Green's function (original) (raw)
En matemàtiques, una funció de Green és un tipus de funció utilitzada com a nucli d'un operador lineal integral i usada en la resolució d'equacions diferencials no homogènies amb condicions de contorn especificades. Les funcions de Green reben aquest nom pel matemàtic britànic George Green, que va desenvolupar el concepte cap a 1830. El terme també apareix en física, particularment en teoria quàntica de camps, per referir-se a diversos tipus de funcions de correlació.Allí són utilitzades com a propagadors en el càlcul de diagrames de Feynmann.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | En matemàtiques, una funció de Green és un tipus de funció utilitzada com a nucli d'un operador lineal integral i usada en la resolució d'equacions diferencials no homogènies amb condicions de contorn especificades. Les funcions de Green reben aquest nom pel matemàtic britànic George Green, que va desenvolupar el concepte cap a 1830. El terme també apareix en física, particularment en teoria quàntica de camps, per referir-se a diversos tipus de funcions de correlació.Allí són utilitzades com a propagadors en el càlcul de diagrames de Feynmann. (ca) Greensche Funktionen sind ein wichtiges Hilfsmittel zum Lösen inhomogener linearer partieller Differentialgleichungen. Benannt sind sie nach dem Physiker und Mathematiker George Green. Mittels der Greenschen Formeln löste dieser ein spezielles Dirichlet-Problem. Eine besondere Lösung dieses partiellen Randwertproblems, die in diesem Verfahren auftritt und mit deren Hilfe man durch das Superpositionsprinzip weitere Lösungen bestimmen kann, trägt heute den Namen Greensche Funktion. Bis heute wurde diese von Green beschriebene Lösungsmethode auf eine größere Klasse von Differentialgleichungen beziehungsweise von Randwertproblemen ausgeweitet. Daher wurde auch der Begriff der Greenschen Funktion in einen deutlich allgemeineren Kontext gestellt. Laurent Schwartz übertrug die Greensche Funktion in den Kontext der von ihm entwickelten Distributionentheorie. Dort wird sie selbst als Distribution verstanden und wird oftmals als Fundamentallösung bezeichnet. Andere Autoren bezeichnen sie aber auch im Kontext der Distributionen als Greensche Funktion. In der Potentialtheorie und Schweremessung wird sie u. a. zur Lösung des Ersten Randwertproblems eingesetzt. In der Theoretischen Physik, besonders in der Hochenergie- und Vielteilchenphysik, wird ferner eine Fülle verschiedener Funktionen definiert, die allesamt als „Greensche Funktionen“ bezeichnet werden und mit den hier angegebenen Funktionen in der einen oder anderen Form verwandt sind, ohne dass dies auf den ersten Blick erkennbar wäre. Diese Funktionen, speziell die Propagatoren der relativistischen Quantentheorien, sind im Folgenden nicht gemeint. (de) En matemáticas, una función de Green es una función matemática usada como núcleo de un operador lineal integral y usada en la resolución de ecuaciones diferenciales no homogéneas con condiciones de contorno especificadas. La función de Green recibe ese nombre por el matemático británico George Green, que desarrolló el concepto hacia 1830. El término también aparece en física, particularmente en teoría cuántica de campos, para referirse a varios tipos de funciones de correlación y operadores integrales para ciertas magnitudes calculables a partir del operador de campo. (es) In mathematics, a Green's function is the impulse response of an inhomogeneous linear differential operator defined on a domain with specified initial conditions or boundary conditions. This means that if is the linear differential operator, then * the Green's function is the solution of the equation , where is Dirac's delta function; * the solution of the initial-value problem is the convolution. Through the superposition principle, given a linear ordinary differential equation (ODE), , one can first