History of Crimea (original) (raw)

dbo:abstract

Nejstaršími známými obyvateli Krymu byli , podle kterých byl ve Starověkém Řecku Krymský poloostrov nazýván Tauridský poloostrov, Tauris, Taurica atp. Původně se název týkal jen hornatého jihovýchodního pobřeží, protože v době kontaktu s Řeky už Tauridové obývali pouze tuto část poloostrova a rovinatější část obývali Skythové, ale později se označení rozšířilo pro celý poloostrov. Podle byla Taurida místem, kde ustavila bohyně Artemis svou kněžkou Ífigeneiu poté, kdy ji zachránila před smrtí na . Jako kněžka na Tauridě měla Ífigeneia za úkol obětovat příchozí cizince. Nepřátelský zvyk poloostrovanů zabíjet Řeky zmiňuje také Hérodotos ve svých Dějinách. Sami Řekové se začali na černomořském pobřeží usazovat v pátém století před naším letopočtem, například Dórové z Hérakleiy založili Chersonésos (u dnešního Sevastopolu) a Iónové z Milétu založili Theodosii, a Pantikapaion (u dnešního Kerče). V 5. století před naším letopočtem vzniklo v oblasti Krymu království zvané Bosporská říše, které původně jen sjednocovalo jednotlivé řecké městské státy a jehož hlavním městem byl Pantikapaion. (cs)
يبدأ التاريخ الموثق لشبه جزيرة القرم، التي عُرفت تاريخيًا باسم توريس (باليونانية: Ταυρική) وتاوريكا وشبه جزيرة توريس (باليونانية: Χερσόνησος Ταυρική)، حوالي القرن الخامس قبل الميلاد وأُنشئت عدة مستعمرات يونانية على طول ساحلها. بقي الساحل الجنوبي يحمل ثقافة يونانية لما يقارب ألفي عام، وكان جزءًا من الامبراطورية الرومانية (47 قبل الميلاد- 330 ميلادي) والدول التي تلتها مثل الامبراطورية البيزنطية (330 م- 1204م) وامبراطورية طرابزون (1204 م- 1461 م) وإمارة ثيودورو المستقلة (انتهت في 1475 م). في القرن الثالث عشر، سيطر البندقيون والجنويون على بعض المدن الساحلية. كانت المناطق الداخلية من القرم أقل استقرارًا، ومرت بسلسلة طويلة من الفتوحات والغزوات، إذ سكنها السكوثيون (السكوثيون الكيميريون) في أوائل العصور الوسطى، ثم التاوريون واليونانيون والرومانيون والقوطيون والهون والبلغار والقفجاق والخزر. استولت عليها كييف روس جزئيًا في فترة العصور الوسطى، ولكنها سقطت أمام الغزوات المغولية وأصبحت القرم جزءًا من خانية القبيلة الذهبية. تبع ذلك خانية القرم والامبراطورية العثمانية التي احتلت المناطق الساحلية أيضًا، وذلك من القرن الخامس عشر حتى القرن الثامن عشر. في عام 1774، هُزمت الإمبراطورية العثمانية على يد كاثرين العظيمة. منحت الامبراطورية العثمانية القرم لروسيا وذلك بموجب أحكام المعاهدة بينهما وضمتها عام 1783. بعد قرنين من النزاع، دمر الاسطول الروسي البحرية العثمانية وألحق الجيش الروسي خسائر فادحة بالقوات البرية العثمانية. أجبرت معاهدة كيتشوك كاينارجي اللاحقة مقر الباب العالي على الاعتراف باستقلال تتار القرم سياسيًا. أدى حصول كاثرين العظيمة على القرم عام 1783 من الإمبراطورية العثمانية وضمها إياها إلى الإمبراطورية الروسية إلى توسيع نفوذ روسيا في منطقة البحر الأسود. كانت القرم أول منطقة إسلامية تخرج من سيادة السلطان. كانت حدود الإمبراطورية العثمانية تتقلص تدريجيًا، واستمرت روسيا بدفع حدودها غربًا حتى نهر دنيستر. أنشئت جمهورية القرم الاشتراكية السوفييتية المتمتعة بالحكم الذاتي في عام 1921. انحلت الجمهورية عام 1945، وأصبحت القرم أول أوبلاست (محافظة) في جمهورية روسيا الاتحادية الاشتراكية السوفيتية (1945-1954) تبعتها جمهورية أوكرانيا الاشتراكية السوفيتية (1954-1991). اعتبارًا من عام 1991، كانت المنطقة خاضعة لجمهورية القرم المتمتعة بالحكم الذاتي وكانت مدينة سيفاستوبول في يد أوكرانيا المستقلة. استولت روسيا على شبه الجزيرة خلال أزمة القرم عام 2014، وأجري استفتاء للانضمام إلى روسيا مجددًا. ضم الاتحاد الروسي القرم إليه بعد وقت قصير من إعلان النتيجة لصالح الانضمام إلى روسيا، وقسمها إلى كيانين اتحاديين، وهما جمهورية القرم ومدينة سيفاستوبول الفدرالية. (ar)
