Yat (original) (raw)
Ѣ, minuskule ѣ (jať, rusky ять) je již běžně nepoužívané písmeno cyrilice. Používá se pouze v liturgických textech. V návrhu nové azbuky chantyjštiny je uvažováno se znakem Ѣ jako s ligaturou spřežky , podobně jako spřežky a tvoří ligatury љ a њ.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Ѣ, minuskule ѣ (jať, rusky ять) je již běžně nepoužívané písmeno cyrilice. Používá se pouze v liturgických textech. V návrhu nové azbuky chantyjštiny je uvažováno se znakem Ѣ jako s ligaturou spřežky , podobně jako spřežky a tvoří ligatury љ a њ. (cs) Jato (ruse ять) estas slavona litero, la 32-a en Kirilico kaj la 33-a en Glagolico, kiu krome estis uzata antaŭe en la bulgara lingvo, la rusa lingvo kaj la ukraina lingvo. Kvankam ĝi ne estas uzata en nuntempaj lingvoj, ĝi ekzistas en Unikodo kun kodoj U+0462 Ѣ majuskla, U+0463 ѣ minuskla (la nombroj estas deksesumaj). Sed ne multaj tiparoj havas ĝiajn signobildojn. Ĝi estis vokalo, kun prononco meza inter i kaj je. En la jaro 1917-a estis decidite plisimpligi gramatikon de la rusa lingvo. Kelkaj literoj, inkluzive jaton, estis forigitaj. Realigo de la reformo daŭris kelkajn jarojn, la Rusia Akademio de Sciencoj ĉesis presi jaton en siaj eldonaĵoj nur en la jaro 1924-a. Tiuepoke en Rusio okazis revolucio, pro kio multaj homoj elmigris el la lando. En ilia menso la reformo de la lingvo asociiĝis kun la revolucio. Ili ŝatis nek la duan, nek pro tio la unuan. Kontraŭkomunista propagando eĉ diris ke bolŝevikoj forigis la literon ĉar ĝi similis al kruco aŭ kirko, sekve estis "tro kristana". Tial la rusaj elmigrintoj plu uzis la literon ekster Rusio ĝis ĉirkaŭ 1950. Post la Revolucio la vorto "jato" estis uzata ruslingve en idiomaĵoj. Por la subtenantoj de la reformo «Aĵo estas kun jatoj» signifis ke «Aĵo estas arkaika»; sed samtempe, la populara dirmaniero «На ять!» (t.e. «Jate!») estis uzata kiel admira esprimo («Bonege!», «Eminente!»). Post la falo de Sovetunio iuj nostalgiis pri la antaŭrevolucia ortografio kaj ties «blanka cigno, la litero jato». Jatoj aperis en iuj nostalgiaj stratŝildoj (iom simile al la gotikaj stratŝildoj okcidentaj), aperis vodko «Jato» ktp. (eo) Das Ѣ (Kleinbuchstabe ѣ), genannt Jat (kyrillisch ять, wiss. Transliteration jat’), ist ein kyrillischer Buchstabe, welcher im Altkirchenslawischen einen Laut repräsentierte, der auf das urslawische rekonstruierte *ě zurückgeht. Daher bezeichnet man auch diesen Laut in der Slawistik als Jat. Das Zeichen ist nicht identisch mit dem Halbweichheitszeichen Ҍ ҍ. (de) Yat o Jat (Ѣ, ѣ) es la trigésima segunda letra del antiguo alfabeto cirílico. Su nombre en antiguo eslavo eclesiástico era yět' (ѣть) o yat’(ıать). En la transliteración de lenguas eslavas antiguas, la letra se representa habitualmente con una e con diacrítico, ě, tomada del alfabeto checo. La yat representaba una vocal larga de la lengua eslava común. Generalmente se cree que representaba el sonido [æ:], que era un reflejo de un anterior [e:], [oj], o [aj]. Que el sonido representado por la yat se desarrolló tardíamente en la historia del eslavo común se aprecia en su participación en la llamada segunda palatalización de las velares. Fue eliminada del alfabeto ruso en la reforma ortográfica de 1918. Es equivalente a la letra Ее del actual alfabeto. (es) Yat edo Jat (Ѣ ѣ; italika: Ѣ ѣ) alfabeto zirilikoko hogeita hamabigarren hizkia da. Badago ere yat letraren beste bertsio bat, Yat iotifikatua (larria: ⟨Ꙓ⟩; xehea: ⟨ꙓ⟩) yat letrari bat gehituz lortzen dena. Letra honek ez du balio numerikorik eta ez da alfabeto glagolitikoaren parte. U+A652 eta U+A653 kodeak esleitu dizkio. 