| dbo:abstract |
بلدة من النمط المدني (بالروسية: посёлок городско́го ти́па) مصطلح جغرافي يشير إلى نمط من التجمعات السكانية تم إدخاله في زمن الاتحاد السوفيتي. تقع حسب عدد سكانها بين القرية والمدينة. من شروط اعتبار تجمع سكاني بلدةً من النمط المدني أن لا يعمل أغلب سكانها في مجالات غير الزراعة (85% على الأقل)، والحد الأدنى للسكان ثلاثة آلاف نسمة. في أحيان كثيرة كانت هذه البلدات تنشأ حول مصنع كبير. بعد انحلال الاتحاد السوفيتي تغيرت تعريفات البلدة من النمط المدني في الدول المستقلة حديثاً. (ar) Un assentament de tipus urbà - SMT o PGT (en bielorús: пасёлак гарадзкога тыпу, passiólak haradzkova typu o гарадзкі пасёлак, haradzkí passiólak; en rus: посёлок городско́го ти́па, possiólok gorodskovo tipa o пгт, pgt; en ucraïnès: cе́лище місько́го ти́пу, sélysxe myskoho typu; смт, smt) és un tipus de municipi especial introduït en el sistema territorial-administratiu de l'URSS el 1925. D'acord amb un decret del Presídium del Soviet Suprem de la RSS d'Ucraïna sobre l'estructura administrativa i territorial de la República (28 de juny de 1965), per exemple, un SMT és una zona poblada al voltant d'una planta industrial, algunes obres en construcció, un nus ferroviari, una institució educativa, un centre d'investigació, un sanatori, o un altre establiment mèdic o de convalescència que té habitatge estatal i més de 2.000 habitants, 60% dels quals són assalariats o membres de les seves famílies. En casos excepcionals, un SMT pot tenir menys de 2.000 habitants, si es creu que està en vies de desenvolupar-se cap a SMT regular. Els assentaments de tipus urbà es classifiquen en tres tipus: l'SMT de treballadors (no menys de 3.000 habitants), l'SMT balneari (no menys de 2.000) i l'SMT de masies (no més de 25% dels adults ocupats en l'agricultura). (ca) Sídlo městského typu (SMT) je oficiální označení určitého typu sídelní jednotky, jež bylo zavedeno sovětskou administrativou a jež je v postsovětských zemích dodnes používáno. Sídla městského typu jsou jakýmsi středním stupněm mezi vesnicí a městem (obdoba statusu městyse). Označení bylo od roku 1922 používáno ve všech členských republikách bývalého Sovětského svazu, kdy pod tímto názvem byly sjednoceny statusy jako posad (Rusko) nebo mistečko (Ukrajina). Tuto praxi později převzalo Polsko (1954) a Bulharsko (1964). Všechna sídla městského typu v Polsku byla přeměněna na města nebo vesnice v roce 1972, zatímco v Bulharsku a v 5 postsovětských republikách (jmenovitě Arménie, Estonsko, Lotyšsko, Litva, Moldavsko) na začátku 1990. Dnes tento termín používá dalších 10 republik – Ázerbájdžán, Bělorusko, Gruzie, Kazachstán, Kyrgyzstán, Rusko, Tádžikistán, Turkmenistán, Ukrajina, Uzbekistán. (cs) Eine Siedlung städtischen Typs oder auch Siedlung mit städtischem Charakter (russisch посёлок городского типа possjolok gorodskowo tipa, abgekürzt пгт pgt; ukrainisch селище міського типу (смт) selyschtsche miskoho typu (smt); belarussisch пасёлак гарадскога тыпу (пгт) passjolak haradskoga typu (pht)) ist eine Verwaltungs- und Gebietseinheit aus der Städtebaupolitik der Sowjetunion, die in Größe und Charakteristika zwischen Dorf und Stadt einzuordnen und einer Minderstadt vergleichbar ist. Der Begriff wird auch heute in einem Teil der Nachfolgestaaten der Sowjetunion verwendet. Die Siedlung städtischen Typs ist von der Größe her eher dem Dorf zuzuordnen, von ihrer Infrastruktur jedoch städtisch, beispielsweise durch mindestens eine große industrielle Ansiedlung. Merkmal war bei der Definition meist, dass der wirtschaftliche Schwerpunkt des Ortes nicht in der Landwirtschaft lag. (de) Urbo-tipa loĝloko (el