Slavic languages (original) (raw)
- اللغات السلافية هي مجموعة من اللغات المتقاربة التي تتحدث بها الشعوب السلافية، تندرج كمجموعة فرعية من اللغات الهندوأوروبية، يتحدثها سكان أوروبا الشرقية، والبلقان، وأجزاء من أوروبا الوسطى، وجزء في شمال آسيا. (ar)
- Les llengües eslaves són les llengües dels eslaus, i són una branca de la família indoeuropea. Es parlen a l'est i centre d'Europa, als Balcans i en parts del nord d'Àsia. Els diferents idiomes eslaus van començar a separar-se de l'eslau antic (eslavònic o paleoeslau) cap al segle x. Comparteixen una sèrie de trets comuns, com ara: * morfologia de fusió o sintètica * declinacions (la majoria amb set casos) * abundància de consonants, especialment de sibilants * palatalització de moltes combinacions de sons * abundància d'aplecs consonàntics * ordre de les paraules lliure Llengües eslaves: * Llengües eslaves orientals * Bielorús * Rus * Ucraïnès * Rutè * Llengües eslaves meridionals * Búlgar * Macedònic * Eslovè * Croat * Serbi * Bosnià * Llengües eslaves occidentals * Txec * Moravià * Eslovac * Caixubi * Polonès * Silesià * Sòrab (ca)
- Slovanské jazyky představují jednu ze skupin indoevropských jazyků. Jedná se o 15–19 jazyků, jimiž hovoří 293 milionů mluvčích (více než polovina, asi 150 milionů, připadá na ruštinu), a to především v zemích střední, východní a jižní Evropy a také v severní Asii. Vyvinuly se z praslovanštiny, přičemž samostatný vývoj prodělaly od konce 9. století. Dělí se na západoslovanské, východoslovanské a jihoslovanské. Rodilí mluvčí těchto jazyků se souhrnně nazývají Slované. Slovanské jazyky jsou vysoce flektivní a až na výjimky mají bohatě rozvinuté skloňování a časování. Slovosled těchto jazyků je volný. Slovanské jazyky jsou nejrozšířenější jazykovou skupinou v Evropě. Studiem těchto jazyků se zabývá slavistika. (cs)
- Die slawischen Sprachen (auch slavisch) bilden einen Hauptzweig der indogermanischen Sprachen. Man unterscheidet gewöhnlich zwischen Ostslawisch, Westslawisch und Südslawisch. Schätzungsweise 300 Mio. Menschen sprechen eine der rund 20 slawischen Sprachen als Muttersprache; 400 Millionen inklusive Zweitsprechern. Die mit Abstand sprecherreichste slawische Sprache ist das Russische mit rund 150 Mio. Muttersprachlern. Weitere bedeutende slawische Sprachen sind Polnisch (48,6 – 50,6 Mio. Sprecher) und Ukrainisch (47 Mio. Sprecher). Fast alle größeren slawischen Sprachen sind Nationalsprachen ihrer Länder. Die Wissenschaft von den slawischen Sprachen, Literaturen und Kulturen heißt Slawistik. (de)
- Οι Σλαβικές γλώσσες είναι μια ομάδα στενά σχετιζόμενων γλωσσών των Σλαβικών λαών που ανήκουν στη γλωσσική οικογένεια των Ινδοευρωπαϊκών γλωσσών. Οι φυσικοί ομιλητές τους ανέρχονται 290.000.000 και κατοικούν στο μεγαλύτερο μέρος της Ανατολικής Ευρώπης, στο μεγαλύτερο μέρος των Βαλκανίων, σε μέρη της Κεντρικής Ευρώπης και στο βόρειο μέρος της Ασίας. Η βασική διαφορά μεταξύ Ανατολικών και Δυτικών Σλαβικών γλωσσών είναι η γραφή. Στις Δυτικές Σλαβικές γλώσσες χρησιμοποιείται το λατινικό αλφάβητο, λόγω της συνεχούς επαφής με τη Δύση αλλά και επειδή ιστορικά υπήρξαν Ρωμαιοκαθολικοί λαοί, ενώ στις Ανατολικές Σλαβικές γλώσσες χρησιμοποιείται το κυριλλικό, λόγω της συνεχούς επαφής με την Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία και με την Ελληνική γλώσσα. Παρ'όλα αυτά οι Ανατολικές Σλαβικές απέκτησαν και κάποια δυτική επιρροή κατά την διαδικασία εξευρωπαϊσμού του Μεγάλου Πέτρου, με αποτέλεσμα να απορροφήσουν πολλές διεθνείς λατινικές, γαλλικές, γερμανικές και ιταλικές λέξεις. (el)
- La slava lingvaro estas sublingvaro de la hindeŭropa lingvaro. Ĝi dividiĝas je la orienta (rusa, ukraina, belorusa lingvoj), la okcidenta (pola, ĉeĥa, slovaka, kaŝuba, soraba lingvoj) kaj la suda (slovena, serbokroata, makedona, bulgara lingvoj) subgrupoj. La tri plej multnombraj popoloj de la grupo estas rusoj, ukrainoj kaj poloj. Entute en 1992 ekzistis 293,5 milionoj da parolantoj de slavaj lingvoj, inter ili en la Rusia Federacio loĝis 125,5 milionoj. Slavaj lingvoj havas ĝis nun bone rimarkeblan parencecon kaj leksikan kaj gramatikan. La eklezia slava lingvo estas la plej malnova skribita slava lingvo. (eo)
- Las lenguas eslavas son un conjunto de lenguas pertenecientes a la familia lingüística indoeuropea. Se hablan en gran parte de Europa central, los Balcanes, Europa oriental y el norte de Asia. En la escritura se usan los alfabetos cirílico y latino. Antiguamente, se usaban además el alfabeto glagolítico y el abyad árabe. Se plantea que descienden de la protolengua llamada protoeslavo, hablado durante la Alta Edad Media, el cual a su vez se plantea que desciende del protobaltoeslavo temprano, vinculando las lenguas eslavas con las bálticas en un grupo baltoeslavo del indoeuropeo. El número total de hablantes es de aproximadamente de 400 millones de personas. (es)
