Byzantine Rite (original) (raw)

dbo:abstract

El ritu bizantí, també conegut com a ritu grec, ritu de Constantinoble o ritu constantinopolità, és el ritu litúrgic utilitzat actualment per l'Església ortodoxa oriental i algunes Esglésies catòliques orientals. També s'ha emprat, encara que amb menor freqüència, en les esglésies de Comunió Anglicana i Luterana. (per exemple, s'utilitza per la Societat Anglicana de Ritu Oriental, o per l'Església Luterana d'Ucraïna). El seu desenvolupament va començar durant el segle iv a Constantinoble i en l'actualitat és el segon ritu més utilitzat en la cristiandat després del ritu romà. El ritu grec va ser originalment desenvolupat i utilitzat en llengua grega i més tard, amb la introducció de l'ortodòxia oriental a altres grups ètnics, es va traduir als idiomes locals i continuà un desenvolupament ulterior. Històricament, les variants més importants de ritu bizantí no gregues són: grecoeslau i grecogeorgià. El ritu consisteix en les , les hores canòniques, les formes per a l'administració dels (sagraments) i les nombroses oracions, benediccions i exorcismes desenvolupats per l'Església de Constantinoble. També estan involucrats els aspectes específics de l'arquitectura, icones, música litúrgica, i tradicions que han evolucionat al llarg dels segles a l'Església ortodoxa oriental i que estan associades amb aquest ritu. Tradicionalment, la congregació es troba al llarg de tot el servei, i un iconòstasi separa el santuari de la nau de l'església. Els fidels són molt actius en el seu culte, fent freqüents , i sentir-se lliure per a moure's pel temple durant els oficis. A més, tradicionalment, els grans sacerdots i monjos mai ni s'afaiten, ni es tallen els cabells o la barba. L'Escriptura té un paper important en el culte grec, no només amb lectures diàries, però també moltes cites de la Bíblia a través dels serveis. Tot el saltiri es llegeix cada setmana i dues vegades per setmana durant la . El dejuni és més estricte que en el ritu romà. En els dies de dejuni, els fidels renunciar no només carn, sinó també els productes lactis, i en molts dies de dejuni que també s'abstenen del peix, el vi i l'ús d'oli per cuinar. El ritu observa quatre estacions de dejuni: la , la , pels i la Dormició. A més, la majoria dels dimecres i divendres durant tot l'any són dies de dejuni i molts monestirs també observen dilluns com un dia de dejuni. (ca)
Bohoslužby východní křesťanské tradice používají pravoslavní a velká část – řeckokatolické církve. (cs)
الطقوس البيزنطية المعروفة أيضًا باسم الطقوس اليونانية أو طقوس القسطنطينية هي طقوس ليتورجية مستخدمة حاليًا من قبل الكنيسة الأرثوذكسية الشرقية، وبعض الكنائس الكاثوليكية الشرقية. بدأ تطور هذه الشعائر خلال القرن الثالث في القسطنطينية وهو الآن ثاني الطقوس الأكثر استخدامًا في العالم المسيحي بعد الطقوس الروماني الكاثوليكي. يتكون الطقس من خلال الصلوات الإلهية، وصلوات الساعات، والأسرار السبعة المقدسة التي وضعتها كنيسة القسطنطينية. تملك الشعائر البيزنطية أيضًا تفاصيل عمارة، ورموز، وموسيقى ليتورجية، وملابس، وتقاليد خاصة بها والتي تطورت على مدى قرون. تقليديًا، يلعب الكتاب المقدس دورًا كبيرًا في العبادة البيزنطية، ليس فقط من خلال القراءات اليومية ولكن أيضًا من خلال العديد من الإقتباسات من الكتاب المقدس في أثناء الخدمات الدينية. حيث تتم قراءة سفر المزامير بشكل كامل كل أسبوع، ومرتين أسبوعيًا خلال الصوم الكبير. الصوم في التقليد البيزنطي أكثر صرامًة مما كان عليه في الغرب المسيحي. في فترة الصوم الكبير على المؤمنين التخلي ليس فقط عن اللحوم، ولكن أيضًا منتجات الألبان، وفي العديد من الأصوام على المؤمن أيضًا الإنقطاع عن السمك والنبيذ. (ar)
Der byzantinische Ritus (missverständlich auch griechischer Ritus genannt) ist die traditionelle Gottesdienstordnung der Großen Kirche Christi von Konstantinopel. Sie wird heute in allen byzantinisch-orthodoxen Kirchen sowie in vielen katholischen Ostkirchen befolgt. Die Bezeichnung umfasst die Gesamtheit des gottesdienstlichen Lebens dieser Kirchen, die Feiern der Sakramente, der Stunden, der Feste, der Kasualien usw. (de)
