Dissolution of the Soviet Union (original) (raw)

dbo:abstract

La dissolució de la Unió Soviètica o la dissolució de l'URSS (en rus: распа́д Сове́тского Сою́за, romanitzat: raspád Sovétskogo Soyúza) va ser la desintegració de les estructures polítiques federals i del govern central de la Unió de Repúbliques Socialistes Soviètiques (URSS), que va culminar amb la independència de les quinze Repúbliques de la Unió Soviètica entre l'11 de març de 1990 i el 25 de desembre de 1991. Els Acords de Belaveja (rus: Беловежские соглашения, bielorús: Белавежскія пагадненні, ucraïnès: Біловезькі угоди) va ser un acord internacional firmat el 8 de desembre de 1991 pels presidents de l'RSFS de Rússia, l'RSS d'Ucraïna i l'RSS de Bielorússia (Borís Ieltsin, Leonid Kravtxuk i , respectivament) en la reserva natural del Bosc de Białowieża. La firma dels Acords va ser comunicada per telèfon al president de la Unió Soviètica Mikhaïl Gorbatxov per Estanislau Xuxkèvitx. Aquests acords van declarar la dissolució oficial de l'URSS i van posar fi a la vigència del Tractat de Creació de l'URSS i l'establiment d'estats en les antigues Repúbliques de la Unió Soviètica. La dissolució de l'estat socialista més gran del món també va marcar el final de la Guerra Freda. En resum, l'any 1991, la Unió Soviètica, que era la superpotència del Bloc de l'Est, es va enderrocar econòmicament i territorial a causa de les reformes (Perestroika) dutes a terme per Mikhaïl Gorbatxov a la vista del col·lapse econòmica de la Unió Soviètica, que van consistir en passar ràpidament d'una economia planificada socialista a una economia de mercat llibre similar a la de la Xina. A aquestes reformes, s'oposava la part més conservadora del Partit Comunista. Aquest ràpid intent de transició va provocar la dissolució de tot l'entremat industrial i agrícola de la URSS, el país es va paralitzar virtualment, la inflació es va disparar i va augmentar la pobresa i les conseqüents protestes socials es van canalitzar a través del nacionalisme. La desintegració de la Unió Soviètica està clarament relacionada amb el context sorgit de la fi de la Guerra Freda i la dissolució d'altres països del bloc de l'est, com la dissolució de Iugoslàvia i la dissolució de Txecoslovàquia. A diferència de Txecoslovàquia, no va ser una dissolució totalment pacífica. Prova d'això és l'existència, encara avui en dia, de conflictes latents, com els d'Abkhàzia, Ossètia del Sud, l'Alt Karabakh (coneguda també per l'antic nom rus de Nagorno-Karabakh), Transnístria, Txetxènia o Crimea. Però, a diferència del cas ioguslau, no va degenerar en una guerra oberta, com ho van ser les Guerres de Iugoslàvia. (ca)
Svaz sovětských socialistických republik zanikl dne 26. prosince 1991 deklarací č. 142-H Nejvyššího sovětu Sovětského svazu, který oficiálně uznal rozpuštění Sovětského svazu jako státu a subjektu mezinárodního práva. Deklarace uznala nezávislost dvanácti svazových republik a vytvořila Společenství nezávislých států. Předchozího dne, 25. prosince 1991, Michail Gorbačov rezignoval na post prezidenta Sovětského svazu, čímž tato funkce zanikla. Rozpad SSSR znamenal konec studené války. Rozpad SSSR přinesl pro postsovětské republiky enormní ekonomické potíže a hospodářský propad, který byl horší než Velká hospodářská krize v USA ve 30. letech 20. století. Některé, jako baltské státy, se z propadu poměrně rychle zotavily, jiné však dodnes mají nižší HDP na hlavu než v roce 1991. Některé státy, např. baltské státy a Gruzie, se rovněž od Ruska odvrátily a orientují se na spolupráci s Evropskou unií a NATO, zatímco jiné, například Bělorusko a Kazachstán, udržují nadále s Ruskem úzké styky a jsou členy ruských organizací jako je Eurasijský ekonomický svaz. (cs)
كان تفكك الاتحاد السوفيتي إشارة لانتهاء الوجود القانوني لدولة اتحاد الجمهوريات السوفيتية الاشتراكية. وقد حدث ذلك التفكك في 26 ديسمبر 1991. عقب إصدار مجلس السوفييت الأعلى للاتحاد السوفييتي الإعلان رقم (H-142) والذي أُعلِن فيه الاعتراف باستقلال الجمهوريات السوفيتية السابقة، وإنشاء رابطة الدول المستقلة لتحل محل الاتحاد السوفيتي. قبل يوم من ذلك الإعلان. وفي 25 ديسمبر 1991 قام الرئيس الأخير للاتحاد السوفيتي والحاكم الثامن له منذ إنشائه، ميخائيل غورباتشوف بإعلان استقالته في خطاب وجهه إلى الشعب السوفيتي عبر التلفزيون الرسمي للاتحاد السوفيتي.و أشار في الخطاب إلى أن مكتب رئيس اتحاد الجمهوريات السوفيتية الاشتراكية قد تم إلغائه. وأعلن تسليم كافة سلطاته الدستورية بما فيها السلطة على الأسلحة النووية الروسية، إلى الرئيس الروسي بوريس يلتسن. عقب خطابه ذاك غادر غورباتشوف مبنى الكرملين تحت جنح الظلام. وفي 07:32 مساءً بتوقيت موسكو، تم إنزال علم الاتحاد السوفيتي الأحمر عن مبنى الكرملين للمرة الأخيرة في التاريخ. ورُفِع محله علم روسيا ثلاثي الألوان. قبل الحل الرسمي للاتحاد، وخلال الفترة أغسطس 1991 إلى ديسمبر 1991، جميع الجمهوريات المكونة للاتحاد، بما فيها روسيا نفسها، أعلنت انفصالها عن الاتحاد بشكل فردي. وقبل أسبوع من الحل الرسمي للاتحاد، اجتمع ممثلو 11 دولة مكونة للاتحاد السوفيتي -باستثناء دول البلطيق وجورجيا- ووقعوا بروتوكول ألما آتا الذي تم فيه إنشاء رابطة الدول المستقلة. وأعلن البروتوكول صراحة حل اتحاد الجمهوريات الاشتراكية السوفيتية وأشار إلى أن الاتحاد السوفيتي لم يعد