solve , for each s, and realizing that, since the source is a sum of delta functions, the solution is a sum of Green's functions as well, by linearity of L. Green's functions are named after the British mathematician George Green, who first developed the concept in the 1820s. In the modern study of linear partial differential equations, Green's functions are studied largely from the point of view of fundamental solutions instead. Under many-body theory, the term is also used in physics, specifically in quantum field theory, aerodynamics, aeroacoustics, electrodynamics, seismology and statistical field theory, to refer to various types of correlation functions, even those that do not fit the mathematical definition. In quantum field theory, Green's functions take the roles of propagators. (en) En mathématiques et en physique, une fonction de Green est une solution (également appelée solution élémentaire ou solution fondamentale) d'une équation différentielle linéaire à coefficients constants, ou d'une équation aux dérivées partielles linéaire à coefficients constants. Ces « fonctions » de Green, qui se trouvent être le plus souvent des distributions, ont été introduites par George Green en 1828 pour les besoins de l'électromagnétisme. Le mémoire de Green restera confidentiel jusqu'à sa republication en trois parties, à partir de 1850. Les fonctions de Green, qui seront dénommées ainsi par Riemann en 1869, seront alors abondamment utilisées, notamment par Neumann en 1877 pour sa théorie du potentiel Newtonien dans un espace à deux dimensions, puis en 1882 par Kirchhoff pour l'équation de propagation des ondes dans un espace à trois dimensions, et enfin par Helmholtz en acoustique. Elles sont devenues un outil essentiel en théorie quantique des champs après que Feynman les a popularisées en 1948 sous le nom de propagateur dans sa formulation en intégrale de chemin de l'électrodynamique quantique. (fr) Dalam matematika, Fungsi Green adalah dari linier yang ditentukan pada domain. Artinya jika L adalah operator diferensial linier, maka * fungsi Green G adalah solusi dari persamaan LG = δ , di mana δ adalah Fungsi delta Dirac; * solusi dari masalah nilai awal Ly = f adalah ( G * f ), di mana G adalah fungsi Green . Melalui , diberi (ODE), L (solusi) = sumber, yang pertama bisa diselesaikan L(green) = δs, untuk setiap s, dan menyadari bahwa, karena sumber adalah jumlah dari , solusinya adalah penjumlahan fungsi Green juga, dengan linearitas L . Fungsi Green dinamai menurut ahli matematika Inggris George Green, yang pertama kali mengembangkan konsep ini pada tahun 1830-an. Dalam studi modern tentang persamaan diferensial parsial linier, fungsi Green dipelajari sebagian besar dari sudut pandang . Di bawah , istilah ini juga digunakan dalam fisika, khususnya dalam teori medan kuantum, aerodinamika, , elektrodinamika, seismologi dan , untuk merujuk pada berbagai jenis , bahkan yang tidak sesuai. Dalam teori medan kuantum, fungsi Green berperan sebagai propagator. (in) 수학에서 그린 함수(Green's function)는 미분방정식을 풀기 위해 사용하는 함수로, 물리학, 공학의 전반에 걸쳐 응용되고 있으며, 특히 물리의 양자장 이론에서 자주 쓰인다.이 함수는 1830년에 이 방법을 개발한 영국의 수학자 의 이름을 따 명명되었다. (ko) グリーン関数 (英: Green's function) とは、微分方程式や偏微分方程式の解法の一つであるグリーン関数法に現れる関数である。グリーン関数法は、英国の数学者ジョージ・グリーンによって考案された。 物理学、数学、工学各分野において非常に重要な関数であり、広い用途で使用される。物理学におけるグリーン関数はプロパゲーター（伝播関数）とも呼ばれる。 J. A. Green により導入された組合せ論的関数のことをグリーン関数と呼ぶこともある。これはとも呼ばれる。（オリジナルは有限体上の一般線型群）の既約表現を記述する数学的対象である。 (ja) Funkcja Greena, propagator – funkcja stanowiąca jądro , będącego do operatora różniczkowego w zwyczajnym bądź cząstkowym równaniu różniczkowym wraz z warunkami początkowymi lub brzegowymi. Formalizm funkcji Greena pozwala sprowadzić problem rozwiązania równania różniczkowego do analogicznego problemu rozwiązania równania całkowego. Funkcje nazwane są na cześć angielskiego matematyka i fizyka, George’a Greena. (pl) Een greense functie, genoemd naar de Britse wiskundige George Green, die deze functie rond 1830 ontwikkelde, is een bepaald type functie dat gebruikt wordt voor het oplossen van inhomogene lineaire differentiaalvergelijkingen met randvoorwaarden. Greense functies spelen een belangrijke rol in veel vraagstukken van elektromagnetisme, akoestica, elasticiteit en dies meer. Ze spelen zowel een rol in de theoretische uitwerking van in de praktijk voorkomende vraagstukken, als ook in oplossingsmethoden met behulp van numerieke wiskunde. (nl) In analisi funzionale, la funzione di Green associata ad un operatore differenziale lineare è la funzione di ingresso all'operatore che produce per risposta l'impulso elementare (delta di Dirac). In pratica, ciò significa che se è un operatore differenziale lineare, allora la funzione di Green è soluzione dell'equazione , dove è la funzione delta di Dirac. Il nome deriva dal matematico e fisico britannico George Green (14 luglio 1793 – 31 maggio 1841). I campi di applicazione di questa funzione sono ormai tra i più vari. Fondamentale, ad esempio, è il suo utilizzo nella teoria quantistica delle interazioni, in particolare nella teoria quantistica dei campi interagenti e nella teoria dei sistemi a molti corpi, dove è a volte indicata col nome di propagatore. (it) En greenfunktion, efter den brittiske matematikern George Green, är en funktion som används för att lösa inhomogena differentialekvationer med definierade begynnelsevärden och randvärden. I det enkla fallet är differentialekvationerna linjära. Den tillämpas bland annat i trekropparsproblem och elektrodynamik. (sv) Em matemática, uma função de Green é um tipo de função utilizada para resolver equações diferenciais não-homogêneas sujeitas a condições iniciais ou condições de contorno determinadas. Na teoria de muitos corpos, essa terminologia também é utilizada na física, especificamente na teoria quântica de campos, eletrodinâmica e para se referir a vários tipos de , mesmo aquelas que não se encaixam na definição matemática. As funções de Green têm esse nome em homenagem ao matemático britânico George Green, que foi o primeiro a desenvolver o conceito na década de 1830. No estudo moderno das equações diferenciais parciais, as funções de Green são estudadas principalmente do ponto de vista das soluções fundamentais. (pt) Фу́нкция Гри́на — функция, используемая для решения линейных неоднородных дифференциальных уравнений с граничными условиями (неоднородной краевой задачи).Названа в честь английского математика Джорджа Грина, который первым развил соответствующую теорию в 1830-е годы. Функции Грина полезны в электростатике — для решения уравнения Пуассона; в теории конденсированных сред — они позволяют решить уравнение диффузии (и совпадающее с ним уравнение теплопроводности); в квантовой механике — функция Грина гамильтониана является одной из ключевых функций и связана с плотностью состояний. Функции Грина, используемые в этих областях, очень похожи, поскольку уравнения диффузии и уравнение Шрёдингера в некотором смысле подобны.Все области математической и теоретической физики, где крайне полезны функции Грина, пожалуй, трудно даже перечислить.Они помогают находить стационарные и нестационарные решения, в том числе при разнообразных граничных условиях. В физике элементарных частиц и статистической физике функции Грина используются как пропагаторы в диаграммах Фейнмана (и выражение «функция Грина» часто применяется вообще к корреляционной функции в квантовой теории поля). Функция Грина широко применяется в приложениях теории рассеяния к физике твёрдого тела (рентгенография, расчёты электронных спектров металлических материалов). (ru) Фу́нкція Грі́на — розв'язок неоднорідного рівняння або системи рівнянь математичної фізики з точковим джерелом. Конкретне означення функції Гріна відповідає конкретній задачі математичної фізики. Функція Гріна містить повну інформацію про досліджуване рівняння, і за її допомогою можна побудувати розв'язок за будь-якої неодрорідності. Завдяки своїй інформативності функції Гріна широко використовуються в математичній фізиці, електродинаміці, квантовій механіці, квантовій теорії поля, статистичній фізиці тощо. Позначається здебільшого . Функція Гріна названа на честь англійського математика Джорджа Гріна, який першим розвинув відповідну теорію в 1830-х роках. (uk) 在數學中，格林函數（點源函數、影響函數）是一種用來解有初始条件或邊界條件的非齐次微分方程的函數。