Bizanca rito estas liturgia rito uzata de eklezioj originantaj el la konstantinopola tradicio, en ortodoksaj eklezioj kaj orientaj katolikaj eklezioj. Diservoj en tiu ĉi rito uzas nur la homan voĉon sen muzikiloj. En la eklezioj de la bizanca rito gravas festotagoj (precipe Pasko). La bizanca liturgia jaro komenciĝas la 1-an de septembro. Fasta disciplino kaj monaĥismo ankaŭ gravas. En la preĝejoj de bizanca rito dominas ikonostazo. (eo)
The Byzantine Rite, also known as the Greek Rite or the Rite of Constantinople, identifies the wide range of cultural, liturgical, and canonical practices that developed in the Eastern Christian Church of Constantinople. The canonical hours are very long and complicated, lasting about eight hours (longer during Great Lent) but are abridged outside of large monasteries. An iconostasis, a partition covered with icons, separates the area around the altar from the nave. The sign of the cross, accompanied by bowing, is made very frequently, e.g., more than a hundred times during the divine liturgy, and there is prominent veneration of icons, a general acceptance of the congregants freely moving within the church and interacting with each other, and distinctive traditions of liturgical chanting. Some traditional practices are falling out of use in modern times in sundry churches and in the diaspora, e.g., the faithful standing during services, bowing and prostrating frequently, and priests, deacons, and monastics always wearing a cassock and other clerical garb even in everyday life (monastics also sleep wearing a cassock) and not shaving or trimming their hair or beards. In addition to numerous psalms read every day, the entire psalter is read each week, and twice each week during Great Lent, and there are daily readings of other scriptures; also many hymns have quotes from, and references to, the scriptures woven into them. On the numerous fast days there is prescribed abstention from meat and dairy products, and on many fast days also from fish, wine, and the use of oil in cooking. Four fasting seasons are prescribed: Great Lent, Nativity Fast, Apostles' Fast and Dormition Fast. In addition, throughout the year most Wednesdays and Fridays, as well as Mondays in monasteries, are fast days. (en)
El rito bizantino (o 'constantinopolitano', también llamado 'griego') es una de las cinco grandes familias de ritos litúrgicos cristianos, que componen el Oriente cristiano. Es practicado por Iglesias originarias del antiguo Imperio romano de Oriente (cuya capital fue Constantinopla). En su mayoría son Iglesias ortodoxas pero también las hay que están en comunión con Roma (las llamadas Iglesias orientales católicas). Además, se utiliza el rito bizantino de un modo modificado en la iglesia luterana protestante de Ucrania, la comunidad luterana del rito bizantino (Ostkirchlicher Konvent), la comunidad de San Valentín (Sínodo del Gran Callón ELCA) y la iglesia evangélica luterana de Eslovenia. La sociedad del anglicanismo del rito oriental también lo emplea en sus misas. (es)
Bizantziar erritua, greziar erritua edo Konstantinoplako erritua Ekialdeko Kristautasuna osatzen duten bost familia handietako bat da. Antzinako Ekialdeko Erromatar Inperioko (Konstantinopla hiriburua izan zuena) jatorrizko elizek egiten dute. Gehienak Eliza ortodoxoak dira, baina badira Erromarekin komunioan daudenak ere (Ekialdeko Eliza katolikoak). Gainera, bizantziar erritura modu aldatuan erabiltzen da Ukrainako eliza luterano protestantean, bizantziar errituaren komunitate luteranoan (Ostkirchlicher Konvent), San Balendin komunitatean eta Esloveniako eliza ebanjeliko luteranoan. Ekialdeko errituaren anglikanismoaren komunitateak bere mezetan ere erabiltzen du. (eu)