موجوداً قانونياً كدولة. على الصعيد الدولي مَثّل تفكك الاتحاد السوفيتي نهاية الحرب الباردة. حيث ساعدت ثورات عام 1989 إضافة إلى تفكك الاتحاد على نهاية العداء المستمر منذ عقود بين منظمة حلف شمال الأطلسي (الناتو) وحلف وارسو، والذي كان السمة المميزة للحرب الباردة. أمّا على الصعيد الداخلي للدول السوفيتية السابقة فقد احتفظت الجمهوريات السوفيتية السابقة بعلاقات وثيقة مع الاتحاد الروسي الذي يمثل الخليفة السياسية للاتحاد. وشكّلت روسيا والجمهوريات السوفيتية السابقة العديد من المنظمات التعاونية مثل المجموعة الاقتصادية الأوروآسيوية، والدولة الاتحادية بين روسيا وبيلاروسيا، والاتحاد الجمركي الأوراسي، والمجموعة الاقتصادية الأوروآسيوية لتعزيز التعاون الاقتصادي والأمني. كما تحاول بعض دول الاتحاد السوفيتي السابقة الانضمام إلى حلف شمال الأطلسي، لتعزيز الاستقلال العسكري والاقتصادي من روسيا. (ar)
Der Zerfall der Sowjetunion war ein mehrjähriger Prozess der Desintegration der föderalen Strukturen und des Autoritätsverlusts der Zentralgewalt in der UdSSR. Deren Zerfall in fünfzehn unabhängige Staaten begann mit der Unabhängigkeitserklärung Litauens am 11. März 1990, beschleunigte sich nach dem gescheiterten Augustputsch in Moskau 1991 und endete mit den Belowescher Vereinbarungen zwischen den Präsidenten von Russland, der Ukraine und Belarus am 8. Dezember 1991 Boris Jelzin, Leonid Krawtschuk und Stanislau Schuschkewitsch. In den Belowescher Vereinbarungen wurde festgestellt, dass „die UdSSR als völkerrechtliches Subjekt sowie als geopolitische Realität […] ihre Existenz beendet“ habe. Zugleich wurde der Vertrag zur Schaffung der UdSSR von 1922 außer Kraft gesetzt und die Gemeinschaft Unabhängiger Staaten gegründet. Dieser Beschluss wurde am 21. Dezember 1991 in der Erklärung von Alma-Ata von den Führern der übrigen autonomen Republiken der UdSSR mit Ausnahme der drei baltischen Staaten und Georgiens bestätigt. Nach dem Rücktritt des letzten Präsidenten der UdSSR am 25. Dezember 1991 Michail Gorbatschow endete deren Existenz am 26. Dezember 1991. Die Auflösung des weltgrößten sozialistischen Staates markierte zugleich das Ende des Kalten Krieges. (de)
Η Σοβιετική Ένωση διαλύθηκε στις 26 Δεκεμβρίου 1991. Ήταν αποτέλεσμα της διακήρυξης 142-Н του Ανωτάτου Σοβιέτ της Σοβιετικής Ένωσης. Η διακήρυξη επιβεβαίωσε την ανεξαρτησία των πρώην Σοβιετικών δημοκρατιών και ίδρυσε την Κοινοπολιτεία των Ανεξάρτητων Κρατών (ΚΑΚ), παρόλο που πέντε από τους υπογράφοντες το επικύρωσαν πολύ αργότερα ή δεν το έκαναν καθόλου. Την προηγούμενη μέρα, ο πρόεδρος της Σοβιετικής Ένωσης Μιχαήλ Γκορμπατσώφ, ο όγδοος και τελευταίος ηγέτης της Σοβιετικής Ένωσης, παραιτήθηκε και έδωσε τις εξουσίες του - συμπεριλαμβανομένων των κωδικών εκτόξευσης των Σοβιετικών πυρηνικών πυραύλων (Τσεγκέτ) – στον Ρώσο πρόεδρο Μπόρις Γέλτσιν. Εκείνο το βράδυ, στις 7:32 μ.μ. η Σοβιετική σημαία υπεστάλη από το Κρεμλίνο για τελευταία φορά και αντικαταστάθηκε με την προεπαναστατική Ρωσική σημαία. Προηγουμένως, από τον Αύγουστο έως τον Δεκέμβριο, όλες οι ενωσιακές δημοκρατίες, συμπεριλαμβανομένης της Ρωσίας, είχαν ανακηρύξει ανεξαρτησία. Την εβδομάδα πριν την επίσημη διάλυση της ένωσης, 11 δημοκρατίες υπέγραψαν το Πρωτόκολλο της Άλμα-Άτα, ιδρύοντας επίσημα τον ΚΑΚ και ανακηρύσσοντας ότι η Σοβιετική Ένωση είχε σταματήσει να υπάρχει. Οι Επαναστάσεις του 1989 και η διάλυση της ΕΣΣΔ (ρωσικά: распад СССР) επίσης σήμαναν το τέλος του Ψυχρού Πολέμου. Αρκετές από τις Πρώην Σοβιετικές Δημοκρατίες διατήρησαν στενούς δεσμούς με την Ρωσική Ομοσπονδία και σχημάτισαν οργανισμούς όπως η Κοινοπολιτεία των Ανεξάρτητων Κρατών, η Ευρασιατική Οικονομική Κοινότητα, το (προταχθείσα συνομοσπονδία μεταξύ της Ρωσίας και της Λευκορωσίας), η Ευρασιατική Τελωνειακή Ένωση και η Ευρασιατική Οικονομική Ένωση για να ενισχύσουν την οικονομική συνεργασία και την συνεργασία για την ασφάλεια. Στον αντίποδα, τα Βαλτικά κράτη έχουν γίνει μέλη του NATO και της Ευρωπαϊκής Ένωσης. (el)
La dissolvo de Sovetunio oficiale okazis la 25-an de decembro 1991. Tio estigis la kreadon de la 15 respublikoj de Sovetunio kiel sendependaj suverenaj ŝtatoj. La dissolvo de la plej granda komunista ŝtato en la mondo markis ankaŭ la finon de la Malvarma Milito. (eo)
The dissolution of the Soviet Union was the process of internal disintegration within the Soviet Union (USSR) which resulted in the end of the country's and its federal government's existence as a sovereign state, thereby resulting in its constituent republics gaining full sovereignty on 26 December 1991. It brought an end to General Secretary Mikhail Gorbachev's (later also President) effort to reform the Soviet political and economic system in an attempt to stop a period of political stalemate and economic backslide. The Soviet Union had experienced internal stagnation and ethnic separatism. Although highly centralized until its final years, the country was made up of fifteen top-level republics that served as homelands for different ethnicities. By late 1991, amid a catastrophic political crisis, with several republics already departing the Union and the waning of centralized power, the leaders of three of its founding members declared that the Soviet Union no longer existed. Eight