Siege of Sarajevo (original) (raw)

dbo:abstract

El setge de Sarajevo mantingut per les forces de l'autoproclamada República Sèrbia (RS) i l'Exèrcit Popular Iugoslau (JNA) durant la guerra de Bòsnia, el més llarg contra una gran ciutat en la història militar moderna, es va estendre entre el 5 d'abril de 1992 i el 29 de febrer de 1996. Després de la declaració d'independència de Bòsnia i Hercegovina respecte de Iugoslàvia, i amb l'objectiu estratègic de crear un nou estat per als serbis de Bòsnia, la República Sèrbia, i que incloïa una part del territori de Bòsnia i Hercegovina, les forces sèrbies van envoltar Sarajevo amb 18.000 soldats estacionats als turons circumdants, que assetjaren la ciutat amb armes d'artilleria (com ara morters, tancs, i metralladores), així com amb franctiradors. A partir del 2 de maig de 1992, els serbis van aïllar la ciutat. La poc equipada defensa del Govern de Bòsnia, amb prop de 40.000 homes, fou incapaç de trencar el setge. S'estima que prop de 10.000 persones van morir o van desaparèixer a la ciutat, inclosos més de 1.500 nens. Unes 56.000 persones van resultar ferides, inclosos uns 15.000 nens. El 1995, els assassinats i la migració forçada havien reduït la població de la ciutat fins a 334.663 habitants, un 64% menys que abans de la guerra. Després de la guerra, el Tribunal Penal Internacional per a l'antiga Iugoslàvia va condemnar dos generals serbis de nombrosos crims contra la humanitat pels seus actes. Stanislav Galić i Dragomir Milošević van ser condemnats a cadena perpètua i 29 anys de presó, respectivament. Una de les 11 acusacions contra l'expresident de República Sèrbia Radovan Karadzic, té relació amb el setge de Sarajevo. (ca)
Obléhání Sarajeva bylo klíčovou součástí války v Bosně a Hercegovině. Vojska Republiky srbské (VRS) obléhala město, které držely bosenské síly. S délkou trvání 1 429 dní (od noci na 5. dubna 1992 do 29. února 1996) se ve své době jednalo o nejdelší obléhání v dějinách moderního válečnictví. Obléhající síly měly díky geografickým podmínkám vynikající šanci. Město Sarajevo, jehož centrum se rozkládá v údolí řeky Miljacky, a je obklopené vysokými horami, jako např. Trebević, se ukázalo být snadný cíl. Jugoslávská lidová armáda (JNA), později Vojska Republiky srbské vytvořila okolo města linii o délce 55 km, na které byla zastoupena především těžká vojenská technika. Jakmile republika Bosna a Hercegovina vyhlásila nezávislost na Jugoslávii, došlo k prvním střetům a eskalaci konfliktu. Na město dopadalo denně kolem tří set granátů, nejvíce 22. července 1993 – to bylo dokonce 3 777. Vznikly ohromné materiální škody; zničeno bylo velké množství (až 35 tisíc) budov. Ještě deset let po válce byly stopy obléhání patrné, a rekonstrukce města v následujících letech stála BiH i mezinárodní společenství nemalé prostředky. Boje si vyžádaly cca 11 000 lidských životů (mezi nimi bylo 1601 dětí), dalších 50 000 lidí bylo raněno. (cs)
حصار سراييفو (بالبوسنوية: Opsada Sarajeva)‏ هو الحصار الأطول في تاريخ الحرب الحديثة حيث استمر منذ (5 أبريل 1992 - 29 فبراير 1996). بدأت قوات جيش يوغسلافيا الشعبي بمحاصرة سراييفو عاصمة البوسنة والهرسك بالاشتراك مع جيش جمهورية صرب البوسنة لمدة (1,425 يوماً)، وهذا أطول ثلاث مرات من حصار معركة ستالينجراد، وأطول بسنة من حصار لينينغراد. وكان ذلك خلال حرب البوسنة حيث نشب الصدام بين قوات الحكومة البوسنية من جهة والجيش الشعبي اليوغوسلافي (JNA) والقوات الصربية (VRS) من جهة، حيث أعلنت الحكومة البوسنية الاستقلال عن يوغوسلافيا فأرادت القوتان الأخريان القضاء على الدولة الوليدة للبوسنة والهرسك وقيام بدلاً مِنها الجمهورية الصربية للبوسنة والهرسك. هذا ويقدر أن عدد الضحايا خلال الحصار يربو على أثنى عشر ألفا 12.000 وعدد الجرحى يزيد عن خمسة ألآف 5.000 وكانت نسبة المدنيين من بينهم 85%. وبسبب أعداد القتلى المتصاعدة وعمليات الهجرة القصرية فقد تقلص عدد السكان في عام 1995 إلى 334.664 نسمة مما يمثل 64% من نسبة السكان قبل الحرب. (ar)
Die Belagerung der Stadt Sarajevo durch die Armee der bosnischen Serben (VRS), Einheiten der verbliebenen jugoslawischen Bundesarmee und Paramilitärs war eines der zentralen Ereignisse im Bosnienkrieg. Sie folgte der Unabhängigkeitserklärung des Staates Bosnien und Herzegowina mit seiner Hauptstadt Sarajevo von Jugoslawien. Sie begann mit der Einnahme des internationalen Flughafens im Vorort Ilidža durch die Jugoslawische Volksarmee in der Nacht vom 4. auf den 5. April 1992 und endete am 29. Februar 1996 durch das Eingreifen westlicher Staaten. Sie war mit 1.425 Tagen die längste Belagerung im 20. Jahrhundert. Die Luftbrücke, die zur Versorgung von Hunderttausenden eingeschlossenen Menschen aufrechterhalten wurde, dauerte länger als die Berliner Luftbrücke. Während der Belagerung wurden nach Schätzungen etwa 11.000 Menschen (darunter 1.600 Kinder) getötet und 56.000, teilweise schwer, verletzt. (de)
