Hasidic Judaism (original) (raw)

dbo:abstract

الحاسيديم هي حركة روحانية اجتماعية يهودية نشأت في القرن السابع عشر. يعد بعل شيم توف مؤسس الطائفة الرئيسي، حيث نشرها في أنحاء شرق أوروبا. الفكر الحسيدي وخصوصًا في الأجيال الأولى تميزت بالدعوة إلى عبادة الرب وطاعته ومحبة إسرائيل واتباعه الصالحين. وفي الأجيال الأخيرة تمتاز الحسيدية بشكل أساسي بوضع مزارات حسيدية مخصصة حول سلالات الحسيديم. (ar)
Chasidismus (z hebrejského חָסִיד‎, chasid – zbožný) je židovské pietistické hnutí, které vzniklo na počátku 18. století v Podolí, dnes jihovýchodním Polsku a západní Ukrajině, „jako reakce na talmudickou suchopárnost a na tehdejší rozvrstvenost společnosti“. Jeho zakladatelem byl rabín Jisra'el ben Eli'ezer, zvaný také Ba'al Šem Tov nebo Bešt (בעל שם טוב, בעש״ט „Pán dobrého Jména“, kolem 1700–1760). (cs)
El hassidisme (hebreu: חסידות, hasidut‎) és el terme utilitzat pels rabins per descriure els jueus que mantenen el nivell més alt d'observança religiosa i acció moral. El terme s'ha aplicat a moviments de tres èpoques diferents. (ca)
Der moderne oder osteuropäische Chassidismus (auch Hassidismus; von hebräisch חסידות chassidut, chassidus „Frömmigkeit“) ist eine jüdische religiös-mystische Strömung und Teil des ultraorthodoxen Judentums. Die Anhänger, genannt Chassidim bzw. Chassiden (Aussprache [χaˈsiːden]), organisieren sich in Gruppierungen oder Dynastien, geleitet von deren Führern, genannt Rebbes. 2016 gab es über 130.000 chassidische Familien weltweit und mehr als 230 Rebbes. (de)
Ο Χασιδισμός είναι υποκατηγορία των Υπερορθόδοξων Εβραίων που αναπτύχθηκε στην περιοχή της δυτικής Ουκρανίας κατά τον 18ο αιώνα και εξαπλώθηκε γρήγορα στην υπόλοιπη Ανατολική Ευρώπη. Σήμερα, οι περισσότεροι ακόλουθοι της θρησκείας ζουν στο Ισραήλ και τις Ηνωμένες Πολιτείες της Αμερικής. Πατέρας της θρησκείας θεωρείται ο Ισραέλ Μπεν Ελιέζερ, γνωστός και ως Μπααλ Σεμ Τοβ, δηλαδή Δάσκαλος του Καλού Ονόματος, του ονόματος του Θεού. Ο Χασιδισμός χαρακτηρίζεται από τον θρησκευτικό και κοινωνικό συντηρητισμό αλλά και την κοινωνική απομόνωση. Τα μέλη του ακολουθούν πιστά το δόγμα και του Ορθόδοξου Ιουδαϊσμού αλλά και τις παραδόσεις των Εβραίων της Ανατολικής Ευρώπης, εκ των οποίων αρκετές πλέον συσχετίζονται σχεδόν αποκλειστικά με τους Χασιδιστές. Οι ιδέες του Χασιδισμού πηγάζουν αρκετά από την Λουριανική Καμπάλα, μία σχολή της Καμπάλα που έχει πάρει το όνομα της από τον ραβίνο που την ανέπτυξε, Ισάακ Λούρια. Αυτές επικεντρώνονται στην έμφυτη ύπαρξη του Θεού στον κόσμο, την ανάγκη ο πιστός να είναι ένα με τον Θεό, την ευλάβεια στην θρησκευτική άσκηση και την σημασία στην πνευματική διάσταση της καθημερινότητας. Οι Χασίμιδες ή Χασιμιστές μιλούν μεταξύ τους Γίντις, ένα κράμα Γερμανικής και Εβραϊκής γλώσσας. Η κοινωνία τους είναι διαχωρισμένη σε ανεξάρτητες σέκτες γνωστές και ως δυναστείες. Κάθε δυναστεία έχει και τον ηγέτη του, τον λεγόμενο Ρέμπε. Σεβασμός και υποταγή στον Ρέμπε είναι μεγάλης σημασίας καθώς αυτός θεωρείται πνευματική αυθεντία με την οποία ο πιστός πρέπει να έχει κοντινή σχέση για να έρθει πιο κοντά στον Θεό. Το 2016 υπήρχαν πάνω από 130,000 νοικοκυριά Χασιδιστών παγκοσμίως, συγκεντρώνοντας περίπου το 5% του συνολικού Εβραϊκού πληθυσμού. (el)