Η καταγεγραμμένη ιστορία της Κριμαϊκής Χερσονήσου, ιστορικά γνωστή ως Ταυρική, καιΤαυρική Χερσόνησος", ξεκινά γύρω στον 5ο αιώνα π.Χ., όταν ιδρύθηκαν πολλές ελληνικές αποικίες κατά μήκος των ακτών της. Η νότια ακτή παρέμεινε ελληνική στον πολιτισμό για σχεδόν δύο χιλιάδες χρόνια ως μέρος της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (47 π.Χ. - 330 μ.Χ.) και τους διαδόχους της, Βυζαντινή Αυτοκρατορία (330 μ.Χ. - 1204 μτ.Χ.), Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας (1204 μ.Χ.) 1461 μ.Χ.), και το ανεξάρτητο Πριγκιπάτο του Θεοδώρου (που διήρκησε μέχρι το 1475 μ.Χ.). Τον 13ο αιώνα, ορισμένες λιμενικές πόλεις ελέγχονταν από τους Ενετούς και από τους Γενουάτες. Το εσωτερικό της Κριμαίας ήταν πολύ λιγότερο σταθερό, υποφέροντας από μια μακρά σειρά κατακτήσεων και εισβολών. Μέχρι την πρώιμη μεσαιωνική περίοδο είχε καταληφθεί από τους Σκύθες (Σκύθο- Κιμμέριους ), τους Ταύρους, τους Έλληνες, τους Ρωμαίους, τους Γότθους, τους Ούνους, τους Βούλγαρ, τους Κιπτσάκους και τους Χάζαρους. Κατά τη μεσαιωνική περίοδο, εξαγοράστηκε εν μέρει από τους Ρως του Κιέβου, αλλά έπεσε στις επιδρομές της Μογγόλων ως μέρος της Χρυσής Ορδής . Ακολούθησαν το Κριμαϊκό Χανάτο και η Οθωμανική Αυτοκρατορία, η οποία κατέκτησε επίσης τις παράκτιες περιοχές, από τον 15ο έως τον 18ο αιώνα. Το 1783, η Οθωμανική Αυτοκρατορία ηττήθηκε από τη Μεγάλη Αικατερίνη. Η Κριμαία παραχωρήθηκε στη Ρωσία από την Οθωμανική Αυτοκρατορία σύμφωνα με τις προβλέψεις της Συνθήκης ειρήνευσης. Μετά από δύο αιώνες συγκρούσεων, ο ρωσικός στόλος είχε καταστρέψει το οθωμανικό ναυτικό και ο ρωσικός στρατός είχε προκαλέσει μεγάλες ήττες στις οθωμανικές χερσαίες δυνάμεις. Η Συνθήκη του Κιουτσούκ-Καϊναρτζή που ακολούθησε, ανάγκασε την Υψηλή Πύλη να αναγνωρίσει τους Τατάρους της Κριμαίας ως πολιτικά ανεξάρτητους. Η ενσωμάτωση της Κριμαίας στη Ρωσική Αυτοκρατορία από τη Μεγάλη Αικατερίνη το 1783 αύξησε τη δύναμη της Ρωσίας στην περιοχή της Μαύρης Θάλασσας. Η Κριμαία ήταν το πρώτο μουσουλμανικό έδαφος που αφαιρέθηκε από την κυριαρχία του σουλτάνου. Τα σύνορα της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας συρρικνώνονταν σταδιακά για άλλους δύο αιώνες και η Ρωσία θα προωθούσε τα σύνορά της δυτικά προς το Δνείστερο. Το 1921 δημιουργήθηκε η Αυτόνομη Σοβιετική Σοσιαλιστική Δημοκρατία της Κριμαίας. Αυτή η δημοκρατία διαλύθηκε το 1945 και η Κριμαία έγινε περιφέρεια πρώτα της Ρωσικής Σοβιετικής Ομοσπονδιακής Σοσιαλιστικής Δημοκρατίας (1945–1954) και μετά της Σοβιετικής Σοσιαλιστικής Δημοκρατίας της Ουκρανίας (1954–1991). Το 1991, δημιουργήθηκε η Αυτόνομη Δημοκρατία της Κριμαίας που περιλαμβάνει και τη πόλη της Σεβαστούπολης εντός της ανεξάρτητης πλέον Ουκρανίας. Ωστόσο, κατά τη διάρκεια της κρίσης του 2014 στην Κριμαία, η χερσόνησος καταλήφθηκε από τη Ρωσία και πραγματοποιήθηκε δημοψήφισμα για το αν θα επανενταχθεί στη Ρωσία . Λίγο μετά την ανακοίνωση του αποτελέσματος υπέρ της ένταξης στη Ρωσία, η Κριμαία προσαρτήθηκε από τη Ρωσική Ομοσπονδία ως δύο ομοσπονδιακά θέματα: η Δημοκρατία της Κριμαίας και η ομοσπονδιακή πόλη της Σεβαστούπολης . (el)
The recorded history of the Crimean Peninsula, historically known as Tauris, Taurica (Greek: Ταυρική or Ταυρικά), and the Tauric Chersonese (Greek: Χερσόνησος Ταυρική, "Tauric Peninsula"), begins around the 5th century BCE when several Greek colonies were established along its coast, the most important of which was Chersonesos near modern day Sevastopol, with Scythians and Tauri in the hinterland to the north. The southern coast gradually consolidated into the Bosporan Kingdom which was annexed by Pontus and then became a client kingdom of Rome (63 BCE – 341 AD). The south coast remained Greek in culture for almost two thousand years including under Roman successor states, the Byzantine Empire (341 AD – 1204 AD), the Empire