥林匹克运动会的抵制并促使美国资助并武装当地激进的伊斯兰抵抗组织。当地的自由战士、游擊民兵与来自其他阿拉伯国家的战士，聯合在一起，最终将苏联成功驱逐出阿富汗。这是苏联最为耻辱的军事失败，并成为导致苏联共产主义瓦解的重要因素。自由战士间的混战形成了封建地方军阀，并最终形成了暴力的原教旨主义者—塔利班政权。 21世纪之初，阿富汗依旧处于与西方力量的冲突之中。为了抓捕美国政府宣称的911恐怖袭击幕后策划奥萨玛·本·拉登，美国发动了于2001年的阿富汗战争（2001-2021）。他们成功的推翻了激进的政教合一的塔利班政府并严重破坏了奥萨玛·本·拉登的基地组织。塔利班政权曾为奥萨玛·本·拉登提供庇护并因其对人权的违背而声名狼籍。塔利班的领导层幸免下来并躲藏于阿富汗，特别是阿富汗南部地区，并继续发动游击队袭击以抗击美国与其盟友以及总统哈米德·卡尔扎伊政府的军队。 2006年，美军将该地的防务移交给北约的驻军。20,000美军中的12,000人与北约的20,000名士兵组成了联合部队。剩余的美军将继续搜寻基地恐怖分子。加拿大军队领导并立即发起了对塔利班游击队蚕食区域的攻势。仅仅以少数士兵伤亡为代价，英国、美国以及加拿大的部队消灭了超过1,000名塔利班战士并迫使数以千计的塔利班战士撤退。由于许多幸存的游击队员开始了重组，北约和阿富汗政府军事高层预计未来会有更多的冲突。2021年，塔利班大举进攻，包括喀布尔在内的大部分地区沦陷，美军随之撤离，只有少部分政府军残余势力仍在抵抗。 (zh) 阿富汗戰爭是以美國帶領北大西洋公約組織等盟友組成的聯軍，與阿富汗蓋達組織和塔利班爆發的一場戰爭。雙方交戰期自2001年持續至2021年，為至今為止美國軍隊參戰時間最長的戰爭。戰事始於美國對九一一事件的報復行動，亦標誌著21世紀初美軍一系列反恐戰爭的開始。 最初北約聯軍的目的是逮捕奧薩瑪·賓·拉登等蓋達組織成員，並懲罰塔利班對其的支援，其後進行清除恐怖主義的目標。美國及北約聯軍閃電攻下喀布爾、推翻塔利班之酋長國後，扶植少數民族派系建立共和政體，並開始重建，讓阿富汗改造為世俗國家。然而聯軍於此後20年間，仍在阿富汗維持大量駐軍，以支援共和政府應對塔利班頻繁發動的游擊戰、恐怖襲擊，現代化與教育的進度十份緩慢，廣闊的山區毒品猖獗與治安管理力不從心，大量的援助資金被浪費。2021年，自美國宣告撤軍後，塔利班在阿富汗各地發動迅猛攻勢擊潰共和軍，最終瓦解共和政府並重獲政權，原本的北方聯盟則繼續據山游擊。 美軍於阿國駐兵數時有增減: 2009年12月，時任美国总统的巴拉克·歐巴馬宣布於6个月内增兵3萬人，使在阿富汗的聯軍總數達到10萬。2011年5月，美軍發起斬首行動擊斃蓋達領袖賓·拉登後，於同年7月開始逐步撤出主力部隊，到2015年時當地美軍以減少至2,000人左右。2017年，唐納·川普總統上任後為對抗塔利班、伊斯蘭國成員的活動，往阿富汗增派4,000名士兵，使聯軍總數一度恢復至13,000人。2020年，美國與塔利班簽署，同意減少駐軍至8,000人。2021年7月，在塔利班大規模攻勢尾聲階段，最後一批聯軍撤離阿富汗。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/CH-47_Chinook_in_Bagram.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 398095 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 18840 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1122172293 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Canada dbr:Canadian_Forces dbr:Punjab dbr:Quetta dbr:Roman_Empire dbr:Saqqawists dbr:Sassanid_Empire dbr:Sattagydia dbr:Saur_Revolution dbr:Mujahideen dbc:Military_history_of_Afghanistan dbr:Basmachi_movement dbr:Battle_of_Jamrud dbr:Battle_of_Peshawar_(1834) dbr:Batu_Khan dbr:Delhi_Sultanate dbr:Democratic_Republic_of_Afghanistan dbr:Arachosia dbr:Alexandria_(disambiguation) dbr:Aria_(satrapy) dbr:Peshawar dbr:Umar dbr:Umayyad_Caliphate dbr:United_Kingdom dbr:United_States dbr:United_States_Armed_Forces dbr:United_States_invasion_of_Afghanistan dbr:Uzbekistan dbr:Détente dbr:Islamic dbr:Maurya_Empire dbr:Maywand_District dbr:Menander_I dbr:Geopolitics dbr:Gandhara dbr:Genghis_Khan dbr:Ghazni dbr:Great_Game dbr:Greco-Buddhist_Art dbr:Mongol_Empire dbr:Mughal_Empire dbr:Muhammad dbr:Muslim_conquests dbr:NATO dbr:Third_Anglo-Afghan_War dbr:1980_Summer_Olympics_boycott dbr:Arab dbr:Arabian_Peninsula dbc:Invasions_of_Afghanistan dbr:Bamiyan dbr:Persian_Empire dbr:Provincial_Reconstruction_Team dbr:Islamic_conquest_of_Afghanistan dbr:Babur dbr:Babylon dbr:Bactria dbr:Bagram dbr:Balkh dbr:British_Empire dbr:British_India dbr:Central_Asia dbr:Timur dbr:Timurid_Empire dbr:Timurid_dynasty dbr:Turkic_peoples dbr:War_rugs dbr:Landlocked_country dbr:Hazara_people dbr:40th_Army_(Soviet_Union) dbr:Achaemenid_Empire dbr:Afghan_National_Army dbr:Afghanistan dbr:Ai-Khanoum dbr:Al-Qaeda dbr:Alexander_the_Great