Kyrgyzstan (original) (raw)
- جمهورية قيرغيزستان الاشتراكية السوفياتية (بالقيرغيزية:Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы ؛ وبالروسية:Киргизская Советская Социалистическая Республика)، معروفة باسم قيرغيزستان، واحدة من جمهوريات الاتحاد السوفياتي الخمسة عشر وعاصمتها فرونزي. (ar)
- El Kirguizistan o Kirguizstan (kirguís: Кыргызстан, Qırğızstan, pronunciat [qɯrʁɯzˈstɑn]), oficialment denominat República Kirguís (kirguís: Кыргыз Республикасы, Qırğız Respublikası; rus: Кирги́зская Респу́блика, Kirguízskaia Respúblika), és un estat de l'Àsia Central. Molt muntanyós i sense sortida al mar, limita amb la República Popular de la Xina a l'est, amb el Kazakhstan al nord, amb el Tadjikistan al sud i amb l'Uzbekistan a l'oest. La capital n'és Bixkek. La història del Kirguizistan abasta una varietat de cultures i imperis. Encara que geogràficament aïllat pel seu terreny altament muntanyenc, el Kirguizistan ha estat en la cruïlla de diverses grans civilitzacions com a part de la Ruta de la Seda i altres rutes comercials. Habitat per una successió de tribus i clans, el Kirguizistan ha anat caient a poc a poc sota una major dominació. Entre els períodes d'autogovern va ser governat pels turcs orientals, l'imperi uigur i el poble khitan, abans de ser conquerit per l'imperi mongol en el segle XIII; va recuperar la independència però va ser envaït pels calmucs, els manxús i els uzbeks. En 1876, va passar a formar part de l'Imperi Rus, romanent a l'URSS com a República Socialista Soviètica Kirguís després de la Revolució Russa. Després de les reformes democràtiques de Mikhaïl Gorbatxov a l'URSS, en 1990 el candidat independentista Askar Akàiev va ser elegit president. El 31 d'agost de 1991, el Kirguizistan va declarar la seva independència de Moscou i es va establir un govern democràtic. El Kirguizistan va aconseguir la sobirania com a estat nacional després de la desintegració de la Unió Soviètica en 1991. Des de la seva independència, el Kirguizistan ha estat oficialment una república parlamentària unitària, encara que continua suportant conflictes ètnics, revoltes, problemes econòmics, governs de transició i conflictes polítics. (ca)
- La República Socialista Soviètica del Kirguizistan (RSS del Kirguizistan) és el nom que va rebre el Kirguizistan quan va formar part de la Unió Soviètica. El 14 d'octubre de 1924 es va crear l'Oblast Autònom de Kara-Kirgiuzia que formava part de la República Socialista Federativa Soviètica de Rússia. Posteriorment va passar a ser la República Socialista Soviètica Autònoma del Kirguizistan que també formava part de la RSFS de Rússia. Finalment, el 5 de desembre de 1936 va passar a ser una república constituent de l'URSS sota el nom de RSS del Kirgiuzistan. La independència es va declarar el 31 d'agost de 1991 passant-se a anomenar República del Kirguizistan l'endemà. (ca)
- Kyrgyzská sovětská socialistická republika (kyrgyzsky: Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, rusky: Киргизская Советская Социалистическая Республика) byla jednou ze svazových republik Sovětského svazu. Nacházela se ve Střední Asii na území současného Kyrgyzstánu. Hlavním městem bylo Frunze (od roku 1991 Biškek). (cs)
- Kyrgyzstán je rozdělen do sedmi oblastí (regionů). Hlavní město Biškek a město Oš jsou administrativně nezávislými městy (shaar). (cs)
- Kyrgyzstán (kyrgyzsky Кыргызстан, Kyrgyzstan, rusky Кирги́зия, Kirgizija), plným názvem Kyrgyzská republika, je stát ve střední Asii. Je druhým nejmenším z pěti středoasijských republik a zaujímá plochu 0,9 % tehdejšího Sovětského svazu. Jeho sousedé jsou Kazachstán na severu, Uzbekistán na západě a jihozápadě, Tádžikistán na jihozápadě a Čína na východě. Na území 200 tisíc km² žije přibližně 6,5 milionů obyvatel, z nichž 74% tvoří Kyrgyzové, dále Uzbeci (15 %) a Rusové (5,5 %); celkem 90 % obyvatel jsou muslimové. Hlavním a největším městem je Biškek. Zaznamenaná historie Kyrgyzstánu sahá přes 2000 let a zahrnuje různé kultury a říše. Ačkoli Kyrgyzstán byl díky velmi hornatému terénu, který pomohl zachovat jeho starodávnou kulturu, geograficky izolován, ležel na křižovatce několika velkých civilizací jako součást Hedvábné stezky a dalších obchodních a kulturních cest. I když byl Kyrgyzstán dlouho obýván řadou nezávislých kmenů a klanů, pravidelně podléhal cizí nadvládě. Mezi obdobími samosprávy jej ovládali Turkuti, Ujgurská říše a Kitani, než jej ve 13. století dobyli Mongolové. Následně získal nezávislost, ale byl napaden Kalmyky, Mandžuy a Uzbeky. V roce 1876 se stala součástí ruského impéria a po ruské revoluci v roce 1917 zůstal součástí Sovětského svazu pod názvem Kyrgyzská sovětská socialistická republika. Po demokratických reformách Michala Gorbačova v SSSR byl v roce 1990 zvolen prezidentem sovětské socialistické republiky kandidát podporující nezávislost Askar Akajev. Dne 31. srpna 1991 vyhlásil Kyrgyzstán nezávislost na Moskvě a následně byla ustanovena demokratická vláda. Suverenitu jako národní stát získal až po definitivním rozpadu Sovětského svazu v prosinci 1991. Od získání nezávislosti je suverénní stát oficiálně unitární parlamentní republikou, i když nadále přetrvávají etnické konflikty, povstání, ekonomické problémy, přechodné vlády a politický konflikt. Kyrgyzstán je členem Společenství nezávislých států, Euroasijského ekonomického svazu, Organizace Smlouvy o kolektivní bezpečnosti, Šanghajské organizace pro spolupráci, Organizace islámské spolupráce, Turkické rady, Turkické komunity a OSN. Etničtí Kyrgyzové tvoří většinu ze šesti milionů obyvatel v zemi, následované významnými menšinami Uzbeků a Rusů. Kyrgyzština je úzce spjata s dalšími turkickými jazyky, ačkoli ruštinou se stále ještě široce hovoří a je úředním jazykem, jako dědictví století rusifikace. Podle CIA World Factbook tvoří devadesát procent populace muslimové, přičemž většinou jde o sunnity. Kromě svého turkického původu nese kyrgyzská kultura prvky perského, mongolského a ruského vlivu. (cs)
- Die Kirgisische Sozialistische Sowjetrepublik oder kurz: Kirgisische SSR bzw. KiSSR (vereinzelt auch als SSR Kirgisien bezeichnet) war bis zur Unabhängigkeit Kirgisistans 1991 eine Unionsrepublik der Union der Sozialistischen Sowjetrepubliken. (de)
- Kirgisistan [kɪrˈɡiːzɪstaːn], auch Kirgistan (kirgisisch Кыргызстан Kyrgysstan, russisch Киргизстан Kirgisstan), veraltet Kirgisien; amtlich Kirgisische Republik (kirgisisch Кыргыз Республикасы Kyrgys Respublikassy, russisch Киргизская Республика Kirgisskaja Respublika), ist ein Binnenstaat in Zentralasien mit rund 6,5 Millionen Einwohnern, die mehrheitlich (zu etwa 65 %) muslimische Kirgisen sind. Kirgisistan ist sehr gebirgig. Das Land grenzt im Norden an Kasachstan, im Osten an China, im Süden an Tadschikistan und im Westen an Usbekistan. Hauptstadt und mit rund einer Million Einwohnern größte Stadt ist Bischkek. Weitere wichtige Städte sind Osch, Dschalalabat und Karakol. Die ehemalige Sowjetrepublik Kirgisistan machte in den 2010er Jahren große Schritte hin zur Demokratie. Seit der Amtsübernahme von Sadyr Dschaparow im Jahr 2020 wird Kirgisistan allerdings wieder autoritär regiert. (de)
- قيرغيزستان أو قِرغِزِستان (بالقيرغيزية: Кыргызстан) وتعرف رسميا باسم الجمهورية القيرغيزية (بالقيرغيزية: Кыргыз Республикасы) (بالروسية: Кыргызская Республика) (بالعربية: الجمهورية القرغيزية)، ولها تسميات أخرى أيضا (بالعربية: قرغيزيا)، (بالإنجليزية: Kirghizia)، (بالروسية: Киргизия). هي دولة ذات تضاريس جبلية غير ساحلية تقع في آسيا الوسطى. تحدها كازاخستان شمالا، أوزبكستان من الغرب والجنوب الغربي، طاجيكستان من الجنوب الشرقي والصين شرقا. عاصمتها وأكبر مدنها هي مدينة بيشكك. يمتد تاريخ قيرغيزستان المدون لأكثر من 2000 سنة، ويشمل مجموعة متنوعة من الثقافات والإمبراطوريات. وعلى الرغم من أن قيرغيزستان معزولة جغرافيا بسبب تضاريسها الجبلية العالية، التي ساعدت على الحفاظ على ثقافتها القديمة، إلا أنها كانت على مفترق طرق بين عدة حضارات عظيمة كجزء من طريق الحرير وغيره من الطرق التجارية والثقافية. وقعت قيرغيزستان بشكل دوري تحت السيطرة الأجنبية ولم تحصل على السيادة كدولة قومية إلا بعد تفكك الاتحاد السوفياتي عام 1991. منذ إعلان استقلالها أصبحت الدولة ذات سيادة بشكل رسمي دولة مركزية جمهورية برلمانية، على الرغم من أنها لا تزال تعاني من الصراعات العرقية والثورات والمتاعب الاقتصادية والحكومات الانتقالية والصراع السياسي. قيرغيزستان عضو في رابطة الدول المستقلة، الاتحاد الاقتصادي الأوروآسيوي، منظمة معاهدة الأمن الجماعي، منظمة شنغهاي للتعاون، منظمة التعاون الإسلامي، المجلس التركي، المنظمة الدولية للثقافة التركية والأمم المتحدة. يشكل القيرغيز غالبية سكان البلاد البالغ عددهم ستة ملايين نسمة، ويليهم أقليات كبيرة من الأوزبك والروس. على الرغم من انتشار اللغة الروسية على نطاق واسع واعتبارها لغة رسمية في قيرغيزستان إلا أن اللغة القيرغيزية ترتبط ارتباطًا وثيقًا باللغات الأتراكية الأخرى. والإسلام دين غالبية السكان. تأثرت الثقافة القرغيزية بالثقافات الفارسية والمنغولية والروسية. (ar)
- Η Κιργιζική Σοβιετική Σοσιαλιστική Δημοκρατία (συντομογραφία: ΚΣΣΔ ή Κιργιζική ΣΣΔ, κιργιζικά: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы, ρωσικά: Киргизская Советская Социалистическая Республика Kirgizskaya) ήταν μία από τις δεκαπέντε Σοσιαλιστικές Δημοκρατίες που συγκροτούσαν την Σοβιετική Ένωση. Βρίσκονταν στην κεντρική Ασία και συνόρευε στον βορά με την Καζακική ΣΣΔ, στα δυτικά με την Ουζμπεκική ΣΣΔ, στα νοτιοδυτικά με την Τατζικική ΣΣΔ και στα ανατολικά με την Λαϊκή Δημοκρατία της Κίνας. Πρωτεύουσα και μεγαλύτερη πόλη ήταν το Φρούνζε, που σήμερα ονομάζεται Μπισκέκ. Μετά την διάλυση της ΕΣΣΔ το 1991, η Κιργιζική ΣΣΔ έγινε η ανεξάρτητη Δημοκρατία του Κιργιστάν. (el)
- Η Δημοκρατία της Κιργιζίας (κιργιζικά: Кыргыз Республикасы, ρωσικά: Кыргызская Республика) (γνωστή και ως Κιργιστάν ή Κιργκιστάν) είναι κράτος της κεντρικής Ασίας. Περικλείεται από την Κίνα, το Καζακστάν, το Τατζικιστάν και το Ουζμπεκιστάν. Πρωτεύουσά της είναι η Μπισκέκ. Προηγουμένως ήταν δημοκρατία της Σοβιετικής Ένωσης και είναι ανεξάρτητη από το 1991. Έχει έκταση 198.500 τ.χλμ. και πληθυσμό 6.747.323 κατοίκους, σύμφωνα με επίσημη εκτίμηση για το 2022. Επίσημες γλώσσες της χώρας είναι η κιργιζική (μια τουρκική γλώσσα) και η ρωσική. Η καταγεγραμμένη ιστορία του Κιργιστάν ξεπερνά τα 2.000 χρόνια, περιλαμβάνοντας μια ποικιλία πολιτισμών και αυτοκρατοριών. Το Κιργιστάν έχει βρεθεί στα σταυροδρόμια αρκετών μεγάλων πολιτισμών ως μέρος του Δρόμου του Μεταξιού και άλλων εμπορικών και πολιτιστικών διαδρομών. Επίσης, η γεωγραφική απομόνωση λόγω των υψηλών οροσειρών της χώρας, έχει βοηθήσει στη διατήρηση των αρχαίων πολιτισμών. Καθώς έχει κατοικηθεί από διάφορες ανεξάρτητες φυλές, κατά καιρούς το Κιργιστάν έχει περιέλθει υπό την ξένη κυριαρχία και έγινε ανεξάρτητο μόνο μετά τη διάλυση της Σοβιετικής Ένωσης το 1991. Από την ανεξαρτησία, το Κιργιστάν είναι επισήμως μία ενωτική κοινοβουλευτική δημοκρατία, ωστόσο συνεχίζει να βιώνει εθνικές συγκρούσεις, επαναστάσεις, οικονομικά προβλήματα, μεταβατικές κυβερνήσεις και πολιτικές συγκρούσεις. Το Κιργιστάν είναι μέλος της Κοινοπολιτείας των Ανεξάρτητων Κρατών, της Ευρασιατικής Οικονομικής Ένωσης, του Οργανισμού Συμφωνίας για τη Συλλογική Ασφάλεια, του Οργανισμού Συνεργασίας της Σαγκάης, του Οργανισμού Ισλαμικής Συνεργασίας, του Τουρκικού Συμβουλίου, της κοινότητας και των Ηνωμένων Εθνών. Οι Κιργίζιοι αποτελούν την πλειονότητα του πληθυσμού της χώρας, και ακολουθούνται από σημαντικές μειονότητες Ουζμπέκων και Ρώσων. Τα Κιργιζικά έχουν στενότερη σχέση με άλλες τουρκικές γλώσσες, ενώ τα Ρώσικα ομιλούνται από σημαντικό μέρος του πληθυσμού και είναι επίσημη γλώσσα, και είναι αποτέλεσμα της κληρονομιάς του ενός αιώνα ρωσοποίησης. Η πλειοψηφία του πληθυσμού είναι Μουσουλμάνοι. Εκτός από την τουρκική προέλευση, ο κιργιζικός πολιτισμός έχει στοιχεία περσικής, μογγολικής και ρωσικής επίδρασης. (el)
