Tax (original) (raw)

dbo:abstract

Un impost és una quantitat de diners exigida per les administracions públiques als ciutadans i a les empreses d'una regió, territori o país, com a contribució a la despesa pública. L'impost és un tribut que es caracteritza per fer sorgir obligacions pecuniàries en favor del creditor tributari regit pel dret públic i no requereix cap contraprestació per part de l'administració. L'impost sorgeix exclusivament a conseqüència de la capacitat econòmica del contribuent. El camp de les ciències econòmiques que estudia els impostos són les finances públiques, mentre que el camp del dret, és el . Els impostos estan dividits en directes i indirectes. Els impostos directes es dirigeixen a gravar directament al contribuent, el principal exemple és l'impost sobre la renda i el patrimoni. Els impostos indirectes, tanmateix, es transmeten als contribuents a través del marge de benefici afegit al cost del productor i l'efecte d'aquest queda reflectit en el preu final del producte. Els impostos indirectes graven sobre tots els béns adquirits pel consumidor. En teoria, els fons recaptats pels governs tornen al bé comú, per a inversions i cost de béns i serveis públics com ara la salut, la seguretat i l'educació. Però no hi ha cap relació entre els ingressos dels impostos i la seva finalitat -al contrari del que succeeix amb les taxes, els ingressos de les quals estan vinculades a la prestació d'un determinat servei o realització de determinats treballs. Encara que la llei obliga als governs a destinar part de la recaptació a uns certs serveis públics -de forma especial a l'educació i la salut- el pagament d'impostos no dona cap garantia al contribuent de qualsevol retorn a contrapartida. De vegades, a la base de l'establiment de l'impost es troben d'altres causes, com dissuadir la compra de determinat producte –per exemple, el tabac– o fomentar o descoratjar determinades activitats econòmiques. Així, es pot definir la figura tributària com una exacció pecuniària forçosa per als que estan en el fet imposable. La reglamentació dels impostos es denomina sistema fiscal o fiscalitat. (ca)
Daň (dříve berně) je povinná, nenávratná, neúčelová, neekvivalentní, zákonem určená platba do veřejného rozpočtu. Daně jsou placené při určitých okolnostech, událostech, např. při změně vlastnictví (výplata odměny, prodej, darování nebo dědění) nebo pravidelně v určitých intervalech. Nesplnění daňové povinnosti bývá sankcionováno pokutou, může se ale jednat i o trestný čin neodvedení daně, nesplnění oznamovací povinnosti v daňovém řízení či padělání a pozměnění předmětů k označení zboží pro daňové účely. Daňový systém jakožto souhrn zásad upravujících ukládání a vybírání daní tvoří součást veřejné správy. Daně ovlivňují individuální nabídku a poptávku, a tedy zároveň i agregátní nabídku a poptávku. Prostřednictvím daní dochází ke snižování disponibilních důchodů, což má vliv na spotřebu, investice či úspory. Názory na zavedení daní se mohou lišit. Například libertariáni a zastánci rakouské ekonomické školy považují výběr daní za loupež, neboť plátce daně ji neodvádí dobrovolně, ale pod hrozbou sankcí. (cs)
Als Steuer wird eine Geldleistung ohne Anspruch auf Gegenleistung bezeichnet, die ein öffentlich-rechtliches Gemeinwesen zur Erzielung von Einnahmen allen auferlegt, die einen steuerpflichtigen Tatbestand verwirklichen. Die Gruppe der Steuerpflichtigen umfasst sowohl natürliche als auch juristische Personen. Die Erzielung von Einnahmen kann Nebenzweck sein. Gebühren und Beiträge werden hingegen aufgabenbezogen und zweckgebunden verwendet. Aus den ursprünglich als Naturalabgaben in Form von Sach- oder Dienstleistungen (Frondiensten) erhobenen Steuern sind heute reine Geldleistungen geworden. Steuern (als Teil eines Steuersystems) sind in der Regel die Haupteinnahmequelle eines modernen Staates und das wichtigste Instrument zur Finanzierung seines territorial abgegrenzten Staatswesens und anderer (supranationaler) Aufgaben. Durch die finanziellen Auswirkungen auf alle Bürger und die komplexe Steuergesetzgebung sind Steuern und andere Abgaben ein fortdauernder politischer und gesellschaftlicher Streitpunkt. Laut einer von den Vereinten Nationen veröffentlichten Studie gehört Deutschland zu den Ländern mit der höchsten Bereitschaft, durch Steuern öffentliche Güter zu finanzieren. (de)
