Pre-dreadnought battleship (original) (raw)

dbo:abstract

كانت بوارج ما قبل المدرعات بوارج تجوب البحار بنيت بين منتصف إلى أواخر ثمانينيات القرن التاسع عشر و1905، قبل إطلاق البارجة إتش إم إس دريدنوت. استبدلت البوارج ما قبل-دريدنوت السفن الدارعة الحربية في سبعينيات وثمانينيات القرن التاسع عشر. بنيت من الصلب وتم حمايتها بدروع بتسقية معدنها، حملت هذه البوارج بطارية رئيسية من مدافع ثقيلة جدا في مصطبة رمي (مفتوحة أو مع مدافع محصنة) بدعم من بطارية ثانوية واحدة أو أكثر من الأسلحة الأخف وزنا. كانت تعمل بمحركات بخارية ثلاثية تعمل بالفحم. على النقيض من التطور الفوضوي للسفن الحربية الحديدية في العقود السابقة، شهدت فترة التسعينيات من القرن التاسع عشر بدأ البحريات -في جميع أنحاء العالم- في بناء سفن حربية بتصميم مشترك حيث اتبعت عشرات السفن أساسًا تصميم الفئة البريطانية ماجيستك. التشابه في ظهور البوارج في التسعينيات من القرن التاسع عشر تم التأكيد عليه من خلال زيادة عدد السفن التي يتم بناؤها. بدأت القوى البحرية الجديدة مثل ألمانيا واليابان والولايات المتحدة ـ وبدرجة أقل إيطاليا و ـ في ترسيخ نفسها بأساطيل من بوارج ما قبل-دريدنوت، بينما توسعت أساطيل بريطانيا وفرنسا وروسيا لمواجهة هذه التهديدات الجديدة. كان الصدام الحاسم بين أساطيل ما قبل-دريدنوت بين البحرية الإمبراطورية الروسية والبحرية الإمبراطورية اليابانية خلال معركة تسوشيما في 27 مايو 1905. عفا الزمان عن هذه البوارج فجأة بوصول السفينة إتش إم إس دريدنوت في عام 1906. اتبعت دريدنوت اتجاه في تصميم البوارج يهدف إلى مدافع أثقل وأطول مدى من خلال تبني مخطط يضم «كل الأسلحة الكبيرة» حيث يتكون من عشرة مدافع من عيار 12 بوصة. كما تم استخدام المحركات التوربينات البخارية المبتكرة التي جعلتها أسرع. تم تفكيك سفن ما قبل-دريدنوت الحالية بشكل حاسم، وأصبحت أقوى البوارج الموجودة والبوارج الجديدة تعرف باسم دريدنوت بينما تم تسمية السفن التي تم وضعها من قبل باسم دريدنوت. (ar)
Predreadnought (používá se také termín řadová loď) je označení pro bitevní lodě zaváděné do služby přibližně mezi lety 1890 a 1906 (dokončení bitevní lodě HMS Dreadnought, která znamenala zásadní přelom v lodní konstrukci). Hlavními nevýhodami oproti pozdějším dreadnoughtům se u starších lodí ukázala slabší výzbroj hlavních děl a menší rychlost. Tyto lodě hrály hlavní roli ve španělsko-americké a rusko-japonské válce. Částečnou roli hrály v první světové válce a v aktivní službě posledních několik dosloužilo za druhé světové války. Posledním byl SMS Schlesien, který sloužil téměř do posledního dne druhé světové války. Hlavním znakem predreadnoughtů je výzbroj složená ze 4 těžkých děl (nejčastěji ráže 305 mm), umístěných ve 2 pancéřových věžích na přídi a zádi lodě, doplněná 10–14 děly střední ráže (150 mm) v kasematách nebo menších věžích na bocích lodě a zhruba 30 děly malé ráže (37–75 mm) rozmístěnými na nástavbách. Těžká děla (střílela 350 kg střely na vzdálenost 10–12 km) měla za úkol ničit obrněná plavidla protivníka, případně ostřelovat opevněné cíle na pobřeží. Nevýhodou byla malá rychlost palby (1 výstřel za 1–3 minuty). Střední děla (střílela 45 kg střely na vzdálenost 8–10 km) měla za úkol ničit slaběji pancéřované části nepřátelských lodí, případně bojovat proti lehčím plavidlům a díky rychlejší střelbě (3–5 ran za minutu) vykrývat dobu nutnou k nabití hlavních děl. Úkolem lehkých děl bylo zajišťovat ochranu plavidla před útoky nepřátelských torpédových plavidel. Mimo dělostřelecké výzbroje byly predreadnoughty vybavovány také torpédomety, ale jejich použití nebylo vzhledem k rozměrům a rychlosti lodí nikdy úspěšné. Predreadnoughty byly poháněny nejčastěji 2 víceválcovými parními stroji, které jim umožňovaly dosáhnout rychlosti 16–18 uzlů. Plachty již tyto lodě nenesly, stěžně byly využívány pro signalizaci, pozorování a často i umístění lehkých děl. Průměrné rozměry predreadnoughtů: * délka 120 m * šířka 22 m * ponor 8 m * výtlak 10–13 000 tun * posádka 600–800 mužů Jediným do dnešní doby dochovaným predreadnoughtem je japonská Mikasa zachovaná jako památník v Jokosuce. (cs)