- Eslaviar hizkuntzak Indoeuropar taldeko azpitalde bat da, eta ekialdeko Europan, Balkanetan eta Asiako iparraldean hitz egiten dira. Honako hauek dira taldeko hizkuntzak: * * * Errusiera * Bielorrusiera * Ukrainera * * Talde txeko-eslovakiarra * Eslovakiera * Txekiera * Sorabiera * Talde lekitikoa * Poloniera * Kaxubiera * Polabera * * * Esloveniera * Serbiera * Kroaziera * Bosniera * Montenegroera * * Mazedoniera * Bulgariera Europako erdialde eta ekialdeko eliza ortodoxo batzuetan, izeneko hizkuntza erabili izan da. Bulgariako Eliza Ortodoxoan, Kroaziako Greziar Eliza Katolikoan, Mazedoniako Eliza Ortodoxoan, Errusiako Eliza Ortodoxoan, Erruteniako Eliza Katolikoan, Serbiako Eliza Ortodoxoan eta beste Eliza Ortodoxo eslaviarretan. Gutxienez hiru mendeko tradizioa dauka. (eu)
- Les langues slaves sont des langues indo-européennes, du groupe balto-slave.Les langues slaves forment un groupe de langues important dont les locuteurs se situent majoritairement en Europe centrale, Balkans, Europe de l'Est, Sibérie, Extrême-Orient russe, Asie centrale. (fr)
- Foghrúpa de chuid na dteangacha Ind-Eorpacha iad na teangacha Slavacha. (Tá an dá leagan, Slavic languages agus Slavonic languages, in úsáid sa Bhéarla, agus d'fheicfeá na téarmaí "Slavóinic" nó "teangacha Slavónacha" sa Ghaeilge uaireanta, faoi thionchar an Bhéarla.) Tá gaol sách dlúth ag na teangacha seo go léir le chéile, rud atá so-aitheanta ag aon duine a bhfuil salacharaíl éigin i gceann de na teangacha seo aige - is é sin, ní chaithfidh sé a bheith ina theangeolaí oilte. (ga)
- Rumpun bahasa Slavia adalah sebuah cabang rumpun bahasa dari rumpun bahasa Indo-Eropa. Bahasa-bahasa Slavia dipertuturkan di Eropa Timur, Eropa Selatan (Balkan) sampai di sebelah utara benua Asia di seberang Jepang. (in)
- The Slavic languages, also known as the Slavonic languages, are Indo-European languages spoken primarily by the Slavic peoples and their descendants. They are thought to descend from a proto-language called Proto-Slavic, spoken during the Early Middle Ages, which in turn is thought to have descended from the earlier Proto-Balto-Slavic language, linking the Slavic languages to the Baltic languages in a Balto-Slavic group within the Indo-European family. The Slavic languages are conventionally (that is, also on the basis of extralinguistic features) divided into three subgroups: East, South, and West, which together constitute more than 20 languages. Of these, 10 have at least one million speakers and official status as the national languages of the countries in which they are predominantly spoken: Russian, Belarusian and Ukrainian (of the East group), Polish, Czech and Slovak (of the West group) and Bulgarian and Macedonian (eastern dialects of the South group), and Serbo-Croatian and Slovene (western dialects of the South group). In addition, Aleksandr Dulichenko recognizes a number of Slavic microlanguages: both isolated ethnolects and peripheral dialects of more well-established Slavic languages. The current geographical distribution of natively spoken Slavic languages includes the Balkans, Central and Eastern Europe, and all the way from Western Siberia to the Russian Far East. Furthermore, the diasporas of many Slavic peoples have established isolated minorities of speakers of their languages all over the world. The number of speakers of all Slavic languages together was estimated to be 315 million at the turn of the twenty-first century. It is the largest ethno-linguistic group in Europe. (en)
- Le lingue slave sono un gruppo di idiomi appartenenti alla famiglia delle lingue indoeuropee. Vengono, a volte, inserite nell'ipotetica sottofamiglia delle lingue balto-slave a causa di molteplici similitudini isoglottiche con le lingue baltiche, sebbene non vi siano altri tipi di legami tra i due gruppi. Le lingue slave sono parlate da oltre 315 milioni di persone abitanti in Europa orientale, centro-orientale e balcanica, nonché da un folto gruppo di emigrati in tutto il mondo. Alcune lingue slave usano l'alfabeto latino con alcuni segni diacritici (polacco, croato), altre quello cirillico (russo, bulgaro), con variazioni minime tra una lingua e l'altra. Sulla base delle lingue slave sono state create diverse lingue artificiali che possono essere comprese da coloro che parlano almeno una lingua slava. (it)
- スラヴ語派(スラヴごは)とは、インド・ヨーロッパ語族バルト・スラヴ語派の一派で、スラヴ系諸民族が話す言語の総称。 かつては同民族の祖先スラヴ人に話される「スラヴ祖語」が存在したと想定されるが、スラヴ人の民族大移動の頃(5 - 6世紀)から分化が進み、次第に各語群が独自の特徴を明確にし始め、12世紀には単一言語としての統一は完全に失われた。 (ja)
- 슬라브어파는 인도유럽어족인 발트슬라브어파의 한 어파로 슬라브인들이 사용하는 일련의 언어들을 말한다. 동유럽, 중앙유럽, 발칸반도에 위치한 대부분의 국가들에서 사용되며 북아시아 지역에서도 사용된다. 발트어파와 상당 자질을 공유하고 있으며, 같은 발트슬라브어파 계통인 발트어파와 마찬가지로 현존하는 인도유럽어족 중에서 가장 인도유럽조어의 특성을 보존하고 있는 어파들 중 하나라고 알려져 있다. (ko)