Η φορολογία είναι η επιβολή υποχρεωτικών φόρων υπέρ του κράτους. Τα κρατικά έσοδα μέσω των υποχρεωτικών φόρων των φυσικών προσώπων (πολιτών) και νομικών προσώπων αποτελούν στη σύγχρονη οικονομία την σημαντικότερη πηγή των δημοσίων εσόδων. Ο αντικειμενικός σκοπός της φορολογίας είναι τριπλός: αφενός μεν η χρηματοδότηση των κρατικών δαπανών, κατά την δημοσιονομική πολιτική, αφετέρου η ενίσχυση ή σταθεροποίηση της οικονομικής ανάπτυξης, που αφορά την οικονομία γενικότερα, και τέλος η ανακατανομή του πλούτου που αφορά την κοινωνική οικονομία για άμβλυνση των ανισοτήτων. Η εισοδηματική πολιτική (το κόστος εκτέλεσης του κυβερνητικού έργου) στηρίζεται ακριβώς στους πόρους που αποκομίζει το κράτος με τη φορολογική πολιτική που αποφασίζει να εφαρμόσει. Οι υποχρεωτικές εισφορές ονομάζονται συνήθως φόροι. Η φορολογία αποτελεί μια σημαντική δραστηριότητα των σε όλες τις χώρες του κόσμου, και ιδιαίτερα στις περισσότερο ανεπτυγμένες, αφού εξασφαλίζει συνήθως περισσότερο από το 90% των εσόδων τους. Για το λόγο αυτό αποτελεί ένα ιδιαίτερα σημαντικό αντικείμενο μελέτης, με το οποίο ασχολούνται τόσο η οικονομική, όσο και άλλες επιστήμες, όπως π.χ. η νομική επιστήμη, η πολιτική επιστήμη, η κ.ά. Ενδεικτικά αναφέρεται ότι το 1998 ο μέσος όρος των κρατικών δαπανών στη ΕΕ των 15 ήταν 48% του ΑΕγχΠ, ενώ τα συνολικά φορολογικά έσοδα περίπου 41,5%. Από τις συνολικές κρατικές δαπάνες στις χώρες της Ευρώπης πάνω από τις μισές (περίπου 28% του ΑΕγχΠ κατά μέσο όρο) είναι κοινωνικές δαπάνες (παιδεία, υγεία, μεταφορές, συντάξεις, επιδόματα ανεργίας κ.ο.κ.). Αντίθετα, σε χώρες όπου δεν έχουν τα χαρακτηριστικά του μικτού οικονομικού συστήματος της Ευρώπης, αλλά το λεγόμενο "ανελέητο" οικονομικό σύστημα, όπως στις ΗΠΑ και Ιαπωνία, τα ποσοστά της συνολικής φορολογίας (VAT, άμεση κλπ) είναι σχετικά μειωμένα, και τα επίπεδα των κοινωνικών δαπανών περίπου 15% του ΑΕγχΠ. (el)
الضريبة أو الجباية هي مبلغ نقدي تتقاضاه الدولة من الأشخاص والمؤسسات بهدف تمويل نفقات الدولة؛ أي تمويل كل القطاعات التي تصرف عليها الدولة كالجيش، والشرطة، والتعليم. أو نفقاتها تبعا للسياسات الاقتصادية؛ كدعم سلع وقطاعات معينة، أو الصرف على البنية التحتية؛ كبناء الطرقات والسدود، أو التأمين على البطالة. في الأنظمة الديمقراطية تحدد قيمة الضريبة بقوانين يصادق عليها من ممثلي الشعب.عادة ما تعهد وظيفة جمع الضرائب وتوزيعها على القطاعات المختلفة إلى وزارة المالية بعد تحديد الميزانيات. تنص الكثير من القوانين في عدد من البلدان على أن الجباية مبلغ مالي تطلبه الدولة من الذين يتحقق فيهم شرط دفع الضريبة، وذلك دون أن يترتب للدافع عن ذلك أية حقوق مباشرة؛ أي أن شركة تدفع جباية مثلا، لا يمكنها أن تعتمد على ذلك لتطلب محطة حافلات لعامليها (قانونا).في القديم كانت الضريبة تتكون من مبالغ نقدية وعطايا عينية (كأن يعطي فلاح جزء من محصوله كضريبة مثلا) إلا أنها اليوم تكاد تكون حصرا على النقود. وتوجد هناك عدة أنواع للضرائب، تختلف من دولة لأخرى، وقد يختلف المسمى لنفس الضريبة من دولة لأخرى. من هذه الضرائب: * الضريبة على القيمة المضافة: وهي من نوع الضرائب غير المباشرة. وهي ضريبة يدفعها المستهلك كلما اشترا سلعة، أو طلب خدمة ما. تختلف قيمة الضريبة من دولة إلى أخرى، وتكون قيمتها عادة بين 7% و20% من ثمن السلعة أو الخدمة المشتراة. * الضريبة على الدخل: وهي من نوع الضرائب المباشرة أو تسمى أيضا هكذا؛ وهي ضريبة يدفعها الأفراد على دخلهم (الشهري مثلا)، وتدفعها الشركات على ربحها. * . * . * إلخ... كما يمكن تصنيف الضريبة حسب طريقة حسابها فيمكن أن نميز بين: * الضريبة النسبية: أي أن معدل الضريبة غير مرتبط بقيمة الدخل أو المال؛ مثلا: إذا كان هناك شخص يملك مائة دولار سيدفع 1%، وشخص يمتلك 100000 دولار سيدفع أيضا 1%. * الضريبة التقدمية: في نظام الضريبة التقدمية يزداد معدل الضريبة كلما ازداد المبلغ الذي تطبق عليه الجباية؛ مثلا: من يملك 100 دولار سيدفع 1%، ومن يملك 100000 سيدفع 10%. * الضريبة التراجعية: في نظام الضريبة التراجعي يتراجع معدل الضريبة كلما إزداد المبلغ الخاضع للجباية؛ مثلا: من يملك دولارا سيدفع 10%، ومن يملك 10000 سيدفع1%. (ar)
Imposto estas deviga kontribuo de regnanoj, nome civitanoj aŭ loĝantoj de ŝtato aŭ simila politika aŭ administracia unuo por kovri la ĝeneralajn bezonojn de la ŝtato aŭ similspeca unuo. Imposto estas financa ŝarĝo aŭ alia devigo metita al impostopaganto (ĉu individua persono aŭ laŭleĝa jura persono kia entrepreno, organizaĵo ktp.) fare de ŝtato aŭ funkcia ekvivalento de ŝtato por kolekti variajn publikajn enspezojn. Nepageco, aŭ evito aŭ rezisto al pago de impostado, estas kutime punebla laŭ juro. Impostoj povas esti devigitaj ankaŭ fare de multaj administraj unuoj. Oni kutime distingas : * la senperajn impostojn, t.e. la impostoj, kiujn la regnanoj pagas aparte kaj senpere al la administracio (ekz. la terimposto); tiuj estas nomataj ofte rektaj impostoj; * la perajn impostojn, t.e. la impostoj, kiuj estas enkalkulitaj en varaj prezoj (ekz. la aldonvalora imposto (AVI), la doganimpostoj); tiuj estas nomataj ofte nerektaj impostoj. Ambaŭ povas esti pagataj per mono aŭ per ties labora ekvivalento. Kelkaj landoj metas preskaŭ ne aŭ en tute ne impostadon, kiaj la Unuiĝintaj Arabaj Emirlandoj kaj Sauda Arabio. Ambaŭkaze temas pri landoj kiuj ege multe enspezas el la komerco kaj produktado de nafto, kombine kun la fakto ke ili ne devas pagi altajn socialajn kostojn de multnombra loĝantaro, ĉar ambaŭkaze la loĝdenseco malaltas pro la dezerta medio. (eo)