在物理学的多体理论中，格林函数常常指各种，有时并不符合数学上的定义。 格林函數的名稱是來自於英國數學家喬治·格林（George Green），早在1830年代，他是第一個提出這個概念的人。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Green's_function_animation.gif?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://iopscience.iop.org/book/978-1-6817-4557-2 http://www.sixtysymbols.com/videos/georgegreen.htm%7Cwork=Sixty http://www.greensfunction.unl.edu/home/index.html https://archive.today/20130101181958/http:/academicearth.com/lectures/delta-function-and-greens-function https://web.archive.org/web/20110905015156/http:/www.boulder.nist.gov/div853/greenfn/tutorial.html http://www.ntu.edu.sg/home/mwtang/bemsite.htm http://nanohub.org/resources/1877 http://en.citizendium.org/wiki/Green%27s_function https://books.google.com/books%3Fid=GwYXAAAAYAAJ&pg=PA10%23v=onepage&q&f=false |
| dbo:wikiPageID | 311001 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 36978 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1117431749 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Propagator dbr:Quantum_field_theory dbr:Quantum_mechanics dbr:Schrödinger_equation dbr:Boundary_condition dbr:Electric_charge dbr:Electric_potential dbr:Electrostatics dbr:Method_of_images dbr:Volume_element dbr:Bessel_function dbr:Brady_Haran dbr:Derivative dbc:Generalized_functions dbr:Bessel_potential dbr:Relativistic_heat_conduction dbr:Resolvent_formalism dbr:D'Alembert_operator dbr:University_of_Nottingham dbr:Inhomogeneous_electromagnetic_wave_equation dbr:Commutative_property dbr:Continuous_function dbr:Convolution dbr:Mathematics dbr:Neumann_boundary_condition dbr:Eigenvectors dbr:Electrodynamics dbr:Function_(mathematics) dbr:Fundamental_solution dbr:Fundamental_theorem_of_algebra dbr:George_Green_(mathematician) dbr:Green's_function_(many-body_theory) dbr:Green's_theorem dbr:Boundary_value_problem dbr:Correlation_function_(quantum_field_theory) dbr:Linear_differential_equation dbr:Sturm–Liouville_theory dbr:Density dbr:Density_of_states dbr:Function_space dbr:Harmonic_oscillator dbr:Physics dbr:Poisson's_equation dbr:Theoretical_physics dbr:Spectral_theory dbr:Superposition_principle dbr:Surface_integral dbr:Symmetry dbr:Mathematician dbc:Equations_of_physics dbr:Causal dbr:Wave_equation dbr:Euclidean_space dbr:Feynman_diagram dbr:Fourier_transform dbr:Partial_differential_equation dbr:Partial_fraction_decomposition dbr:Differential_operator dbr:Diffusion dbr:Diffusion_equation dbr:Dirichlet_boundary_condition dbr:Keldysh_formalism dbr:Statistical_field_theory dbr:LTI_system_theory dbr:Projection_(mathematics) dbr:Yukawa_potential dbr:Hamiltonian_mechanics dbr:Harmonic_function dbr:Heaviside_step_function dbr:Helmholtz_equation dbr:Inverse_function dbr:Invertible_matrix dbr:Taylor_series dbr:Telegrapher's_equation dbr:Aeroacoustics dbr:Aerodynamics dbc:Differential_equations dbc:Mathematical_physics dbr:Laplace's_equation dbr:Laplace_operator dbr:Laplace_transform dbr:Laplacian dbr:Transfer_function dbr:Dimensional_analysis dbr:Dirac_delta_function dbr:Discrete_Laplace_operator dbr:Distribution_(mathematics) dbr:Divergence_theorem dbr:Spacetime dbr:Fredholm_integral_equation dbr:Fredholm_theory dbr:Free_particle dbr:Constant_coefficients dbr:Green's_function_for_the_three-variable_Laplace_equation dbr:Green's_function_number dbr:Green's_identities dbr:Klein–Gordon_equation dbr:Seismology dbr:Separation_of_variables dbr:Volterra_integral_equation dbr:Impulse_response dbr:Convolution_kernel dbr:Parametrix dbr:Multiscale_Green's_function dbr:Translation_invariant dbr:Eigenvalues dbr:Gauss's_theorem dbr:Kernel_(linear_operator) dbr:Poisson_equation dbr:Inhomogeneous_ordinary_differential_equation dbr:Completeness_relation dbr:Modified_Bessel_function_of_the_first_kind dbr:Delta_function dbr:Homogenization_(mathematics) dbr:Trivial_(mathematics) dbr:File:Green's_function_animation.gif |