- Języki słowiańskie – grupa języków w obrębie podrodziny bałtosłowiańskiej rodziny języków indoeuropejskich. Pochodzą od języka prasłowiańskiego, który rozpadł się na dialekty regionalne w wyniku wielkiej ekspansji Słowian w pierwszej połowie I tysiąclecia n.e. Używanie języków słowiańskich jest wyznacznikiem przynależności do ludów słowiańskich, które prócz języków łączy kultura i pochodzenie. Języki słowiańskie dzielą się na trzy zespoły języków: zachodnio-, wschodnio- i południowosłowiańskie. Najstarsze zachowane manuskrypty z tekstami słowiańskimi pochodzą z X wieku. Do zapisu języków słowiańskich używane są lub były alfabety: głagolicki, cyrylicki i łaciński, a w niewielkim zakresie również arabski i hebrajski. Językami słowiańskimi posługuje się ponad 300 milionów ludzi. (pl)
- De Slavische talen behoren tot de Indo-Europese taalfamilie. Ze worden van oudsher in het oosten van Europa gesproken, maar hebben zich als gevolg van immigratie en gebiedsuitbreidingen via Rusland verder kunnen verspreiden. (nl)
- Línguas eslavas (ou eslávicas) são um grupo de línguas indo-europeias com cerca de 430 milhões de falantes, principalmente no Leste Europeu. As línguas eslavas são convencionalmente dividas em três subgrupos: oriental, ocidental e meridional, que juntos constituem mais de 20 línguas. 10 desses idiomas possuem status oficial de língua nacional nos países onde são predominantemente falados: russo, ucraniano e bielorrusso (do grupo oriental), polonês, tcheco e eslovaco (do grupo ocidental) e servo-croata, esloveno, búlgaro e macedônio (do grupo meridional). Geograficamente, as línguas eslavas orientais são faladas nos países da antiga União Soviética, enquanto as línguas eslavas meridionais são faladas nos países da península Balcânica, na região meridional da Europa e nos países que faziam parte da antiga Iugoslávia. As línguas eslavas ocidentais são faladas na Polónia, na Chéquia e na Eslováquia. (pt)
- Славя́нские языки́ — группа родственных языков индоевропейской семьи. Распространены в ряде стран Центральной и Восточной Европы и Северной Азии. Общее число говорящих — более 400 млн человек, преимущественно славяне. Имеют большую степень близости друг к другу, которая обнаруживается в структуре слова, употреблении грамматических категорий, структуре предложения, семантике, системе регулярных звуковых соответствий, морфонологических чередованиях. Эта близость объясняется единством происхождения славянских языков и их длительными и интенсивными контактами между собой на уровне литературных языков и диалектов. Длительное самостоятельное развитие славянских народов в разных этнических, географических и историко-культурных условиях, их контакты с различными этническими группами привели к появлению различий материального, функционального и типологического характера. (ru)
- De slaviska språken tillhör satemspråken, en av två huvudgrenar inom den indoeuropeiska språkfamiljen. De är relativt nära besläktade med de baltiska språken och utgör tillsammans med dessa gruppen baltoslaviska språk. De slaviska språken delas in i tre huvudgrupper: syd-, väst- och östslaviska. De sydslaviska språken kan i sin tur delas in i sydväst- och sydöstslaviska språk. Tio av de slaviska språken (exempelvis de östslaviska) skrivs med kyrilliska alfabetet, åtta (till exempel de västslaviska) med det latinska alfabetet. Serbiska använder båda alfabeten. Det latinska alfabetet är på olika sätt modifierat för att täcka de olika ljud som finns i respektive språk. Det första alfabet som användes för slaviska språk var dock det glagolitiska alfabetet. Det utan konkurrens största slaviska språket är ryska. De slaviska språken har en relativt stor andel ord i sina respektive ordförråd som härstammar från urslaviskan. Därtill är de olika språkens ordförråd påverkade av de skiftande geografiska, kulturella och religiösa förhållandena i respektive områden. (sv)
- Слов'я́нські мо́ви — група балто-слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови, якими розмовляли переважно слов'янські народи або їхні нащадки. Вважається, що вони походять від прамови, яка називається праслов'янською, якою розмовляли під час раннього середньовіччя, яка, у свою чергу, походить від більш ранньої прабалто-слов'янської мови, пов'язуючи слов'янські мови з балтійськими, які спільно утворюють балто-слов'янську гілку мов в індоєвропейській сім'ї. Слов'янські мови умовно (тобто також по екстралінгвістичним ознаками[джерело?]) діляться на три підгрупи: західні, східні, південні, які разом складають більше 20 мов. З них 10 мають не менше одного мільйона носіїв і мають офіційний статус національних мов тих країн, у яких вони переважно говорять: білоруська, російська й українська (східна група), польська, словацька та чеська (західна група), болгарська і македонська (східні діалекти південної групи), сербохорватська і словенська (західні діалекти південної групи). Крім того, Олександр Дуліченко занзначає ряд слов'янських мікромов: як ізольовані , так і периферійні діалекти більш усталених слов'янських мов. Поточне географічне поширення споконвічно поширених слов'янських мов включає Південно-Східну Європу (в основному Балкани), Центральну Європу, Східну Європу, а також частину Росії. Більш того, діаспори багатьох слов'янських народів створили ізольовані меншини носіїв їх мов по всьому світу. Число носіїв всіх слов'янських мов на рубежі XXI століття оцінювалося в 315 мільйонів осіб. Це найбільша етнолінгвістичних група в Європі. (uk)