Ĥasidismo estas juda popolamasa religia movado. La unuaj mencioj pri eŭropa ĥasidismo devenas el Germanio, kie en la 12-a ĝis la 13-a jarcento tiu ĉi mistika movado de piuloj disvastiĝis. En ties frunto staris , aŭtoro de verko Sefer chasidim (Libro de piuloj). La nomo de la movado estas derivita de vorto ĥasid - pia. Ĥasidismo estis fondita en eta pieco, ĝojo, mistiko kaj pietismo. Fondinto de novepoka orienteŭropa ĥasidismo, kiu estiĝis en Ukrainio kaj en Pollando, estis Jisrael ben Eliezer, konata kiel Baal Ŝem Tov - Beŝt (1700 - 1760) aŭ "Tenanto de Dia nomo", kiu emfazis, ke ne dependas de klereco, sed de eta travivo. Liaopinie judo estas servonta al Dio en ĉiuj siaj vojaĝoj kaj per ĉiuj manieroj kun ekztakta ĝojo kaj esprimonta sian sindonecon al Dio prefere per preĝoj ol sole per studado kaj per kono de Talmudo. Baal Ŝem Tov gvidis al eklezia sento simplan judan popolon kaj li batalis kontraŭ tiam superanta talmuda prezentado de judismo. La movado komencis rapide disvastiĝi en ĉiujn partojn de orienta Eŭropo. Sekvanto de Beŝt kaj disvastiganto de ĥasidismo fariĝis lia lernanto Dov Ber el Meziříčí - Magid do "Predikisto". Grava staturo de ĥasidismo estas Cadik (Justulo), eklezia gvidanto, instruisto kaj sanktulo de ĥasida komunumo, kiu estas peranto inter homo kaj Dio. La ĥasidisma movado ĝistendis sian reviviĝon post la dua mondmilito en Israelo kaj Usono, kie nuntempe ekzistas kelke da ĥasidismaj komunumoj. Moderna ĥasidismo - novĥasidismo estas reprezentata per klopodo de modernaj judaj aŭtoroj pri revivigo de ideoj kaj tradicioj de la ĥasidisma movado. (eo)
Hasidismoa (hebreeraz חסידות‎ Ḥasidut, "garbia"), judaismo ultraortodoxoaren joera eta korronte mistikoa da, arau zehatz-zehatzez osatua. XVIII. mendean agertu zen Europako ekialdean, Bielorrusian, Ukrainan eta Polonian, Israel ben Eliezer (Baal Shem Tov deitua, 1700–1760) rabinoak sortua, eta milioika judurengan izan zuen eragina. Gaur egun, Estatu Batuetako eta Israelgo talde batzuetan iraun du. Bizitza mistikoa, irakurketak eta bizitza espirituala zaintzea eta penitentzia egitea dira joera horren ezaugarriak. (eu)
Hasidism, sometimes spelled Chassidism, and also known as Hasidic Judaism (Ashkenazi Hebrew: חסידות Ḥăsīdus, [χasiˈdus]; originally, "piety"), is a Jewish religious group that arose as a spiritual revival movement in the territory of contemporary Western Ukraine during the 18th century, and spread rapidly throughout Eastern Europe. Today, most affiliates reside in Israel and the United States. Israel Ben Eliezer, the "Baal Shem Tov", is regarded as its founding father, and his disciples developed and disseminated it. Present-day Hasidism is a sub-group within Haredi Judaism and is noted for its religious conservatism and social seclusion. Its members adhere closely both to Orthodox Jewish practice – with the movement's own unique emphases – and the traditions of Eastern European Jews. Many of the latter, including various special styles of dress and the use of the Yiddish language, are nowadays associated almost exclusively with Hasidism. Hasidic thought draws heavily on Lurianic Kabbalah, and, to an extent, is a popularization of it. Teachings emphasize God's immanence in the universe, the need to cleave and be one with Him at all times, the devotional aspect of religious practice, and the spiritual dimension of corporeality and mundane acts. Hasidim, the adherents of Hasidism, are organized in independent sects known as "courts" or dynasties, each headed by its own hereditary leader, a Rebbe. Reverence and submission to the Rebbe are key tenets, as he is considered a spiritual authority with whom the follower must bond to gain closeness to God. The various "courts" share basic convictions, but operate apart and possess unique traits and customs. Affiliation is often retained in families for generations, and being Hasidic is as much a sociological factor – entailing birth into a specific community and allegiance to a dynasty of Rebbes – as it is a purely religious one. There are several "courts" with many thousands of member households each, and hundreds of smaller ones. As of 2016, there were over 130,000 Hasidic households worldwide, about 5% of the global Jewish population. (en)