Sarajevoko setioa indar armatu serbiarrek Bosniako Gerran Sarajevo hiriburuan egindako setioa izan zen, gerragintza modernoko luzeena, 1992ko apirilaren 5etik 1996ko otsailaren 29ra iraun baitzuen. Bosnia Herzegovinak Jugoslaviatik independentzia aldarrikatu ondoren, serbiarrek Sarajevo inguratu zuten, Srpska Errepublika serbiarra eratu nahian Bosnia Herzegovinako lurraldean. Serbiarrek 18.000 gizoneko armada kokatu zuten inguruko muinoetan, eta handik eraso zuten artileria, gerra-gurdiak, hegazkinak, tiratzaileak eta abar erabiliz. Bosniako gobernuaren tropak 40.000 izatera iritsi ziren, baina kaskar hornituta ezin zuten setioa gainditu. Estimatzen da 10.000 lagun inguru hil zirela edo falta direla, tartean 1.500 ume. Horretaz gain, 56.000 zauritu ere eragin zuen setioak. 1995erako, hilketek eta derrigorrezko migrazioak 334.663 biztanlera murriztu zuten hiriaren populazioa, gerra aurrekoaren %64. Gerra ondoan, Lehengo Jugoslaviarako Nazioarteko Epaitegi Kriminalak bi jeneral serbiar zigortu zituen setioan gizateriaren kontrako krimenak egiteagatik: Stanislav Galić eta Dragomir Milošević. Bizitza osorako eta 33 urteko gartzela zigorra jaso zuten hurrenez hurren. Radovan Karadžić Srpska Errepublikako buru ohiaren kontrako salaketa bat ere setioagatik doakio. (eu)
El sitio de Sarajevo fue el asedio más prolongado a una ciudad en la historia de la guerra moderna. Llevado a cabo por las fuerzas de la autoproclamada República Srpska y el Ejército Popular Yugoslavo, duró desde el 5 de abril de 1992 al 29 de febrero de 1996. El asedio de la ciudad de Sarajevo se desarrolló durante la guerra de Bosnia, entre las fuerzas de defensa mal equipadas de Bosnia y Herzegovina (tras su declaración de independencia de la República Federal Socialista de Yugoslavia) y el Ejército Popular Yugoslavo (JNA) y el Ejército de la República Srpska (VRS), situados en las colinas que rodean la ciudad. Se estima que de las más de 12.000 personas que perecieron y las 50.000 que resultaron heridas durante el asedio, el 85% de las bajas estuvo compuesta por civiles. A causa de estas muertes y la migración forzada, para 1995, la población de la ciudad había disminuido a 334.663 personas (el 64% de la población total anterior a la guerra). En enero de 2003, la sala de primera instancia del TPIY condenó al primer comandante del Cuerpo de Sarajevo-Romanija, Stanislav Galić, por las campañas de terror con bombardeos y francotiradores contra Sarajevo, que incluyeron la masacre del mercado de Markale. El general Galić fue condenado a cadena perpetua por crímenes de lesa humanidad cometidos durante el asedio. En 2007, el general serbio Dragomir Milošević, que sustituyó a Galić en el puesto de comandante del Cuerpo de Sarajevo-Romanija, fue encontrado culpable de los mismos delitos, y fue condenado a 33 años de prisión. La sala de primera instancia llegó a la conclusión de que el mercado de Markale fue alcanzado el 28 de agosto de 1995 por un mortero de 120 mm disparado desde posiciones del Cuerpo de Sarajevo-Romanija. (es)
Tharla Léigear Shairéavó e linn an chogaidh san iar-Iúgslaiv, léigear a mhair ó mhí Aibreáin 1992 go mí Feabhra 1996.. (ga)
Pengepungan Sarajevo adalah pengepungan terlama dalam sejarah modern. Pada tanggal 5 April 1992, pada hari yang bersamaan dengan proklamasi kemerdekaan Bosnia-Herzegovina, terjadi perang di negeri itu. yang didominasi etnis Serbia telah mengepung Sarajevo dan mencoba menduduki pusat kota untuk mendepak pemerintahan resmi dan mencoba melalui kudeta dengan harapan memaksa Bosnia dan Herzegovina menyerah. Serangan jalanan pecah dan bersama dengan pembela kota, angkatan pemerintah berhasil memukul mundur Tentara Rakyat Yugoslavia yang kemudian melakukan pengeboman atas Sarajevo yang terjadi selama pengepungan total yang terjadi selama 1417 hari, yang membuat pengepungan atas Sarajevo ini adalah yang terpanjang sejak Pengepungan Leningrad pada masa Perang Dunia II. Antara 10.000-19.000 penduduk Sarajevo tewas, termasuk 1.621 bayi hingga usia 14 tahun. (in)