1918an egin zen errusiar alfabetoaren erreforman desagertu zen. (eu) Le jatʹ (majuscule : Ѣ ; minuscule : ѣ ou, pour le ïat haut, ᲇ) ou ïat (du russe ять) est une ancienne lettre de l'alphabet cyrillique et, sous un autre tracé, de l'alphabet glagolitique ; elle n'est plus utilisée que dans la langue d'église. Sa translittération standard est ě (e caron, emprunté à l'alphabet tchèque). En vieux slave, elle indiquait probablement une voyelle antérieure ouverte et longue, représentée en alphabet phonétique international par [æː], voire la diphtongue [ieː]. Elle fut supprimée de l'alphabet cyrillique russe lors de la réforme orthographique de 1917-1918, au prétexte d'un double emploi avec la lettre е (désignée « ïé »). (fr) Yat or jat (Ѣ ѣ; italics: Ѣ ѣ) is the thirty-second letter of the old Cyrillic alphabet and the Rusyn alphabet. There is also another version of yat, the iotified yat (majuscule: ⟨Ꙓ⟩, minuscule: ⟨ꙓ⟩), which is a Cyrillic character combining a decimal I and a yat. There was no numerical value for this letter and it was not in the Glagolitic alphabet. It was encoded in Unicode 5.1 at positions U+A652 and U+A653. (en) Ѣ는 초기 키릴 문자의 23번째 문자이다. 이 문자의 숫자값은 없으며 글라골 문자에 포함되어 있지도 않았다. 유니코드 5.1의 U+A652와 U+A653 자리에 인코딩되었다. (ko) La Ѣ, minuscolo ѣ, chiamata Jat, è la trentaduesima lettera della versione antica dell'alfabeto cirillico. Il suo nome in antico slavo ecclesiastico era ѣть (jět') o ꙗть (jat'), in bulgaro ят (jat), in russo ed ucraino ять (jat'), in serbo јат (jat). Nell'alfabeto latino moderno (cioè in lingua ceca e traslitterazione scientifica comune per le lingue slave antiche) la lettera viene rappresentata con una "e con un háček": . La jat rappresenta una vocale lunga originale dello slavo comune. Generalmente si crede che rappresentasse il suono /æ:/, che era un riflesso di un precedente /e:/, /oj/, o /aj/. Che il suono rappresentato da jat si sviluppò tardi nella storia dello slavo comune è indicato dal suo ruolo nella seconda palatalizzazione delle velari slave. È significante che dai primi testi, c'è una considerabile confusione tra la jat e la A iotizzata (in cirillico ꙗ). Una spiegazione è che il dialetto di Salonicco, sul quale si basò l'antico slavo ecclesiastico, e altri dialetti slavi meridionali passarono da /æ:/ ad /ja/ indipendentemente dai rami settentrionali ed occidentali. La confusione fu aggravata anche dal fatto che nell'alfabeto glagolitico la jat assomigliava troppo alla Piccola Jus dell'alfabeto cirillico (Ѧ). La lettera jat, in varie fonti. Da notare che in corsivo minuscolo ha una forma abbastanza differente. In varie lingue slave moderne, la jat ha dato origine a diverse vocali. Per esempio, la radice anticoslava [běl] (bianco) diventa [bjel] [бел] /bʲel/ nel russo standard (dialettale /bʲal/, /bʲijel/ o perfino /bʲil/ in alcune regioni), [bil] [біл] in ucraino, [bjal] [бял] in bulgaro, biel/biały in polacco, e bílý in . Riflessi più antichi di jat esistevano, per esempio l'antica parola тѣлѣгы (carri) è divenuta nel russo moderno телеги ma in serbo è таљиге. Come risultato di questi cambiamenti, la "jat" alla fine non