Le judaïsme hassidique ou hassidisme (hébreu : חסידות 'Hassidout, « piété » ou « intégrité », de la racine hébraïque חסד « générosité », qui donne l'adjectif yiddish : חסידיש 'Hassidiche) est un courant mystique du judaïsme fondé au XVIIIe siècle par le rabbin Israël ben Eliezer, connu sous le nom de Baal Shem Tov ou Besht (le maître du bon Nom), né en Podolie, région qui fait aujourd'hui partie de l'Ukraine mais qui, à cette époque, appartient à la Pologne. Axé sur la piété et la charité, centré sur l'individu dans la relation directe avec Dieu, le hassidisme s'oppose à la tradition érudite et figée du judaïsme rabbinique, et constitue une réponse spirituelle à la misère matérielle des communautés juives persécutées de l'Europe orientale. Les hassidim (pieux) insistent particulièrement sur la ferveur et la communion joyeuse avec Dieu (devekut), en particulier par le chant et la danse. Le mouvement se structure autour des tsadiks (sages bons et droits), personnalités charismatiques dotées de pouvoirs thaumaturgiques. Les fondateurs forment à l’origine de véritables dynasties de maîtres dont les fonctions se transmettent héréditairement, dans une « cour » hassidique. L'émergence et l'expansion rapide du hassidisme au sein de la République des Deux Nations, la fédération du Royaume de Pologne et du grand-duché de Lituanie, et au-délà, ainsi que le sentiment d'identification qu'il suscite, l'aide à résister à une hostilité persistante au sein du judaïsme talmudique. Cette opposition de la part des ultra-orthodoxes, qui fondent leur pratique religieuse sur la stricte logique des textes et rejettent l'extase des hassidim, se nomme le mitnagdisme. Ils sont également connus comme « lituaniens » du fait qu'ils vivent sur le territoire du grand-duché de Lituanie (qui recouvre également le territoire de l'actuelle Biélorussie), en particulier de Vilnius, Minsk et Bialystok. Cette opposition s'est fortement atténuée avec le temps, sans totalement disparaître. Le hassidisme est un phénomène central de l'histoire juive moderne, et l'une des caractéristiques religieuses et sociales des Juifs d'Europe orientale. Aujourd'hui, le hassidisme est l'un des deux courants majeurs de l'orthodoxie juive. (fr)
El jasidismo o hasidismo es una filosofía, un modo de vida y una interpretación mística del judaísmo ortodoxo. Su fundador fue el rabino polaco Israel ben Eliezer (Baal Shem Tov) (1698-1760), quien enseñó como doctrinas principales que Dios está en todas partes (omnipresente), y que el ser humano puede comunicarse con él. (es)
Yudaisme Hasidut atau Hasidisme (חסידות -Chasidut) adalah cabang Yahudi Ortodoks yang mengangkat spiritualitas dan suka cita melalui popularisasi dan internalisasi sebagai aspek fundamental kepercayaan Yahudi. Yudaisme Hasidut didirikan pada abad ke-18 oleh Rabbi Israel . (in)