more republics joined their declaration shortly thereafter. Gorbachev resigned in December 1991 and what was left of the Soviet parliament voted to end itself. The process began with growing unrest in the Union's various constituent national republics developing into an incessant political and legislative conflict between them and the central government. Estonia was the first Soviet republic to declare state sovereignty inside the Union on 16 November 1988. Lithuania was the first republic to declare full independence restored from the Soviet Union by the Act of 11 March 1990 with its Baltic neighbours and the Southern Caucasus republic of Georgia joining it in a course of two months. In August 1991, communist hardliners and military elites tried to overthrow Gorbachev and stop the failing reforms in a coup, but failed. The turmoil led to the government in Moscow losing most of its influence, and many republics proclaiming independence in the following days and months. The secession of the Baltic states was recognized in September 1991. The Belovezh Accords were signed on 8 December by President Boris Yeltsin of Russia, President Kravchuk of Ukraine, and Chairman Shushkevich of Belarus, recognising each other's independence and creating the Commonwealth of Independent States (CIS) to replace the Soviet Union. Kazakhstan was the last republic to leave the Union, proclaiming independence on 16 December. All the ex-Soviet republics, with the exception of Georgia and the Baltic states, joined the CIS on 21 December, signing the Alma-Ata Protocol. On 25 December, Gorbachev resigned and turned over his presidential powers—including control of the nuclear launch codes—to Yeltsin, who was now the first president of the Russian Federation. That evening, the Soviet flag was lowered from the Kremlin and replaced with the Russian tricolour flag. The following day, the Supreme Soviet of the USSR's upper chamber, the Soviet of the Republics formally dissolved the Union. In the aftermath of the Cold War, several of the former Soviet republics have retained close links with Russia and formed multilateral organizations such as the CIS, the Collective Security Treaty Organization (CSTO), the Eurasian Economic Union (EAEU), and the Union State, for economic and military cooperation. On the other hand, the Baltic states and most of the former Warsaw Pact states became part of the European Union and joined NATO, while some of the other former Soviet republics like Ukraine, Georgia and Moldova have been publicly expressing interest in following the same path since the 1990s. (en)
Sobietar Batasunaren desegitea herrialde haren ekonomia, egitura soziala eta politikoa desegin zituen prozesua izan zen. 1991ko abenduaren 25ean Gobernu Federala desegitea eragin zuen, eta Sobietar Batasuneko kide ziren errepubliken independentzia. Hauek izan ziren estatu berriak: * Armenia * Azerbaijan * Bielorrusia * Estonia * Georgia * Kazakhstan * Kirgizistan * Letonia * Lituania * Moldavia * Uzbekistan * Errusia * Tajikistan * Turkmenistan * Ukraina Hainbat hamarkadaz, SESBek garapen militarra bultzatu zuen ekonomia ahaztuz eta ez zegoen hazkunde ekonomikorik. Huts egindako erreformen saiakerek, ekonomia geldiak eta Afganistango gerrak arrenkura sortu zuten biztanlerian, batez ere Errepublika Baltikoetan eta Ekialdeko Europan. Mikhail Gorbatxoven erreformak egiteko saiakerak, perestroika eta glasnost izenekoak, Moskuko gobernuaren aurkako kritikak sortu zituzten. Gainera, 1985ean eta 1986an petrolioaren prezioa jaitsi eta ale erosteko behar zituzten dibisak desagertu ziren. Errepublika batzuetan nazionalismoa berpiztu zen, independentziaren aldeko ahotsak ugarituz. 1991ko abuztuan estatu-kolpea porrot egin ondoren, ustekabean lasterragotu ziren gertakariak. Gorbatxovek abenduaren 25ean dimititu zuen, eta hurrengo egunean Sobiet Nagusiak batasunaren desegitea onartu zuen, Errusia nazioartean bere ordezkaria izanik. (eu)
La dislocation de l'URSS, également dénommée dissolution de l’URSS, éclatement de l'URSS, effondrement de l’URSS ou encore chute de l'URSS, se produisit le 26 décembre 1991 lorsque le Soviet suprême de l'Union soviétique et le Soviet des Républiques du Soviet suprême de l'Union soviétique, par la déclaration n° 142-N (N = Н en russe) créèrent la Communauté des États indépendants (CEI) et reconnurent officiellement la séparation, intervenue dans les mois précédents, des républiques de l'Union des républiques socialistes soviétiques (URSS), reconnaissant ainsi formellement la disparition de l'Union soviétique en tant qu'État et sujet du droit international. La veille, le 25 décembre, le président soviétique Mikhaïl Gorbatchev, huitième et dernier dirigeant de l'URSS, avait démissionné, déclarant son poste supprimé et transférant ses pouvoirs, y compris le contrôle des codes de lancement de missiles nucléaires, au président de la fédération de Russie, Boris Eltsine. Ce soir-là, à 19 h 32, le drapeau soviétique fut abaissé pour la dernière fois du Kremlin et fut, le lendemain à l'aube, remplacé par le drapeau russe pré-révolutionnaire. Auparavant, d'août