Ghurid dynasty (original) (raw)
Els gúrides (persa: سلسله غوریان), autoanomenats xansabànides, foren una dinastia persa musulmana que rebé el seu nom del territori de Ghur a l'Afganistan.
Property | Value |
---|---|
dbo:abstract | الغوريون، الشنسباني: سلالة كانت تقطن إقليم الغور وإليه تنسب، حكمت في أفغانستان وشمال الهند سنوات 1150-1206/12 م. المقر: فيروزكوه: 1150-1186 م، لاهور: منذ 1186 م. دخلت قبيلة الشنسباني والتي تنحدر من الجبال الواقعة وسط أفغانستان، دخلت في الإسلام في القرن الـ 11 م. وضعت القبيلة نفسها ومنذ 1010 م في خدمة الغزنويين. منذ 1099 م أصبح الشنسباني ولاة على غزنة من قبل الغزنويين. ثم أسسوا إمارة في فيروزكوه منذ 1146 م. مع تولي علاء الدين حسين (1149-1161 م) استولوا على غزنة سنة 1150 م. ثم سيطروا وحتى 1161 م على كل المناطق التي كانت تحت حكم الغزنويين. منذ سنة 1178 بدؤوا حملاتهم على الهند، بشاور والساحل حتى السند (1182 م)، ثم استولوا على لاهور سنة 1186 م وقضوا على الغزنويين نهائيا. حكم فرعين للأسرة أحدهما في فيروز رخ تحت سلطة (1163-1203 م) والآخر في غزنة تحت سلطة أخيه معز الدين (1173-1206 م) والذي كان في لاهور منذ 1186 م. استولى الغوريون على دهلي (دلهي) سنة 1193 م. وسعوا مملكتهم حتى غوجرات جنوباً والبنغال شرقاً (1202). كان مقتل معز الدين بداية النهاية للدولة الغورية. سقطت أفغانستان (1212 م) في أيدي والهند (1206 م) في أيدي القائد التركي قطب الدين أيبك، الذي أسس دولة المماليك في الهند (سلطنة دلهي). (ar) Els gúrides (persa: سلسله غوریان), autoanomenats xansabànides, foren una dinastia persa musulmana que rebé el seu nom del territori de Ghur a l'Afganistan. (ca) Οι Γκουρίδες ή Γκορίδες (περσικά: سلسله غوریان, επίσης γνωστοί ως Γουρίδες ή Γορίδες) ήταν σουνιτική μουσουλμανική δυναστεία, πιθανόν ανατολικοί Τατζίκοι, που επέβαλαν την κυριαρχία τους σε τμήματα του σημερινού Αφγανιστάν, του Ιράν, του Πακιστάν και της Ινδίας, από το 1148 έως το 1215 μ.Χ. Η δυναστεία διαδέχθηκε την αυτοκρατορία των Γαζναβιδών. Η αυτοκρατορία τους είχε ως κέντρο την επαρχία Γκουρ, στην καρδιά του σημερινού Αφγανιστάν. Περιελάμβανε το Χορασάν στη Δύση και έφτανε μέχρι τη Βόρεια Ινδία στην Ανατολή, έως την πόλη Δελχί. Η πρώτη πρωτεύουσα της δυναστείας ήταν η Φιρουζκούχ στη Γκουρ, που αργότερα αντικαταστάθηκε από τη Χεράτ, ενώ η Γκάζνα και η Λαχώρη αποτέλεσαν επιπρόσθετες πρωτεύουσες-διοικητικά κέντρα, κυρίως κατά τη διάρκεια των χειμερινών περιόδων. Τους Γκουρίδες διαδέχθηκε στην Περσία η δυναστεία των σουνιτών Μαμελούκων εξιρανισμένων Χωρεσμίων Τούρκων και στη Βόρεια Ινδία η μαμελουκική τουρκική δυναστεία του Σουλτανάτου του Δελχί. (el) Die Ghuriden (persisch غوریان, DMG Ġūriyān; arabisch غوريون, DMG Ġūriyūn, auch Guriden) waren eine Dynastie aus der Gebirgsregion Ghur im Zentrum des heutigen Afghanistan, welche in der zweiten Hälfte des 12. Jahrhunderts das Reich der Ghaznawiden eroberte und durch Vorstöße im Westen bis nach und im Osten bis nach Bengalen zu Beginn des 13. Jahrhunderts kurzzeitig zur dominierenden Macht des islamischen Ostens aufstieg. Die endgültige Vernichtung des von mehreren Linien regierten Ghuridenreiches, dessen Zentrum die wahrscheinlich mit Dschām (Ǧām) identische Stadt Firuzkuh (persisch فيروزكوه, DMG Fīrūzkūh, ‚Türkisberg‘) war, erfolgte 1215 durch den Choresm-Schah Ala ad-Din Muhammad (ʿAlāʾ ad-Dīn Muḥammad). (de) La guridoj aŭ goridoj estis persa dinastio el orienta Ĥorasano (hodiaŭ Afganio) venintaj el la nordo de Hindio. Ili regis el 1149 al 1212. Guridoj apartenis al la familio Ŝansabani (reprezentantoj de la samanidoj) en la regiono Ghur de la nuna Afganio. Ilia ĉefurbo estis , el kiu nuntempe apenaŭ konserviĝas kelkaj spuroj, inkouzive de la Monda heredaĵo de Unesko la Minareto de Jam. (eo) The Ghurid dynasty (also spelled Ghorids; Persian: دودمان غوریان, romanized: Dudmân-e Ğurīyân; self-designation: شنسبانی, Šansabānī) was a Persianate dynasty and a clan of presumably eastern Iranian Tajik origin, which ruled from the 10th-century to 1215. The Ghurids were centered in the Ghor of present-day central Afghanistan, where they initially started out as local chiefs. They gradually converted to Sunni Islam from Buddhism after the conquest of Ghor by the Ghaznavid ruler Mahmud of Ghazni in 1011. The dynasty ultimately overthrew the Ghaznavid Empire when Muhammad of Ghor conquered the last Ghaznavid principality of Lahore in 1186 from Khusrau Malik. The Ghurids initially ruled as vassals of the Ghaznavids and later of the Seljuks. However, the long-standing rivalry between the Seljuks and Ghaznavids created a power vaccum in Khurasan to which the Ghurids cashed in and began their territorial expansion, during the early twelfth century. Ala al-Din Husayn launched a devastating raid in the Ghaznavid territory and sacked their capital, although he was defeated by the Seljuks which, for a brief period of time, would halt the rapid Ghurid expansion. Alauddin's nephews, however, Ghiyath al-Din Muhammad and Muhammad of Ghor expanded the Ghurid domains on an unprecedented scale. While, Ghiyasuddin was occupied with the Ghurid expansion in the west, his sibling Muhammad of Ghor along with his Turkic slaves began raiding in the east and by the turn of the twlefth century expanded the Ghurid empire till Bengal in the east, while the Ghurids reached till Gorgan in the west under Ghiyath al-Din Ghori. Ghiyath al-Din Ghori died in 1203 and soon after the Ghurids suffered a catastrophic defeat against the Qara Khitais (aid of Khwarezmian Empire) in battle fought on the bank of river Amu Darya. Muhammad of Ghor was assassinated after a year or so in March 1206 on the bank of Indus which effectively ended the Ghurid sovereignty as the subsequent rulers were vassalized by the Khwrezmian ruler Muhammad II of Khwarezm after the assassination of Muhammad of Ghor. The Ghurids continued to rule as their vassals, before they were overthrown in 1215, although their conquests in the Indian Subcontinent survived for several centuries under the Delhi Sultanate established by the Ghurid Mamluk Qutb ud-Din Aibak. (en) Ghuridarren dinastia (persieraz: سلسله غوریان; bere buruari شنسبانی, Shansabānī deitua) Ghor eskualdeko iraniar jatorriko dinastia bat izan zen, bere jatorri etniko zehatza ezagutzen ez dena. 1011n sultan ghaznavidak eskuadea konkistatu zuenean, budismotik islamera bihurtu ziren. 