- Kirgizio (kirgize Кыргызстан, ruse Кыргызстан), formale Kirgiza Respubliko, estas lando en Centra Azio, kies landlimoj tuŝas tiujn de Ĉinio, Kazaĥio, Taĝikio kaj Uzbekio. Ĝia ĉefurbo estas Biŝkeko (antaŭe nomita Frunze de 1926 ĝis 1991). Kirgizio estas montara lando sen maraliro. Ĝi estis socialista respubliko de Sovetunio, sed sendependiĝis en 1991. (eo)
- La Kirgiza Soveta Socialisma Respubliko, mallongigite kiel SSR Kirgizio (kirgize Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) estis la oficiala nomo de Kirgizio kiam ĝi estis unu el la 15 respublikoj de Sovetunio dum pluraj jardekoj. (eo)
- Kirguistán, Kirguizistán (en kirguís, Кыргызстан, Kırgızstan; en ruso, Кыргызстан, Kırgızstan), oficialmente República Kirguisa (en kirguís, Кыргыз Республикасы, Kırgız Respublikası; en ruso, Кыргызская Республика, Kyrgýzskaya Respúblika), es un país montañoso ubicado en el corazón del continente asiático, que no tiene salida al mar. Geográficamente pertenece a la región de Asia Central y comparte fronteras con la República Popular China, Kazajistán, Tayikistán y Uzbekistán. Su capital y ciudad más poblada es Biskek. La historia de Kirguistán abarca una gran variedad de culturas e imperios en los últimos dos mil años. Aunque aislada geográficamente por su densa orografía –lo que ha ayudado al país a preservar su cultura antigua–, Kirguistán ha estado históricamente en medio de rutas comerciales y culturales, como la Ruta de la Seda, que han unido civilizaciones distantes. Siempre habitada por una sucesión de tribus y clanes independientes, ha llegado a estar, periódicamente, bajo dominio extranjero. Solo después de la desintegración de la Unión Soviética en 1991 ha alcanzado la soberanía como estado-nación. A pesar de la lucha de Kirguistán para la estabilización política de los conflictos étnicos, las revueltas, los problemas económicos, los gobiernos de transición y los conflictos de los partidos políticos, mantiene una república parlamentaria unitaria. Una revolución en abril de 2010 derrocó al expresidente Kurmanbek Bakiyev y dio lugar a la adopción de una nueva constitución y el nombramiento de un gobierno interino. Las elecciones para el cargo de presidente de Kirguistán se celebraron en noviembre de 2011. El idioma nacional, kirguís, está estrechamente relacionado con las otras lenguas túrquicas, con las que comparte fuertes lazos culturales e históricos. Kirguistán es uno de los miembros activos del Consejo Túrquico y la comunidad TÜRKSOY. Es también miembro de la Organización de Cooperación de Shanghái, la Comunidad de Estados Independientes, la Comunidad Económica de Eurasia, el movimiento de Países No Alineados y la Organización de Cooperación Islámica. El 8 de mayo de 2015, se incorporó como país miembro de pleno derecho a la Unión Económica Euroasiática junto con Armenia, Bielorrusia, Kazajistán y Rusia. (es)
- Kirgizistan (kirgizeraz: Кыргызстан, Kyrgyzstan; errusieraz: Кыргызстан) edo Kirgizia (errusieraz: Киргизия), izen ofiziala Kirgizistango Errepublika (kirgizeraz: Кыргыз Республикасы, Kyrgyz Respublikasy; errusieraz: Кыргызская Республика, translit.: Kyrgyzskaya Respublika), Erdialdeko Asiako estatu burujabea da, itsasbazterrik gabekoa. Mugakide ditu Kazakhstan iparraldean, Uzbekistan hego-mendebaldean, Tajikistan hegoaldean eta Txina hego-ekialdean. 199.951 kilometro koadroko eremua hartzen du, eta 6,6 milioi biztanle zituen 2021ean. Hiriburua Bixkek da. (eu)
- Kirgiziako Sobietar Errepublika Sozialista (errusieraz: Киргизская Советская Социалистическая Республика; kirgizeraz: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) Sobietar Batasuna osatzen zuten hamabost errepubliketako bat zen. Hiriburua Bishkek (Frunze) zen. 1989. urteko datuen arabera, herrialdearen azalera 198.500 km²-koa zen (Sobietar Batasuneko zazpigarren handiena) eta 4.257.800 biztanle zeuden (hamargarren herrialde handiena), 21,4 biztanle km²-ko dentsitatearekin. Sobietar errubloa erabiltzen zuten. Hizkuntza nagusiak kirgizera eta errusiera ziren. (eu)
- La República Socialista Soviética de Kirguistán, abreviada como RSS de Kirguistán (en ruso: Киргизская Советская Социалистическая Республика, en kirguís: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) fue una de las quince repúblicas constituyentes de la antigua Unión Soviética, desde 1936 hasta 1991. (es)
- Le Kirghizistan, Kirghizstan ou Kirghizie, en forme longue la République kirghize (en kirghize Kyrgyzstan, Кыргызстан et Qırğız Respublikası, Кыргыз Республикасы, en russe Kirguizia, Киргизия et Kirguizskaïa Respoublika, Киргизская Республика), est un pays d'Asie centrale. Extrêmement montagneuse, peuplée à l'origine par des populations nomades, cette ancienne république de l'URSS a obtenu son indépendance lors de l'effondrement de cette dernière en 1991. Ses habitants s'appellent les Kirghizes. Les deux langues officielles sont le kirghize et le russe. Bichkek est la capitale et la ville la plus peuplée du pays. (fr)
- La République socialiste soviétique kirghize (en kirghize : Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы, Kyrgyz Sovettik Sotsialisttik Respublikasy ; en russe : Киргизская Советская Социалистическая Республика, Kirguizskaïa Sovietskaïa Sotsialistitcheskaïa Respoublika ; littéralement « République socialiste des conseils kirghize »), également connue sous le nom de Kirghizie, est l'une des quinze républiques de l'Union soviétique. Sa capitale est la ville de Frounzé. Elle est devenue indépendante en 1991, laissant place au Kirghizistan. (fr)
- Kyrgyzstan, or the Kyrgyz Republic, is a landlocked country in Central Asia. Kyrgyzstan is bordered by Kazakhstan to the north, Uzbekistan to the west, Tajikistan to the south, and the People's Republic of China to the east. Its capital and largest city is Bishkek. Ethnic Kyrgyz make up the majority of the country's seven million people, followed by significant minorities of Uzbeks and Russians. The Kyrgyz language is closely related to other Turkic languages. Kyrgyzstan's history spans a variety of cultures and empires. Although geographically isolated by its highly mountainous terrain, Kyrgyzstan has been at the crossroads of several great civilizations as part of the Silk Road along with other commercial routes. Inhabited by a succession of tribes and clans, Kyrgyzstan has periodically fallen under larger domination. Turkic nomads, who trace their ancestry to many Turkic states. It was first established as the Yenisei Kyrgyz Khaganate later in the 13th century, Kyrgyzstan was conquered by the Mongols; it regained independence, but was later invaded by Dzungar Khanate. After the fall of Dzhungars, Kyrgyz and Kipchaks were an integral part of Kokand Khanate. In 1876, Kyrgyzstan became part of the Russian Empire, and in 1936, the Kirghiz Soviet Socialist Republic was formed to become a constituent republic of the Soviet Union. Following Mikhail Gorbachev's democratic reforms in the USSR, in 1990 pro-independence candidate Askar Akayev was elected president. On 31 August 1991, Kyrgyzstan declared independence from Moscow and a democratic government was established. Kyrgyzstan attained sovereignty as a nation state after the breakup of the Soviet Union in 1991. After independence, Kyrgyzstan was officially a unitary presidential republic; after the Tulip Revolution it became a unitary parliamentary republic, although it gradually developed an executive president and was governed as a semi-presidential republic before reverting to a presidential system in 2021. Throughout its existence, the country has continued to endure ethnic conflicts, revolts, economic troubles, transitional governments and political conflict. Kyrgyzstan is a member of the Commonwealth of Independent States, the Eurasian Economic Union, the Collective Security Treaty Organization, the Shanghai Cooperation Organisation, the Organisation of Islamic Cooperation, the Organization for Security and Cooperation in Europe, the Organisation of Turkic States, the Türksoy community and the United Nations. It is a developing country ranked 118th in the Human Development Index, and is the second poorest country in Central Asia. The country's transitional economy is heavily dependent on deposits of gold, coal and uranium. (en)
- Tír iar-Shóivéadach i lár na hÁise is ea Poblacht na Cirgise. Tá sí ag críochantacht leis an Úisbéiceastáin, leis an gCasacstáin, leis an Táidsíceastáin, agus leis an Sín. Ar nós an chuid is mó de na poblachtaí iar-Shóivéadacha i lár na hÁise, labhraítear teanga Thurcach inti, teanga a dtugtar Cirgis (Chirgíz) uirthi. Bhain an Chirgeastáin amach a neamhspleáchas sa bhliain 1991 ón Aontas Sóivéadach, ar nós na bpoblachtaí iar-Shóivéadacha eile. Is í Bíscéic príomhchathair na tíre. Is tír an-sléibhteach í an Chirgeastáin, agus is í Loch Issícúil an loch is mó sa tír - ceann de na lochanna is airde ar domhan. Tá breac rua (nó farol i Rúisis) le fáil ann nach bhfuil le fáil in áit ar bith eile. (ga)
- Republik Sosialis Soviet Kirgizstan atau Republik Sosialis Soviet Kirgizia, disingkat RSS Kirgizstan atau RSS Kirgizia, adalah nama bagi Kirgizstan saat masih merupakan bagian dari Uni Soviet. Ibu kotanya adalah Frunze. Jumlah penduduknya pada tahun 1989 mencapai 4.257.800 jiwa. RSS Kirgizstan didirikan pada tanggal 14 Oktober 1924 sebagai yang terletak di RSFS Rusia. Pada tanggal 1 Februari 1926, statusnya diubah menjadi , tetapi masih merupakan bagian dari RSFS Rusia. Pada tanggal 5 Desember 1936, wilayah tersebut resmi menjadi republik baru di Uni Soviet. RSS Kirgizstan menyatakan kemerdekaannya dari Uni Soviet pada tanggal 31 Agustus 1991. Selanjutnya, negara tersebut dinamakan ulang menjadi Republik Kirgizstan. * l * * s (in)
- Wilayah administratif di Kirgizstan terbagi atas tujuh region. (Bahasa Kirgiz: облусу, oblusu; Bahasa Rusia: область, oblast'). Bishkek selaku ibu kota Kirgizstan secara administratif merupakan sebuah kota mandiri (shaar atau gorod) juga ibu kota dari Region Chuy.Setiap region terbagi atas beberapa (raion). (in)