| dbp:bgcolor | #F9FFF7 (en) |
| dbp:borderColour | #0073CF (en) |
| dbp:cellpadding | 6 (xsd:integer) |
| dbp:id | p/g045090 (en) |
| dbp:indent | : (en) |
| dbp:title | Green's function (en) Green function (en) Green functions and conformal mapping (en) Green's Function (en) Green's function for differential operator (en) |
| dbp:urlname | GreenFunctionsAndConformalMapping (en) GreensFunction (en) GreensFunctionForDifferentialOperator (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Springer dbt:About dbt:Authority_control dbt:Cite_book dbt:Cite_web dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:Efn dbt:Equation_box_1 dbt:Further dbt:Math dbt:MathWorld dbt:Mvar dbt:Notelist dbt:NumBlk dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:EquationRef dbt:EquationNote dbt:Mset dbt:PlanetMath |
| dct:subject | dbc:Generalized_functions dbc:Equations_of_physics dbc:Differential_equations dbc:Mathematical_physics |
| gold:hypernym | dbr:Response |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatConceptsInPhysics yago:WikicatSpecialFunctions yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Communication100033020 yago:Concept105835747 yago:Content105809192 yago:DifferentialEquation106670521 yago:Equation106669864 yago:Function113783816 yago:Idea105833840 yago:MathematicalRelation113783581 yago:MathematicalStatement106732169 yago:Message106598915 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Relation100031921 yago:WikicatGeneralizedFunctions dbo:Disease yago:Statement106722453 yago:WikicatDifferentialEquations |
| rdfs:comment | En matemàtiques, una funció de Green és un tipus de funció utilitzada com a nucli d'un operador lineal integral i usada en la resolució d'equacions diferencials no homogènies amb condicions de contorn especificades. Les funcions de Green reben aquest nom pel matemàtic britànic George Green, que va desenvolupar el concepte cap a 1830. El terme també apareix en física, particularment en teoria quàntica de camps, per referir-se a diversos tipus de funcions de correlació.Allí són utilitzades com a propagadors en el càlcul de diagrames de Feynmann. (ca) En matemáticas, una función de Green es una función matemática usada como núcleo de un operador lineal integral y usada en la resolución de ecuaciones diferenciales no homogéneas con condiciones de contorno especificadas. La función de Green recibe ese nombre por el matemático británico George Green, que desarrolló el concepto hacia 1830. El término también aparece en física, particularmente en teoría cuántica de campos, para referirse a varios tipos de funciones de correlación y operadores integrales para ciertas magnitudes calculables a partir del operador de campo. (es) 수학에서 그린 함수(Green's function)는 미분방정식을 풀기 위해 사용하는 함수로, 물리학, 공학의 전반에 걸쳐 응용되고 있으며, 특히 물리의 양자장 이론에서 자주 쓰인다.이 함수는 1830년에 이 방법을 개발한 영국의 수학자 의 이름을 따 명명되었다. (ko) グリーン関数 (英: Green's function) とは、微分方程式や偏微分方程式の解法の一つであるグリーン関数法に現れる関数である。グリーン関数法は、英国の数学者ジョージ・グリーンによって考案された。 物理学、数学、工学各分野において非常に重要な関数であり、広い用途で使用される。物理学におけるグリーン関数はプロパゲーター（伝播関数）とも呼ばれる。 J. A. Green により導入された組合せ論的関数のことをグリーン関数と呼ぶこともある。これはとも呼ばれる。（オリジナルは有限体上の一般線型群）の既約表現を記述する数学的対象である。 (ja) Funkcja Greena, propagator – funkcja stanowiąca jądro , będącego do operatora różniczkowego w zwyczajnym bądź cząstkowym równaniu różniczkowym wraz z warunkami początkowymi lub brzegowymi. Formalizm funkcji Greena pozwala sprowadzić problem rozwiązania równania różniczkowego do analogicznego problemu rozwiązania równania całkowego. Funkcje nazwane są na cześć angielskiego matematyka i fizyka, George’a Greena. (pl) Een greense functie, genoemd naar de Britse wiskundige George Green, die deze functie rond 1830 ontwikkelde, is een bepaald type functie dat gebruikt wordt voor het oplossen van inhomogene lineaire differentiaalvergelijkingen met randvoorwaarden. Greense functies spelen een belangrijke rol in veel vraagstukken van elektromagnetisme, akoestica, elasticiteit en dies meer. Ze spelen zowel een rol in de theoretische uitwerking van in de praktijk voorkomende vraagstukken, als ook in oplossingsmethoden met behulp van numerieke wiskunde. (nl) En greenfunktion, efter den brittiske matematikern George Green, är en funktion som används för att lösa inhomogena differentialekvationer med definierade begynnelsevärden och randvärden. I det enkla fallet är differentialekvationerna linjära. Den tillämpas bland annat i trekropparsproblem och elektrodynamik. (sv) 在數學中，格林函數（點源函數、影響函數）是一種用來解有初始条件或邊界條件的非齐次微分方程的函數。在物理学的多体理论中，格林函数常常指各种，有时并不符合数学上的定义。 格林函數的名稱是來自於英國數學家喬治·格林（George Green），早在1830年代，他是第一個提出這個概念的人。 (zh) Greensche Funktionen sind ein wichtiges Hilfsmittel zum Lösen inhomogener linearer partieller Differentialgleichungen. Benannt sind sie nach dem Physiker und Mathematiker George Green. Mittels der Greenschen Formeln löste dieser ein spezielles Dirichlet-Problem. Eine besondere Lösung dieses partiellen Randwertproblems, die in diesem Verfahren auftritt und mit deren Hilfe man durch das Superpositionsprinzip weitere Lösungen bestimmen kann, trägt heute den Namen Greensche Funktion. Bis heute wurde diese von Green beschriebene Lösungsmethode auf eine größere Klasse von Differentialgleichungen beziehungsweise von Randwertproblemen ausgeweitet. Daher wurde auch der Begriff der Greenschen Funktion in einen deutlich allgemeineren Kontext gestellt. Laurent Schwartz übertrug die Greensche Funktion (de) In mathematics, a Green's function is the impulse response of an inhomogeneous linear differential operator defined on a domain with specified initial conditions or boundary conditions. This means that if is the linear differential operator, then * the Green's function is the solution of the equation , where is Dirac's delta function; * the solution of the initial-value problem is the convolution. (en) En mathématiques et en physique, une fonction de Green est une solution (également appelée solution élémentaire ou solution fondamentale) d'une équation différentielle linéaire à coefficients constants, ou d'une équation aux dérivées partielles linéaire à coefficients constants. Elles sont devenues un outil essentiel en théorie quantique des champs après que Feynman les a popularisées en 1948 sous le nom de propagateur dans sa formulation en intégrale de chemin de l'électrodynamique quantique. (fr) Dalam matematika, Fungsi Green adalah dari linier yang ditentukan pada domain. Artinya jika L adalah operator diferensial linier, maka * fungsi Green G adalah solusi dari persamaan LG = δ , di mana δ adalah Fungsi delta Dirac; * solusi dari masalah nilai awal Ly = f adalah ( G * f ), di mana G adalah fungsi Green . Melalui , diberi (ODE), L (solusi) = sumber, yang pertama bisa diselesaikan L(green) = δs, untuk setiap s, dan menyadari bahwa, karena sumber adalah jumlah dari , solusinya adalah penjumlahan fungsi Green juga, dengan linearitas L . (in) In analisi funzionale, la funzione di Green associata ad un operatore differenziale lineare è la funzione di ingresso all'operatore che produce per risposta l'impulso elementare (delta di Dirac). In pratica, ciò significa che se è un operatore differenziale lineare, allora la funzione di Green è soluzione dell'equazione , dove è la funzione delta di Dirac. (it) Em matemática, uma função de Green é um tipo de função utilizada para resolver equações diferenciais não-homogêneas sujeitas a condições iniciais ou condições de contorno determinadas. Na teoria de muitos corpos, essa terminologia também é utilizada na física, especificamente na teoria quântica de campos, eletrodinâmica e para se referir a vários tipos de , mesmo aquelas que não se encaixam na definição matemática. (pt) Фу́нкция Гри́на — функция, используемая для решения линейных неоднородных дифференциальных уравнений с граничными условиями (неоднородной краевой задачи).