El impuesto es una clase de tributo (obligaciones generalmente pecuniarias en favor del acreedor tributario) regido por derecho público, que se caracteriza por no requerir una contraprestación directa o determinada por parte de la administración hacendaria (acreedor tributario). En la mayoría de legislaciones, los impuestos surgen exclusivamente por la “potestad tributaria del Estado” el que se constituye en el acreedor. Generalmente los impuestos son cargas obligatorias para las personas y empresas. Un principio rector, denominado “capacidad contributiva”, sugiere que quienes más tienen deben aportar en mayor medida al financiamiento estatal, para consagrar el principio constitucional de equidad y el principio social de la libertad. El principal objetivo de los impuestos es financiar el gasto público: construcción de infraestructuras (de transporte, distribución de energía), prestar los servicios públicos de sanidad, educación, seguridad ciudadana, policía, defensa, sistemas de protección social (jubilación, prestaciones por desempleo, discapacidad), etc. En ocasiones, en la base del establecimiento del impuesto se encuentran otras causas, como disuadir de la compra de determinado producto (por ejemplo, tabaco) o fomentar o desalentar determinadas actividades económicas. De esta manera, se puede definir la figura tributaria como una exacción pecuniaria forzosa para los que están en el hecho imponible. La reglamentación de los impuestos se denomina sistema fiscal o fiscalidad. (es)
Zergak zergadunari egokitzen zaizkion tributu eta zamak dira, herritarrek nahitaez ordaindu beharko dituzten zenbatekoak, gastu publikoei erantzuteko. Zuzenekoak edo zeharkakoak izaten dira. Zuzeneko zergak aurretik zerrenda arauemaileetan izendatuak izan direnek ordaintzen dituzte, ondasunezko edo errentazko eskuarteak dituztelako eta prezioetan bertan jasanarazteko egokierarik ez delako. Horrelakoak dira ondarekoak, errentakoak, oinordetzakoak, eta abar. Zeharkako zergak, berriz, zergapekoa identifikatu beharrik gabe ordaintzen dira, produktu bat erostean edo zerbitzu bat ordaintzean, besterik gabe Balio Erantsiaren gaineko Zerga edo BEZa, muga-zergak... eta gero kontsumitzaileei jasanarazten zaizkie. Hartara, merkatariek eta fabrikatzaileek, de facto, estatuaren konturako zerga-kobratzaile moduan jarduten dute. Era askotako zergak daude: elkarteen gaineko zerga, enpresen mozkinak zamatzen dituena; oinordetzen eta dohaintzen gaineko zerga, heriotzagatiko edo jaraunspenezko oinordetzagatiko dohaintzak eta bizien arteko dohaintzak zamatzen dituena; ondarearen gaineko zerga, pertsona fisiko baten ondasunen multzoa zamatzen duena landa-lurreko eta hiri-lurreko sailak, balio higikorrak, eta abar. Ezagunena eta nozituena Pertsona Fisikoen Errentaren gaineko Zerga da, PFEZ, langile guztiei lansaritik kentzen dietelako. Beraz, lansaripekoen errentak zergapetzen ditu. Historikoki, XVI. mendean, itsas zergak otura izendapenaz aipatzen dira Gipuzkoan. (eu)
Airgead a ghearrann an rialtas ar dhaoine le híoc as is ea cáin. (ga)
Pajak (dari bahasa Latin taxo; "rate") adalah kontribusi wajib kepada negara yang terutang oleh orang pribadi atau badan yang bersifat memaksa berdasarkan Undang-Undang, dengan tidak mendapatkan imbalan secara langsung dan digunakan untuk keperluan negara bagi sebesar-besarnya kemakmuran rakyat. Menurut Charles E.McLure, pajak adalah kewajiban finansial atau retribusi yang dikenakan terhadap wajib pajak (orang pribadi atau Badan) oleh Negara atau institusi yang fungsinya setara dengan negara yang digunakan untuk membiayai berbagai macam pengeluaran publik. Pajak dipungut berdasarkan norma-norma hukum untuk menutup biaya produksi barang dan untuk mencapai kesejahteraan umum. Penolakan untuk membayar, penghindaran, atau perlawanan terhadap pajak pada umumnya termasuk pelanggaran hukum. Pajak terdiri dari pajak langsung atau pajak tidak langsung dan dapat dibayarkan dengan uang ataupun kerja yang nilainya setara. Beberapa negara sama sekali tidak mengenakan pajak, misalnya Uni Emirat Arab. yang mengelola perpajakan negara di Indonesia adalah Direktorat Jenderal Pajak (DJP) yang merupakan salah satu direktorat jenderal yang ada di bawah naungan Kementerian Keuangan Republik Indonesia. (in)