dbr:Alexandria_Arachosia dbr:Alexei_Kosygin dbr:Durand_Line dbr:First_Anglo-Afghan_War dbr:North_Africa dbr:Nur_Muhammad_Taraki dbr:Osama_bin_Laden dbr:Pakistan dbr:Prophets_of_Islam dbr:Hafizullah_Amin dbr:Hari_Singh_Nalwa dbr:Helmand dbr:Herat dbr:History_of_Afghanistan dbr:International_Security_Assistance_Force dbr:Ionians dbr:Islam dbr:Islamic_Emirate_of_Afghanistan dbr:Jaghatu_District_(Wardak) dbr:Jalalabad dbr:Taliban dbr:Ashraf_Ghani dbr:Chagatai_Khanate dbr:Kabul dbr:Kandahar dbr:Kandahar_Province dbr:Khyber_Pass dbr:Tajikistan dbr:Red_Army_intervention_in_Afghanistan_(1930) dbr:Portugal dbr:South_Asia dbr:Soviet_Union dbr:Spain dbr:Darius_I_of_Persia dbr:Iberian_Peninsula dbr:Ilkhanate dbr:India dbr:Indian_Mutiny dbr:Indus_River dbr:Inter-Services_Intelligence dbr:Middle_East dbr:Ogedei_Khan dbr:Operation_Enduring_Freedom dbr:Rashidun_Caliphate dbr:Red_Army_intervention_in_Afghanistan_(1929) dbr:Second_Anglo-Afghan_War dbr:Seleucid dbr:Seleucus_I_Nicator dbr:September_11,_2001_attacks dbr:September_11_attacks dbr:Shia dbr:War_in_Afghanistan_(2001–2021) dbr:Shah_Wali_Kot_District dbr:Lashkar_Gah dbr:Wardak_Province dbr:Mongol_invasion_of_Khwarezmia dbr:Transoxiana dbr:Iranic dbr:U.S.–Afghanistan_Strategic_Partnership_Agreement dbr:War_in_Afghanistan dbr:Satrap dbr:Bactriana dbr:Satrapies dbr:Turko-Mongol dbr:Greco-Bactrian dbr:Maharaja_Ranjit_Singh dbr:Kushan dbr:Median_kingdom dbr:US_military dbr:File:CH-47_Chinook_in_Bagram.jpg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Clarify dbt:Distinguish dbt:Main dbt:More_citations_needed dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Non_sequitur |
| dct:subject | dbc:Military_history_of_Afghanistan dbc:Invasions_of_Afghanistan |
| gold:hypernym | dbr:Country |
| rdf:type | owl:Thing yago:Abstraction100002137 yago:Act100030358 yago:Activity100407535 yago:Attack100972621 yago:Event100029378 yago:Invasion100976531 yago:Operation100955060 yago:Penetration100975452 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatInvasions yago:YagoPermanentlyLocatedEntity dbo:MilitaryConflict dbo:MusicalArtist |
| rdfs:comment | La guerra de l'Afganistan (també anomenada pel comandament americà "Operació Llibertat Duradora") esclatà com una resposta dels Estats Units als atemptats de l'11 de setembre de 2001. Aquests atemptats van ser reivindicats pel moviment extremista Al-Qaida, les bases del qual es trobaven a l'Afganistan, i que era protegit pel règim talibà. La guerra s'inicià el 7 d'octubre de 2001, davant la negativa dels talibans d'entregar Ossama bin Laden, considerat com el màxim responsable d'al-Qaida. Els Estats Units van començar una sèrie de bombardejos sobre el país, amb la fi d'enderrocar el règim i trobar el seu principal enemic públic. La guerra va acabar en 2021 amb la presa de Kabul per part dels talibans després de la retirada dels aliats. (ca) アフガニスタン紛争（アフガニスタンふんそう）とは、2001年から2021年にかけてアフガニスタンで起きた紛争である。アメリカ合衆国を中心とする連合軍とターリバーン（タリバーン・タリバンとも）との19年10か月に及ぶ戦闘の後、米軍は撤退、ターリバーンが政権を回復することで終結した。