rappresentava più un fonema indipendente ma piuttosto uno che veniva rappresentato anche da un'altra lettera cirillica. Così i bambini dovevano memorizzare dalla radice dove scrivere la jat e dove no. In seguito la lettera fu eliminata in una serie di riforme ortografiche: in serbo con la riforma di Vuk Karadžić, che fu adottata poi per il macedone, in russo, bielorusso e ucraino bruscamente con la Rivoluzione d'ottobre, e per ultimo in bulgaro nel 1945. La viene più usata nell'ortografia moderna standard di ognuna delle lingue slave scritte in cirillico, anche se sopravvive nei testi liturgici scritti nelle recensioni russe dell'antico slavo ecclesiastico. (it) Ѣ, ѣ は、キリル文字の一つ、もしくはそれに対応するスラヴ語の母音。現在は使われていない。 (ja) Jać (Ѣ, ѣ) (scs. ѣть, ros., ukr. ять, bułg. ят lub е двойно, serb. јат, chorw. jat) – nazwa 32. litery starej cyrylicy oraz głoski oznaczanej tą literą. W transliteracji slawistycznej oznaczana jest literą ě (zapożyczoną z alfabetu czeskiego). W języku prasłowiańskim jać była samogłoską długą. Przyjmuje się, że realizowana była jako dźwięk [æ:], który pochodził z wcześniejszych głosek [e:], [oj], lub [aj]. Znaczące jest zmieszanie już w najwcześniejszych tekstach głosek jać i jotowanego a. Tłumaczyć to można tym, że w dialektach sołuńskich, na których był oparty język staro-cerkiewno-słowiański, doszło do przesunięcia /æ:/ w /ja/ niezależnego od dialektów północnych i wschodnich. Zmieszanie pogłębiło graficzne podobieństwo litery mały jus (Ѧ) w cyrylicy do litery reprezentującej jać w głagolicy (Ⱑ – w unikodzie w. 4.1, ). (pl) Jat', ять (Ҍ,ѣ) var den 32:a bokstaven i den ryska varianten av det kyrilliska alfabetet fram till 1918, då den ersattes av bokstaven je, е, som har samma ljudvärde. Före reformen var man tvungen att lära sig vilka ord som stavades med е och vilka som stavades med ѣ. skrevs i stort sett med е, och i ord med två je-ljud skrevs det betonade oftast med ѣ. (sv) Ѣ, ѣ (название: ять, имя существительное мужского рода) — буква исторической кириллицы и глаголицы, ныне употребляемая в церковнославянском языке, русской и болгарской дореформенных орфографиях. В старославянском обозначает долгий гласный [æː] (примечательно, что в глаголице нет отдельной буквы, соответствующей йотированному азу (Ꙗ), так что кириллические написания ꙗзва, ꙗрость, ꙗсли передаются там с начальным ятем; так же объясняется и название буквы: предполагают, что ст.‑слав. ѣть есть искажённое ѣдь (ѣдь) «еда», ср. с русским снедь). В древнерусском языке обозначает звук, похожий на долгий [eː] или дифтонг [ieː]. В кириллице ять обычно считается 32-й буквой (занимает в алфавите место после буквы Ь) и выглядит как , в глаголице по счёту 33-й, выглядит как ; числового значения не имеет. Праславянский звук /ѣ/ происходит от индоевропейского долгого «е»; кроме того, в /ѣ/ перешли индоевропейские дифтонги oi̯, ai̯ (*stoloi̯ > столѣ, *genai̯ > женѣ) (см. Монофтонгизация дифтонгов в праславянском языке). В составе алфавита русского языка в России ять оставался в употреблении вплоть до реформы русской орфографии в 1918 году, хотя уже к концу XIX века в подавляющем большинстве великорусских диалектов его произношение почти не отличалось от произношения гласной Е (хотя, в отличие от последней, исторический ять в русском языке под ударением, как правило, не переходит в «ё» — кроме нескольких исключений: гнѣзда, звѣзды и др. — и не