1186an dinastiak Inperio Ghaznavida bota zuen, sultanak ghaznaviden azken hiriburua zen Lahore konkistatu zuenean. 1149tik 1212ra gobernatu zuten. Bere urrezko aroan, Ghuridarren Inperioa mendebaldetik Khorasan, iparraldeko India zeharkatuz eta ekialdetik Bengalara iritsi arte zabaldu zen. Bere lehen hiriburua izan zen Mandeshen, beranduago Heratek, eta, azkenik, Ghaznik ordezkatu zuena. Ghuridarrek persiar ondare eta kultura babestu zituzten. (1011-1035) Ghorren meskitak eta madrasak eraiki zituen lehen errege musulmana izan zen. Ghuridarrei, Khorasanen eta Persian, ordezkatu zitzaien, eta, Indiako iparraldean, Delhiko Sultanerriko mamelukoak. (eu) Los gúridas o guríes (en persa, سلسله غوریان; auto-denominación: شنسبانی, Shansabānī) fueron una dinastía de ascendencia irania de la región de Ghor en lo que actualmente es el centro de Afganistán, aunque su origen étnico exacto se desconoce. La dinastía se convirtió al Islam suní desde el budismo, después de la conquista de Ghor por el sultán gaznaví Mahmud de Gazni en 1011. La dinastía derrocó al Imperio Gaznávida en 1186 cuando el sultán Muhammad de Gur conquistó la última capital gaznávida, Lahore. Reinaron de 1149 a 1212. El su zénit, el imperio gúrida abarcó Jorasán en el oeste y alcanzó la India septentrional hasta llegar a Bengala en el este. Su primera capital fue Firozkoh en , Ghor, que más tarde fue reemplazada por Herat, y finalmente Gazni. Lahore se usó como una capital adicional a finales del período gúrida, especialmente en invierno. Los gúridas patrocinaban la herencia y cultura persa. Abu ‘Alî (que reinó en 1011–1035) fue el primer rey musulmán de la dinastía gúrida que construyó mezquitas y escuelas islámicas en Ghor. A los gúridas les sucedió en Jorasán y Persia la dinastía corasmia, y en el norte de la India, la dinastía mameluca del Sultanato de Delhi. (es) La dynastie des Ghorides (Ghurides ou Ghourides) (غوریان) est une dynastie afghane issue de la province de Ghôr en Afghanistan). Ils établirent un empire éphémère entre la Perse et le nord de l'Inde aux XIIe et XIIIe siècles. (fr) Dinasti Ghuriyah (bahasa Persia: سلسله غوریان; sebutan diri: شنسبانی, Shansabānī) adalah dinasti Iran asal dari Ghor wilayah kini tengah Afghanistan, tetapi asal-usul etnis tidak diketahui pasti. Dinasti ini memeluk Islam Sunni dari agama Buddha, setelah penaklukan Ghuriyah oleh sultan Ghaznawiyah pada tahun 1011. Dinasti ini menggulingkan Kekaisaran Ghaznawiyah pada tahun 1186 ketika Sultan Mu'izz ad-Din Muhammad dari Ghuriyah menaklukkan ibu kota terakhir Ghaznawiyah di Lahore. Pada puncaknya, Ghuriyah meliputi Khorasan di barat dan mencapai India utara sampai sejauh Bengal di timur. Ibukota pertama mereka adalah Firozkoh di Mandesh, Ghor, yang kemudian digantikan oleh Herat, dan akhirnya Ghazna. Abu Ali ibn Muhammad (memerintah 1011-1035) adalah raja Muslim pertama dari dinasti Ghuriyah yang membangun masjid dan sekolah Islam di Ghor. Ghuriyah digantikan oleh dinasti Mamluk di Kekaisaran Khwarezmia yang menguasai Khorasan dan Persia dan Kesultanan Delhi di India utara. (in) 샨사브(페르시아어: شَنْسَبانی 샨사바니), 또는 고르 제국(페르시아어: غوريان)은 아프가니스탄의 구르에 있던 투르크계의 이슬람 왕조이다. 처음 가즈니 왕조에 예속되어 있었으나 차차 세력을 얻어 1186년에 (재위 1163년~1202년)가 주가(主家)를 넘어뜨리고 아프가니스탄에서 서북인도에 걸친 영토의 지배자가 되었다. 이 왕의 치세(治世)중, 그의 아우 무함마드(무하마드 고리)가 인솔하는 구르군이 북인도 각지를 정복하고 돌아왔다. 그러나 무함마드 고리가 즉위 후 4년에 암살된(1206년) 다음, 부하 장군이 각지에 자립하였기 때문에 왕조는 멸망했다. 인도 역사상에 구르 왕조가 가져다 준 큰 역할은 인도에 있어서의 이슬람 정권 수립을 위하여 기반을 닦아놓은 데에 있다. (ko) ゴール朝(ペルシア語 : غوريان Ghūrīyān)は、現在のアフガニスタンに興り、北インドに侵攻してインドにおけるムスリムの最初の安定支配を築いたイスラーム王朝(11世紀初め頃 - 1215年)。グール朝、シャンサバーニー朝とも表記し、王家はシャンサブ家という。 (ja) I Ghuridi o Ghoridi (in persiano سلسله غوریان, "silsila-ye Ghūriyān" o Āl-e Shansab), ma che definivano sé stessi Shansabānī e Sūrī, furono una dinastia indigena musulmana sunnita dell'Iran orientale, quasi certamente di origine tagica, che governò alla sua acme su porzioni dell'attuale Afghanistan, del Bangladesh, dell'India, dell'attuale Pakistan, del Tagikistan e del Turkmenistan, nonché su ampie zone dell'odierno Iran. Dinastia Ghuride al suo apogeo, in aggiunta con i confini attuali. La dinastia governò dall'VIII-IX secolo al 1215 e succedette pertanto all'Impero ghaznavide. I loro domini erano centrati nella odierna Ghowr o Mandēsh, nella zona centrale dell'Afghanistan. Si estendeva a ovest al Grande Khorasan e raggiungeva a est l'India settentrionale, come pure il Bengala. La loro prima capitale fu Fīrūzkūh a Ghor, che fu poi sostituita da Herat, mentre Ghazni e Lahore furono individuate come capitali secondarie, in special modo durante i periodi invernali. I Ghuridi furono generosi patroni di arti e scienze. Ai Ghuridi succedette in Persia la dinastia del Khwārazm-Shāh e nell'India settentrionale la dinastia dei Sultani Mamelucchi di Delhi. (it) De Ghowriden, Ghoriden of Ghuriden waren een Afghaans-Perzische koninklijke dynastie die gedurende enkele decennia aan het einde van de 12e eeuw het oosten van het huidige Afghanistan en noorden van Pakistan regeerde. De naam komt van de provinciestad Ghowr. De latere Ghowriden lieten zich sultan noemen