この紛争は、ベトナム戦争(第二次インドシナ戦争)（1955年〜1975年）を約5か月上回り、米国史上最長の戦争となった。 (ja) 아프가니스탄 전쟁(영어: War in Afghanistan, 파슈토어: د افغانستان جګړه, جګړه په افغانستان کی)은 2001년 미국이 아프가니스탄을 점령한 이후 발생한 전쟁이다. 미국은 초기에 캐나다와 영국의 지지를 받았고, 이후 모든 NATO 회원국을 포함한 40개국 지지를 받았다. 이 전쟁의 일반적 목표는 알카에다를 해체하고, 탈레반 정권을 축출해 아프가니스탄에서 알카에다의 안전한 작전 기지를 제거하는 것이었다. 아프가니스탄 전쟁은 미국 역사상 가장 긴 전쟁으로 분류된다. 미국은 20년에 달하는 전쟁 기간 동안 막대한 인적 희생과 물적 지출에도 불구하고 아프가니스탄 이슬람 공화국의 영토를 탈레반의 아프가니스탄 이슬람 토후국의 전체영토로 넓히는데 실패하였으며, 결국 철군을 결정하였으나 철군이 완료되기 전에 탈레반에게 아프가니스탄 전역을 접수당하였으며, 일부 자국민을 아프가니스탄에 남겨둔채 급하게 철군을 완료하였고, 이 과정에서 카불 공항 테러가 발생하여 다수의 사상자가 발생하였으며, 최종적으로 2021년 탈레반의 승리로 전쟁은 종결되었다. 이 전쟁은 베트남 전쟁에 이은 미국의 대표적인 패배 사례로 손꼽힌다. (ko) أفغانستان بلد جبلي غير ساحلي يقع على مفترق طرق وسط وجنوب آسيا. وقد تعرضت عبر تاريخها لغزوات من أنظمة سياسية مختلفة «إمبراطوريات وممالك وسلطنات»، ومنها: الإمبراطورية الماورية والأخمينيون وإمبراطورية إسكندر الأكبر المقدونية القديمة والساسانيون والخلافة الراشدة والمغول بقيادة جنكيز خان والدولة التيمورية لتيمورلنك ومغول الهند والسيخ والإمبراطورية البريطانية عبر الراج الهندي والاتحاد السوفيتي وأخيرا قوات حلف شمال الأطلسي (الناتو) التي كانت غالبيتها من الولايات المتحدة التي دخلت البلاد لتطبيق اللائحة الداخلية للناتو حسب المادة 5:«الهجوم على أحد الأعضاء هو هجوم على الجميع» عقب هجمات 11 سبتمبر في الولايات المتحدة. ظل عدد مخفض من قوات الناتو في البلاد لدعم الحكومة بموجب . قبل الانسحاب الأمريكي في 2021، استعادت طالبان السيطرة على العاصمة كابل ومعظم أنحاء البلاد. فقاموا بتغيير الاسم الرسمي لأفغانستا (ar) الحرب في أفغانستان أو الحرب الأمريكية في أفغانستان، هو صراع دار في أفغانستان من سنة 2001 إلى 2021، بدأ بغزو الولايات المتحدة وحلفائها، في أعقاب هجمات الحادي عشر من سبتمبر. وقد أطاح الغزو بإمارة أفغانستان الإسلامية التي تحكمها طالبان لحرمان القاعدة من ملجأ آمن للعمليات في البلاد. في معظم فترات الحرب، كان القتال بين متمردي طالبان وبين حلف شمال الأطلسي والقوات المسلحة الأفغانية. استعادت حركة طالبان السلطة بعد 19 عامًا و 8 أشهر بعد هزيمة القوات المسلحة الأفغانية عقب انسحاب معظم قوات الناتو. وعدت أطول حرب في تاريخ الولايات المتحدة متجاوزة حرب فيتنام (1955-1975) بحوالي خمسة أشهر. (ar) Válka v Afghánistánu byl konflikt trvající od 7. října 2001 do 15. srpna 2021 (tj. 19 let a 10 měsíců). Začal jako součást Operace Trvalá svoboda, která byla odpovědí Spojených států, Spojeného království a dalších 45 států na teroristické útoky 11. září 2001. Jako cíl invaze bylo stanoveno zajetí Usámy bin Ládina a dalších členů Al-Káidy, zničení islamistického režimu Tálibánu, který Al-Kaidu podporoval a poskytoval jí bezpečné zázemí, nastolení míru, ochrana obyvatelstva, rekonstrukce zničených oblastí, výcvik afghánské policie a armády a pomoc s ustanovením státní samosprávy. Do roku 2003 šlo pouze o válku vedenou jednotlivými státy. Až když v roce 2003 přebírali dva členové NATO (Německo a Nizozemsko) velení za jednu z misí, otevřely se dveře pro převzetí celé mise Aliancí. (cs) Ο Πόλεμος στο Αφγανιστάν (2001 - 2021) ήταν η μακροβιότερη ένοπλη σύρραξη των αρχών του 21ου αιώνα, (19 χρόνια και 8 μήνες) αλλά και ο πιο μακροχρόνιος πόλεμος στην στρατιωτική ιστορία των Η.Π.