- Kirgizstan (kir-gi-STAN) secara resmi Republik Kirgiz. Sebelumnya dikenal sebagai Kirghizia, adalah sebuah negara yang terletak di Asia Tengah yang terkurung daratan dan pegunungan. Kirgizstan berbatasan dengan Kazakhstan di sebelah utara, Uzbekistan di barat, Tajikistan di barat daya dan Tiongkok di timur. Ibu kota dan kota terbesar adalah Bishkek. Sejarah Kirgizstan mencakup lebih dari 2,000 tahun. Meliputi berbagai budaya dan kerajaan. Secara historis Kirgizstan berada di persimpangan beberapa peradaban besar, yaitu sebagai bagian dari Jalur Sutra dan rute komersial dan budaya lainnya. Kirgizstan berada di bawah dominasi asing dan mencapai kedaulatan sebagai negara-bangsa setelah pecahnya Uni Soviet pada tahun 1991. Setelah kemerdekaan, Kirgizstan telah resmi menjadi negara yang berdaulat, meskipun konflik etnis terus bertahan, pemberontakan, masalah ekonomi, pemerintah transisi dan konflik partai politik. Kirgizstan adalah anggota dari Persemakmuran Negara-Negara Merdeka, Uni Ekonomi Eurasia, CSTO, Organisasi Kerja Sama Shanghai, Organisasi Kerja Sama Islam, Dewan Turki, komunitas TÜRKSOY dan Perserikatan Bangsa-Bangsa (PBB). Etnis Kirgiz mencapai mayoritas 5,7 juta orang di negara ini, diikuti oleh minoritas yang signifikan dari Uzbek dan Bangsa Rusia. Bahasa resmi, Kirgiz, terkait erat dengan bahasa Turki lainnya. Mayoritas penduduk (64 persen) adalah Muslim non-denominasi. Selain asal Turki, budaya Kirgiz dikenakan unsur Persia, Mongolia dan pengaruh Rusia. (in)
- Il Kirghizistan (in kirghiso: Кыргызстан?, traslitterato: Kırgızstan; in russo: Киргизия?, traslitterato: Kirgizija), in italiano anche Chirghisia, Kirghisia o Kirghizia, ufficialmente Repubblica del Kirghizistan (in kirghiso: Кыргыз Республикасы?, traslitterato: Kırgız Respublikası; in russo: Киргизская Республика?, traslitterato: Kirgizskaja Respublika), è uno Stato indipendente dell'Asia centrale, senza sbocco sul mare. Confina con Cina, Kazakistan, Tagikistan e Uzbekistan. La capitale e città più importante è Biškek, chiamata Frunze durante il periodo sovietico. La superficie è poco meno di 200000 km², la popolazione ammonta a 5 550 239 abitanti (stima 2010). Il Kirghizistan prende il nome dal popolo dei kirghisi, unito a -stan che significa "paese".Dal 1936, con il nome di Repubblica Socialista Sovietica Kirghisa, fu una Repubblica federata dell'Unione Sovietica fino al 1991, anno in cui divenne indipendente dall'URSS; dal 1992 è membro delle Nazioni Unite. (it)
- キルギスは7つの州 (oblast) と2つの特別市 (shaar) から成り立つ。州はさらに地方 (raion) に分かれる。地方長官は中央政府が任命する。aiyl okmotu と呼ばれる自治体は、最大で20程度の集落から構成されており、選挙で選ばれた村長のほか議会が設置されている。 (ja)
- La Repubblica Socialista Sovietica Kirghisa (in kirghiso: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы?, traslitterato: Kırgız Sovettik Sotsialisttik Respublikası; in russo: Киргизская Советская Социалистическая Республика?, traslitterato: Kirgizskaja Sovetskaja Socialističeskaja Respublika), anche conosciuta come Kirghizia, fu una repubblica costituente l'Unione Sovietica che esistette dal 1936 fino al 1991, quando fu dichiarata indipendente come Kirghizistan. Senza sbocco al mare e montagnoso, confinava con il Tagikistan e con la Cina a sud, con l'Uzbekistan ad ovest e con il Kazakistan a nord. Fu governata, dal 1936 al 1990, dal Partito Comunista del Kirghizistan, un ramo del Partito Comunista dell'Unione Sovietica. Il 15 dicembre 1990 la RSS Kirghisa prese il nome di Repubblica Socialista del Kirghizistan dopo aver dichiarato la propria sovranità. Il 31 agosto 1991 fu trasformata nel Kirghizistan indipendente. (it)
- キルギス共和国(キルギスきょうわこく、キルギス語: Кыргыз Республикасы、露: Киргизская Республика)、通称キルギスは、中央アジアに位置する共和制国家。かつての正式国名はキルギスタンであり、改称以降も別称として公式に認められている。首都であり最大の都市はビシュケクである。 ソビエト連邦の崩壊に伴い独立した。内陸国で、カザフスタン、中華人民共和国、タジキスタン、ウズベキスタンと国境を接する。 (ja)
- Le regioni del Kirghizistan (oblast') sono la suddivisione di primo livello del Paese; sono pari a 7 e sono ulteriormente suddivise in distretti (rajon). Alle regioni sono equiordinate 2 città autonome, Biškek e Oš. (it)
- 키르기스스탄은 7개의 주(област)와 1개의 수도(비슈케크), 1개의 행정 도시(shaar)로 구성되어 있다. 키르기스스탄에는 다음과 같은 행정 구역이 있다. (괄호 안에 있는 내용은 주도) 1. * 비슈케크 (행정 도시) 2. * 밧켄 주 (밧켄) 3. * 추이 주 (비슈케크) 4. * 잘랄아바트 주 (잘랄아바트) 5. * 나린 주 (나린) 6. * 오시 주 (오시) 7. * 탈라스 주 (탈라스) 8. * 이식쿨 주 (카라콜) 9. * 오시 (행정 도시) (ko)
- ( 키르기스는 여기로 연결됩니다. 다른 키르기스에 대해서는 키르기스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 키르기즈 공화국(키르기스어: Кыргыз Республикасы 크르그즈 레스푸블리카스, 러시아어: Кыргызская Республика 키르기스스카야 레스푸블리카[*], 문화어: 끼르기즈 공화국), 약칭 키르기스스탄(키르기스어: Кыргызстан 크르그스스탄 [qɯrʁɯsˈstɑn], 영어: Kyrgyzstan, 러시아어: Киргизия 키르기지야[*] [kʲɪrˈɡʲizʲɪjə])은 중앙아시아 내륙에 위치한 공화국이다. 키르기스어(국어) 및 러시아어를 공용어로 사용하며, 수도는 비슈케크다. 키르기스인이 국민의 다수를 차지한다. 한때 소련의 구성 공화국이었다가 1991년에 독립하였다. 우즈베키스탄, 타지키스탄, 카자흐스탄, 중화인민공화국과 접경하고 있으며, 국토의 거의 대부분이 산이어서 중앙아시아의 스위스라고 부르기도 한다. 1936년 소련을 구성하는 공화국이 되었으며, 1991년 8월 독립을 선언하고 12월 CIS(독립국가연합)에 가입했다. 2005년까지는 혁명과 내전으로 정국불안이 이어졌다. 톈산 산맥과 파미르 아라이 산맥에 있는 산악 지역의 국가로서 기후는 매우 건조하다. 주민은 키르기스인이 73.3%, 우즈베크인이 14.6%, 러시아인이 5.6%, 기타 0.1% 등이다. 주요 종교는 이슬람이며 의무교육은 9년이다. 산지의 목초지가 넓기 때문에 양의 이목(移牧)을 행하고 있다. 호밀, 밀, 사탕무, 담배, 과수재배 등의 농업과, 석탄, 석유, 천연가스, 석회석, 우라늄, 목재, 제분업, 제당업, 유황, 수은 등의 공업이 있다. (ko)
- キルギス・ソビエト社会主義共和国(キルギス・ソビエトしゃかいしゅぎきょうわこく、キルギス語: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы、ロシア語: Киргизская Советская Социалистическая Республика)は、ソビエト連邦構成共和国の1つ。1991年8月31日、キルギスタン共和国(1993年5月、キルギス共和国に改称)として独立した。 (ja)
- 키르기스 소비에트 사회주의 공화국(키르기스어: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы 키르기스 소베티크 소치알리스티크 레스푸블리카시, 러시아어: Киргизская Советская Социалистическая Республика 키르기스스카야 키르기스스카야 소베츠카야 소치알리스티체스카야 레스푸블리카[*])은 소비에트 연방을 구성했던 공화국 가운데 하나였다. 현재는 키르기스스탄 공화국이라는 이름으로 주권 국가로 있다. (ko)
- Kirgizië is onderverdeeld in zeven oblasten (meervoud: oblastlar) en twee steden (shaar). De oblasten zijn verder onderverdeeld in rayons die worden bestuurd door, door de overheid benoemde, functionarissen. Rurale gemeenschappen (aiyl okmotus) bestaan maximaal uit 20 kleine nederzettingen en hebben een eigen bestuur, met eigen verkozen burgemeesters en gemeenteraden. (nl)
- De Kirgizische Socialistische Sovjetrepubliek (Kirgizische SSR) (Kirgizisch: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы; Kyrgyz Sovettik Sotsialisttik Respublikasy, Russisch: Киргизская Советская Социалистическая Республика; Kirgizskaja Sovjetskaja Sotsialistitsjeskaja Respoeblika) was van 1936 tot 1990 een van de vijftien unierepublieken van de Sovjet-Unie en de voorganger van de huidige republiek Kirgizië. (nl)
- Kirgizië (uitspraak: [kɪrˈɣizijə]) of Kirgistan (Kirgizisch: Кыргызстан), officieel de Kirgizische Republiek (Kirgizisch: Кыргыз Республикасы, Kyrgyz Respublikasy), is een land in Centraal-Azië. Het land is een binnenstaat en wordt begrensd door Oezbekistan, Kazachstan, China en Tadzjikistan. De helft van het land, dat een totale oppervlakte heeft van 199.949 km², ligt boven 3000 meter hoogte in het Tiensjangebergte. De hoofdstad is Bisjkek in het noorden van het land. Vanaf de 19e eeuw kwam Kirgizië stap voor stap onder het gezag te staan van het Russische Rijk en later de Sovjet-Unie. In 1936 werd Kirgizië een socialistische sovjetrepubliek. Bij het uiteenvallen van de Sovjet-Unie verklaarde Kirgizië zich in 1991 onafhankelijk en in 1993 werd een grondwet van kracht die het staatshoofd verregaande bevoegdheden geeft. De Centraal-Aziatische republiek kent in het zuiden nog steeds etnische spanningen, vooral tussen Oezbeekse en Kirgizische bevolkingsgroepen. Van de inwoners zijn 73 procent Kirgiezen, Oezbeken vormen met 15 procent een etnische minderheid. Het land kent problemen met corruptie, georganiseerde misdaad en slechte economische omstandigheden. Het land behoort tot de Organisatie van Turkse Staten. (nl)
- Kirgiska Socjalistyczna Republika Radziecka, Kirgizja (ros. Киргизская Советская Социалистическая Республика, Kirgizskaja Sowietskaja Socjalisticzeskaja Riespublika, kirg. Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) – była republiką ZSRR w latach 1936–1991. Powstała z przekształcenia istniejącej od 1926 r. Kirgiskiej Autonomicznej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej, która z kolei została utworzona z powstałego w 1924 r. Kara-Kirgiskiego Obwodu Autonomicznego. W 1991 r. Kirgiska SRR zyskała niepodległość jako Kirgistan, a nazwa stolicy kraju, Frunze została przemianowana na Biszkek. Prezydent Kirgiskiej SRR (od 1990 r.), Askar Akajew był także prezydentem niepodległego Kirgistanu do 2005 r. (pl)
- Kirgistan, Republika Kirgiska (kirg. Кыргызстан, Кыргыз Республикасы, trb. Kyrgyzstan, Kyrgyz Respublikasy; ros. Киргизия, Киргизская Республика, trb. Kirgizija, Kirgizskaja Respublika; w okresie radzieckim w języku polskim pod nazwą Kirgizja, po ogłoszeniu niepodległości przejściowo również jako Kyrgystan) – państwo w Azji Środkowej. Graniczy z Chinami (dł. granicy 858 km), Kazachstanem (1051 km), Tadżykistanem (870 km) i Uzbekistanem (1099 km). (pl)
- A República Socialista Soviética Quirguiz (em quirguiz: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы; em russo: Киргизская Советская Социалистическая Республика; romaniz.: Kirgizskaya Sovetskaya Sotsialisticheskaya Respublika), também conhecida como Quirguízia Soviética, foi uma das repúblicas constituintes da União Soviética. País sem saída para o mar e montanhoso, fazia fronteira com a RSS Tajique e com a China ao sul, RSS Uzbeque a oeste e RSS Cazaque ao norte. Foi fundada em 1936, após a elevação da – que, por sua vez, originara-se do , que pertencia à RSFS Russa – à categoria de república soviética. Em 1990, um intenso conflito entre grupos étnicos quirguizes e uzbeques ocorreu nas cidades de Osh e Uzgen, próximo à fronteira com a RSS Uzbeque. No mesmo ano, a república declarou sua soberania estatal, transformando-se, no ano seguinte, no Quirguistão independente. Uma nova constituição foi adotada em 1991. Assim como as demais repúblicas soviéticas, era uma república socialista unitária de inspiração marxista-leninista, tendo um Presidente ocupando o posto de chefe de Estado e o Presidente do Conselho de Ministros o de chefe de governo. Por toda sua existência, foi governada pelo único partido político permitido pela lei, o braço quirguiz do Partido Comunista da União Soviética. O maior grupo étnico do país era o povo quirguiz, entretanto, devido ao grande número de deportações para o país, houve períodos de relevante variação étnica. Em 1991, o país apresentava, em sua composição demográfica, 22% de russos e 13% de uzbeques, tendo tido minorias chechenas, inguches, carachais e bálcaras. De maneira geral, o país era de maioria muçulmana e falante de línguas turcomanas. (pt)