of Trebizond (1204 AD – 1461 AD), and the independent Principality of Theodoro (ended 1475 AD). In the 13th century, some Crimean port cities were controlled by the Venetians and by the Genovese, but the interior was much less stable, enduring a long series of conquests and invasions. In the medieval period, it was partially conquered by Kievan Rus' whose prince Vladimir the Great was baptised at Sevastopol, which marked the beginning of the Christianization of Kievan Rus'. During the Mongol invasion of Europe, the north and centre of Crimea fell to the Mongol Golden Horde, and in the 1440s the Crimean Khanate formed out of the collapse of the horde but quite rapidly itself became subject to the Ottoman Empire, which also conquered the coastal areas which had kept independent of the Khanate. A major source of prosperity in these times was frequent raids into Russia for slaves. In 1774, the Ottoman Empire was defeated by Catherine the Great. After two centuries of conflict, the Russian fleet had destroyed the Ottoman navy and the Russian army had inflicted heavy defeats on the Ottoman land forces. The ensuing Treaty of Küçük Kaynarca forced the Sublime Porte to recognize the Tatars of the Crimea as politically independent. Catherine the Great's incorporation of the Crimea in 1783 from the defeated Ottoman Empire into the Russian Empire increased Russia's power in the Black Sea area. The Crimea was the first Muslim territory to slip from the sultan's suzerainty. The Ottoman Empire's frontiers would gradually shrink, and Russia would proceed to push her frontier westwards to the Dniester. From 1853 to 1856, the strategic position of the peninsula in controlling the Black Sea meant that it was the site of the principal engagements of the Crimean War, where Russia lost to a French-led alliance. During the Russian Civil War, Crimea changed hands many times and was where Wrangel's anti-Bolshevik White Army made their last stand in 1920, with tens of thousands of those who remained being murdered as part of the Red Terror. In 1921, the Crimean ASSR was created as an autonomous republic of the Russian SFSR. During World War II, Crimea was occupied by Germany until 1944. The ASSR was downgraded to an oblast in 1945 following the deportation of the Crimean Tatars, and in 1954, Crimea was transferred to the Ukrainian SSR on the 300th anniversary of the Treaty of Pereyaslav. Following the dissolution of the Soviet Union, the Republic of Crimea was formed in 1992, although the republic was abolished in 1995 with the Autonomous Republic of Crimea established firmly under Ukrainian authority and Sevastopol being administered as a city with special status. A 1997 treaty partitioned the Soviet Black Sea Fleet allowing Russia to continue basing its fleet in Sevastopol with the lease extended in 2010. Crimea's status is disputed. In 2014 Crimea saw intense demonstrations against the removal of the Ukrainian president Viktor Yanukovych culminating in pro-Russian forces occupying strategic points in Crimea and the Republic of Crimea declared independence from Ukraine following a disputed referendum supporting reunification. Russia then formally annexed Crimea although most countries recognise Crimea as part of Ukraine. (en)