la rusa посёлок городского типа, IFA: [pɐˈsʲoɫək gərɐˈt͡skovə ˈtipə]; ukraine селище міського типу, IFA: [ˈsɛɫɪʂt͡ʃɛ ˈmisʲkɔɦɔ ˈtɪpu]; angle urban-type settlement) - speco de loĝloko, meza inter urbo kaj vilaĝo, kutima por sovetia kaj postsovetia urbo-konstrua politiko (nun tiu nocio estas uzata en Rusio, Ukrainio kaj aliaj eks-ŝtatoj de Sovetunio). Plej ofte la urbo-tipaj loĝlokoj estas konstruataj ĉirkaŭ industriaj entreprenoj, fervojaj stacioj, sanatorioj kaj hidroteĥnikaj konstruaĵoj. Por ke la loĝloko ricevu la statuson de urbotipa loĝloko, ĝi plej ofte devas havi ne malpli ol 2000 loĝantojn, kies pli granda parto (ne malpli ol 60-70 elcentoj) devas esti ne agrikulturistoj, sed laboristoj kaj oficistoj. Malofte en la loĝloko povas vivi malpli da homoj, se la pli granda parto de la loĝantaro laboras en la sama grava industria entrepreno. Administre la urbotipaj loĝlokoj principe ne diferencas disde la grandaj vilaĝoj - foje la urbotipa loĝloko havas sian propran konsilantaron, foje kelkaj loĝlokoj estas unuigitaj en unu komunan administran unuon. Do la ĉefa kriterio por distingi inter vilaĝo kaj urbo-tipa loĝloko estas la dominantaj okupoj de iliaj loĝantoj - ĉu agrikulturo, ĉu industrio. La kvanto de urbotipaj loĝlokoj en Sovetunio konstante kreskis (kune kun la kresko de la loĝantaro). Ekzemple, en Rusio la 1-an de januaro 2006 estis 1359 urbotipaj loĝlokoj. En Pollando la sama nocio ekzistis inter la jaroj 1954 kaj 1972, sed poste estis forigita (nun en Pollando ajna loĝloko estas aŭ urbo, aŭ vilaĝo). (eo) Un asentamiento de tipo urbano (en ruso, посёлок городского типа; en ucraniano, селище міського типу) es una designación oficial para cierto tipo de localidades urbanas en algunos países de la antigua Unión Soviética. Por el número de habitantes que está entre una ciudad y un pueblo (село). A diferencia de un pueblo en localidades de este tipo la mayor parte de la población no se dedica a la agricultura. Durante el periodo soviético en los asentamientos de tipo urbano el número mínimo de habitantes fue de 3000 personas, mientras que para ciudades el número ascendía a 12 000. En muchas ocasiones estas localidades surgían alrededor de una corporación o fábrica. Hoy la mayoría de asentamientos de tipo urbano se encuentran en Rusia, Ucrania y Bielorrusia. El número de habitantes varía entre menos de cien y 43 000 personas. (es) Une commune urbaine (en russe : посёлок городско́го ти́па - possiolok gorodskogo tipa, abréviation : п.г.т. ; polonais : osiedle typu miejskiego ; bulgare : селище от градски тип, sélichté ot gradski tip) est la désignation officielle d'un certain type de localité à caractère urbain, utilisée anciennement en URSS, Pologne et Bulgarie et actuellement dans 10 États issus de l'ancienne Union soviétique. C'est une subdivision territoriale et administrative intermédiaire, par ses caractéristiques et par son statut, entre la ville (gorod en russe) et la commune rurale (village ou autre). Une commune urbaine ne se distingue pas nécessairement d'une commune rurale par sa superficie ou par sa population, mais elle possède des caractères socio-économiques qui la rendent économiquement indépendante de l'agriculture. La plupart des communes urbaines ont une population comprise entre 3 000 et 12 000 habitants. (fr) 都市型集落（としがたしゅうらく、ロシア語: посёлок городско́го ти́па posyolok gorodskogo tipa；略称：ロシア語: п.г.т. , ウクライナ語: селище міського типу selyshche mis'koho typu；略称：ウクライナ語: с.м.т.）とは、旧ソビエト連邦諸国の一部における都市区域の種類の一つで、町と訳される。 都市型集落はソビエトの都市設計の結果の一つで、都市と田園の間の特徴と地位を持つものである。 一部の都市型集落は田園区域と一部規模が類似するが、そのインフラストラクチャーは都市的である。