maar ze waren oorspronkelijk vazallen van de Ghaznaviden. De belangrijkste sultans uit de dynastie waren (1157 - 1202) en diens rechterhand, broer en opvolger Muhammad Ghori (1202 - 1206). De laatste veroverde grote delen van het noorden van India. (nl) Sultanato Gúrida ou Império Gúrida foi um Estado persianizado fundado em torno da região de , no atual Afeganistão, cuja origem étnica é presumida ser tajique. Foi fundado pelos gúridas ou góridas, uma dinastia oriunda da família Xansabani que tinha Gur como sua base de poder local. Converteram-se do budismo ao islamismo sunita depois da conquista de Gur pelo sultão Mamude (r. 998–1030) no ano 1011. Os gúridas eventualmente destruíram o Império Gasnévida em 1186 quando o sultão Muizadim Maomé (r. 1173–1206) conquistou Laore do sultão (r. 1160–1186). Em seu apogeu, o Sultanato Gúrida abrangia o Grande Coração no oeste e alcançou o norte da Índia até Bengala, no leste. A sua primeira capital foi em , que mais tarde foi substituída por Herate, e finalmente Gásni. Os gúridas eram patronos da cultura e herança persa. Foram sucedidos no Coração e Pérsia pelo Império Corásmio da Corásmia, e no norte da Índia pela do Sultanato de Déli. (pt) Ghuriderna var en tadzjikisk dynasti som drev bort Ghaznaviddynastin från Afghanistan och norra Indien vid mitten av 1100-talet. Dynastins strävan mot makten började med (1149-1156), och under dennes brorsöner, Ghiyath al-Din (1162-1202) och Muizz al-Din (1202-1206) inleddes en expansion, som snabbt gjorde ghuriderna till dominerande maktfaktorn i den östliga muslimska världen. Ghuridernas välde sträckte sig då från Bengalen i öster och Ujjain i söder. Under dessa erövringar i Indien växte i norr Khwarezm till en stormakt. 1215 måste den siste sultanen av Ghor ge sig. Ghuridernas armé bestod till stor del av slavar som rövats bort från olika folk i Centralasien, och när Muhammed av Ghur mördats i Indien 1206 kom makten i ghuridernas rike, i huvudsak Delhisultanatet, att övergå till de slavar (mamlucker) som tjänat under honom. (sv) Гури́ды (перс. سلسله غوریان; тадж. Ғуриён, Шансабониён ) — суннитская династия таджикского происхождения, правившая в Гуридском султанате с 1148 по 1206 год. (ru) Ghurydzi (perski غوریان, ISO 233: Ġūriyān; arabski غوريون, ISO 233: Ġūriyūn) – muzułmańska dynastia wywodząca się z górskiego regionu Ghor na terenach dzisiejszego Afganistanu, która w drugiej połowie XII wieku podbiła państwo Ghaznawidów i w wyniku dalszych podbojów sięgających do na zachodzie i Bengalu na wschodzie na początku XIII wieku na krótki czas urosła do rangi dominującej potęgi muzułmańskiego Wschodu. Centrum rządzonego przez kilka linii dynastycznych państwa Ghurydów stanowiło Firuzkuh (Fīrūzkūh – „turkusowa góra”), które było prawdopodobnie po prostu inną nazwą dla miasta Dżam (Ǧām). Do ostatecznego upadku państwa doprowadził w 1215 roku chorezmszach Ala ad-Din Muhammad (ʿAlāʾ ad-Dīn Muḥammad). (pl) Гуріди, Гуриди (перс. سلسله غوریان) — таджицька сунітська династія, що правила в Гуридському султанаті з 1148 по 1206 роки (сучасний Афганістан). Династія знищила імперію Газневідів у 1186 році, коли султан Гура Муизз ад-Дін Мухаммад завоював столицю Лахор. В зеніті імперії її землі простягалися від Хорасану на заході і до Північної Індії, на сході. Гуриди були покровителями перської культури. Їм на зміну прийшла в Хорасані та Персії, а в Північній Індії мамлюки з Делійського султанату. (uk) 古爾王朝是位于今阿富汗西方的古國,中國史籍稱郭耳國,祖先是波斯人。在12世紀前期開始發展,古爾人購買突厥语族奴隸組成軍隊,他們的社會成了突厥-波斯文化混合體。 在1150年,古爾人領袖向加兹尼進軍,加兹尼淪陷,加兹尼國王逃亡印度旁遮普。古爾人佔有全阿富汗,其後向印度進軍。在1175年佔領木爾坦,1182年佔領信德,1186年征服拉合爾,把加兹尼王朝末代國王押往菲羅茲庫爾。古爾蘇丹的兄弟在1192年於德賴平原與拉其普特人作戰,拉其普特人大敗,随后古尔王朝继续沿着恒河而下,占领了恒河平原大半。由於阿富汗西方什葉派起事,穆爾茲·阿爾丁被迫回軍,同時任命他的突厥语族官員古德卜為總督,這些欽察奴隸其中一位名為伊勒杜迷失,后来在印度自立开创了德里蘇丹國,古爾王國後因佔有赫拉特,是花剌子模王朝的天然敵人,因此後來在1215年被花剌子模帝国的沙阿阿拉乌丁·摩诃末所滅。 (zh) |
dbo:capital | dbr:Ghazni dbr:Herat dbr:Firozkoh |
dbo:governmentType | dbr:Hereditary_monarchy |
dbo:religion | dbr:Buddhism dbr:Sunni_Islam |
dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Ghaznavid_Empire_975_-_1187_(AD).png?width=300 |
dbo:wikiPageExternalLink | https://books.google.com/books%3Fid=16yHq5v3QZAC https://books.google.com/books%3Fid=EJQBAAAAMAAJ https://books.google.com/books%3Fid=irHN2UA_Z7gC&pg=PA113 https://books.google.com/books%3Fid=qHnHHwAACAAJ https://www-cambridge-org.wikipedialibrary.idm.oclc.org/core/books/cambridge-history-of-iran/political-and-dynastic-history-of-the-iranian-world-ad-10001217/024AA8933D346C06170E0D72EA6D71A4 https://iranicaonline.org/articles/delhi-sultanate https://books.google.com/books%3Fid=aIF6DwAAQBAJ%7Cisbn=978-0713995824 https://books.google.com/books%3Fid=gbqKDwAAQBAJ https://books.google.com/books%3Fid=uPXvDwAAQBAJ%7Cisbn=978-1108417747 https://www.iranicaonline.org/articles/ghaznavids https://iranicaonline.org/articles/ghurids https://referenceworks.brillonline.com/entries/encyclopaedia-of-islam-3/*-COM_27477 |
dbo:wikiPageID | 2284219 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageLength | 57832 (xsd:nonNegativeInteger) |