La historia registrada de la península de Crimea, históricamente conocida como la «península táurica» (en griego, Χερσόνησος Ταυρική), comienza alrededor del siglo V a. C. cuando se establecieron varias colonias griegas a lo largo de su costa. La costa sur permaneció griega en la cultura durante casi dos mil años como parte del Imperio romano (47 a. C.-330), y sus estados sucesores, el Imperio bizantino (330-1204), el Imperio de Trebisonda (1204-1461), y el independiente Principado de Teodoro (finalizó el 1475). En el siglo XIII, algunas ciudades portuarias fueron controladas por los venecianos y por los genoveses. El interior de Crimea era mucho menos estable, soportando una larga serie de conquistas e invasiones; a principios del período medieval había sido colonizado por escitas (escito-cimerios), tauros, griegos, romanos, godos, hunos, búlgaros, kipchakos y jázaros. En la época medieval, fue adquirida en parte por el Rus de Kiev, pero cayó ante las invasiones mongolas como parte de la Horda de Oro. Fueron seguidos por el Janato de Crimea y el Imperio Otomano, que conquistó las áreas costeras también, en los siglos XV al XVIII. La historia moderna de Crimea comienza con la derrota del Imperio otomano por Catalina la Grande en 1783 y la entrega de Crimea por el Imperio otomano a Rusia como parte de la disposición del Tratado. Después de dos siglos de conflicto, la flota rusa había destruido la armada otomana y el ejército ruso había infligido fuertes derrotas a las fuerzas terrestres otomanas. El siguiente Tratado de Küçük Kaynarca obligó a la Sublime Puerta a reconocer a los tártaros de Crimea como políticamente independientes. La anexión de Catalina la Grande de Crimea en 1783 del Imperio Otomano derrotado al Imperio ruso aumentó el poder de Rusia en el área del mar Negro. Crimea fue el primer territorio musulmán que escapó de la soberanía del sultán. Las fronteras del Imperio otomano se reducirían gradualmente durante otros dos siglos, y Rusia procedería a empujar su frontera hacia el oeste hasta el Dniéster. En 1921 se creó la República Autónoma Socialista Soviética de Crimea. Esta república se disolvió en 1945, y Crimea se convirtió en un óblast primero de la República Socialista Soviética de Rusia (1945-1954) y luego en la República Socialista Soviética de Ucrania (1954-1991). Desde 1991, el territorio fue cubierto por la República Autónoma de Crimea y la ciudad de Sebastopol dentro de Ucrania independiente. Sin embargo, durante la crisis de Crimea de 2014, las fuerzas prorrusas tomaron la península y se llevó a cabo un referéndum sobre si volver a Rusia. Poco después de que se anunciara el resultado a favor de unirse a Rusia, Crimea fue anexada por la Federación de Rusia como dos sujetos federales: la República de Crimea y la ciudad federal de Sebastopol. (es)
La Crimée, située sur la côte nord de la mer Noire, a une histoire propre documentée depuis plusieurs millénaires. Sa géographie a conditionné une histoire différente au nord de la péninsule, plat, au climat continental rude et relié par voie de terre (isthme de Perekop) à la steppe pontique, et au sud, montagneux, au climat pontique doux, et relié par la mer à l'Anatolie, au monde égéen mais aussi aux fleuves russes et à la mer d'Azov. Son territoire a été habité par de nombreux peuples au cours de son histoire. Au nord se sont succédé les peuples des steppes : Cimmériens, Scythes, Sarmates, Roxolans, Goths, Alains, Huns (IVe – Ve siècles), Bulgares (Ve – VIIIe siècles), Khazars (VIIIe – Xe siècles), Pétchénègues (IXe – XIIe siècles), Coumans dits « Polovtses » (XIIe – XIIIe siècles), Mongols de la Horde d'or (XIIIe – XIVe siècles) et Tatars (XVe siècle). Au sud se sont établis, venus par la mer, les Grecs antiques, Romains, Grecs byzantins devenus pontiques, Russiens, Arméniens dits « Tcherkessogaïs », Juifs karaïmes ou Krymtchaks, Vénitiens, Génois et Turcs ottomans. Plus récemment la Crimée a appartenu aux Russes impériaux, Russes soviétiques, Ukrainiens et Russes contemporains. (fr)