- O Quirguistão (em quirguiz: Кыргызстан, translit.: Kırgıstan pronunciado: [qɯrʁɯsˈstɑn]; em russo: Киргизия, Кыргызстан , translit: Kyrgyzstan), por vezes Quirguizistão ou ainda Quirguízia, oficialmente República Quirguiz (em quirguiz: Кыргыз республикасы, translit.: Kırgız Respublikası; em russo: Кыргызская Республика, translit.: Kyrgyzskaya Respublika), é um país da Ásia Central, ex-integrante da antiga União Soviética. Tem fronteira ao norte com o Cazaquistão, a oeste com o Uzbequistão, a sul com o Tajiquistão e a leste com a China. Sua capital é Bisqueque, a maior cidade do país. A história do Quirguistão remonta há mais de 2000 anos, abrangendo uma variedade de culturas e impérios. Apesar de geograficamente isolado por causa do seu terreno montanhoso - o que tem ajudado a preservar sua cultura milenar - o Quirguistão tem sido colocado historicamente na encruzilhada de várias grandes civilizações, ou seja, como parte da Rota da Seda e outras rotas comerciais e culturais. Embora longamente habitado por uma sucessão de tribos e clãs independentes, o Quirguistão caiu periodicamente sob a dominação estrangeira, devido à sua localização estratégica, atingindo soberania como um Estado soberano somente após a dissolução da União Soviética, em 1991. Desde a independência, o Quirguistão é oficialmente uma unitária república parlamentar, embora continue a ser afetada por conflitos étnicos, revoltas populares, problemas econômicos, governos de transição e crises de partidos políticos. O país é membro da Comunidade dos Estados Independentes (CEI), da União Econômica Eurasiática (UEE), da Organização do Tratado de Segurança Coletiva (OTSC), Organização para Cooperação de Xangai, a Organização para a Cooperação Islâmica (OCI), da Organização Internacional da Cultura Turca (TÜRKSOY) e da Organização das Nações Unidas (ONU). A maioria dos 5,7 milhões de habitantes do país são etnicamente quirguizes, seguido por minorias significativas de uzbeques e russos. A língua oficial é o quirguiz, que está intimamente relacionada com as outras línguas turcas, embora a língua russa também seja falada por uma parte minoritária da população, como parte do legado de uma política secular de russificação. A religião muçulmana é mais praticada no país, representando cerca de 64% da população religiosa. Além de suas origens turcas, a cultura do Quirguistão é composta por elementos de origem persa, mongol e de influência russa. (pt)
- Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика (кирг. Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) или Киргизская ССР (кирг. Кыргыз ССР) — союзная республика в составе Советского Союза с 5 декабря 1936 года до 31 августа 1991 года. (ru)
- Кирги́зия, или Кыргызста́н (кирг. Кыргызстан [qɯrʁɯzˈstɑn]), официально — Кирги́зская Респу́блика, или Кыргы́зская Респу́блика (кирг. Кыргыз Республикасы, аббревиатура — КР) — государство в Центральной Азии, расположенное в западной и центральной части горной системы Тянь-Шань и на Памиро-Алае. На севере граничит с Казахстаном, на западе — с Узбекистаном, на юго-западе — с Таджикистаном, на востоке и юго-востоке — с Китаем. Столица — Бишкек, является самым населённым городом республики, постоянное население которого на начало 2020 года — 1 053 900 человек. Второй город по населению — Ош. Киргизия является президентской, светской, унитарной республикой. Государственный язык — киргизский, официальный — русский. Денежная единица — киргизский сом. По площади территории страна занимает 85-е место в мире (199 951 км²), 7-е место среди стран СНГ. Страна занимает 110-е место в мире по численности населения. 25 ноября 2015 родился 6-миллионный гражданин Киргизии. Киргизия является членом ООН, СНГ, Евразийского экономического союза, Организации Договора о коллективной безопасности, Шанхайской организации сотрудничества, Организации исламского сотрудничества, Организации тюркских государств, ТЮРКСОЙ. Киргизы составляют большинство населения страны, наиболее крупными этническими меньшинствами являются узбеки и русские. Киргизский язык активно используется и тесно связан с другими тюркскими языками Центральной Азии, Кавказа, Поволжья и Южной Сибири, хотя русский язык также широко распространён и является официальным языком. Большинство населения — мусульмане-сунниты. (ru)
- Kirgizistan är indelat sju provinser (singular: oblasty; plural: oblastlar). Huvudstaden Bisjkek utgör ett särskilt stadsdistrikt (sjaar) och även den näst största staden Osj har särskild stadsstatus. Varje provins består av ett antal distrikt (rajon) som administreras av regeringsutnämnda tjänstemän (akim). Bondesamhällen (ayıl ökmötü) som består av upp till 20 små bosättningar har sina egenvalda borgmästare och råd. (sv)
- Kirgiziska socialistiska sovjetrepubliken, förkortat Kirgiziska SSR, var Kirgizistans namn som sovjetrepublik. (sv)
- Kirgizistan (kirgiziska: Кыргызстан, Kyrgyzstan; ryska: Киргизия, Kirgizija och Кыргызстан, Kyrgyzstan), officiellt Republiken Kirgizistan, är ett land i Centralasien. Det kustlösa och kuperade landet gränsar till Kazakstan, Kina, Tadzjikistan och Uzbekistan. Huvudstad är Bisjkek. Området införlivades med Kejsardömet Ryssland 1867 och kom sedan att vara en delrepublik i Sovjetunionen fram till självständigheten 1991. Under 1990-talet var landet relativt demokratiskt och stabilt, men tilltagande korruption ledde till den oblodiga Tulpanrevolutionen 2005. Sedan dess har den demokratiska situationen i landet försämrats och oppositionen förtryckts. Sedan den världsomspännande finanskrisen 2008 har mycket av de pengar som skickades hem av kirgiser som arbetat i Ryssland sinat och fattigdomen brett ut sig. (sv)
- Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, рос. Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною Республікою Киргизстан. Зі союзних республік Киргизька РСР була сьомою за площею. Площа — 198,5 тис. км². Столиця — м. Фрунзе (нині Бішкек). (uk)
- Киргизста́н (кирг. Кыргызстан, латиніз. Kyrgyzstan [qɯrʁɯzˈstɑn]) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (кирг. Кыргыз Республикасы, латиніз. Kyrgyz Respublikasy; рос. Кыргызская Республика) — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Столиця і найбільше місто — Бішкек. Історія території Киргизстану налічує понад 2000 років, охоплюючи найрізноманітніші культури та імперії. Незважаючи на географічну ізольованість через високогірну місцевість (власне, це й допомогло країні зберегти свою древню культуру), Киргизстан історично перебував на перехресті кількох великих цивілізацій як частина Великого шовкового шляху та інших комерційних і культурних маршрутів. Киргизстанська територія здавна населялася незалежними племенами і кланами, проте Киргизстан періодично потрапляв під іноземне панування і досяг суверенітету як національна держава тільки після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали. Етнічні киргизи становлять більшість у країні з 5,7 млн осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. Державна мова, киргизька, тісно пов'язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус. Більшість населення (64 %) — мусульмани. На додаток до своїх тюркських витоків, киргизька культура несе елементи перського, монгольського і російського впливу. (uk)
- 吉尔吉斯共和国(吉爾吉斯語:Кыргыз Республикасы,Kyrgyz Respublikasy;俄語:Киргизская Республика,Kirgizskaya Respublika),通稱吉尔吉斯斯坦(Кыргызстан,Kyrgyzstan;俄語:Киргизия,Kirgiziya),是一個位於中亞的內陸國家。吉尔吉斯斯坦北边与哈薩克斯坦相接,西边则为烏茲別克斯坦,西南为塔吉克斯坦,东边紧邻中國。比什凱克是吉尔吉斯斯坦的首都和最大城市。 作为中亚古国,吉尔吉斯斯坦历史达两千年,经历各种王朝与文化。因其被山峦环绕而相对孤立,吉尔吉斯文化得以较好传承;又因地理位置,吉尔吉斯斯坦处于多个文化交汇点。尽管众多部落族群在吉尔吉斯斯坦居住已久,但时有外来势力入侵统治。直至1991年從原蘇聯獨立后,吉尔吉斯斯坦成为一个拥有独立主权的民族国家。政治体制为单一制和议会制。吉尔吉斯斯坦至今仍时有民族冲突、叛乱以及经济问题。现为独联体、欧亚经济联盟和集体安全条约组织成员国;同时也是上海合作組織、伊斯兰合作组织、突厥议会和突厥文化国际组织成员国。 吉尔吉斯人口570萬。主體民族為吉爾吉斯族(中國境內吉爾吉斯族稱柯爾克孜族),其余为乌兹别克族和俄罗斯族等民族。吉尔吉斯语为国语,而在一世纪的俄罗斯化政策影响下俄语仍使用较广而作为官方语言。64%人口为无宗派穆斯林。除突厥文化外,吉尔吉斯文化还容纳和受到了蒙古、波斯和俄罗斯文化的影响。 (zh)
- 吉尔吉斯苏维埃社会主义共和国(吉爾吉斯語:Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы;俄語:Киргизская Советская Социалистическая Республика)是苏联設立的第九個加盟共和国,外高加索聯邦被撤銷后為第八個加盟共和國,简称吉尔吉斯。吉尔吉斯位于苏联的中亚地区,东部和中国接壤,北部和哈薩克苏维埃社会主义共和国相邻,西部是乌兹别克苏维埃社会主义共和国,南部和塔吉克苏维埃社会主义共和国相连。首都是伏龙芝(今比什凯克)。 吉爾吉斯原本是隸屬俄羅斯聯邦管轄的自治共和國(ACCP),於1936年12月5日脫離俄羅斯聯邦改制升格為蘇聯直轄的加盟共和國。 1917年,吉尔吉斯建立了苏维埃政权,1924年成为俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国的一个自治州,后改爲自治共和國。1936年成立吉尔吉斯苏维埃社会主义共和国并加入苏联。1991年8月31日宣布脱离苏联独立,改国名为吉尔吉斯共和国,并于同年12月21日加入独联体。 (zh)
- 199951000000.000000 (xsd:double)
- dbr:Uyghur_language
- dbr:Uzbek_language
- dbr:Russian_language
- dbr:Languages_of_Kyrgyzstan
- dbr:Kyrgyz_language
- dbr:Kipchak_languages
- http://kenesh.kg/
- http://www.gov.kg/
- http://admissions.kg/cities/bishkek/
- http://www.president.kg/
- http://www.press.umich.edu/titleDetailDesc.do%3Fid=17240
- https://web.archive.org/web/20080607085109/http:/ucblibraries.colorado.edu/govpubs/for/kyrgyzstan.htm
- https://web.archive.org/web/20100405050630/http:/www.library.illinois.edu/spx/webct/nationalbib/kyrgyzintro.html
- https://web.archive.org/web/20200407170522/https:/admissions.kg/cities/
- https://web.archive.org/web/20200814190832/https:/admissions.kg/cities/osh/
- https://web.archive.org/web/20200814195007/https:/admissions.kg/cities/jalal-abad/
- https://web.archive.org/web/20200814200646/https:/admissions.kg/cities/bishkek/
- http://www.lexadin.nl/wlg/legis/nofr/oeur/lxwekyr.htm
- https://www.ifs.du.edu/IFs/frm_CountryProfile/KG
- http://admissions.kg/cities/
- http://admissions.kg/cities/jalal-abad/
- http://admissions.kg/cities/osh/
- https://www.bbc.com/news/world-asia-16186907
- https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/kyrgyzstan/
- http://www.geonames.org/KG/largest-cities-in-kyrgyzstan.html
- dbr:Capital_city
- dbr:Bazar-Korgon_District
- dbr:Potatoes
- dbr:President_of_Kyrgyzstan
- dbr:Qing_dynasty
- dbr:Roza_Otunbayeva
- dbr:Sayan_Mountains
- dbr:Endorheic_basin
- dbr:Epic_of_Manas
- dbr:List_of_Turkic_dynasties_and_countries
- dbr:List_of_cities_in_Kyrgyzstan
- dbr:Networked_Readiness_Index
- dbr:Metallurgy
- dbr:Ombudsman
- dbr:Corruption_Perception_Index
- dbr:Nogay_language
- dbr:2010_South_Kyrgyzstan_ethnic_clashes
- dbr:2011_Asian_Winter_Games
- dbr:2021_Kyrgyz_constitutional_referendum
- dbr:Batken
- dbr:Batken_District
- dbr:Batken_Region
- dbr:Belarus
- dbr:Bermet_Akayeva
- dbr:Birinchi_May_District,_Bishkek
- dbr:Bishkek
- dbr:Break_of_gauge
- dbr:Democracy_Index
- dbr:Demographics_of_Kyrgyzstan
- dbr:Developing_country
- dbr:Antimony
- dbr:Aravan_District
- dbr:Arbitrary_arrest_and_detention
- dbr:Human_Development_Index
- dbr:Human_rights
- dbr:Hybrid_regime
- dbr:Jordan_national_basketball_team
- dbr:List_of_air_carriers_banned_in_the_European_Union
- dbr:People's_Republic_of_China
- dbr:Persian_language
- dbr:Peru
- dbr:Petroleum
- dbr:Pew_Research_Center
- dbr:Regions_of_Kyrgyzstan
- dbr:Republics_of_the_Soviet_Union
- dbr:Dairy_product
- dbr:Ukrainians
- dbr:Ultimate_Fighting_Championship
- dbr:Unicameral
- dbr:Unitary_parliamentary_republic
- dbr:United_Nations
- dbr:University_of_Central_Asia
- dbr:Urumqi
- dbr:Uyghur_Khaganate
- dbr:Uyghur_language
- dbr:Uzbek_language
- dbr:Uzbekistan
- dbr:Uzbeks
- dbr:Valentina_Shevchenko
- dbr:Value-added_tax
- dbr:Victory_Day_(9_May)
- dbr:Vladimir_Putin
- dbr:Vorukh
- dbr:De_jure
- dbr:Desert
- dbr:Index_of_Kyrgyzstan-related_articles
- dbr:Internal_Troops_of_Kyrgyzstan
- dbr:International_Futures
- dbr:Kyrgyzstan_Championship_(ice_hockey)
- dbr:Kyrgyzstan_Time
- dbr:Iran_national_basketball_team
- dbr:Toguz-Toro_District
- dbr:Yak
- dbr:Prayer_flag
- dbr:Presidential_system
- dbr:Religion_in_Kyrgyzstan
- dbr:Transport_in_Kazakhstan
- dbr:Water_conflict
- dbr:Toktogul_District
- dbr:Kyrgyz_Language
- dbr:Kyrgyz_presidential_election,_2005
- dbr:Kyrgyz_presidential_election,_2011
- dbr:Kyrgyzstan_Air_Company
- dbr:Kyrgyzstan_Frontier_Force
- dbr:Epic_poem
- dbr:Kokand_Khanate
- dbr:-Stan
- dbr:.kg
- dbr:Collective_Security_Treaty_Organization
- dbr:Commonwealth_of_Independent_States
- dbr:Communist_Party_of_the_Soviet_Union
- dbr:Coup
- dbr:Maxim_Bakiyev
- dbr:Mecca
- dbr:Media_of_Kyrgyzstan
- dbr:Ruslan_Tyumenbayev
- dbr:Russian_Air_Force
- dbr:Russian_Empire
- dbr:Russian_Orthodox_Church
- dbr:Russian_Republic
- dbr:Russian_language
- dbr:Russians
- dbr:Sadyr_Japarov
- dbr:Nomad