Α.. Διεξήχθη ανάμεσα στις Η.Π.Α. και τους Συμμάχους τους και στο Ισλαμικό Εμιράτο του Αφγανιστάν - γνωστό ως Ταλιμπάν, και έληξε με την απόσυρση των αμερικανικών στρατευμάτων από το Αφγανιστάν και την επανίδρυση του Ισλαμικού Εμιράτου. Όταν άρχισε η αποχώρηση των αμερικανικών στρατευμάτων, οι Ταλιμπάν σταδιακά κατέλαβαν και πάλι και το Αφγανιστάν και την εξουσία. (el) Der Krieg in Afghanistan 2001–2021 begann mit der von den USA geführten Intervention Operation Enduring Freedom im Herbst 2001, mit dem eine neue Phase des seit 1978 andauernden Konflikts in Afghanistan eingeleitet wurde. Im Februar 2010 unterhielten die NATO und die Afghanische Nationalarmee in Afghanistan etwa 700 Militärstützpunkte. Mitte April 2021 kündigte US-Präsident Joe Biden den Abzug aller US-Streitkräfte aus Afghanistan bis zum 11. September 2021 an. Die übrigen beteiligten NATO-Länder schlossen sich dem an. (de) La Milito en Afganio komenciĝis la 7-an de oktobro 2001, kiam la de la usona militistaro (OEF) estis lanĉita, kune kun la brita militistaro, en respondo al la atakoj en Usono, la 11-an de septembro 2001. Britio havas, ekde 2002, sian propran armean operacon, Operaco Herrick, kiel parto de la sama milito en Afganio. La milito evoluis kiel batalo de usonaj kaj aliaj fortoj kontraŭ Al-Qaeda kaj ĝiaj talibanaj subtenantoj, ĝis kompleksa kontraŭribela iniciato de usonaj fortoj, kontraŭ afganoj kiuj postulas forpeli tiujn usonajn fortojn. La milito mortigis dekojn de miloj de homoj, kies plimulto estis civiluloj. (eo) La guerra de Afganistán fue un conflicto bélico librado en ese país, iniciado con la invasión llevada a cabo por los Estados Unidos y sus aliados el 7 de octubre de 2001 y finalizado con la caída de Kabul el 15 de agosto de 2021 a manos de los talibanes, con la subsecuente retirada total de tropas estadounidenses el 30 de agosto del mismo año. Con una duración de veinte años, la guerra de Afganistán fue el conflicto bélico más largo llevado a cabo por Estados Unidos en toda su historia. (es) Afghanistan is a mountainous landlocked country at the crossroads of Central and South (Southern) Asia. Some of the invaders in the history of Afghanistan include the Maurya Empire, the Ancient Macedonian Empire of Alexander the Great of Macedon, the Rashidun Caliphate, the Mongol Empire led by Genghis Khan, the Timurid Empire of Timur, the Mughal Empire, various Persian Empires, the British Empire, the Soviet Union, and most recently the United States with a number of allies in response to the September 11 attacks. A reduced number of NATO troops remained in the country in support of the government under the U.S.–Afghanistan Strategic Partnership Agreement. Just prior to American withdrawal in 2021, the Taliban regained control of the capital Kabul and most of the country. They changed Af (en) Afganistango gerra 2001eko urriaren 7an hasi zen, Afganistan okupatu zuten Ameriketako Estatu Batuen eta Erresuma Batuaren . 