クリミア半島は、紀元前5世紀頃のギリシア人の入植から有史時代に入り、古代には「タウリカ」または「ケルソネソス・タウリカ」(Χερσόνησος Ταυρική 「タウリカ半島」の意)と呼ばれていた。これ以来、スキタイ人（スキタイ＝キンメリア人、タウロイ人）、ギリシア人、ローマ人、ゴート人、フン人、ブルガール人、ハザール人、キプチャク人など様々な民族によってクリミアは征服と支配を受けてきた。中世には、一部がキエフ・ルーシに、別の一部が東ローマ帝国に支配されたこともあったが、モンゴルの征服を受けてモンゴル帝国の分枝であるジョチ・ウルスの支配下に入った。また、この時代には沿岸の一部がヴェネツィアとジェノヴァの統治下に置かれた。これらの諸勢力は15世紀にクリミア・ハン国とオスマン帝国の支配下となり、18世紀まで続いた。クリミアの近代は、1783年のロシア帝国によるクリミア・ハン国併合に始まる。1921年にはソビエト連邦の下にクリミア自治ソビエト社会主義共和国が設置されたが1945年に廃止され、代わって置かれたクリミア州は1954年にロシア・ソビエト連邦社会主義共和国からウクライナ・ソビエト社会主義共和国に移管された。ソビエト連邦の崩壊に伴い1991年にウクライナが独立すると再び自治共和国の地位を得たが、2014年クリミア危機でウクライナ国内法を無視する形で一方的に独立を宣言。続いてロシアによるクリミアの併合が宣言され両国による領有権をめぐる対立が続いている。ロシア連邦はクリミアでの軍備拡張との要塞化、クリミア・タタール人の弾圧などを進め、2022年ロシアのウクライナ侵攻ではウクライナに対する攻撃の策源地として利用した。 (ja)
크림 반도는 그 지정학적 위치로 인해 다양한 민족과 국가의 지배를 받아왔으며 주변 강대국들의 의사에 좌우되어 각축장이 되어온 역사를 가지고 있다. (ko)
De geschiedenis van de Krim werd bepaald door de aanwezigheid door de eeuwen van een groot aantal volken op de Krim. Al in de prehistorie ziet men invloeden van de Pontische steppe en met name uit de Kaukasus. (nl)
La storia della Crimea ebbe inizio nell'antichità quando fu abitata da Cimmeri, Sciti e Greci. (it)
Os primeiros habitantes da Crimeia de quem se têm resquícios autênticos foram os cimerianos, que foram expulsos pelo Citas durante o século VII a.C.. Uma pequena população que se refugiara nas montanhas ficou conhecida posteriormente como os Tauri. Neste mesmo século, os antigos colonos gregos começaram a ocupar a costa, isto é, dórios de Heracleia em Quersoneso, e jônios de Mileto em Teodósia e Panticapeia (também chamado Bósforo). Dois séculos mais tarde, (438 a.C.) Espártoco I, o archon, ou líder, dos Jônios assumiu o título de Rei do Bósforo, um Estado que manteve relações importantes com Atenas, fornecendo àquela cidade trigo e outros produtos. Naquela época foi construído um porto denominado Quersoneso, no local onde hoje fica o porto de Sevastopol. O último destes reis, , sendo pressionado pelos Citas, pediu proteção a Mitrídates VI, rei do Ponto, em 114 a.C.. Depois da morte de seu protetor, seu filho Fárnaces, como recompensa pelo auxílio dado aos romanos na guerra contra o próprio pai, recebeu em 63 a.C. de Pompeu o reino do Bósforo. Em 15 a.C. foi mais uma vez devolvido ao rei de Ponto, mas daí em diante acabou mantendo-se um território tributário de Roma. Durante os séculos seguintes a Crimeia foi invadida, atravessada ou ocupada sucessivamente pelos godos (250, pelos hunos (376), pelos Cazares (século VIII), pelos gregos bizantinos (1016), pelos quipechaques (1050), e pelos mongóis (1237). Em 854, os viquingues começaram a ocupar posições nas margens do Rio Dniepre, tendo como objetivo alcançar as riquezas do Império Bizantino. Nesse processo surgiu a Rússia de Quieve, que chegou a estender seus domínios até a Crimeia. No entanto, essa situação mudou com a invasão tártara-mongol que tomou Quieve em 1240. No século XIII, os Genoveses destruíram ou tomaram as colônias que seus rivais Venezianos haviam fundado na costa da Crimeia e se estabeleceram em Cembalo (Balaclava), Soldaia (Sudak), e Cafa (Teodósia). Essas prósperas cidades comerciais existiram até a conquista da península pelos Turcos Otomanos em 1475. Enquanto isso, os tártaros haviam fincado pé no norte e no centro da península desde o século XIII. O pequeno enclave dos caraítas instalou-se entre os tártaros da Crimeia, principalmente em Çufut Qale. Depois da destruição da Horda Dourada por Tamerlão, eles fundaram o Canato da Crimeia em 1427 (ou em 1428 ) (ou em 1443) com , um descendente de Gêngis Cã. Seus sucessores e ele próprio reinaram primeiramente em Solkhat (Eski Qırım) e, a partir do início do século XV, em (ou ). Em 1475, o Império Otomano conquistou a maior parte da Crimeia, e o território passou a ser base de partida para incursões contra terras russas. Em 1777 o território foi conquistado pelo general russo (futuro generalíssimo) Suvorov, e passa a ser um protetorado do Império Russo. Em 1783 toda a Crimeia foi anexada à Rússia e teve início a construção das cidades de Sebastopol e de Simferopol. Com suas praias de clima relativamente quente, o local passou a ser um importante destino turístico para os russos. (pt)