- dbr:Official_language
- dbr:Press_Freedom_Index
- dbr:Christianity
- dbr:Chu_River
- dbr:Chüy_District
- dbr:Chüy_Region
- dbr:Chüy_Valley
- dbc:Kyrgyzstan
- dbr:Eid_al-Adha
- dbr:Eid_al-Fitr
- dbr:Enclave_and_exclave
- dbr:Freedom_in_the_World
- dbr:Geneva
- dbr:German_Kuznetsov
- dbr:Gissaro-Alai_open_woodlands
- dbr:Glasnost
- dbr:Gold
- dbr:Mongol_Empire
- dbr:Moskva_District,_Kyrgyzstan
- dbr:Mosque
- dbr:Constitution_of_Kyrgyzstan
- dbr:Continental_climate
- dbr:The_World_Factbook
- dbr:LGBT_rights_in_Kyrgyzstan
- dbr:Russians_in_Kyrgyzstan
- dbr:2020_Kyrgyz_parliamentary_election
- dbr:Andijan
- dbr:Animism
- dbr:Arabic_alphabet
- dbr:Aral_Sea
- dbr:Arranged_marriage
- dbc:1991_establishments_in_Asia
- dbc:Member_states_of_the_Commonwealth_of_Independent_States
- dbr:Lenin_District,_Bishkek
- dbr:Leylek_District
- dbr:Anabaptist
- dbr:Lutheran_Church
- dbr:Manas_International_Airport
- dbc:Member_states_of_the_Shanghai_Cooperation_Organisation
- dbr:Shohimardon
- dbr:Silk_Road
- dbr:Social_Democratic_Party_of_Kyrgyzstan
- dbr:State_Committee_on_the_State_of_Emergency
- dbr:State_atheism
- dbr:Sufi
- dbr:Democratic_Movement_of_Kyrgyzstan
- dbr:Ysyk-Ata_District
- dbc:History_of_the_Kyrgyz_people
- dbr:Felt
- dbr:Fruit
- dbr:Fuel
- dbr:Horse
- dbr:Germans_in_Kyrgyzstan
- dbr:Mountain_pass
- dbr:Polar_climate
- dbr:Summer
- dbr:Suzak_District
- dbr:Azerbaijan
- dbr:Azimzhan_Askarov
- dbr:BBC_News
- dbr:Baku
- dbr:Balykchy
- dbr:Bandy
- dbr:Barak,_Kyrgyzstan
- dbr:69th_meridian_east
- dbr:81st_meridian_east
- dbr:Buddhism
- dbr:Buzkashi
- dbr:Central_Asia
- dbr:Central_Asian_revolt_of_1916
- dbr:Central_Intelligence_Agency
- dbr:Agriculture_in_Kyrgyzstan
- dbr:Ahmadiyya
- dbr:Tian_Shan
- dbr:Tian_Shan_foothill_arid_steppe
- dbr:Tian_Shan_montane_conifer_forests
- dbr:Tian_Shan_montane_steppe_and_meadows
- dbr:Tobacco
- dbr:Tokmok
- dbr:Tong_District
- dbr:Transhumance
- dbr:Transit_Center_at_Manas
- dbr:Tulip_Revolution
- dbr:Turkestan_Autonomy
- dbr:Turkic_languages
- dbr:Turkic_peoples
- dbr:Tüp_District
- dbr:Wheat
- dbr:Districts_of_Kyrgyzstan
- dbr:Collective_Security_Treaty_Organisation
- dbr:Janish_Bakiyev
- dbr:Jumgal_District
- dbr:Landlocked_country
- dbr:Languages_of_Kyrgyzstan
- dbr:Livestock
- dbr:Transport_in_Tajikistan
- dbr:Secular_state
- dbr:2021_Kyrgyz_presidential_election
- dbr:2021_Kyrgyzstan–Tajikistan_conflict
- dbr:Afghanistan
- dbr:Agriculture
- dbr:Ak-Suu_District
- dbr:Akylbek_Japarov
- dbr:Alai-Western_Tian_Shan_steppe
- dbr:Alamüdün_District
- dbr:Almaty
- dbr:Almazbek_Atambayev
- dbr:39th_parallel_north
- dbr:44th_parallel_north
- dbr:Ak-Talaa_District
- dbr:Aksy_District
- dbr:Ala-Buka_District
- dbr:Ala_kachuu
- dbr:Cyrillic_script
- dbr:Daniar_Usenov
- dbr:Dubai
- dbr:Dungan_people
- dbr:Dzungar_Khanate
- dbr:Dzungar_genocide
- dbr:Ethnic_group
- dbr:Eurasian_Economic_Union
- dbr:Felix_Kulov
- dbr:Fergana_Valley
- dbr:Fergana_valley
- dbr:Fiscal_Policy
- dbr:Flag_of_Kyrgyzstan
- dbr:Flag_of_the_Soviet_Union
- dbr:Bride_kidnapping
- dbr:Nomads
- dbr:Nowruz
- dbr:Nurlanbek_Shakiev
- dbr:Osh
- dbr:Osh_Airport
- dbr:Osh_Region
- dbr:Osh_riots_(1990)
- dbr:Pamir_Mountains
- dbr:Pamir_alpine_desert_and_tundra
- dbr:Panfilov_District,_Kyrgyzstan
- dbr:Central_Asian_northern_desert
- dbr:Central_bank
- dbr:Chatkal_District
- dbr:Falconry
- dbr:Flyweight_(MMA)
- dbr:Forest_Landscape_Integrity_Index
- dbr:Global_Innovation_Index
- dbr:Hanafi
- dbr:History_of_Kyrgyzstan
- dbr:Islam_in_Kyrgyzstan
- dbr:Kanatbek_Begaliev
- dbr:Kara-Buura_District
- dbr:Kara-Kulja_District
- dbr:Kara-Suu_District
- dbr:Kochkor_District
- dbr:Komuz
- dbr:Korenizatsiya
- dbr:Wool
- dbr:Foothill
- dbr:Natural_gas
- dbr:Rugby_football
- dbr:Remittance
- dbr:Reporters_Without_Borders
- dbr:Republic
- dbr:Roman_Catholic
- dbr:2010_Kyrgyzstan_revolution
- dbr:Hajj
- dbr:At-Bashy_District
- dbr:International_Committee_of_the_Red_Cross
- dbr:International_Monetary_Fund
- dbr:Isfara
- dbr:Islam
- dbr:Issyk-Kul
- dbr:Issyk-Kul_District
- dbr:Issyk-Kul_Region
- dbr:Istanbul
- dbr:Jalal-Abad
- dbr:Jalal-Abad_Airport
- dbr:Jalal-Abad_Region
- dbr:Jayyl_District
- dbr:Jengish_Chokusu
- dbr:Bakay-Ata_District
- dbr:Bandy_World_Championship_2012
- dbr:Talas,_Kyrgyzstan
- dbr:Talas_District,_Kyrgyzstan
- dbr:Talas_Region
- dbr:Tashkent
- dbr:Temir_Sariyev
- dbr:Cotton
- dbr:Textiles
- dbr:Uyghurs_in_Kyrgyzstan
- dbr:Sokh_river
- dbr:1993–2010_Constitution_of_Kyrgyzstan
- dbr:Armenia
- dbr:Ashkenazi_Jews
- dbr:Asian_Development_Bank
- dbr:Asian_Winter_Games
- dbr:Askar_Akayev
- 2020-04-07 (xsd:date)
- 2020-08-14 (xsd:date)
- 840 (xsd:integer)
- 1917-11-27 (xsd:date)
- 1936-12-05 (xsd:date)
- 1991-08-31 (xsd:date)
- 1991-12-26 (xsd:date)
- 2021-04-11 (xsd:date)
- (en)
- 0.900000 (xsd:double)
- 1.100000 (xsd:double)
- 4.100000 (xsd:double)
- 5 (xsd:integer)
- 14.800000 (xsd:double)
- 74.100000 (xsd:double)
- (en)
- Jalalabad 1.jpg (en)
- Karakol cathedral.jpg (en)
- Osh 03-2016 img25 view from Sulayman Mountain.jpg (en)
- Ala-too Square in Bishkek, Kyrgyzstan, 2007-09-11 .jpg (en)
- dbr:Uyghur_language
- dbr:Uzbek_language
- dbr:Russian_language
- dbr:Languages_of_Kyrgyzstan
- dbr:Kyrgyz_language
- dbr:Kipchak_languages
- (en)
- 40308 (xsd:integer)
- 41178 (xsd:integer)
- 42875 (xsd:integer)
- 48278 (xsd:integer)
- 62802 (xsd:integer)
- 71443 (xsd:integer)
- 84351 (xsd:integer)
- 123239 (xsd:integer)
- 322164 (xsd:integer)
- 1074075 (xsd:integer)
- https://web.archive.org/web/20200407170522/https:/admissions.kg/cities/
- https://web.archive.org/web/20200814190832/https:/admissions.kg/cities/osh/
- https://web.archive.org/web/20200814195007/https:/admissions.kg/cities/jalal-abad/
- https://web.archive.org/web/20200814200646/https:/admissions.kg/cities/bishkek/
- جمهورية قيرغيزستان الاشتراكية السوفياتية (بالقيرغيزية:Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы ؛ وبالروسية:Киргизская Советская Социалистическая Республика)، معروفة باسم قيرغيزستان، واحدة من جمهوريات الاتحاد السوفياتي الخمسة عشر وعاصمتها فرونزي. (ar)
- Kyrgyzská sovětská socialistická republika (kyrgyzsky: Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, rusky: Киргизская Советская Социалистическая Республика) byla jednou ze svazových republik Sovětského svazu. Nacházela se ve Střední Asii na území současného Kyrgyzstánu. Hlavním městem bylo Frunze (od roku 1991 Biškek). (cs)
- Kyrgyzstán je rozdělen do sedmi oblastí (regionů). Hlavní město Biškek a město Oš jsou administrativně nezávislými městy (shaar). (cs)
- Die Kirgisische Sozialistische Sowjetrepublik oder kurz: Kirgisische SSR bzw. KiSSR (vereinzelt auch als SSR Kirgisien bezeichnet) war bis zur Unabhängigkeit Kirgisistans 1991 eine Unionsrepublik der Union der Sozialistischen Sowjetrepubliken. (de)
- Η Κιργιζική Σοβιετική Σοσιαλιστική Δημοκρατία (συντομογραφία: ΚΣΣΔ ή Κιργιζική ΣΣΔ, κιργιζικά: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы, ρωσικά: Киргизская Советская Социалистическая Республика Kirgizskaya) ήταν μία από τις δεκαπέντε Σοσιαλιστικές Δημοκρατίες που συγκροτούσαν την Σοβιετική Ένωση. Βρίσκονταν στην κεντρική Ασία και συνόρευε στον βορά με την Καζακική ΣΣΔ, στα δυτικά με την Ουζμπεκική ΣΣΔ, στα νοτιοδυτικά με την Τατζικική ΣΣΔ και στα ανατολικά με την Λαϊκή Δημοκρατία της Κίνας. Πρωτεύουσα και μεγαλύτερη πόλη ήταν το Φρούνζε, που σήμερα ονομάζεται Μπισκέκ. Μετά την διάλυση της ΕΣΣΔ το 1991, η Κιργιζική ΣΣΔ έγινε η ανεξάρτητη Δημοκρατία του Κιργιστάν. (el)
- Kirgizio (kirgize Кыргызстан, ruse Кыргызстан), formale Kirgiza Respubliko, estas lando en Centra Azio, kies landlimoj tuŝas tiujn de Ĉinio, Kazaĥio, Taĝikio kaj Uzbekio. Ĝia ĉefurbo estas Biŝkeko (antaŭe nomita Frunze de 1926 ĝis 1991). Kirgizio estas montara lando sen maraliro. Ĝi estis socialista respubliko de Sovetunio, sed sendependiĝis en 1991. (eo)
- La Kirgiza Soveta Socialisma Respubliko, mallongigite kiel SSR Kirgizio (kirgize Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) estis la oficiala nomo de Kirgizio kiam ĝi estis unu el la 15 respublikoj de Sovetunio dum pluraj jardekoj. (eo)
- Kirgizistan (kirgizeraz: Кыргызстан, Kyrgyzstan; errusieraz: Кыргызстан) edo Kirgizia (errusieraz: Киргизия), izen ofiziala Kirgizistango Errepublika (kirgizeraz: Кыргыз Республикасы, Kyrgyz Respublikasy; errusieraz: Кыргызская Республика, translit.: Kyrgyzskaya Respublika), Erdialdeko Asiako estatu burujabea da, itsasbazterrik gabekoa. Mugakide ditu Kazakhstan iparraldean, Uzbekistan hego-mendebaldean, Tajikistan hegoaldean eta Txina hego-ekialdean. 199.951 kilometro koadroko eremua hartzen du, eta 6,6 milioi biztanle zituen 2021ean. Hiriburua Bixkek da. (eu)
- Kirgiziako Sobietar Errepublika Sozialista (errusieraz: Киргизская Советская Социалистическая Республика; kirgizeraz: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) Sobietar Batasuna osatzen zuten hamabost errepubliketako bat zen. Hiriburua Bishkek (Frunze) zen. 1989. urteko datuen arabera, herrialdearen azalera 198.500 km²-koa zen (Sobietar Batasuneko zazpigarren handiena) eta 4.257.800 biztanle zeuden (hamargarren herrialde handiena), 21,4 biztanle km²-ko dentsitatearekin. Sobietar errubloa erabiltzen zuten. Hizkuntza nagusiak kirgizera eta errusiera ziren. (eu)
- La República Socialista Soviética de Kirguistán, abreviada como RSS de Kirguistán (en ruso: Киргизская Советская Социалистическая Республика, en kirguís: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) fue una de las quince repúblicas constituyentes de la antigua Unión Soviética, desde 1936 hasta 1991. (es)
- La République socialiste soviétique kirghize (en kirghize : Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы, Kyrgyz Sovettik Sotsialisttik Respublikasy ; en russe : Киргизская Советская Социалистическая Республика, Kirguizskaïa Sovietskaïa Sotsialistitcheskaïa Respoublika ; littéralement « République socialiste des conseils kirghize »), également connue sous le nom de Kirghizie, est l'une des quinze républiques de l'Union soviétique. Sa capitale est la ville de Frounzé. Elle est devenue indépendante en 1991, laissant place au Kirghizistan. (fr)
- Wilayah administratif di Kirgizstan terbagi atas tujuh region. (Bahasa Kirgiz: облусу, oblusu; Bahasa Rusia: область, oblast'). Bishkek selaku ibu kota Kirgizstan secara administratif merupakan sebuah kota mandiri (shaar atau gorod) juga ibu kota dari Region Chuy.Setiap region terbagi atas beberapa (raion). (in)
- キルギスは7つの州 (oblast) と2つの特別市 (shaar) から成り立つ。州はさらに地方 (raion) に分かれる。地方長官は中央政府が任命する。aiyl okmotu と呼ばれる自治体は、最大で20程度の集落から構成されており、選挙で選ばれた村長のほか議会が設置されている。 (ja)
- キルギス共和国(キルギスきょうわこく、キルギス語: Кыргыз Республикасы、露: Киргизская Республика)、通称キルギスは、中央アジアに位置する共和制国家。かつての正式国名はキルギスタンであり、改称以降も別称として公式に認められている。首都であり最大の都市はビシュケクである。 ソビエト連邦の崩壊に伴い独立した。内陸国で、カザフスタン、中華人民共和国、タジキスタン、ウズベキスタンと国境を接する。 (ja)
- Le regioni del Kirghizistan (oblast') sono la suddivisione di primo livello del Paese; sono pari a 7 e sono ulteriormente suddivise in distretti (rajon). Alle regioni sono equiordinate 2 città autonome, Biškek e Oš. (it)
- 키르기스스탄은 7개의 주(област)와 1개의 수도(비슈케크), 1개의 행정 도시(shaar)로 구성되어 있다. 키르기스스탄에는 다음과 같은 행정 구역이 있다. (괄호 안에 있는 내용은 주도) 1. * 비슈케크 (행정 도시) 2. * 밧켄 주 (밧켄) 3. * 추이 주 (비슈케크) 4. * 잘랄아바트 주 (잘랄아바트) 5. * 나린 주 (나린) 6. * 오시 주 (오시) 7. * 탈라스 주 (탈라스) 8. * 이식쿨 주 (카라콜) 9. * 오시 (행정 도시) (ko)
