| dbo:abstract |
Un altar és una estructura damunt de la qual se celebren rituals religiosos com ara sacrificis, ofrenes, etc. Els altars acostumen a ser el lloc més important d'un temple, una església, etc. Els temples i llocs de culte d'una gran majoria de religions acostumen a estar presidits per altars. També es poden trobar altars en l'àmbit domèstic, sovint dedicats al culte als avantpassats, com el larari dels romans. També hi ha altars laics que obeeixen a la voluntat de sacralitzar fets memorables. Històricament, s'han fet servir com a altars roques i altres elements naturals encara que les seves formes més habituals són la d'ara (un monòlit, una base de columna), més habitual al món antic, i la de mesa (del llatí, mensa) o taula adoptada pel cristianisme. L'altar serveix per dipositar-hi els objectes del culte o ritus, i per destacar el protagonisme del celebrant o oficiant (normalment un sacerdot), de manera que quedi separat de la resta d'assistents, i subratllar d'aquesta manera el seu contacte més estret amb la divinitat. (ca) المَذْبَح هو شبه طاولة أو أي بنية أخرى تقدّم عليها القرابين والهبات لغايات دينية، أو مكان مقدس تقام فيه الطقوس الدينية. توجد المذابح عادة في ، ، الكنائس وغيرها من أماكن العبادة. تستخدم اليوم بشكل مميز في الديانات البوذية، الهندوسية، الشينتو، التويسم وكذلك المسيحية، LaVeyan Satanism, Thelema, Neopaganism, والسحر المراسيمي. كما استخدمت لدى العقائد القديمة، ومن ضمنها والوثنية النورسكية. (ar) Oltář (hebrejsky מִזְבֵּחַ, mizbeach, řecky βῆμα, béma, latinsky ara nebo altaria, v křesťanském užití altare) je místo, na němž se v náboženství přináší dar jako oběť, obvykle bohu či božstvu. (cs) Με τη λέξη βωμός εννοούμε οποιαδήποτε δομή, ακόμα και μία απλή μεγάλη πέτρα, πάνω στην οποία γίνονται θυσίες («) και γενικότερα προσφορές υλικών αγαθών σε κάποια υπερφυσική οντότητα (θεότητα, δαίμονα, πνεύμα) για θρησκευτικούς σκοπούς. Σε μία ευρύτερη έννοια, βωμός ονομάζεται ένας ιερός χώρος όπου γίνονται τελετές. Οι βωμοί βρίσκονται συνήθως στο εσωτερικό ναών ή άλλων κτισμάτων. Σήμερα βωμοί χρησιμοποιούνται κυρίως σε θρησκείες όπως ο Βουδισμός, ο Ινδουισμός, ο Σιντοϊσμός, ο Ταοϊσμός, ο Νεοπαγανισμός, αλλά και σε δοξασίες όπως ο Σατανισμός και η τελετουργική μαγεία. Στο παρελθόν πολλές θρησκείες χρησιμοποιούσαν βωμούς, όπως η θρησκεία των Αρχαίων Ελλήνων και των βόρειων λαών της Ευρώπης. Στον Χριστιανισμό τη θέση του βωμού έχει πάρει η Αγία Τράπεζα. (el) An altar is a table or platform for the presentation of religious offerings, for sacrifices, or for other ritualistic purposes. Altars are found at shrines, temples, churches, and other places of worship. They are used particularly in paganism, Christianity, Buddhism, Hinduism, Judaism, modern paganism, and in certain Islamic communities around Caucasia and Asia Minor. Many historical-medieval faiths also made use of them, including the Roman, Greek, and Norse religions. (en) Altaro aŭ arao estas rita tablo, sur kiu estas farataj religiaj oferoj aŭ aliaj agoj. Altaroj estas uzataj en multaj religioj, ekzemple en budhismo, hinduismo, pluraj formoj de kristanismo (sed malofte en multaj formoj de protestantismo kaj pentekostismo), novpaganismo, ŝintoismo kaj taoismo. En kristanaj preĝejoj ekzemple povas esti multaj flankaj altaroj kaj kapeloj, sed ĉiam estas plej grava ĉefaltaro en la centra celo de la preĝejo. En katolikaj preĝejoj, ĉe tiu oni gardas la hostion. (eo) Ein Altar (von spätlateinisch altar[e], zu lateinisch altaria „[Aufsatz auf dem] Opfertisch, Brandaltar“ von alta ara „hoher Altar“, „Feuer-Aufsatz“) ist eine Opferstätte oder ein Opfertisch als Verehrungsstätte für Gottheiten. Auf Altären können Opfergaben dargebracht werden. Doch auch die Errichtung des Altars an sich und seine unter Umständen reiche Verzierung gelten bereits als Akte der Verehrung. (de) Aldarea edo oparria erlijio-kultua egiteko erabiltzen den egitura da, aire librean edo eraikin baten barruan, sakrifizioak egiteko erabiltzen dena. (eu) Un altar (del latín altare, de altus, "elevación") es una estructura consagrada al culto religioso, sobre el cual se hacen ofrendas o sacrificios. En algunas civilizaciones antiguas, para designar un altar de piedra, se utilizaba el término ara (plural, aras), que también es común en la francmasonería para denominar el sitio central en el que se coloca el libro sagrado o el . La más conocida de ellas es el Ara Pacis de la Roma Imperial. (es) Is nó bloc úsáidte mar an fócas le haghaidh deasghnáth creidimh, go háirithe le haghaidh íobairtí or ofrálacha a dhéanamh le haghaidh dia nó bandia é Altóir. (ga) Dans le domaine religieux, un autel est une table sacrée servant au sacrifice rituel ou au dépôt d’offrandes. Étymologiquement, on retrouve dans le mot « autel » deux notions : la hauteur (du latin altar qui donne l’italien altare, à la fois « élévation » et « profondeur », comme dans l’expression « haute mer ») et la nourriture (du latin alere, « alimenter, sustenter »). (fr) Altar atau mazbah adalah bangunan apapun di mana (hewan) kurban atau persembahan lainnya dipersembahkan untuk tujuan religius, atau tempat sakral di mana upacara keagamaan berlangsung. Altar biasanya ditemukan di dalam tempat pemujaan, biara, dan tempat-tempat suci lainnya. Altar ada di berbagai kebudayaan, terutama di dalam agama Katolik Roma, Agama Kristen, Agama Buddha, Hindu, Shinto, Tao dan Neopaganisme. Bangunan ini juga ditemukan di agama-agama kuno lainnya. (in) Un altare è un luogo in cui si compie un sacrificio o rito religioso. (it) ( 다른 뜻에 대해서는 제단 (건축) 문서를 참고하십시오.) 제단(祭壇, 영어: Altar)은 제사를 올리던 단을 말한다. 여러 종교에서 제물을 바치거나 종교 행사를 펼치는 장소로 사용된다. (ko) Een altaar (van het Latijn altus = hoog) is een tafel uit hout of steen waar rituele handelingen worden verricht, zoals het brengen van offers aan geesten en goden. Offertafel, outaar en outer zijn synoniemen voor altaar. (nl) 祭壇（さいだん, ラテン語: altare, 英語: altar）は、神的存在や死者に、犠牲(いけにえ)や供物をささげて礼拝や祭祀の類を営み、それら（つまり神的存在や死者）と人間とがなんらかの交わりをもつ場となる台。 (ja) Altar, do latim altare ou ara (latim clássico), plataforma alta semelhante a uma mesa constituída por uma rocha, elevação ou outra estrutura que possibilite ao sacerdote, líder ou mentor espiritual, sacrificar à divindade, ou divindades, em um templo religioso ou local sagrado. No judaísmo, por exemplo, era um local formado por terra, pedras ou uma espécie de caixa dourada, como o revelado por Deus a Moisés, onde se apresentavam as ofertas sacrificiais à Deus. No culto católico é a mesa onde se celebra a missa. No protestantismo é a mesa de onde os pastores pregam e consagram a Ceia Memorial (ou Santa Ceia) nos cultos. (pt) Ołtarz (łac. altare, altarium) – znane we wszystkich religiach miejsce składania ofiar. (pl) Ett altare är en platt stenyta eller ett bord där offer kan ske. Det kunde handla om djur eller delar av djur som brändes, men även blod och libationer av vin eller olja var vanliga gåvor till gudarna. I klassisk tid kunde altare vara mycket stora, till exempel det som nu befinner sig i Pergamonmuseet. Romarna använde ordet ara, till exempel i Ara Pacis för att hedra Augustus segrar. Ordet altare används även för skrin tillägnade förfäder som hedras med rökelse, ljus eller blommor. (sv) 祭壇，或稱為祭台、神壇，是用來進行祭祀、敬拜等宗教儀式的設施，通常也是宗教場所中最重要的設施。 祭壇最早代表人類對「大自然不可解釋」的敬畏和崇拜，後來祭拜先人也用祭壇，以示尊敬。神壇往往在神殿裡發現，可說是最早的建造物之一，他們出現在許多文化在全世界，特別是在宗教是基督教、佛教、印度教、神道教、道教等宗教，例如部分基督教宗派的教堂內，會以祭台做為整個教堂的視覺中心。 神壇（希伯來文：מזבח，mizbe'ah，"一個地方的犧牲"），神壇一般豎立在顯眼的地方。最早的祭品一般都是用人，將人活生生的宰殺或活埋，今日許多原始部落仍然包含著活人器官的祭品。 中華民族是好禮的民族，儒教为中華历代国教，原始时代的神职者就被称之为儒，世代經營禮法維生。 儒，柔也，术士之称。从人，需声 ——许慎，说文解字 明朝末年洪承疇投降，其後明朝一度不知道他已經變節，明思宗聞之大震，崇禎輟朝三日，為以为已经死難的洪承疇大設祭壇以及親撰祭文，賜祭壇十六個，祭到第九壇時候，又得到軍報說洪承疇降清了，北京大嘩。 (zh) Ві́вта́р, або о́лта́р (староцерк.-слов. алътарь, олътаръ < лат. alta ara, altare — «високий жертовник») — первісно місце для жертвопринесення або жертовне вогнище (у греків bomos), надалі місце для здійснення літургії в християн. (uk) Алта́рь (лат. altarium) — жертвенник (от altaria — навершие жертвенника, приспособление для сжигания жертвы; от altus — высокий). Первоначально — сооружение для совершения ритуальных жертвоприношений. В православной традиции — главная, обычно восточная, часть храма, как правило, отделённая от общего помещения иконостасом. (ru) |
| rdfs:comment |
المَذْبَح هو شبه طاولة أو أي بنية أخرى تقدّم عليها القرابين والهبات لغايات دينية، أو مكان مقدس تقام فيه الطقوس الدينية. توجد المذابح عادة في ، ، الكنائس وغيرها من أماكن العبادة. تستخدم اليوم بشكل مميز في الديانات البوذية، الهندوسية، الشينتو، التويسم وكذلك المسيحية، LaVeyan Satanism, Thelema, Neopaganism, والسحر المراسيمي. كما استخدمت لدى العقائد القديمة، ومن ضمنها والوثنية النورسكية. (ar) Oltář (hebrejsky מִזְבֵּחַ, mizbeach, řecky βῆμα, béma, latinsky ara nebo altaria, v křesťanském užití altare) je místo, na němž se v náboženství přináší dar jako oběť, obvykle bohu či božstvu. (cs) An altar is a table or platform for the presentation of religious offerings, for sacrifices, or for other ritualistic purposes. Altars are found at shrines, temples, churches, and other places of worship. They are used particularly in paganism, Christianity, Buddhism, Hinduism, Judaism, modern paganism, and in certain Islamic communities around Caucasia and Asia Minor. Many historical-medieval faiths also made use of them, including the Roman, Greek, and