à décembre, les quinze républiques soviétiques, Russie comprise, avaient fait sécession de l’Union soviétique et ainsi dénoncé le Traité sur la création de l'URSS. La semaine précédant la dissolution officielle, onze républiques signèrent les accords d'Alma-Ata établissant officiellement la CEI et déclarant que l'URSS avait cessé d'exister. Les révolutions de 1989 et la dissolution de l'URSS marquèrent également la fin de la guerre froide et le début des conflits post-soviétiques. Plusieurs des anciennes républiques soviétiques, comme la Biélorussie, l'Ukraine, la Moldavie, l'Arménie et les cinq d'Asie centrale maintinrent des liens étroits avec la fédération de Russie et formèrent des organisations multilatérales telles que la CEI, la Communauté économique eurasienne, l'union de la Russie et de la Biélorussie, l'union douanière de l'Union eurasiatique et l'Union économique eurasienne afin de renforcer la coopération économique et en matière de sécurité. En revanche, les pays baltes rejoignirent l'OTAN et l'Union européenne. (fr)
La disolución de la Unión Soviética o la disolución de la URSS (en ruso, распа́д Сове́тского Сою́за, romanización raspád Sovétskogo Soyúza) fue la desintegración de las estructuras políticas federales y el Gobierno central de la Unión de Repúblicas Socialistas Soviéticas (URSS), que culminó con la independencia de las quince repúblicas de la Unión Soviética entre el 11 de marzo de 1990 y el 26 de diciembre de 1991. El Tratado de Belavezha (en ruso, Беловежские соглашения, en bielorruso, Белавежскія пагадненні, en ucraniano, Біловезькі угоди) fue un acuerdo firmado el 8 de diciembre de 1991 principalmente por los presidentes de la RSFS de Rusia, de la RSS de Ucrania y del Sóviet Supremo de la RSS de Bielorrusia (Borís Yeltsin, Leonid Kravchuk y Stanislav Shushkévich, respectivamente) en la reserva natural de Belovézhskaya Puscha. La firma del Tratado fue comunicada por teléfono al presidente de la Unión Soviética Mijaíl Gorbachov por Stanislav Shushkévich. Estos acuerdos declararon la disolución oficial de la URSS —al poner fin a la vigencia del Tratado de Creación de la URSS (1922)— y el establecimiento de Estados en las antiguas Repúblicas de la Unión Soviética. La disolución del Estado socialista más grande del mundo también marcó el fin de la Guerra Fría. En resumen, en 1991 la Unión Soviética, que era la superpotencia del bloque socialista, se derrumbó económica y territorialmente debido a las reformas llevadas a cabo por Mijaíl Gorbachov en vista del colapso económico de la Unión Soviética. Conocidas como la perestroika, consistían en pasar rápidamente de una economía planificada socialista a una economía de capitalismo de Estado similar a China; a ellas se oponía, sin embargo, la parte más conservadora del Partido Comunista. Este rápido intento de transición provocó la dislocación del entramado industrial y agrícola de la URSS: el país virtualmente se paralizó, la inflación se disparó y aumentó la pobreza y las consiguientes protestas sociales se canalizaron a través del nacionalismo. La desintegración de la Unión Soviética está claramente relacionada con el contexto surgido tras el fin de la Guerra Fría y la disolución de otros países del bloque oriental, como la disolución de Yugoslavia y la disolución de Checoslovaquia. A diferencia de Checoslovaquia, no fue una disolución totalmente pacífica y prueba de ello es la existencia todavía de conflictos latentes, como los de Abjasia, Osetia del Sur, Nagorno Karabaj, Transnistria, Chechenia o Crimea. Pero, a diferencia de Yugoslavia, tampoco degeneró en una guerra abierta, como fueron las guerras yugoslavas. (es)
Berikut ini adalah sejarah Uni Soviet hingga pembubarannya pada bulan Desember 1991. (in)
소련의 붕괴는 1991년 12월 26일 소련 최고평의회의 142-Н 선언으로 일어났다. 이 선언문은 모든 소련의 공화국의 독립을 인정하며 독립국가연합(CIS) 수립을 허용하는 안이었다. 그 전날인 1991년 12월 25일엔 소련의 대통령이자 소련의 지도자였던 미하일 고르바초프가 대통령직을 사임하고 소련 지도부를 해체했으며 소련의 핵무기 발사 시스템을 포함한 전권을 러시아의 대통령 보리스 옐친에게 승계했다. 이날 저녁 7시 32분, 모스크바 크렘린에 마지막으로 소련의 국기가 내려가고 혁명 이전에 사용된 러시아의 국기가 계양되었다. 그보다 전인 1991년 8월부터 12월 사이에는 러시아를 포함한 소련의 모든 공화국들이 연방에 탈퇴하거나 소련 수립 조약에 탈퇴했다. 연방이 공식적으로 해체되기 일주일 전, 소련의 11개 공화국은 소련 해체에 합의하고 CIS 수립을 선언한 알마아타 조약에 서명했다. 1989년 혁명과 소련의 붕괴는 냉전 종식의 신호탄이었다. 전 소비에트 국가들 중 몇몇은 독립국가연합, 유라시아 경제 공동체, 러시아 벨라루스 연맹국, 유라시아 관세동맹, 유라시아 경제 연합 등을 통해 소련 붕괴 이후에도 러시아와 긴밀한 유대 관계를 맺고 있다. 반면에 발트 3국은 북대서양 조약 기구(NATO)와 유럽 연합(EU)에 가입하며 서구권과 긴밀한 유대 관계를 맺고 있다. (ko)
ソビエト連邦の崩壊（ソビエトれんぽうのほうかい、ソ連崩壊）とは、1988年 - 1991年にかけてソビエト社会主義共和国連邦が内部分裂を起こし、単一の主権国家としての存続を終了した出来事である。 (ja)
La dissoluzione dell'Unione Sovietica fu il processo di disgregazione che coinvolse il sistema politico, economico e la struttura sociale dell'Unione Sovietica, compreso tra il 19 gennaio 1990 e il 31 dicembre 1991, portando alla scomparsa dell'Unione Sovietica, all'indipendenza delle repubbliche sovietiche e alla restaurazione dell'indipendenza nelle repubbliche baltiche, dando così nascita ai cosiddetti Stati post-sovietici. Ex repubbliche sovietiche in ordine alfabetico: * 1. RSS Armena * 2. RSS Azera * 3. RSS Bielorussa * 4. RSS Estone * 5. RSS Georgiana * 6. RSS Kazaka * 7. RSS Kirghiza * 8. RSS Lettone * 9. RSS Lituana * 10. RSS Moldava * 11. RSFS Russa * 12. RSS Tagika * 13. RSS Turkmena * 14. RSS Ucraina * 15. RSS Uzbeka (it)