Le siège de Sarajevo fut le siège d'une capitale le plus long de l'histoire moderne. Après avoir été assiégée initialement par les forces de l'armée populaire yougoslave, Sarajevo, la capitale de la Bosnie-Herzégovine, a été assiégée par l'armée de la Republika Srpska du 5 avril 1992 au 29 février 1996 pendant la guerre de Bosnie. Le siège a duré trois fois plus longtemps que le siège de Stalingrad et un an de plus que le siège de Léningrad. Le nombre de morts civils est estimé à 10 000, dont 1 500 enfants. Les rapports indiquent une moyenne d'environ 329 impacts d'obus par jour pendant le siège, avec un record de 3 777 impacts d'obus pour le 22 juillet 1993. Les tirs d'obus ont gravement endommagé les structures de la ville, y compris des bâtiments civils et culturels. Après la guerre, le Tribunal pénal international pour l'ex-Yougoslavie (TPIY) a condamné quatre responsables serbes pour de nombreux chefs de crimes contre l'humanité commis pendant le siège, y compris le terrorisme. Stanislav Galić et ont été condamnés respectivement à la réclusion à perpétuité et à 29 ans de prison. Leurs supérieurs, Radovan Karadžić et Ratko Mladić, ont également été reconnus coupables de génocide et condamnés à la réclusion à perpétuité. (fr)
The Siege of Sarajevo (Serbo-Croatian: Opsada Sarajeva) was a prolonged blockade of Sarajevo, the capital of Bosnia and Herzegovina, during the Bosnian War. After it was initially besieged by the forces of the Yugoslav People's Army, the city was then besieged by the Army of Republika Srpska from 5 April 1992 to 29 February 1996 (1,425 days). It lasted three times longer than the Battle of Stalingrad, more than a year longer than the siege of Leningrad, and was the longest siege of a capital city in the history of modern warfare. When Bosnia and Herzegovina declared independence from Yugoslavia after the 1992 Bosnian independence referendum, the Bosnian Serbs—whose strategic goal was to create a new Bosnian Serb state of Republika Srpska (RS) that would include Bosniak-majority areas—encircled Sarajevo with a siege force of 13,000 stationed in the surrounding hills. From there they assaulted the city with artillery, tanks, and small arms. From 2 May 1992, the Serbs blockaded the city. The Bosnian government defence forces (ARBiH) inside the besieged city, approximately 70,000 troops, were poorly equipped and unable to break the siege. A total of 13,952 people were killed during the siege, including 5,434 civilians. The ARBiH sustained 6,137 fatalities, while Bosnian Serb military casualties numbered 2,241 killed soldiers. The 1991 census indicates that before the siege, the city and its surrounding areas had a total population of 525,980. According to some estimates, the total population of the city proper prior to the siege was 435,000. Estimates of the population of Sarajevo after the siege ranged from 300,000 to 380,000. After the war, the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia (ICTY) convicted four Serb officials for numerous counts of crimes against humanity which they committed during the siege, including terrorism. Stanislav Galić and Dragomir Milošević were sentenced to life imprisonment and 29 years imprisonment respectively. Their superiors, Radovan Karadžić and Ratko Mladić, were also convicted and sentenced to life imprisonment. (en)
사라예보 포위전(보스니아어: Opsada Sarajeva 옵사다 사라예바, 세르비아어: Опсада Сарајева)은 현대 역사상 가장 긴 포위전 중 하나이다. 처음에는 보스니아 헤르체고비나의 수도인 사라예보가 유고슬라비아 인민군에게 포위된 이후 보스니아 전쟁 기간인 1992년 4월 5일부터 1996년 2월 29일(1,425일) 동안에는 스릅스카 공화국군에게 포위당했다. 이 포위전은 스탈린그라드 포위전보다 3배 길며 레닌그라드 포위전보다 1년 더 길다. 보스니아 헤르체고비나가 유고슬라비아로부터 독립을 선언한 이후, 보스니아 영토 일부를 가지고 있는 스릅스카 공화국(RS)의 새로운 세르비아계 보스니아인 나라를 만드는 것을 목표로 하는 보스니아 내의 세르비아인은 약 13,000명의 병력을 동원하여 사라예보를 포위하고 주변 고지에 주둔했다. 그 곳에서 세르비아 민병대는 대포, 박격포, 전차, 대공포, 중기관총, 로켓 발사기, 지대공미사일, 저격총 등을 이용하여 도시를 공격했다. 1992년 5월 2일부터는 세르비아군이 도시를 봉쇄했다. 도시 내부에 포위된 70,000명은 빈약한 무장을 갖추고 있었고 포위를 뚫을 수 없었다. 이 포위전에서 민간인 5,434명을 포함한 13,952명이 사망했다. 보스니아군의 사망자는 6,137명이며, 세르비아 민병대의 사망자는 2,241명이다. 1991년 포위전 직전 사라예보와 주변지의 인구 조사에서는 525,980명이었다. 포위전 기간의 인구 조사에서는 도심지 인구가 435,000명으로 줄어들었다. 포위전이 끝난 이후 사라예보 내의 생존자들은 300,000명에서 380,000명까지 줄어들었다. 전후 구유고슬라비아 국제형사재판소(ICTY)는 포위전 기간 동안 인도에 반한 죄를 저지른 세르비아계 장군 2명에게 유죄 판결을 내렸다. 스타니슬라브 갈리치와 는 각각 종신형과 29년형을 선고받았으며, 는 27년형을 선고받았으나 2013년 2월 가석방했다. 또한, 11명의 제소자 중에는 스릅스카 공화국의 전 대통령이자 포위전에 참여한 라도반 카라지치도 있다. (ko)
Oblężenie Sarajewa – trwające od 5 kwietnia 1992 do 29 lutego 1996 oblężenie przez siły Republiki Serbskiej oraz Jugosłowiańską Armię Ludową stolicy Bośni i Hercegowiny – Sarajewa. Wydarzenie to uważane jest za najdłuższe i najbardziej krwawe oblężenie w historii Europy po II wojnie światowej. Na początku marca 1992 w Bośni i Hercegowinie odbyło się referendum, w którym głosujący niemalże jednogłośnie (tj. 99,7% przy frekwencji wynoszącej 64%) opowiedzieli się za stworzeniem nowego państwa i odłączeniem się od Jugosławii. Referendum było jednakże niezgodne z ówczesną konstytucją Federalnej Republiki Jugosławii; ponadto głosowanie zostało zbojkotowane przez Serbów, stanowiących 33% ludności Bośni i Hercegowiny. 