- キルギス・ソビエト社会主義共和国(キルギス・ソビエトしゃかいしゅぎきょうわこく、キルギス語: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы、ロシア語: Киргизская Советская Социалистическая Республика)は、ソビエト連邦構成共和国の1つ。1991年8月31日、キルギスタン共和国(1993年5月、キルギス共和国に改称)として独立した。 (ja)
- 키르기스 소비에트 사회주의 공화국(키르기스어: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы 키르기스 소베티크 소치알리스티크 레스푸블리카시, 러시아어: Киргизская Советская Социалистическая Республика 키르기스스카야 키르기스스카야 소베츠카야 소치알리스티체스카야 레스푸블리카[*])은 소비에트 연방을 구성했던 공화국 가운데 하나였다. 현재는 키르기스스탄 공화국이라는 이름으로 주권 국가로 있다. (ko)
- Kirgizië is onderverdeeld in zeven oblasten (meervoud: oblastlar) en twee steden (shaar). De oblasten zijn verder onderverdeeld in rayons die worden bestuurd door, door de overheid benoemde, functionarissen. Rurale gemeenschappen (aiyl okmotus) bestaan maximaal uit 20 kleine nederzettingen en hebben een eigen bestuur, met eigen verkozen burgemeesters en gemeenteraden. (nl)
- De Kirgizische Socialistische Sovjetrepubliek (Kirgizische SSR) (Kirgizisch: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы; Kyrgyz Sovettik Sotsialisttik Respublikasy, Russisch: Киргизская Советская Социалистическая Республика; Kirgizskaja Sovjetskaja Sotsialistitsjeskaja Respoeblika) was van 1936 tot 1990 een van de vijftien unierepublieken van de Sovjet-Unie en de voorganger van de huidige republiek Kirgizië. (nl)
- Kirgistan, Republika Kirgiska (kirg. Кыргызстан, Кыргыз Республикасы, trb. Kyrgyzstan, Kyrgyz Respublikasy; ros. Киргизия, Киргизская Республика, trb. Kirgizija, Kirgizskaja Respublika; w okresie radzieckim w języku polskim pod nazwą Kirgizja, po ogłoszeniu niepodległości przejściowo również jako Kyrgystan) – państwo w Azji Środkowej. Graniczy z Chinami (dł. granicy 858 km), Kazachstanem (1051 km), Tadżykistanem (870 km) i Uzbekistanem (1099 km). (pl)
- Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика (кирг. Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) или Киргизская ССР (кирг. Кыргыз ССР) — союзная республика в составе Советского Союза с 5 декабря 1936 года до 31 августа 1991 года. (ru)
- Kirgizistan är indelat sju provinser (singular: oblasty; plural: oblastlar). Huvudstaden Bisjkek utgör ett särskilt stadsdistrikt (sjaar) och även den näst största staden Osj har särskild stadsstatus. Varje provins består av ett antal distrikt (rajon) som administreras av regeringsutnämnda tjänstemän (akim). Bondesamhällen (ayıl ökmötü) som består av upp till 20 små bosättningar har sina egenvalda borgmästare och råd. (sv)
- Kirgiziska socialistiska sovjetrepubliken, förkortat Kirgiziska SSR, var Kirgizistans namn som sovjetrepublik. (sv)
- Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, рос. Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною Республікою Киргизстан. Зі союзних республік Киргизька РСР була сьомою за площею. Площа — 198,5 тис. км². Столиця — м. Фрунзе (нині Бішкек). (uk)
- 吉尔吉斯苏维埃社会主义共和国(吉爾吉斯語:Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы;俄語:Киргизская Советская Социалистическая Республика)是苏联設立的第九個加盟共和国,外高加索聯邦被撤銷后為第八個加盟共和國,简称吉尔吉斯。吉尔吉斯位于苏联的中亚地区,东部和中国接壤,北部和哈薩克苏维埃社会主义共和国相邻,西部是乌兹别克苏维埃社会主义共和国,南部和塔吉克苏维埃社会主义共和国相连。首都是伏龙芝(今比什凯克)。 吉爾吉斯原本是隸屬俄羅斯聯邦管轄的自治共和國(ACCP),於1936年12月5日脫離俄羅斯聯邦改制升格為蘇聯直轄的加盟共和國。 1917年,吉尔吉斯建立了苏维埃政权,1924年成为俄罗斯苏维埃联邦社会主义共和国的一个自治州,后改爲自治共和國。1936年成立吉尔吉斯苏维埃社会主义共和国并加入苏联。1991年8月31日宣布脱离苏联独立,改国名为吉尔吉斯共和国,并于同年12月21日加入独联体。 (zh)
- قيرغيزستان أو قِرغِزِستان (بالقيرغيزية: Кыргызстан) وتعرف رسميا باسم الجمهورية القيرغيزية (بالقيرغيزية: Кыргыз Республикасы) (بالروسية: Кыргызская Республика) (بالعربية: الجمهورية القرغيزية)، ولها تسميات أخرى أيضا (بالعربية: قرغيزيا)، (بالإنجليزية: Kirghizia)، (بالروسية: Киргизия). هي دولة ذات تضاريس جبلية غير ساحلية تقع في آسيا الوسطى. تحدها كازاخستان شمالا، أوزبكستان من الغرب والجنوب الغربي، طاجيكستان من الجنوب الشرقي والصين شرقا. عاصمتها وأكبر مدنها هي مدينة بيشكك. يشكل القيرغيز غالبية سكان البلاد البالغ عددهم ستة ملايين نسمة، ويليهم أقليات كبيرة من الأوزبك والروس. (ar)
- El Kirguizistan o Kirguizstan (kirguís: Кыргызстан, Qırğızstan, pronunciat [qɯrʁɯzˈstɑn]), oficialment denominat República Kirguís (kirguís: Кыргыз Республикасы, Qırğız Respublikası; rus: Кирги́зская Респу́блика, Kirguízskaia Respúblika), és un estat de l'Àsia Central. Molt muntanyós i sense sortida al mar, limita amb la República Popular de la Xina a l'est, amb el Kazakhstan al nord, amb el Tadjikistan al sud i amb l'Uzbekistan a l'oest. La capital n'és Bixkek. (ca)
- La República Socialista Soviètica del Kirguizistan (RSS del Kirguizistan) és el nom que va rebre el Kirguizistan quan va formar part de la Unió Soviètica. El 14 d'octubre de 1924 es va crear l'Oblast Autònom de Kara-Kirgiuzia que formava part de la República Socialista Federativa Soviètica de Rússia. (ca)
- Kyrgyzstán (kyrgyzsky Кыргызстан, Kyrgyzstan, rusky Кирги́зия, Kirgizija), plným názvem Kyrgyzská republika, je stát ve střední Asii. Je druhým nejmenším z pěti středoasijských republik a zaujímá plochu 0,9 % tehdejšího Sovětského svazu. Jeho sousedé jsou Kazachstán na severu, Uzbekistán na západě a jihozápadě, Tádžikistán na jihozápadě a Čína na východě. Na území 200 tisíc km² žije přibližně 6,5 milionů obyvatel, z nichž 74% tvoří Kyrgyzové, dále Uzbeci (15 %) a Rusové (5,5 %); celkem 90 % obyvatel jsou muslimové. Hlavním a největším městem je Biškek. (cs)
- Kirgisistan [kɪrˈɡiːzɪstaːn], auch Kirgistan (kirgisisch Кыргызстан Kyrgysstan, russisch Киргизстан Kirgisstan), veraltet Kirgisien; amtlich Kirgisische Republik (kirgisisch Кыргыз Республикасы Kyrgys Respublikassy, russisch Киргизская Республика Kirgisskaja Respublika), ist ein Binnenstaat in Zentralasien mit rund 6,5 Millionen Einwohnern, die mehrheitlich (zu etwa 65 %) muslimische Kirgisen sind. (de)
- Η Δημοκρατία της Κιργιζίας (κιργιζικά: Кыргыз Республикасы, ρωσικά: Кыргызская Республика) (γνωστή και ως Κιργιστάν ή Κιργκιστάν) είναι κράτος της κεντρικής Ασίας. Περικλείεται από την Κίνα, το Καζακστάν, το Τατζικιστάν και το Ουζμπεκιστάν. Πρωτεύουσά της είναι η Μπισκέκ. Προηγουμένως ήταν δημοκρατία της Σοβιετικής Ένωσης και είναι ανεξάρτητη από το 1991. Έχει έκταση 198.500 τ.χλμ. και πληθυσμό 6.747.323 κατοίκους, σύμφωνα με επίσημη εκτίμηση για το 2022. Επίσημες γλώσσες της χώρας είναι η κιργιζική (μια τουρκική γλώσσα) και η ρωσική. (el)
- Kirguistán, Kirguizistán (en kirguís, Кыргызстан, Kırgızstan; en ruso, Кыргызстан, Kırgızstan), oficialmente República Kirguisa (en kirguís, Кыргыз Республикасы, Kırgız Respublikası; en ruso, Кыргызская Республика, Kyrgýzskaya Respúblika), es un país montañoso ubicado en el corazón del continente asiático, que no tiene salida al mar. Geográficamente pertenece a la región de Asia Central y comparte fronteras con la República Popular China, Kazajistán, Tayikistán y Uzbekistán. Su capital y ciudad más poblada es Biskek. (es)
- Kyrgyzstan, or the Kyrgyz Republic, is a landlocked country in Central Asia. Kyrgyzstan is bordered by Kazakhstan to the north, Uzbekistan to the west, Tajikistan to the south, and the People's Republic of China to the east. Its capital and largest city is Bishkek. Ethnic Kyrgyz make up the majority of the country's seven million people, followed by significant minorities of Uzbeks and Russians. The Kyrgyz language is closely related to other Turkic languages. (en)
- Le Kirghizistan, Kirghizstan ou Kirghizie, en forme longue la République kirghize (en kirghize Kyrgyzstan, Кыргызстан et Qırğız Respublikası, Кыргыз Республикасы, en russe Kirguizia, Киргизия et Kirguizskaïa Respoublika, Киргизская Республика), est un pays d'Asie centrale. Extrêmement montagneuse, peuplée à l'origine par des populations nomades, cette ancienne république de l'URSS a obtenu son indépendance lors de l'effondrement de cette dernière en 1991. Ses habitants s'appellent les Kirghizes. Les deux langues officielles sont le kirghize et le russe. (fr)
- Tír iar-Shóivéadach i lár na hÁise is ea Poblacht na Cirgise. Tá sí ag críochantacht leis an Úisbéiceastáin, leis an gCasacstáin, leis an Táidsíceastáin, agus leis an Sín. Ar nós an chuid is mó de na poblachtaí iar-Shóivéadacha i lár na hÁise, labhraítear teanga Thurcach inti, teanga a dtugtar Cirgis (Chirgíz) uirthi. (ga)
- Kirgizstan (kir-gi-STAN) secara resmi Republik Kirgiz. Sebelumnya dikenal sebagai Kirghizia, adalah sebuah negara yang terletak di Asia Tengah yang terkurung daratan dan pegunungan. Kirgizstan berbatasan dengan Kazakhstan di sebelah utara, Uzbekistan di barat, Tajikistan di barat daya dan Tiongkok di timur. Ibu kota dan kota terbesar adalah Bishkek. (in)
- Republik Sosialis Soviet Kirgizstan atau Republik Sosialis Soviet Kirgizia, disingkat RSS Kirgizstan atau RSS Kirgizia, adalah nama bagi Kirgizstan saat masih merupakan bagian dari Uni Soviet. Ibu kotanya adalah Frunze. Jumlah penduduknya pada tahun 1989 mencapai 4.257.800 jiwa. RSS Kirgizstan didirikan pada tanggal 14 Oktober 1924 sebagai yang terletak di RSFS Rusia. Pada tanggal 1 Februari 1926, statusnya diubah menjadi , tetapi masih merupakan bagian dari RSFS Rusia. Pada tanggal 5 Desember 1936, wilayah tersebut resmi menjadi republik baru di Uni Soviet. * l * * s (in)
- Il Kirghizistan (in kirghiso: Кыргызстан?, traslitterato: Kırgızstan; in russo: Киргизия?, traslitterato: Kirgizija), in italiano anche Chirghisia, Kirghisia o Kirghizia, ufficialmente Repubblica del Kirghizistan (in kirghiso: Кыргыз Республикасы?, traslitterato: Kırgız Respublikası; in russo: Киргизская Республика?, traslitterato: Kirgizskaja Respublika), è uno Stato indipendente dell'Asia centrale, senza sbocco sul mare. Confina con Cina, Kazakistan, Tagikistan e Uzbekistan. (it)
- La Repubblica Socialista Sovietica Kirghisa (in kirghiso: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы?, traslitterato: Kırgız Sovettik Sotsialisttik Respublikası; in russo: Киргизская Советская Социалистическая Республика?, traslitterato: Kirgizskaja Sovetskaja Socialističeskaja Respublika), anche conosciuta come Kirghizia, fu una repubblica costituente l'Unione Sovietica che esistette dal 1936 fino al 1991, quando fu dichiarata indipendente come Kirghizistan. (it)
- ( 키르기스는 여기로 연결됩니다. 다른 키르기스에 대해서는 키르기스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 키르기즈 공화국(키르기스어: Кыргыз Республикасы 크르그즈 레스푸블리카스, 러시아어: Кыргызская Республика 키르기스스카야 레스푸블리카[*], 문화어: 끼르기즈 공화국), 약칭 키르기스스탄(키르기스어: Кыргызстан 크르그스스탄 [qɯrʁɯsˈstɑn], 영어: Kyrgyzstan, 러시아어: Киргизия 키르기지야[*] [kʲɪrˈɡʲizʲɪjə])은 중앙아시아 내륙에 위치한 공화국이다. 키르기스어(국어) 및 러시아어를 공용어로 사용하며, 수도는 비슈케크다. 키르기스인이 국민의 다수를 차지한다. 한때 소련의 구성 공화국이었다가 1991년에 독립하였다. 우즈베키스탄, 타지키스탄, 카자흐스탄, 중화인민공화국과 접경하고 있으며, 국토의 거의 대부분이 산이어서 중앙아시아의 스위스라고 부르기도 한다. 주민은 키르기스인이 73.3%, 우즈베크인이 14.6%, 러시아인이 5.6%, 기타 0.1% 등이다. (ko)
- Kirgizië (uitspraak: [kɪrˈɣizijə]) of Kirgistan (Kirgizisch: Кыргызстан), officieel de Kirgizische Republiek (Kirgizisch: Кыргыз Республикасы, Kyrgyz Respublikasy), is een land in Centraal-Azië. Het land is een binnenstaat en wordt begrensd door Oezbekistan, Kazachstan, China en Tadzjikistan. De helft van het land, dat een totale oppervlakte heeft van 199.949 km², ligt boven 3000 meter hoogte in het Tiensjangebergte. De hoofdstad is Bisjkek in het noorden van het land. Het land behoort tot de Organisatie van Turkse Staten. (nl)