чередуется с нулём звука). В прошлом ять употреблялся также в болгарском языке (до 1945 г.), в разных орфографиях украинского языка (в частности, этимологическая максимовичевка), в кириллической орфографии румынского языка. В настоящее время использование ятя активно внедряется в русинской Википедии, где поддерживается консервативная междиалектная орфография, использовавшаяся в печати до конца 2-й мировой войны, однако этот знак не используется ни в одной из современных академических орфографий русинского языка (лемковской, пряшевской и бачванской), основанных на региональных диалектах. В одном из древнейших кириллических памятников, «Изборнике Святослава 1073 года», в небольшом числе встречается также особая буква «йотированный ять». (ru) Ѣ, ѣ («ять» — чоловічого роду) — літера кирилиці та глаголиці. На теперішній час відсутня в усіх цивільних варіантах кирилиці, використовується лише у церковнослов'янській мові. В українському письмі вживалася до кінця XIX ст, у російському — до початку XX ст., довше за все протрималася у Болгарії та Закарпатті — до 1945 року. У сучасній українській мові у словах на місці «ѣ» ([ě]) вимовляється у більшості випадків голосний [і] («і»). (uk) Ѣ, ѣ（称呼为 ѣть jětʼ、ꙗть jatʼ）是一个早期西里尔字母。 该字母还有一种与І连写的变体⟨Ꙓ⟩（小写ꙓ）。 在早期文字之中，Ѣ 一度与 Ꙗ 被混淆，一种说法认为古时塞萨洛尼基一带或其他南部斯拉夫人方言不区分两者，也有说法是因格拉哥里字母 jat（ ）形状与西里尔字母 Ѧ (小jus) 相似。后来随着时间的推移，这个字母的发音发生了变化，如在保加利亚语中这个字母的发音演变为/ɛ/（西部）、/ja/或/ʲa/（东部），在俄语中变成/je/或/ʲe/，在乌克兰语、卢森尼亚语变成/i/或/ji/。现在除教会斯拉夫语外，不同的斯拉夫语言已把 Ѣ 改用其他字母代替，Ѣ 已不再使用。 二战结束前在卢森尼亚语Lemko字母中排第33。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Russian_letter_Yat.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 511090 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 30466 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1121807596 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Carpathian_Ruthenia dbr:Romanian_Cyrillic_alphabet dbr:Hard_sign dbr:Recension dbr:Belarusian_language dbr:Apophony dbr:Archaism dbr:Little_Yus dbr:Petrich dbr:Restoration_of_the_Russian_monarchy dbr:Ukrainian_language dbr:Velar_consonant dbr:Velingrad dbr:Vowel dbr:Intelligentsia dbr:Jakubinskij's_law dbr:Reforms_of_Russian_orthography dbr:Lev_Uspensky dbr:Glagolitic_alphabet dbr:Slavic_second_palatalization dbr:Novi_Sad_agreement dbr:Pavle_Ivic dbr:Čakavian dbr:Analogy dbr:Russia dbr:Russian_Orthodox_Church dbr:Russian_alphabet dbr:Russian_language dbr:Rusyn_language dbr:Oblique_case dbr:Orthography dbr:Church_Slavonic_language dbr:Front_vowel dbr:Moldova dbr:Thessaloniki dbr:Reflex_(linguistics) dbr:Sar_Mountain dbr:Likbez dbr:Macedonian_language dbr:Slavic_languages dbr:Slovak_language dbr:Slovenian_language dbr:Yus dbc:History_of_the_Bulgarian_language dbr:Jouko_Lindstedt dbr:Bulgarian_language dbr:Timok dbr:Torlakian_dialects dbr:Vuk_Karadžić dbr:Wallachia dbr:Linguistic_reconstruction dbr:Ě dbr:A_with_diaeresis_(Cyrillic) dbr:Aegean_Sea dbr:Cyrillic_script dbr:Czech_language dbr:Danube dbr:Early_Cyrillic_alphabet dbr:Eastern_South_Slavic dbr:Nikopol,_Bulgaria dbr:Panteleimon_Kulish dbr:Dialect dbr:Isogloss dbr:Kajkavian dbr:Koiné_language dbr:Yer dbr:Janjina dbr:Podravina dbr:Advertising dbr:Lastovo dbr:Ekavian dbr:Parteniy_Zografski dbr:Ijekavian dbr:Školska_knjiga dbr:Dissolution_of_the_Soviet_Union dbr:Marin_Drinov dbr:Bosnian_Cyrillic dbr:Polish_language dbr:Politics dbr:Polymath dbr:Popular_science dbr:Soviet_Union