Het uiteenvallen van de Sovjet-Unie is een van de belangrijkste gebeurtenissen uit de late 20e eeuw, alsmede een van de belangrijkste gebeurtenissen uit de geschiedenis van Rusland. Het uiteenvallen van deze supermacht was het gevolg van een reeks gebeurtenissen tussen 19 januari 1990 en 31 december 1991. Deze waren op hun beurt een gevolg van het verzwakken en stagnatie van de Sovjet-Unie in de nadagen van Leonid Brezjnev en het beleid van 'glasnost' (openheid) en 'perestrojka' (hervorming) van Sovjetleider Gorbatsjov. Verschillende socialistische sovjetrepublieken grepen dit aan op de golven van oplevend nationalisme om hun onafhankelijkheid uit te roepen, waarna uiteindelijk eind 1991 de Sovjet-Unie ontbonden werd. (nl)
Rozpad ZSRR – proces rozpadu Związku Socjalistycznych Republik Radzieckich (ówcześnie największego państwa świata) zapoczątkowany ogłoszeniem suwerenności przez Estońską SRR 16 listopada 1988 i zakończony deklaracją o samorozwiązaniu ZSRR uchwaloną przez Radę Najwyższą ZSRR 26 grudnia 1991. W okresie tym wszystkie piętnaście republik ZSRR ogłosiło suwerenność, wystąpiło z ZSRR i stało się niepodległymi państwami. (pl)
Sovjetunionens upplösning (ryska: распад СССР) är den process som slutligen ledde till att Sovjetunionen upplöstes den 31 december 1991. Estland, Lettland och Litauen hade redan i september samma år åter blivit självständiga stater. Händelsen relateras ofta till Michail Gorbatjovs tid som generalsekreterare för Sovjetunionens kommunistiska parti., de ekonomiska problemen under sent 1980-tal och tidigt 1990-tal. samt Augustikuppen och slutet på Kalla kriget. När Michail Gorbatjov blev Sovjetunionens ledare i mars 1985 införde han reformprogrammen perestrojka och glasnost. Han hoppades på att hans reformer skulle rädda Sovjetunionens ekonomi, resultatet blev dock inte som han tänkte sig. Den ekonomiska förändringen ledde efter några år till livsmedelsbrist och svår inflation och den ökade demokratin ledde till att många grupper i olika delar av landet började kräva politisk frihet. I augusti 1991 gjorde åtta av Michail Gorbatjovs närmaste män en statskupp, den så kallade augustikuppen, och tog över makten. Kuppmakarna ville återinföra den gamla ordningen, men kuppen misslyckade, sedan stora delar av befolkningen, samt arméns och även den ryska delrepublikens president Boris Jeltsin gjort motstånd. Efter kuppen kunde Michail Gorbatjov återgå till sin post, men hade i praktiken förlorat sin makt till Boris Jeltsin. Som Rysslands president erkände Boris Jeltsin de baltiska staternas självständighet och upplöste kommunistpartiet. Den 31 december 1991 upplöstes Sovjetunionen och ersattes av 15 självständiga stater (Armenien, Azerbajdzjan, Estland, Georgien, Kazakstan, Kirgizistan, Lettland, Litauen, Moldavien, Ryssland, Tadzjikistan, Turkmenistan, Ukraina, Uzbekistan och Vitryssland). (sv)
A dissolução da União Soviética ocorreu em 26 de dezembro de 1991, como resultado da declaração nº. 142-Н do Soviete Supremo da União Soviética. A declaração reconheceu a independência das antigas repúblicas soviéticas e criou a Comunidade de Estados Independentes (CEI). No dia anterior, o presidente soviético Mikhail Gorbachev, o oitavo e último líder da União Soviética, renunciou, declarou seu cargo extinto e entregou seus poderes - incluindo o controle dos códigos do arsenal nuclear soviético - para o presidente russo, Boris Iéltsin. Naquela noite às 19h32, a bandeira soviética foi baixada do Kremlin de Moscou pela última vez e a substituída pela bandeira russa pré-revolucionária. Anteriormente, de agosto a dezembro, todas as repúblicas individualmente, incluindo a própria Rússia, se separaram da União. Na semana anterior da dissolução formal da URSS, 15 repúblicas - todas, exceto os Estados bálticos e a Geórgia - assinaram o Protocolo de Alma-Ata estabelecendo formalmente a CEI e declarando que a União Soviética tinha deixado de existir. As revoluções de 1989 e a dissolução da URSS também assinalaram o fim da Guerra Fria. Várias das ex-repúblicas soviéticas têm mantido laços estreitos com a Federação Russa, o Estado sucessor da URSS, e formaram organizações multilaterais, como a Comunidade Econômica Eurasiática, a União da Rússia e Bielorrússia, a União Aduaneira da Eurásia e a União Econômica Eurasiática para reforçar a cooperação econômica e militar. Algumas, no entanto, se distanciaram e se juntaram à Organização do Tratado do Atlântico Norte (OTAN) e à União Europeia. (pt)