- A República Socialista Soviética Quirguiz (em quirguiz: Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы; em russo: Киргизская Советская Социалистическая Республика; romaniz.: Kirgizskaya Sovetskaya Sotsialisticheskaya Respublika), também conhecida como Quirguízia Soviética, foi uma das repúblicas constituintes da União Soviética. País sem saída para o mar e montanhoso, fazia fronteira com a RSS Tajique e com a China ao sul, RSS Uzbeque a oeste e RSS Cazaque ao norte. (pt)
- Kirgiska Socjalistyczna Republika Radziecka, Kirgizja (ros. Киргизская Советская Социалистическая Республика, Kirgizskaja Sowietskaja Socjalisticzeskaja Riespublika, kirg. Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы) – była republiką ZSRR w latach 1936–1991. Powstała z przekształcenia istniejącej od 1926 r. Kirgiskiej Autonomicznej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej, która z kolei została utworzona z powstałego w 1924 r. Kara-Kirgiskiego Obwodu Autonomicznego. (pl)
- O Quirguistão (em quirguiz: Кыргызстан, translit.: Kırgıstan pronunciado: [qɯrʁɯsˈstɑn]; em russo: Киргизия, Кыргызстан , translit: Kyrgyzstan), por vezes Quirguizistão ou ainda Quirguízia, oficialmente República Quirguiz (em quirguiz: Кыргыз республикасы, translit.: Kırgız Respublikası; em russo: Кыргызская Республика, translit.: Kyrgyzskaya Respublika), é um país da Ásia Central, ex-integrante da antiga União Soviética. Tem fronteira ao norte com o Cazaquistão, a oeste com o Uzbequistão, a sul com o Tajiquistão e a leste com a China. Sua capital é Bisqueque, a maior cidade do país. (pt)
- Kirgizistan (kirgiziska: Кыргызстан, Kyrgyzstan; ryska: Киргизия, Kirgizija och Кыргызстан, Kyrgyzstan), officiellt Republiken Kirgizistan, är ett land i Centralasien. Det kustlösa och kuperade landet gränsar till Kazakstan, Kina, Tadzjikistan och Uzbekistan. Huvudstad är Bisjkek. (sv)
- Кирги́зия, или Кыргызста́н (кирг. Кыргызстан [qɯrʁɯzˈstɑn]), официально — Кирги́зская Респу́блика, или Кыргы́зская Респу́блика (кирг. Кыргыз Республикасы, аббревиатура — КР) — государство в Центральной Азии, расположенное в западной и центральной части горной системы Тянь-Шань и на Памиро-Алае. На севере граничит с Казахстаном, на западе — с Узбекистаном, на юго-западе — с Таджикистаном, на востоке и юго-востоке — с Китаем. Столица — Бишкек, является самым населённым городом республики, постоянное население которого на начало 2020 года — 1 053 900 человек. Второй город по населению — Ош. (ru)
- Киргизста́н (кирг. Кыргызстан, латиніз. Kyrgyzstan [qɯrʁɯzˈstɑn]) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (кирг. Кыргыз Республикасы, латиніз. Kyrgyz Respublikasy; рос. Кыргызская Республика) — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Столиця і найбільше місто — Бішкек. З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали. (uk)
- 吉尔吉斯共和国(吉爾吉斯語:Кыргыз Республикасы,Kyrgyz Respublikasy;俄語:Киргизская Республика,Kirgizskaya Respublika),通稱吉尔吉斯斯坦(Кыргызстан,Kyrgyzstan;俄語:Киргизия,Kirgiziya),是一個位於中亞的內陸國家。吉尔吉斯斯坦北边与哈薩克斯坦相接,西边则为烏茲別克斯坦,西南为塔吉克斯坦,东边紧邻中國。比什凱克是吉尔吉斯斯坦的首都和最大城市。 作为中亚古国,吉尔吉斯斯坦历史达两千年,经历各种王朝与文化。因其被山峦环绕而相对孤立,吉尔吉斯文化得以较好传承;又因地理位置,吉尔吉斯斯坦处于多个文化交汇点。尽管众多部落族群在吉尔吉斯斯坦居住已久,但时有外来势力入侵统治。直至1991年從原蘇聯獨立后,吉尔吉斯斯坦成为一个拥有独立主权的民族国家。政治体制为单一制和议会制。吉尔吉斯斯坦至今仍时有民族冲突、叛乱以及经济问题。现为独联体、欧亚经济联盟和集体安全条约组织成员国;同时也是上海合作組織、伊斯兰合作组织、突厥议会和突厥文化国际组织成员国。 (zh)
- POINT(74.599998474121 41)
- POINT(75 41)
- POINT(74.599998474121 42.866664886475)
- POINT(75 42.866664886475)
- 74.599998 (xsd:float)
- 75.000000 (xsd:float)
- Kyrgyzstan (en)
- Kyrgyz Republic (en)
is dbo:city of
- dbr:2016_World_Nomad_Games
- dbr:Osh_State_Academic_Uzbek_Music_and_Drama_Theater_named_after_Babur
- dbr:2014_World_Nomad_Games
- dbr:2018_World_Nomad_Games
is dbo:county of
- dbr:M41_highway
- dbr:AH61
- dbr:AH65
- dbr:European_route_E007
- dbr:European_route_E010
- dbr:European_route_E011
- dbr:European_route_E125
- dbr:European_route_E40
- dbr:European_route_E60
- dbr:AH5
- dbr:AH7
is dbo:ground of
- dbr:FC_Abdysh-Ata-99
- dbr:FC_Abdysh-Ata_Kant
- dbr:FC_Ala-Too_Naryn
- dbr:FC_Alay
- dbr:FC_Aldiyer_Kurshab
- dbr:FC_Ata-Spor_Bishkek
- dbr:FC_Dordoi_Bishkek
- dbr:FC_Kant
- dbr:FC_Nashe_Pivo
- dbr:FC_Nur-Batken
- dbr:FC_Sher_Bishkek
- dbr:FC_Zhivoye_Pivo
- dbr:KG_United
- dbr:FC_Ak-Bura_Osh
- dbr:FC_Ak-Maral_Tokmok
- dbr:FC_Ala-Buka
- dbr:FC_Alamudun
- dbr:FC_Alga-2_Bishkek
- dbr:FC_Bakit_Mailuu-Suu
- dbr:FC_Bazar-Korgon-Babur
- dbr:FC_Belovodskoye
- dbr:FC_Dinamo-Chuy_UVD
- dbr:FC_Dinamo-Manas-SKIF_Bishkek
- dbr:FC_Dinamo-UVD_Osh
- dbr:FC_Dinamo_Kant
- dbr:FC_Dinamo_MVD_Bishkek
- dbr:FC_Dordoi-Plaza
- dbr:FC_Dzhalal-Abad
- dbr:FC_Ekolog_Bishkek
- dbr:FC_Energetik_Bishkek
- dbr:FC_Energetik_Karaköl
- dbr:FC_Instrumentalshchik_Bishkek
- dbr:FC_Issyk-Kol_Karakol
- dbr:FC_Kant-Oil
- dbr:FC_Kara-Shoro_Uzgen
- dbr:FC_Kelechek_Osh
- dbr:FC_Khimik_Suzak
- dbr:FC_Kolos_Nizhnechuyskoye
- dbr:FC_Lokomotiv_Dzhalal-Abad
- dbr:FC_Muras-Sport_Bishkek
- dbr:FC_Namys-APK_Talas
- dbr:FC_Nookat
- dbr:FC_Olimpia-85_Bishkek
- dbr:FC_Orto-Nur_Sokuluk
- dbr:FC_Polyot_Bishkek
- dbr:FC_Rotor_Bishkek
- dbr:FC_SKA-Alay_Osh
- dbr:FC_Shakhtyor_Kyzyl-Kiya
- dbr:FC_Shakhtyor_Tashkömür
- dbr:FC_Shoro_Bishkek
- dbr:FC_Talas
- dbr:FC_Tsementnik_Kant
- dbr:FC_Uchkun_Kara-Suu
- dbr:FC_Zhashtyk-Ak-Altyn_Kara-Suu
- dbr:FC_Zhashtyk_Osh
is dbo:location of
- dbr:Sarkent_Nature_Park
- dbr:Sary-Chelek_Nature_Reserve
- dbr:Sary-Mogol_Botanical_Reserve
- dbr:Sarychat-Eertash_Nature_Reserve
- dbr:Saymaluu-Tash
- dbr:Ministry_of_Foreign_Affairs_(Kyrgyzstan)
- dbr:Ministry_of_Justice_(Kyrgyzstan)
- dbr:Barskoon_Waterfall
- dbr:Batken_Airport
- dbr:Baydamtal_Botanical_Reserve
- dbr:Bedel_Pass
- dbr:Besh-Aral_Nature_Reserve
- dbr:Besh-Tash_Nature_Park
- dbr:Uzun-Akmat_Forest_Reserve
- dbr:Vocational_School_No._48
- dbr:Kyrgyz-Ata_Botanical_Reserve
- dbr:Salkyn-Tör_Nature_Park
- dbr:Chychkan_Game_Reserve
- dbr:Chyrandy_Botanical_Reserve
- dbr:Engilchek_Glacier
- dbr:Gorodskoi_Katok
- dbr:Ministry_of_Defense_(Kyrgyzstan)
- dbr:Ministry_of_the_Interior_(Kyrgyzstan)
- dbr:Miskin-Say_Forest_Reserve
- dbr:Miss_Kyrgyzstan
- dbr:Lobbyist_(TV_series)
- dbr:Manas_International_Airport
- dbr:State_Migration_Service_(Kyrgyzstan)
- dbr:Aydarken_Botanical_Reserve
- dbr:Aygül-Tash
- dbr:Baltyr-Khan_Forest_Reserve
- dbr:Töö_Ashuu
- dbr:Tüp_Game_Reserve
- dbr:Jylgyndy_Forest_Reserve
- dbr:Abdygany_Radzhapov_Central_Stadium
- dbr:Abshir-Ata_Waterfall
- dbr:Aga_Khan_School,_Osh
- dbr:Ajydaar-Üngkür
- dbr:Ak-Beyit_Pass
- dbr:Ak-Buura_Game_Reserve
- dbr:Ak-Suu_Integrated_Reserve
- dbr:Ala-Archa_Nature_Park
- dbr:Ala-Too_Square
- dbr:Ala_Archa_State_Residence
- dbr:Alatay_Nature_Park
- dbr:Aitysh_Film
- dbr:Aitysh_Public_Fund
- dbr:Dashman_Nature_Reserve
- dbr:Osh_Airport
- dbr:Oy-Kayyng_Botanical_Reserve
- dbr:Panfilov_Park,_Bishkek
- dbr:Gülchö_Game_Reserve
- dbr:Issyk-Kul_International_Airport
- dbr:Iyri-Suu_Forest_Reserve
- dbr:Jalal-Abad_Airport
- dbr:Janggakty_Botanical_Reserve
- dbr:Jardy-Kayyngdy_Game_Reserve
- dbr:Jargylchak_Game_Reserve
- dbr:Jazy_Game_Reserve
- dbr:Jel-Tiybes_Botanical_Reserve
- dbr:Talas_Airport
- dbr:Talas_Integrated_Reserve
- dbr:Taldyk_Pass
- dbr:Tengizbay
- dbr:Teploklyuchenka_Game_Reserve
- dbr:Terek_Pass
- dbr:State_Committee_for_National_Security_(Kyrgyzstan)
- dbr:Tüp_Botanical_Reserve
- dbr:Asia_Universal_Bank
- dbr:Ata-Beyit
- dbr:Chandalash_Game_Reserve
- dbr:Chong-Kemin_Nature_Park
- dbr:Jeti-Ögüz_Game_Reserve
- dbr:Jeti-Ögüz_Rocks
- dbr:Kan-Achuu_Nature_Park
- dbr:Kan-i-Gut
- dbr:Kara-Buura_Nature_Park
- dbr:Kara-Jygach_Rocks
- dbr:Kara-Shoro_Nature_Park
- dbr:Karakol_International_Airport
- dbr:Karakol_Nature_Park
- dbr:Karatal-Japyryk_Nature_Reserve
- dbr:Katta_Belisynyk_Pass
- dbr:Kazarman_Airport
- dbr:Keng-Suu_Game_Reserve
- dbr:Khan-Tengiri_Nature_Park
- dbr:Kichi_Ak-Suu_Forest_Reserve
- dbr:Surmatash_Nature_Reserve
- dbr:Suusamyr_Botanical_Reserve
- dbr:Sülüktü_Botanical_Reserve
- dbr:Dolen_Omurzakov_Stadium
- dbr:Dolon_Pass
- dbr:Kochkor_Game_Reserve
- dbr:Kosh-Tektir_Botanical_Reserve
- dbr:Kuru-Köl_Forest_Reserve
- dbr:Kyrgyz-Ata_Nature_Park
- dbr:Kyrgyz-Gava_Botanical_Reserve
- dbr:Kyrgyz_Academy_of_Sciences
- dbr:Kyzylart_Pass
- dbr:Ming-Kush_Botanical_Reserve
- dbr:Naryn_Airport
- dbr:National_Historical_and_Archaeological_Museum_Complex_Sulayman
- dbr:Old_Square,_Bishkek
- dbr:Orto-Tokoy_Reservoir
- dbr:Seok_Pass
- dbr:White_House,_Bishkek
- dbr:Chil-Ustun__Chil-Ustun__1
- dbr:2022_in_Eagle_Fighting_Championship__Eagle_FC_49:_Busurmankul_vs._Magomedov__1
is dbo:stateOfOrigin of
- dbr:Bazar_Bazarguruev
- dbr:Bekzat_Osmonaliev
- dbr:Ulanbek_Moldodosov
- dbr:Ulukbek_Zholdoshbekov
- dbr:Urmatbek_Amatov
- dbr:Meerim_Zhumanazarova
- dbr:Sagdat_Sadykov
- dbr:Elena_Proskurakova
- dbr:Mital_Sharipov
- dbr:Zholaman_Sharshenbekov
- dbr:Azimzhan_Askarov
- dbr:Bakhyt_Akhmetov
- dbr:Aiaal_Lazarev
- dbr:Aiperi_Medet_Kyzy
- dbr:Aisuluu_Tynybekova
- dbr:Akzhol_Makhmudov
- dbr:Aleksandr_Babchenko
- dbr:Alexander_Melentyev
- dbr:Alibek_Osmonov
- dbr:Alisher_Saipov
- dbr:Nursultan_Keneshbekov
- dbr:Gulbara_Tolomushova
- dbr:Islambek_Orozbekov
- dbr:Izzat_Artykov
- dbr:Janysh_Kulmambetov
- dbr:Arsen_Eraliev
- dbr:Atabek_Azisbekov
- dbr:Sopubek_Begaliev
- dbr:Sergey_Pakura
- dbr:Serguei_Katchiourine
is dbo:wikiPageRedirects of
- dbr:Кыргызстан
- dbr:KYRGYZSTAN
- dbr:Kyrghizia
- dbr:Kyrguyzstan
- dbr:Kyrgysztan
- dbr:Kyrgyzistan
- dbr:Khirgizstan
- dbr:ISO_3166-1:KG
- dbr:Kirgisistan
- dbr:Kirgizstan
- dbr:Krygystan
- dbr:Krygyzstan
- dbr:Kyr.
- dbr:Kyrgystan
- dbr:Kyrgyz_Republic
- dbr:Kyrgyztan
- dbr:Kyrgzystan
- dbr:Kyzgyzstan
- dbr:Republic_of_Kyrgyzstan
- dbr:Kirzighia
- dbr:Киргизия
- dbr:Кыргыз_Республикасы
- dbr:Қырғызстан
- dbr:Ayıl_ökmötü
- dbr:Krygzstan
- dbr:Okmotu
- dbr:Sport_in_Kyrgyzstan
- dbr:Kyrgestan
- dbr:Kyrghizistan
- dbr:Kyrghizstan
- dbr:Kyrghystan
- dbr:Kyrghyz_Republic
- dbr:Kyrghyzia
- dbr:Kyrghyzstan
- dbr:Kyrgistan
- dbr:Kyrgizia
- dbr:Kyrgizstan
- dbr:Kyrgyg
- dbr:Kyrgyz_Respublikasy
- dbr:Kyrgyzia
- dbr:Kyrgyzskaya_Respublika
- dbr:Kyrgzstan
- dbr:Kyrzygstan
- dbr:Kyrzygystan
- dbr:Kırgız_Respublikası
- dbr:Kirghistan
- dbr:Kirghiz_Republic
- dbr:Kirghizia
- dbr:Kirghizistan
- dbr:Kirghizstan
- dbr:Kirghyzia
- dbr:Kirgistan
- dbr:Kirgiz_Republic
- dbr:Kirgizia
- dbr:Kirgizistan
- dbr:Kirgiziya
- dbr:Kirgiztan
- dbr:Kirgystan
- dbr:Kirgyzstan
- dbr:KGN
- dbr:KGZ
- dbr:Khirghistan
- dbr:Khirghizia
- dbr:Khirghizstan
- dbr:Khirgistan
- dbr:Khirgizia
- dbr:Khirgystan
- dbr:Khirgyzia
- dbr:Khirgyzstan
- dbr:Khyrghystan
- dbr:Khyrghyzia
- dbr:Khyrghyzstan
- dbr:Khyrgystan
- dbr:Khyrgyzia
- dbr:Khyrgyzstan
- dbr:Quirghyzia
- dbr:Republic_of_Kirgizstan
- dbr:Republic_of_Kyrgyztan
- dbr:Aiyl
- dbr:Aiyl_okmotu
- dbr:Name_of_Kyrgyzstan
is dbp:birthPlace of
- dbr:Bektur_Amangeldiev
- dbr:Bektur_Talgat_Uulu
- dbr:Bekzhan_Sagynbayev
- dbr:Denis_Petrashov
- dbr:Ularbek_Sharsheev
- dbr:Ulugbek_Yuldashev
- dbr:Ulukbek_Zholdoshbekov
- dbr:Valery_Kichin
- dbr:Viktor_Abramov
- dbr:Viktor_Kelm
- dbr:Vladimir_Kazakbaev
- dbr:Vladimir_Verevkin
- dbr:Vladislav_Volkov_(footballer)