Ritus Bizantin (bahasa Inggris: Byzantine Rite), kadang-kadang disebut Ritus Yunani, Ritus Konstantinopel atau Ritus Konstantinopolitan, adalah ritus liturgi yang kini digunakan (dalam pelbagai bahasa) oleh semua Gereja Ortodoks Timur dan Gereja-Gereja Katolik-Yunani (Gereja-Gereja Katolik Timur yang menggunakan ritus Bizantin). Ritus ini berkembang di kota Konstantinopel (sekarang Istanbul), yang sebelumnya bernama Bizantium. Ritus ini adalah ritus liturgi terbesar kedua dalam dunia Kristen, dan ritus liturgi terbanyak kedua yang digunakan di seluruh dunia sesudah Ritus Roma. Ritus Bizantin terdiri atas Liturgi-Liturgi Suci, Ibadat Harian, bentuk-bentuk pelayanan Misteri Suci (sakramen), , , dan eksorsisme, yang berkembang dalam Gereja di Konstantinopel. Termasuk juga gaya arsitektur, ikon, , vestimentum, dan tradisi yang berkembang selama berabad-abad dalam praktik ritus ini. Beberapa karakteristik yang membedakan Ritus Konstantinopolitan dari Ritus Romawi adalah penggunaan untuk Ekaristi (lihat ), imam yang menikah di paroki-paroki (lihat selibat), peran penting bagi diakon dalam peribadatan, dan mementingkan monastisisme. Tidak seperti kebanyakan Gereja Barat, mayoritas ibadat-ibadat umat Kristiani Timur dilantunkan bukan didaraskan. Seturut tradisi, umat tetap berdiri selama ibadat berlangsung, dan sebuah ikonostasis berdiri sebagai sekat pemisah antara ruang suci dan seluruh bagian lain gedung Gereja. Umat sangat aktif dalam ibadat, mereka kerap membungkuk dan bersujud, dan leluasa berpindah tempat dalam gedung Gereja selama ibadat berlangsung. Kitab Suci berperan penting dalam peribadatan Bizantin, bukan saja ada bacaan-bacaan harian melainkan juga terdapat banyak kutipan dari Alkitab selama ibadat berlangsung. Seluruh dilantunkan tiap pekan, dan dua kali sepekan selama Puasa Besar. Aturan-aturan berpuasa lebih ketat daripada di Barat. Pada hari-hari puasa, umat tidak saja berpantang daging, tetapi juga berpantang telur, dan susu serta hasil-hasil olahannya. Pada banyak hari puasa mereka juga berpantang ikan, anggur dan minyak untuk memasak. Ritus Konstantiopel menjalankan empat masa puasa: Puasa Besar, Puasa Natal, Puasa Para Rasul, dan . Selain itu, hampir setiap hari Rabu dan Jumat selama setahun merupakan hari-hari puasa. Banyak biara juga menjadikan hari Minggu sebagai hari puasa. (in)
Le rite byzantin ou rite constantinopolitain est un des rites liturgiques orientaux employé par dix-sept Églises catholiques orientales et la majorité des Églises orthodoxes. Des variantes du rite byzantin sont utilisées par des Églises catholiques et orthodoxes ainsi que la confession protestante. (fr)
Il rito bizantino, detto talvolta rito costantinopolitano e conosciuto in Occidente più in passato con il nome di rito greco per la lingua adottata (oggi nelle diverse lingue nazionali, già uniformemente nella koinè greca fino al XVIII secolo), è il rito liturgico utilizzato dalle Chiese ortodosse e da alcune chiese sui iuris di tradizione orientale all'interno della Chiesa cattolica. Talvolta è chiamato "rito ortodosso", perché usato dalle Chiese ortodosse, ma tale denominazione non è corretta, poiché esso è rito proprio anche di numerose diocesi cattoliche (in particolare in Europa orientale e nel Medio Oriente). Tale rito ha avuto come centro di irradiazione la città di Costantinopoli (l'odierna Istanbul). Gli ortodossi, soprattutto nel passato particolarmente avversi e ostili verso i "greco-cattolici", denominarono questi "uniati", termine dispregiativo ed errato certamente per le comunità precedenti al Grande Scisma delle Chiese (1054) e altre legittimamente riunite in un'unica Chiesa col Concilio di Basilea, Ferrara e Firenze (1431 – 1445). In Italia il rito bizantino è storicamente praticato dalla Chiesa cattolica italo-albanese, organizzata nelle eparchie di Lungro, di Piana degli Albanesi e nell'Abbazia di Grottaferrata, comprendente i discendenti degli esuli albanesi (arbëreshët) che dal XV secolo si rifugiarono nel meridione d'Italia e i monaci del monastero basiliano provenienti maggiormente dalle suddette comunità. La variante slava orientale del rito bizantino è tradizionalmente conosciuta come rito ruteno. (it)