Распад СССР — прекращение существования Союза Советских Социалистических Республик вследствие процессов системной дезинтеграции, имевших место в социальной структуре, народном хозяйстве, общественно-политическом и государственном устройстве страны. Процесс распада начался во второй половине 1980-х годов в ходе перестройки, когда Генеральный секретарь ЦК КПСС (1985—1991) М. С. Горбачёв инициировал проведение реформ, направленных на экономическое ускорение, гласность и демократизацию государственной и общественно-политической деятельности. Одним из главных признаков и проявлений распада СССР явилось стремление союзных республик к большей государственной и экономической независимости от союзного центра («Парад суверенитетов»); в сентябре 1991 года союзный центр и главы союзных республик признали независимость Латвии, Литвы и Эстонии. В течение последних лет существования СССР на его территории начались или получили новый импульс ряд межнациональных конфликтов (Карабахский конфликт, грузино-абхазский конфликт и грузино-южноосетинский конфликт, конфликт в Приднестровье и др.), произошёл экономический кризис. 17 марта 1991 года на территории страны прошёл всесоюзный референдум о сохранении СССР. На вопрос о «необходимости сохранения СССР как обновлённой федерации равноправных суверенных республик» положительно ответили свыше 76 % участников голосования. После референдума стартовал Новоогарёвский процесс, который должен был завершиться подписанием договора о создании Союза Суверенных Государств, объявлявшегося преемником СССР, однако этого не произошло в связи с событиями в Москве 18—21 августа 1991 года. Распад Союза ССР завершился подписанием Беловежских соглашений и Алма-Атинской декларации 8 и 21 декабря 1991 года соответственно, которые учредили конфедеративный союз большинства бывших советских республик Содружество Независимых Государств. 25 декабря 1991 года президент СССР Михаил Горбачёв сложил свои полномочия, а на следующий день, 26 декабря 1991 года, Совет Республик Верховного Совета СССР принял декларацию о прекращении существования СССР. Прекращение существования СССР имело социальные, политические, экономические и иные последствия. В частности, непосредственно с распадом Союза ССР обрели государственную самостоятельность 15 бывших союзных республик. Распад СССР явился символической вехой в истории последнего периода Холодной войны, хотя это противостояние фактически завершилось после подписания Парижской хартии (1990). На территории бывшего Союза обострились, перешли в фазу вооружённых столкновений межнациональные конфликты. В Российской Федерации началось проведение экономических реформ; с разгоном Съезда народных депутатов и Верховного совета России в 1993 году в стране был ликвидирован институт власти Советов. К 1995 году завершился распад единой рублёвой зоны. С подписанием соглашений о разделе бывшего Черноморского флота ВМФ СССР в 1997 году в целом завершился раздел Вооружённых сил СССР. Распад СССР повлёк за собой развитие советской ностальгии среди части населения бывших союзных республик, которые условно объединяются термином «постсоветское пространство». (ru)
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року. Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав. Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неєвропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть. Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав. Після холодної війни декілька колишніх радянських республік зберегли тісні зв’язки з Російською Федерацією та створили багатосторонні організації, такі як ОДКБ, СНД, Євразійське економічне співтовариство, Союзна держава, Євразійський митний союз та Євразійський економічний союз, для економічного та військового співробітництва. З іншого боку, балтійські країни та більшість колишніх держав Варшавського договору стали частиною Європейського Союзу та приєдналися до НАТО, тоді як деякі інші колишні радянські республіки, такі як Україна, Грузія та Молдова, публічно висловлювали зацікавленість у тому, щоб йти тим самим шляхом з 1990-х років. (uk)
苏联解体（俄語：Распад СССР）以发生在1991年12月25日的苏联总统米哈伊尔·戈尔巴乔夫辞职为象徵，蘇聯最高蘇維埃于次日（1991年12月25日晚）通過決議宣佈苏联停止存在，立国69年的苏联從此正式解體，蘇聯作為主權國家不復存在，原本15個蘇聯加盟共和國也恢復了主權國家地位。苏联解体代表着自第二次世界大战结束后持续了近半个世纪的冷战和两极格局的结束，并且使在雅尔塔会议形成的雅尔塔体系瓦解，很多原来被苏联控制的欧洲主權国家在苏联解体后获得了真正的外交自主权，美国也在苏联解体后成为世界上唯一的超级大国。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:location

Artsakh (en)
Chechnya (en)
Gagauzia (en)
Tatarstan (en)
Transnistria (en)
(en)
→ (en)
Nakhchivan (en)
former Soviet republics: (en)
unrecognized breakaway states: (en)
→ Ukraine (en)

dbp:partof

the Cold War and the Revolutions of 1989 (en)

dbp:url

https://web.archive.org/web/20171010070730/http:/library.gwu.edu/ead/ms2203.xml

dcterms:subject

rdfs:comment

La dissolvo de Sovetunio oficiale okazis la 25-an de decembro 1991. Tio estigis la kreadon de la 15 respublikoj de Sovetunio kiel sendependaj suverenaj ŝtatoj. La dissolvo de la plej granda komunista ŝtato en la mondo markis ankaŭ la finon de la Malvarma Milito. (eo)
Berikut ini adalah sejarah Uni Soviet hingga pembubarannya pada bulan Desember 1991. (in)
ソビエト連邦の崩壊（ソビエトれんぽうのほうかい、ソ連崩壊）とは、1988年 - 1991年にかけてソビエト社会主義共和国連邦が内部分裂を起こし、単一の主権国家としての存続を終了した出来事である。 (ja)