dbo:wikiPageRevisionID | 1122322010 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Caliph dbr:Caspian_Sea dbr:Amir_Suri dbr:Abbasid dbr:Benares dbr:Punjab dbr:Qala-e-Bost dbr:Qara_Khitai dbr:Sarnath dbr:Sayf_al-Din_Suri dbr:Encyclopaedia_of_Islam dbr:List_of_battles_involving_the_Ghurid_dynasty dbr:Pata_Khazana dbr:Battle_of_Andkhud dbr:Battle_of_Chandawar dbr:Battle_of_Kasahrada dbr:Bengal dbr:Bihar dbr:Delhi dbr:Delhi_Sultanate dbr:Persian_language dbr:Persian_literature dbr:Persian_poetry dbr:Persianization dbr:Uch dbr:Jalal_al-Din_Ali dbr:Zahhak dbr:Persianate dbr:Ala_al-Din_Muhammad_(Ghurid) dbr:Shams_al-Din_Muhammad_ibn_Masud dbr:Mas'ud_I_of_Ghazni dbr:Mausoleum dbr:Rajput dbr:Clan dbr:Clifford_Edmund_Bosworth dbr:Encyclopædia_Iranica dbr:Gahadavala_dynasty dbr:Gauḍa_(city) dbr:Ghaznavid dbr:Ghaznavids dbr:Ghazni dbr:Ghor dbr:Ghor_Province dbr:Gorgan dbr:Greater_Khorasan dbr:Mosque dbr:Mountstuart_Elphinstone dbr:Mughal_Empire dbr:Muhammad_II_of_Khwarazm dbr:Muhammad_ibn_Abbas dbr:Muhammad_ibn_Suri dbr:Muhammad_of_Ghor dbr:Multan dbr:Muslim_conquests_in_the_Indian_subcontinent dbr:Nalanda dbr:Madrasa dbr:Mahmud_of_Ghazni dbr:Siege_of_Lahore_(1186) dbr:Sistan_and_Baluchestan_Province dbr:Khalaj_people dbr:Bamiyan dbr:Ghaznavid_Empire dbr:Baha_al-Din_Sam_I dbr:Bahram-Shah_of_Ghazna dbr:Buddhism dbr:Turkic_peoples dbc:1212_disestablishments_in_Asia dbr:Abbas_ibn_Shith dbr:Abu_Ali_ibn_Muhammad dbr:Afghan_(ethnonym) dbr:Afghanistan dbr:Ahmad_Sanjar dbr:Ala_al-Din_Ali dbr:Ala_al-Din_Atsiz dbr:Ala_al-Din_Husayn dbr:Amir_Khusrau dbr:First_Battle_of_Tarain dbr:André_Wink dbr:Nishapur dbr:Fakhr-i_Mudabbir dbr:Fakhr_al-Din_Masud dbr:Prithviraja_III dbr:Harun_al-Rashid dbr:Herat dbr:Hindu_Kush dbr:History_of_Afghanistan dbr:Iran dbr:Iranian_architecture dbr:Iranian_peoples dbr:Isma'ilism dbr:Izz_al-Din_Husayn dbr:Baha_al-Din_Sam_II dbr:Baha_al-Din_Sam_III dbr:Samanids dbr:Abbas_ibn_Muhammad dbc:Ghurid_dynasty dbr:Abu'l-Fadl_Bayhaqi dbc:Ancient_history_of_Pakistan dbc:Empires_and_kingdoms_of_Iran dbr:Chahamanas_of_Shakambhari dbr:Chandelas_of_Jejakabhukti dbr:Jhelum dbr:Kara-Khanid_Khanate dbr:Khalji_dynasty_of_Bengal dbr:Khokhar dbr:Khurasan dbr:Khusrau_Malik dbr:Khwarazmian_Empire dbr:Khwarazmian_dynasty dbr:Lahore dbr:Sunni_Islam dbr:Hereditary_monarchy dbr:Jayachandra dbr:Fereydun dbr:Great_Seljuk_Empire dbr:Iltutmish dbr:Indian_Subcontinent dbr:Indian_campaigns_of_Muhammad_of_Ghor dbr:Indian_subcontinent dbr:Indus dbr:Konye-Urgench dbr:Merv dbr:Minaret_of_Jam dbr:Minhaj-i-Siraj dbr:Oghuz_Turks dbr:Qutb_al-Din_Aibak dbr:Qutb_al-din_Hasan dbr:Qutb_ud-Din_Aibak dbr:Second_Battle_of_Tarain dbr:Seljuk_Empire dbr:Seljuq_dynasty dbr:Mamluk dbr:Mamluk_dynasty_(Delhi) dbr:Mu'izz_al-Din_Muhammad dbr:The_New_Cambridge_History_of_Islam dbr:Khwarezmid_Empire dbr:Firozkoh dbr:Ghiyath_al-Din_Mahmud dbr:Ghiyath_al-Din_Muhammad dbr:Sayf_al-Din_Muhammad dbr:Koran dbr:Persian_culture dbr:Transoxiana dbr:Pashto_language dbr:Pashtun_people dbr:Muhammad_bin_Bakhtiyar_Khilji dbr:Tarikh-i_Bayhaqi dbr:Muhammad_II_of_Khwarezm dbr:Chisht dbr:Nasir-ud-Din_Qabacha dbr:Qutbu_l-Din_Aibak dbr:Ghurid_Empire dbr:Khwarezmian_Empire dbr:Yamuna_River dbr:Ghurids dbr:Nasir_al-Din_Muhammad_Kharnak dbr:Qutb_al-Din_Muhammad_(Ghurid_ruler) dbr:Shuja_al-Din_Muhammad dbr:Tukharistan dbr:Tajik_people dbr:Mahayana_Buddhism dbr:Middle_Persian_language dbr:Ganges_Valley dbr:Tajuddin_Elduz dbr:Ahmed_Sanjar dbr:Qara-Khitai dbr:Sena_Empire dbr:Pashto_poetry dbr:Sura_19 dbr:Nudiya dbr:Georg_Valentin_von_Munthe_af_Morgenstierne dbr:Bakhtiyar_Khalji dbr:Ismaili_Muslim dbr:Wikipedia:RfPP dbr:Wikipedia:INTREF dbr:File:The_last_stan_of_Rajputs_against_Muhammadans.jpg dbr:File:Ghiyath_al-Din_Mahmud._AH_602-609_AD_1206-1212.jpg dbr:File:Ghurids_(Ghur_&_Ghazna)._Ghiyath_...at_mint._Dated_AH_599_(AD_1202-3).jpg dbr:Abbas_ibn_Muhammad_Ghuri dbr:File:Afghanistan_Ghor_Province_location.PNG dbr:File:Bengal._Muhammad_Bakhtiyar_Khalji..._Sam,_Dated_Samvat_1262_(1204_AD).jpg dbr:File:Fortress_and_arch_of_Qala-e-Bost_on_Afghan_banknote.jpg dbr:File:Ghurids_(Bamiyan)._Baha'_al-Din_S...588-602_AD_1192-1206._Wakhsh_mint.jpg dbr:File:Ghurids_(Bamiyan)._Shams_al-Din_Muhammad._AH_558-588_AD_1163-1192.jpg dbr:File:Jalal_al-Din_Ali.jpg dbr:File:Mu'izz_al-Din_Muhammad._AH_599-602_AD_1171-1206.jpg dbr:File:Mu'izz_al-Din_Muhammad_bin_Sam._A..._coin_with._Lakshmi_seated_facing.jpg dbr:Shith_ibn_Muhammad dbr:Special:Permalink/1119039652 |
dbp:align | right (en) |
dbp:authorlink | Clifford Edmund Bosworth (en) |
dbp:capital | dbr:Herat Ghazni (en) Firozkoh (en) |
dbp:captionAlign | center (en) |
dbp:chapter | The Political and Dynastic History of the Iranian World (en) |
dbp:commonLanguages | Persian (en) |
dbp:commonName | Ghurids (en) |
dbp:conventionalLongName | Ghurid dynasty (en) |
dbp:direction | horizontal (en) |
dbp:fascicle | 3 (xsd:integer) |
dbp:first | Michael (en) C. Edmund (en) Gavin R. G. (en) Catherine B. (en) |
dbp:flagP | Seljuk Empire locator map.svg (en) Ghaznavid Empire 975 - 1187 .PNG (en) Map_of_the_Cahamanas.png (en) Map_of_the_Gahadavalas.png (en) |
dbp:flagS | Delhi Sultanate Flag .png (en) Mamluk_dynasty_1206_-_1290_ad.GIF (en) Khwarezmian Empire 1190 - 1220 .PNG (en) Map_of_the_Khaljis_of_Bengal.png (en) |
dbp:footer | The Minaret of Jam in Ghor Province of Afghanistan, established by the Ghurids and finished in 1174/75 CE. Inscription on the Minaret, showing the name and titles of Sultan Ghiyath al-Din Muhammad . (en) |
dbp:governmentType | dbr:Hereditary_monarchy |
dbp:header | Jam Minaret (en) |
dbp:image | Jam leaning minaret jam ghor.jpg (en) Minar of jam ghor.jpg (en) |
dbp:imageMap | Ghurid Empire according to Schwartzberg Atlas, p.147.png (en) |
dbp:imageMapCaption | Map of Ghurid territory circa 1200, at the time of joint rulers Ghiyath al-Din Muhammad and Muhammad of Ghor . In the west, Ghurid territory extended to Nishapur and Merv, while Ghurid troops reached as far as Gorgan on the shores of the Caspian Sea. Eastward, the Ghurids invaded as far as Bengal. (en) |
dbp:last | Bosworth (en) Asher (en) Hambly (en) O'Neal (en) |
dbp:leader | Amir Suri (en) Ala al-Din Ali (en) |
dbp:p | Chahamanas of Shakambhari (en) Gahadavala dynasty (en) Great Seljuq Empire (en) Ghaznavids (en) |