Крымский полуостров в силу своего географического положения и уникальных природных условий обитаем с глубокой древности. Первые люди появились тут 1,5 млн лет назад или ранее. Обилие пещер и гротов облегчает локализацию местоприбываний древнего человека. На территории полуострова раскопано несколько сотен стоянок от раннего палеолита и вплоть до энеолита. Автохтонным населением горного Крыма отмеченным в первых письменных источниках были тавры. Степная часть Крыма и всё Северное Причерноморье входило в Скифию. В VII веке до нашей эры началась греческая колонизация Северного Причерноморья и Крыма. На Керченском полуострове и Тамани возникло Боспорское царство. Примерно с середины I по начало IV века нашей эры в сферу интересов Римской империи входило всё Причерноморье и Крым в том числе. В III веке в Крым вторгаются готы. В IV веке, после раздела Римской империи на Западную и Восточную (Византийскую), в сферу интересов последней вошла и южная часть Таврики. Херсонес (его стали именовать Херсон) становится главной базой византийцев на полуострове. В конце VI века в Крыму появляется новая волна завоевателей — хазары. В 60-х годах X века киевский князь Святослав Игоревич разгромил хазар. В 988—989 годах киевский князь Владимир взял Херсон (Корсунь), где и принял Христианскую веру. В XI веке восточная часть Крыма входила в состав русского Тмутараканского княжества. С конца XI века степную часть Крыма заселили тюркские кочевники — половцы. С середины XIII века степной Крым входит в состав Золотой Орды, южный берег Крыма после упадка Византии заняли генуэзские колонии, в центре полуострова находилось православное княжество Феодоро. После распада Золотой Орды в середине XV века, в Крыму образовалось Крымское ханство. После турецкого завоевания 1475 года приморские города и горная часть Крыма вошли в состав Османской империи. Остальной территорией полуострова владело Крымское ханство, которое в свою очередь стало вассалом Османской империи. По Кючук-Кайнарджийскому мирному договору 1774 года, подписанному в результате Русско-турецкой войны 1768—1774 годов, как Турция, так и Россия обязались не вмешиваться в дела Крымского ханства. В 1783 году Крымский полуостров был присоединён Российской империей, здесь была образована Таврическая область, а позднее — Таврическая губерния. В 1854—1855 годах Крым стал основным театром военных действий Восточной (Крымской) войны. Во время Гражданской войны в России (1917—1922) Крымский полуостров стал последним оплотом Белого движения в европейской России. Во время Великой Отечественной войны на территории Крыма разыгрались крупные битвы: Крымская оборонительная операция (октябрь-ноябрь 1941), Оборона Севастополя (1941—1942), Крымская наступательная операция (апрель-май 1944). Во время оккупации действовало Партизанское движение Крыма (1941—1944). В советское время Крымская АССР входила в состав РСФСР, после депортации крымских татар в 1944 году она была преобразована в Крымскую область (1945). В 1954 году по решению советского руководства был передан Украинской ССР, после распада СССР (1991) Автономная Республика Крым стала частью независимой