Het uiteenvallen van de Sovjet-Unie is een van de belangrijkste gebeurtenissen uit de late 20e eeuw, alsmede een van de belangrijkste gebeurtenissen uit de geschiedenis van Rusland. Het uiteenvallen van deze supermacht was het gevolg van een reeks gebeurtenissen tussen 19 januari 1990 en 31 december 1991. Deze waren op hun beurt een gevolg van het verzwakken en stagnatie van de Sovjet-Unie in de nadagen van Leonid Brezjnev en het beleid van 'glasnost' (openheid) en 'perestrojka' (hervorming) van Sovjetleider Gorbatsjov. Verschillende socialistische sovjetrepublieken grepen dit aan op de golven van oplevend nationalisme om hun onafhankelijkheid uit te roepen, waarna uiteindelijk eind 1991 de Sovjet-Unie ontbonden werd. (nl)
Rozpad ZSRR – proces rozpadu Związku Socjalistycznych Republik Radzieckich (ówcześnie największego państwa świata) zapoczątkowany ogłoszeniem suwerenności przez Estońską SRR 16 listopada 1988 i zakończony deklaracją o samorozwiązaniu ZSRR uchwaloną przez Radę Najwyższą ZSRR 26 grudnia 1991. W okresie tym wszystkie piętnaście republik ZSRR ogłosiło suwerenność, wystąpiło z ZSRR i stało się niepodległymi państwami. (pl)
苏联解体（俄語：Распад СССР）以发生在1991年12月25日的苏联总统米哈伊尔·戈尔巴乔夫辞职为象徵，蘇聯最高蘇維埃于次日（1991年12月25日晚）通過決議宣佈苏联停止存在，立国69年的苏联從此正式解體，蘇聯作為主權國家不復存在，原本15個蘇聯加盟共和國也恢復了主權國家地位。苏联解体代表着自第二次世界大战结束后持续了近半个世纪的冷战和两极格局的结束，并且使在雅尔塔会议形成的雅尔塔体系瓦解，很多原来被苏联控制的欧洲主權国家在苏联解体后获得了真正的外交自主权，美国也在苏联解体后成为世界上唯一的超级大国。 (zh)
كان تفكك الاتحاد السوفيتي إشارة لانتهاء الوجود القانوني لدولة اتحاد الجمهوريات السوفيتية الاشتراكية. وقد حدث ذلك التفكك في 26 ديسمبر 1991. عقب إصدار مجلس السوفييت الأعلى للاتحاد السوفييتي الإعلان رقم (H-142) والذي أُعلِن فيه الاعتراف باستقلال الجمهوريات السوفيتية السابقة، وإنشاء رابطة الدول المستقلة لتحل محل الاتحاد السوفيتي. عقب خطابه ذاك غادر غورباتشوف مبنى الكرملين تحت جنح الظلام. وفي 07:32 مساءً بتوقيت موسكو، تم إنزال علم الاتحاد السوفيتي الأحمر عن مبنى الكرملين للمرة الأخيرة في التاريخ. ورُفِع محله علم روسيا ثلاثي الألوان. (ar)
La dissolució de la Unió Soviètica o la dissolució de l'URSS (en rus: распа́д Сове́тского Сою́за, romanitzat: raspád Sovétskogo Soyúza) va ser la desintegració de les estructures polítiques federals i del govern central de la Unió de Repúbliques Socialistes Soviètiques (URSS), que va culminar amb la independència de les quinze Repúbliques de la Unió Soviètica entre l'11 de març de 1990 i el 25 de desembre de 1991. Els Acords de Belaveja (rus: Беловежские соглашения, bielorús: Белавежскія пагадненні, ucraïnès: Біловезькі угоди) va ser un acord internacional firmat el 8 de desembre de 1991 pels presidents de l'RSFS de Rússia, l'RSS d'Ucraïna i l'RSS de Bielorússia (Borís Ieltsin, Leonid Kravtxuk i , respectivament) en la reserva natural del Bosc de Białowieża. La firma dels Acords va ser com (ca)
Svaz sovětských socialistických republik zanikl dne 26. prosince 1991 deklarací č. 142-H Nejvyššího sovětu Sovětského svazu, který oficiálně uznal rozpuštění Sovětského svazu jako státu a subjektu mezinárodního práva. Deklarace uznala nezávislost dvanácti svazových republik a vytvořila Společenství nezávislých států. Předchozího dne, 25. prosince 1991, Michail Gorbačov rezignoval na post prezidenta Sovětského svazu, čímž tato funkce zanikla. Rozpad SSSR znamenal konec studené války. (cs)
Der Zerfall der Sowjetunion war ein mehrjähriger Prozess der Desintegration der föderalen Strukturen und des Autoritätsverlusts der Zentralgewalt in der UdSSR. Deren Zerfall in fünfzehn unabhängige Staaten begann mit der Unabhängigkeitserklärung Litauens am 11. März 1990, beschleunigte sich nach dem gescheiterten Augustputsch in Moskau 1991 und endete mit den Belowescher Vereinbarungen zwischen den Präsidenten von Russland, der Ukraine und Belarus am 8. Dezember 1991 Boris Jelzin, Leonid Krawtschuk und Stanislau Schuschkewitsch. In den Belowescher Vereinbarungen wurde festgestellt, dass „die UdSSR als völkerrechtliches Subjekt sowie als geopolitische Realität […] ihre Existenz beendet“ habe. Zugleich wurde der Vertrag zur Schaffung der UdSSR von 1922 außer Kraft gesetzt und die Gemeinschaf (de)
Η Σοβιετική Ένωση διαλύθηκε στις 26 Δεκεμβρίου 1991. Ήταν αποτέλεσμα της διακήρυξης 142-Н του Ανωτάτου Σοβιέτ της Σοβιετικής Ένωσης. Η διακήρυξη επιβεβαίωσε την ανεξαρτησία των πρώην Σοβιετικών δημοκρατιών και ίδρυσε την Κοινοπολιτεία των Ανεξάρτητων Κρατών (ΚΑΚ), παρόλο που πέντε από τους υπογράφοντες το επικύρωσαν πολύ αργότερα ή δεν το έκαναν καθόλου. Την προηγούμενη μέρα, ο πρόεδρος της Σοβιετικής Ένωσης Μιχαήλ Γκορμπατσώφ, ο όγδοος και τελευταίος ηγέτης της Σοβιετικής Ένωσης, παραιτήθηκε και έδωσε τις εξουσίες του - συμπεριλαμβανομένων των κωδικών εκτόξευσης των Σοβιετικών πυρηνικών πυραύλων (Τσεγκέτ) – στον Ρώσο πρόεδρο Μπόρις Γέλτσιν. Εκείνο το βράδυ, στις 7:32 μ.μ. η Σοβιετική σημαία υπεστάλη από το Κρεμλίνο για τελευταία φορά και αντικαταστάθηκε με την προεπαναστατική Ρωσική σημαί (el)
The dissolution of the Soviet Union was the process of internal disintegration within the Soviet Union (USSR) which resulted in the end of the country's and its federal government's existence as a sovereign state, thereby resulting in its constituent republics gaining full sovereignty on 26 December 1991. It brought an end to General Secretary Mikhail Gorbachev's (later also President) effort to reform the Soviet political and economic system in an attempt to stop a period of political stalemate and economic backslide. The Soviet Union had experienced internal stagnation and ethnic separatism. Although highly centralized until its final years, the country was made up of fifteen top-level republics that served as homelands for different ethnicities. By late 1991, amid a catastrophic politic (en)