비잔틴 전례는 동방 정교회, 동방 가톨릭교회에서 사용되는 전례이다. 콘스탄티노폴리스 전례라고 부르기도 한다. 성공회와 루터교에서는 자주 사용되지는 않지만 동방 성공회 협회(Eastern Illite Anglicanism), 우크라이나 루터교(Lutheran Church)에 의해 활용되고 있다. 3세기 동로마 제국의 콘스탄티노폴리스에서 시작되었으며 현재는 로마 가톨릭교회에서 2번째로 많이 사용되는 의식이다. 의식은 성찬, 법정 시간경, 성사로 이루어진다. 의식의 실행에서 수세기 동안 진화해 온 건축 양식, 이콘, 전례 음악, 예복 및 전통에 대한 구체적인 내용도 포함된다. 전통적으로 교회는 온 종일 봉사하며 성서 정원을 교회의 본당과 분리시킨다. 충실한 사람들은 그들의 예배에 활발히 참여하고 봉사하는 동안 성전(교회 건물)을 자유롭게 움직인다. 또한, 성직자와 수도사는 머리카락이나 수염을 면도하지도 않고 자르지도 않는다. 비잔티움 전례에서 성서는 매일의 독서 뿐만 아니라 성경 전체의 많은 인용문을 통해 큰 역할을 한다. 특히 시편 전체는 매주 읽혀진다. 사순시기, 크리스마스, 성모 안식일, 사도 단식일은 금식 기간으로 정해져 있다. 금식 기간은 율리우스력을 사용한다. (ko)
In de oosters-orthodoxe kerken en een aantal oosters-katholieke kerken is Goddelijke Liturgie de term die gebruikt wordt voor de heilige eucharistiedienst volgens het oosters gebruik. De benaming Byzantijnse liturgie heeft betrekking op haar oorsprong binnen de Byzantijnse Kerk, maar deze aanduiding wordt door de vermelde Kerken zelf niet gebruikt. (nl)
Ryt bizantyjski, inaczej obrządek grecki – wschodni obrządek liturgiczny, rozwinięty w starożytnym patriarchacie konstantynopolitańskim. Ryt bizantyjski oparty jest na liturgii św. Jakuba z Jerozolimy, ze zmianami wprowadzonymi przez św. Bazylego i św. Jana Chryzostoma. Ryt ten jest stosowany we wszystkich Cerkwiach prawosławnych i greckokatolickich. W liturgii można używać języków narodowych, chociaż wśród narodów słowiańskich przyjęte jest, że odprawia się ją w języku cerkiewnosłowiańskim. W rycie bizantyjskim występuje kilka porządków sprawowania liturgii; są to m.in.: * Liturgia św. Jakuba – używana w dzień św. Jakuba i w pierwszą niedzielę po Wielkanocy * Liturgia św. Jana Złotoustego – zwyczajna liturgia prawosławna oraz greckokatolicka. * Liturgia św. Bazylego Wielkiego – używana w niedziele wielkiego postu (z wyjątkiem Niedzieli Palmowej), Wielki Czwartek i Wielką Sobotę, w wigilię Bożego Narodzenia, w wigilię Epifanii i w dzień św. Bazylego (1 stycznia). * Liturgia Uprzednio Poświęconych Darów – skodyfikowana na soborze in Trullo, odprawiana w środy i piątki wielkiego postu, a w niektórych monasterach także od poniedziałku do piątku wielkiego postu. (pl)
O rito bizantino, por vezes igualmente designado rito constantinopolitano e também chamado rito grego, é o rito da antiga Constantinopla que é usado nos dias de hoje como rito ordinário da Igreja Ortodoxa e de boa parte da Igreja Católica Oriental, além de minorias na Comunhão Anglicana e no luteranismo. É um dos ritos existentes mais antigos, tendo seus precursores nas práticas da Igreja Primitiva, mas passando por diversas adições em combate a controvérsias religiosas e com a elaboração das festas. Sua liturgia mais antiga é , composta pelo metropolita de Cesareia epônimo no século IV, com base na , em costumes da Capadócia e nas Constituições Apostólicas. Santo Basílio pessoalmente falou em diversas ocasiões das mudanças que fez em serviço de Cesareia. O rito, pois, começou a formar sua identidade na Capadócia, sendo então transportado para Constantinopla e subsequentemente influenciado pelo rito antioquino primitivo, pelo que é frequentemente conhecido como "rito constantinopolitano". Sua forma atual é uma síntese de dois ritos distintos: o rito de catedral, como era praticado na Santa Sofia, e o de Mar Saba. A este elemento monástico é devida a extrema complexidade deste rito. Possui quatro ordinários para a celebração eucarística, conhecida como Divina Liturgia: a de e supracitadas; a de São João Crisóstomo, simplificação da de São Basílio hoje ordinária e a de , utilizada para os pré-santificados. Outras liturgias podem vir a ser usadas em menor escala. O rito bizantino orienta sua musicação a partir do octoeco, cujos modos são alternados ao longo de seu ano litúrgico próprio. Há diferenças radicais, contudo, na interpretação do octoeco entre diferentes celebrantes do rito bizantino, com uma matriz grega, uma eslava oriental com grandes