Названа в честь английского математика Джорджа Грина, который первым развил соответствующую теорию в 1830-е годы. (ru) Фу́нкція Грі́на — розв'язок неоднорідного рівняння або системи рівнянь математичної фізики з точковим джерелом. Конкретне означення функції Гріна відповідає конкретній задачі математичної фізики. Функція Гріна містить повну інформацію про досліджуване рівняння, і за її допомогою можна побудувати розв'язок за будь-якої неодрорідності. Завдяки своїй інформативності функції Гріна широко використовуються в математичній фізиці, електродинаміці, квантовій механіці, квантовій теорії поля, статистичній фізиці тощо. Позначається здебільшого . (uk) |
| rdfs:label | Funció de Green (ca) Greensche Funktion (de) Green's function (en) Función de Green (es) Fungsi Green (in) Fonction de Green (fr) Funzione di Green (it) グリーン関数 (ja) 그린 함수 (ko) Greense functie (nl) Funkcja Greena (pl) Função de Green (pt) Функция Грина (ru) Greenfunktion (sv) 格林函數 (zh) Функція Гріна (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Green's_function_(many-body_theory) dbr:Spectral_theory dbr:Volterra_integral_equation |
| owl:sameAs | freebase:Green's function yago-res:Green's function wikidata:Green's function dbpedia-bg:Green's function dbpedia-ca:Green's function dbpedia-de:Green's function dbpedia-es:Green's function dbpedia-et:Green's function dbpedia-fa:Green's function dbpedia-fr:Green's function dbpedia-he:Green's function http://hi.dbpedia.org/resource/ग्रीन_का_फलन http://hy.dbpedia.org/resource/Գրինի_ֆունկցիա dbpedia-id:Green's function dbpedia-it:Green's function dbpedia-ja:Green's function dbpedia-ko:Green's function dbpedia-nl:Green's function dbpedia-pl:Green's function dbpedia-pt:Green's function dbpedia-ru:Green's function dbpedia-sr:Green's function dbpedia-sv:Green's function dbpedia-tr:Green's function dbpedia-uk:Green's function http://uz.dbpedia.org/resource/Green_funksiyasi dbpedia-zh:Green's function https://global.dbpedia.org/id/3VFV8 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Green's_function?oldid=1117431749&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Green's_function_animation.gif |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Green's_function |
| is dbo:knownFor of | dbr:George_Green_(mathematician) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Green's_Function dbr:Greens_function dbr:Green's_Functions dbr:Green's_functions dbr:Green’s_function |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Propagator dbr:Quantum_field_theory dbr:Scale_space dbr:Electromagnetism_uniqueness_theorem dbr:Mie_scattering dbr:Numerical_Electromagnetics_Code dbr:Method_of_images dbr:Path_integrals_in_polymer_science dbr:Boris_Arbuzov_(physicist) dbr:David_Abrahams_(mathematician) dbr:Arakelov_theory dbr:Huygens–Fresnel_principle dbr:Josef_Meixner dbr:Julian_Schwinger dbr:Path_integral_formulation dbr:Relativistic_heat_conduction dbr:Richard_Hamming dbr:Richard_Schoen dbr:Characteristic_mode_analysis dbr:D'Alembert_operator dbr:DISPERSION21 dbr:Uniqueness_theorem_for_Poisson's_equation dbr:Inhomogeneous_electromagnetic_wave_equation dbr:Integral_equation dbr:List_of_important_publications_in_physics dbr:List_of_letters_used_in_mathematics_and_science dbr:List_of_partial_differential_equation_topics dbr:List_of_real_analysis_topics dbr:Influence_function dbr:Computational_anatomy dbr:Matter_wave dbr:Mehler_kernel dbr:Ryogo_Kubo dbr:Gaussian_free_field dbr:Generalized_pencil-of-function_method dbr:George_Csanak dbr:Ornstein–Uhlenbeck_process