dbp:pages | 1 (xsd:integer) 242 (xsd:integer) |
dbp:perrow | 2 (xsd:integer) |
dbp:reason | Persistent addition of unsourced or poorly sourced content; requested at WP:RfPP: Special:Permalink/1119039652#Ghurid dynasty (en) |
dbp:religion | dbr:Buddhism dbr:Sunni_Islam |
dbp:s | Delhi Sultanate (en) Khwarazmian Empire (en) Mamluk dynasty (en) Khalji dynasty of Bengal (en) Qarlughids (en) |
dbp:small | yes (en) |
dbp:statArea | 2000000 (xsd:integer) |
dbp:statYear | 1200 (xsd:integer) |
dbp:title | Delhi Sultanate (en) Ghūrids (en) |
dbp:titleLeader | Malik/Sultan (en) |
dbp:totalWidth | 300 (xsd:integer) |
dbp:url | https://www-cambridge-org.wikipedialibrary.idm.oclc.org/core/books/cambridge-history-of-iran/political-and-dynastic-history-of-the-iranian-world-ad-10001217/024AA8933D346C06170E0D72EA6D71A4 https://iranicaonline.org/articles/delhi-sultanate https://referenceworks.brillonline.com/entries/encyclopaedia-of-islam-3/*-COM_27477 |
dbp:volume | 5 (xsd:integer) 7 (xsd:integer) |
dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Cambridge_History_of_Iran dbt:Encyclopaedia_Iranica dbt:Afghanistan_topics dbt:Authority_control dbt:Blockquote dbt:Center dbt:Chart_bottom dbt:Chart_top dbt:Cite_book dbt:Cite_encyclopedia dbt:Clear dbt:EI3 dbt:Efn dbt:Location_map~ dbt:Main dbt:Main_article dbt:Multiple_image dbt:Notelist dbt:Pp-protected dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Small dbt:Tree_chart dbt:Tree_chart/end dbt:Tree_chart/start dbt:Use_dmy_dates dbt:Nastaliq dbt:Subscription_required dbt:Infobox_country dbt:Central_Asian_history dbt:Iran_topics dbt:South_Asia_in_1175 |
dbp:year | 2015 (xsd:integer) |
dbp:yearEnd | 1215 (xsd:integer) |
dbp:yearLeader | 9 (xsd:integer) 1214 (xsd:integer) |
dbp:yearStart | before 879 (en) |
dct:subject | dbc:1212_disestablishments_in_Asia dbc:Ghurid_dynasty dbc:Ancient_history_of_Pakistan dbc:Empires_and_kingdoms_of_Iran |
gold:hypernym | dbr:Dynasty |
schema:sameAs | http://viaf.org/viaf/248174991 |
rdf:type | owl:Thing dbo:Place dbo:Location schema:Place schema:Country wikidata:Q6256 dbo:PopulatedPlace yago:AdministrativeDistrict108491826 yago:Country108544813 yago:District108552138 yago:Domain108556491 yago:Empire108557482 yago:Location100027167 yago:Object100002684 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Region108630985 yago:YagoGeoEntity yago:YagoLegalActorGeo yago:YagoPermanentlyLocatedEntity dbo:Country yago:WikicatEmpiresAndKingdomsOfIndia yago:WikicatFormerCountriesInAsia yago:WikicatFormerCountriesInTheMiddleEast yago:WikicatFormerEmpiresOfAsia umbel-rc:Country |
rdfs:comment | Els gúrides (persa: سلسله غوریان), autoanomenats xansabànides, foren una dinastia persa musulmana que rebé el seu nom del territori de Ghur a l'Afganistan. (ca) Die Ghuriden (persisch غوریان, DMG Ġūriyān; arabisch غوريون, DMG Ġūriyūn, auch Guriden) waren eine Dynastie aus der Gebirgsregion Ghur im Zentrum des heutigen Afghanistan, welche in der zweiten Hälfte des 12. Jahrhunderts das Reich der Ghaznawiden eroberte und durch Vorstöße im Westen bis nach und im Osten bis nach Bengalen zu Beginn des 13. Jahrhunderts kurzzeitig zur dominierenden Macht des islamischen Ostens aufstieg. Die endgültige Vernichtung des von mehreren Linien regierten Ghuridenreiches, dessen Zentrum die wahrscheinlich mit Dschām (Ǧām) identische Stadt Firuzkuh (persisch فيروزكوه, DMG Fīrūzkūh, ‚Türkisberg‘) war, erfolgte 1215 durch den Choresm-Schah Ala ad-Din Muhammad (ʿAlāʾ ad-Dīn Muḥammad). (de) La guridoj aŭ goridoj estis persa dinastio el orienta Ĥorasano (hodiaŭ Afganio) venintaj el la nordo de Hindio. Ili regis el 1149 al 1212. Guridoj apartenis al la familio Ŝansabani (reprezentantoj de la samanidoj) en la regiono Ghur de la nuna Afganio. Ilia ĉefurbo estis , el kiu nuntempe apenaŭ konserviĝas kelkaj spuroj, inkouzive de la Monda heredaĵo de Unesko la Minareto de Jam. (eo) La dynastie des Ghorides (Ghurides ou Ghourides) (غوریان) est une dynastie afghane issue de la province de Ghôr en Afghanistan). Ils établirent un empire éphémère entre la Perse et le nord de l'Inde aux XIIe et XIIIe siècles. (fr) 샨사브(페르시아어: شَنْسَبانی 샨사바니), 또는 고르 제국(페르시아어: غوريان)은 아프가니스탄의 구르에 있던 투르크계의 이슬람 왕조이다. 처음 가즈니 왕조에 예속되어 있었으나 차차 세력을 얻어 1186년에 (재위 1163년~1202년)가 주가(主家)를 넘어뜨리고 아프가니스탄에서 서북인도에 걸친 영토의 지배자가 되었다. 이 왕의 치세(治世)중, 그의 아우 무함마드(무하마드 고리)가 인솔하는 구르군이 북인도 각지를 정복하고 돌아왔다. 그러나 무함마드 고리가 즉위 후 4년에 암살된(1206년) 다음, 부하 장군이 각지에 자립하였기 때문에 왕조는 멸망했다. 인도 역사상에 구르 왕조가 가져다 준 큰 역할은 인도에 있어서의 이슬람 정권 수립을 위하여 기반을 닦아놓은 데에 있다. (ko) ゴール朝(ペルシア語 : غوريان Ghūrīyān)は、現在のアフガニスタンに興り、北インドに侵攻してインドにおけるムスリムの最初の安定支配を築いたイスラーム王朝(11世紀初め頃 - 1215年)。グール朝、シャンサバーニー朝とも表記し、王家はシャンサブ家という。 (ja) De Ghowriden, Ghoriden of Ghuriden waren een Afghaans-Perzische koninklijke dynastie die gedurende enkele decennia aan het einde van de 12e eeuw het oosten van het huidige Afghanistan en noorden van Pakistan regeerde. De naam komt van de provinciestad Ghowr. De latere Ghowriden lieten zich sultan noemen maar ze waren oorspronkelijk vazallen van de Ghaznaviden. De belangrijkste sultans uit de dynastie waren (1157 - 1202) en diens rechterhand, broer en opvolger Muhammad Ghori (1202 - 1206). De laatste veroverde grote delen van het noorden van India. (nl) Гури́ды (перс. سلسله غوریان; тадж. Ғуриён, Шансабониён ) — суннитская династия таджикского происхождения, правившая в Гуридском султанате с 1148 по 1206 год. (ru) Ghurydzi (perski غوریان, ISO 233: Ġūriyān; arabski غوريون, ISO 233: Ġūriyūn) – muzułmańska dynastia wywodząca się z górskiego regionu Ghor na terenach dzisiejszego Afganistanu, która w drugiej połowie XII wieku podbiła państwo Ghaznawidów i w wyniku dalszych podbojów sięgających do na