2001eko irailaren 11ko atentatuei erantzuna eman nahirik hasi zen. Inbasioaren helburu bikoitza Osama bin Laden eta Al Kaidaren beste hainbat buruzagi atxilotu eta epaitzea eta haiei babesa ematen zuten talibanak boteretik kentzea zen, George W. Bush presidentearen politikak ez baitzituen erakunde terroristak eta babesa ematen zieten gobernu edo herrialdeak bereizten. Herrialdea kontrolatzeko operazio militar bi hasi zituzten: (eu) La guerre d'Afghanistan oppose à partir d’octobre et novembre 2001 les États-Unis, avec la contribution militaire de l'Alliance du Nord et d'autres nations occidentales (Royaume-Uni, France, Canada, etc.), au régime taliban. Cette guerre s'inscrit dans la « guerre contre le terrorisme » déclarée par l'administration Bush à la suite des attentats du 11 septembre 2001 à New York et Washington. Le but de l'invasion selon les États-Unis et leurs alliés était de capturer Oussama ben Laden, détruire l'organisation Al-Qaïda qui possédait des bases dans le pays avec la bénédiction des talibans, et renverser ces derniers. (fr) Thosaigh Cogadh na hAfganastáine ar 7 Deireadh Fómhair 2001 nuair a rinne na Stáit Aontaithe ionradh ar an Afganastáin. Cuireadh an Talaban as oifig ar an 17 Nollaig 2001. Fuair an Talaban seilbh arís ar an tír ar 15 Lúnasa 2021. Bhí an cogadh san Afganastáin an cogadh is faide i stair na Stát Aontaithe. (ga) Perang Afganistan (2001-2021) dimulai pada Oktober 2001. Setelah serangan WTC 11 September, Amerika Serikat memulai kampanye mereka di Afganistan, dengan tujuan menggulingkan kekuasaan Taliban, yang dituduh melindungi al-Qaeda, serta untuk menangkap Osama bin Laden. menyediakan mayoritas pasukan, dengan dukungan dari Amerika Serikat dan negara-negara NATO antara lain Britania Raya, Prancis, Belanda, dan Australia. Nama kode yang diberikan oleh Amerika Serikat untuk konflik ini adalah Operasi Kebebasan Abadi (Operation Enduring Freedom) (2001-2014) dan berubah nama menjadi Operation Freedom's Sentinel (2015-sekarang). (in) La guerra in Afghanistan, iniziata il 7 ottobre 2001, ha visto l'avvio delle ostilità con l'invasione del territorio controllato dai talebani, da parte dei gruppi afghani loro ostili dell'Alleanza del Nord, mentre gli USA e la NATO hanno fornito, nella fase iniziale, supporto tattico, aereo e logistico. Nella seconda fase, dopo la conquista di Kabul, le truppe occidentali, statunitensi e britannici in testa, hanno incrementato la loro presenza anche a livello territoriale per sostenere il nuovo governo afghano: Operazione Enduring Freedom. (it) Wojna w Afganistanie – zespół zapoczątkowanych 7 października 2001 roku militarnych i niemilitarnych operacji wojskowych prowadzonych przez Sojusz Północnoatlantycki i niektóre państwa niebędące członkami NATO na terytorium Afganistanu, w działaniach skierowanych początkowo przeciwko kierowanemu przez talibów i uznawanemu jedynie przez Pakistan, Arabię Saudyjską i Zjednoczone Emiraty Arabskie rządowi Afganistanu oraz jego siłom zbrojnym. (pl) De oorlog in Afghanistan begon in 2001 en eindigde bijna 20 jaar later, in 2021. De oorlog in Afghanistan was een direct gevolg