ramificações e uma diversificada tradição georgiana. Além da Igreja Ortodoxa de forma geral, é utilizada nas seguintes igrejas católicas orientais: * Igreja Católica Bizantina Albanesa * Igreja Católica Bizantina Bielorrussa * Igreja Greco-Católica Búlgara * Igreja Greco-Católica Croata * Igreja Católica Bizantina Grega * Igreja Greco-Católica Melquita * Igreja Greco-Católica Húngara * Igreja Católica Ítalo-Albanesa * Igreja Católica Bizantina Macedônia * Igreja Greco-Católica Romena unida com Roma * Igreja Católica Russa * Igreja Católica Rutena * Igreja Greco-Católica Eslovaca * Igreja Greco-Católica Ucraniana * Igreja Católica Ortodoxa Celta (pt)
Östlig rit eller orientalisk rit är ett samlingsnamn för de inom de olika östkyrkorna använda riterna (liturgiska traditionerna). Då samtliga östliga riter går tillbaka på den liturgi på grekiska som var allmän i östromerska riket, talar man även om grekisk rit. Begreppet svarar mot termen västlig eller latinsk rit. (sv)
Византи́йский обряд, греческий обря́д — литургическая система, разработанная в рамках Константинопольской православной церкви и принятая в других халкидонских церквях Востока (Александрийская, Антиохийская и Иерусалимская православные церкви). Славяне и румыны приняли византийский обряд из Константинополя. Используется различными православными и восточнокатолическими церквями. Обычно, когда говорят о «православном богослужении», имеют в виду именно византийский обряд, хотя существуют православные общины, использующие другую литургическую традицию, равно как и грекокатолики проводят богослужения по византийскому обряду. Византийский обряд включает в себя божественную литургию, другие таинства (крещение, венчание, рукоположение, елеосвящение, покаяние, миропомазание), утреня, вечерня, часы, всенощное бдение, литургический календарь, церковные требы (отчитка бесов, монашеский постриг, освящение плодов земли). Также с византийским обрядом связан византийский стиль в архитектуре и интерьере, византийские литургические облачения, а также византийская иконография. Исторически византийский обряд развивался под сильным влиянием антиохийского. В частности, одним из основоположников византийского обряда был Иоанн Златоуст. При Юстиниане византийский обряд приобрел имперский стиль и такие компоненты как Трисвятое и Иже херувимы. К VII веку византийский обряд окончательно обособился от латинского и армянского. В настоящее время в византийском обряде практикуется два чина Божественной литургии: Литургия Иоанна Златоуста и Литургия Василия Великого. Кроме того, по средам и пятницам Великого поста совершается Литургия преждеосвященных даров. В дни памяти апостола Иакова, брата Господня может совершаться Литургия апостола Иакова. Все богослужения византийского обряда совершаются в рамках суточного (дневного) круга, седмичного круга и годового круга. Совершение литургии по архиерейскому чину в византийском обряде имеет ряд особенностей (не изменяющих общего чинопоследования) и отличается особой торжественностью. (ru)
Візанті́йський обря́д, гре́цький обря́д — один із східних літургійних обрядів. Використовується різними православними та східними католицькими церквами. Зазвичай, коли говорять про «православне богослужіння», мають на увазі саме візантійський обряд, хоча існують православні громади, що використовують іншу літургійну традицію; і навпаки — греко-католики проводять богослужіння за візантійським (грецьким) обрядом. Візантійський обряд розвинувся в давнину в Константинопольському патріархаті, надалі поширився і на Олександрійський та Антіохійський патріархат. Слов'яни та румуни взяли візантійський обряд з Константинополя. Усі богослужіння візантійського обряду здійснюються в рамках добового (денного) кола, та . Іконостас, перегородка, вкрита іконами, відокремлює територію навколо вівтаря від нави. Хрестовий знак, що супроводжується поклоном, робиться дуже часто, наприклад, більше ста разів під час божественної літургії, є помітне шанування