それ以外の都市型集落は規模とインフラストラクチャーの点で小さな都市に相当する。通常これらは単一の産業を中心にする。旧ソビエト連邦の定義する定義の一つは農業からの経済的独立である。 (ja) Urban-type settlement is an official designation for a semi-urban settlement (previously called a "town"), used in several Eastern European countries. The term was historically used in Bulgaria, Poland, and the Soviet Union, and remains in use today in 10 of the post-Soviet states. The designation was used in all 15 member republics of the Soviet Union from 1922, when it replaced a number of terms that could have been translated by the English term "town" (Russia – posad, Ukraine – містечко, mistechko, Belarus – мястэчка, miastečka (the last two are diminutives from місто and места, correspondingly, similarly to the Polish word: miasteczko, lit. 'small town' being derived from miasto) and others). It was introduced later in Poland (1954) and Bulgaria (1964). All the urban-type settlements in Poland were transformed into other types of settlement (town or village) in 1972, while in Bulgaria and five of the post-Soviet republics (Armenia, Moldova, and the three Baltic states), they were changed in the early 1990s. Today, this term is still used in the other nine post-Soviet republics – Azerbaijan, Belarus, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Russia, Tajikistan, Turkmenistan, Ukraine, Uzbekistan. What counts as an urban-type settlement differs between time periods and countries and often between different divisions of a single country. However, the criteria generally focus on the presence of urban infrastructure or resort facilities for urban residents. (en) Een nederzetting met stedelijk karakter (Russisch: Посёлок городского типа; Posjolok gorodskogo tipa, vaak afgekort tot П.г.т.; p.g.t.; Oekraïens: селище міського типу; in het Engels vertaald als: townlet) is een bepaald type nederzetting dat werd gebouwd binnen het sovjetbeleidsplan voor de stedenbouw en dat in de daaruit volgende staten, zoals Rusland, Oekraïne en Georgië, is blijven bestaan als type. (nl) Insediamento di tipo urbano (in russo: посёлок городско́го ти́па?, traslitterato: posyolok gorodskogo tipa; in ucraino: селище міського типу?, traslitterato: selyshche mis'koho typu; in bielorusso: пасёлак гарадскога тыпу?, traslitterato: pasiolak haradskoha typu; in polacco osiedle typu miejskiego; in bulgaro: селище от градски тип?, traslitterato: selishte ot gradski tip; in romeno așezare de tip orășenesc) è una designazione ufficiale per un insediamento semiurbano (precedentemente chiamato "città"), utilizzata in diversi paesi dell'Europa orientale. Il termine è stato storicamente utilizzato in Bulgaria, Polonia e Unione Sovietica e rimane in uso oggi in 10 degli stati post-sovietici. La designazione è stata utilizzata in tutte le 15 repubbliche membri dell'Unione Sovietica dal 1922, quando ha sostituito una serie di termini che avrebbero potuto essere tradotti dal termine "città" in russo "posad", in ucraino "містечко (mistechko)", in bielorusso "мястэчка (miastečka)" (gli ultimi due sono diminutivi di "місто" in ucraino e "места" in bielorusso, corrispondentemente, in modo simile a "miasteczko" in polacco che significa "piccola città" essendo derivato dal polacco "miasto" e altri). La denominazione fu introdotta successivamente in Polonia (1954) e Bulgaria (1964). Tutti gli insediamenti di tipo urbano in Polonia sono stati ridenominati in altro modo (città o villaggio) nel 1972, mentre in Bulgaria e in cinque delle repubbliche post-sovietiche (Armenia, Moldavia e i tre Stati baltici), la definizione è stata abolita all'inizio degli anni '90. Oggi questo termine è ancora usato nelle altre nove repubbliche post-sovietiche Azerbaigian, Bielorussia, Kazakistan, Kirghizistan, Russia, Tagikistan, Turkmenistan, Ucraina e Uzbekistan. La definizione di insediamento di tipo urbano differisce nel tempo e nei differenti paesi e spesso tra diverse suddivisioni di un singolo paese. Tuttavia, i criteri si concentrano generalmente sulla presenza di infrastrutture urbane o strutture turistiche per i residenti urbani. (it) Osiedle typu miejskiego, miejscowość typu miejskiego – typ jednostki osadniczej, której cechy lokują ją między wsią a miastem. (pl) Assentamento de tipo urbano (em russo посёлок городско́го ти́па, posiolok gorodskogo tipa; em ucraniano селище міського типу, selishche mis'koho typu - abreviado em п.г.т./с.м.т.) é uma designação oficial para um tipo de localidades urbanas usado em alguns países da antiga União Soviética. Vários critérios específicos estão associados com esta classificação assentamento, que basicamente exige a resolução de ter algum tipo de infra-estrutura urbana semelhante. (pt) 市級鎮（俄語：посёлок городско́го ти́па，簡稱п.г.т.、烏克蘭語：селище міського типу，簡稱с.м.т.）是前蘇聯的一種行政區劃，低於縣，與市平級，與中國的鎮、日本的町相似。 目前仍實行市級鎮建制的國家有俄羅斯、白俄羅斯、烏克蘭和吉爾吉斯斯坦。在格魯吉亞稱為達巴（დაბა）。 (zh) Посёлок городско́го ти́па (сокращённо пгт, п. г. т., ПГТ) — тип населённого пункта, выделенный во времена СССР и распространённый до сих пор в ряде государств. По численности населения посёлок городского типа занимает промежуточное положение между городом и сельскими населёнными пунктами. До административно-территориальной реформы 1923—1929 годов такие населённые пункты назывались посадами, местечками и поселениями городского типа. Одновременно с понятием «посёлок городского типа» в Российской Федерации употребляются термины «посёлок», «рабочий посёлок», «курортный посёлок» и «дачный посёлок», «пригородный посёлок», «городской населённый пункт посёлок». Посёлок городского типа — обобщающий термин, обозначающий специфическую категорию населённого пункта, а рабочий посёлок (р. п.), курортный посёлок (к. п.) и дачный посёлок (д. п.) — более детальные понятия административно-территориального устройства России. В Белоруссии, Эстонии, а также в Костромской и Ленинградской областях и Красноярском крае России выделяется также термин «городской посёлок». В Костромской и Ленинградской областях России городскими посёлками называются все посёлки городского типа. В некоторых постсоветских государствах (см. ниже) используется термин (небольшой) городок. В отличие от сельских населённых пунктов, в таких посёлках основная часть населения (в России не менее 85 %, на Украине не менее 66%) должна быть занята вне сельского хозяйства. В посёлках городского типа в период существования СССР минимальное число жителей должно было быть 3 тысячи человек в РСФСР или 2 тысячи в Украинской ССР. Часто в таких посёлках было только одно главное (градообразующее) предприятие. (ru) Се́лище місько́го ти́пу, смт — термін для позначення містечка. Запроваджений у діловодство з 1922 року замість російського терміна «посад», в УСРР — з 1925 замість терміна «містечко». Використовувався в усіх 15 республіках СРСР, зокрема Україні як адміністративна одиниця, що позначала населений пункт, проміжний між селом і містом. В обліку населення селища міського типу зараховувалося до міського. До розвалу СРСР термін використовувався у країнах радянського табору: Польщі (1954) і Болгарії (1964). З 1991 року термін «селище міського типу» фактично продовжує використовуватися в адміністративно-територіальному поділі та діловодстві пострадянських євразійських країн — Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану. У Польщі, Болгарії, Вірменії, Естонії, Латвії, Литві й Молдові селища міського типу скасовані, перетворені на міста або села. У Киргизстані також триває процес скасування. У частині першій статті 133 Конституції України в переліку одиниць адміністративно-територіального устрою селище міського типу відсутнє, проте де-факто в Україні станом на 1 січня 2021 року досі є 882 селища міського типу. (uk) |