Il chassidismo, ḥasidismo o hassidismo (in ebraico: חסידות‎?, Ḥăsīdūt) è un movimento di massa ebraico basato sul rinnovamento spirituale dell'ebraismo ortodosso, sorto nella Polonia del XVIII secolo per opera del taumaturgo e kabbalista Yisrāēl ben Ĕlīezer, meglio conosciuto come il Ba'al Shēm Ṭōv. Sviluppatosi tra gli ebrei ashkenaziti dei Paesi slavi, il chassidismo ha promosso la popolarizzazione della Kabbalah come un aspetto fondamentale della fede nelle comunità ebraiche povere e illetterate, quindi la gente comune, stanziate in quelle regioni. Il fulcro dell'insegnamento propugnato dal Beshṭ prima e dagli chassidim poi era la trasformazione della mistica nella vita quotidiana in un sentimento interiore, una pietà che santifica qualunque cosa, finalizzata al raggiungimento di uno stato di eterna gioia e unione con Dio. Nonostante la forte critica e opposizione da parte dell'élite formata da rabbini e halakhisti della Lituania - i mitnageddim, di cui il maggior esponente fu il Gaon di Vilna - il movimento chassidico è riuscito ad avere successo e a diffondersi con dinamismo tra gli ebrei di mezza Europa, trovando, a partire dal XX secolo, proseliti anche in Israele, Canada, Stati Uniti e Australia. (it)
하시딤 (히브리어 : חסידות, hasidut, "경건")이란 유대인 종교모임이다. 그것은 18세기 현대 서구 우크라이나에서 일어난 영적 부흥 운동으로 동유럽 전역으로 빠르게 퍼졌다. 오늘날은 이스라엘과 미국에서 대부분 가입체가 있다. 이스라엘 벤 엘리에제르가 창립자로 알려져 있다. 현재 하시딤은 하레디파의 소속된 회원으로 종교적 보수주의와 사회분리로 잘 알려져 있다. 하시딤은 이디시어를 사용한다. 2016년 13만명의 회원들이 있다. (ko)
ハシディズム（ドイツ語：Chassidismus、英語：Hasidism, Hasidic Judaism、ヘブライ語：חֲסִידוּת, Chasidut, chǎsīdhūth、アシュケナジム式ヘブライ語：chasidu(i,e)s）とは、有徳で思いやりのある行動であることを意味するヘブライ語「ヘーセド chesed חסד "loving kindness"」に起源を持つ「敬虔な者 pious」（ハーシード chāsīdh, chosid）という言葉に由来する、超正統派（ハレディーム、חרדים - Haredim）のユダヤ教運動のこと。 18世紀にバアル・シェム・トーヴが開始したとされる。敬虔主義運動とも訳される。ガリツィア地方がその中心であった。少人数によるミクラー・ラビ文学の研究より、大勢による祈りを重視する。最初から独自の典礼、独自のシナゴーグを発展させたが、ユダヤ教の主流から離れることはなかった。神（絶対者）はすべての生命に内在するカバラ神学を持っている。 (ja)
Het chassidisch jodendom (ook bekend als chassidisme), van het Hebreeuwse: חסידות Ḥasidut; "de vromen", is een ultraorthodoxe richting binnen het jodendom. De belijders heten de chassidim of chassidiem. Het chassidisme vindt zijn oorsprong in Oost-Europa. Het chassidisme is een van de stromingen binnen het charedisch jodendom; de andere stroming is die van de mitnagdiem (wat staat voor tegenstanders). In plaats van mitnagdiem wordt ook wel de term Litouws jodendom gebruikt. Het chassidisch jodendom bestaat uit vele bewegingen (chassidusen), die ieder hun eigen leider hebben. Deze leider staat bekend als een rebbe. Een rebbe is een spiritueel leider van een chassidische stroming, maar hoeft niet per se een grote geleerde te zijn. De positie van rebbe is meestal erfelijk. (nl)
O judaísmo chassídico, chassidismo, judaísmo hassídico ou hassidismo (do hebraico חסידים, Chasidut para os sefardim; Chasidus para os asquenazes: "piedosos" ou "devotos") é um movimento surgido no interior do judaísmo ortodoxo que promove a espiritualidade, através da popularização e internalização do misticismo judaico, como um aspecto fundamental da fé judaica. Essa vertente não deixou de existir ao longo de praticamente toda a história judaica. Hoje, no entanto, o uso do termo "chassidismo" ou "hassidismo" que é aplicado se restringe à tendência desenvolvida na primeira metade do século XVIII, na Europa Oriental — com o rabino Israel Ben Eliezer, mais conhecido como Baal Shem Tov — em reação ao judaísmo legalista ou talmúdico, mais intelectualizado. Atribuem-se ao Baal Shem Tov o poder da cura e vários milagres, sobretudo no confronto com espíritos malignos, os quais ele teria vencido usando como arma a fé e a alegria de viver. O rabino ia de aldeia em aldeia levando o alívio aos doentes e divulgando seus ensinamentos. Afinal reuniu seus seguidores em torno de um corpo doutrinário sistematizado, constituindo o hassidismo como uma disciplina de natureza religiosa. O elemento central do hassidismo é a devekut, isto é, a união mística com Deus — uma metodologia espiritual que tem como meta libertar o ser humano dos reveses da vida terrena. Seus discípulos pregam que