- 斯拉夫語族是印欧语系的一个语族,產生於斯拉夫民族。可分為東斯拉夫語支、南斯拉夫語支及西斯拉夫語支,東斯拉夫語支及南斯拉夫語支使用西里爾字母,但也有例外,塞尔维亚语和克罗地亚语原是同一种语言,由于宗教的原因,塞尔维亚语用西里尔字母书写,克罗地亚语用拉丁字母书写,两种字母可以自由转写。斯洛文尼亚语和波斯尼亚语用拉丁字母书写(見),西斯拉夫語支使用拉丁字母。 (zh)
- http://www.slavicnet.com/
- http://www.slavistik-portal.de/en.html
- https://web.archive.org/web/20070117045902/http:/www.slavicnet.com/
- https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.185585/2015.185585.The-Slavonic-Reviewvol64%23page/n489/mode/2up%7Cjournal=The
- https://research-repository.st-andrews.ac.uk/handle/10023/12905%7Ctitle=The
- https://gupea.ub.gu.se/handle/2077/36304%7Ctitle=Vowel%E2%80%93Zero
- https://books.google.com/books%3Fid=eDFiAAAAMAAJ%7Cisbn=9780974265308
- http://www.leidykla.eu/fileadmin/Baltistika/42-2/04_Blazeko.pdf
- https://books.google.com/books%3Fid=uRF9Yiso1OIC
- https://web.archive.org/web/20081031023440/http:/www.leidykla.eu/fileadmin/Baltistika/42-2/04_Blazeko.pdf
- dbc:Fusional_languages
- dbr:Proto-Baltic_language
- dbr:Proto-Balto-Slavic_language
- dbr:Proto-Germanic_language
- dbr:Proto-Indo-European_language
- dbr:Proto-Slavic_language
- dbr:Quark
- dbr:Romance_languages
- dbr:Romanian_language
- dbr:Schwa
- dbr:Scots_language
- dbr:Monophthongization
- dbr:Nordic_languages
- dbr:Baroque
- dbr:Baška_tablet
- dbr:Belarusian_language
- dbr:Berlin
- dbr:Bosnian_language
- dbr:Allophone
- dbr:Hops
- dbr:Hungarian_language
- dbr:Hungarians
- dbr:List_of_Slavic_studies_journals
- dbr:Lithuanian_language
- dbr:Czech–Slovak_languages
- dbr:Ukrainian_language
- dbr:University_of_Gothenburg
- dbr:Upper_Sorbian_language
- dbr:Vampire
- dbr:Velar_consonant
- dbr:Vernacular
- dbr:Vernacular_literature
- dbr:Vienna
- dbr:Vodka
- dbr:East_Slavic_languages
- dbr:East_Tyrol
- dbr:Indo-Iranian_languages
- dbr:Interslavic
- dbr:Jan_Kochanowski
- dbr:Perestroika
- dbr:Accent_(phonetics)
- dbr:Mutual_intelligibility
- dbr:Slavic_second_palatalization
- dbr:Čakavian
- dbc:Slavic_languages
- dbr:Consonant_cluster
- dbr:Croatia
- dbr:Croatian_language
- dbr:Matica_hrvatska
- dbr:Russian_Orthodox_Church
- dbr:Russian_language
- dbr:Rusyn_language
- dbr:Sable
- dbr:Nasal_vowel
- dbr:Nasalization
- dbr:Palatal_stop
- dbr:Open_syllable
- dbr:English_language
- dbr:Franks
- dbr:French_language
- dbr:Fricative_consonant
- dbr:Front_vowel
- dbr:George_Shevelov
- dbr:German_language
- dbr:Germanic_languages
- dbr:Glagolitic_Mass
- dbr:Glagolitic_script
- dbr:Glasnost
- dbr:Greek_language
- dbr:Mongolian_language
- dbr:Montenegrin_language
- dbr:Moravia
- dbr:Morphology_(linguistics)
- dbr:Coronal_consonant
- dbr:Labial_consonant
- dbr:Open_vowel
- dbr:Anna_Vladimirovna_Dybo
- dbr:Approximant_consonant
- dbr:Leipzig
- dbr:Liturgical_language
- dbr:Loan_word
- dbr:Lower_Austria
- dbr:Lower_Sorbian_language
- dbr:Macedonian_language
- dbr:Calque
- dbr:Siberia
- dbr:Slavic_microlanguages
- dbr:Slavs
- dbr:Slovak_language
- dbr:Slovene_language
- dbr:Slovenes
- dbr:Slovenia
- dbr:Stele
- dbr:Stop_consonant
- dbr:Stress_(linguistics)
- dbr:Styria
- dbr:Close_vowel
- dbr:Commemorative_plaque
- dbr:Dental_consonant
- dbr:Yugoslavia
- dbr:Yus
- dbr:Zagreb
- dbr:Fur_trade
- dbr:Closed_syllable
- dbr:Leoš_Janáček
- dbr:Pistol
- dbr:Pomeranian_language
- dbr:Max_Vasmer
- dbr:Austria
- dbr:Balkans
- dbr:Baltic_languages
- dbr:Balto-Slavic_languages
- dbr:Bulgarian_Orthodox_Church
- dbr:Bulgarian_language
- dbr:Byzantine_Empire
- dbr:Catholic_Church
- dbr:Central_Asia
- dbr:Central_Europe
- dbr:Tone_(linguistics)
- dbr:USSR
- dbr:West_Slavic_languages
- dbr:Western_Baltic_languages
- dbr:Fusional_language
- dbr:Language_family
- dbr:Lechitic_languages
- dbr:Affricate
- dbr:Affricate_consonant
- dbr:Albanian_language
- dbr:Cyrillic_script
- dbr:Czech_Republic
- dbr:Czech_language
- dbr:Dresden
- dbr:Dubrovnik
- dbr:Dutch_language
- dbr:Early_Middle_Ages
- dbr:Eastern_Baltic_languages
- dbr:Eastern_Catholic_Churches
- dbr:Eastern_Europe
- dbr:Eastern_Orthodox_Church
- dbr:Alveolar_consonant
- dbr:Finnic_languages
- dbr:France
- dbr:North_Asia
- dbr:North_Slavic_languages
- dbr:Palatal_approximant
- dbr:Palatalization_(phonetics)
- dbr:Palatalization_(sound_change)
- dbr:Pan-Slavic_language
- dbr:Pannonia
- dbr:Central_and_Eastern_Europe
- dbr:Central_vowel
- dbr:Centum_and_satem_languages
- dbr:Church_Slavonic
- dbr:Church_of_St._Lucy,_Jurandvor
- dbr:Carinthia_(state)
- dbr:Dialect
- dbr:Diminutive
- dbr:Diphthong
- dbr:History_of_the_Slavic_languages
- dbr:Isogloss
- dbr:Kajkavian
- dbr:Russian_Far_East
- dbr:Yer
- dbr:Prosody_(linguistics)
- dbr:Proto-language
- dbr:Island
- dbr:Japanese_language
- dbr:Back_vowel
- dbr:Accentology
- dbc:Indo-European_languages
- dbr:Aleksandr_Dulichenko
- dbr:Kashubian_language
- dbr:Lateral_consonant
- dbr:Latin_script
- dbr:Latvian_language
- dbr:Cognate
- dbr:Ekavian
- dbr:Trill_consonant
- dbr:Wends
- dbr:Ijekavian
- dbr:Phoneme
- dbr:Pitch_accent
- dbr:Plosive_consonant
- dbr:Polabian_language
- dbr:Poland
- dbr:Polish_Orthodox_Church
- dbr:Polish_language
- dbr:Sorbian_languages
- dbr:South_Slavic_languages
- dbr:Southeast_Europe
- dbr:Soviet_Union
- dbr:Sputnik_1
- dbr:Freising_manuscripts
- dbr:Indo-European_languages
- dbr:Kolkhoz
- dbr:Krk
- dbr:Nasal_consonant
- dbr:Old_Church_Slavonic
- dbr:Old_East_Slavic
- dbr:Old_Novgorod_dialect
- dbr:Old_Polish
- dbr:Old_Prussian_language
- dbr:Serbian_Orthodox_Church
- dbr:Serbian_language
- dbr:Serbo-Croatian
- dbr:Serbo-Croatian_language
- dbr:Chakavian_dialect
- dbr:Knaanic_language
- dbr:Macedonian_Orthodox_Church
- dbr:Mid_vowel
- dbr:Ruki_sound_law
- dbr:Russianism
- dbr:Ruthenian_language
- dbr:Silesian_language
- dbr:Slavic_names
- dbr:Slavic_studies
- dbr:Stepan_Smal-Stotsky
- dbr:Water
- dbr:Samovar
- dbr:Proto-Slavic
- dbr:Ethnologue
- dbr:ISO_639-1
- dbr:ISO_639-3
- dbr:Illyria
- dbr:Middle_Low_German
- dbr:Vowel_length
- dbr:Obstruent
- dbr:Olena_Kurylo
- dbr:Slavic_liquid_metathesis_and_pleophony
- dbr:Podlachian_language
- dbr:National_language
- dbr:Ikavian
- dbr:Peter_I_of_Russia
- dbr:Western_Siberia
- dbr:Palatal_consonant
- dbr:Western_Europe
- dbr:Slavic_first_palatalization
- dbr:Rhotacism_(sound_change)
- dbr:Outline_of_Slavic_history_and_culture
- dbr:Postalveolar_consonant
- dbr:Slovincian_language
- dbr:Slovene_dialects
- dbr:Moravians_(ethnic_group)
- dbr:Ivan_Ohienko
- dbr:Liquid_diphthong
- dbr:Vinodol_Codex
- dbr:Vlach
- dbr:Parent_language
- dbr:Phonemic
- dbr:Carpatho-Rusyn_language
- dbr:Quark_(cheese)
- dbr:Low-mid
- dbr:High-mid
- dbr:Voiced_aspirate
- dbr:Institute_for_Human_Sciences
- dbr:Common_Slavic
- dbr:Vowel_quality
- dbr:File:Bascanska_ploca.jpg
- dbr:File:ZographensisColour.jpg
- dbr:File:Geographical_distribution_of_exta...ic_and_East_Baltic_languages_2015.png
- dbr:File:Idioma_ruso.PNG
- dbr:File:Beresta.jpg
- dbr:File:Balto-Slavic_lng.png
- dbr:File:Slavic_languages_tree.svg
- dbr:File:Slavic_languages_tree_and_map_from_Kushniarevich_article.png
- dbr:File:Slavic_languages.png
- Throughout Central Europe, Eastern Europe, and Southeast Europe, plus Central Asia and North Asia (en)
- dbt:Indo-European_topics
- dbt:Infobox_language_family
- dbt:Authority_control
- dbt:Cite_book
- dbt:Cite_journal
- dbt:Commons_category
- dbt:Expand_section
- dbt:IPA
- dbt:IPA_link
- dbt:ISBN
- dbt:Legend
- dbt:Main
- dbt:More_citations_needed_section
- dbt:Original_research_inline
- dbt:Redirect
- dbt:Refbegin
- dbt:Refend
- dbt:Reflist
- dbt:See_also
- dbt:Sfn
- dbt:Short_description
- dbt:Transl
- dbt:Use_dmy_dates
- dbt:Webarchive
- dbt:Wikibooks
- dbt:Wiktionary
- dbt:Cite_Americana
- dbt:Slavic_languages
- dbt:IPA-ru
- dbt:IPA-pl
- dbt:IPAblink
- dbt:Pp-semi
- dbt:Audio-IPA
- dbt:Indo-European_languages
- dbt:Failed_verification_span
- اللغات السلافية هي مجموعة من اللغات المتقاربة التي تتحدث بها الشعوب السلافية، تندرج كمجموعة فرعية من اللغات الهندوأوروبية، يتحدثها سكان أوروبا الشرقية، والبلقان، وأجزاء من أوروبا الوسطى، وجزء في شمال آسيا. (ar)
- Les langues slaves sont des langues indo-européennes, du groupe balto-slave.Les langues slaves forment un groupe de langues important dont les locuteurs se situent majoritairement en Europe centrale, Balkans, Europe de l'Est, Sibérie, Extrême-Orient russe, Asie centrale. (fr)
- Foghrúpa de chuid na dteangacha Ind-Eorpacha iad na teangacha Slavacha. (Tá an dá leagan, Slavic languages agus Slavonic languages, in úsáid sa Bhéarla, agus d'fheicfeá na téarmaí "Slavóinic" nó "teangacha Slavónacha" sa Ghaeilge uaireanta, faoi thionchar an Bhéarla.) Tá gaol sách dlúth ag na teangacha seo go léir le chéile, rud atá so-aitheanta ag aon duine a bhfuil salacharaíl éigin i gceann de na teangacha seo aige - is é sin, ní chaithfidh sé a bheith ina theangeolaí oilte. (ga)
- Rumpun bahasa Slavia adalah sebuah cabang rumpun bahasa dari rumpun bahasa Indo-Eropa. Bahasa-bahasa Slavia dipertuturkan di Eropa Timur, Eropa Selatan (Balkan) sampai di sebelah utara benua Asia di seberang Jepang. (in)
- スラヴ語派(スラヴごは)とは、インド・ヨーロッパ語族バルト・スラヴ語派の一派で、スラヴ系諸民族が話す言語の総称。 かつては同民族の祖先スラヴ人に話される「スラヴ祖語」が存在したと想定されるが、スラヴ人の民族大移動の頃(5 - 6世紀)から分化が進み、次第に各語群が独自の特徴を明確にし始め、12世紀には単一言語としての統一は完全に失われた。 (ja)