5 kwietnia 1992 roku Bośnia i Hercegowina ogłosiła niepodległość, która szybko została uznana przez wspólnotę międzynarodową. Po tych wydarzeniach góry otaczające Sarajewo zostały opanowane przez wojska serbskie liczące 18 tys. żołnierzy. Armia ta dysponowała czołgami, moździerzami, karabinami maszynowymi, wyrzutniami rakiet oraz karabinami snajperskimi. 2 maja 1992 roku Serbowie całkowicie zablokowali miasto. Bośniackie siły liczyły około 40 tys. żołnierzy, jednak były słabo wyposażone i nie zdołały przełamać oblężenia. Po wojnie Międzynarodowy Trybunał Karny dla byłej Jugosławii skazał dwóch serbskich generałów za liczne zbrodnie przeciwko ludzkości popełnione podczas oblężenia miasta. Stanislav Galić został skazany na dożywocie, a Dragomir Milošević (zbieżność nazwisk ze Slobodanem Miloševiciem jest przypadkowa) na 33 lata pozbawienia wolności. W akcie oskarżenia stwierdzono między innymi: Oblężenie Sarajewa, jak powszechnie nazywa się to wydarzenie, był to taki epizod w konflikcie na terenie byłej Jugosławii, że trzeba wrócić aż do II wojny światowej, aby znaleźć odpowiednik tych wydarzeń w historii Europy. (...) W okresie objętym aktem oskarżenia w Sarajewie nigdzie nie było bezpiecznie: ani w domu, ani w szkole, ani w szpitalu. (pl)
サラエヴォ包囲（サラエヴォほうい、ボスニア語:Opsada Sarajeva、セルビア語:Опсада Сарајева、クロアチア語:Opsada Sarajeva、サラエボ包囲、サライェヴォ包囲）は、ボスニア・ヘルツェゴビナ紛争で発生した包囲戦である。ボスニア・ヘルツェゴビナの首都であるサラエヴォがボスニア・ヘルツェゴビナ国内にセルビア人勢力によって一方的に設立された事実上の国家であるスルプスカ共和国と、ユーゴスラビア人民軍（VRS）によって包囲されたもので、1992年4月5日から1996年2月29日に至るまで継続した。 (ja)
L'assedio di Sarajevo, avvenuto durante la guerra in Bosnia ed Erzegovina, è stato il più lungo assedio nella storia bellica della fine del XX secolo, protrattosi dal 5 aprile 1992 al 29 febbraio 1996. Vide scontrarsi le forze del governo bosniaco, che aveva dichiarato l'indipendenza dalla Jugoslavia, contro l'Armata Popolare Jugoslava (JNA) e le forze serbo-bosniache (VRS), che miravano a distruggere il neo-indipendente stato della Bosnia ed Erzegovina e a creare la Repubblica Serba di Bosnia ed Erzegovina. Si stima che durante l'assedio le vittime siano state più di 12 000, i feriti oltre 50 000, l'85% dei quali tra i civili. A causa dell'elevato numero di morti e della migrazione forzata, nel 1995 la popolazione si ridusse a 334 664 unità, il 64% della popolazione pre-bellica. (it)
Belägringen av Sarajevo är den längsta belägringen i modern historia. Serbiska styrkor från Republika Srpska belägrade Sarajevo, Bosnien och Hercegovinas huvudstad, från den 5 april 1992 till den 29 februari 1996. Efter krigsutbrottet inledde Republika Srpskas styrkor en serie angrepp för att inta Sarajevo. Då bosniska regeringsstyrkor lyckats försvara stadens centrala delar omringade omkring 30 000 serbiska soldater staden och belägrade sig i de angränsande kullarna där de angrepp staden med artilleri, granatkastare, tunga kulsprutor, raketartilleri, luftvärnseld och krypskyttar. Den bosniska armén som hade omkring 40 000 försvarare i staden var dåligt utrustad och oförmögna att bryta blockaden. Omkring 20 000 människor dog under belägringen. Omkring 10 000 civila beräknats ha dödats, inklusive 1 500 barn. Ytterligare 56 000 sårades, inklusive 15 000 barn. Den bosniska armén förlorade 6 305 soldater medan Republika Srpska förlorade 2 687 man. Striderna halverade nästan stadens befolkning mellan 1992 och 1995. Efter den andra Markalemassakern i augusti 1995 där 37 civila dödades, ingrep Nato med flygangrepp mot de serbiska positionerna i Sarajevo och flera andra delar av Bosnien och Hercegovina. Detta pressade Republika Srpska till att återuppta de fredsförhandlingar som i december 1995 resulterade i Daytonavtalet, vilket avslutade kriget i Bosnien. Enligt ICTY bedrev serbiska styrkor en "terrorkampanj" mot Sarajevo av "urskillningslöst bombardemang och beskjutning som resulterade i för många civilas död". De serbiska befälhavarna över VRS-styrkorna i Sarajevo, och , dömdes efter kriget till livstids fängelse respektive 33 års fängelse av ICTY för sin roll i belägringen. (sv)
O cerco de Sarajevo foi o mais longo cerco da história da guerra moderna, tendo sido realizado pelas forças sérvias da autoproclamada República Srpska e do Exército Popular Iugoslavo. Durou de 5 de abril de 1992 a 29 de Fevereiro de 1996, durante a Guerra da Bósnia, entre as mal equipadas Forças de Defesa da Bósnia e Herzegovina, o Exército Popular Iugoslavo e o Exército da República Srpska, situados nas colinas que rodeiam a cidade. Após a Bósnia e Herzegovina fazerem sua declaração de independência da República Socialista Federativa da Iugoslávia, os Sérvios Bósnios, cujo objetivo estratégico era criar um novo Estado sérvio da República Srpska, o qual incluiria parte do território da Bósnia e