Battle of Stalingrad (original) (raw)

dbo:abstract

Bitva u Stalingradu, bitva o Stalingrad, či stalingradská bitva (podzim 1942 – zima 1943) představuje společně s bitvou před Moskvou (1941) a bitvou u Kurska (1943) nejvýznamnější a rozhodující střetnutí německých a sovětských vojsk na východní frontě druhé světové války. Bitva byla vedena o Stalingrad (dnešní Volgograd), klíčové město na dolním toku řeky Volhy. Rudá armáda v ní dobyla historické vítězství, když nejprve obklíčila a posléze zcela zničila německou 6. armádu pod velením polního maršála F. Pauluse a způsobila Wehrmachtu a jeho četným spojencům významné materiální i lidské ztráty, které byly jednou z příčin ústupu německých vojsk z oblasti Donu, Kavkazu a Kubáně. Dodnes se jedná, spolu s bitvou v Kurském oblouku, o jedno z největších válečných střetnutí všech dob vůbec. (cs)
La Batalla de Stalingrad va ser una gran i decisiva batalla de la Segona Guerra Mundial en la que l'Alemanya Nazi i els seus Aliats van combatre la Unió Soviètica pel control de la ciutat de Stalingrad (actualment Volgograd), al sud-oest de la Unió Soviètica. La batalla va tenir lloc entre el 23 d'agost de 1942 i el 2 de febrer de 1943, i va estar marcada pel combat cos a cos i per l'absolut menyspreu per la quantitat de víctimes civils i militars. Està entre les batalles més sagnants en la història de la guerra, amb les majors estimacions de baixes combinades, sumant gairebé dos milions. Les grans pèrdues causades sobre l'exèrcit alemany la va convertir en un significatiu punt d'inflexió de tota la guerra. Després de la batalla de Stalingrad, les tropes alemanyes ja no recuperaren la seva força inicial, i ja no aconseguiren cap més victòria estratègica a l'est. L'ofensiva alemanya per capturar Stalingrad s'inicià a final d'estiu de 1942, amb el suport d'un intens bombardeig per part de la Luftwaffe, que reduí gran part de la ciutat a runes. L'ofensiva alemanya es convertí en una lluita edifici per edifici; i malgrat controlar gairebé tota la ciutat en diversos moments, la Wehrmacht no va ser capaç d'expulsar els darrers defensors soviètics situats a la riba oest del riu Volga. El 19 de novembre de 1942, l'Exèrcit Roig llançà l'operació Urà, un atac dirigit contra les forces romaneses i hongareses, més febles, que protegien els flancs del Sisè Exèrcit alemany. Després de ferotges combats, els flancs es col·lapsaren i el Sisè Exèrcit quedà aïllat i encerclat dins de Stalingrad. A mesura que queia l'hivern rus, el Sisè Exèrcit s'afeblí ràpidament a causa del fred, la fam i els continus atacs soviètics. L'ambigüitat del comandament conjuntament amb la creença de Hitler en la seva voluntat de lluitar fins al final condemnà els alemanys. A més, el fracàs de les tropes alemanyes de l'exterior en trencar el setge, conjuntament amb el fracàs de la Luftwaffe en portar subministraments per l'aire, comportaren el col·lapse final. A inicis de febrer de 1943, la resistència de l'Eix a Stalingrad havia acabat i els elements que quedaven del Sisè Exèrcit o bé estaven rendint-se o estaven sent destruïdes. (ca)
معركة ستالينغراد هي إحدى أهم المعارك الكبرى والفاصلة التي شهدتها الحرب العالمية الثانية. جرت في مدينة ستالينغراد (فولغوغراد اليوم) خلال الحملة العسكرية الألمانية على الاتحاد السوفيتي، واستمرت حوالي 6 أشهر بين 21 أغسطس 1942 و2 فبراير 1943. بدأ الهجوم على ستالينغراد في صيف 1942، حيث سبق سلاح الجو الألماني وصول القوات البرية منفذا حملات قصف جوي عنيف ومتواصل حولت المدينة إلى أنقاض وأطلال. لكن ذلك انعكس بعدها سلبا على الجيش الألماني وأرغمه على التخلي عن تكتيكه الناجح الـ"Blitzkrieg" أو حرب البرق الذي يعتمد بصفة كبيرة على سلاح الدبابات والهجمات السريعة الخاطفة، ليجد نفسه غارقا في حرب مدن من بيت لبيت ومن شارع لشارع. داخل المدينة احتدم القتال العنيف بين الفيرماخت والجيش الأحمر، وسط قلة اعتبار لسقوط الضحايا سواء عسكريين أومدنيين، فقد أعطى اسم «ستالينغراد» للمعركة أهمية بالغة واستثنائية عند كل من جوزيف ستالين الذي تحمل المدينة اسمه ونظيره الألماني أدولف هتلر، فكان من المستحيل أن يقبلا الخسارة فيها مهما كلفهما الأمر. على الرغم من تمكن الألمان من إخضاع كامل المدينة تقريبا بعد مقاومة شديدة واجهوها من السوفيات، إلا أنهم فشلوا في كسر آخر الخطوط الدفاعية للجيش الأحمر الذي تمسكت قواته بالضفة الغربية لنهر الفولغا. في 19 نوفمبر 1942، بدأ السوفيات حملة عسكرية أطلقوا عليها «عملية أورانوس». شن الجيش الأحمر هجومين متزامنين ضد مواقع القوات الرومانية التي تحمي الجناحين الأيمن والأيسر للجيش السادس الألماني المتواجد داخل المدينة. كانت هذه القوات ضعيفة مقارنة بنظيرتها الألمانية فانهارت بسرعة بعد معارك عنيفة مع السوفيات الذين تمكنوا في 23 نوفمبر من محاصرة وتطويق حوالي 250,000 من قوات الجيش السادس والفيلق 4 التابع للجيش الرابع بانزر داخل المدينة. بحلول الشتاء، ومع تواصل الحصار بدأت المقاومة الألمانية تضعف، فقد تسبب البرد والجوع في إنهاك الجنود، وتعطلت الآليات والمدرعات لقلة الوقود، إضافة إلى نقص الذخيرة، في وقت اشتدت الهجمات السوفيتية التي تريد إنهاء وجودهم. ازداد الأمر سوءا برفض هتلر قيام الجيش السادس بكسر الحصار والخروج من ستالينغراد حيث أمرهم بالبقاء مهما كلفهم الثمن مع ضمان مواصلة تزويدهم بالإمدادات عن طريق جسر جوي، وقيام القوات الأخرى بهجوم مضاد لكسر الحصار وتوحيد القوات. لكن ذلك لم ينجح بعدما فشل الهجوم الألماني المضاد «عملية عاصفة الشتاء» في الوصول إلى ستالينغراد، وعجزت عمليات التموين بالجو عن نقل كميات كافية من المؤن والذخيرة لتغطية حاجيات الجيش، ثم توقفت كلياً بعد احتلال الجيش الأحمر للمطارات التي تستعملها القوات الألمانية سواء التي داخل المدينة أو القريبة منها. قاد كل ذلك للانهيار التام للجيش الألماني السادس الذي اضطر قائده فريدريك باولوس للاستسلام في 2 فبراير 1943 ومعه أغلب قوات الجيش السادس رغم مواصلة البعض الآخر القتال إلى أن تمت تصفيتهم . بلغت الخسائر البشرية في معركة ستالينغراد حوالي مليوني ضحية، ما يصنفها كإحدى أكبر المعارك دموية في تاريخ الحروب. الجيش الألماني تعرض لثاني أكبر خسارة له في الحرب العالمية الثانية، والتي كان لها الدور الأكبر في تحول مجرى الحرب العالمية الثانية فلم يستعد النازيون قوتهم السابقة ولم يحققوا بعدها أي انتصار استراتيجي في الشرق. يمكن تلخيص المعركة في ثلاثة فصول وهي: * الحصار الألماني لستالينغراد. * المعركة داخل المدينة. * الهجوم السوفيتي المضاد وتدمير الجيش السادس (ar)
Με τον όρο Μάχη του Στάλινγκραντ (ρωσ: Сталинградская битва, γερ: Schlacht von Stalingrad) εννοούμε τις στρατιωτικές επιχειρήσεις της Βέρμαχτ και του Κόκκινου Στρατού στην περιοχή του Στάλινγκραντ, από τις 17 Ιουλίου 1942 μέχρι τις 2 Φεβρουαρίου 1943. Αρχικά, ο Αδόλφος Χίτλερ διέταξε τις δυνάμεις που είχε στη Νότια Ρωσία (Ομάδα Στρατιών «Νότος») να επιτεθούν στον Καύκασο, με σκοπό να καταλάβουν τις πετρελαιοπηγές της περιοχής, οι οποίες θα επέτρεπαν στους Γερμανούς να συνεχίσουν τον πόλεμο. Ωστόσο αποφάσισε να χωρίσει την Ομάδα Στρατιών «Νότος» στα δύο: Ομάδα Στρατιών «Α» και Ομάδα Στρατιών «Β». Σύμφωνα με το σχέδιο της (ή «Μπλε»), η Ομάδα Στρατιών «Α», υπό τις διαταγές του Στρατάρχη Βίλχελμ Λιστ, ανέλαβε την επιχείρηση στον Καύκασο, ενώ η Ομάδα Στρατιών «Β», υπό τις διαταγές του Στρατάρχη Μαξιμίλιαν φον Βάιχς, ανέλαβε την επίθεση στο Στάλινγκραντ. Η Ομάδα Στρατιών «Β» αποτελούνταν από την 6η Στρατιά του Φρίντριχ Πάουλους (συχνά λανθασμένα αναφέρεται ως «φον» Πάουλους) και την 4η Στρατιά Τεθωρακισμένων του Χέρμαν Χοτ, καθώς και από συμμαχικές μονάδες. Ο Χίτλερ ήθελε να καταλάβει το Στάλινγκραντ, καθώς ήταν βιομηχανικό κέντρο στην περιοχή του ποταμού Βόλγα και συγκοινωνιακός ποτάμιος κόμβος γιά μεταφορές από τις πετρελαιοφόρες πηγές του Καυκάσου προς τον Βορρά. Η επίθεση των Γερμανών στην πόλη είχε και προπαγανδιστικό χαρακτήρα - η πόλη έφερε το όνομα του τότε Γενικού Γραμματέα του Κομμουνιστικού Κόμματος της Σοβιετικής Ένωσης, Ιωσήφ Στάλιν. Γι' αυτό τον λόγο, εξάλλου, οι δύο ηγέτες διέταξαν τις δυνάμεις τους να κρατήσουν τις θέσεις τους «πάση θυσία». Η πρώτη φάση της μάχης (γερμανική επίθεση) ξεκινήσε στις 17 Ιουλίου 1942. Η 6η Στρατιά απώθησε τις σοβιετικές δυνάμεις στον ποταμό Ντον. Γι' αυτό τον λόγο, ο Χίτλερ αποφάσισε να αποσύρει την 4η Στρατιά Τεθωρακισμένων από το μέτωπο του Στάλινγκραντ. Το χτύπημα της 6ης Στρατιάς δέχθηκε η 62η Στρατιά του Βασίλι Τσουϊκόφ. Στα τέλη Αυγούστου, η Λουφτβάφε μετέτρεψε σε ερείπια το 80% της πόλης. Τον Νοέμβριο, το μεγαλύτερο μέρος της πόλης βρισκόταν υπό γερμανική κατοχή. Ωστόσο, στις 19 Νοεμβρίου, οι Σοβιετικοί αντεπιτέθηκαν (Επιχείρηση «Ουρανός») και περικύκλωσαν 250.000 στρατιώτες της 6ης Στρατιάς. Ο Κόκκινος Στρατός πρότεινε στον Πάουλους να παραδοθεί, αλλά ο Χίτλερ του το απαγόρευσε. Στα μέσα Δεκεμβρίου 1942, οι Σοβιετικοί προσπάθησαν να περικυκλώσουν την Ομάδα Στρατιών «Α», ωστόσο, η αντίσταση της 6ης Στρατιάς καθήλωσε τους Σοβιετικούς και έδωσε την ευκαιρία στον φον Κλάιστ να υποχωρήσει. Καθώς η μάχη του Στάλινγκραντ έβαινε στο τέλος της, ο Πάουλους έλαβε τον βαθμό του Στρατάρχη, πράγμα που ο ίδιος εξέλαβε ως προτροπή να αυτοκτονήσει, καθώς κανένας Γερμανός στρατάρχης δεν είχε ποτέ συλληφθεί αιχμάλωτος. Ωστόσο, στις 31 Ιανουαρίου, αναγκάστηκε να παραδοθεί στον Κόκκινο Στρατό και οι τελευταίοι γερμανικοί θύλακες ακολούθησαν στις 2 Φεβρουαρίου. Μαζί του παραδόθηκαν 22 στρατηγοί και 91.000 στρατιώτες της 6ης Στρατιάς. Η μάχη του Στάλινγκραντ έληξε στις 2 Φεβρουαρίου 1943 με νίκη των Σοβιετικών και έδωσε την υπεροχή στον Κόκκινο Στρατό, ο οποίος την κράτησε μέχρι το τέλος του πολέμου. (el)
Batalo ĉe Stalingrado (1942-1943) prezentas komune kun batalo antaŭ Moskvo (1941) kaj batalo en Kurska arko (1943) la plej grandan kaj decidan kunpuŝiĝon en orienta batalfronto. La giganta batalo estis gvidata je ĉefa urbo en regiono ĉirkaŭ rivero Volgo - Stalingrado (hodiaŭ Volgogrado) kaj Ruĝa Armeo fine ĉirkaŭigis en ĝi kaj poste tute neniigis la 6-an armeon de marŝalo Paulus kaj senigis Wehrmacht-on de tiom ampleksaj materialaj kaj homaj fortoj, ke ĝi jam ne plu kapablis rekonsciiĝi. La paso de la tuta batalo estis tre notita per intervenoj de Adolf Hitler, kiu estis fascinita per imago de konkero de la urbo portanta nomon de lia kontraŭulo kaj je longo li malfeliĉe intervenis en direktadon de la operacoj. Ruĝa Armeo, elvipita per indigno super la barbara konduto de la germanaj taĉmentoj en Rusio kaj laboro de agentoj de NKVD, kiuj ricevis ordonon pafmortigi ĉiun, kiu forlasus la urbon fuĝante malantaŭ Volgon, furioze defendis la urbon kapablante teni sin sur malgranda peco de tero proksime de la rivero, subtenata de grandega kvanto de kanonoj dislokigitaj sur alia riverbordo. Dum militantoj de Akso sinsekve, domo de la domo, okupis kaj purigis Stalingradon, Ruĝa Armeo translokigis al Stalingrado ĉiujn taĉmentojn malhaveblaj aliloke en la batalfronto kaj ankaŭ fortojn el Siberio kaj la 19-an de novembro 1942 ĝi komencis operacon Urano - ĝi forbalais la rumanajn, hungarajn kaj italajn taĉmentojn troviĝantaj sur aloj de la 6-a armeo kaj ĉirkaŭigis ĝin en la urbo. (eo)
The Battle of Stalingrad (23 August 1942 – 2 February 1943) was a major battle on the Eastern Front of World War II where Nazi Germany and its allies unsuccessfully fought the Soviet Union for control of the city of Stalingrad (later renamed to Volgograd) in Southern Russia. The battle was marked by fierce close-quarters combat and direct assaults on civilians in air raids, with the battle epitomizing urban warfare. The Battle of Stalingrad was the deadliest battle to take place during the Second World War and is one of the bloodiest battles in the history of warfare, with an estimated 2 million total casualties. Today, the Battle of Stalingrad is universally regarded as the turning point in the European Theatre of war, as it forced the Oberkommando der Wehrmacht (German High Command) to withdraw considerable military forces from other areas in occupied Europe to replace German losses on the Eastern Front, ending with the rout of the six field armies of Army Group B, including the destruction of Nazi Germany's 6th Army and an entire corps of its 4th Panzer Army. The victory at Stalingrad energized the Red Army and shifted the balance of power in the favour of the Soviets. Stalingrad was strategically important to both sides as a major industrial and transport hub on the Volga River. Whoever controlled Stalingrad would have access to the oil fields of the Caucasus and would gain control of the Volga. Germany, already operating on dwindling fuel supplies, focused its efforts on moving deeper into Soviet territory and taking the oil fields at any cost. On 4 August, the Germans launched an offensive by using the 6th Army and elements of the 4th Panzer Army. The attack was supported by intense Luftwaffe bombing that reduced much of the city to rubble. The battle degenerated into house-to-house fighting as both sides poured reinforcements into the city. By mid-November, the Germans, at great cost, had pushed the Soviet defenders back into narrow zones along the west bank of the river. On 19 November, the Red Army launched Operation Uranus, a two-pronged attack targeting the Romanian armies protecting the 6th Army's flanks. The Axis flanks were overrun and the 6th Army was cut off and surrounded in the Stalingrad area. Adolf Hitler was determined to hold the city at all costs and forbade the 6th Army from attempting a breakout; instead, attempts were made to supply it by air and to break the encirclement from the outside. The Soviets were successful in denying the Germans the ability to resupply through the air which strained the German forces to their breaking point. Nevertheless, the German forces were determined to continue their advance and heavy fighting continued for another two months. On 2 February 1943, the German 6th Army, having exhausted their ammunition and food, finally capitulated after over five months of fighting, making it the first of Hitler's field armies to surrender during World War II. (en)
Die Schlacht von Stalingrad ist eine der bekanntesten Schlachten des Zweiten Weltkriegs. Die Vernichtung der deutschen 6. Armee und verbündeter Truppen im Winter 1942/1943 gilt als psychologischer Wendepunkt des im Juni 1941 vom Deutschen Reich begonnenen Deutsch-Sowjetischen Krieges. Der Industriestandort Stalingrad war ursprünglich ein operatives Ziel der deutschen Kriegführung und sollte als Ausgangspunkt für den eigentlichen Vorstoß in den Kaukasus dienen. Nach dem deutschen Angriff auf die Stadt im Spätsommer 1942 wurden in Folge einer sowjetischen Gegenoffensive im November bis zu 300.000 Soldaten der Wehrmacht und ihrer Verbündeten von der Roten Armee eingekesselt. Hitler entschied, dass die deutschen Truppen ausharren und auf eine Entsatzoffensive warten sollten, die aber im Rahmen der Operation Wintergewitter im Dezember 1942 scheiterte. Obwohl die Lage der nur unzureichend versorgten Soldaten im Kessel aussichtslos war, bestanden Hitler und die militärische Führung auf einer Fortführung der verlustreichen Kämpfe. Die meisten Soldaten stellten Ende Januar/Anfang Februar 1943 zum Teil auf Befehl, zum Teil aus Material- und Nahrungsmangel die Kampfhandlungen ein und gingen in Kriegsgefangenschaft, ohne dass es zu einer offiziellen Kapitulation kam. Rund 10.000 versprengte Soldaten, die sich in Kellern und der Kanalisation versteckt hielten, setzten ihren Widerstand noch bis Anfang März 1943 fort. Von den rund 110.000 Soldaten der Wehrmacht und verbündeter Truppen, die in Gefangenschaft gerieten, kehrten nur wenige tausend in ihre Heimat zurück. Im Verlauf der Kämpfe um die Stadt kamen über 700.000 Menschen ums Leben, die meisten davon Soldaten der Roten Armee. Obwohl es während des Zweiten Weltkriegs größere operative Niederlagen der deutschen Wehrmacht gab, gewann Stalingrad besondere Bedeutung als deutscher und sowjetischer Erinnerungsort. Die Schlacht wurde in der Folge von der NS-Propaganda instrumentalisiert und ist mehr als jede andere Schlacht des Zweiten Weltkriegs noch heute im kollektiven Gedächtnis verankert. (de)