- 슬라브어파는 인도유럽어족인 발트슬라브어파의 한 어파로 슬라브인들이 사용하는 일련의 언어들을 말한다. 동유럽, 중앙유럽, 발칸반도에 위치한 대부분의 국가들에서 사용되며 북아시아 지역에서도 사용된다. 발트어파와 상당 자질을 공유하고 있으며, 같은 발트슬라브어파 계통인 발트어파와 마찬가지로 현존하는 인도유럽어족 중에서 가장 인도유럽조어의 특성을 보존하고 있는 어파들 중 하나라고 알려져 있다. (ko)
- De Slavische talen behoren tot de Indo-Europese taalfamilie. Ze worden van oudsher in het oosten van Europa gesproken, maar hebben zich als gevolg van immigratie en gebiedsuitbreidingen via Rusland verder kunnen verspreiden. (nl)
- 斯拉夫語族是印欧语系的一个语族,產生於斯拉夫民族。可分為東斯拉夫語支、南斯拉夫語支及西斯拉夫語支,東斯拉夫語支及南斯拉夫語支使用西里爾字母,但也有例外,塞尔维亚语和克罗地亚语原是同一种语言,由于宗教的原因,塞尔维亚语用西里尔字母书写,克罗地亚语用拉丁字母书写,两种字母可以自由转写。斯洛文尼亚语和波斯尼亚语用拉丁字母书写(見),西斯拉夫語支使用拉丁字母。 (zh)
- Les llengües eslaves són les llengües dels eslaus, i són una branca de la família indoeuropea. Es parlen a l'est i centre d'Europa, als Balcans i en parts del nord d'Àsia. Els diferents idiomes eslaus van començar a separar-se de l'eslau antic (eslavònic o paleoeslau) cap al segle x. Comparteixen una sèrie de trets comuns, com ara: * morfologia de fusió o sintètica * declinacions (la majoria amb set casos) * abundància de consonants, especialment de sibilants * palatalització de moltes combinacions de sons * abundància d'aplecs consonàntics * ordre de les paraules lliure Llengües eslaves: (ca)
- Slovanské jazyky představují jednu ze skupin indoevropských jazyků. Jedná se o 15–19 jazyků, jimiž hovoří 293 milionů mluvčích (více než polovina, asi 150 milionů, připadá na ruštinu), a to především v zemích střední, východní a jižní Evropy a také v severní Asii. Vyvinuly se z praslovanštiny, přičemž samostatný vývoj prodělaly od konce 9. století. Dělí se na západoslovanské, východoslovanské a jihoslovanské. Rodilí mluvčí těchto jazyků se souhrnně nazývají Slované. Slovanské jazyky jsou nejrozšířenější jazykovou skupinou v Evropě. Studiem těchto jazyků se zabývá slavistika. (cs)
- Οι Σλαβικές γλώσσες είναι μια ομάδα στενά σχετιζόμενων γλωσσών των Σλαβικών λαών που ανήκουν στη γλωσσική οικογένεια των Ινδοευρωπαϊκών γλωσσών. Οι φυσικοί ομιλητές τους ανέρχονται 290.000.000 και κατοικούν στο μεγαλύτερο μέρος της Ανατολικής Ευρώπης, στο μεγαλύτερο μέρος των Βαλκανίων, σε μέρη της Κεντρικής Ευρώπης και στο βόρειο μέρος της Ασίας. (el)
- La slava lingvaro estas sublingvaro de la hindeŭropa lingvaro. Ĝi dividiĝas je la orienta (rusa, ukraina, belorusa lingvoj), la okcidenta (pola, ĉeĥa, slovaka, kaŝuba, soraba lingvoj) kaj la suda (slovena, serbokroata, makedona, bulgara lingvoj) subgrupoj. La tri plej multnombraj popoloj de la grupo estas rusoj, ukrainoj kaj poloj. Entute en 1992 ekzistis 293,5 milionoj da parolantoj de slavaj lingvoj, inter ili en la Rusia Federacio loĝis 125,5 milionoj. (eo)
- Die slawischen Sprachen (auch slavisch) bilden einen Hauptzweig der indogermanischen Sprachen. Man unterscheidet gewöhnlich zwischen Ostslawisch, Westslawisch und Südslawisch. Schätzungsweise 300 Mio. Menschen sprechen eine der rund 20 slawischen Sprachen als Muttersprache; 400 Millionen inklusive Zweitsprechern. Die mit Abstand sprecherreichste slawische Sprache ist das Russische mit rund 150 Mio. Muttersprachlern. Weitere bedeutende slawische Sprachen sind Polnisch (48,6 – 50,6 Mio. Sprecher) und Ukrainisch (47 Mio. Sprecher). Fast alle größeren slawischen Sprachen sind Nationalsprachen ihrer Länder. (de)
- Eslaviar hizkuntzak Indoeuropar taldeko azpitalde bat da, eta ekialdeko Europan, Balkanetan eta Asiako iparraldean hitz egiten dira. Honako hauek dira taldeko hizkuntzak: * * * Errusiera * Bielorrusiera * Ukrainera * * Talde txeko-eslovakiarra * Eslovakiera * Txekiera * Sorabiera * Talde lekitikoa * Poloniera * Kaxubiera * Polabera * * * Esloveniera * Serbiera * Kroaziera * Bosniera * Montenegroera * * Mazedoniera * Bulgariera (eu)
- Las lenguas eslavas son un conjunto de lenguas pertenecientes a la familia lingüística indoeuropea. Se hablan en gran parte de Europa central, los Balcanes, Europa oriental y el norte de Asia. En la escritura se usan los alfabetos cirílico y latino. Antiguamente, se usaban además el alfabeto glagolítico y el abyad árabe. (es)
- The Slavic languages, also known as the Slavonic languages, are Indo-European languages spoken primarily by the Slavic peoples and their descendants. They are thought to descend from a proto-language called Proto-Slavic, spoken during the Early Middle Ages, which in turn is thought to have descended from the earlier Proto-Balto-Slavic language, linking the Slavic languages to the Baltic languages in a Balto-Slavic group within the Indo-European family. (en)