Pre-dreadnought es el término general para referirse los acorazados oceánicos construidos entre 1890 y 1905. Los pre-dreadnoughts reemplazaron a los ironclad, buques de guerra predominantes en las décadas de 1870 y 1880. Estaban construidos en acero, y protegidos por un blindaje de acero endurecido, los pre-dreadnought típicos portaban una batería principal de cañones de muy grueso calibre en torretas, apoyada por una batería secundaria más ligera. Su propulsión corría a cargo de máquinas de vapor de triple expansión alimentadas con carbón. En contraste con el caótico desarrollo de los ironclad en las décadas precedentes, la década de 1890 vio como las armadas del mundo construían acorazados con diseños similares, siguiendo esencialmente la pauta marcada por la británica clase Majestic. La similitud en los acorazados en la década de 1890 se vio subrayada por el incremento de buques construidos. Las nuevas potencias navales como Alemania, Japón y Estados Unidos comenzaron a establecer sus flotas de pre-dreadnought, mientras que armadas como las de Gran Bretaña, Francia y Rusia se expandían con ellos para hacer frente a estas nuevas amenazas. El choque decisivo entre flotas de pre-dreadnought, tuvo lugar entre la Armada Imperial Rusa y la Armada Imperial Japonesa durante la batalla de Tsushima el 27 de mayo de 1905. Estas docenas de acorazados quedaron repentinamente obsoletos con la aparición del HMS Dreadnought en 1906. El Dreadnought siguió la tendencia de adoptar un diseño con toda la artillería de grueso calibre, al igual que el nuevo buque, que contaba con un esquema de diez piezas de 305 mm (12”). Su innovadora maquinaria con turbinas de vapor también lo hacía más rápido. Los acorazados previos quedaron desfasados y señalados desde ese momento como pre-dreadnought, mientras que los nuevos acorazados, que seguían las pautas de diseño marcadas por el nuevo buque, serían conocidos desde entonces como dreadnought; a pesar de esto, los acorazados pre-dreadnought jugaron un importante papel en la Primera Guerra Mundial e, incluso, llegaron a participar algunas unidades en la Segunda Guerra Mundial. (es)
Der Begriff Einheitslinienschiff (englisch: pre-dreadnought battleship oder kurz pre-dreadnought, da vor einer Dreadnought genannten neuen Klasse von Kriegsschiffen gebaut) bezeichnet einen Typ von seegehenden Schlachtschiffen, der zwischen den frühen 1890er Jahren und 1905 vorherrschte. Die Bezeichnung Linienschiff entstand dadurch, dass diese Schiffe im Gefecht hintereinander in Kiellinie fuhren. Einheitslinienschiffe ersetzten die Panzerschiffe der 1870er und 1880er Jahre. Die neueren Schlachtschiffe trugen eine Batterie schwerer Geschütze in Türmen sowie eine oder mehrere Batterien leichterer Geschütze. Sie wurden von kohlegefeuerten Dreifach-Verbunddampfmaschinen angetrieben, waren aus Stahl gebaut und durch eine Panzerung aus gehärtetem Stahl geschützt. Im Gegensatz zur chaotischen Entwicklung der Panzerschiffe in den vorhergehenden Jahrzehnten begannen die Seestreitkräfte in den 1890er Jahren weltweit mit dem Bau von Schlachtschiffen nach einem prinzipiell einheitlichen Entwurf, der im Wesentlichen dem Konzept der britischen Majestic–Klasse folgte. Die grundsätzliche Ähnlichkeit der Entwürfe wurde mit der zunehmenden Anzahl der gebauten Schiffe noch unterstrichen. Neue Seemächte wie Deutschland, Japan oder die Vereinigten Staaten begannen den Aufbau von Schlachtschiffflotten, während bestehende Seemächte wie Frankreich, Russland oder Großbritannien ihre Flotten erweiterten, um dieser Herausforderung zu begegnen. Das bedeutendste Aufeinandertreffen zwischen Einheitslinienschiffen fand am 27. Mai 1905 in der Seeschlacht bei Tsushima statt. (de)