La batalla de Stalingrado fue un inmenso enfrentamiento bélico entre el Ejército Rojo de la Unión Soviética y la Wehrmacht de la Alemania nazi y sus aliados del Eje por el control de la ciudad soviética de Stalingrado, actual Volgogrado, entre el 23 de agosto de 1942 y el 2 de febrero de 1943. La batalla se desarrolló en el transcurso de la invasión alemana de la Unión Soviética, en el marco de la Segunda Guerra Mundial. Con bajas estimadas en más de dos millones de personas entre soldados de ambos bandos y civiles soviéticos, la batalla de Stalingrado es considerada la más sangrienta en la historia de la humanidad. La grave derrota de la Alemania nazi y sus aliados en esta ciudad significó un punto clave y de severa inflexión en los resultados finales de la guerra; representando el principio del fin del nazismo en Europa, pues la Wehrmacht nunca recuperaría su capacidad ofensiva ni obtendría más victorias estratégicas en el Frente Oriental. La ofensiva alemana para capturar Stalingrado comenzó a finales del verano de 1942 en el marco de la Operación Azul o Fall Blau, un intento por parte de Alemania de tomar los pozos petrolíferos del Cáucaso. El 23 de agosto, el 6.º Ejército, apoyado por el 4.º Ejército Panzer, logran cruzar la curva del Río Don. Un masivo bombardeo redujo buena parte de la ciudad; mientras las tropas terrestres del 6.º Ejército debían tomar la ciudad calle por calle y casa por casa, en lo que ellos denominaron Rattenkrieg (‘guerra de ratas’). A pesar de controlar la mayor parte de la ciudad, la Wehrmacht nunca fue capaz de derrotar a los últimos defensores soviéticos que se aferraban tenazmente a la orilla oeste del río Volga, que dividía la ciudad en dos. En noviembre de 1942, una gran contraofensiva soviética arrolló a los ejércitos aliados del Eje en el Don, y embolsó al 6.º Ejército Alemán del general Paulus y parte de 4.º Ejército Panzer dentro de Stalingrado, incapaz de escapar del cerco por la negativa de Hitler a renunciar a la toma de la ciudad. Este cerco, llamado por los alemanes Der Kessel (‘el caldero’), significó el embolsamiento de 330 000 soldados, debilitados rápidamente a causa del hambre y el frío, combinados con el fracaso del plan de transportar provisiones y municiones por aire a los alemanes asediados, como prometió Hermann Göring. Finalmente, abatidos por los constantes fracasos del general Von Manstein por intentar romper el cerco y los continuos ataques soviéticos harían que Friedrich Paulus, desobedeciendo las órdenes de Hitler, rindiera su 6.º Ejército en febrero de 1943. La derrota alemana en Stalingrado confirmó lo que muchos expertos militares sospechaban: la capacidad logística de las fuerzas alemanas era insuficiente para abastecer y mantener una ofensiva en un frente que se extendía desde el mar Negro hasta el océano Ártico. Esto se confirmaría poco después en la nueva derrota que Alemania sufriría en la batalla de Kursk. El fracaso militar convenció a muchos oficiales de que Hitler estaba llevando a Alemania al desastre, acelerándose los planes para su derrocamiento y dando como resultado el fallido atentado contra Hitler de 1944. La ciudad de Stalingrado recibiría el título de Ciudad Heroica. (es)
Stalingradeko Gudua Bigarren Mundu Gerrako gudualdi garrantzitsua izan zen, Stalingraden gertatua, gaur egungo Volgograden, Alemania eta haren aliatuen eta Sobietar Batasunaren artean. Gudua 1942ko abuztuaren 21ean hasi zen, eta 1943ko otsailaren 2an amaitu. Emaitza porrot handia izan zen Alemaniarentzat, eta ezinezko egin zuen herrialde hark Ekialdeko frontean irabaztea. Gudu hark buelta eman zion gerraren joerari: ordu arte Ardatzaren alde joan zen gerra; geroztik, Aliatuen alde. Garai hartako hainbatek Europar zibilizazioaren salbaziotzat jo zuten Stalingradeko garaipena. Hilak guztira 1,5 miloi izan zirenez, zenbaitek historia osoan hildako gehien eragin zuen gudutzat jo dute, baina kontuan izan behar da Leningradeko setioan zenbait iturriren arabera 4.500.000 gizabanako hil zirela (beste zenbait iturriren arabera,1.117.000); haietatik gehienak, goseak jota hildako zibilak. Stalingradeko guduaren ondorioz, Ardatzeko armadek 850.000 inguru gudari galdu zituzten, eta arma nahiz hornigai andana ere galdu zuten. Alemaniak eta haren aliatuek galera horien hutsuneak ezin izan zituzten berriro bete, eta, azkenean, Ekialdeko Europatik atzera egin behar izan zuten, 1943-1944ko borroken ondoren batik bat. Sobietarrek, gudari asko galdu arren, Stalingradeko garaipenari esker, Sobietar Batasuna askatzen hasteko aukera izan zuten, eta 1945ean Hirugarren Reicharen gaineko erabateko garaipena lortuko zuten beren aliatuekin batera. (eu)
La bataille de Stalingrad est la succession des combats qui, du 11 juillet 1942 au 2 février 1943, ont opposé les forces de l'URSS à celles du Troisième Reich et de ses alliés pour le contrôle de la ville de Stalingrad.Cette bataille s'est déroulée en quatre phases : l'approche de la ville par les armées de l’Axe de juillet à septembre 1942, les combats urbains pour son contrôle entre septembre 1942 et novembre 1942, puis la contre-offensive soviétique, jusqu'à l'encerclement et à la reddition des troupes allemandes repliées dans des poches les 31 janvieret 2 février 1943.L'ensemble des combats, dans et hors de la ville, ont coûté la vie à plus de 800 000 Soviétiques, civils et combattants, et à 400 000 militaires allemands, roumains, italiens, hongrois et croates. Après la bataille de Moscou en décembre 1941, et avant la bataille de Koursk en juillet 1943, Stalingrad constitue, avec plus d'un million de soldats de l'Armée rouge engagés simultanément à la mi-novembre 1942, l'une des grandes défaites de l'armée allemande sur le front de l'Est et un tournant stratégique majeur de la Seconde Guerre mondiale qui coïncide avec le débarquement sur le front de l'Ouest des 700 000 hommes de l'Opération Torch en Afrique du Nord. Elle reste dans les mémoires pour l'ampleur des moyens déployés et des destructions, le nombre de victimes civiles et militaires, les conditions atroces créées par l'hiver, l'âpreté de combats urbains qui n'ont pas épargné les civils, ainsi que pour ses impacts psychologiques et symboliques au moment de l’événement puis dans l'après-guerre. (fr)
Ba é Cath Stalingrad an cath ba mhó sa Dara Cogadh Domhanda (23 Lúnasa 1942 – 2 Feabhra 1943) idir Gearmáin na Naitsithe agus an tAontas Sóivéadach i gcomhair smacht chathair Stalingrad (Volgograd anois) sa Rúis theas. Cuimhnítear an cath mar cheann de na cathanna ba fhuiltí i stair na cogaíochta, mar gheall ar an dlúthchomhrac a bhí i gceist agus na h-ionsuithe díreacha a rinneadar ar chosmhuintir na cathrach ón aer. Chaill an dá dhream cuid mhór saighdiúirí. (ga)