- dbr:Rustam_Zakirov
- dbr:Ryskeldi_Artykbaev
- dbr:Eldar_Moldozhunusov
- dbr:Emir_Shigaybayev
- dbr:Mirbek_Akhmataliyev
- dbr:Mirlan_Eshenov
- dbr:Murat_Ramonov
- dbr:Murolimzhon_Akhmedov
- dbr:Andisha_Shahii
- dbr:Anna_Johannes
- dbr:Maksim_Agapov
- dbr:Zhibek_Nukeeva
- dbr:Avazbek_Otkeev
- dbr:Azim_Azarov
- dbr:Aziz_Sydykov
- dbr:Bakhtiyar_Duyshobekov
- dbr:Tolomush_Okeyev
- dbr:Abay_Bokoleyev
- dbr:Abror_Kydyraliyev
- dbr:Aidar_Mambetaliev
- dbr:Akram_Umarov
- dbr:Aktan_Abdykalykov
- dbr:Aleksandra_Kislova
- dbr:Alibek_Osmonov
- dbr:Alimardon_Shukurov
- dbr:Alina_Litvinenko
- dbr:Alykul_Osmonov
- dbr:Amanbek_Manybekov
- dbr:Danila_Sokirchenko
- dbr:Dariya_Talanova
- dbr:Darya_Maslova
- dbr:Dastan_Kasmamytov
- dbr:Dzhokhar_Tsarnaev
- dbr:Evgeniy_Timofeev
- dbr:Farkhat_Musabekov
- dbr:Farukh_Abitov
- dbr:Gulzhigit_Alykulov
- dbr:Gülzura_Cumakunova
- dbr:Islam_Shamshiev
- dbr:Ismailbek_Taranchiev
- dbr:Temirbolot_Tapaev
- dbr:Arli_Chontey
- dbr:Artem_Muladjanov
- dbr:Atay_Dzhumashev
- dbr:Kamolidin_Tashiyev
- dbr:Kayumzhan_Sharipov
- dbr:Svetlana_Tynkova
- dbr:Dilmurod_Satybaldiev
- dbr:Marat_Jumakeyev
- dbr:Polina_Kuznetsova
- dbr:Ilzat_Akhmetov
- dbr:Kubanychbek_Omuraliev
- dbr:Odilzhon_Abdurakhmanov
- dbr:Serhiy_Shevchenko_(footballer,_born_1960)
- dbr:Vadim_Tolstolutsky
is dbp:country of
- dbr:Pskem_Mountains
- dbr:Sandyk_Range
- dbr:Sardana_Trofimova
- dbr:Baybiche_Too
- dbr:Beshkempir
- dbr:Bishkek-1_railway_station
- dbr:Bishkek-2_railway_station
- dbr:Borkoldoy_Too
- dbr:List_of_Turkic_Council_summits
- dbr:University_of_Central_Asia
- dbr:Uzbek_Gymnasium
- dbr:Vladimir_Zoloev
- dbr:International_Higher_School_of_Medicine
- dbr:Jalalabad_State_University
- dbr:Kyrgyz-Russian_Slavic_University
- dbr:Kyrgyz_Technical_University
- dbr:Kyrgyzstan_Championship_(ice_hockey)
- dbr:Kyrgyzstan_League_Second_Level
- dbr:Novokirghiz
- dbr:Chüy_Valley
- dbr:Gissaro–Alai_open_woodlands
- dbr:Bozymchak
- dbr:Moldo_Too
- dbr:Musulman_Dzholomanov
- dbr:The_Light_Thief
- dbr:Mikhail_Markov
- dbr:Leonid_Yurtaev
- dbr:MVD_Academy_of_Kyrgyzstan
- dbr:Makmal_gold_mine
- dbr:Manas_University
- dbr:Zhoodar_Kochkonbaev
- dbr:Taigan
- dbr:Tian_Shan_montane_conifer_forests
- dbr:Toktogul_Dam
- dbr:Toktogul_Secondary_School_(Isfana)
- dbr:Trans-Alay_Range
- dbr:Transit_Center_at_Manas
- dbr:2021_Three_Nations_Cup_(Kyrgyzstan)
- dbr:Abdoujapar_Tagaev
- dbr:Aidyn_Smagulov
- dbr:Ala-Too_International_University
- dbr:Alamyshyk_Too
- dbr:Alisher_Navoiy_Secondary_School_(Isfana)
- dbr:American_University_of_Central_Asia
- dbr:Fergana_Range
- dbr:OshTV
- dbr:Central_Asian_northern_desert
- dbr:Dimlama
- dbr:Kalesay_mine
- dbr:Kazakhstani_Futsal_Championship
- dbr:Gymnasium_School_No._1_(Isfana)
- dbr:Asyl_Abdyjapar
- dbr:Isfana_Secondary_School
- dbr:Issyk_Kul_Secondary_School_(Isfana)
- dbr:Terskey_Ala-too
- dbr:Cholpon_Sultanbekova
- dbr:Jumgal_Too
- dbr:Kabak_Too
- dbr:Kalba-Too
- dbr:Kemin_Range
- dbr:Suusamyr_Too
- dbr:Suusamyr_Valley
- dbr:Donguz-Too_(range)
- dbr:Bukhara–Tashkent–Bishkek–Almaty_pipeline
- dbr:Songköl_Too
- dbr:St._Michael_the_Archangel_Church,_Bishkek
- dbr:Kulduk-Too
- dbr:Kumtor_Gold_Mine
- dbr:Kyrgyz_Economic_University
- dbr:Kyrgyz_National_Agrarian_University
- dbr:Kyrgyz_State_National_Military_Lyceum
- dbr:Military_Institute_of_the_Armed_Forces_of_the_Kyrgyz_Republic
- dbr:Qurama_Mountains
- dbr:Unkurtash_mine
- dbr:Talas_mine
- dbr:Naryn_(dish)
- dbr:Nauryz_kozhe
is dbp:deathPlace of
- dbr:Bolot_Beyshenaliyev
- dbr:Boris_Yugai
- dbr:Jumabek_Ibraimov
- dbr:Chynybaĭ_Tursunbekov
- dbr:Andrei_Iordan
- dbr:Azimzhan_Askarov
- dbr:Tursunkhon_Solieva
- dbr:Alexander_Melentyev
- dbr:Alisher_Saipov
- dbr:Alykul_Osmonov
- dbr:Fedor_Samokhin
- dbr:Gulsaira_Momunova
- dbr:Aleksandr_Shumeyko
- dbr:Kanybek_Isakov
- dbr:Sopubek_Begaliev
- dbr:Uğur_Uluocak
is dbp:headquarters of
- dbr:Ministry_of_Foreign_Affairs_(Kyrgyzstan)
- dbr:Kyrgyz_Air
- dbr:Kyrgyz_International_Airlines
- dbr:Kyrgyzstan_Airlines
- dbr:Communist_Party_of_Kyrgyzstan
- dbr:Mekenchil
- dbr:Esen_Air
- dbr:Ministry_of_the_Interior_(Kyrgyzstan)
- dbr:The_Spektator
- dbr:Osh-Avia
- dbr:Social_Democratic_Party_of_Kyrgyzstan
- dbr:Air_Bishkek
- dbr:Air_Manas
- dbr:Anikay_Air
- dbr:Golden_Rule_Airlines
- dbr:Itek_Air
- dbr:Aerostan
- dbr:Avia_Traffic_Company
- dbr:Huimin_bao
- dbr:National_Olympic_Committee_of_the_Kyrgyz_Republic
- dbr:Sky_KG_Airlines
is dbp:nationality of
- dbr:Bekzat_Osmonaliev
- dbr:Urmatbek_Amatov
- dbr:Mayram_Akayeva
- dbr:Zholbors_Zhorobekov
- dbr:Azimzhan_Askarov
- dbr:Nur_Omarov
- dbr:Nursultan_Keneshbekov
- dbr:Gulbara_Tolomushova
- dbr:Izzat_Artykov
- dbr:Janysh_Kulmambetov
- dbr:Askar_Akayev
- dbr:Atabek_Azisbekov
- dbr:Orzubek_Nazarov
- dbr:Raisa_Atambayeva
is dbp:place of
- dbr:Batken_Conflict
- dbr:Demographics_of_Kyrgyzstan
- dbr:2013_Kyrgyzstani_protests
- dbr:Tulip_Revolution
- dbr:Kyrgyz_Revolution_of_2010
- dbr:Kyrgyz_Revolution_of_2020
- dbr:Operation_Enduring_Freedom
is dbp:subdivisionName of
- dbr:Bazar-Korgon_District
- dbr:Pravda,_Kyrgyzstan
- dbr:Predtechenka
- dbr:Prigorodnoye,_Kyrgyzstan
- dbr:Pristan'-Przheval'sk
- dbr:Progress,_Chüy
- dbr:Pum
- dbr:Pülgön
- dbr:Romanovka,_Kyrgyzstan
- dbr:Rot-Front
- dbr:Rovnoye,_Kyrgyzstan
- dbr:Samansur
- dbr:Samarkandek
- dbr:Sargata
- dbr:Saruu
- dbr:Sary-Bee
- dbr:Sary-Bulak,_Kara-Kulja
- dbr:Sary-Bulung
- dbr:Sary-Döbö
- dbr:Sary-Jayyk
- dbr:Sary-Kamysh,_Issyk-Kul
- dbr:Sary-Kamysh,_Jalal-Abad
- dbr:Sary-Kashka
- dbr:Sary-Mogol
- dbr:Sary-Sögöt
- dbr:Sary-Tash
- dbr:Sary-Tologoy
- dbr:Sasyk-Bulak
- dbr:Sasyk-Bulak,_Kemin
- dbr:Savay
- dbr:Say,_Kara-Kulja
- dbr:Saylyk
- dbr:Barskoon
- dbr:Baryn
- dbr:Bash-Bulak
- dbr:Bash-Kayyngdy
- dbr:Bash-Kuugandy
- dbr:Bashky-Terek
- dbr:Batken_District
- dbr:Bayastan
- dbr:Baykashka-Terek
- dbr:Baytik
- dbr:Bayzak
- dbr:Bazar-Korgon
- dbr:Bek-Jar
- dbr:Bel-Aldy
- dbr:Bel-Kyshtak
- dbr:Belovodskoye
- dbr:Besh-Badam
- dbr:Besh-Bala
- dbr:Besh-Burkan
- dbr:Besh-Jygach
- dbr:Besh-Künggöy
- dbr:Beshik-Jon
- dbr:Beshkent,_Kyrgyzstan
- dbr:Beysheke,_Kemin
- dbr:Birdik,_Ysyk-Ata
- dbr:Birinchi_May,_Jalal-Abad
- dbr:Birinchi_May,_Kara-Kulja
- dbr:Birinchi_May,_Naryn
- dbr:Birinchi_May,_Panfilov
- dbr:Birlik,_Issyk_Kul
- dbr:Biy-Myrza
- dbr:Boo-Terek
- dbr:Borbash
- dbr:Borbash,_Kyzyl-Oktyabr
- dbr:Bordu
- dbr:Boroldoy
- dbr:Bospiek
- dbr:Bosteri
- dbr:Boston,_Suzak
- dbr:Boz-Karagan
- dbr:Aravan_District
- dbr:Jolborstu
- dbr:Joon-Aryk
- dbr:Josholu
- dbr:Petrovka,_Kyrgyzstan
- dbr:Uchar
- dbr:Uchkun
- dbr:Uchkun,_Osh
- dbr:Udarnik,_Kemin
- dbr:Uluk
- dbr:Vakhsh_(river)
- dbr:Valakish
- dbr:Vasilyevka,_Kyrgyzstan
- dbr:Vostochny,_Kyrgyzstan
- dbr:Voyenno-Antonovka
- dbr:Toguz-Toro_District
- dbr:Toktogul_District
- dbr:15_Jash
- dbr:Masadan
- dbr:Maydan,_Kyrgyzstan
- dbr:Mayevka,_Kyrgyzstan
- dbr:Maymak
- dbr:Mazar-Suu
- dbr:Sadovoye,_Kyrgyzstan
- dbr:Salam-Alik
- dbr:Chu_(river)
- dbr:Chungkur-Kyshtak
- dbr:Churbek
- dbr:Chym-Korgon
- dbr:Chymgent
- dbr:Chyrpykty
- dbr:Chüy,_Kemin
- dbr:Chüy_District
- dbr:Emgek-Talaa
- dbr:Emgekchil
- dbr:Engilchek,_Kyrgyzstan
- dbr:Engilchek_(river)
- dbr:Epkin
- dbr:Frunze,_Osh
- dbr:Gaz,_Kyrgyzstan
- dbr:Gejige
- dbr:Gerey-Shoron
- dbr:Gidrostroitel
- dbr:Mogol-Korgon
- dbr:Monok,_Kyrgyzstan
- dbr:Moskva_District,_Kyrgyzstan
- dbr:Mukur,_Kyrgyzstan
- dbr:Munduz
- dbr:Munduz,_Jeti-Ögüz
- dbr:Murkut
- dbr:Mykan
- dbr:Myrza-Ake
- dbr:Myrza-Aryk
- dbr:Anjyyan
- dbr:Ara-Köl
- dbr:Ara-Köl,_Osh
- dbr:Aral,_Issyk_Kul
- dbr:Aral,_Nooken
- dbr:Aral,_Osh
- dbr:Aral,_Talas
- dbr:Aral,_Toktogul_District
- dbr:Arashan
- dbr:Arashan,_Talas
- dbr:Arashan_(river)
- dbr:Aravansay
- dbr:Lenin,_Kyrgyzstan
- dbr:Lenin_District,_Bishkek
- dbr:Leylek_District
- dbr:Lyuksemburg,_Kyrgyzstan
- dbr:Madaniyat
- dbr:Madaniyat,_Chüy
- dbr:Mady,_Kyrgyzstan
- dbr:Makmal
- dbr:Mamajan
- dbr:Manas,_Kyrgyzstan
- dbr:Mangyt
- dbr:Shohimardonsoy
- dbr:Shopokov
- dbr:Shoro
- dbr:Shoro-Bashat
- dbr:Shydyr
- dbr:Staraya_Pokrovka,_Osh
- dbr:Stavropolovka
- dbr:Yrdyk
- dbr:Ysyk-Ata
- dbr:Ysyk-Ata_District
- dbr:Ysyk-Köl,_Tüp
- dbr:Yuryevka,_Kyrgyzstan
- dbr:Zar-Tash
- dbr:Zardaly
- dbr:Zerger
- dbr:Ölöng-Bulak
- dbr:Örnök
- dbr:Örüktü
- dbr:Örüktü-Khutor
- dbr:Örükzar
- dbr:Ötögön
- dbr:Özgörüsh,_Batken
- dbr:Özgörüsh,_Talas
- dbr:Üch-Bay
- dbr:Üch-Korgon
- dbr:Üch-Terek
- dbr:Üngkür
- dbr:Suzak_District
- dbr:Austan
- dbr:Avletim
- dbr:Avletim_(river)
- dbr:Ay-Tamga
- dbr:Aydarbek,_Jayyl
- dbr:Aydarken
- dbr:Aygyr-Jar
- dbr:Ayry-Tam
- dbr:Ayuu-Tapan
- dbr:Baetov
- dbr:Baglan,_Nookat
- dbr:Bagysh
- dbr:Bakay-Ata
- dbr:Balbay,_Kyrgyzstan
- dbr:Balykchy
- dbr:Balykty
- dbr:Bar-Bulak
- dbr:Buguchu
- dbr:Bujum
- dbr:Bulak-Bashy,_Leylek
- dbr:Burana,_Kyrgyzstan
- dbr:Buyga
- dbr:Bögöt,_Kyrgyzstan
- dbr:Böjöy
- dbr:Böksö-Jol
- dbr:Bökönbaev
- dbr:Börü,_Kyrgyzstan
- dbr:Tilekmat
- dbr:Toguz-Bulak,_Alay
- dbr:Toguz-Bulak,_Kara-Kulja
- dbr:Toguz-Bulak,_Leylek
- dbr:Toguz-Bulak,_Tong
- dbr:Tokoldosh
- dbr:Toktoyan
- dbr:Toluk
- dbr:Tong_(river)
- dbr:Tong_District
- dbr:Tor-Kamysh
- dbr:Torkent
- dbr:Toru-Aygyr
- dbr:Toshkan_River
- dbr:Toskool
- dbr:Tosor
- dbr:Tostu
- dbr:Tsentralnoye,_Kyrgyzstan
- dbr:Turpachita
- dbr:Tuura-Suu
- dbr:Tuz-Bel
- dbr:Tölök
- dbr:Tölöykön,_Aravan
- dbr:Tölöykön,_Kara-Suu
- dbr:Tömön-Suu
- dbr:Tömönkü_Ala-Archa
- dbr:Tömönkü_Norus
- dbr:Tört-Kül,_Issyk_Kul
- dbr:Tört-Kül,_Kemin
- dbr:Tösh-Bulak
- dbr:Töölös
- dbr:Tüp
- dbr:Tüp_(river)
- dbr:Tüp_District
- dbr:Tüz-Ashuu
- dbr:Jumgal_District
- dbr:Acha-Kayyngdy
- dbr:Achy,_Jalal-Abad
- dbr:Achyk-Suu
- dbr:Agart
- dbr:Ak-Bash
- dbr:Ak-Bashat,_Jayyl
- dbr:Ak-Beket
- dbr:Ak-Bosogo
- dbr:Ak-Bulak,_Kyzyl-Kyya
- dbr:Ak-Bulak,_Osh
- dbr:Ak-Bulak,_Tüp
- dbr:Ak-Bulung,_Ak-Suu
- dbr:Ak-Buura
- dbr:Ak-Chal
- dbr:Ak-Döbö,_Talas
- dbr:Ak-Jar,_At-Bashy
- dbr:Ak-Jar,_Jalal-Abad
- dbr:Ak-Jar,_Kochkor
- dbr:Ak-Jar,_Özgön
- dbr:Ak-Jol,_Chüy
- dbr:Ak-Jol,_Jalal-Abad
- dbr:Ak-Jol_(river)
- dbr:Ak-Korgon
- dbr:Ak-Kuduk
- dbr:Ak-Kuduk,_Chüy
- dbr:Ak-Kyya
- dbr:Ak-Say,_Chüy
- dbr:Ak-Say,_Issyk-Kul
- dbr:Ak-Shor
- dbr:Ak-Suu,_Chüy
- dbr:Ak-Suu,_Jalal-Abad
- dbr:Ak-Suu,_Leylek
- dbr:Ak-Suu_(Chu)
- dbr:Ak-Suu_(Syr_Darya)
- dbr:Ak-Suu_District
- dbr:Ak-Talaa
- dbr:Ak-Tam
- dbr:Ak-Tash,_Jalal-Abad
- dbr:Ak-Tash,_Osh
- dbr:Ak-Tektir
- dbr:Ak-Terek,_Issyk-Kul
- dbr:Ak-Terek,_Özgön
- dbr:Ak-Turpak
- dbr:Ak-Tüz
- dbr:Ak-Ölöng
- dbr:Akmatbek,_Chüy
- dbr:Aksu_River_(Xinjiang)
- dbr:Ala-Archa
- dbr:Ala-Bash
- dbr:Ala-Buga
- dbr:Ala-Buka
- dbr:Alamüdün
- dbr:Alamüdün_(river)
- dbr:Alamüdün_District
- dbr:Alashan,_Kyrgyzstan
- dbr:Aleksandrovka,_Kyrgyzstan
- dbr:Alekseyevka,_Chüy
- dbr:Alga,_Chüy
- dbr:Alga,_Kadamjay
- dbr:Alga,_Leylek
- dbr:Alim-Tepe
is dbp:today of
- dbr:Qocho
- dbr:Russian_Turkestan
- dbr:Moghulistan
- dbr:Turkestan_Autonomy
- dbr:Karluk_Yabghu
- dbr:Later_Liang_(Sixteen_Kingdoms)
- dbr:Fergana_Oblast
- dbr:North_Kyrgyz_Confederation
- dbr:Former_Liang
- dbr:History_of_Kyrgyzstan
- dbr:Khanate_of_Kokand
- dbr:Kirghiz_Autonomous_Socialist_Soviet_Republic_(1926–1936)
- dbr:Shule_Kingdom
- dbr:Uzbek_Khanate
- dbr:Western_Liang_(Sixteen_Kingdoms)
- dbr:Semirechye_Oblast
- dbr:Yarkent_Khanate
is rdfs:seeAlso of