« Pré-dreadnought » est le terme utilisé pour désigner les cuirassés construits entre le milieu des années 1890 et 1905 pour remplacer les premiers cuirassés des années 1870-1880. Construits en acier et protégés par un blindage en acier renforcé, les cuirassés pré-dreadnought embarquaient deux calibres d'artillerie : l'artillerie principale composée de pièces de gros calibre en tourelles et l'artillerie secondaire d'un calibre plus faible sous tourelles également mais aussi en casemates de chaque côté de la coque. Ils étaient propulsés par une machine à vapeur à triple expansion chauffant au charbon. Par contraste avec le développement chaotique des premiers navires à coque blindée durant les décennies précédentes, les années 1890 virent les marines du monde entier commencer à construire des cuirassés aux caractéristiques proches de celles de la classe Majestic britannique. La similitude d'aspect entre les navires de guerre des années 1890 a été soulignée par le nombre croissant de navires en cours de construction. Des nouvelles puissances navales comme l'Empire allemand, l'Empire du Japon et les États-Unis commencèrent à s'imposer tandis que les marines du Royaume-Uni, de la France et de la Russie se préparèrent à faire face à ces nouvelles menaces. Un affrontement important entre pré-dreadnoughts eut lieu entre les marines russe et japonaise lors de la bataille de Tsushima le 27 mai 1905 (victoire japonaise). Les cuirassés pré-dreadnoughts furent soudainement rendus obsolètes par l'arrivée du navire britannique HMS Dreadnought en 1906. Ce navire fut le premier à adopter une artillerie principale monocalibre de 305 mm et à être propulsé par une innovante turbine à vapeur. S'il déclassait tous les pré-dreadnoughts étrangers, le HMS Dreadnought déclassait du même coup tous ceux de la Royal Navy et obligeait toutes les grandes nations maritimes à reconstruire de nouvelles flottes de ce nouveau type de navire nommé dreadnought. En dépit de leur valeur militaire moindre, les pré-dreadnoughts jouèrent un rôle important durant la Première Guerre mondiale et certains participèrent même à la Seconde Guerre mondiale. (fr)
Pre-dreadnought battleships were sea-going battleships built between the mid- to late- 1880s and 1905, before the launch of HMS Dreadnought in 1906. The pre-dreadnought ships replaced the ironclad battleships of the 1870s and 1880s. Built from steel, protected by case-hardened steel armour, and powered by coal-fired triple-expansion steam engines, pre-dreadnought battleships carried a main battery of very heavy guns in fully enclosed rotating turrets supported by one or more secondary batteries of lighter weapons. In contrast to the multifarious development of ironclad warships in preceding decades, the 1890s saw navies worldwide start to build battleships to a common design as dozens of ships essentially followed the design of the Royal Navy's Majestic class. The similarity in appearance of battleships in the 1890s was underlined by the increasing number of ships being built. New naval powers such as Germany, Japan, the United States, and to a lesser extent Italy and Austria-Hungary, began to establish themselves with fleets of pre-dreadnoughts. Meanwhile, the battleship fleets of the United Kingdom, France, and Russia expanded to meet these new threats. The last decisive clash of pre-dreadnought fleets was between the Imperial Japanese Navy and the Imperial Russian Navy at the Battle of Tsushima on 27 May 1905. These battleships were abruptly made obsolete by the arrival of HMS Dreadnought in 1906. Dreadnought followed the trend in battleship design to heavier, longer-ranged guns by adopting an "all-big-gun" armament scheme of ten 12-inch guns. Her innovative steam turbine engines also made her faster. The existing pre-dreadnoughts were decisively outclassed, and new and more powerful battleships were from then on known as dreadnoughts. At the same time, the ships that had been laid down before were designated pre-dreadnoughts. (en)
Kapal tempur pra-Dreadnought adalah kapal tempur generasi sebelum HMS Dreadnought diluncurkan oleh Inggris sekitar tahun 1906. Dijadikannya HMS Dreadnought sebagai patokan pada masa itu karena kapal tersebut mencerminkan perubahan pada rancang bangun, konfigurasi senjata dan lain lain yang berbeda pada masa kapal sebelumnya. Pada masa itu, sebagaimana masa sekarang diperlukan eksperimen untuk memperoleh kapal perang terbaik. (in)