Pertempuran Stalingrad (23 Agustus 1942 – 2 Februari 1943) adalah pertempuran besar Perang Dunia II di mana Nazi Jerman dan sekutunya melawan Uni Soviet untuk menguasai kota Stalingrad (sekarang Volgograd) di Rusia Selatan, di perbatasan timur Eropa. Ditandai dengan pertempuran jarak dekat dan serangan langsung terhadap warga sipil lewat serangan udara, sering dianggap sebagai yang terbesar dan pertempuran paling berdarah dalam sejarah peperangan. Kerugian besar yang diderita Wehrmacht Jerman membuatnya bisa dibilang yang paling strategis dalam menentukan pertempuran di keseluruhan perang. Ini adalah titik balik dalam panggung Perang Dunia II di Eropa.; Pasukan Jerman tidak pernah berinisiatif kembali di Timur dan menarik kekuatan militer yang luas dari Barat untuk menggantikan kerugian mereka. Serangan Jerman untuk menaklukan Stalingrad dimulai pada akhir musim panas tahun 1942, menggunakan dan unsur Panzer Tentara ke empat. Serangan itu didukung dengan pengeboman intensif oleh Luftwaffe yang meluluhkan banyak kota menjadi puing-puing. Pertempuran berubah menjadi pertempuran bangunan ke bangunan, dan kedua belah pihak saling menuangkan bala bantuan ke kota. Pada pertengahan November 1942, Jerman telah mendorong pembela Soviet kembali dengan biaya besar, menjadi zona sempit yang umumnya di sepanjang tepi barat Sungai Volga. Pada tanggal 19 November 1942, Tentara Merah meluncurkan Operasi Uranus, serangan dua arah menargetkan pasukan kecil Rumania dan Hungaria yang melindungi Angkatan Darat Jerman ke-6. Pasukan Poros di sisi-sisi yang diserbu dan terputus dan terkepung di daerah Stalingrad. Adolf Hitler memerintahkan tentara tinggal di Stalingrad dan tidak berusaha untuk keluar; sebaliknya, upaya dilakukan dengan memasok tentara melalui udara dan untuk memecahkan pengepungan dari luar. Pertempuran sengit berlangsung selama dua bulan. Pada awal Februari 1943, pasukan Poros di Stalingrad telah kehabisan amunisi dan makanan. Unsur-unsur yang tersisa dari menyerah.:p.932 Pertempuran berlangsung lima bulan, satu minggu, dan tiga hari. (in)
스탈린그라드 전투(러시아어: Сталинградская битва, 독일어: Schlacht von Stalingrad, 문화어: 쓰딸린그라드 격전)는 1942년 8월 21일부터 1943년 2월 2일까지 스탈린그라드(현재 이름은 볼고그라드) 시내와 근방에서 소련군과 추축군 간에 벌어진 전투를 말한다. 이 전투는 제2차 세계 대전의 가장 중요한 전환점이었다. 이 전투에서 약 200만 명이 죽거나 다쳤으며, 인간사에서 가장 참혹한 전투로 기록되고 있다. 독일 제6군과 다른 추축국 군대의 스탈린그라드 포위와 이후의 소련군의 반격으로 이루어져 있다. 이 전투를 기점으로 소련군의 전투력은 대폭 향상되어 독일군과 대등하게 싸울 수 있는 능력을 갖추게 되었다. (ko)
De Slag om Stalingrad (Russisch: Сталинградская битва; Stalingradskaja bitva, Duits: Schlacht von Stalingrad; 23 augustus 1942 – 2 februari 1943) geldt als keerpunt van de Tweede Wereldoorlog. Het Duitse 6e leger werd uiteindelijk volledig vernietigd door het Rode Leger, dat nog maar enkele maanden eerder nagenoeg overwonnen leek. Stalingrad (sinds 1961 Wolgograd) werd het symbool voor de wederopstanding van het Rode Leger en gaf het Duitse moreel een zware klap; in brede lagen van de Duitse bevolking drong door dat de oorlog weleens slecht zou kunnen aflopen voor Duitsland; het naziregime zag voortaan af van 'kanonnen in plaats van boter'-propaganda en riep na afloop van de slag het volk op tot een totale oorlog. (nl)
スターリングラード攻防戦（スターリングラードこうぼうせん、英語: Battle of Stalingrad, 1942年6月28日 - 1943年2月2日）は、第二次世界大戦の独ソ戦において、ソビエト連邦領内のヴォルガ川西岸に広がる工業都市スターリングラード（現ヴォルゴグラード）を巡り繰り広げられた、ドイツ、ルーマニア、イタリア、ハンガリー、およびクロアチアからなる枢軸軍とソビエト赤軍の戦いである。スターリングラードは元来ドイツ軍のブラウ作戦における副次的目標の一つに過ぎなかったが、戦略上の要衝の地であったことに加え、時のソビエト連邦最高指導者ヨシフ・スターリンの名を冠した都市でもあったことから熾烈な攻防戦となり、史上最大の市街戦に発展、やがては日露戦争の奉天会戦や第一次世界大戦のヴェルダンの戦いを上回る動員兵力、犠牲者、ならびに経済損失をもたらす野戦に拡大した。緒戦は枢軸軍側の優位に進み、市街地の90%以上を占領したものの、最終的にはソ連軍側の反攻により、ドイツ第6軍を主軸とする枢軸軍が包囲され、降伏した。独ソ戦の趨勢を決し、第二次世界大戦の全局面における決定的な転換点のひとつとなった。米国の軍史家イヴァン・ミュージカントはこの戦を「ミッドウェイ海戦、エル・アラメインの戦い、第三次ソロモン海戦」と同じく第二次世界大戦の転換点であると位置づけている。死傷者数はソンムの戦いなどの第一次世界大戦の激戦を遥かに超える規模で、枢軸側が約85万人、ソビエト側が約120万人、計200万人前後と見積もられた。街は瓦礫の山と化し、開戦前に60万を数えた住民が終結時点でおよそ9800名にまで激減。第二次世界大戦最大の激戦、また13世紀の「バグダッド包囲殲滅戦」（モンゴル帝国）などと並ぶ人類全史上でも屈指の凄惨な軍事戦であったと目されている。 (ja)
Con il termine battaglia di Stalingrado (in russo: Сталинградская битва?, traslitterato: Stalingradskaja bitva, in tedesco Schlacht von Stalingrad) si intendono i duri combattimenti svoltisi durante la seconda guerra mondiale che, tra l'estate del 1942 e il 2 febbraio 1943, opposero i soldati dell'Armata Rossa alle forze tedesche, italiane, rumene e ungheresi per il controllo della regione strategica tra il Don e il Volga e dell'importante centro politico ed economico di Stalingrado (oggi Volgograd), sul fronte orientale. La battaglia, iniziata con l'avanzata delle truppe dell'Asse fino al Don e al Volga, ebbe termine, dopo una serie di fasi drammatiche e sanguinose, con l'annientamento della 6ª Armata tedesca rimasta circondata a Stalingrado e con la distruzione di gran parte delle altre forze germaniche e dell'Asse impegnate nell'area strategica meridionale del fronte orientale. Questa lunga e gigantesca battaglia, definita da alcuni storici come "la più importante di tutta la Seconda guerra mondiale", segnò la prima grande sconfitta politico-militare della Germania nazista e dei suoi alleati e satelliti sul fronte orientale nonché l'inizio dell'avanzata sovietica verso ovest che sarebbe terminata due anni dopo con la conquista del palazzo del Reichstag e il suicidio di Hitler nel bunker della Cancelleria durante la battaglia di Berlino. (it)
Сталингра́дская би́тва — одно из важнейших и крупнейших генеральных сражений Второй мировой и Великой Отечественной войн между Красной армией и вермахтом при поддержке армий стран «оси», закончившееся победой РККА. Битва происходила с 17 июля 1942 года по 2 февраля 1943 года на территории современных Воронежской, Ростовской, Волгоградской областей и Республики Калмыкия. Наступление войск нацистской Германии и её союзников продолжалось с 17 июля по 18 ноября 1942 года, его целью был захват большой излучины Дона, волгодонского перешейка и Сталинграда (современный Волгоград). Осуществление этого плана блокировало бы транспортное сообщение между центральными районами Союза ССР и Кавказом (см. Битва за Кавказ (1942—1943)), создало бы плацдарм для дальнейшего наступления с целью захвата кавказских месторождений нефти. За июль-ноябрь 1942 года Красной армии удалось заставить противника увязнуть в оборонительных боях, а до февраля 1943 года — окружить группировку немецко-фашистских войск в результате контрнаступательной операции «Уран», сорвать деблокирующее наступление гитлеровцев «Винтергевиттер» и сжать кольцо окружения к развалинам Сталинграда. Окружённая группировка 6-й армии капитулировала 2 февраля 1943 года, в том числе генерал-фельдмаршал Фридрих Паулюс и ещё 24 генерала вермахта. Эта победа Красной армии, после череды поражений 1941—1942 годов, положила начало «коренному перелому» (перехвату советским главнокомандованием стратегической инициативы) не только в Великой Отечественной, но и во всей Второй мировой войне. Сталинградская битва стала одной из самых ожесточённых и кровопролитных в истории человечества по количеству суммарных безвозвратных потерь (убитые, умершие от ран в госпиталях, пропавшие без вести) воевавших сторон: РККА — 478 741 человек (323 856 человек — в оборонительной фазе сражения и 154 885 человек — в наступательной), вермахт — около 300 000 человек, германские союзники (итальянцы, румыны, венгры, хорваты) — около 200 000 человек, численность погибшего городского населения невозможно установить даже приблизительно, но счёт идёт не менее чем на десятки тысяч. Военным значением победы стало снятие угрозы захвата вермахтом и его союзниками территорий Нижнего Поволжья и Кавказа, а также бакинских нефтяных месторождений. Следствием победы СССР в битве стало то, что Турция отказалась от вторжения в СССР весной 1943 года, Япония не предприняла планируемый Сибирский поход, Румыния (Михай I), Италия (Пьетро Бадольо), Венгрия (Миклош Каллаи) стали искать возможности для выхода из войны и заключения сепаратного мира с Великобританией и США. Согласно данным исследования ВЦИОМ, проведённого в январе 2018 года и приуроченного к 75-летию со дня разгрома фашистских войск в Сталинградской битве, 55 % опрошенных совершеннолетних россиян считают победу в Сталинградской битве решающим событием для исхода Великой Отечественной войны. 2 февраля — день окончания Сталинградской битвы, является одним из дней воинской славы России. (ru)