dbr:Glagolitic dbr:Independent_State_of_Croatia dbr:Indo-European_ablaut dbr:Kommersant dbr:Kuzman_Shapkarev dbr:Mikhail_Lomonosov dbr:Assimilation_(linguistics) dbr:Old_Church_Slavonic dbr:Serbian_Empire dbr:Serbian_language dbr:Serbo-Croatian dbr:World_War_II dbr:Rusyn dbr:Schwa_(Cyrillic) dbr:Near-open_front_unrounded_vowel dbr:Proto-Slavic dbr:Semisoft_sign dbr:Ikavian dbr:Galicia_(Central_Europe) dbr:Peter_I_of_Russia dbr:Sensational_spelling dbr:Western_South_Slavic dbr:Є dbr:І dbr:Ї dbr:Е dbr:О dbr:Russian_Academy_of_Science dbr:Iotified_a dbr:Zagreb_philological_school dbr:Liquid_metathesis dbr:Vasily_Kirillovich_Trediakovsky dbr:Russian_Provisional_Government,_1917 dbr:Rusyn_alphabet dbr:Osogovo_mountain dbr:И dbr:Region_of_Macedonia dbr:Decimal_I_(Cyrillic) dbr:Standard_Russian dbr:Štokavian dbr:File:Cyrillic_letter_Iotated_Yat.svg dbr:File:Cyrillic_letter_Yat.svg dbr:File:Fox_Typewriter_24_with_Russian_layout.JPG dbr:File:Russian_letter_Yat.svg dbr:File:Fathers_and_Sons_cover_-_retouched.jpg dbr:File:Bgmap_yat.png dbr:File:Balkan_dialects_belic_1914.jpg |
| dbp:align | right (en) |
| dbp:caption | Russian handwritten yat of the 19th century (en) |
| dbp:direction | vertical (en) |
| dbp:heading | Cyrillic letter Yat (en) |
| dbp:image | Handwritten yat 2.png (en) Handwritten yat.jpg (en) |
| dbp:sound | [æ],[ɛ],[e],[i],[ja] (en) |
| dbp:width | 150 (xsd:integer) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Cyrillic_alphabet_navbox dbt:Anchor dbt:Angbr dbt:Circa dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cleanup_lang dbt:Distinguish dbt:IPA dbt:Multiple_image dbt:Other_uses dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Slavonic dbt:Charmap dbt:IPA_notice |
| dct:subject | dbc:History_of_the_Bulgarian_language |
| gold:hypernym | dbr:Letter |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatCyrillicLetters yago:Abstraction100002137 yago:Artifact100021939 yago:Communication100033020 yago:Creation103129123 yago:Document103217458 yago:Letter106624161 yago:Matter106365467 yago:Object100002684 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Representation104076846 yago:Writing106362953 yago:WrittenCommunication106349220 dbo:RadioStation yago:Text106387980 yago:Whole100003553 |
| rdfs:comment | Ѣ, minuskule ѣ (jať, rusky ять) je již běžně nepoužívané písmeno cyrilice. Používá se pouze v liturgických textech. V návrhu nové azbuky chantyjštiny je uvažováno se znakem Ѣ jako s ligaturou spřežky , podobně jako spřežky a tvoří ligatury љ a њ. (cs) Das Ѣ (Kleinbuchstabe ѣ), genannt Jat (kyrillisch ять, wiss. Transliteration jat’), ist ein kyrillischer Buchstabe, welcher im Altkirchenslawischen einen Laut repräsentierte, der auf das urslawische rekonstruierte *ě zurückgeht. Daher bezeichnet man auch diesen Laut in der Slawistik als Jat. Das Zeichen ist nicht identisch mit dem Halbweichheitszeichen Ҍ ҍ. (de) Yat edo Jat (Ѣ ѣ; italika: Ѣ ѣ) alfabeto zirilikoko hogeita hamabigarren hizkia da. Badago ere yat letraren beste bertsio bat, Yat iotifikatua (larria: ⟨Ꙓ⟩; xehea: ⟨ꙓ⟩) yat letrari bat gehituz lortzen dena. Letra honek ez du balio numerikorik eta ez da alfabeto glagolitikoaren parte. U+A652 eta U+A653 kodeak esleitu dizkio. 