Herzegovina, cercaram Sarajevo com uma força de cerca de 18 000 homens. Baseados nas colinas circundantes, assaltaram a cidade com armamento pesado, que incluía artilharia, morteiros, tanques, canhões antiaéreos, metralhadoras pesadas, lançadores múltiplos de foguetes, mísseis lançados de aeronaves e rifles sniper. Em 2 de maio de 1992, os sérvios bloquearam a cidade. As forças de defesa do governo bósnio, que estavam muito mal equipadas, foram incapazes de romper o cerco. Estima-se que mais de 12 000 pessoas foram mortas e 50 000 feridas durante o cerco, sendo 85% das vítimas civis. Por causa dessas mortes e da migração forçada, em 1995, a população da cidade caiu para 334 663 pessoas (64% da população de antes da guerra). Em janeiro de 2003, a Câmara de Julgamento do Tribunal Penal Internacional para a ex-Iugoslávia condenou o primeiro comandante do Corpo de Sarajevo Romanija, , pelas campanhas de terror, que incluíram bombardeios e franco-atiradores, contra Sarajevo, principalmente o massacre do mercado . O General Galić foi condenado à prisão perpétua por crimes contra a humanidade durante o cerco. Em 2007, o general sérvio , que havia substituído Galić no cargo de comandante do Corpo de Sarajevo Romanija, foi considerado culpado dos mesmos crimes e condenado a 33 anos de prisão. A Câmara de Primeira Instância concluiu que o mercado Markale foi atingido em 28 de Agosto de 1995 por um morteiro de 120 mm disparado a partir de posições do Corpo de Sarajevo Romanija. (pt)
Осада Сараева (босн. и хорв. Opsada Sarajeva, серб. Опсада Сарајева) — осада в течение почти четырёх лет столицы Республики Босния и Герцеговина сначала подразделениями Югославской народной армии, а затем Армией Республики Сербской. Осада началась 5 апреля 1992 года и закончилась снятием осады 29 февраля 1996 года согласно Дейтонским соглашениям. (ru)
Облога Сараєва стала найдовшою облогою столиці Боснії і Герцеговини в історії сучасної війни. Спочатку вона була обложена силами Югославської народної армії, а потім збройними силами Республіки Сербської і так званими російськими добровольцями, вихідцями з колишніх радянських республік, в основному з Росії. Облога тривала під час Боснійської війни від 5 квітня 1992 року по 29 лютого 1996 року (1.425 днів), це втричі довше, ніж час облоги Сталінграда і на рік довше, ніж час блокади Ленінграда. Після того, як Боснія і Герцеговина проголосила свою незалежність від Югославії, боснійські серби, чиєю стратегічною метою було створення нової Республіки Сербської, яка мала включати частини боснійської території, оточили Сараєво силами чисельністю близько 13.000 осіб і взяли його в облогу. На довколишніх пагорбах були розміщені артилерія, міномети, танки, зенітні установки, важкі кулемети, реактивні системи залпового вогню, звідки проводилися обстріли і атаки на місто. Починаючи з 2 травня 1992 року, серби блокували місто. Боснійські урядові збройні сили всередині обложеного міста, що налічували 70.000 війська, були погано озброєні і не мали змоги прорвати блокаду. Підраховано, що 9.502−14.011 осіб загинули під час облоги, у тому числі 4.548−8.407 солдатів і 4.954−5.604 цивільних осіб. Військові втрати боснійських сербів становили 2.229 солдатів, загиблих або зниклих безвісти. Перепис 1991 року показує, що до облоги в місті та прилеглих до нього районах проживало 525 980 осіб. Існують оцінки, що до початку облоги населення в самому місті становило 435.000. Нинішні оцінки числа мешканців, що проживають у Сараєві, коливаються від 300.000 до 380.000 осіб. Після війни Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ) засудив двох сербських чиновників за численними пунктами звинувачення у злочинах проти людяності, скоєних під час облоги. і були засуджені на довічне ув'язнення і 29 років позбавлення волі відповідно, а Момчило Перишич отримав 27-річний вирок, перш ніж бути звільненим після апеляції в лютому 2013 року. Один з 11 обвинувальних вироків щодо Радована Караджича, колишнього президента Республіки Сербської, якого також було засуджено до довічного ув'язнення, стосувався облоги. (uk)
塞拉耶佛圍城戰役是波斯尼亞戰爭的一部分，是現代戰爭史上最長的圍城戰役。波斯尼亞與赫塞哥維納首都塞拉耶佛從1992年4月5日至1996年2月29日遭到南斯拉夫人民軍與塞族共和國軍圍困，共计1,425天。塞拉耶佛圍城戰役時間超過史達林格勒戰役三倍，比列寧格勒圍城戰還要長一年之久。波斯尼亞與赫塞哥維納宣布從南斯拉夫獨立後，波斯尼亞的塞尔维亚人计划独立建立一個塞族人的波斯尼亚塞族共和國（塞爾維亞語：Republika Srpska），因此派遣13,000名部隊駐紮在萨拉热窝附近的山区进行围城。塞族军队使用炮击、坦克與步槍对市区进行攻击，并于1992年5月2日开始进行围城。城内保卫政府的波斯尼亚和黑塞哥维那共和国军共有70,000人，他们武器匮乏，無法突破重圍。 13,952人在塞拉耶佛圍城期間被殺害，包括6,137名政府军士兵，5,434名平民。塞族軍隊有2,241名士兵喪生。 1991年人口普查顯示塞拉耶佛及其周邊地區有525,980人。围城前市區人口為435,000人，目前塞拉耶佛人口约在30萬至38萬人之間。戰爭結束後，前南斯拉夫问题国际刑事法庭判處前南斯拉夫官員犯下反人類罪。與分別被判處無期徒刑與29年有期徒刑，被判處27年有期徒刑，在上诉后于2013年2月释放。时任塞族共和国总统的拉多万·卡拉季奇受到的11项指控中亦包括该次围城的罪责。 (zh)