전노급함 또는 전드레드노트급(前弩級艦, Pre-dreadnought)은 드레드노트급 전함(노급전함)의 전단계로, 1890년대 중반에서 1905년까지 제작된 대양 항해용 전함을 의미한다.전노급 전함은 1870년대, 1880년대의 철갑함을 대체하였다. 강철을 재료로 하여 장갑을 표면처리하였고, 주요 화력으로 포탑에 장착된 매우 무거운 대포를 더 많은 수의 보조 화력과 함께 탑재하였다. 동력은 석탄을 연료로 하는 의 증기엔진을 사용하였다. 1890년대의 각국 해군은 이전의 철갑함에서의 무질서한 형태와는 달리, 공통된 설계로 전함을 설계하기 시작하였는데, 수십 척의 전함이 영국의 '머제스틱'급(Majestic class)의 설계를 따랐다. 1890년대의 유사한 외형의 전함들은 그 건조 대수가 늘어나면서 이 시대의 특징이 되었다. 신흥 해군 세력인 독일, 일본, 미국 등은 전노급 전함의 함대로 그들의 입지를 굳히려 했으며, 영국, 프랑스, 러시아는 이러한 위협에 대처하기 위해 함대를 확장했다. 전노급 전함은 1904년 ~ 1905년 러일 전쟁에서 서로 충돌하게 된다. 이들은 1906년의 HMS 드레드노트호의 갑작스러운 등장으로 일선에서 물러나야 했지만, 제1차 세계대전, 제2차 세계대전에서 중요한 역할을 담당하기도 하였다. (ko)
前弩級戦艦（ぜんどきゅうせんかん、英語: Pre-dreadnought battleship）とは、戦艦の初期の形態を指し、1890年代中頃から建造が始まり、弩級戦艦が登場した1906年までの期間に建造された。 1870-1880年代の装甲艦に代わって主力艦として登場したが、弩級戦艦の登場によりその地位を譲った。 (ja)
Con pre-dreadnought o corazzata policalibro/pluricalibro si indica una categoria di navi da battaglia progettate nel periodo compreso tra gli anni 1880 e il 1905; il nome deriva dal fatto che la realizzazione di queste unità fu immediatamente precedente al varo, nel 1906, della nave da battaglia HMS Dreadnought, che con il suo progetto rivoluzionario fece da capostipite per una nuova generazione di navi da battaglia (le "dreadnought", appunto) che rese di colpo obsolete e superate tutte le unità realizzate precedentemente. Evoluzione delle "navi corazzate" progettate nella seconda metà del XIX secolo, con le pre-dreadnought si arrivò all'adozione generalizzata della sistemazione dell'armamento di artiglieria principale in postazioni rotanti lungo l'asse centrale della nave, prima in barbette e poi in torrette blindate completamente chiuse. La dotazione di artiglieria si caratterizzava per una batteria principale di pezzi di grosso calibro (generalmente quattro cannoni divisi in due torrette binate, una a prua e una a poppa), e una o due batterie di pezzi di calibro medio e leggero sistemate lungo il bordo dello scafo in torrette o casematte corazzate; questa compresenza di pezzi di calibro pesante e medio/leggero era all'origine dell'appellativo di "corazzata pluricalibro" usato per indicare queste unità. Le pre-dreadnought furono le prime unità realizzate prevalentemente o interamente in acciaio, e videro il definitivo abbandono della propulsione tramite vela in favore unicamente di motori a vapore a tripla espansione. L'unica pre-dreadnought sopravvissuta (come nave museo), la Mikasa della Marina imperiale giapponese. In contrasto con il caotico sviluppo delle navi corazzate nei decenni precedenti, a partire dagli anni 1890 il modello progettuale delle pre-dreadnought si standardizzò secondo linee chiaramente definite e adottate da tutte le principali marine militari mondiali; la similitudine dei progetti coincise con il notevole incremento delle navi costruite, sia ad opera delle tradizionali potenze navali mondiali (Regno Unito, Francia, Impero russo) che dai nuovi attori che si stavano affacciando alla competizione militare sui mari (Impero tedesco, Stati Uniti d'America, Impero giapponese, Regno d'Italia, Impero austro-ungarico). La guerra russo-giapponese del 1904-1905 rappresentò il maggior conflitto in cui furono protagoniste le pre-dreadnought. Lo sviluppo delle nuove dreadnought nei primi anni del XX secolo rese di colpo completamente obsolete le precedenti pre-dreadnought, superate in dotazione di artiglieria (ora standardizzata su pezzi unicamente di grosso calibro) e velocità (in ragione dell'adozione delle turbine a vapore); le pre-dreadnought furono ancora intensamente impiegate nel corso della prima guerra mondiale, ma solo in ragione della loro natura di unità "spendibili" e facilmente sacrificabili. Con l'adozione dei limiti agli armamenti stabiliti dal trattato navale di Washington del 1922, la gran parte delle pre-dreadnought ancora esistenti fu avviata alla demolizione e solo pochi esemplari, relegati al ruolo di nave scuola o unità ausiliaria, rimasero in attività fino agli anni 1950. L'unica pre-dreadnought ancora esistente è la giapponese Mikasa, conservata come nave-museo. (it)
Przeddrednot, predrednot (z ang. pre-dreadnought) – umowne określenie generacji okrętów liniowych (pancerników) budowanych od lat 80. XIX wieku do I dekady XX wieku. Nazwa, nadana później, oznacza pancerniki poprzedzające generację drednotów. (pl)