Украины. В марте 2014 года Крым был присоединён Российской Федерацией, что не признаётся Украиной и большинством стран-членов ООН. Географическая территория Крыма разделена между несколькими административными единицами. На спорной части полуострова это либо Республика Крым и город федерального значения Севастополь (согласно позиции России), либо же Автономная Республика Крым и город со специальным статусом Севастополь (согласно позиции Украины). Не являются спорными территориями север Арабатской Стрелки и северная часть Перекопского перешейка; они относятся к Херсонской области Украины. (ru)
克里米亚的历史最早可以追溯到公元前5世纪。 (zh)
Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. З огляду на своє географічне розташування, землі півострова були одними з перших на території України зон розселення людини. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:caption

Crimea in the middle of the 15th century (en)
The Crimean Khanate in 1600 (en)

rdfs:comment

크림 반도는 그 지정학적 위치로 인해 다양한 민족과 국가의 지배를 받아왔으며 주변 강대국들의 의사에 좌우되어 각축장이 되어온 역사를 가지고 있다. (ko)
De geschiedenis van de Krim werd bepaald door de aanwezigheid door de eeuwen van een groot aantal volken op de Krim. Al in de prehistorie ziet men invloeden van de Pontische steppe en met name uit de Kaukasus. (nl)
La storia della Crimea ebbe inizio nell'antichità quando fu abitata da Cimmeri, Sciti e Greci. (it)
克里米亚的历史最早可以追溯到公元前5世纪。 (zh)
Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. З огляду на своє географічне розташування, землі півострова були одними з перших на території України зон розселення людини. (uk)
يبدأ التاريخ الموثق لشبه جزيرة القرم، التي عُرفت تاريخيًا باسم توريس (باليونانية: Ταυρική) وتاوريكا وشبه جزيرة توريس (باليونانية: Χερσόνησος Ταυρική)، حوالي القرن الخامس قبل الميلاد وأُنشئت عدة مستعمرات يونانية على طول ساحلها. بقي الساحل الجنوبي يحمل ثقافة يونانية لما يقارب ألفي عام، وكان جزءًا من الامبراطورية الرومانية (47 قبل الميلاد- 330 ميلادي) والدول التي تلتها مثل الامبراطورية البيزنطية (330 م- 1204م) وامبراطورية طرابزون (1204 م- 1461 م) وإمارة ثيودورو المستقلة (انتهت في 1475 م). في القرن الثالث عشر، سيطر البندقيون والجنويون على بعض المدن الساحلية. كانت المناطق الداخلية من القرم أقل استقرارًا، ومرت بسلسلة طويلة من الفتوحات والغزوات، إذ سكنها السكوثيون (السكوثيون الكيميريون) في أوائل العصور الوسطى، ثم التاوريون واليونانيون والرومانيون والقوطيون والهون والبلغار والقفجاق والخزر. استولت (ar)
Nejstaršími známými obyvateli Krymu byli , podle kterých byl ve Starověkém Řecku Krymský poloostrov nazýván Tauridský poloostrov, Tauris, Taurica atp. Původně se název týkal jen hornatého jihovýchodního pobřeží, protože v době kontaktu s Řeky už Tauridové obývali pouze tuto část poloostrova a rovinatější část obývali Skythové, ale později se označení rozšířilo pro celý poloostrov. Podle byla Taurida místem, kde ustavila bohyně Artemis svou kněžkou Ífigeneiu poté, kdy ji zachránila před smrtí na . Jako kněžka na Tauridě měla Ífigeneia za úkol obětovat příchozí cizince. (cs)
Η καταγεγραμμένη ιστορία της Κριμαϊκής Χερσονήσου, ιστορικά γνωστή ως Ταυρική, καιΤαυρική Χερσόνησος", ξεκινά γύρω στον 5ο αιώνα π.Χ., όταν ιδρύθηκαν πολλές ελληνικές αποικίες κατά μήκος των ακτών της. Η νότια ακτή παρέμεινε ελληνική στον πολιτισμό για σχεδόν δύο χιλιάδες χρόνια ως μέρος της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (47 π.Χ. - 330 μ.Χ.) και τους διαδόχους της, Βυζαντινή Αυτοκρατορία (330 μ.Χ. - 1204 μτ.Χ.), Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας (1204 μ.Χ.) 1461 μ.Χ.), και το ανεξάρτητο Πριγκιπάτο του Θεοδώρου (που διήρκησε μέχρι το 1475 μ.Χ.). Τον 13ο αιώνα, ορισμένες λιμενικές πόλεις ελέγχονταν από τους Ενετούς και από τους Γενουάτες. Το εσωτερικό της Κριμαίας ήταν πολύ λιγότερο σταθερό, υποφέροντας από μια μακρά σειρά κατακτήσεων και εισβολών. Μέχρι την πρώιμη μεσαιωνική περίοδο είχε καταληφθεί απ (el)