dbr:1828_in_science dbr:Alexander_Kuzemsky dbr:Electric-field_integral_equation dbr:Fundamental_solution dbr:Gary_Gibbons dbr:Gaussian_function dbr:Generalized_function dbr:George_Green_(mathematician) dbr:Gigliola_Staffilani dbr:Glossary_of_arithmetic_and_diophantine_geometry dbr:Gordon_Baym dbr:Boundary_element_method dbr:Boundary_value_problem dbr:Congruence_(general_relativity) dbr:Convolution_for_optical_broad-beam_responses_in_scattering_media dbr:Critical_embankment_velocity dbr:Thierry_Aubin dbr:Science,_Order,_and_Creativity dbr:Bernstein–Sato_polynomial dbr:Lev_Pavlovich_Rapoport dbr:Linear_time-invariant_system dbr:Lipman_Bers dbr:Boggio's_formula dbr:Sobolev_spaces_for_planar_domains dbr:Sturm–Liouville_theory dbr:Computational_electromagnetics dbr:Helmholtz_decomposition dbr:Helmholtz_reciprocity dbr:Partition_function_(mathematics) dbr:Poisson's_equation dbr:Spectral_theory dbr:Stokes'_law dbr:Stokes_flow dbr:Superposition_principle dbr:Surface_wave dbr:Time_value_of_money dbr:2002_Sumatra_earthquake dbr:Cauchy's_integral_formula dbr:Triangulation_sensing dbr:Walk-on-spheres_method dbr:William_Whyburn dbr:GW_approximation dbr:Linear_elasticity dbr:Linear_filter dbr:Linear_response_function dbr:Self-energy dbr:Anatoly_Samoilenko dbr:Alpha_shape dbr:Ambit_field dbr:Four-gradient dbr:Fourier_optics dbr:Fractional_Fourier_transform dbr:Particle_velocity dbr:Diffraction dbr:Diffusion_Monte_Carlo dbr:Diffusion_equation dbr:Dirichlet_problem dbr:Fluid_thread_breakup dbr:Global_Ocean_Data_Analysis_Project dbr:History_of_electromagnetic_theory dbr:History_of_mathematical_notation dbr:Itô_diffusion dbr:KMS_state dbr:Keldysh_formalism dbr:Malgrange–Ehrenpreis_theorem dbr:Ramp_function dbr:Regularization_(physics) dbr:Yukawa_potential dbr:Heat_equation dbr:Helmholtz_equation dbr:Heterogeneous_random_walk_in_one_dimension dbr:Hilbert_space dbr:Hydrogeology dbr:LSZ_reduction_formula dbr:Laplace's_equation dbr:Coherent_potential_approximation dbr:Herbert_Callen dbr:Hierarchical_matrix dbr:Hodge_theory dbr:Reciprocity_(electromagnetism) dbr:Diffeomorphometry dbr:Differential_geometry_of_surfaces dbr:Diffuson dbr:Dirac_delta_function dbr:Discrete_Laplace_operator dbr:Distribution_(mathematics) dbr:Born_approximation dbr:Born_series dbr:Solomon_Mikhlin dbr:Spectral_theory_of_ordinary_differential_equations dbr:Classical_Electrodynamics_(book) dbr:Fermi_liquid_theory dbr:Fredholm_theory dbr:Green's_function_for_the_three-variable_Laplace_equation dbr:Green's_function_number dbr:Green's_identities dbr:Green_measure dbr:Hubbard_model dbr:Green's_Function dbr:Green_formula dbr:Green_function dbr:Greens_function dbr:Green's_Functions dbr:Green's_functions dbr:Green’s_function dbr:Klein–Kramers_equation dbr:Method_of_moments_(electromagnetics) dbr:Michael_Atiyah dbr:Mikhael_Gromov_(mathematician) dbr:Random_walk dbr:Shing-Tung_Yau dbr:Loop-erased_random_walk dbr:Mean_squared_displacement dbr:Uniformization_theorem dbr:Victorian_era dbr:Newtonian_potential dbr:Source_field dbr:External_ray dbr:IEEE_Heinrich_Hertz_Medal dbr:Imaginary_time dbr:Impulse_response dbr:Luttinger's_theorem dbr:Screened_Poisson_equation dbr:Planar_Riemann_surface dbr:Poisson_boundary dbr:Poisson_kernel dbr:Rutherford_Aris_bibliography dbr:Ewald–Oseen_extinction_theorem dbr:Weierstrass_transform dbr:Scanning_quantum_dot_microscopy dbr:Schwinger–Dyson_equation dbr:Molecular_scale_electronics dbr:Muffin-tin_approximation dbr:Multipole_radiation dbr:Multiscale_Green's_function dbr:Totally_positive_matrix dbr:Photoemission_orbital_tomography dbr:Nonlinear_optics dbr:Supriyo_Datta dbr:Saint-Venant's_principle dbr:Weyl_expansion dbr:Surface_phonon dbr:Wheeler–Feynman_absorber_theory dbr:Robert_Mark_Gabriel dbr:Variational_multiscale_method |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Spectral_theory |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Green's_function |