Додредноут, или линкор додредноутного типа (англ. Pre-dreadnought battleship) — класс линкоров, выделившийся после появления класса дредноутов во второй половине первого десятилетия XX века, совершившего кардинальную революцию в мировом кораблестроении. (ru)
Pre-dreadnought är den allmänna termen för alla typer av havsgående slagskepp som byggdes mellan mitten av 1890-talet och 1905. Pre-dreadnoughts ersatte pansarklädda krigsfartyg från 1870- och 1880-talet. Pre-dreadnoughts var byggda av stål och skyddades av härdat stålpansar och dess huvudbatteri bestod av mycket tunga artilleripjäser i kanontorn stödda av en eller flera sekundära batterier av lättare vapen. De drevs av koldrivna ångmaskiner med trippelexpansion. I motsats till den kaotiska utvecklingen av pansarklädda krigsfartyg under de föregående årtiondena började 1890-talet flottor världen över att börja bygga slagskepp av en gemensam design då dussintals fartyg i hela världen i huvudsak följt utformningen av den brittiska . Likheten i utseendet av slagskepp på 1890-talet underströks av det ökande antalet fartyg som byggdes. Nya marina stormakter som Tyskland, Japan och USA började att etablera sig med flottor av pre-dreadnoughts, medan Storbritanniens, Frankrikes och Rysslands flottor utökades för att möta dessa nya hot. Den avgörande sammandrabbningen mellan pre-dreadnoughtflottor skulle utkämpas mellan ryssar och japaner under slaget vid Tsushima den 27 maj 1905. Dessa dussintal slagskepp hade plötsligt blivit förlegade genom ankomsten av HMS Dreadnought år 1906. Dreadnought satte trenden i slagskeppets design genom ett tyngre artillerisystem med större räckvidd som bestod av tio 305 mm kanoner. Hennes innovativa ångturbiner gjorde henne också snabbare. De befintliga pre-dreadnoughts var bestämt utklassade. De nya slagskeppen var från och med då kända som dreadnoughts medan fartyg som sjösattes tidigare betecknades som pre-dreadnoughts. Trots sitt föråldrade spelade pre-dreadnought en viktig roll i första världskriget och det fanns till och med sådana som tjänstgjorde under andra världskriget. (sv)
Pré-dreadnought é o termo geral para encouraçados construídos entre 1890 e 1905, antes do HMS Dreadnought. Os navios de guerra pré-dreadnoughts substituíram os navios feitos de ferro, predominantes nas décadas de 1870 e 1880. Construído em aço, e protegido por uma armadura de aço temperado, o típico pré-dreadnought levava uma bateria principal de armas de calibre muito pesado em torres de artilharia suportadas por uma bateria secundária mais leve. Eles eram impulsionados por motores a vapor a carvão de tripla expansão. Em contraste com o desenvolvimento caótico dos navios feitos de ferro nas décadas anteriores, a década de 1890 viu as marinhas armadas do mundo construindo navios de guerra de projetos similares, essencialmente seguindo o padrão estabelecido pela Classe Majestic britânica. A semelhança nos navios de guerra na década de 1890 foi ressaltada pelo aumento do número de navios construídos. Novas potências navais como Alemanha, Japão e Estados Unidos começaram a estabelecer suas frotas pré-dreadnought, enquanto marinhas como as da Grã-Bretanha, França e Rússia se expandiram com elas para enfrentar estas novas ameaças. O confronto decisivo entre as frotas pré-dreadnought ocorreu entre a Marinha Imperial Russa e a Marinha Imperial Japonesa durante a Batalha de Tsushima, em 27 de maio de 1905. Estas dezenas de navios de guerra foram repentinamente tornados obsoletos pelo aparecimento do HMS Dreadnought em 1906. O Dreadnought seguiu a tendência de adotar um projeto de artilharia de cano cheio, assim como o novo navio, que tinha um layout de 10 peças de 12" (305 mm). Suas inovadoras máquinas de turbinas a vapor também a tornaram mais rápida. Os navios de guerra anteriores estavam desatualizados e marcados como pré-dreadnought, enquanto os novos navios de guerra, que seguiam as diretrizes de projeto estabelecidas pelo novo navio, seriam conhecidos como dreadnought a partir de então. Apesar disso, os navios de guerra pré-dreadnought desempenharam um papel importante na Primeira Guerra Mundial, e algumas unidades participaram até mesmo da Segunda Guerra Mundial. (pt)