van de aanslagen van 11 september op meerdere doelen in de Verenigde Staten. Het was de langste oorlog waaraan de Verenigde Staten heeft deelgenomen. (nl) O Afeganistão foi invadido diversas vezes ao longo de sua história, e suas fronteiras e governo têm sido constantemente alvo de disputas. Entre Alexandre, o Grande, os conquistadores "Mugal" da Ásia do sul, os czares russos e o recente governo comunista, o império britânico e recentemente os Estados Unidos e a coalizão ocidental, todos parecem interessados nesse território. (pt) A Guerra do Afeganistão foi uma fase da guerra civil afegã, que opôs, inicialmente (de outubro a novembro de 2001), os Estados Unidos, com a contribuição militar da organização armada muçulmana Aliança do Norte e de outros países ocidentais da OTAN (como Reino Unido, França, Canadá e outros), ao regime Talibã. A invasão do Afeganistão, liderada pelos americanos, teve início em 7 de outubro de 2001, à revelia das Nações Unidas, que não autorizaram uma ação militar no território afegão. O objetivo declarado da invasão era encontrar Osama bin Laden e outros líderes da Al-Qaeda, destruir toda essa organização e remover do poder o regime Talibã, que dera apoio a Bin Laden. Neste ponto, a primeira etapa da guerra foi bem-sucedida para a OTAN. Contudo, vinte anos mais tarde, o conflito acabou ter (pt) Вторжение США в Афганистан (с 2001 по 2021 год) — асимметричный военный конфликт между Международными силами содействия безопасности (ISAF), поддерживаемыми сначала Северным альянсом, а затем новым правительством Афганистана, и исламистской организацией «Талибан», контролировавшей до этого большую часть Афганистана. Один из этапов гражданской войны в Афганистане, продолжавшейся с 1978 года. Поспешный вывод войск Западного альянса в условиях экспансии талибов завершился в ночь на 31 августа 2021 года. (ru) "Afghanistankriget" och "Kriget i Afghanistan" omdirigeras hit. För andra betydelser, se Afghanistankriget (olika betydelser). Den USA-ledda interventionen i Afghanistan, officiellt Operation Enduring Freedom, inleddes den 7 oktober 2001, i kölvattnet efter 11 september-attackerna samma år. Det officiella målet med invasionen var att fånga Usama bin Ladin, utrota al-Qaida, och få bort talibanregimen. (sv) Війна́ в Афганіста́ні (англ. War in Afghanistan) — збройний конфлікт, що відбувався на території Афганістану в період з 2001 до 2021 року. Один з етапів громадянської війни в Афганістані, яка триває з 1978 року. Головною складовою протистояння стали бойові дії, що велися Міжнародними силами сприяння безпеці під проводом НАТО та ультрарадикальним ісламіським рухом Талібан. Воєнні дії відбувалися у два етапи: операція «Нескорена свобода» (2001—2014) та «Рішуча підтримка» (2015—2021). Війна закінчилася тим, що Талібан відновив владу після майже 20-річного опору союзним силам армій держав-членів НАТО та силових структур Афганістану. Це була найдовша війна в історії Сполучених Штатів, яка перевершила війну у В'єтнамі (1955—1975) приблизно на п'ять місяців. (uk) 阿富汗在历史上被侵占多次，且其與鄰國的边界問題以及合法的政府一直存在争议。