Bitwa stalingradzka (także bitwa o Stalingrad, bitwa pod Stalingradem, bitwa nad Wołgą) – jedna z najważniejszych bitew II wojny światowej, stoczona na froncie wschodnim przez Niemcy i ich sojuszników przeciwko Związkowi Radzieckiemu o kontrolę nad miastem Stalingrad (obecnie Wołgograd) w południowej Rosji. Jedna z najkrwawszych bitew w historii wojen, charakteryzująca się zaciekłymi walkami na krótkim dystansie i bezpośrednimi atakami na ludność cywilną, z całkowitą liczbą ofiar sięgającą 2 milionów. Niemiecka ofensywa w celu zdobycia Stalingradu rozpoczęła się w sierpniu 1942 r., wskutek przekształcenia planów operacji Fall Blau, z wykorzystaniem 6 Armii oraz elementów 4 Armii Pancernej. Atak był wspierany intensywnymi bombardowaniami Luftwaffe, które doprowadziły do zniszczenia znacznej części miasta. Bitwa przerodziła się w ciężkie walki miejskie, podczas których obie strony nadsyłały posiłki do miasta. W połowie listopada Niemcy zepchnęli radzieckich obrońców do czterech wąskich przyczółków wzdłuż zachodniego brzegu Wołgi, przejmując kontrolę nad 90 proc. powierzchni Stalingradu. 19 listopada Armia Czerwona rozpoczęła operację Uran, dwukierunkowy atak na słabsze armie rumuńskie, węgierskie i włoskie chroniące flanki 6 Armii. Obrona sił Osi na flankach została przełamana, a 6 Armia odcięta i otoczona w rejonie Stalingradu. Adolf Hitler nakazał 6 Armii trwać na miejscu i nie próbować wyrwania się z okrążenia; zamiast tego podjęto próby zaopatrywania jej drogą powietrzną i przełamania pierścienia okrążenia z zewnątrz. Ciężkie walki trwały jeszcze przez dwa miesiące. Na początku lutego 1943 r. siły Osi w Stalingradzie, wyczerpawszy swoje zapasy amunicji i żywności, poddały się po pięciu miesiącach, tygodniu i trzech dniach walk. Po klęsce pod Stalingradem niemieckie dowództwo musiało wycofać znaczne siły wojskowe z Europy Zachodniej, aby uzupełnić swoje straty na froncie wschodnim. (pl)
A Batalha de Stalingrado (português brasileiro) ou Batalha de Estalinegrado (português europeu) foi um grande combate travado entre a Wehrmacht (o exército da Alemanha Nazista) e seus aliados do Eixo contra as tropas da União Soviética pela posse da cidade de Stalingrado (atual Volgogrado), às margens do rio Volga, entre 23 de agosto de 1942 e 2 de fevereiro de 1943, durante a Segunda Guerra Mundial. A batalha foi um dos pontos de virada da guerra na Frente Oriental, marcando o limite da expansão alemã no território soviético, a partir de onde o Exército Vermelho empurraria as forças alemãs até Berlim. Marcada por violentos combates em ambientes fechados, privações e desrespeito e desprezo pela vida de militares e civis, a luta em Stalingrado acabou sendo a maior (mais de 2,2 milhões de soldados envolvidos) e mais sangrenta (1,8 a 2 milhões de mortos, feridos ou capturados) batalha na história das guerras. Após serem derrotados, o Alto Comando alemão teve que retirar e relocar várias tropas estacionadas na Frente Ocidental para o leste, a fim de substituir suas perdas. A ofensiva alemã para capturar a cidade de Stalingrado começou em 23 de agosto de 1942 (após um mês de combate nas cercanias), com o 6º Corpo de Exército e elementos do 4º Exército Panzer na linha de frente. O avanço da infantaria alemã foi acompanhado por centenas de aviões da Luftwaffe, que bombardearam as posições soviéticas na cidade e em seus arredores, rapidamente transformando Stalingrado numa grande ruína. A luta então acabou virando um desgastante combate casa por casa; ambos os lados comprometeram enormes reforços para a cidade a fim de se manter na ofensiva e o número de mortos foi subindo exponencialmente. Em meados de novembro de 1942, os alemães já tinham empurrado os defensores soviéticos para uma pequena zona na margem oeste do rio Volga. Porém, enquanto a Wehrmacht se ocupava em avançar pela cidade e esmagar os últimos bolsões de resistência soviética, o Exército Vermelho começava a mobilizar uma grande tropa na margem oposta do rio. Ao final de novembro de 1942, os soviéticos lançaram uma enorme contra-ofensiva, a Operação Urano. Foi um grande ataque em pinça, movendo-se pelos enfraquecidos flancos das tropas do Eixo, formados principalmente por soldados romenos e húngaros, que eram as tropas mais fracas da coalizão liderada pelos alemães. As forças do Eixo nos flancos acabaram sendo facilmente sobrepujadas e o 6º Exército alemão se viu cercado e isolado na área de Stalingrado. O general Friedrich Paulus pediu autorização para tentar furar o cerco e abandonar suas posições indefensáveis, mas Adolf Hitler desautorizou qualquer retirada e ordenou que o exército cercado fosse reabastecido pelo ar enquanto uma tropa era preparada para resgatar o 6º exército. Combates intensos se seguiram pelos próximos dois meses. No começo de 1943, as forças do Eixo em Stalingrado estavam exaustas e quase sem munição e comida. Friedrich Paulus decidiu então desobedecer as ordens do seu Führer e permitiu que o que sobrava do seu exército se rendesse aos soviéticos. (pt)
Slaget vid Stalingrad utkämpades under andra världskriget mellan Nazityskland och Sovjetunionen vid staden Stalingrad (idag Volgograd). Det pågick mellan 21 augusti 1942 och 2 februari 1943 och är ett av världshistoriens blodigaste slag med sammanlagda förluster på nära två miljoner människor. Det slutade med ett avgörande nederlag för Nazityskland och är en av de viktigaste vändpunkterna under andra världskriget. (sv)
史達林格勒戰役（俄語：Сталинградская битва，德語：Schlacht von Stalingrad）是第二次世界大戰中納粹德國及其盟國对争夺蘇聯南部城市斯大林格勒而進行的一场战役，時間自1942年7月17日持续到1943年2月2日。斯大林格勒戰役是第二次世界大戰的轉折點，以單場戰爭來計算，傷亡人數非常多，也是近代歷史上最大的战役，傷亡及經濟損失僅次於列寧格勒圍城戰，雙方陣亡估計共約710,000人，參與該場戰役的人數也比歷史上其他戰役都更多。尤其以交戰雙方皆不考慮軍隊傷亡數量著稱，甚至波及到未參與戰爭的平民。起初德國國防軍在空軍大肆轟炸後，快速的進攻突破了蘇軍的防禦。在1942年9月13日攻入斯大林格勒，在城中雙方進行了寸土必爭的巷戰，儘管德軍在不同階段成功佔領城內9成的地區，但仍無法拿下蘇軍最后的防禦地區。在德軍於城中緩慢推進時，蘇軍集結了約1,143,500人的兵力在伏爾加河東岸和斯大林格勒市西北郊，並在其11月19日發動的天王星行動中迅速突破軸心國軍隊臨時建立起來的防禦線、包圍了城中的德國國防軍陸軍第6集團軍及其它軸心國軍隊，雖然德軍以空軍補給相援助，并试图通过冬季風暴行動解除被圍殲的危機，但被蘇軍擊退而失敗。最後因為冬季的酷寒、傳染病滋生和彈盡糧絕的情形，城內90,100人軸心國士兵最终投降被俘。這是德國在第二次世界大戰中的首次大規模戰敗，也使得德軍在東線勝利的可能性完全消失、戰略主導權易手至蘇联手中。德軍把攻擊北高加索的A集團軍撤退至頓河畔羅斯托夫，在此期間蘇聯發動了南線大規模红軍參加反攻的土星行動，德軍在其途中喪失了大量裝備和人員，並永遠喪失了佔領蘇聯油田來彌補德國油料不足的機會。史達林格勒會戰是德國遭遇的戰略範圍最嚴重的失敗，不仅終結了德國南方集團軍群自1941年6月22日以來保持的进攻局面，而且直接造成了蘇聯與德國總體力量對比的根本變化。從世界範圍看，史達林格勒會戰與同時期發生的瓜達爾卡納爾島戰役及第二次阿拉曼戰役一起，構成了1942年底第二次世界大戰最大轉折點的事件。 (zh)
Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після якого німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. Сталінградська битва стала однією з найзапекліших і кровопролитних в історії людства за кількістю сумарних безповоротних втрат (убиті, померлі від ран у госпіталях, зниклі безвісти) сторін. Вона поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року) і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року). (uk)