Пре-дредноути (або додредноути) були морехідні лінійні кораблі, побудовані в період з середини 1880-х до початку 20 століття, перед або незабаром після появи HMS Dreadnought. У російській літературі представників цього етапу розвитку лінійних кораблів називають "ескадреними броненосцями". Пре-дредноути замінили примітивні броненосці 1870-х і 1880-х років. Побудовані із сталі і захищені загартованою бронею, пре-дредноути мали основну батарею з дуже важких гармат на барбеті (відкритих або з броньованими укриттями), яку доповнювала одна або більше батарей допоміжної артилерії менших калібрів. Вони приводились у рух вугільними паровими двигунами потрійного розширення. На відміну від хаотичного розвитку перших панцерників, у 1890-х років військові флоти по всьому світу починають будувати лінкори подібної конструкції. Фактично десятки кораблів наслідують конструкцію британських панцерників типу Majestic Збільшилась також кількість лінійних кораблів. Нові військово-морські держави, такі як Німеччина, Японія, США, і – в меншою мірою – Італія та Австро-Угорщина, почали створювати ескадри пре-дредноутів, в той час як військово-морські сили Великої Британії, Франції та Росії розширились як реакція на нові загрози. Вирішальною битвою флотів, які будувались навколо пре-дредноутів, стала Цусімська 27 травня 1905. Ці лінкори раптово виявилися застарілими через появу HMS Dreadnought в 1906 році. Дредноут позбавився артилерії середніх калібрів, натомість отримавши потужну батарею з десяти 12-дюймових гармат. Його інноваційний двигун - парова турбіна також надав йому перевагу у швидкості. Таким чином наявні пре-дредноути були принципово слабшими кораблями, і нові і більш потужні лінкори з тих пір називали дредноути, а кораблі, які були закладені до того часу - пре-дредноути. Тим не менш, деякі пре-дредноути були добудовані попри появу "Дредноута", або, як у випадку з панцерниками типу "Радецький" Австро-Угорщини, навіть закладені незважаючи на революційний вплив нової конструкції лінійних кораблів. Тим не менш, пре-дредноути продовжили нести службу і застосовуватись у битвах навіть попри моральну застарілість. Дредноути і лінійні крейсери вважалися життєво важливими для вирішальних морських битв, які розглядалися тоді як основний засіб боротьби за панування на морі. Тому нові лінійні кораблі ретельно берегли від ризику пошкодження на мінах або нападу підводних човнів, а також намагалися тримати якомога ближче до берегів метрополії. Застарівання пре-дредноутів перетворювало їх на "витратний матеріал", що означало, що ці кораблі можна було використовувати у віддалених районах або для виконання ризикованих завдань. Вашингтонська морська угода 1922 року стимулювала виведення зі складу флотів пре-дредноутів, оскільки вони зараховувалися як повноцінні лінійні кораблі, хоча по бойовим якостям суттєво посупалися дредноутам. Водночас пре-дредноути зберігалися певний час у складі флотів менших морських держав, таких як Франція та Італія. Відповідно до Версальської договору пре-дредноути були основними кораблями Німеччини у міжвоєнні роки. Один з цих кораблів, «Шлезвіг-Гольштейн» випустив перші снаряди Другої світової війни, обстрілявши польський Вестерплатте. Водночас, з об'єктивних причин старі кораблі використовувалися у ході бойових дій обмежено. (uk)
前無畏艦（Pre-dreadnought battleship）是在1890年代中期至1905年期間建造的戰艦的統稱。它取代鐵甲艦，成為各國海軍的主力，直至二十世紀初被無畏艦所取代。前無畏艦介于鐵甲艦和無畏艦之间。较鐵甲艦增加排水量至1万吨以上，标配2至4门12寸左右的重型火炮为主炮，仍在舷侧配有大量一種以上中口径火炮为副炮；技术上，因电动或液压系统的普及，沉重的主炮得以安装更沉重的封闭式装甲旋转炮塔，和机械辅助装填，而非鐵甲艦包括操舵仍依赖众多人力操作；船体完全采用钢结构，而非钢木混合结构；动力采用燃煤蒸汽機，而非机帆混合动力。较無畏艦，则主炮数量较少，仍类似风帆战舰时代以接舷近战战术为主导思想，而非無畏艦以远距离重炮跨射作战为主要作战手段。在1890年代，各國海軍開始以英國作為藍本建造新型戰艦。典型的前無畏艦演进过程经历了英国-->-->至最后的过程，随后进入無畏艦时代。主要技术革新集中在炮塔上；从开始的固定露天炮台人力火炮旋转，演化至一体化炮塔机械力旋转；从梨形炮座，提弹机位于炮塔座圈之外，演化至炮塔轴心提弹机，全方向供弹。当这些千奇百怪的新技术在实战的尝试中稳定成型为各国采用后，最终促成了無畏型戰列艦的诞生。以義大利、德國、日本和美國等新興海軍強國以前無畏艦為骨幹，大力擴充艦隊。面對新興力量的威脅，英國、法國和俄羅斯亦以擴充艦隊作為回應。因此，在1890年代，新建戰艦數量大增，新戰艦的外表亦十分相似。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