ікон, загальне прийняття конгрегантів вільно пересуватися в церкві та взаємодіяти з один одного, відмінні традиції літургійного співу та існування автономних чернечих спільнот. У візантійському обряді практикується чин Божественної Літургії: * Літургія Івана Золотоустого * Літургія Василія Великого * Літургія Передосвячених Дарів — відправляється по середах і п'ятницях Великого посту. Деякі традиційні практики в наш час виходять з ужитку в різноманітних церквах та в діаспорі, наприклад, вірні стоять під час богослужінь, часто кланяються та кланяються, а священики, диякони та чернечі завжди носять сутану та інший канцелярський одяг, навіть у повсякденному житті (чернецтво також спить у сутані), і не голить і не стрижте волосся чи бороду. На додаток до численних псалмів, що читаються щодня, весь псалтир читається щотижня і двічі на тиждень під час Великого посту, і щодня читаються інші Писання; також у багатьох гімнах містяться цитати з Писань та посилання на них. У численні дні посту передбачається утримання від м’яса та молочних продуктів, а в багато днів посту також від риби, вина та використання олії в кулінарії. Призначено чотири пори: Великий піст, Різдвяний піст, Апостольський піст та Успенський піст. Крім того, протягом року більшість середи та п’ятниці, а також понеділка у монастирях є пісними днями. Ні "грецькі", ні "візантійські" не приймаються як дескриптори в самій Східній православній церкві, яка не визначає власні, часто різні форми поклоніння, як особливий обряд. Термін "обряд", скоріше, був створений для розмежування практики греко-католицьких церков як виразного літургійного обряду в ширшій Католицькій церкві. Незважаючи на назву "грецький обряд", він використовує різноманітні лінгвістичні традиції, найбільш видно слов'янську та грузинську, в регіонах, де грецька мова ніколи не використовувалась літургійно, незважаючи на те, що історично пов'язана з Константинопольською церквою. (uk)
拜占庭礼，又称希腊礼、君士坦丁堡礼，是基督教礼仪的一种。于正教会及东仪天主教会中通行。该礼仪也用于一些新教教派如乌克兰信义会。其礼仪源自三世纪的君士坦丁堡。目前是除了罗马礼（西仪）以外最为通用的礼仪。君士坦丁堡教会建立的拜占庭礼由事奉圣礼、日课、各种圣事、祈祷、祝福及驱魔组成并包括各式建筑风格、圣像、礼仪音乐、衣着及在多个世纪的传统下形成的习俗。信众在拜占庭礼的圣礼中通常保持站姿，较虔诚的信众还会时常。圣礼途中，信众可以随意走动。一般来说，拜占庭礼的高级僧侣及神职既不剃发也不剃须。圣经在该礼仪中非常重要，在平日及圣礼时都会经常引用。每周，都会根据座位念经完整地诵读一遍圣咏一百五十篇。在大斋期期间更是加至两遍。斋戒在拜占庭礼中比罗马礼更为严格，斋期期间，信众不仅避免食肉，同时也不进用乳制品。很多时候，鱼、食用油也常被列在禁食的物品中。拜占庭礼遵循四大斋期，包括大斋期、主降生斋期、使徒斋期及。非斋期的日子里，每周三、五也被视为斋戒日。有些修道院的斋戒日还包括周一。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:wikiPageUsesTemplate

dcterms:subject

rdf:type

rdfs:comment

Bohoslužby východní křesťanské tradice používají pravoslavní a velká část – řeckokatolické církve. (cs)
Der byzantinische Ritus (missverständlich auch griechischer Ritus genannt) ist die traditionelle Gottesdienstordnung der Großen Kirche Christi von Konstantinopel. Sie wird heute in allen byzantinisch-orthodoxen Kirchen sowie in vielen katholischen Ostkirchen befolgt. Die Bezeichnung umfasst die Gesamtheit des gottesdienstlichen Lebens dieser Kirchen, die Feiern der Sakramente, der Stunden, der Feste, der Kasualien usw. (de)
Bizanca rito estas liturgia rito uzata de eklezioj originantaj el la konstantinopola tradicio, en ortodoksaj eklezioj kaj orientaj katolikaj eklezioj. Diservoj en tiu ĉi rito uzas nur la homan voĉon sen muzikiloj. En la eklezioj de la bizanca rito gravas festotagoj (precipe Pasko). La bizanca liturgia jaro komenciĝas la 1-an de septembro. Fasta disciplino kaj monaĥismo ankaŭ gravas. En la preĝejoj de bizanca rito dominas ikonostazo. (eo)
El rito bizantino (o 'constantinopolitano', también llamado 'griego') es una de las cinco grandes familias de ritos litúrgicos cristianos, que componen el Oriente cristiano. Es practicado por Iglesias originarias del antiguo Imperio romano de Oriente (cuya capital fue Constantinopla). En su mayoría son Iglesias ortodoxas pero también las hay que están en comunión con Roma (las llamadas Iglesias orientales católicas). Además, se utiliza el rito bizantino de un modo modificado en la iglesia luterana protestante de Ucrania, la comunidad luterana del rito bizantino (Ostkirchlicher Konvent), la comunidad de San Valentín (Sínodo del Gran Callón ELCA) y la iglesia evangélica luterana de Eslovenia. La sociedad del anglicanismo del rito oriental también lo emplea en sus misas. (es)