dbo:commander

dbo:result

* Destruction of the German6th Army
* Destruction of the Italian8th Army
Sovietvictory

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:1p

104 (xsd:integer)
212 (xsd:integer)

dbp:1y

2011 (xsd:integer)
2015 (xsd:integer)

dbp:2p

398 (xsd:integer)
549 (xsd:integer)

dbp:2y

1998 (xsd:integer)
2007 (xsd:integer)

dbp:caption

The centre of Stalingrad after the battle (en)

dbp:id

EHGgGqH7Uw0 (en)
xiRYAXDbyzk (en)

dbp:mapCaption

Location of Stalingrad within European Soviet Union (en)

dbp:result

Soviet victory * Destruction of the German 6th Army * Destruction of the Italian 8th Army (en)

dbp:strength

300 (xsd:integer)
400 (xsd:integer)
500 (xsd:integer)
600 (xsd:integer)
640 (xsd:integer)
732 (xsd:integer)
894 (xsd:integer)
1115 (xsd:integer)
2200 (xsd:integer)
3000 (xsd:integer)
13451 (xsd:integer)
40000 (xsd:integer)
143296 (xsd:integer)
187000 (xsd:integer)
200000 (xsd:integer)
220000 (xsd:integer)
270000 (xsd:integer)
400000 (xsd:integer)
1143000 (xsd:integer)
(en)
Initial: (en)
At the time of the Soviet counter-offensive: (en)
At the time of the Soviet counteroffensive: (en)
c. 1,040,000 men (en)

dbp:territory

Expulsion of the Axis from the Caucasus, reversing their gains from the 1942 Summer Campaign (en)

dbp:units

0001-10-22 (xsd:gMonthDay)
0001-11-21 (xsd:gMonthDay)
* 1st Guards Army * 5th Tank Army * 21st Army (en)
Stalingrad Front: * 28th Army * 51st Army * 57th Army * 62nd Army * 64th Army Don Front * 24th Army * 65th Army * 66th Army (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dcterms:subject