dbo:combatant

----
Supported by:
NATO
Bosnia and Herzegovina
UN
(1994–96)
(1992–96)
(April–May 1992)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:casualties

2241 (xsd:integer)
5434 (xsd:integer)
6137 (xsd:integer)

dbp:commander

Alija Izetbegović (en)
Dragan Vikić (en)
Ratko Mladić (en)
Stanislav Galić (en)
Zaim Imamović (en)
Enver Hadžihasanović (en)
Rasim Delić (en)
Sefer Halilović (en)
Hakija Turajlić (en)
Dragomir Milošević (en)
Jovan Divjak (en)
Lewis MacKenzie (en)
Mustafa Hajrulahović (en)
Ramiz Delalić (en)
François Mitterrand ---- Leighton W. Smith (en)
Ismet "Ćelo" Bajramović (en)
Ivan Vulić ---- Bernard Janvier (en)
Jusuf "Juka" Prazina (en)
Milutin Kukanjac ---- Radovan Karadžić (en)
Mušan "Caco" Topalović (en)
Nedžad Ajnadžić (en)
Tomislav Šipčić (en)
Vahid Karavelić (en)
Vladimir Šaf (en)

dbp:date

0001-04-02 (xsd:gMonthDay)
(en)

dbp:partof

the Bosnian War and the Yugoslav Wars (en)

dbp:result

Stalemate *Ceasefire *Dayton Agreement (en)

dbp:units

22 (xsd:integer)
Army of the Republic of Bosnia and Herzegovina (en)
Croatian Defence Forces ---- UNPROFOR * French Army ----OP Deliberate Force: * U.S. Air Force * German Air Force (en)
* Green Berets * Patriotic League * Black Swans Croatian Defence Council (en)