zachodzie i Bengalu na wschodzie na początku XIII wieku na krótki czas urosła do rangi dominującej potęgi muzułmańskiego Wschodu. Centrum rządzonego przez kilka linii dynastycznych państwa Ghurydów stanowiło Firuzkuh (Fīrūzkūh – „turkusowa góra”), które było prawdopodobnie po prostu inną nazwą dla miasta Dżam (Ǧām). Do ostatecznego upadku państwa doprowadził w 1215 roku chorezmszach Ala ad-Din Muhammad (ʿAlāʾ ad-Dīn Muḥammad). (pl) Гуріди, Гуриди (перс. سلسله غوریان) — таджицька сунітська династія, що правила в Гуридському султанаті з 1148 по 1206 роки (сучасний Афганістан). Династія знищила імперію Газневідів у 1186 році, коли султан Гура Муизз ад-Дін Мухаммад завоював столицю Лахор. В зеніті імперії її землі простягалися від Хорасану на заході і до Північної Індії, на сході. Гуриди були покровителями перської культури. Їм на зміну прийшла в Хорасані та Персії, а в Північній Індії мамлюки з Делійського султанату. (uk) 古爾王朝是位于今阿富汗西方的古國,中國史籍稱郭耳國,祖先是波斯人。在12世紀前期開始發展,古爾人購買突厥语族奴隸組成軍隊,他們的社會成了突厥-波斯文化混合體。 在1150年,古爾人領袖向加兹尼進軍,加兹尼淪陷,加兹尼國王逃亡印度旁遮普。古爾人佔有全阿富汗,其後向印度進軍。在1175年佔領木爾坦,1182年佔領信德,1186年征服拉合爾,把加兹尼王朝末代國王押往菲羅茲庫爾。古爾蘇丹的兄弟在1192年於德賴平原與拉其普特人作戰,拉其普特人大敗,随后古尔王朝继续沿着恒河而下,占领了恒河平原大半。由於阿富汗西方什葉派起事,穆爾茲·阿爾丁被迫回軍,同時任命他的突厥语族官員古德卜為總督,這些欽察奴隸其中一位名為伊勒杜迷失,后来在印度自立开创了德里蘇丹國,古爾王國後因佔有赫拉特,是花剌子模王朝的天然敵人,因此後來在1215年被花剌子模帝国的沙阿阿拉乌丁·摩诃末所滅。 (zh) الغوريون، الشنسباني: سلالة كانت تقطن إقليم الغور وإليه تنسب، حكمت في أفغانستان وشمال الهند سنوات 1150-1206/12 م. المقر: فيروزكوه: 1150-1186 م، لاهور: منذ 1186 م. دخلت قبيلة الشنسباني والتي تنحدر من الجبال الواقعة وسط أفغانستان، دخلت في الإسلام في القرن الـ 11 م. وضعت القبيلة نفسها ومنذ 1010 م في خدمة الغزنويين. منذ 1099 م أصبح الشنسباني ولاة على غزنة من قبل الغزنويين. ثم أسسوا إمارة في فيروزكوه منذ 1146 م. مع تولي علاء الدين حسين (1149-1161 م) استولوا على غزنة سنة 1150 م. ثم سيطروا وحتى 1161 م على كل المناطق التي كانت تحت حكم الغزنويين. (ar) Οι Γκουρίδες ή Γκορίδες (περσικά: سلسله غوریان, επίσης γνωστοί ως Γουρίδες ή Γορίδες) ήταν σουνιτική μουσουλμανική δυναστεία, πιθανόν ανατολικοί Τατζίκοι, που επέβαλαν την κυριαρχία τους σε τμήματα του σημερινού Αφγανιστάν, του Ιράν, του Πακιστάν και της Ινδίας, από το 1148 έως το 1215 μ.Χ. Τους Γκουρίδες διαδέχθηκε στην Περσία η δυναστεία των σουνιτών Μαμελούκων εξιρανισμένων Χωρεσμίων Τούρκων και στη Βόρεια Ινδία η μαμελουκική τουρκική δυναστεία του Σουλτανάτου του Δελχί. (el) The Ghurid dynasty (also spelled Ghorids; Persian: دودمان غوریان, romanized: Dudmân-e Ğurīyân; self-designation: شنسبانی, Šansabānī) was a Persianate dynasty and a clan of presumably eastern Iranian Tajik origin, which ruled from the 10th-century to 1215. The Ghurids were centered in the Ghor of present-day central Afghanistan, where they initially started out as local chiefs. They gradually converted to Sunni Islam from Buddhism after the conquest of Ghor by the Ghaznavid ruler Mahmud of Ghazni in 1011. The dynasty ultimately overthrew the Ghaznavid Empire when Muhammad of Ghor conquered the last Ghaznavid principality of Lahore in 1186 from Khusrau Malik. (en) Ghuridarren dinastia (persieraz: سلسله غوریان; bere buruari شنسبانی, Shansabānī deitua) Ghor eskualdeko iraniar jatorriko dinastia bat izan zen, bere jatorri etniko zehatza ezagutzen ez dena. 1011n sultan ghaznavidak eskuadea konkistatu zuenean, budismotik islamera bihurtu ziren. 1186an dinastiak Inperio Ghaznavida bota zuen, sultanak ghaznaviden azken hiriburua zen Lahore konkistatu zuenean. 1149tik 1212ra gobernatu zuten. (1011-1035) Ghorren meskitak eta madrasak eraiki zituen lehen errege musulmana izan zen. (eu) Los gúridas o guríes (en persa, سلسله غوریان; auto-denominación: شنسبانی, Shansabānī) fueron una dinastía de ascendencia irania de la región de Ghor en lo que actualmente es el centro de Afganistán, aunque su origen étnico exacto se desconoce. La dinastía se convirtió al Islam suní desde el budismo, después de la conquista de Ghor por el sultán gaznaví Mahmud de Gazni en 1011. La dinastía derrocó al Imperio Gaznávida en 1186 cuando el sultán Muhammad de Gur conquistó la última capital gaznávida, Lahore. Reinaron de 1149 a 1212. (es) Dinasti Ghuriyah (bahasa Persia: سلسله غوریان; sebutan diri: شنسبانی, Shansabānī) adalah dinasti Iran asal dari Ghor wilayah kini tengah Afghanistan, tetapi asal-usul etnis tidak diketahui pasti. Dinasti ini memeluk Islam Sunni dari agama Buddha, setelah penaklukan Ghuriyah oleh sultan Ghaznawiyah pada tahun 1011. Dinasti ini menggulingkan Kekaisaran Ghaznawiyah pada tahun 1186 ketika Sultan Mu'izz ad-Din Muhammad dari Ghuriyah menaklukkan ibu kota terakhir Ghaznawiyah di Lahore. (in) I Ghuridi o Ghoridi (in persiano سلسله غوریان, "silsila-ye Ghūriyān" o Āl-e Shansab), ma che definivano sé stessi Shansabānī e Sūrī, furono una dinastia indigena musulmana sunnita dell'Iran orientale, quasi certamente di origine tagica, che governò alla sua acme su porzioni dell'attuale Afghanistan, del Bangladesh, dell'India, dell'attuale Pakistan, del Tagikistan e del Turkmenistan, nonché su ampie zone dell'odierno Iran. Dinastia Ghuride al suo apogeo, in aggiunta con i confini attuali. I Ghuridi furono generosi patroni di arti e scienze. (it) Sultanato Gúrida ou Império Gúrida foi um Estado persianizado fundado em torno da região de , no atual Afeganistão, cuja origem étnica é presumida ser tajique. Foi fundado pelos gúridas ou góridas, uma dinastia oriunda da família Xansabani que tinha Gur como sua base de poder local. Converteram-se do budismo ao islamismo sunita depois da conquista de Gur pelo sultão Mamude (r. 998–1030) no ano 1011. Os gúridas eventualmente destruíram o Império Gasnévida em 1186 quando o sultão Muizadim Maomé (r. 1173–1206) conquistou Laore do sultão (r. 1160–1186). (pt) Ghuriderna var en tadzjikisk dynasti som drev bort Ghaznaviddynastin från Afghanistan och norra Indien vid mitten av 1100-talet. Dynastins strävan mot makten började med (1149-1156), och under dennes brorsöner, Ghiyath al-Din (1162-1202) och Muizz al-Din (1202-1206) inleddes en expansion, som snabbt gjorde ghuriderna till dominerande maktfaktorn i den östliga muslimska världen. Ghuridernas välde sträckte sig då från Bengalen i öster och Ujjain i söder. Under dessa erövringar i Indien växte i norr Khwarezm till en stormakt. 1215 måste den siste sultanen av Ghor ge sig. (sv) |