侵略者包括南亚的统治者莫卧儿人，沙皇俄国，苏联，英帝国，以及现在的北约联合部队和由美国领导的联合国部队（阿富汗战争2001—2021)。 从地缘政治学的角度来说，控制阿富汗对控制南亚地区有着至关重要的意义。阿富汗在大博弈实力竞争中是一个重要的部分。现在對于阿富汗的战争，可以被看作是对南亚控制权的争夺，及对其本身自然资源包括其位于欧亚之间重要战略位置的争夺的一种延伸。从历史来看，对阿富汗的征服一向在对从西方通过開伯爾山口对印度的入侵中扮演重要角色。 作为亚历山大大帝一系列征伐的一部分，他在公元前330年对如今称为“阿富汗”的地区进行了该地区有史以来的第一次入侵。在被征服的城市中，有赫拉特和坎大哈。 其后，公元7世纪，该地区被来自西方的阿拉伯帝国穆斯林军队入侵，这次侵占，以及随后突厥人的占领，导致该地区大多数居民伊斯兰化。随后，该地区分别两次被蒙古人从北方和东方入侵。第一次入侵由成吉思汗领导，第二次由自称蒙古人黄金家族血统后裔的帖木尔领导。入侵的动机是为了征服印度以及大伊斯兰的核心地区。 (zh) 阿富汗戰爭是以美國帶領北大西洋公約組織等盟友組成的聯軍，與阿富汗蓋達組織和塔利班爆發的一場戰爭。雙方交戰期自2001年持續至2021年，為至今為止美國軍隊參戰時間最長的戰爭。戰事始於美國對九一一事件的報復行動，亦標誌著21世紀初美軍一系列反恐戰爭的開始。 最初北約聯軍的目的是逮捕奧薩瑪·賓·拉登等蓋達組織成員，並懲罰塔利班對其的支援，其後進行清除恐怖主義的目標。美國及北約聯軍閃電攻下喀布爾、推翻塔利班之酋長國後，扶植少數民族派系建立共和政體，並開始重建，讓阿富汗改造為世俗國家。然而聯軍於此後20年間，仍在阿富汗維持大量駐軍，以支援共和政府應對塔利班頻繁發動的游擊戰、恐怖襲擊，現代化與教育的進度十份緩慢，廣闊的山區毒品猖獗與治安管理力不從心，大量的援助資金被浪費。2021年，自美國宣告撤軍後，塔利班在阿富汗各地發動迅猛攻勢擊潰共和軍，最終瓦解共和政府並重獲政權，原本的北方聯盟則繼續據山游擊。 (zh) |
| rdfs:label | Invasions of Afghanistan (en) الحرب في أفغانستان (2001–2021) (ar) الغزوات على أفغانستان (ar) Guerra de l'Afganistan (ca) Válka v Afghánistánu (2001–2021) (cs) Krieg in Afghanistan 2001–2021 (de) Πόλεμος του Αφγανιστάν (2001-2021) (el) Milito en Afganio (2001-2021) (eo) Guerra de Afganistán (2001-2021) (es) Afganistango gerra (2001-2021) (eu) Cogadh na hAfganastáine (2001 - 2021) (ga) Perang di Afganistan (2001–2021) (in) Guerre d'Afghanistan (2001-2021) (fr) Guerra in Afghanistan (2001-2021) (it) 아프가니스탄 전쟁 (2001년~2021년) (ko) アフガニスタン紛争 (2001年-2021年) (ja) Oorlog in Afghanistan (2001-2021) (nl) Wojna w Afganistanie (2001–2021) (pl) Guerra do Afeganistão (2001–2021) (pt) Invasões do Afeganistão (pt) Война в Афганистане (2001—2021) (ru) Afghanistankriget (2001–2021) (sv) Війна в Афганістані (2001—2021) (uk) 阿富汗侵占史 (zh) 阿富汗戰爭 (2001年－2021年) (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:History_of_Afghanistan dbr:Afghanistan_(2001–2021) dbr:History_of_the_War |
| owl:sameAs | freebase:Invasions of Afghanistan http://d-nb.info/gnd/4997894-9 yago-res:Invasions of Afghanistan dbpedia-commons:Invasions of Afghanistan wikidata:Invasions of Afghanistan wikidata:Invasions of Afghanistan dbpedia-ar:Invasions of Afghanistan dbpedia-ar:Invasions of Afghanistan http://ast.dbpedia.org/resource/Guerra_d'Afganistán_(2001-2021) dbpedia-az:Invasions of Afghanistan http://ba.dbpedia.org/resource/Афғанстанда_һуғыш_(2001—2021) dbpedia-be:Invasions of Afghanistan dbpedia-bg:Invasions of Afghanistan http://bn.dbpedia.org/resource/মার্কিন-আফগান_যুদ্ধ dbpedia-ca:Invasions of Afghanistan dbpedia-cs:Invasions of Afghanistan dbpedia-cy:Invasions of Afghanistan dbpedia-da:Invasions of Afghanistan dbpedia-de:Invasions of Afghanistan dbpedia-el:Invasions of Afghanistan dbpedia-eo:Invasions of Afghanistan dbpedia-es:Invasions of Afghanistan dbpedia-et:Invasions of Afghanistan dbpedia-eu:Invasions of Afghanistan dbpedia-fa:Invasions of Afghanistan dbpedia-fi:Invasions of Afghanistan dbpedia-fr:Invasions of Afghanistan dbpedia-ga:Invasions of Afghanistan dbpedia-he:Invasions of Afghanistan