rdf:type

rdfs:comment

Tharla Léigear Shairéavó e linn an chogaidh san iar-Iúgslaiv, léigear a mhair ó mhí Aibreáin 1992 go mí Feabhra 1996.. (ga)
サラエヴォ包囲（サラエヴォほうい、ボスニア語:Opsada Sarajeva、セルビア語:Опсада Сарајева、クロアチア語:Opsada Sarajeva、サラエボ包囲、サライェヴォ包囲）は、ボスニア・ヘルツェゴビナ紛争で発生した包囲戦である。ボスニア・ヘルツェゴビナの首都であるサラエヴォがボスニア・ヘルツェゴビナ国内にセルビア人勢力によって一方的に設立された事実上の国家であるスルプスカ共和国と、ユーゴスラビア人民軍（VRS）によって包囲されたもので、1992年4月5日から1996年2月29日に至るまで継続した。 (ja)
Осада Сараева (босн. и хорв. Opsada Sarajeva, серб. Опсада Сарајева) — осада в течение почти четырёх лет столицы Республики Босния и Герцеговина сначала подразделениями Югославской народной армии, а затем Армией Республики Сербской. Осада началась 5 апреля 1992 года и закончилась снятием осады 29 февраля 1996 года согласно Дейтонским соглашениям. (ru)
塞拉耶佛圍城戰役是波斯尼亞戰爭的一部分，是現代戰爭史上最長的圍城戰役。波斯尼亞與赫塞哥維納首都塞拉耶佛從1992年4月5日至1996年2月29日遭到南斯拉夫人民軍與塞族共和國軍圍困，共计1,425天。塞拉耶佛圍城戰役時間超過史達林格勒戰役三倍，比列寧格勒圍城戰還要長一年之久。波斯尼亞與赫塞哥維納宣布從南斯拉夫獨立後，波斯尼亞的塞尔维亚人计划独立建立一個塞族人的波斯尼亚塞族共和國（塞爾維亞語：Republika Srpska），因此派遣13,000名部隊駐紮在萨拉热窝附近的山区进行围城。塞族军队使用炮击、坦克與步槍对市区进行攻击，并于1992年5月2日开始进行围城。城内保卫政府的波斯尼亚和黑塞哥维那共和国军共有70,000人，他们武器匮乏，無法突破重圍。 13,952人在塞拉耶佛圍城期間被殺害，包括6,137名政府军士兵，5,434名平民。塞族軍隊有2,241名士兵喪生。 1991年人口普查顯示塞拉耶佛及其周邊地區有525,980人。围城前市區人口為435,000人，目前塞拉耶佛人口约在30萬至38萬人之間。戰爭結束後，前南斯拉夫问题国际刑事法庭判處前南斯拉夫官員犯下反人類罪。與分別被判處無期徒刑與29年有期徒刑，被判處27年有期徒刑，在上诉后于2013年2月释放。时任塞族共和国总统的拉多万·卡拉季奇受到的11项指控中亦包括该次围城的罪责。 (zh)
حصار سراييفو (بالبوسنوية: Opsada Sarajeva)‏ هو الحصار الأطول في تاريخ الحرب الحديثة حيث استمر منذ (5 أبريل 1992 - 29 فبراير 1996). بدأت قوات جيش يوغسلافيا الشعبي بمحاصرة سراييفو عاصمة البوسنة والهرسك بالاشتراك مع جيش جمهورية صرب البوسنة لمدة (1,425 يوماً)، وهذا أطول ثلاث مرات من حصار معركة ستالينجراد، وأطول بسنة من حصار لينينغراد. (ar)
El setge de Sarajevo mantingut per les forces de l'autoproclamada República Sèrbia (RS) i l'Exèrcit Popular Iugoslau (JNA) durant la guerra de Bòsnia, el més llarg contra una gran ciutat en la història militar moderna, es va estendre entre el 5 d'abril de 1992 i el 29 de febrer de 1996. (ca)
Obléhání Sarajeva bylo klíčovou součástí války v Bosně a Hercegovině. Vojska Republiky srbské (VRS) obléhala město, které držely bosenské síly. S délkou trvání 1 429 dní (od noci na 5. dubna 1992 do 29. února 1996) se ve své době jednalo o nejdelší obléhání v dějinách moderního válečnictví. (cs)
Die Belagerung der Stadt Sarajevo durch die Armee der bosnischen Serben (VRS), Einheiten der verbliebenen jugoslawischen Bundesarmee und Paramilitärs war eines der zentralen Ereignisse im Bosnienkrieg. Sie folgte der Unabhängigkeitserklärung des Staates Bosnien und Herzegowina mit seiner Hauptstadt Sarajevo von Jugoslawien. Während der Belagerung wurden nach Schätzungen etwa 11.000 Menschen (darunter 1.600 Kinder) getötet und 56.000, teilweise schwer, verletzt. (de)
El sitio de Sarajevo fue el asedio más prolongado a una ciudad en la historia de la guerra moderna. Llevado a cabo por las fuerzas de la autoproclamada República Srpska y el Ejército Popular Yugoslavo, duró desde el 5 de abril de 1992 al 29 de febrero de 1996. El asedio de la ciudad de Sarajevo se desarrolló durante la guerra de Bosnia, entre las fuerzas de defensa mal equipadas de Bosnia y Herzegovina (tras su declaración de independencia de la República Federal Socialista de Yugoslavia) y el Ejército Popular Yugoslavo (JNA) y el Ejército de la República Srpska (VRS), situados en las colinas que rodean la ciudad. (es)
Sarajevoko setioa indar armatu serbiarrek Bosniako Gerran Sarajevo hiriburuan egindako setioa izan zen, gerragintza modernoko luzeena, 1992ko apirilaren 5etik 1996ko otsailaren 29ra iraun baitzuen. Bosnia Herzegovinak Jugoslaviatik independentzia aldarrikatu ondoren, serbiarrek Sarajevo inguratu zuten, Srpska Errepublika serbiarra eratu nahian Bosnia Herzegovinako lurraldean. Serbiarrek 18.000 gizoneko armada kokatu zuten inguruko muinoetan, eta handik eraso zuten artileria, gerra-gurdiak, hegazkinak, tiratzaileak eta abar erabiliz. Bosniako gobernuaren tropak 40.000 izatera iritsi ziren, baina kaskar hornituta ezin zuten setioa gainditu. (eu)
Le siège de Sarajevo fut le siège d'une capitale le plus long de l'histoire moderne. Après avoir été assiégée initialement par les forces de l'armée populaire yougoslave, Sarajevo, la capitale de la Bosnie-Herzégovine, a été assiégée par l'armée de la Republika Srpska du 5 avril 1992 au 29 février 1996 pendant la guerre de Bosnie. Le siège a duré trois fois plus longtemps que le siège de Stalingrad et un an de plus que le siège de Léningrad. (fr)