L'impôt constitue un des prélèvements obligatoires effectué par voie d’autorité par la puissance publique (l'État et les collectivités territoriales) sur les ressources des personnes vivant sur son territoire ou y possédant des intérêts. Sans contrepartie directe pour le contribuable, ce prélèvement est destiné à être affecté par l'intermédiaire des budgets publics aux services d'utilité générale. Dans les États démocratiques, le pouvoir de fixer, de lever et d'affecter l'impôt est de la compétence exclusive du pouvoir législatif. Trois paramètres essentiels permettent de caractériser un impôt : l'assiette, le taux et les modalités de recouvrement. Historiquement, l'impôt est un élément important qui n'a cessé de conditionner l'existence, la gestion et la puissance des États : constituant généralement une part importante, pour ne pas dire la plupart du temps essentielle, des recettes publiques avec les cotisations sociales, les impôts alimentent le budget de l'État ou d'une subdivision nationale ou fédérale (comme une province, une subdivision territoriale, un territoire, un département, un district, etc.), et dans une moindre mesure des organismes à compétence spécialisée (par exemple en France, les chambres de commerce). (fr)
A tax is a compulsory financial charge or some other type of levy imposed on a taxpayer (an individual or legal entity) by a governmental organization in order to fund government spending and various public expenditures (regional, local, or national), and tax compliance refers to policy actions and individual behaviour aimed at ensuring that taxpayers are paying the right amount of tax at the right time and securing the correct tax allowances and tax reliefs. The first known taxation took place in Ancient Egypt around 3000–2800 BC. A failure to pay in a timely manner (non-compliance), along with evasion of or resistance to taxation, is punishable by law. Taxes consist of direct or indirect taxes and may be paid in money or as its labor equivalent. Most countries have a tax system in place, in order to pay for public, common societal, or agreed national needs and for the functions of government. Some levy a flat percentage rate of taxation on personal annual income, but most scale taxes are progressive based on brackets of annual income amounts. Most countries charge a tax on an individual's income as well as on corporate income. Countries or subunits often also impose wealth taxes, inheritance taxes, estate taxes, gift taxes, property taxes, sales taxes, use taxes, payroll taxes, duties and/or tariffs. In economic terms, taxation transfers wealth from households or businesses to the government. This has effects on economic growth and economic welfare that can be both increased (known as fiscal multiplier) or decreased (known as excess burden of taxation). Consequently, taxation is a highly debated topic by some, although taxation is deemed necessary by general consensus in order for society to function and grow in an orderly and equitable manner, others such as libertarians and anarcho-capitalists denounce taxation broadly or in its entirety, classifying it as theft or extortion through coercion and the use of force. (en)
L'imposta è un tributo, consistente in un prelievo coattivo di ricchezza dal contribuente volto a finanziare i servizi pubblici generali e a ridurre la liquidità monetaria nel sistema economico del paese in cui queste vengono disposte. (it)
Belasting is een rechtsband tussen de overheid en een rechtssubject (de belastingplichtige) waarbij een heffing of prestatie wordt opgelegd ten behoeve van een overheid met als doel in de openbare uitgaven te voorzien. Belastingen worden geheven op grond van een wet. Wanneer tegenover de betaling wel een individuele prestatie van de overheid aan het rechtssubject staat, dan spreekt men over een retributie. Meer algemeen spreekt men ook over een heffing. Er is een onderscheid tussen directe en indirecte belastingen. (nl)
( 다른 뜻에 대해서는 조세 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 조세(租稅, 영어: tax) 또는 세금(稅金)은 국가 또는 지방자치단체가 특별급부에 대한 반대급부로서뿐만 아니라, 국가경비에 충당할 재정조달 목적으로 법률에 규정된 과세요건을 충족한 모든 자에 대하여 부과하는 금전급부를 말한다. 조세 징수 대상은 금전 등으로 하지만 그 가치를 가지는 노동으로 하기도 한다. 조세의 종류로는 과세권자에 따라 국세와 지방세로 나뉘며, 과세 방법에 따라 직접세와 간접세로 나뉜다. (ko)
租税（そぜい、（英: tax）とは、国や地方公共団体が公共財や公共サービスを提供するにあたって、法令の定めに基づいて国民や企業等の主体に負担を強制する金銭である。一部の国で国防に係る徴兵制などが見られるが、現代は物納や労働ではなく必要経費等の捻出方法としてお金（通貨）による納税方法が多く採用されており、日本では税金（ぜいきん）と呼ばれている。税制（ぜいせい）（租税制度）は、歳入（財政）の根幹および政治や経済（経世済民）の要因となる。商売や契約・取引などの行為および所得や有形無形の財産などに対して税を賦課することを課税（かぜい）、課税された税を納めることを納税（のうぜい）、徴収することを徴税（ちょうぜい）、それらについての事務を税務（ぜいむ）という。政府の財政状況において租税徴収額を減額することを減税（げんぜい）、逆に増額することを増税（ぞうぜい）という。日本の租税については、日本の租税の項を参照 (ja)