1918an egin zen errusiar alfabetoaren erreforman desagertu zen. (eu) Yat or jat (Ѣ ѣ; italics: Ѣ ѣ) is the thirty-second letter of the old Cyrillic alphabet and the Rusyn alphabet. There is also another version of yat, the iotified yat (majuscule: ⟨Ꙓ⟩, minuscule: ⟨ꙓ⟩), which is a Cyrillic character combining a decimal I and a yat. There was no numerical value for this letter and it was not in the Glagolitic alphabet. It was encoded in Unicode 5.1 at positions U+A652 and U+A653. (en) Ѣ는 초기 키릴 문자의 23번째 문자이다. 이 문자의 숫자값은 없으며 글라골 문자에 포함되어 있지도 않았다. 유니코드 5.1의 U+A652와 U+A653 자리에 인코딩되었다. (ko) Ѣ, ѣ は、キリル文字の一つ、もしくはそれに対応するスラヴ語の母音。現在は使われていない。 (ja) Jat', ять (Ҍ,ѣ) var den 32:a bokstaven i den ryska varianten av det kyrilliska alfabetet fram till 1918, då den ersattes av bokstaven je, е, som har samma ljudvärde. Före reformen var man tvungen att lära sig vilka ord som stavades med е och vilka som stavades med ѣ. skrevs i stort sett med е, och i ord med två je-ljud skrevs det betonade oftast med ѣ. (sv) Ѣ, ѣ («ять» — чоловічого роду) — літера кирилиці та глаголиці. На теперішній час відсутня в усіх цивільних варіантах кирилиці, використовується лише у церковнослов'янській мові. В українському письмі вживалася до кінця XIX ст, у російському — до початку XX ст., довше за все протрималася у Болгарії та Закарпатті — до 1945 року. У сучасній українській мові у словах на місці «ѣ» ([ě]) вимовляється у більшості випадків голосний [і] («і»). (uk) Ѣ, ѣ（称呼为 ѣть jětʼ、ꙗть jatʼ）是一个早期西里尔字母。 该字母还有一种与І连写的变体⟨Ꙓ⟩（小写ꙓ）。 在早期文字之中，Ѣ 一度与 Ꙗ 被混淆，一种说法认为古时塞萨洛尼基一带或其他南部斯拉夫人方言不区分两者，也有说法是因格拉哥里字母 jat（ ）形状与西里尔字母 Ѧ (小jus) 相似。后来随着时间的推移，这个字母的发音发生了变化，如在保加利亚语中这个字母的发音演变为/ɛ/（西部）、/ja/或/ʲa/（东部），在俄语中变成/je/或/ʲe/，在乌克兰语、卢森尼亚语变成/i/或/ji/。现在除教会斯拉夫语外，不同的斯拉夫语言已把 Ѣ 改用其他字母代替，Ѣ 已不再使用。 二战结束前在卢森尼亚语Lemko字母中排第33。 (zh) Jato (ruse ять) estas slavona litero, la 32-a en Kirilico kaj la 33-a en Glagolico, kiu krome estis uzata antaŭe en la bulgara lingvo, la rusa lingvo kaj la ukraina lingvo. Kvankam ĝi ne estas uzata en nuntempaj lingvoj, ĝi ekzistas en Unikodo kun kodoj U+0462 Ѣ majuskla, U+0463 ѣ minuskla (la nombroj estas deksesumaj). Sed ne multaj tiparoj havas ĝiajn signobildojn. Ĝi estis vokalo, kun prononco meza inter i kaj je. (eo) Yat o Jat (Ѣ, ѣ) es la trigésima segunda letra del antiguo alfabeto cirílico. Su nombre en antiguo eslavo eclesiástico era yět' (ѣть) o yat’(ıать). En la transliteración de lenguas eslavas antiguas, la letra se representa habitualmente con una e con diacrítico, ě, tomada del alfabeto checo. Fue eliminada del alfabeto ruso en la reforma ortográfica de 1918. Es equivalente a la letra Ее del actual alfabeto. (es) Le jatʹ (majuscule : Ѣ ; minuscule : ѣ ou, pour le ïat haut, ᲇ) ou ïat (du russe ять) est une ancienne lettre de l'alphabet cyrillique et, sous un autre tracé, de l'alphabet glagolitique ; elle n'est plus utilisée que dans la langue d'église. Sa translittération standard est ě (e caron, emprunté à l'alphabet tchèque). En vieux slave, elle indiquait probablement une voyelle antérieure ouverte et longue, représentée en alphabet phonétique international par [æː], voire la diphtongue [ieː]. (fr) La Ѣ, minuscolo ѣ, chiamata Jat, è la trentaduesima lettera della versione antica dell'alfabeto cirillico. Il suo nome in antico slavo ecclesiastico era ѣть (jět') o ꙗть (jat'), in bulgaro ят (jat), in russo ed ucraino ять (jat'), in serbo јат (jat). Nell'alfabeto latino moderno (cioè in lingua ceca e traslitterazione scientifica comune per le lingue slave antiche) la lettera viene rappresentata con una "e con un háček": . La lettera jat, in varie fonti. Da notare che in corsivo minuscolo ha una forma abbastanza differente. (it) Jać (Ѣ, ѣ) (scs. ѣть, ros., ukr. ять, bułg. ят lub е двойно, serb. јат, chorw. jat) – nazwa 32. litery starej cyrylicy oraz głoski oznaczanej tą literą. W transliteracji slawistycznej oznaczana jest literą ě (zapożyczoną z alfabetu czeskiego). W języku prasłowiańskim jać była samogłoską długą. Przyjmuje się, że realizowana była jako dźwięk [æ:], który pochodził z wcześniejszych głosek [e:], [oj], lub [aj]. (pl) Ѣ, ѣ (название: ять, имя существительное мужского рода) — буква исторической кириллицы и глаголицы, ныне употребляемая в церковнославянском языке, русской и болгарской дореформенных орфографиях. В старославянском обозначает долгий гласный [æː] (примечательно, что в глаголице нет отдельной буквы, соответствующей йотированному азу (Ꙗ), так что кириллические написания ꙗзва, ꙗрость, ꙗсли передаются там с начальным ятем; так же объясняется и название буквы: предполагают, что ст.‑слав. ѣть есть искажённое ѣдь (ѣдь) «еда», ср. с русским снедь). В древнерусском языке обозначает звук, похожий на долгий [eː] или дифтонг [ieː]. В кириллице ять обычно считается 32-й буквой (занимает в алфавите место после буквы Ь) и выглядит как , в глаголице по счёту 33-й, выглядит как ; числового значения не имеет. (ru) |
| rdfs:label | Ѣ (cs) Ѣ (de) Jato (eo) Ѣ (es) Yat (eu) Ѣ (fr) Jat (cirillico) (it) Ѣ (ko) Ѣ (ja) Ѣ (pl) Ѣ (pt) Ять (ru) Ѣ (sv) Yat (en) Ѣ (zh) Ять (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Eastern_South_Slavic |
| owl:differentFrom | dbr:Semisoft_sign |
| owl:sameAs | freebase:Yat yago-res:Yat wikidata:Yat dbpedia-af:Yat dbpedia-be:Yat dbpedia-bg:Yat dbpedia-br:Yat dbpedia-cs:Yat dbpedia-da:Yat dbpedia-de:Yat dbpedia-eo:Yat dbpedia-es:Yat dbpedia-et:Yat dbpedia-eu:Yat dbpedia-fi:Yat dbpedia-fr:Yat dbpedia-hr:Yat http://ht.dbpedia.org/resource/Ѣ dbpedia-it:Yat dbpedia-ja:Yat dbpedia-ka:Yat dbpedia-ko:Yat dbpedia-mk:Yat dbpedia-no:Yat dbpedia-pl:Yat dbpedia-pt:Yat dbpedia-ru:Yat dbpedia-sh:Yat dbpedia-simple:Yat dbpedia-sk:Yat dbpedia-sr:Yat dbpedia-sv:Yat dbpedia-tr:Yat dbpedia-uk:Yat dbpedia-zh:Yat https://global.dbpedia.org/id/34Bkx |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Yat?oldid=1121807596&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Bgmap_yat.png wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_letter_Iotated_Yat.svg wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_letter_Yat.svg wiki-commons:Special:FilePath/Fathers_and_Sons_cover_-_retouched.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Fox_Typewriter_24_with_Russian_layout.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Handwritten_yat.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Handwritten_yat_2.png wiki-commons:Special:FilePath/Russian_letter_Yat.svg wiki-commons:Special:FilePath/Balkan_dialects_belic_1914.