The Siege of Sarajevo (Serbo-Croatian: Opsada Sarajeva) was a prolonged blockade of Sarajevo, the capital of Bosnia and Herzegovina, during the Bosnian War. After it was initially besieged by the forces of the Yugoslav People's Army, the city was then besieged by the Army of Republika Srpska from 5 April 1992 to 29 February 1996 (1,425 days). It lasted three times longer than the Battle of Stalingrad, more than a year longer than the siege of Leningrad, and was the longest siege of a capital city in the history of modern warfare. (en)
Pengepungan Sarajevo adalah pengepungan terlama dalam sejarah modern. Pada tanggal 5 April 1992, pada hari yang bersamaan dengan proklamasi kemerdekaan Bosnia-Herzegovina, terjadi perang di negeri itu. yang didominasi etnis Serbia telah mengepung Sarajevo dan mencoba menduduki pusat kota untuk mendepak pemerintahan resmi dan mencoba melalui kudeta dengan harapan memaksa Bosnia dan Herzegovina menyerah. Serangan jalanan pecah dan bersama dengan pembela kota, angkatan pemerintah berhasil memukul mundur Tentara Rakyat Yugoslavia yang kemudian melakukan pengeboman atas Sarajevo yang terjadi selama pengepungan total yang terjadi selama 1417 hari, yang membuat pengepungan atas Sarajevo ini adalah yang terpanjang sejak Pengepungan Leningrad pada masa Perang Dunia II. Antara 10.000-19.000 pendudu (in)
L'assedio di Sarajevo, avvenuto durante la guerra in Bosnia ed Erzegovina, è stato il più lungo assedio nella storia bellica della fine del XX secolo, protrattosi dal 5 aprile 1992 al 29 febbraio 1996. Vide scontrarsi le forze del governo bosniaco, che aveva dichiarato l'indipendenza dalla Jugoslavia, contro l'Armata Popolare Jugoslava (JNA) e le forze serbo-bosniache (VRS), che miravano a distruggere il neo-indipendente stato della Bosnia ed Erzegovina e a creare la Repubblica Serba di Bosnia ed Erzegovina. (it)
사라예보 포위전(보스니아어: Opsada Sarajeva 옵사다 사라예바, 세르비아어: Опсада Сарајева)은 현대 역사상 가장 긴 포위전 중 하나이다. 처음에는 보스니아 헤르체고비나의 수도인 사라예보가 유고슬라비아 인민군에게 포위된 이후 보스니아 전쟁 기간인 1992년 4월 5일부터 1996년 2월 29일(1,425일) 동안에는 스릅스카 공화국군에게 포위당했다. 이 포위전은 스탈린그라드 포위전보다 3배 길며 레닌그라드 포위전보다 1년 더 길다. 보스니아 헤르체고비나가 유고슬라비아로부터 독립을 선언한 이후, 보스니아 영토 일부를 가지고 있는 스릅스카 공화국(RS)의 새로운 세르비아계 보스니아인 나라를 만드는 것을 목표로 하는 보스니아 내의 세르비아인은 약 13,000명의 병력을 동원하여 사라예보를 포위하고 주변 고지에 주둔했다. 그 곳에서 세르비아 민병대는 대포, 박격포, 전차, 대공포, 중기관총, 로켓 발사기, 지대공미사일, 저격총 등을 이용하여 도시를 공격했다. 1992년 5월 2일부터는 세르비아군이 도시를 봉쇄했다. 도시 내부에 포위된 70,000명은 빈약한 무장을 갖추고 있었고 포위를 뚫을 수 없었다. (ko)
O cerco de Sarajevo foi o mais longo cerco da história da guerra moderna, tendo sido realizado pelas forças sérvias da autoproclamada República Srpska e do Exército Popular Iugoslavo. Durou de 5 de abril de 1992 a 29 de Fevereiro de 1996, durante a Guerra da Bósnia, entre as mal equipadas Forças de Defesa da Bósnia e Herzegovina, o Exército Popular Iugoslavo e o Exército da República Srpska, situados nas colinas que rodeiam a cidade. (pt)
Oblężenie Sarajewa – trwające od 5 kwietnia 1992 do 29 lutego 1996 oblężenie przez siły Republiki Serbskiej oraz Jugosłowiańską Armię Ludową stolicy Bośni i Hercegowiny – Sarajewa. Wydarzenie to uważane jest za najdłuższe i najbardziej krwawe oblężenie w historii Europy po II wojnie światowej. (pl)
Belägringen av Sarajevo är den längsta belägringen i modern historia. Serbiska styrkor från Republika Srpska belägrade Sarajevo, Bosnien och Hercegovinas huvudstad, från den 5 april 1992 till den 29 februari 1996. Omkring 20 000 människor dog under belägringen. Omkring 10 000 civila beräknats ha dödats, inklusive 1 500 barn. Ytterligare 56 000 sårades, inklusive 15 000 barn. Den bosniska armén förlorade 6 305 soldater medan Republika Srpska förlorade 2 687 man. Striderna halverade nästan stadens befolkning mellan 1992 och 1995. (sv)
Облога Сараєва стала найдовшою облогою столиці Боснії і Герцеговини в історії сучасної війни. Спочатку вона була обложена силами Югославської народної армії, а потім збройними силами Республіки Сербської і так званими російськими добровольцями, вихідцями з колишніх радянських республік, в основному з Росії. Облога тривала під час Боснійської війни від 5 квітня 1992 року по 29 лютого 1996 року (1.425 днів), це втричі довше, ніж час облоги Сталінграда і на рік довше, ніж час блокади Ленінграда. (uk)

rdfs:label

Siege of Sarajevo (en)
حصار سراييفو (ar)
Setge de Sarajevo (ca)
Obléhání Sarajeva (cs)
Belagerung von Sarajevo (de)
Sitio de Sarajevo (es)
Sarajevoko setioa (eu)
Léigear Shairéavó (ga)
Pengepungan Sarajevo (in)
Siège de Sarajevo (fr)
Assedio di Sarajevo (it)
사라예보 포위전 (ko)
サラエヴォ包囲 (ja)
Oblężenie Sarajewa (pl)
Осада Сараева (ru)
Cerco de Sarajevo (pt)
Belägringen av Sarajevo (sv)
塞拉耶佛圍城戰役 (zh)
Облога Сараєва (uk)

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of