Imposto (do latim imposìtu-, particípio passado de imponère: "impor", "pôr como obrigação") é a imposição de um encargo financeiro ou outro tributo sobre o contribuinte (pessoa física ou jurídica) por um estado ou o equivalente funcional de um estado a partir da ocorrência de um fato gerador, sendo calculado mediante a aplicação de uma alíquota a uma base de cálculo de forma que o não pagamento do mesmo acarreta irremediavelmente sanções civis e penais impostas à entidade ou indivíduo não pagador, sob forma de leis. O imposto é uma das espécies do gênero tributo. Diferentemente de outros tributos, como taxas e contribuição de melhoria, é um tributo não vinculado: é devido pelo contribuinte independentemente de qualquer contraprestação por parte do Estado. Os impostos são, frequentemente, divididos em diretos e indiretos. Os impostos diretos são destinados taxar diretamente o contribuinte sendo que o principal exemplo deste é o imposto de renda e riqueza. Os impostos indiretos, entretanto, são repassados ao contribuinte através do markup adicionado ao custo do produto e o reflexo deste é sentido no preço final dos produtos. Os impostos indiretos são cobrados em todos os bens adquiridos pelo consumidor. Em tese, os recursos arrecadados pelos governos são revertidos para o bem comum, para investimentos e custeio de bens e serviços públicos, como saúde, segurança e educação. Mas não há vinculação entre receitas de impostos e determinada finalidade - ao contrário do que ocorre com as taxas e a contribuição de melhoria, cujas receitas são vinculadas à prestação de determinado serviço ou realização de determinada obra. Embora a lei obrigue os governos a destinar parcelas mínimas da arrecadação a certos serviços públicos- em especial de educação e saúde-, o pagamento de impostos não confere ao contribuinte qualquer garantia de contrapartida. A carga tributária como percentagem do Produto interno bruto (PIB) em 2008 foi de 38,8% no Brasil, 37% em Portugal, 40,6% na Alemanha, 5,7% em Angola, 39% no Reino Unido e na Holanda, 19,7% em Timor-Leste, 15,3% no Sri Lanka, 28% nos Estados Unidos e 13,4% em Moçambique. (pt)
Нало́г — обязательный, индивидуально безвозмездный платёж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им на праве собственности средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства и муниципальных образований. Налоги следует отличать от сборов (пошлин), взимание которых является условием совершения в отношении их плательщиков определённых действий. Взимание налогов регулируется налоговым законодательством (см. налоговое право). Совокупность установленных налогов, а также принципов, форм и методов их установления, изменения, отмены, взимания и контроля образуют налоговую систему государства. Под налогом понимается принудительное изъятие государственными налоговыми структурами денежных средств с физических и юридических лиц, необходимое для осуществления государством своих функций. (ru)
Podatek – obowiązkowe świadczenie pieniężne pobierane przez związek publicznoprawny (państwo, jednostka samorządu terytorialnego) bez konkretnego, bezpośredniego świadczenia wzajemnego. Zebrane podatki są wykorzystywane na potrzeby realizacji zadań publicznych. Pieniądze z podatków trafiają do budżetu państwa lub samorządu terytorialnego, które dzięki temu mogą one inwestować w rozwój infrastruktury, wojska, policji, oświaty, służby zdrowia itp. Obecnie uznaje się, iż podatki są świadczeniami pieniężnymi, jednakże w historii znane są również podatki świadczone w innych niż pieniądz dobrach. Podatki dzielą się na: * bezpośrednie – nałożone na dochód lub majątek podatnika, np. podatek dochodowy, , ; * pośrednie – nakładane na przedmiot spożycia, np. VAT, akcyza – ostatecznie płaci konsument. (pl)
Skatt är en lagstadgad skyldighet att betala ett belopp till staten eller annat samhällsorgan, som åläggs fysisk person eller juridisk person utifrån dennes förehavanden, utan direkt koppling till motprestationer från betalningsmottagaren. Det främsta syftet brukar vara att finansiera offentlig sektor. Skatten kan också ha andra syften, såsom att jämna ut inkomster eller påverka personers handlingar med hjälp av ekonomiska incitament. Det finns dels direkt skatt som utgår till exempel på taxerad inkomst, förmögenhet och realisationsvinst, dels indirekt skatt i form av punktskatt och mervärdesskatt på varor och tjänster. Skillnaden mellan direkta och indirekta skatter är att med direkta skatter menar man oftast skatter som ska bäras av den som är skyldiga att betala den. En indirekt skatt är däremot en skatt som den som betalar in (ofta ett företag) förväntas lägga över på andra, till exempel kunder. Både fysiska och juridiska personer kan betala skatt. Ett dödsbo är skattskyldigt för den dödes och dödsboets inkomster. Förutom generella skatter, som inkomstskatt och moms, finns även vissa speciella skatter - till exempel fordonsskatt. I industrialiserade länder är inkomstskatt, moms och punktskatter viktiga inkomstkällor. (sv)