| rdfs:comment |
بلدة من النمط المدني (بالروسية: посёлок городско́го ти́па) مصطلح جغرافي يشير إلى نمط من التجمعات السكانية تم إدخاله في زمن الاتحاد السوفيتي. تقع حسب عدد سكانها بين القرية والمدينة. من شروط اعتبار تجمع سكاني بلدةً من النمط المدني أن لا يعمل أغلب سكانها في مجالات غير الزراعة (85% على الأقل)، والحد الأدنى للسكان ثلاثة آلاف نسمة. في أحيان كثيرة كانت هذه البلدات تنشأ حول مصنع كبير. بعد انحلال الاتحاد السوفيتي تغيرت تعريفات البلدة من النمط المدني في الدول المستقلة حديثاً. (ar) 都市型集落（としがたしゅうらく、ロシア語: посёлок городско́го ти́па posyolok gorodskogo tipa；略称：ロシア語: п.г.т. , ウクライナ語: селище міського типу selyshche mis'koho typu；略称：ウクライナ語: с.м.т.）とは、旧ソビエト連邦諸国の一部における都市区域の種類の一つで、町と訳される。 都市型集落はソビエトの都市設計の結果の一つで、都市と田園の間の特徴と地位を持つものである。 一部の都市型集落は田園区域と一部規模が類似するが、そのインフラストラクチャーは都市的である。それ以外の都市型集落は規模とインフラストラクチャーの点で小さな都市に相当する。通常これらは単一の産業を中心にする。旧ソビエト連邦の定義する定義の一つは農業からの経済的独立である。 (ja) Een nederzetting met stedelijk karakter (Russisch: Посёлок городского типа; Posjolok gorodskogo tipa, vaak afgekort tot П.г.т.; p.g.t.; Oekraïens: селище міського типу; in het Engels vertaald als: townlet) is een bepaald type nederzetting dat werd gebouwd binnen het sovjetbeleidsplan voor de stedenbouw en dat in de daaruit volgende staten, zoals Rusland, Oekraïne en Georgië, is blijven bestaan als type. (nl) Osiedle typu miejskiego, miejscowość typu miejskiego – typ jednostki osadniczej, której cechy lokują ją między wsią a miastem. (pl) Assentamento de tipo urbano (em russo посёлок городско́го ти́па, posiolok gorodskogo tipa; em ucraniano селище міського типу, selishche mis'koho typu - abreviado em п.г.т./с.м.т.) é uma designação oficial para um tipo de localidades urbanas usado em alguns países da antiga União Soviética. Vários critérios específicos estão associados com esta classificação assentamento, que basicamente exige a resolução de ter algum tipo de infra-estrutura urbana semelhante. (pt) 市級鎮（俄語：посёлок городско́го ти́па，簡稱п.г.т.、烏克蘭語：селище міського типу，簡稱с.м.т.）是前蘇聯的一種行政區劃，低於縣，與市平級，與中國的鎮、日本的町相似。 目前仍實行市級鎮建制的國家有俄羅斯、白俄羅斯、烏克蘭和吉爾吉斯斯坦。在格魯吉亞稱為達巴（დაბა）。 (zh) Un assentament de tipus urbà - SMT o PGT (en bielorús: пасёлак гарадзкога тыпу, passiólak haradzkova typu o гарадзкі пасёлак, haradzkí passiólak; en rus: посёлок городско́го ти́па, possiólok gorodskovo tipa o пгт, pgt; en ucraïnès: cе́лище місько́го ти́пу, sélysxe myskoho typu; смт, smt) és un tipus de municipi especial introduït en el sistema territorial-administratiu de l'URSS el 1925. (ca) Sídlo městského typu (SMT) je oficiální označení určitého typu sídelní jednotky, jež bylo zavedeno sovětskou administrativou a jež je v postsovětských zemích dodnes používáno. Sídla městského typu jsou jakýmsi středním stupněm mezi vesnicí a městem (obdoba statusu městyse). (cs) Urbo-tipa loĝloko (el la rusa посёлок городского типа, IFA: [pɐˈsʲoɫək gərɐˈt͡skovə ˈtipə]; ukraine селище міського типу, IFA: [ˈsɛɫɪʂt͡ʃɛ ˈmisʲkɔɦɔ ˈtɪpu]; angle urban-type settlement) - speco de loĝloko, meza inter urbo kaj vilaĝo, kutima por sovetia kaj postsovetia urbo-konstrua politiko (nun tiu nocio estas uzata en Rusio, Ukrainio kaj aliaj eks-ŝtatoj de