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Yat |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Yat_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Ꙓ dbr:Iotated_Yat dbr:Iotified_Yat dbr:Yat_border dbr:Yat_(Cyrillic) dbr:Yat' dbr:Ѣ dbr:Iotified_Jat dbr:Iotified_jat dbr:Iotified_yat dbr:Yat-line dbr:Yat_Iotated dbr:Yat_Iotified dbr:Yat_line dbr:Yat’ dbr:Jat-line dbr:Jat_(Cyrillic) dbr:Jat_border dbr:Jat_line |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Proto-Balto-Slavic_language dbr:Proto-Slavic_language dbr:Romanian_Cyrillic_alphabet dbr:Romanization_of_Ukrainian dbr:Scientific_transliteration_of_Cyrillic dbr:Hard_sign dbr:Boboshticë dbr:Borovo,_Croatia dbr:List_of_Cyrillic_letters dbr:Cyrillic_script_in_Unicode dbr:Ukrainian_alphabet dbr:Užican_dialect dbr:Vlachs_in_medieval_Bosnia_and_Herzegovina dbr:Ꙓ dbr:JCUKEN dbr:Jakubinskij's_law dbr:Reforms_of_Russian_orthography dbr:Jat_(disambiguation) dbr:Northern_Chakavian dbr:Northwestern_Bulgarian_dialects dbr:Southeastern_Macedonian_dialects dbr:Croats dbr:Croats_of_Serbia dbr:Rup_dialects dbr:Rusyn_language dbr:Chepino_dialect dbr:Paulician_dialect dbr:Zhelekhivka dbr:Glagolitic_script dbr:Botevgrad_dialect dbr:Erkech_dialect dbr:Orthography_of_Smal-Stotskyi_and_Gartner dbr:Shtokavian dbr:Stećak dbr:Comparison_of_standard_Bosnian,_Croatian,_Montenegrin_and_Serbian dbr:Yus dbr:Šokci dbr:Kotel-Elena-Dryanovo_dialect dbr:Kozjak_subdialect dbr:Kozje-Bizeljsko_dialect dbr:Macedonian_alphabet dbr:Banat_Bulgarian_dialect dbr:Banat_Bulgarians dbr:Bulgarian_alphabet dbr:Bulgarian_language dbr:Bunjevac_dialect dbr:Iotated_A dbr:Ě dbr:Vidin-Lom_dialect dbr:Cyrillic_alphabets dbr:Cyrillic_script dbr:Drenovë dbr:Early_Cyrillic_alphabet dbr:Balkan_dialects_of_Bulgarian dbr:Panagyurishte dbr:Carinthian_dialect_group dbr:Central_Balkan_dialect dbr:Central_Chakavian dbr:Church_Slavonic dbr:Gostivar_dialect dbr:Grammar dbr:History_of_Proto-Slavic dbr:History_of_the_Bulgarian_language dbr:History_of_the_Russian_language dbr:History_of_the_Slavic_languages dbr:List_of_Latvian_words_borrowed_from_Old_East_Slavic dbr:Iotated_Yat dbr:Iotified_Yat dbr:Izhitsa dbr:Babyak_dialect dbr:Hvoyna_dialect dbr:Yaryzhka dbr:Yat_border dbr:Yat_with_acute dbr:Yat_with_diaeresis dbr:Chakavian dbr:Lazar_Jovanović_(writer) dbr:Yat_(disambiguation) dbr:Smolyan_dialect dbr:Razlog_dialect dbr:Reforms_of_Bulgarian_orthography dbr:Subbalkan_dialect dbr:Dialects_of_Serbo-Croatian dbr:Bulgarian_conjugation dbr:Bulgarian_dialects dbr:Buzet_dialect dbr:Byala_Slatina-Pleven_dialect dbr:Pleven dbr:Pluricentric_language dbr:South_Slavic_languages dbr:South_Slavs dbr:Ukrainian_orthography dbr:Kyiv dbr:Old_Church_Slavonic dbr:Old_Church_Slavonic_grammar dbr:Cerkno_dialect dbr:Serbo-Croatian dbr:Serbo-Croatian_phonology dbr:Yat_(Cyrillic) dbr:Yery dbr:Shkreli_(tribe) dbr:Teteven_dialect dbr:Unicode_subscripts_and_superscripts dbr:ISO_9 dbr:Littoral_dialect_group dbr:Zagreb_Philological_School dbr:Semisoft_sign dbr:Russian_orthography dbr:Russian_Braille dbr:Sava's_book dbr:Yat' dbr:Pirdop_dialect dbr:Mongolian_Braille dbr:Political_views_on_the_Macedonian_language dbr:Serbian_language_in_Croatia dbr:Southern_Chakavian dbr:Polish_grammar dbr:Vienna_Literary_Agreement dbr:Panagyurishte_dialect dbr:Pankevychivka dbr:Winter's_law dbr:Ė dbr:Shashkevychivka dbr:Slavic_dialects_of_Greece dbr:Slovene_national_phonetic_transcription dbr:Ѣ dbr:Shopi dbr:Slovene_dialects dbr:Ser-Drama-Lagadin-Nevrokop_dialect dbr:Southwestern_Istrian dbr:Iotified_Jat dbr:Iotified_jat dbr:Iotified_yat dbr:Yat-line dbr:Yat_Iotated dbr:Yat_Iotified dbr:Yat_line dbr:Yat’ dbr:Southwestern_Bulgarian_dialects dbr:Jat-line dbr:Jat_(Cyrillic) dbr:Jat_border dbr:Jat_line |
| is owl:differentFrom of | dbr:Semisoft_sign |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Yat |