rdfs:label | Ghurid dynasty (en) غوريون (ar) Gúrides (ca) Ghuriden (de) Γκουρίδες (el) Guridoj (eo) Imperio gúrida (es) Ghuridarren dinastia (eu) Dinasti Ghuriyah (in) Ghorides (fr) Ghuridi (it) 고르 제국 (ko) ゴール朝 (ja) Ghowriden (nl) Ghurydzi (pl) Sultanato Gúrida (pt) Гуриды (ru) Ghuriderna (sv) Гуріди (uk) 古尔王朝 (zh) |
owl:sameAs | freebase:Ghurid dynasty http://viaf.org/viaf/248174991 yago-res:Ghurid dynasty http://d-nb.info/gnd/4251676-6 wikidata:Ghurid dynasty dbpedia-ar:Ghurid dynasty dbpedia-az:Ghurid dynasty http://azb.dbpedia.org/resource/قوریلر dbpedia-be:Ghurid dynasty http://bn.dbpedia.org/resource/ঘুরি_সাম্রাজ্য dbpedia-ca:Ghurid dynasty http://ceb.dbpedia.org/resource/Dinastiyang_Gurida dbpedia-de:Ghurid dynasty dbpedia-el:Ghurid dynasty dbpedia-eo:Ghurid dynasty dbpedia-es:Ghurid dynasty dbpedia-eu:Ghurid dynasty dbpedia-fa:Ghurid dynasty dbpedia-fi:Ghurid dynasty dbpedia-fr:Ghurid dynasty http://hi.dbpedia.org/resource/ग़ोरी_राजवंश dbpedia-hu:Ghurid dynasty dbpedia-id:Ghurid dynasty dbpedia-it:Ghurid dynasty dbpedia-ja:Ghurid dynasty dbpedia-ka:Ghurid dynasty dbpedia-ko:Ghurid dynasty http://lt.dbpedia.org/resource/Guridų_dinastija http://ml.dbpedia.org/resource/ഗോറി_സാമ്രാജ്യം dbpedia-ms:Ghurid dynasty dbpedia-nl:Ghurid dynasty dbpedia-no:Ghurid dynasty http://pa.dbpedia.org/resource/ਗ਼ੋਰੀ_ਰਾਜਵੰਸ਼ dbpedia-pl:Ghurid dynasty dbpedia-pnb:Ghurid dynasty dbpedia-pt:Ghurid dynasty dbpedia-ru:Ghurid dynasty dbpedia-sh:Ghurid dynasty dbpedia-simple:Ghurid dynasty dbpedia-sv:Ghurid dynasty http://ta.dbpedia.org/resource/கோரி_அரசமரபு http://tg.dbpedia.org/resource/Ғуриён http://tl.dbpedia.org/resource/Dinastiyang_Gurida dbpedia-tr:Ghurid dynasty dbpedia-uk:Ghurid dynasty http://ur.dbpedia.org/resource/غوری_خاندان http://uz.dbpedia.org/resource/Gʻuriylar dbpedia-vi:Ghurid dynasty dbpedia-zh:Ghurid dynasty https://global.dbpedia.org/id/uPMA |
prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Ghurid_dynasty?oldid=1122322010&ns=0 |
foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Ghaznavid_Empire_975_-_1187_(AD).png wiki-commons:Special:FilePath/Delhi_Sultanate_Flag_(catalan_atlas).png wiki-commons:Special:FilePath/Ghurids_(Ghur_&_Ghazn...at_mint._Dated_AH_599_(AD_1202-3).jpg wiki-commons:Special:FilePath/Mamluk_dynasty_1206_-_1290_ad.gif wiki-commons:Special:FilePath/Seljuk_Empire_locator_map.svg wiki-commons:Special:FilePath/Map_of_the_Khaljis_of_Bengal.png wiki-commons:Special:FilePath/Khwarezmian_Empire_1190_-_1220_(AD).png wiki-commons:Special:FilePath/Bengal._Muhammad_Bakh..._Sam,_Dated_Samvat_1262_(1204_AD).jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ghurid_invasions_in_India_(map_overlay).png wiki-commons:Special:FilePath/Mu'izz_al-Din_Muhammad._AH_599-602_AD_1171-1206.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Mu'izz_al-Din_Muhamma..._coin_with._Lakshmi_seated_facing.jpg wiki-commons:Special:FilePath/The_last_stan_of_Rajputs_against_Muhammadans.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Map_of_the_Cahamanas.png wiki-commons:Special:FilePath/Afghanistan_Ghor_Province_location.png wiki-commons:Special:FilePath/Cheheltan-chisht.-1.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Cheheltan-chisht.-2.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Fortress_and_arch_of_Qala-e-Bost_on_Afghan_banknote.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ghiyath_al-Din_Mahmud._AH_602-609_AD_1206-1212.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ghurid_arch_of_Qala-e-Bost.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ghurids_(Bamiyan)._Ba...588-602_AD_1192-1206._Wakhsh_mint.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ghurids_(Bamiyan)._Sh...Muhammad._AH_558-588_AD_1163-1192.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Jalal_al-Din_Ali.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Jam_afghan_architecture_brick_decor_ghor_province.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Shah-i_Mashhad-1.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ghurid_Empire_according_to_Schwartzberg_Atlas,_p.147.png wiki-commons:Special:FilePath/Jam_leaning_minaret_jam_ghor.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Minar_of_jam_ghor.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Map_of_the_Gahadavalas.png |
foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Ghurid_dynasty |
foaf:name | Ghurid dynasty (en) Ghurids (en) |
is dbo:birthPlace of | dbr:Minhaj-i_Siraj_Juzjani |
is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Ghurid dbr:Gaurid_Empire dbr:Ghaurid_Empire dbr:Ghaurid_dynasty dbr:Ghurid_Dynasty dbr:Ghurid_Empire dbr:Ghaurid_Dynasty dbr:Ghaurids dbr:Ghorid dbr:Ghorid_dynasty dbr:Ghorids dbr:Ghoris dbr:Ghurid_Sultanate dbr:Ghurids dbr:House_of_Ghur dbr:Shansabani dbr:Shansabids |