Bizantziar erritua, greziar erritua edo Konstantinoplako erritua Ekialdeko Kristautasuna osatzen duten bost familia handietako bat da. Antzinako Ekialdeko Erromatar Inperioko (Konstantinopla hiriburua izan zuena) jatorrizko elizek egiten dute. Gehienak Eliza ortodoxoak dira, baina badira Erromarekin komunioan daudenak ere (Ekialdeko Eliza katolikoak). Gainera, bizantziar erritura modu aldatuan erabiltzen da Ukrainako eliza luterano protestantean, bizantziar errituaren komunitate luteranoan (Ostkirchlicher Konvent), San Balendin komunitatean eta Esloveniako eliza ebanjeliko luteranoan. Ekialdeko errituaren anglikanismoaren komunitateak bere mezetan ere erabiltzen du. (eu)
Le rite byzantin ou rite constantinopolitain est un des rites liturgiques orientaux employé par dix-sept Églises catholiques orientales et la majorité des Églises orthodoxes. Des variantes du rite byzantin sont utilisées par des Églises catholiques et orthodoxes ainsi que la confession protestante. (fr)
In de oosters-orthodoxe kerken en een aantal oosters-katholieke kerken is Goddelijke Liturgie de term die gebruikt wordt voor de heilige eucharistiedienst volgens het oosters gebruik. De benaming Byzantijnse liturgie heeft betrekking op haar oorsprong binnen de Byzantijnse Kerk, maar deze aanduiding wordt door de vermelde Kerken zelf niet gebruikt. (nl)
Östlig rit eller orientalisk rit är ett samlingsnamn för de inom de olika östkyrkorna använda riterna (liturgiska traditionerna). Då samtliga östliga riter går tillbaka på den liturgi på grekiska som var allmän i östromerska riket, talar man även om grekisk rit. Begreppet svarar mot termen västlig eller latinsk rit. (sv)
拜占庭礼，又称希腊礼、君士坦丁堡礼，是基督教礼仪的一种。于正教会及东仪天主教会中通行。该礼仪也用于一些新教教派如乌克兰信义会。其礼仪源自三世纪的君士坦丁堡。目前是除了罗马礼（西仪）以外最为通用的礼仪。君士坦丁堡教会建立的拜占庭礼由事奉圣礼、日课、各种圣事、祈祷、祝福及驱魔组成并包括各式建筑风格、圣像、礼仪音乐、衣着及在多个世纪的传统下形成的习俗。信众在拜占庭礼的圣礼中通常保持站姿，较虔诚的信众还会时常。圣礼途中，信众可以随意走动。一般来说，拜占庭礼的高级僧侣及神职既不剃发也不剃须。圣经在该礼仪中非常重要，在平日及圣礼时都会经常引用。每周，都会根据座位念经完整地诵读一遍圣咏一百五十篇。在大斋期期间更是加至两遍。斋戒在拜占庭礼中比罗马礼更为严格，斋期期间，信众不仅避免食肉，同时也不进用乳制品。很多时候，鱼、食用油也常被列在禁食的物品中。拜占庭礼遵循四大斋期，包括大斋期、主降生斋期、使徒斋期及。非斋期的日子里，每周三、五也被视为斋戒日。有些修道院的斋戒日还包括周一。 (zh)
الطقوس البيزنطية المعروفة أيضًا باسم الطقوس اليونانية أو طقوس القسطنطينية هي طقوس ليتورجية مستخدمة حاليًا من قبل الكنيسة الأرثوذكسية الشرقية، وبعض الكنائس الكاثوليكية الشرقية. بدأ تطور هذه الشعائر خلال القرن الثالث في القسطنطينية وهو الآن ثاني الطقوس الأكثر استخدامًا في العالم المسيحي بعد الطقوس الروماني الكاثوليكي. الصوم في التقليد البيزنطي أكثر صرامًة مما كان عليه في الغرب المسيحي. في فترة الصوم الكبير على المؤمنين التخلي ليس فقط عن اللحوم، ولكن أيضًا منتجات الألبان، وفي العديد من الأصوام على المؤمن أيضًا الإنقطاع عن السمك والنبيذ. (ar)
El ritu bizantí, també conegut com a ritu grec, ritu de Constantinoble o ritu constantinopolità, és el ritu litúrgic utilitzat actualment per l'Església ortodoxa oriental i algunes Esglésies catòliques orientals. També s'ha emprat, encara que amb menor freqüència, en les esglésies de Comunió Anglicana i Luterana. (per exemple, s'utilitza per la Societat Anglicana de Ritu Oriental, o per l'Església Luterana d'Ucraïna). El seu desenvolupament va començar durant el segle iv a Constantinoble i en l'actualitat és el segon ritu més utilitzat en la cristiandat després del ritu romà. (ca)
The Byzantine Rite, also known as the Greek Rite or the Rite of Constantinople, identifies the wide range of cultural, liturgical, and canonical practices that developed in the Eastern Christian Church of Constantinople. (en)