税（英語：tax）又稱賦稅、税赋、稅負、稅捐、租稅等等，是指政府向市民征收的貨幣或資源。為了有效收税，稅的取得由法律保证合法性，對公民來說繳稅屬於義務，抗拒或延遲纳税的人会受到惩罚。税收可以分为直接税和间接税，或所得稅和財產稅和消費稅，税收的形式可以是货币或劳动。少數國家完全不用納稅，像阿拉伯聯合大公國。依稅法繳納的金額稱為「稅金」。依據不同課稅對象、或是不同法律授權、或是不同納稅人可劃分為不同的分類，稱為税种或稅目。政府依法對民間收取稅收的行為稱為課稅；個人或企業向政府繳納稅金的行為稱為納稅。政府要求納稅人在繳稅期限後繳足應納稅金稱為補稅，政府退還溢收稅金稱為退稅。 (zh)
Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством. Податок — обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень. Податок — обов'язковий терміновий державний платіж, який сплачується примусово фізичними та юридичними особами на задоволення державних потреб; це встановлений вищим органом законодавчої влади обов'язковий індивідуальний безоплатний платіж, що стягується з юридичних та фізичних осіб до бюджетів різних рівнів і у термінах, передбачених законодавством; це обов'язковий платіж, що стягується органами державної влади з метою фінансового забезпечення діяльності держави. (гр. БО-15-1, 2016 р.) Податки варто відрізняти від зборів (мита), стягнення яких носить не безоплатний характер, а є умовою здійснення відносно їх платників певних дій. Стягнення податків регулюється податковим законодавством (див. податкове право). Сукупність установлених податків, а також принципів, і методів їхнього встановлення, зміни, скасування, стягнення й контролю утворюють податкову систему держави. Окремі автори розуміють під податком «примусове вилучення державою у домогосподарств та фірм певної суми коштів не в обмін на товари та послуги». (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

Airgead a ghearrann an rialtas ar dhaoine le híoc as is ea cáin. (ga)
L'imposta è un tributo, consistente in un prelievo coattivo di ricchezza dal contribuente volto a finanziare i servizi pubblici generali e a ridurre la liquidità monetaria nel sistema economico del paese in cui queste vengono disposte. (it)
Belasting is een rechtsband tussen de overheid en een rechtssubject (de belastingplichtige) waarbij een heffing of prestatie wordt opgelegd ten behoeve van een overheid met als doel in de openbare uitgaven te voorzien. Belastingen worden geheven op grond van een wet. Wanneer tegenover de betaling wel een individuele prestatie van de overheid aan het rechtssubject staat, dan spreekt men over een retributie. Meer algemeen spreekt men ook over een heffing. Er is een onderscheid tussen directe en indirecte belastingen. (nl)
( 다른 뜻에 대해서는 조세 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 조세(租稅, 영어: tax) 또는 세금(稅金)은 국가 또는 지방자치단체가 특별급부에 대한 반대급부로서뿐만 아니라, 국가경비에 충당할 재정조달 목적으로 법률에 규정된 과세요건을 충족한 모든 자에 대하여 부과하는 금전급부를 말한다. 조세 징수 대상은 금전 등으로 하지만 그 가치를 가지는 노동으로 하기도 한다. 조세의 종류로는 과세권자에 따라 국세와 지방세로 나뉘며, 과세 방법에 따라 직접세와 간접세로 나뉜다. (ko)
租税（そぜい、（英: tax）とは、国や地方公共団体が公共財や公共サービスを提供するにあたって、法令の定めに基づいて国民や企業等の主体に負担を強制する金銭である。一部の国で国防に係る徴兵制などが見られるが、現代は物納や労働ではなく必要経費等の捻出方法としてお金（通貨）による納税方法が多く採用されており、日本では税金（ぜいきん）と呼ばれている。税制（ぜいせい）（租税制度）は、歳入（財政）の根幹および政治や経済（経世済民）の要因となる。商売や契約・取引などの行為および所得や有形無形の財産などに対して税を賦課することを課税（かぜい）、課税された税を納めることを納税（のうぜい）、徴収することを徴税（ちょうぜい）、それらについての事務を税務（ぜいむ）という。政府の財政状況において租税徴収額を減額することを減税（げんぜい）、逆に増額することを増税（ぞうぜい）という。日本の租税については、日本の租税の項を参照 (ja)
税（英語：tax）又稱賦稅、税赋、稅負、稅捐、租稅等等，是指政府向市民征收的貨幣或資源。為了有效收税，稅的取得由法律保证合法性，對公民來說繳稅屬於義務，抗拒或延遲纳税的人会受到惩罚。税收可以分为直接税和间接税，或所得稅和財產稅和消費稅，税收的形式可以是货币或劳动。少數國家完全不用納稅，像阿拉伯聯合大公國。依稅法繳納的金額稱為「稅金」。依據不同課稅對象、或是不同法律授權、或是不同納稅人可劃分為不同的分類，稱為税种或稅目。政府依法對民間收取稅收的行為稱為課稅；個人或企業向政府繳納稅金的行為稱為納稅。政府要求納稅人在繳稅期限後繳足應納稅金稱為補稅，政府退還溢收稅金稱為退稅。 (zh)
الضريبة أو الجباية هي مبلغ نقدي تتقاضاه الدولة من الأشخاص والمؤسسات بهدف تمويل نفقات الدولة؛ أي تمويل كل القطاعات التي تصرف عليها الدولة كالجيش، والشرطة، والتعليم. أو نفقاتها تبعا للسياسات الاقتصادية؛ كدعم سلع وقطاعات معينة، أو الصرف على البنية التحتية؛ كبناء الطرقات والسدود، أو التأمين على البطالة. في الأنظمة الديمقراطية تحدد قيمة الضريبة بقوانين يصادق عليها من ممثلي الشعب.عادة ما تعهد وظيفة جمع الضرائب وتوزيعها على القطاعات المختلفة إلى وزارة المالية بعد تحديد الميزانيات. تنص الكثير من القوانين في عدد من البلدان على أن الجباية مبلغ مالي تطلبه الدولة من الذين يتحقق فيهم شرط دفع الضريبة، وذلك دون أن يترتب للدافع عن ذلك أية حقوق مباشرة؛ أي أن شركة تدفع جباية مثلا، لا يمكنها أن تعتمد على ذلك لتطلب محطة حافلات لعامليها (قانونا).في القديم كانت الضريبة تتكون من مبالغ نقدية وعطايا عينية (كأن يعط (ar)
Un impost és una quantitat de diners exigida per les administracions públiques als ciutadans i a les empreses d'una regió, territori o país, com a contribució a la despesa pública. L'impost és un tribut que es caracteritza per fer sorgir obligacions pecuniàries en favor del creditor tributari regit pel dret públic i no requereix cap contraprestació per part de l'administració. L'impost sorgeix exclusivament a conseqüència de la capacitat econòmica del contribuent. El camp de les ciències econòmiques que estudia els impostos són les finances públiques, mentre que el camp del dret, és el . (ca)