dct:subject

rdf:type

rdfs:comment

Kapal tempur pra-Dreadnought adalah kapal tempur generasi sebelum HMS Dreadnought diluncurkan oleh Inggris sekitar tahun 1906. Dijadikannya HMS Dreadnought sebagai patokan pada masa itu karena kapal tersebut mencerminkan perubahan pada rancang bangun, konfigurasi senjata dan lain lain yang berbeda pada masa kapal sebelumnya. Pada masa itu, sebagaimana masa sekarang diperlukan eksperimen untuk memperoleh kapal perang terbaik. (in)
前弩級戦艦（ぜんどきゅうせんかん、英語: Pre-dreadnought battleship）とは、戦艦の初期の形態を指し、1890年代中頃から建造が始まり、弩級戦艦が登場した1906年までの期間に建造された。 1870-1880年代の装甲艦に代わって主力艦として登場したが、弩級戦艦の登場によりその地位を譲った。 (ja)
Przeddrednot, predrednot (z ang. pre-dreadnought) – umowne określenie generacji okrętów liniowych (pancerników) budowanych od lat 80. XIX wieku do I dekady XX wieku. Nazwa, nadana później, oznacza pancerniki poprzedzające generację drednotów. (pl)
Додредноут, или линкор додредноутного типа (англ. Pre-dreadnought battleship) — класс линкоров, выделившийся после появления класса дредноутов во второй половине первого десятилетия XX века, совершившего кардинальную революцию в мировом кораблестроении. (ru)
كانت بوارج ما قبل المدرعات بوارج تجوب البحار بنيت بين منتصف إلى أواخر ثمانينيات القرن التاسع عشر و1905، قبل إطلاق البارجة إتش إم إس دريدنوت. استبدلت البوارج ما قبل-دريدنوت السفن الدارعة الحربية في سبعينيات وثمانينيات القرن التاسع عشر. بنيت من الصلب وتم حمايتها بدروع بتسقية معدنها، حملت هذه البوارج بطارية رئيسية من مدافع ثقيلة جدا في مصطبة رمي (مفتوحة أو مع مدافع محصنة) بدعم من بطارية ثانوية واحدة أو أكثر من الأسلحة الأخف وزنا. كانت تعمل بمحركات بخارية ثلاثية تعمل بالفحم. (ar)
Predreadnought (používá se také termín řadová loď) je označení pro bitevní lodě zaváděné do služby přibližně mezi lety 1890 a 1906 (dokončení bitevní lodě HMS Dreadnought, která znamenala zásadní přelom v lodní konstrukci). Hlavními nevýhodami oproti pozdějším dreadnoughtům se u starších lodí ukázala slabší výzbroj hlavních děl a menší rychlost. Predreadnoughty byly poháněny nejčastěji 2 víceválcovými parními stroji, které jim umožňovaly dosáhnout rychlosti 16–18 uzlů. Plachty již tyto lodě nenesly, stěžně byly využívány pro signalizaci, pozorování a často i umístění lehkých děl. (cs)
Der Begriff Einheitslinienschiff (englisch: pre-dreadnought battleship oder kurz pre-dreadnought, da vor einer Dreadnought genannten neuen Klasse von Kriegsschiffen gebaut) bezeichnet einen Typ von seegehenden Schlachtschiffen, der zwischen den frühen 1890er Jahren und 1905 vorherrschte. Die Bezeichnung Linienschiff entstand dadurch, dass diese Schiffe im Gefecht hintereinander in Kiellinie fuhren. Einheitslinienschiffe ersetzten die Panzerschiffe der 1870er und 1880er Jahre. Die neueren Schlachtschiffe trugen eine Batterie schwerer Geschütze in Türmen sowie eine oder mehrere Batterien leichterer Geschütze. Sie wurden von kohlegefeuerten Dreifach-Verbunddampfmaschinen angetrieben, waren aus Stahl gebaut und durch eine Panzerung aus gehärtetem Stahl geschützt. (de)
Pre-dreadnought es el término general para referirse los acorazados oceánicos construidos entre 1890 y 1905. Los pre-dreadnoughts reemplazaron a los ironclad, buques de guerra predominantes en las décadas de 1870 y 1880. Estaban construidos en acero, y protegidos por un blindaje de acero endurecido, los pre-dreadnought típicos portaban una batería principal de cañones de muy grueso calibre en torretas, apoyada por una batería secundaria más ligera. Su propulsión corría a cargo de máquinas de vapor de triple expansión alimentadas con carbón. (es)
Pre-dreadnought battleships were sea-going battleships built between the mid- to late- 1880s and 1905, before the launch of HMS Dreadnought in 1906. The pre-dreadnought ships replaced the ironclad battleships of the 1870s and 1880s. Built from steel, protected by case-hardened steel armour, and powered by coal-fired triple-expansion steam engines, pre-dreadnought battleships carried a main battery of very heavy guns in fully enclosed rotating turrets supported by one or more secondary batteries of lighter weapons. (en)
