| dbo:abstract |
Un titre de victoire est une qualité nobiliaire accordée par un monarque généralement pour commémorer la victoire d'un général sur un champ de bataille. Cette pratique a d'abord été utilisée dans la Rome antique, avant d'être remise au goût du jour sous le Premier Empire. Cette « mode » napoléonienne atteindra notamment le Royaume-Uni et la Russie. (fr) Un titolo della vittoria è un titolo nobiliare concesso in forma onorifica ad un comandante militare per commemorare una sua sconfitta di una nazione nemica o per commemorare un suo grande successo a vantaggio dell'intera patria. Le prime testimonianze di questa pratica risalgono all'antica Roma, ma proprio in memoria delle glorie dell'Impero romano esso venne adottato da alcuni moderni imperi e regni come nel caso della Francia napoleonica, dell'Inghilterra e della Russia imperiale. (it) A victory title is an honorific title adopted by a successful military commander to commemorate his defeat of an enemy nation. The practice is first known in Ancient Rome and is still most commonly associated with the Romans, but it was also adopted as a practice by many later empires, especially the French, British and Russian Empires. (en) В Российской империи существовала традиция почётных именований-титулов в виде географических приставок, которые присоединялись к основной фамилии российских выдающихся личностей, как правило, полководцев, как знак награды их военной победы — в подражание древнеримской традиции. Они именовались прозваниями, наименованиями, проименованиями или титулами и жаловались самостоятельно или одновременно с графским или княжеским титулом или дворянским достоинством. В первом случае, как правило, к потомству они не переходили. В Древней Руси некоторые князья носили прозвища по выигранным им битвам, эти прозвища, по всей видимости, попали в летописи из устной традиции. В Российской империи почётные прозвания жаловались указом правящего монарха. Наряду с этим, бытовали в обществе и попали в мемуарные и исторические работы сатирические прозвания некоторых лиц, копирующие форму почётных прозваний. (ru) Титул перемоги або Титул на честь перемоги (анг. Victory title) — це почесний титул, гоноратив, що його надавали успішному полководцю або командувачу армією на честь його перемоги над ворожою армією. Ця практика була вперше застосована у Стародавньому Римі і досі найчастіше асоціюється з титулами перемоги в Римі. Після розпаду Римської імперії ця практика була прийнята в багатьох країнах Європи, в тому числі у Французькій, Британській та Російській імперіях. Титули перемоги використовувались разом з ім'ям (прізвищем) та основним титулом його власника. В деяких випадках титули перемоги могли успадковуватись нащадками їх володаря. Назви титулів перемоги походили від назви народу або держави, над якими полководець отримав перемогу. В пізнішій практиці титули перемоги надавались за назвою місцевості, на полі битви якої було отримано перемогу. (uk) |
| rdfs:comment |
Un titre de victoire est une qualité nobiliaire accordée par un monarque généralement pour commémorer la victoire d'un général sur un champ de bataille. Cette pratique a d'abord été utilisée dans la Rome antique, avant d'être remise au goût du jour sous le Premier Empire. Cette « mode » napoléonienne atteindra notamment le Royaume-Uni et la Russie. (fr) Un titolo della vittoria è un titolo nobiliare concesso in forma onorifica ad un comandante militare per commemorare una sua sconfitta di una nazione nemica o per commemorare un suo grande successo a vantaggio dell'intera patria. Le prime testimonianze di questa pratica risalgono all'antica Roma, ma proprio in memoria delle glorie dell'Impero romano esso venne adottato da alcuni moderni imperi e regni come nel caso della Francia napoleonica, dell'Inghilterra e della Russia imperiale. (it) A victory title is an honorific title adopted by a successful military commander to commemorate his defeat of an enemy nation. The practice is first known in Ancient Rome and is still most commonly associated with the Romans, but it was also adopted as a practice by many later empires, especially the French, British and Russian Empires. (en) В Российской империи существовала традиция почётных именований-титулов в виде географических приставок, которые присоединялись к основной фамилии российских выдающихся личностей, как правило, полководцев, как знак награды их военной победы — в подражание древнеримской традиции. Они именовались прозваниями, наименованиями, проименованиями или титулами и жаловались самостоятельно или одновременно с графским или княжеским титулом или дворянским достоинством. В первом случае, как правило, к потомству они не переходили. (ru) Титул перемоги або Титул на честь перемоги (анг. Victory title) — це почесний титул, гоноратив, що його надавали успішному полководцю або командувачу армією на честь його перемоги над ворожою армією. Ця практика була вперше застосована у Стародавньому Римі і досі найчастіше асоціюється з титулами перемоги в Римі. Після розпаду Римської імперії ця практика була прийнята в багатьох країнах Європи, в тому числі у Французькій, Британській та Російській імперіях. (uk) |