La historia registrada de la península de Crimea, históricamente conocida como la «península táurica» (en griego, Χερσόνησος Ταυρική), comienza alrededor del siglo V a. C. cuando se establecieron varias colonias griegas a lo largo de su costa. La costa sur permaneció griega en la cultura durante casi dos mil años como parte del Imperio romano (47 a. C.-330), y sus estados sucesores, el Imperio bizantino (330-1204), el Imperio de Trebisonda (1204-1461), y el independiente Principado de Teodoro (finalizó el 1475). En el siglo XIII, algunas ciudades portuarias fueron controladas por los venecianos y por los genoveses. El interior de Crimea era mucho menos estable, soportando una larga serie de conquistas e invasiones; a principios del período medieval había sido colonizado por escitas (escito (es)
The recorded history of the Crimean Peninsula, historically known as Tauris, Taurica (Greek: Ταυρική or Ταυρικά), and the Tauric Chersonese (Greek: Χερσόνησος Ταυρική, "Tauric Peninsula"), begins around the 5th century BCE when several Greek colonies were established along its coast, the most important of which was Chersonesos near modern day Sevastopol, with Scythians and Tauri in the hinterland to the north. The southern coast gradually consolidated into the Bosporan Kingdom which was annexed by Pontus and then became a client kingdom of Rome (63 BCE – 341 AD). The south coast remained Greek in culture for almost two thousand years including under Roman successor states, the Byzantine Empire (341 AD – 1204 AD), the Empire of Trebizond (1204 AD – 1461 AD), and the independent Principality (en)
La Crimée, située sur la côte nord de la mer Noire, a une histoire propre documentée depuis plusieurs millénaires. Sa géographie a conditionné une histoire différente au nord de la péninsule, plat, au climat continental rude et relié par voie de terre (isthme de Perekop) à la steppe pontique, et au sud, montagneux, au climat pontique doux, et relié par la mer à l'Anatolie, au monde égéen mais aussi aux fleuves russes et à la mer d'Azov. (fr)
クリミア半島は、紀元前5世紀頃のギリシア人の入植から有史時代に入り、古代には「タウリカ」または「ケルソネソス・タウリカ」(Χερσόνησος Ταυρική 「タウリカ半島」の意)と呼ばれていた。これ以来、スキタイ人（スキタイ＝キンメリア人、タウロイ人）、ギリシア人、ローマ人、ゴート人、フン人、ブルガール人、ハザール人、キプチャク人など様々な民族によってクリミアは征服と支配を受けてきた。中世には、一部がキエフ・ルーシに、別の一部が東ローマ帝国に支配されたこともあったが、モンゴルの征服を受けてモンゴル帝国の分枝であるジョチ・ウルスの支配下に入った。また、この時代には沿岸の一部がヴェネツィアとジェノヴァの統治下に置かれた。これらの諸勢力は15世紀にクリミア・ハン国とオスマン帝国の支配下となり、18世紀まで続いた。ロシア連邦はクリミアでの軍備拡張との要塞化、クリミア・タタール人の弾圧などを進め、2022年ロシアのウクライナ侵攻ではウクライナに対する攻撃の策源地として利用した。 (ja)
Os primeiros habitantes da Crimeia de quem se têm resquícios autênticos foram os cimerianos, que foram expulsos pelo Citas durante o século VII a.C.. Uma pequena população que se refugiara nas montanhas ficou conhecida posteriormente como os Tauri. Neste mesmo século, os antigos colonos gregos começaram a ocupar a costa, isto é, dórios de Heracleia em Quersoneso, e jônios de Mileto em Teodósia e Panticapeia (também chamado Bósforo). (pt)
Крымский полуостров в силу своего географического положения и уникальных природных условий обитаем с глубокой древности. Первые люди появились тут 1,5 млн лет назад или ранее. Обилие пещер и гротов облегчает локализацию местоприбываний древнего человека. На территории полуострова раскопано несколько сотен стоянок от раннего палеолита и вплоть до энеолита. В марте 2014 года Крым был присоединён Российской Федерацией, что не признаётся Украиной и большинством стран-членов ООН. (ru)

rdfs:seeAlso

is dbo:wikiPageRedirects of