http://hi.dbpedia.org/resource/अफ़ग़ानिस्तान_युद्ध_(2001–2021) dbpedia-hr:Invasions of Afghanistan dbpedia-hu:Invasions of Afghanistan http://hy.dbpedia.org/resource/Աֆղանական_պատերազմ_(2001-2014) dbpedia-id:Invasions of Afghanistan dbpedia-is:Invasions of Afghanistan dbpedia-it:Invasions of Afghanistan dbpedia-ja:Invasions of Afghanistan dbpedia-ka:Invasions of Afghanistan dbpedia-ko:Invasions of Afghanistan http://lt.dbpedia.org/resource/Afganistano_karas_(2001–2021) http://lv.dbpedia.org/resource/Karš_Afganistānā_(2001—2014) dbpedia-mk:Invasions of Afghanistan http://ml.dbpedia.org/resource/അഫ്ഗാൻ_യുദ്ധം_(2001-_നിലവിൽ) http://mn.dbpedia.org/resource/Афганистаны_дайн_2001_оноос dbpedia-ms:Invasions of Afghanistan dbpedia-nl:Invasions of Afghanistan dbpedia-no:Invasions of Afghanistan dbpedia-no:Invasions of Afghanistan dbpedia-oc:Invasions of Afghanistan http://pa.dbpedia.org/resource/ਅਫਗਾਨਿਸਤਾਨ_ਵਿੱਚ_ਯੁੱਧ_(2001–14) dbpedia-pl:Invasions of Afghanistan dbpedia-pnb:Invasions of Afghanistan dbpedia-pt:Invasions of Afghanistan dbpedia-pt:Invasions of Afghanistan dbpedia-ro:Invasions of Afghanistan dbpedia-ru:Invasions of Afghanistan http://scn.dbpedia.org/resource/Guerra_nti_l'Afganistan_(2001-2021) http://sco.dbpedia.org/resource/War_in_Afghanistan_(2001–present) dbpedia-sh:Invasions of Afghanistan dbpedia-simple:Invasions of Afghanistan dbpedia-sk:Invasions of Afghanistan dbpedia-sr:Invasions of Afghanistan dbpedia-sv:Invasions of Afghanistan http://ta.dbpedia.org/resource/ஆப்கானித்தான்_படையெடுப்புகள் dbpedia-th:Invasions of Afghanistan dbpedia-tr:Invasions of Afghanistan dbpedia-uk:Invasions of Afghanistan http://ur.dbpedia.org/resource/افغانستان_میں_جنگ_(2001ء_–_2021ء) http://uz.dbpedia.org/resource/Afgʻonistondagi_urush_(2001–2021) http://uz.dbpedia.org/resource/Afgʻonistonga_bosqinlar dbpedia-vi:Invasions of Afghanistan dbpedia-zh:Invasions of Afghanistan dbpedia-zh:Invasions of Afghanistan https://global.dbpedia.org/id/EMkV |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Invasions_of_Afghanistan?oldid=1122172293&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/CH-47_Chinook_in_Bagram.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Invasions_of_Afghanistan |
| is dbo:battle of | dbr:VMA-223 |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Invasions_of_afghanistan dbr:Afghanistan_invasions dbr:Invasion_of_afghanistan |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:VMA-223 dbr:Prelude_to_the_War_in_Afghanistan_(2001–2021) dbr:Emirate_of_Afghanistan dbr:Goshta_District dbr:Third_Anglo-Afghan_War dbr:Timeline_of_Kabul dbr:Abu_Musab_al-Zarqawi dbr:Afghanistan dbr:First_Anglo-Afghan_War dbr:Graveyard_of_empires dbr:History_of_foreign_policy_and_national_defense_in_the_Republican_Party dbr:History_of_guerrilla_warfare dbr:History_of_Afghanistan dbr:Islam_and_war dbr:Marjorie_Farquharson dbr:Invasions_of_afghanistan dbr:Afghanistan_invasions dbr:Invasion_of_afghanistan |
| is dbp:battles of | dbr:VMA-223 |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Invasions_of_Afghanistan |