is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caliphate dbr:Amir_Suri dbr:Prithviraj_Chauhan dbr:Punjab,_Pakistan dbr:Punjabis_in_Afghanistan dbr:Qala-e-Bost dbr:Samangan_Province dbr:Sayf_al-Din_Suri dbr:Sayyid_Hassan_Ali_Khan_Barha dbr:List_of_battles_301–1300 dbr:List_of_battles_involving_the_Ghaznavid_Empire dbr:List_of_destroyed_libraries dbr:List_of_family_trees dbr:List_of_films_released_by_Yash_Raj_Films dbr:List_of_former_Buddhists dbr:Battle_of_Andkhud dbr:Battle_of_Kasahrada dbr:Delhi_Sultanate dbr:Anushtegin_dynasty dbr:Architecture_of_Afghanistan dbr:Ardashir_I_(Bavandid_ruler) dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Afghanistan dbr:List_of_dynasties dbr:List_of_largest_empires dbr:List_of_monarchs_of_Persia dbr:List_of_sovereign_states_in_1143 dbr:List_of_wars_involving_India dbr:Persian_language_in_the_Indian_subcontinent dbr:Uruzgan_Province dbr:Destruction_of_art_in_Afghanistan dbr:Indian_Feudalism_(book) dbr:Indo-Islamic_architecture dbr:Jaitrasimha dbr:List_of_political_entities_in_the_10th_century dbr:List_of_political_entities_in_the_11th_century dbr:List_of_political_entities_in_the_9th_century dbr:List_of_predecessors_of_sovereign_states_in_Asia dbr:Spread_of_Islam dbr:Timeline_of_Pakistani_history dbr:Timeline_of_the_Karluks dbr:1035 dbr:1060 dbr:1080 dbr:1100 dbr:1146 dbr:1149 dbr:1206 dbr:1212 dbr:1214 dbr:1222 dbr:12th_century dbr:Mazar-i-Sharif dbr:Rajput dbr:Timeline_of_Delhi dbr:Timeline_of_geopolitical_changes_(before_1900) dbr:Zia_al-Din_Ali dbr:Gardez dbr:Genghis_Khan_II:_Clan_of_the_Gray_Wolf dbr:Ghaznavids dbr:Ghazni dbr:Ghazni_under_the_Ghaznavids dbr:Ghilji dbr:Ghurid dbr:Great_Mosque_of_Herat dbr:Greater_India dbr:Greater_Khorasan dbr:Mongol_invasion_of_Persia dbr:Mongol_invasion_of_the_Khwarazmian_Empire dbr:Muhammad_ibn_Abbas dbr:Muhammad_ibn_Suri dbr:Muhammad_of_Ghazni dbr:Muhammad_of_Ghor dbr:Multan dbr:Muslim_world dbr:Nalanda dbr:Oriental_rug dbr:Battle_of_Ghazni_(1148) dbr:Battle_of_Ghazni_(1151) dbr:Lion_Capital_of_Ashoka dbr:Malwa_Sultanate dbr:Sialkot dbr:Zaranj dbr:Horseshoe_arch dbr:Khalaj_people dbr:Gaurid_Empire dbr:Ghaurid_Empire dbr:Ghaurid_dynasty dbr:Ghurid_Dynasty dbr:Suri_(name) dbr:Muslim_conquests_of_Afghanistan dbr:Baha_al-Din_Sam_I dbr:Bahram-Shah_of_Ghazna dbr:Balkh dbr:Bamyan dbr:Bamyan_Province dbr:Timeline_of_Herat dbr:Tomara_dynasty dbr:Tomb_of_Ahmad_Sanjar dbr:Turkic_history dbr:Haryanvi_people dbr:Hasan_Nizami dbr:Iranians_in_China dbr:Karramiyya dbr:Kart_dynasty dbr:Minhaj-i_Siraj_Juzjani dbr:Nizari–Seljuk_conflicts dbr:Abbas_ibn_Shith dbr:Abbasid_Caliphate dbr:Abu_Ali_ibn_Muhammad dbr:Afghan_(ethnonym) dbr:Afghan_army dbr:Afghan_nationality_law dbr:Ala_al-Din_Atsiz dbr:Ala_al-Din_Husayn dbr:Durand_Line dbr:Durrani_dynasty dbr:Farah,_Afghanistan dbr:Farah_Province dbr:First_Battle_of_Tarain dbr:André_Wink dbr:Barha_dynasty dbr:Nimruz_Province dbr:Pashtuns dbr:Four-centred_arch dbr:Ispahsalar dbr:Khwarazmshah dbr:List_of_Iranian_dynasties_and_countries dbr:List_of_Iranian_flags dbr:Ghauri dbr:Gurid dbr:Guhila_dynasty dbr:Gujrat_District dbr:Hazarajat dbr:Helmand_Province dbr:Herat dbr:Herat_Province dbr:Hinduism_in_Afghanistan dbr:Hinduism_in_Pakistan dbr:Hisar_(city) dbr:History_of_Afghanistan dbr:History_of_Haryana dbr:History_of_Islam dbr:History_of_Punjab dbr:History_of_Sialkot dbr:Islam_in_Afghanistan dbr:Islam_in_India dbr:Islam_in_South_Asia dbr:Islam_in_Uttar_Pradesh dbr:Islamic_architecture dbr:Iwaz_Khalji dbr:Izz_al-Din_Husayn dbr:Baha_al-Din_Sam_III dbr:Husain_ibn_Kharmil dbr:Yelü_Zhilugu dbr:Arslan-Shah_of_Ghazna dbr:Abd_al-Rafe_Heravi dbr:Afghan_literature dbr:Chaghcharan dbr:Chishti_Sharif dbr:Kachchhapaghata_dynasty dbr:Kandahar_Province dbr:Khalji_dynasty_of_Bengal dbr:Khusrau_Malik dbr:Khusrau_Shah_of_Ghazna dbr:Khwarazm dbr:Lashkari_Bazar dbr:Sur_Empire dbr:Tajiks_in_Pakistan dbr:Jayachandra dbr:Taj_al-Din_Yildiz dbr:Soomra_dynasty dbr:Indian_campaigns_of_Muhammad_of_Ghor dbr:Merv dbr:Military_history_of_Afghanistan dbr:Minaret dbr:Old_Kandahar dbr:Qutb_Minar dbr:Qutb_al-din_Hasan dbr:Second_Battle_of_Tarain dbr:Seljuk_architecture dbr:Shafi'i_school dbr:Mamluk_dynasty_(Delhi) dbr:Sher_Shah_Suri dbr:Toghrul_III dbr:List_of_sovereign_states_by_date_of_formation dbr:List_of_state_leaders_in_the_10th_century dbr:List_of_state_leaders_in_the_11th_century dbr:List_of_state_leaders_in_the_12th_century dbr:List_of_state_leaders_in_the_13th_century dbr:List_of_state_leaders_in_the_9th_century dbr:List_of_states_during_the_Middle_Ages dbr:List_of_wars_involving_Delhi_Sultanate dbr:List_of_wars_involving_Georgia_(country) dbr:List_of_wars_involving_Iran dbr:Persian_Inscriptions_on_Indian_Monuments dbr:Firozkohi dbr:Ghiyath_al-Din_Mahmud dbr:Ghiyath_al-Din_Muhammad dbr:Syed_Mian dbr:Name_of_Afghanistan dbr:Rohilla_dynasty dbr:Sayf_al-Din_Muhammad dbr:Muntakhab-ut-Tawarikh dbr:Political_history_of_the_world dbr:Rajputs_in_Bihar dbr:Outline_of_Islam dbr:Paramaras_of_Chandravati dbr:Paramardi dbr:Shah-e_Mashhad dbr:Skanda_(general) dbr:Ghurid_Empire dbr:Yadgar-i-Bahaduri dbr:Ghaurid_Dynasty dbr:Ghaurids dbr:Ghorid dbr:Ghorid_dynasty dbr:Ghorids dbr:Ghoris dbr:Ghurid_Sultanate dbr:Ghurids dbr:House_of_Ghur dbr:Shansabani dbr:Shansabids |
is dbp:birthPlace of | dbr:Minhaj-i_Siraj_Juzjani |
is dbp:combatant of | dbr:Battle_of_Andkhud dbr:Battle_of_Kasahrada dbr:Battle_of_Ghazni_(1148) dbr:Battle_of_Ghazni_(1151) dbr:First_Battle_of_Tarain |
is dbp:employer of | dbr:Minhaj-i_Siraj_Juzjani |
is dbp:royalHouse of | dbr:Amir_Suri dbr:Sayf_al-Din_Suri dbr:Muhammad_ibn_Abbas dbr:Muhammad_ibn_Suri dbr:Muhammad_of_Ghor dbr:Baha_al-Din_Sam_I dbr:Abbas_ibn_Shith dbr:Abu_Ali_ibn_Muhammad dbr:Ala_al-Din_Atsiz dbr:Ala_al-Din_Husayn dbr:Izz_al-Din_Husayn dbr:Qutb_al-din_Hasan |
is dbp:succession of | dbr:Muhammad_of_Ghor |
is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Ghurid_dynasty |