Ritus Bizantin (bahasa Inggris: Byzantine Rite), kadang-kadang disebut Ritus Yunani, Ritus Konstantinopel atau Ritus Konstantinopolitan, adalah ritus liturgi yang kini digunakan (dalam pelbagai bahasa) oleh semua Gereja Ortodoks Timur dan Gereja-Gereja Katolik-Yunani (Gereja-Gereja Katolik Timur yang menggunakan ritus Bizantin). Ritus ini berkembang di kota Konstantinopel (sekarang Istanbul), yang sebelumnya bernama Bizantium. Ritus ini adalah ritus liturgi terbesar kedua dalam dunia Kristen, dan ritus liturgi terbanyak kedua yang digunakan di seluruh dunia sesudah Ritus Roma. (in)
비잔틴 전례는 동방 정교회, 동방 가톨릭교회에서 사용되는 전례이다. 콘스탄티노폴리스 전례라고 부르기도 한다. 성공회와 루터교에서는 자주 사용되지는 않지만 동방 성공회 협회(Eastern Illite Anglicanism), 우크라이나 루터교(Lutheran Church)에 의해 활용되고 있다. 3세기 동로마 제국의 콘스탄티노폴리스에서 시작되었으며 현재는 로마 가톨릭교회에서 2번째로 많이 사용되는 의식이다. 의식은 성찬, 법정 시간경, 성사로 이루어진다. 의식의 실행에서 수세기 동안 진화해 온 건축 양식, 이콘, 전례 음악, 예복 및 전통에 대한 구체적인 내용도 포함된다. 전통적으로 교회는 온 종일 봉사하며 성서 정원을 교회의 본당과 분리시킨다. 충실한 사람들은 그들의 예배에 활발히 참여하고 봉사하는 동안 성전(교회 건물)을 자유롭게 움직인다. 또한, 성직자와 수도사는 머리카락이나 수염을 면도하지도 않고 자르지도 않는다. (ko)
Il rito bizantino, detto talvolta rito costantinopolitano e conosciuto in Occidente più in passato con il nome di rito greco per la lingua adottata (oggi nelle diverse lingue nazionali, già uniformemente nella koinè greca fino al XVIII secolo), è il rito liturgico utilizzato dalle Chiese ortodosse e da alcune chiese sui iuris di tradizione orientale all'interno della Chiesa cattolica. La variante slava orientale del rito bizantino è tradizionalmente conosciuta come rito ruteno. (it)
Ryt bizantyjski, inaczej obrządek grecki – wschodni obrządek liturgiczny, rozwinięty w starożytnym patriarchacie konstantynopolitańskim. Ryt bizantyjski oparty jest na liturgii św. Jakuba z Jerozolimy, ze zmianami wprowadzonymi przez św. Bazylego i św. Jana Chryzostoma. Ryt ten jest stosowany we wszystkich Cerkwiach prawosławnych i greckokatolickich. W liturgii można używać języków narodowych, chociaż wśród narodów słowiańskich przyjęte jest, że odprawia się ją w języku cerkiewnosłowiańskim. W rycie bizantyjskim występuje kilka porządków sprawowania liturgii; są to m.in.: (pl)
O rito bizantino, por vezes igualmente designado rito constantinopolitano e também chamado rito grego, é o rito da antiga Constantinopla que é usado nos dias de hoje como rito ordinário da Igreja Ortodoxa e de boa parte da Igreja Católica Oriental, além de minorias na Comunhão Anglicana e no luteranismo. Possui quatro ordinários para a celebração eucarística, conhecida como Divina Liturgia: a de e supracitadas; a de São João Crisóstomo, simplificação da de São Basílio hoje ordinária e a de , utilizada para os pré-santificados. Outras liturgias podem vir a ser usadas em menor escala. (pt)
Византи́йский обряд, греческий обря́д — литургическая система, разработанная в рамках Константинопольской православной церкви и принятая в других халкидонских церквях Востока (Александрийская, Антиохийская и Иерусалимская православные церкви). Славяне и румыны приняли византийский обряд из Константинополя. Совершение литургии по архиерейскому чину в византийском обряде имеет ряд особенностей (не изменяющих общего чинопоследования) и отличается особой торжественностью. (ru)
Візанті́йський обря́д, гре́цький обря́д — один із східних літургійних обрядів. Використовується різними православними та східними католицькими церквами. Зазвичай, коли говорять про «православне богослужіння», мають на увазі саме візантійський обряд, хоча існують православні громади, що використовують іншу літургійну традицію; і навпаки — греко-католики проводять богослужіння за візантійським (грецьким) обрядом. У візантійському обряді практикується чин Божественної Літургії: (uk)

rdfs:label

Byzantine Rite (en)
طقس بيزنطي (ar)
Ritu bizantí (ca)
Byzantský ritus (cs)
Byzantinischer Ritus (de)
Bizanca rito (eo)
Rito bizantino (es)
Bizantziar erritu (eu)
Ritus Bizantin (in)
Rite byzantin (fr)
Rito bizantino (it)
비잔틴 전례 (ko)
Byzantijnse liturgie (nl)
Ryt bizantyjski (pl)
Rito bizantino (pt)
Византийский обряд (ru)
Östlig rit (sv)
Візантійський обряд (uk)
拜占庭礼 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:liturgy of

is dbp:tradition of