Norse religions. (en) Altaro aŭ arao estas rita tablo, sur kiu estas farataj religiaj oferoj aŭ aliaj agoj. Altaroj estas uzataj en multaj religioj, ekzemple en budhismo, hinduismo, pluraj formoj de kristanismo (sed malofte en multaj formoj de protestantismo kaj pentekostismo), novpaganismo, ŝintoismo kaj taoismo. En kristanaj preĝejoj ekzemple povas esti multaj flankaj altaroj kaj kapeloj, sed ĉiam estas plej grava ĉefaltaro en la centra celo de la preĝejo. En katolikaj preĝejoj, ĉe tiu oni gardas la hostion. (eo) Ein Altar (von spätlateinisch altar[e], zu lateinisch altaria „[Aufsatz auf dem] Opfertisch, Brandaltar“ von alta ara „hoher Altar“, „Feuer-Aufsatz“) ist eine Opferstätte oder ein Opfertisch als Verehrungsstätte für Gottheiten. Auf Altären können Opfergaben dargebracht werden. Doch auch die Errichtung des Altars an sich und seine unter Umständen reiche Verzierung gelten bereits als Akte der Verehrung. (de) Aldarea edo oparria erlijio-kultua egiteko erabiltzen den egitura da, aire librean edo eraikin baten barruan, sakrifizioak egiteko erabiltzen dena. (eu) Un altar (del latín altare, de altus, "elevación") es una estructura consagrada al culto religioso, sobre el cual se hacen ofrendas o sacrificios. En algunas civilizaciones antiguas, para designar un altar de piedra, se utilizaba el término ara (plural, aras), que también es común en la francmasonería para denominar el sitio central en el que se coloca el libro sagrado o el . La más conocida de ellas es el Ara Pacis de la Roma Imperial. (es) Is nó bloc úsáidte mar an fócas le haghaidh deasghnáth creidimh, go háirithe le haghaidh íobairtí or ofrálacha a dhéanamh le haghaidh dia nó bandia é Altóir. (ga) Dans le domaine religieux, un autel est une table sacrée servant au sacrifice rituel ou au dépôt d’offrandes. Étymologiquement, on retrouve dans le mot « autel » deux notions : la hauteur (du latin altar qui donne l’italien altare, à la fois « élévation » et « profondeur », comme dans l’expression « haute mer ») et la nourriture (du latin alere, « alimenter, sustenter »). (fr) Altar atau mazbah adalah bangunan apapun di mana (hewan) kurban atau persembahan lainnya dipersembahkan untuk tujuan religius, atau tempat sakral di mana upacara keagamaan berlangsung. Altar biasanya ditemukan di dalam tempat pemujaan, biara, dan tempat-tempat suci lainnya. Altar ada di berbagai kebudayaan, terutama di dalam agama Katolik Roma, Agama Kristen, Agama Buddha, Hindu, Shinto, Tao dan Neopaganisme. Bangunan ini juga ditemukan di agama-agama kuno lainnya. (in) Un altare è un luogo in cui si compie un sacrificio o rito religioso. (it) ( 다른 뜻에 대해서는 제단 (건축) 문서를 참고하십시오.) 제단(祭壇, 영어: Altar)은 제사를 올리던 단을 말한다. 여러 종교에서 제물을 바치거나 종교 행사를 펼치는 장소로 사용된다. (ko) Een altaar (van het Latijn altus = hoog) is een tafel uit hout of steen waar rituele handelingen worden verricht, zoals het brengen van offers aan geesten en goden. Offertafel, outaar en outer zijn synoniemen voor altaar. (nl) 祭壇（さいだん, ラテン語: altare, 英語: altar）は、神的存在や死者に、犠牲(いけにえ)や供物をささげて礼拝や祭祀の類を営み、それら（つまり神的存在や死者）と人間とがなんらかの交わりをもつ場となる台。 (ja) Ołtarz (łac. altare, altarium) – znane we wszystkich religiach miejsce składania ofiar. (pl) Ett altare är en platt stenyta eller ett bord där offer kan ske. Det kunde handla om djur eller delar av djur som brändes, men även blod och libationer av vin eller olja var vanliga gåvor till gudarna. I klassisk tid kunde altare vara mycket stora, till exempel det som nu befinner sig i Pergamonmuseet. Romarna använde ordet ara, till exempel i Ara Pacis för att hedra Augustus segrar. Ordet altare används även för skrin tillägnade förfäder som hedras med rökelse, ljus eller blommor. (sv) 祭壇，或稱為祭台、神壇，是用來進行祭祀、敬拜等宗教儀式的設施，通常也是宗教場所中最重要的設施。 祭壇最早代表人類對「大自然不可解釋」的敬畏和崇拜，後來祭拜先人也用祭壇，以示尊敬。神壇往往在神殿裡發現，可說是最早的建造物之一，他們出現在許多文化在全世界，特別是在宗教是基督教、佛教、印度教、神道教、道教等宗教，例如部分基督教宗派的教堂內，會以祭台做為整個教堂的視覺中心。 神壇（希伯來文：מזבח，mizbe'ah，"一個地方的犧牲"），神壇一般豎立在顯眼的地方。最早的祭品一般都是用人，將人活生生的宰殺或活埋，今日許多原始部落仍然包含著活人器官的祭品。 中華民族是好禮的民族，儒教为中華历代国教，原始时代的神职者就被称之为儒，世代經營禮法維生。 儒，柔也，术士之称。从人，需声 ——许慎，说文解字 明朝末年洪承疇投降，其後明朝一度不知道他已經變節，明思宗聞之大震，崇禎輟朝三日，為以为已经死難的洪承疇大設祭壇以及親撰祭文，賜祭壇十六個，祭到第九壇時候，又得到軍報說洪承疇降清了，北京大嘩。 (zh) Ві́вта́р, або о́лта́р (староцерк.-слов. алътарь, олътаръ < лат. alta ara, altare — «високий жертовник») — первісно місце для жертвопринесення або жертовне вогнище (у греків bomos), надалі місце для здійснення літургії в християн. (uk) Алта́рь (лат. altarium) — жертвенник (от altaria — навершие жертвенника, приспособление для сжигания жертвы; от altus — высокий). Первоначально — сооружение для совершения ритуальных жертвоприношений. В православной традиции — главная, обычно восточная, часть храма, как правило, отделённая от общего помещения иконостасом. (ru) Un altar és una estructura damunt de la qual se celebren rituals religiosos com ara sacrificis, ofrenes, etc. Els altars acostumen a ser el lloc més important d'un temple, una església, etc. Els temples i llocs de culte d'una gran majoria de religions acostumen a estar presidits per altars. També es poden trobar altars en l'àmbit domèstic, sovint dedicats al culte als avantpassats, com el larari dels romans. També hi ha altars laics que obeeixen a la voluntat de sacralitzar fets memorables. (ca) Με τη λέξη βωμός εννοούμε οποιαδήποτε δομή, ακόμα και μία απλή μεγάλη πέτρα, πάνω στην οποία γίνονται θυσίες («) και γενικότερα προσφορές υλικών αγαθών σε κάποια υπερφυσική οντότητα (θεότητα, δαίμονα, πνεύμα) για θρησκευτικούς σκοπούς. Σε μία ευρύτερη έννοια, βωμός ονομάζεται ένας ιερός χώρος όπου γίνονται τελετές. Οι βωμοί βρίσκονται συνήθως στο εσωτερικό ναών ή άλλων κτισμάτων. Σήμερα βωμοί χρησιμοποιούνται κυρίως σε θρησκείες όπως ο Βουδισμός, ο Ινδουισμός, ο Σιντοϊσμός, ο Ταοϊσμός, ο Νεοπαγανισμός, αλλά και σε δοξασίες όπως ο Σατανισμός και η τελετουργική μαγεία. Στο παρελθόν πολλές θρησκείες χρησιμοποιούσαν βωμούς, όπως η θρησκεία των Αρχαίων Ελλήνων και των βόρειων λαών της Ευρώπης. (el) Altar, do latim altare ou ara (latim clássico), plataforma alta semelhante a uma mesa constituída por uma rocha, elevação ou outra estrutura que possibilite ao sacerdote, líder ou mentor espiritual, sacrificar à divindade, ou divindades, em um templo religioso ou local sagrado. (pt) |