La disolución de la Unión Soviética o la disolución de la URSS (en ruso, распа́д Сове́тского Сою́за, romanización raspád Sovétskogo Soyúza) fue la desintegración de las estructuras políticas federales y el Gobierno central de la Unión de Repúblicas Socialistas Soviéticas (URSS), que culminó con la independencia de las quince repúblicas de la Unión Soviética entre el 11 de marzo de 1990 y el 26 de diciembre de 1991. El Tratado de Belavezha (en ruso, Беловежские соглашения, en bielorruso, Белавежскія пагадненні, en ucraniano, Біловезькі угоди) fue un acuerdo firmado el 8 de diciembre de 1991 principalmente por los presidentes de la RSFS de Rusia, de la RSS de Ucrania y del Sóviet Supremo de la RSS de Bielorrusia (Borís Yeltsin, Leonid Kravchuk y Stanislav Shushkévich, respectivamente) en la (es)
Sobietar Batasunaren desegitea herrialde haren ekonomia, egitura soziala eta politikoa desegin zituen prozesua izan zen. 1991ko abenduaren 25ean Gobernu Federala desegitea eragin zuen, eta Sobietar Batasuneko kide ziren errepubliken independentzia. Hauek izan ziren estatu berriak: * Armenia * Azerbaijan * Bielorrusia * Estonia * Georgia * Kazakhstan * Kirgizistan * Letonia * Lituania * Moldavia * Uzbekistan * Errusia * Tajikistan * Turkmenistan * Ukraina (eu)
La dislocation de l'URSS, également dénommée dissolution de l’URSS, éclatement de l'URSS, effondrement de l’URSS ou encore chute de l'URSS, se produisit le 26 décembre 1991 lorsque le Soviet suprême de l'Union soviétique et le Soviet des Républiques du Soviet suprême de l'Union soviétique, par la déclaration n° 142-N (N = Н en russe) créèrent la Communauté des États indépendants (CEI) et reconnurent officiellement la séparation, intervenue dans les mois précédents, des républiques de l'Union des républiques socialistes soviétiques (URSS), reconnaissant ainsi formellement la disparition de l'Union soviétique en tant qu'État et sujet du droit international. La veille, le 25 décembre, le président soviétique Mikhaïl Gorbatchev, huitième et dernier dirigeant de l'URSS, avait démissionné, décla (fr)
소련의 붕괴는 1991년 12월 26일 소련 최고평의회의 142-Н 선언으로 일어났다. 이 선언문은 모든 소련의 공화국의 독립을 인정하며 독립국가연합(CIS) 수립을 허용하는 안이었다. 그 전날인 1991년 12월 25일엔 소련의 대통령이자 소련의 지도자였던 미하일 고르바초프가 대통령직을 사임하고 소련 지도부를 해체했으며 소련의 핵무기 발사 시스템을 포함한 전권을 러시아의 대통령 보리스 옐친에게 승계했다. 이날 저녁 7시 32분, 모스크바 크렘린에 마지막으로 소련의 국기가 내려가고 혁명 이전에 사용된 러시아의 국기가 계양되었다. 그보다 전인 1991년 8월부터 12월 사이에는 러시아를 포함한 소련의 모든 공화국들이 연방에 탈퇴하거나 소련 수립 조약에 탈퇴했다. 연방이 공식적으로 해체되기 일주일 전, 소련의 11개 공화국은 소련 해체에 합의하고 CIS 수립을 선언한 알마아타 조약에 서명했다. 1989년 혁명과 소련의 붕괴는 냉전 종식의 신호탄이었다. (ko)
La dissoluzione dell'Unione Sovietica fu il processo di disgregazione che coinvolse il sistema politico, economico e la struttura sociale dell'Unione Sovietica, compreso tra il 19 gennaio 1990 e il 31 dicembre 1991, portando alla scomparsa dell'Unione Sovietica, all'indipendenza delle repubbliche sovietiche e alla restaurazione dell'indipendenza nelle repubbliche baltiche, dando così nascita ai cosiddetti Stati post-sovietici. (it)
A dissolução da União Soviética ocorreu em 26 de dezembro de 1991, como resultado da declaração nº. 142-Н do Soviete Supremo da União Soviética. A declaração reconheceu a independência das antigas repúblicas soviéticas e criou a Comunidade de Estados Independentes (CEI). No dia anterior, o presidente soviético Mikhail Gorbachev, o oitavo e último líder da União Soviética, renunciou, declarou seu cargo extinto e entregou seus poderes - incluindo o controle dos códigos do arsenal nuclear soviético - para o presidente russo, Boris Iéltsin. Naquela noite às 19h32, a bandeira soviética foi baixada do Kremlin de Moscou pela última vez e a substituída pela bandeira russa pré-revolucionária. (pt)
Распад СССР — прекращение существования Союза Советских Социалистических Республик вследствие процессов системной дезинтеграции, имевших место в социальной структуре, народном хозяйстве, общественно-политическом и государственном устройстве страны. Процесс распада начался во второй половине 1980-х годов в ходе перестройки, когда Генеральный секретарь ЦК КПСС (1985—1991) М. С. Горбачёв инициировал проведение реформ, направленных на экономическое ускорение, гласность и демократизацию государственной и общественно-политической деятельности. (ru)
Sovjetunionens upplösning (ryska: распад СССР) är den process som slutligen ledde till att Sovjetunionen upplöstes den 31 december 1991. Estland, Lettland och Litauen hade redan i september samma år åter blivit självständiga stater. Händelsen relateras ofta till Michail Gorbatjovs tid som generalsekreterare för Sovjetunionens kommunistiska parti., de ekonomiska problemen under sent 1980-tal och tidigt 1990-tal. samt Augustikuppen och slutet på Kalla kriget. (sv)
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року. Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав. Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of