- Le lingue slave sono un gruppo di idiomi appartenenti alla famiglia delle lingue indoeuropee. Vengono, a volte, inserite nell'ipotetica sottofamiglia delle lingue balto-slave a causa di molteplici similitudini isoglottiche con le lingue baltiche, sebbene non vi siano altri tipi di legami tra i due gruppi. Sulla base delle lingue slave sono state create diverse lingue artificiali che possono essere comprese da coloro che parlano almeno una lingua slava. (it)
- Línguas eslavas (ou eslávicas) são um grupo de línguas indo-europeias com cerca de 430 milhões de falantes, principalmente no Leste Europeu. As línguas eslavas são convencionalmente dividas em três subgrupos: oriental, ocidental e meridional, que juntos constituem mais de 20 línguas. 10 desses idiomas possuem status oficial de língua nacional nos países onde são predominantemente falados: russo, ucraniano e bielorrusso (do grupo oriental), polonês, tcheco e eslovaco (do grupo ocidental) e servo-croata, esloveno, búlgaro e macedônio (do grupo meridional). (pt)
- Języki słowiańskie – grupa języków w obrębie podrodziny bałtosłowiańskiej rodziny języków indoeuropejskich. Pochodzą od języka prasłowiańskiego, który rozpadł się na dialekty regionalne w wyniku wielkiej ekspansji Słowian w pierwszej połowie I tysiąclecia n.e. Używanie języków słowiańskich jest wyznacznikiem przynależności do ludów słowiańskich, które prócz języków łączy kultura i pochodzenie. Języki słowiańskie dzielą się na trzy zespoły języków: zachodnio-, wschodnio- i południowosłowiańskie. (pl)
- Славя́нские языки́ — группа родственных языков индоевропейской семьи. Распространены в ряде стран Центральной и Восточной Европы и Северной Азии. Общее число говорящих — более 400 млн человек, преимущественно славяне. Имеют большую степень близости друг к другу, которая обнаруживается в структуре слова, употреблении грамматических категорий, структуре предложения, семантике, системе регулярных звуковых соответствий, морфонологических чередованиях. Эта близость объясняется единством происхождения славянских языков и их длительными и интенсивными контактами между собой на уровне литературных языков и диалектов. (ru)
- De slaviska språken tillhör satemspråken, en av två huvudgrenar inom den indoeuropeiska språkfamiljen. De är relativt nära besläktade med de baltiska språken och utgör tillsammans med dessa gruppen baltoslaviska språk. De slaviska språken delas in i tre huvudgrupper: syd-, väst- och östslaviska. De sydslaviska språken kan i sin tur delas in i sydväst- och sydöstslaviska språk. Det utan konkurrens största slaviska språket är ryska. (sv)
- Слов'я́нські мо́ви — група балто-слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови, якими розмовляли переважно слов'янські народи або їхні нащадки. Вважається, що вони походять від прамови, яка називається праслов'янською, якою розмовляли під час раннього середньовіччя, яка, у свою чергу, походить від більш ранньої прабалто-слов'янської мови, пов'язуючи слов'янські мови з балтійськими, які спільно утворюють балто-слов'янську гілку мов в індоєвропейській сім'ї. (uk)
is dbo:wikiPageWikiLink of
- dbr:Caesar_(title)
- dbr:Carinthia
- dbr:Carolingian_Empire
- dbr:Caron
- dbr:Americanist_phonetic_notation
- dbr:Bač_(name)
- dbr:Baška,_Košice-okolie_District
- dbr:Belak
- dbr:Belarusian_name
- dbr:Belter_Creole
- dbr:Benjamin_Harshav
- dbr:Potsdam
- dbr:Prague
- dbr:Praporshchik
- dbr:Predeal
- dbr:Prekmurje_Slovene
- dbr:Preveza
- dbr:Prignitz
- dbr:Prime_(symbol)
- dbr:Prince
- dbr:Principality_of_Nitra
- dbr:Pristina
- dbr:Pro-drop_language
- dbr:Proto-Albanian_language
- dbr:Proto-Baltic_language
- dbr:Proto-Balto-Slavic_language
- dbr:Proto-Germanic_language
- dbr:Proto-Indo-European_language
- dbr:Proto-Slavic_language
- dbr:Province_of_Pomerania_(1653–1815)
- dbr:Province_of_Pomerania_(1815–1945)
- dbr:Prunus_spinosa
- dbr:Pseudo-anglicism
- dbr:Pylos
- dbr:Pöhla
- dbr:Pörtschach_am_Wörthersee
- dbr:Quark
- dbr:Quark_(dairy_product)
- dbr:Quechuan_languages
- dbr:Queens
- dbr:Robot
- dbr:Rodion_Markovits
- dbr:Roland_Sussex
- dbr:Romance_languages
- dbr:Romance_linguistics
- dbr:Romani_language
- dbr:Romani_people_in_Bulgaria
- dbr:Romania
- dbr:Romanian_language
- dbr:Romanian_lexis
- dbr:Romanians
- dbr:Rosemary_DiCarlo
- dbr:Rottenmann
- dbr:Rrajcë
- dbr:Sanskrit
- dbr:Sarajevo
- dbr:Sasha_(name)
- dbr:Sava
- dbr:Schimek
- dbr:Schköna
- dbr:Schnackenburg
- dbr:Schunter
- dbr:Schwentine
- dbr:Schwielowsee_(municipality)
- dbr:Scientific_transliteration_of_Cyrillic
- dbr:Elbasan_Gospel_Manuscript
- dbr:Elder_(administrative_title)
- dbr:Epenthesis
- dbr:List_of_ancient_Slavic_peoples
- dbr:List_of_contemporary_ethnic_groups
- dbr:List_of_countries_by_spoken_languages
- dbr:List_of_craters_on_the_Moon:_A–B
- dbr:List_of_ethnic_slurs_and_epithets_by_ethnicity
- dbr:List_of_etymologies_of_country_subdivision_names
- dbr:List_of_extinct_languages_of_Europe
- dbr:Metathesis_(linguistics)
- dbr:Michael_III
- dbr:Michał_Olszewski_(priest)
- dbr:Milewski's_typology