Daň (dříve berně) je povinná, nenávratná, neúčelová, neekvivalentní, zákonem určená platba do veřejného rozpočtu. Daně jsou placené při určitých okolnostech, událostech, např. při změně vlastnictví (výplata odměny, prodej, darování nebo dědění) nebo pravidelně v určitých intervalech. Nesplnění daňové povinnosti bývá sankcionováno pokutou, může se ale jednat i o trestný čin neodvedení daně, nesplnění oznamovací povinnosti v daňovém řízení či padělání a pozměnění předmětů k označení zboží pro daňové účely. Daňový systém jakožto souhrn zásad upravujících ukládání a vybírání daní tvoří součást veřejné správy. Daně ovlivňují individuální nabídku a poptávku, a tedy zároveň i agregátní nabídku a poptávku. Prostřednictvím daní dochází ke snižování disponibilních důchodů, což má vliv na spotřebu, i (cs)
Η φορολογία είναι η επιβολή υποχρεωτικών φόρων υπέρ του κράτους. Τα κρατικά έσοδα μέσω των υποχρεωτικών φόρων των φυσικών προσώπων (πολιτών) και νομικών προσώπων αποτελούν στη σύγχρονη οικονομία την σημαντικότερη πηγή των δημοσίων εσόδων. Ο αντικειμενικός σκοπός της φορολογίας είναι τριπλός: αφενός μεν η χρηματοδότηση των κρατικών δαπανών, κατά την δημοσιονομική πολιτική, αφετέρου η ενίσχυση ή σταθεροποίηση της οικονομικής ανάπτυξης, που αφορά την οικονομία γενικότερα, και τέλος η ανακατανομή του πλούτου που αφορά την κοινωνική οικονομία για άμβλυνση των ανισοτήτων. Η εισοδηματική πολιτική (το κόστος εκτέλεσης του κυβερνητικού έργου) στηρίζεται ακριβώς στους πόρους που αποκομίζει το κράτος με τη φορολογική πολιτική που αποφασίζει να εφαρμόσει. Οι υποχρεωτικές εισφορές ονομάζονται συνήθως φ (el)
Als Steuer wird eine Geldleistung ohne Anspruch auf Gegenleistung bezeichnet, die ein öffentlich-rechtliches Gemeinwesen zur Erzielung von Einnahmen allen auferlegt, die einen steuerpflichtigen Tatbestand verwirklichen. Die Gruppe der Steuerpflichtigen umfasst sowohl natürliche als auch juristische Personen. Die Erzielung von Einnahmen kann Nebenzweck sein. Gebühren und Beiträge werden hingegen aufgabenbezogen und zweckgebunden verwendet. Aus den ursprünglich als Naturalabgaben in Form von Sach- oder Dienstleistungen (Frondiensten) erhobenen Steuern sind heute reine Geldleistungen geworden. (de)
Imposto estas deviga kontribuo de regnanoj, nome civitanoj aŭ loĝantoj de ŝtato aŭ simila politika aŭ administracia unuo por kovri la ĝeneralajn bezonojn de la ŝtato aŭ similspeca unuo. Imposto estas financa ŝarĝo aŭ alia devigo metita al impostopaganto (ĉu individua persono aŭ laŭleĝa jura persono kia entrepreno, organizaĵo ktp.) fare de ŝtato aŭ funkcia ekvivalento de ŝtato por kolekti variajn publikajn enspezojn. Nepageco, aŭ evito aŭ rezisto al pago de impostado, estas kutime punebla laŭ juro. Impostoj povas esti devigitaj ankaŭ fare de multaj administraj unuoj. Oni kutime distingas : (eo)
Zergak zergadunari egokitzen zaizkion tributu eta zamak dira, herritarrek nahitaez ordaindu beharko dituzten zenbatekoak, gastu publikoei erantzuteko. Zuzenekoak edo zeharkakoak izaten dira. Zuzeneko zergak aurretik zerrenda arauemaileetan izendatuak izan direnek ordaintzen dituzte, ondasunezko edo errentazko eskuarteak dituztelako eta prezioetan bertan jasanarazteko egokierarik ez delako. Horrelakoak dira ondarekoak, errentakoak, oinordetzakoak, eta abar. Zeharkako zergak, berriz, zergapekoa identifikatu beharrik gabe ordaintzen dira, produktu bat erostean edo zerbitzu bat ordaintzean, besterik gabe Balio Erantsiaren gaineko Zerga edo BEZa, muga-zergak... eta gero kontsumitzaileei jasanarazten zaizkie. Hartara, merkatariek eta fabrikatzaileek, de facto, estatuaren konturako zerga-kobratza (eu)
El impuesto es una clase de tributo (obligaciones generalmente pecuniarias en favor del acreedor tributario) regido por derecho público, que se caracteriza por no requerir una contraprestación directa o determinada por parte de la administración hacendaria (acreedor tributario). La reglamentación de los impuestos se denomina sistema fiscal o fiscalidad. (es)
Pajak (dari bahasa Latin taxo; "rate") adalah kontribusi wajib kepada negara yang terutang oleh orang pribadi atau badan yang bersifat memaksa berdasarkan Undang-Undang, dengan tidak mendapatkan imbalan secara langsung dan digunakan untuk keperluan negara bagi sebesar-besarnya kemakmuran rakyat. Menurut Charles E.McLure, pajak adalah kewajiban finansial atau retribusi yang dikenakan terhadap wajib pajak (orang pribadi atau Badan) oleh Negara atau institusi yang fungsinya setara dengan negara yang digunakan untuk membiayai berbagai macam pengeluaran publik. Pajak dipungut berdasarkan norma-norma hukum untuk menutup biaya produksi barang dan untuk mencapai kesejahteraan umum. Penolakan untuk membayar, penghindaran, atau perlawanan terhadap pajak pada umumnya termasuk pelanggaran hukum. Paja (in)