Sovetunio). (eo) Eine Siedlung städtischen Typs oder auch Siedlung mit städtischem Charakter (russisch посёлок городского типа possjolok gorodskowo tipa, abgekürzt пгт pgt; ukrainisch селище міського типу (смт) selyschtsche miskoho typu (smt); belarussisch пасёлак гарадскога тыпу (пгт) passjolak haradskoga typu (pht)) ist eine Verwaltungs- und Gebietseinheit aus der Städtebaupolitik der Sowjetunion, die in Größe und Charakteristika zwischen Dorf und Stadt einzuordnen und einer Minderstadt vergleichbar ist. Der Begriff wird auch heute in einem Teil der Nachfolgestaaten der Sowjetunion verwendet. (de) Un asentamiento de tipo urbano (en ruso, посёлок городского типа; en ucraniano, селище міського типу) es una designación oficial para cierto tipo de localidades urbanas en algunos países de la antigua Unión Soviética. Por el número de habitantes que está entre una ciudad y un pueblo (село). Hoy la mayoría de asentamientos de tipo urbano se encuentran en Rusia, Ucrania y Bielorrusia. El número de habitantes varía entre menos de cien y 43 000 personas. (es) Une commune urbaine (en russe : посёлок городско́го ти́па - possiolok gorodskogo tipa, abréviation : п.г.т. ; polonais : osiedle typu miejskiego ; bulgare : селище от градски тип, sélichté ot gradski tip) est la désignation officielle d'un certain type de localité à caractère urbain, utilisée anciennement en URSS, Pologne et Bulgarie et actuellement dans 10 États issus de l'ancienne Union soviétique. (fr) Insediamento di tipo urbano (in russo: посёлок городско́го ти́па?, traslitterato: posyolok gorodskogo tipa; in ucraino: селище міського типу?, traslitterato: selyshche mis'koho typu; in bielorusso: пасёлак гарадскога тыпу?, traslitterato: pasiolak haradskoha typu; in polacco osiedle typu miejskiego; in bulgaro: селище от градски тип?, traslitterato: selishte ot gradski tip; in romeno așezare de tip orășenesc) è una designazione ufficiale per un insediamento semiurbano (precedentemente chiamato "città"), utilizzata in diversi paesi dell'Europa orientale. Il termine è stato storicamente utilizzato in Bulgaria, Polonia e Unione Sovietica e rimane in uso oggi in 10 degli stati post-sovietici. (it) Urban-type settlement is an official designation for a semi-urban settlement (previously called a "town"), used in several Eastern European countries. The term was historically used in Bulgaria, Poland, and the Soviet Union, and remains in use today in 10 of the post-Soviet states. What counts as an urban-type settlement differs between time periods and countries and often between different divisions of a single country. However, the criteria generally focus on the presence of urban infrastructure or resort facilities for urban residents. (en) Се́лище місько́го ти́пу, смт — термін для позначення містечка. Запроваджений у діловодство з 1922 року замість російського терміна «посад», в УСРР — з 1925 замість терміна «містечко». Використовувався в усіх 15 республіках СРСР, зокрема Україні як адміністративна одиниця, що позначала населений пункт, проміжний між селом і містом. В обліку населення селища міського типу зараховувалося до міського. (uk) Посёлок городско́го ти́па (сокращённо пгт, п. г. т., ПГТ) — тип населённого пункта, выделенный во времена СССР и распространённый до сих пор в ряде государств. По численности населения посёлок городского типа занимает промежуточное положение между городом и сельскими населёнными пунктами. До административно-территориальной реформы 1923—1929 годов такие населённые пункты назывались посадами, местечками и поселениями городского типа. (ru) |