« Pré-dreadnought » est le terme utilisé pour désigner les cuirassés construits entre le milieu des années 1890 et 1905 pour remplacer les premiers cuirassés des années 1870-1880. Construits en acier et protégés par un blindage en acier renforcé, les cuirassés pré-dreadnought embarquaient deux calibres d'artillerie : l'artillerie principale composée de pièces de gros calibre en tourelles et l'artillerie secondaire d'un calibre plus faible sous tourelles également mais aussi en casemates de chaque côté de la coque. Ils étaient propulsés par une machine à vapeur à triple expansion chauffant au charbon. (fr)
Con pre-dreadnought o corazzata policalibro/pluricalibro si indica una categoria di navi da battaglia progettate nel periodo compreso tra gli anni 1880 e il 1905; il nome deriva dal fatto che la realizzazione di queste unità fu immediatamente precedente al varo, nel 1906, della nave da battaglia HMS Dreadnought, che con il suo progetto rivoluzionario fece da capostipite per una nuova generazione di navi da battaglia (le "dreadnought", appunto) che rese di colpo obsolete e superate tutte le unità realizzate precedentemente. (it)
전노급함 또는 전드레드노트급(前弩級艦, Pre-dreadnought)은 드레드노트급 전함(노급전함)의 전단계로, 1890년대 중반에서 1905년까지 제작된 대양 항해용 전함을 의미한다.전노급 전함은 1870년대, 1880년대의 철갑함을 대체하였다. 강철을 재료로 하여 장갑을 표면처리하였고, 주요 화력으로 포탑에 장착된 매우 무거운 대포를 더 많은 수의 보조 화력과 함께 탑재하였다. 동력은 석탄을 연료로 하는 의 증기엔진을 사용하였다. 1890년대의 각국 해군은 이전의 철갑함에서의 무질서한 형태와는 달리, 공통된 설계로 전함을 설계하기 시작하였는데, 수십 척의 전함이 영국의 '머제스틱'급(Majestic class)의 설계를 따랐다. 1890년대의 유사한 외형의 전함들은 그 건조 대수가 늘어나면서 이 시대의 특징이 되었다. 신흥 해군 세력인 독일, 일본, 미국 등은 전노급 전함의 함대로 그들의 입지를 굳히려 했으며, 영국, 프랑스, 러시아는 이러한 위협에 대처하기 위해 함대를 확장했다. 전노급 전함은 1904년 ~ 1905년 러일 전쟁에서 서로 충돌하게 된다. (ko)
Pré-dreadnought é o termo geral para encouraçados construídos entre 1890 e 1905, antes do HMS Dreadnought. Os navios de guerra pré-dreadnoughts substituíram os navios feitos de ferro, predominantes nas décadas de 1870 e 1880. Construído em aço, e protegido por uma armadura de aço temperado, o típico pré-dreadnought levava uma bateria principal de armas de calibre muito pesado em torres de artilharia suportadas por uma bateria secundária mais leve. Eles eram impulsionados por motores a vapor a carvão de tripla expansão. (pt)
Pre-dreadnought är den allmänna termen för alla typer av havsgående slagskepp som byggdes mellan mitten av 1890-talet och 1905. Pre-dreadnoughts ersatte pansarklädda krigsfartyg från 1870- och 1880-talet. Pre-dreadnoughts var byggda av stål och skyddades av härdat stålpansar och dess huvudbatteri bestod av mycket tunga artilleripjäser i kanontorn stödda av en eller flera sekundära batterier av lättare vapen. De drevs av koldrivna ångmaskiner med trippelexpansion. (sv)
Пре-дредноути (або додредноути) були морехідні лінійні кораблі, побудовані в період з середини 1880-х до початку 20 століття, перед або незабаром після появи HMS Dreadnought. У російській літературі представників цього етапу розвитку лінійних кораблів називають "ескадреними броненосцями". (uk)
前無畏艦（Pre-dreadnought battleship）是在1890年代中期至1905年期間建造的戰艦的統稱。它取代鐵甲艦，成為各國海軍的主力，直至二十世紀初被無畏艦所取代。前無畏艦介于鐵甲艦和無畏艦之间。较鐵甲艦增加排水量至1万吨以上，标配2至4门12寸左右的重型火炮为主炮，仍在舷侧配有大量一種以上中口径火炮为副炮；技术上，因电动或液压系统的普及，沉重的主炮得以安装更沉重的封闭式装甲旋转炮塔，和机械辅助装填，而非鐵甲艦包括操舵仍依赖众多人力操作；船体完全采用钢结构，而非钢木混合结构；动力采用燃煤蒸汽機，而非机帆混合动力。较無畏艦，则主炮数量较少，仍类似风帆战舰时代以接舷近战战术为主导思想，而非無畏艦以远距离重炮跨射作战为主要作战手段。在1890年代，各國海軍開始以英國作為藍本建造新型戰艦。典型的前無畏艦演进过程经历了英国-->-->至最后的过程，随后进入無畏艦时代。主要技术革新集中在炮塔上；从开始的固定露天炮台人力火炮旋转，演化至一体化炮塔机械力旋转；从梨形炮座，提弹机位于炮塔座圈之外，演化至炮塔轴心提弹机，全方向供弹。当这些千奇百怪的新技术在实战的尝试中稳定成型为各国采用后，最终促成了無畏型戰列艦的诞生。 (zh)

rdfs:label

بوارج ما قبل المدرعات (ar)
Predreadnought (cs)
Einheitslinienschiff (de)
Pre-dreadnought (es)
Pré-dreadnought (fr)
Kapal tempur pra-dreadnought (in)
Pre-dreadnought (it)
前弩級戦艦 (ja)
전노급함 (ko)
Pre-dreadnought battleship (en)
Przeddrednot (pl)
Pré-dreadnought (pt)
Додредноут (ru)
Pre-dreadnought (sv)
Пре-дредноут (uk)
前無畏艦 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:class of

is dbo:wikiPageRedirects of

is dbp:shipClass of