A tax is a compulsory financial charge or some other type of levy imposed on a taxpayer (an individual or legal entity) by a governmental organization in order to fund government spending and various public expenditures (regional, local, or national), and tax compliance refers to policy actions and individual behaviour aimed at ensuring that taxpayers are paying the right amount of tax at the right time and securing the correct tax allowances and tax reliefs. The first known taxation took place in Ancient Egypt around 3000–2800 BC. A failure to pay in a timely manner (non-compliance), along with evasion of or resistance to taxation, is punishable by law. Taxes consist of direct or indirect taxes and may be paid in money or as its labor equivalent. (en)
L'impôt constitue un des prélèvements obligatoires effectué par voie d’autorité par la puissance publique (l'État et les collectivités territoriales) sur les ressources des personnes vivant sur son territoire ou y possédant des intérêts. Sans contrepartie directe pour le contribuable, ce prélèvement est destiné à être affecté par l'intermédiaire des budgets publics aux services d'utilité générale. Dans les États démocratiques, le pouvoir de fixer, de lever et d'affecter l'impôt est de la compétence exclusive du pouvoir législatif. Trois paramètres essentiels permettent de caractériser un impôt : l'assiette, le taux et les modalités de recouvrement. (fr)
Podatek – obowiązkowe świadczenie pieniężne pobierane przez związek publicznoprawny (państwo, jednostka samorządu terytorialnego) bez konkretnego, bezpośredniego świadczenia wzajemnego. Zebrane podatki są wykorzystywane na potrzeby realizacji zadań publicznych. Pieniądze z podatków trafiają do budżetu państwa lub samorządu terytorialnego, które dzięki temu mogą one inwestować w rozwój infrastruktury, wojska, policji, oświaty, służby zdrowia itp. Obecnie uznaje się, iż podatki są świadczeniami pieniężnymi, jednakże w historii znane są również podatki świadczone w innych niż pieniądz dobrach. (pl)
Imposto (do latim imposìtu-, particípio passado de imponère: "impor", "pôr como obrigação") é a imposição de um encargo financeiro ou outro tributo sobre o contribuinte (pessoa física ou jurídica) por um estado ou o equivalente funcional de um estado a partir da ocorrência de um fato gerador, sendo calculado mediante a aplicação de uma alíquota a uma base de cálculo de forma que o não pagamento do mesmo acarreta irremediavelmente sanções civis e penais impostas à entidade ou indivíduo não pagador, sob forma de leis. O imposto é uma das espécies do gênero tributo. Diferentemente de outros tributos, como taxas e contribuição de melhoria, é um tributo não vinculado: é devido pelo contribuinte independentemente de qualquer contraprestação por parte do Estado. (pt)
Skatt är en lagstadgad skyldighet att betala ett belopp till staten eller annat samhällsorgan, som åläggs fysisk person eller juridisk person utifrån dennes förehavanden, utan direkt koppling till motprestationer från betalningsmottagaren. Det främsta syftet brukar vara att finansiera offentlig sektor. Skatten kan också ha andra syften, såsom att jämna ut inkomster eller påverka personers handlingar med hjälp av ekonomiska incitament. Både fysiska och juridiska personer kan betala skatt. Ett dödsbo är skattskyldigt för den dödes och dödsboets inkomster. (sv)
Нало́г — обязательный, индивидуально безвозмездный платёж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им на праве собственности средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства и муниципальных образований. Налоги следует отличать от сборов (пошлин), взимание которых является условием совершения в отношении их плательщиков определённых действий. Под налогом понимается принудительное изъятие государственными налоговыми структурами денежных средств с физических и юридических лиц, необходимое для осуществления государством своих функций. (ru)
Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством. Податок — обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень. Податки варто відрізняти від зборів (мита), стягнення яких носить не безоплатний характер, а є умовою здійснення відносно їх платників певних дій. (uk)

is dbo:service of

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:services of