- dbr:Milica
- dbr:Milovanov
- dbr:Mirko
- dbr:Mitnick
- dbr:Molnár
- dbr:Monday
- dbr:Mekitsa
- dbr:Metaphone
- dbr:Metatony
- dbr:Moravian_Wallachian_dialect
- dbr:Voivodes_of_the_Polish–Lithuanian_Commonwealth
- dbr:Slovak_declension
- dbr:Princeton_University_Graduate_School
- dbr:Slovene_numerals
- dbr:Bač,_Serbia
- dbr:Bačka
- dbr:Bela_(Epirus)
- dbr:Belarusian_language
- dbr:Belgorod
- dbr:Benjamin_Fondane
- dbr:Bergen_an_der_Dumme
- dbr:Bergen_auf_Rügen
- dbr:Berlin
- dbr:Bernolákovo
- dbr:Bernstein_Castle
- dbr:Berzasca
- dbr:Berzence
- dbr:Bezeréd
- dbr:Bhaga
- dbr:Biblical_criticism
- dbr:Biblical_manuscript
- dbr:Bicalutamide
- dbr:Big_Dipper
- dbr:Bihar_County
- dbr:Bilbor
- dbr:Bistrița
- dbr:Bitola
- dbr:Boboshticë
- dbr:Bogomilism
- dbr:Bogoslav_Šulek
- dbr:Bojan
- dbr:Bojana_(given_name)
- dbr:Bojná
- dbr:Bolesław_Leśmian
- dbr:Borscht
- dbr:Borsh_Castle
- dbr:Borsod_County
- dbr:Bosniaks
- dbr:Bosnian_language
- dbr:Boyash
- dbr:Boynitsa
- dbr:Boz_(king)
- dbr:Bošáca
- dbr:Braille
- dbr:Brda_dialect
- dbr:Bregovo
- dbr:Brežec_pri_Podgorju
- dbr:Brian_Tichy
- dbr:David_Suchet
- dbr:Debantbach
- dbr:Debrc
- dbr:Debrecen
- dbr:Declension
- dbr:Dellach
- dbr:Demetrio_Volcic
- dbr:Demmin
- dbr:Demographics_of_Canada
- dbr:Demographics_of_Europe
- dbr:Demographics_of_Greece
- dbr:Demographics_of_Manitoba
- dbr:Demographics_of_Russia
- dbr:Demographics_of_Saskatchewan
- dbr:Demographics_of_Serbia
- dbr:Detek
- dbr:Deva,_Romania
- dbr:Alfred_Jensen_(slavist)
- dbr:Alina
- dbr:Alisa_(Serbian_band)
- dbr:Alliance_College
- dbr:Anna_Kamieńska
- dbr:Anthony_Petrushevych
- dbr:Anti-Iranian_sentiment
- dbr:Antonik
- dbr:Antonić
- dbr:Antonovsky
- dbr:Antonovych_(name)
- dbr:Antrustion
- dbr:Aorist
- dbr:Arbanasi_dialect
- dbr:Archaic_(comics)
- dbr:Archiv_für_slavische_Philologie
- dbr:History_of_the_Hungarian_language
- dbr:History_of_writing
- dbr:Hora_(dance)
- dbr:Humenné
- dbr:Hungarian_conquest_of_the_Carpathian_Basin
- dbr:Hungarian_language
- dbr:Hungarians
- dbr:Hunnic_language
- dbr:Hutsuls
- dbr:Hvar
- dbr:Hvosno
- dbr:Hybe
- dbr:John_Shelton_Curtiss
- dbr:Jonas_Jablonskis
- dbr:Jonas_Juška
- dbr:Joshua
- dbr:Josip_Murn
- dbr:Josipina_Turnograjska
- dbr:Jože_Šmit
- dbr:Judaeo-Spanish
- dbr:Julian_March
- dbr:Julie_Anne_Legate
- dbr:Julius_Caesar
- dbr:Bethenici
- dbr:Bey
- dbr:Bezenšek_Shorthand
- dbr:List_of_Canadian_census_areas_demographic_extremes
- dbr:List_of_Cyrillic_letters
- dbr:List_of_Indo-European_languages
- dbr:List_of_Slavic_deities
- dbr:List_of_Slavic_studies_journals
- dbr:List_of_Wikipedias
- dbr:List_of_chemical_compounds_with_unusual_names
- dbr:List_of_country-name_etymologies
- dbr:List_of_diminutives_by_language
- dbr:List_of_irredentist_claims_or_disputes
- dbr:List_of_river_name_etymologies
- dbr:List_of_writing_systems
- dbr:Lithuania
- dbr:Lithuanian_language
- dbr:Lithuanians
- dbr:Patvarc
- dbr:Paul_Rutherford_(trombonist)
- dbr:Pavel_Prudnikau
- dbr:Pavlo_Hrytsenko
- dbr:Peoples_of_the_Caucasus
- dbr:Perekop
- dbr:Pernitz
- dbr:Personal_pronoun
- dbr:Peterburgian_Vedism
- dbr:Petr_Skrabanek
- dbr:Pešter
- dbr:Regions_of_Europe
- dbr:Resia,_Friuli
- dbr:Resian_dialect
- dbr:Retz
- dbr:Revolutions_of_1848_in_the_Austrian_Empire
- dbr:Reșița
- dbr:Cultural_genocide
- dbr:Culture_of_Russia
- dbr:Culture_of_Serbia
- dbr:Cumin
- dbr:Cvijan
- dbr:Cyrillic_digraphs
- dbr:Czech_declension
- dbr:Czech–Slovak_languages
- dbr:Czerny
- dbr:Dagestani_Russian
- dbr:Budućnost
- dbr:Bukovje
- dbr:Ugandi_County
- dbr:Ukrainian_hryvnia
- dbr:Ukrainian_language
- dbr:Ukrainians
- dbr:Ulcinj
- dbr:University_of_Belgrade_Faculty_of_Philology
- dbr:University_of_Manitoba_Libraries
- dbr:University_of_Paris
- dbr:Upper_Sorbian_language
- dbr:Usedom_(town)
- dbr:Užican_dialect
- dbr:Vadna
- dbr:Valcău_de_Jos
- dbr:Vampire
- dbr:Vanya_Petkova
- dbr:Varbó
- dbr:Vazelon_Monastery
- dbr:Veliki_Preslav
- dbr:Veliko_Tarnovo
- dbr:Venedic_language
- dbr:Venko_Markovski
- dbr:Vera_(given_name)
- dbr:Vergadeika
- dbr:Verner's_law
- dbr:Veszprém
- dbr:Veľký_Biel
- dbr:Victor_Friedman
- dbr:Victor_Grigorovich
- dbr:Vigesimal
- dbr:Vikings
- dbr:Vikos_Gorge
- dbr:Viktor_Hrabovskyi
- dbr:Vincenzo_Duplancich
- dbr:Visegrád
- dbr:Viszló
- dbr:Vlad_the_Impaler
- dbr:Vlada
- dbr:Vladan
- dbr:Vladana
- dbr:Vladimir_Dal
- dbr:Vladimir_Nabokov
- dbr:Vladislav
- dbr:Vladislav_Jonima
- dbr:Vladislava
- dbr:Vlorë
- dbr:Voiced_dental,_alveolar_and_postalveolar_lateral_approximants
- dbr:Voivode_of_Transylvania
- dbr:Vojislav
- dbr:Volodymyr_Pavlovych_Naumenko
- dbr:Vowel_harmony
- dbr:Vranje
- dbr:David_Willis_(linguist)
- dbr:Dawn,_Midnight_and_Twilight
- dbr:Debercsény
- dbr:Definiteness
- dbr:Deutscher_Nationalverband
- dbr:Domus
- dbr:Double_negative
- dbr:Dumka_(musical_genre)
- dbr:Dwinelle_Hall
is dbp:language of