rdfs:comment

Bitva u Stalingradu, bitva o Stalingrad, či stalingradská bitva (podzim 1942 – zima 1943) představuje společně s bitvou před Moskvou (1941) a bitvou u Kurska (1943) nejvýznamnější a rozhodující střetnutí německých a sovětských vojsk na východní frontě druhé světové války. Bitva byla vedena o Stalingrad (dnešní Volgograd), klíčové město na dolním toku řeky Volhy. Rudá armáda v ní dobyla historické vítězství, když nejprve obklíčila a posléze zcela zničila německou 6. armádu pod velením polního maršála F. Pauluse a způsobila Wehrmachtu a jeho četným spojencům významné materiální i lidské ztráty, které byly jednou z příčin ústupu německých vojsk z oblasti Donu, Kavkazu a Kubáně. Dodnes se jedná, spolu s bitvou v Kurském oblouku, o jedno z největších válečných střetnutí všech dob vůbec. (cs)
Ba é Cath Stalingrad an cath ba mhó sa Dara Cogadh Domhanda (23 Lúnasa 1942 – 2 Feabhra 1943) idir Gearmáin na Naitsithe agus an tAontas Sóivéadach i gcomhair smacht chathair Stalingrad (Volgograd anois) sa Rúis theas. Cuimhnítear an cath mar cheann de na cathanna ba fhuiltí i stair na cogaíochta, mar gheall ar an dlúthchomhrac a bhí i gceist agus na h-ionsuithe díreacha a rinneadar ar chosmhuintir na cathrach ón aer. Chaill an dá dhream cuid mhór saighdiúirí. (ga)
스탈린그라드 전투(러시아어: Сталинградская битва, 독일어: Schlacht von Stalingrad, 문화어: 쓰딸린그라드 격전)는 1942년 8월 21일부터 1943년 2월 2일까지 스탈린그라드(현재 이름은 볼고그라드) 시내와 근방에서 소련군과 추축군 간에 벌어진 전투를 말한다. 이 전투는 제2차 세계 대전의 가장 중요한 전환점이었다. 이 전투에서 약 200만 명이 죽거나 다쳤으며, 인간사에서 가장 참혹한 전투로 기록되고 있다. 독일 제6군과 다른 추축국 군대의 스탈린그라드 포위와 이후의 소련군의 반격으로 이루어져 있다. 이 전투를 기점으로 소련군의 전투력은 대폭 향상되어 독일군과 대등하게 싸울 수 있는 능력을 갖추게 되었다. (ko)
De Slag om Stalingrad (Russisch: Сталинградская битва; Stalingradskaja bitva, Duits: Schlacht von Stalingrad; 23 augustus 1942 – 2 februari 1943) geldt als keerpunt van de Tweede Wereldoorlog. Het Duitse 6e leger werd uiteindelijk volledig vernietigd door het Rode Leger, dat nog maar enkele maanden eerder nagenoeg overwonnen leek. Stalingrad (sinds 1961 Wolgograd) werd het symbool voor de wederopstanding van het Rode Leger en gaf het Duitse moreel een zware klap; in brede lagen van de Duitse bevolking drong door dat de oorlog weleens slecht zou kunnen aflopen voor Duitsland; het naziregime zag voortaan af van 'kanonnen in plaats van boter'-propaganda en riep na afloop van de slag het volk op tot een totale oorlog. (nl)
Slaget vid Stalingrad utkämpades under andra världskriget mellan Nazityskland och Sovjetunionen vid staden Stalingrad (idag Volgograd). Det pågick mellan 21 augusti 1942 och 2 februari 1943 och är ett av världshistoriens blodigaste slag med sammanlagda förluster på nära två miljoner människor. Det slutade med ett avgörande nederlag för Nazityskland och är en av de viktigaste vändpunkterna under andra världskriget. (sv)
معركة ستالينغراد هي إحدى أهم المعارك الكبرى والفاصلة التي شهدتها الحرب العالمية الثانية. جرت في مدينة ستالينغراد (فولغوغراد اليوم) خلال الحملة العسكرية الألمانية على الاتحاد السوفيتي، واستمرت حوالي 6 أشهر بين 21 أغسطس 1942 و2 فبراير 1943. بلغت الخسائر البشرية في معركة ستالينغراد حوالي مليوني ضحية، ما يصنفها كإحدى أكبر المعارك دموية في تاريخ الحروب. الجيش الألماني تعرض لثاني أكبر خسارة له في الحرب العالمية الثانية، والتي كان لها الدور الأكبر في تحول مجرى الحرب العالمية الثانية فلم يستعد النازيون قوتهم السابقة ولم يحققوا بعدها أي انتصار استراتيجي في الشرق. يمكن تلخيص المعركة في ثلاثة فصول وهي: (ar)
La Batalla de Stalingrad va ser una gran i decisiva batalla de la Segona Guerra Mundial en la que l'Alemanya Nazi i els seus Aliats van combatre la Unió Soviètica pel control de la ciutat de Stalingrad (actualment Volgograd), al sud-oest de la Unió Soviètica. La batalla va tenir lloc entre el 23 d'agost de 1942 i el 2 de febrer de 1943, i va estar marcada pel combat cos a cos i per l'absolut menyspreu per la quantitat de víctimes civils i militars. Està entre les batalles més sagnants en la història de la guerra, amb les majors estimacions de baixes combinades, sumant gairebé dos milions. Les grans pèrdues causades sobre l'exèrcit alemany la va convertir en un significatiu punt d'inflexió de tota la guerra. Després de la batalla de Stalingrad, les tropes alemanyes ja no recuperaren la seva (ca)
Με τον όρο Μάχη του Στάλινγκραντ (ρωσ: Сталинградская битва, γερ: Schlacht von Stalingrad) εννοούμε τις στρατιωτικές επιχειρήσεις της Βέρμαχτ και του Κόκκινου Στρατού στην περιοχή του Στάλινγκραντ, από τις 17 Ιουλίου 1942 μέχρι τις 2 Φεβρουαρίου 1943. (el)
The Battle of Stalingrad (23 August 1942 – 2 February 1943) was a major battle on the Eastern Front of World War II where Nazi Germany and its allies unsuccessfully fought the Soviet Union for control of the city of Stalingrad (later renamed to Volgograd) in Southern Russia. The battle was marked by fierce close-quarters combat and direct assaults on civilians in air raids, with the battle epitomizing urban warfare. The Battle of Stalingrad was the deadliest battle to take place during the Second World War and is one of the bloodiest battles in the history of warfare, with an estimated 2 million total casualties. Today, the Battle of Stalingrad is universally regarded as the turning point in the European Theatre of war, as it forced the Oberkommando der Wehrmacht (German High Command) to w (en)
Batalo ĉe Stalingrado (1942-1943) prezentas komune kun batalo antaŭ Moskvo (1941) kaj batalo en Kurska arko (1943) la plej grandan kaj decidan kunpuŝiĝon en orienta batalfronto. La giganta batalo estis gvidata je ĉefa urbo en regiono ĉirkaŭ rivero Volgo - Stalingrado (hodiaŭ Volgogrado) kaj Ruĝa Armeo fine ĉirkaŭigis en ĝi kaj poste tute neniigis la 6-an armeon de marŝalo Paulus kaj senigis Wehrmacht-on de tiom ampleksaj materialaj kaj homaj fortoj, ke ĝi jam ne plu kapablis rekonsciiĝi. La paso de la tuta batalo estis tre notita per intervenoj de Adolf Hitler, kiu estis fascinita per imago de konkero de la urbo portanta nomon de lia kontraŭulo kaj je longo li malfeliĉe intervenis en direktadon de la operacoj. Ruĝa Armeo, elvipita per indigno super la barbara konduto de la germanaj taĉment (eo)
Die Schlacht von Stalingrad ist eine der bekanntesten Schlachten des Zweiten Weltkriegs. Die Vernichtung der deutschen 6. Armee und verbündeter Truppen im Winter 1942/1943 gilt als psychologischer Wendepunkt des im Juni 1941 vom Deutschen Reich begonnenen Deutsch-Sowjetischen Krieges. (de)
Stalingradeko Gudua Bigarren Mundu Gerrako gudualdi garrantzitsua izan zen, Stalingraden gertatua, gaur egungo Volgograden, Alemania eta haren aliatuen eta Sobietar Batasunaren artean. Gudua 1942ko abuztuaren 21ean hasi zen, eta 1943ko otsailaren 2an amaitu. Emaitza porrot handia izan zen Alemaniarentzat, eta ezinezko egin zuen herrialde hark Ekialdeko frontean irabaztea. Gudu hark buelta eman zion gerraren joerari: ordu arte Ardatzaren alde joan zen gerra; geroztik, Aliatuen alde. Garai hartako hainbatek Europar zibilizazioaren salbaziotzat jo zuten Stalingradeko garaipena. (eu)
La batalla de Stalingrado fue un inmenso enfrentamiento bélico entre el Ejército Rojo de la Unión Soviética y la Wehrmacht de la Alemania nazi y sus aliados del Eje por el control de la ciudad soviética de Stalingrado, actual Volgogrado, entre el 23 de agosto de 1942 y el 2 de febrero de 1943. La batalla se desarrolló en el transcurso de la invasión alemana de la Unión Soviética, en el marco de la Segunda Guerra Mundial. Con bajas estimadas en más de dos millones de personas entre soldados de ambos bandos y civiles soviéticos, la batalla de Stalingrado es considerada la más sangrienta en la historia de la humanidad. La grave derrota de la Alemania nazi y sus aliados en esta ciudad significó un punto clave y de severa inflexión en los resultados finales de la guerra; representando el (es)
Pertempuran Stalingrad (23 Agustus 1942 – 2 Februari 1943) adalah pertempuran besar Perang Dunia II di mana Nazi Jerman dan sekutunya melawan Uni Soviet untuk menguasai kota Stalingrad (sekarang Volgograd) di Rusia Selatan, di perbatasan timur Eropa. (in)
La bataille de Stalingrad est la succession des combats qui, du 11 juillet 1942 au 2 février 1943, ont opposé les forces de l'URSS à celles du Troisième Reich et de ses alliés pour le contrôle de la ville de Stalingrad.Cette bataille s'est déroulée en quatre phases : l'approche de la ville par les armées de l’Axe de juillet à septembre 1942, les combats urbains pour son contrôle entre septembre 1942 et novembre 1942, puis la contre-offensive soviétique, jusqu'à l'encerclement et à la reddition des troupes allemandes repliées dans des poches les 31 janvieret 2 février 1943.L'ensemble des combats, dans et hors de la ville, ont coûté la vie à plus de 800 000 Soviétiques, civils et combattants, et à 400 000 militaires allemands, roumains, italiens, hongrois et croates. (fr)
Con il termine battaglia di Stalingrado (in russo: Сталинградская битва?, traslitterato: Stalingradskaja bitva, in tedesco Schlacht von Stalingrad) si intendono i duri combattimenti svoltisi durante la seconda guerra mondiale che, tra l'estate del 1942 e il 2 febbraio 1943, opposero i soldati dell'Armata Rossa alle forze tedesche, italiane, rumene e ungheresi per il controllo della regione strategica tra il Don e il Volga e dell'importante centro politico ed economico di Stalingrado (oggi Volgograd), sul fronte orientale. (it)
スターリングラード攻防戦（スターリングラードこうぼうせん、英語: Battle of Stalingrad, 1942年6月28日 - 1943年2月2日）は、第二次世界大戦の独ソ戦において、ソビエト連邦領内のヴォルガ川西岸に広がる工業都市スターリングラード（現ヴォルゴグラード）を巡り繰り広げられた、ドイツ、ルーマニア、イタリア、ハンガリー、およびクロアチアからなる枢軸軍とソビエト赤軍の戦いである。スターリングラードは元来ドイツ軍のブラウ作戦における副次的目標の一つに過ぎなかったが、戦略上の要衝の地であったことに加え、時のソビエト連邦最高指導者ヨシフ・スターリンの名を冠した都市でもあったことから熾烈な攻防戦となり、史上最大の市街戦に発展、やがては日露戦争の奉天会戦や第一次世界大戦のヴェルダンの戦いを上回る動員兵力、犠牲者、ならびに経済損失をもたらす野戦に拡大した。緒戦は枢軸軍側の優位に進み、市街地の90%以上を占領したものの、最終的にはソ連軍側の反攻により、ドイツ第6軍を主軸とする枢軸軍が包囲され、降伏した。独ソ戦の趨勢を決し、第二次世界大戦の全局面における決定的な転換点のひとつとなった。米国の軍史家イヴァン・ミュージカントはこの戦を「ミッドウェイ海戦、エル・アラメインの戦い、第三次ソロモン海戦」と同じく第二次世界大戦の転換点であると位置づけている。 (ja)
Bitwa stalingradzka (także bitwa o Stalingrad, bitwa pod Stalingradem, bitwa nad Wołgą) – jedna z najważniejszych bitew II wojny światowej, stoczona na froncie wschodnim przez Niemcy i ich sojuszników przeciwko Związkowi Radzieckiemu o kontrolę nad miastem Stalingrad (obecnie Wołgograd) w południowej Rosji. Jedna z najkrwawszych bitew w historii wojen, charakteryzująca się zaciekłymi walkami na krótkim dystansie i bezpośrednimi atakami na ludność cywilną, z całkowitą liczbą ofiar sięgającą 2 milionów. (pl)
A Batalha de Stalingrado (português brasileiro) ou Batalha de Estalinegrado (português europeu) foi um grande combate travado entre a Wehrmacht (o exército da Alemanha Nazista) e seus aliados do Eixo contra as tropas da União Soviética pela posse da cidade de Stalingrado (atual Volgogrado), às margens do rio Volga, entre 23 de agosto de 1942 e 2 de fevereiro de 1943, durante a Segunda Guerra Mundial. A batalha foi um dos pontos de virada da guerra na Frente Oriental, marcando o limite da expansão alemã no território soviético, a partir de onde o Exército Vermelho empurraria as forças alemãs até Berlim. (pt)
Сталингра́дская би́тва — одно из важнейших и крупнейших генеральных сражений Второй мировой и Великой Отечественной войн между Красной армией и вермахтом при поддержке армий стран «оси», закончившееся победой РККА. Битва происходила с 17 июля 1942 года по 2 февраля 1943 года на территории современных Воронежской, Ростовской, Волгоградской областей и Республики Калмыкия. Военным значением победы стало снятие угрозы захвата вермахтом и его союзниками территорий Нижнего Поволжья и Кавказа, а также бакинских нефтяных месторождений. (ru)
史達林格勒戰役（俄語：Сталинградская битва，德語：Schlacht von Stalingrad）是第二次世界大戰中納粹德國及其盟國对争夺蘇聯南部城市斯大林格勒而進行的一场战役，時間自1942年7月17日持续到1943年2月2日。斯大林格勒戰役是第二次世界大戰的轉折點，以單場戰爭來計算，傷亡人數非常多，也是近代歷史上最大的战役，傷亡及經濟損失僅次於列寧格勒圍城戰，雙方陣亡估計共約710,000人，參與該場戰役的人數也比歷史上其他戰役都更多。尤其以交戰雙方皆不考慮軍隊傷亡數量著稱，甚至波及到未參與戰爭的平民。史達林格勒會戰是德國遭遇的戰略範圍最嚴重的失敗，不仅終結了德國南方集團軍群自1941年6月22日以來保持的进攻局面，而且直接造成了蘇聯與德國總體力量對比的根本變化。從世界範圍看，史達林格勒會戰與同時期發生的瓜達爾卡納爾島戰役及第二次阿拉曼戰役一起，構成了1942年底第二次世界大戰最大轉折點的事件。 (zh)
Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після якого німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. Сталінградська битва стала однією з найзапекліших і кровопролитних в історії людства за кількістю сумарних безповоротних втрат (убиті, померлі від ран у госпіталях, зниклі безвісти) сторін. (uk)

foaf:depiction

is dbo:battle of

is dbo:wikiPageWikiLink of