o Homem tem o poder de se desligar dos bens materiais e de tudo o que está relacionado ao mundo, por meio da prece meditativa, o daven, o qual pode conectar o indivíduo a Deus. O Baal Shem Tov admite a Shekhiná, ou seja, a presença divina em cada vida, como uma prova da compaixão divina pelo ser humano e por todas as suas criaturas. Por outro lado, uma das lideranças mais significativas do hassidismo no século XIX, Menahem Mendel de Kotzk, representa a polaridade oposta, pois destaca a revolta diante das imperfeições do Homem e de seus sofrimentos. Sua ira o conduz ao conceito do , a redenção do Cosmos. As ideias opostas destes dois ícones do movimento hassídico imprimem nesta corrente a piedade alegre e compadecida, de um lado, e a busca implacável da justiça austera, do outro. O hassid, seguidor dessa esfera mística, está constantemente imbuído da presença do Criador, pois se encontra quase sempre em estado de meditação, a qual não traz em si apenas os típicos lamentos judeus, mas igualmente as melodias que se repetem por um longo tempo e a coreografia hassídica. A comunidade judaica se beneficiou amplamente do hassidismo, uma vez que ele provocou uma reestruturação extrema da sociedade judaica, reforçando o senso comunitário com base no conceito de uma vivência mística na vida cotidiana. A doutrina hassídica é um tanto complexa, pois se fundamenta no panenteísmo, segundo o qual Deus é a existência de fato, a essência de tudo que há. Em sua versão mais radical, afirma que nada existe a não ser o Criador, e tudo o mais é ilusão. Não se deve confundir o panenteísmo com o panteísmo, movimento que prega a imanência divina ao Universo e à natureza. Na concepção panenteísta, Deus se revela em cada evento universal, constituindo a realidade última, a única existência consistente. O mundo estaria encoberto por um manto que, uma vez removido, manifestaria tão somente a presença do Criador. Assim sendo, Ele está no interior de cada ser, mas também transcende a criatura, a qual nada mais seria que uma dissimulação do Ser Divino. Portanto, a Divindade atua como uma conexão entre todos os seres, os quais estão interligados em uma alteridade consagrada. Desta forma, todos podem ser recuperados e alteados, aprimorados de tal forma que podem, assim, voltar ao seio divino. Cada indivíduo tem como papel principal na existência promover esse resgate do outro. Eis porque o hassid não acredita no mal e o vê apenas como uma máscara deturpada do que ainda não foi salvo. (pt)
Chasydyzm polski – odmiana chasydyzmu, powszechnie i potocznie zwana po prostu chasydyzmem. Jest znana najszerzej, między innymi dlatego, że rozwija się do dziś. Mimo że dzisiejszy chasydyzm jest wynikiem kilkuwiekowej ewolucji, to w prostej linii jest spadkobiercą ruchu powstałego w XVIII wieku. (pl)
Chassidism eller chasidism är en judisk "väckelserörelse" som uppstod i början av 1700-talet i södra Polen. Grundare och ledare var den karismatiske Israel ben Eliezer (även känd som Baal Shem-tov eller Besht) (1700–1760). Han föddes i Okup i den då sydpolska provinsen Podolien, nuvarande Ukraina, och dog i Medjibush. Namnet Baal Shem betyder Mästare av namnet på hebreiska, med tillägget Tov åsyftas det goda. Namnet antyder kunskap i praktisk kabbala, utöver mer traditionell läkekonst. Chassidismen är en ortodox gren av judendomen. Det har framförts att chassidismen skulle ha uppstått som en reaktion mot den traditionella judendomens formalisering, institutionalisering och etablissemanget av rabbiner. Modern forskning har visat, att det inte rådde något sådant motsatsförhållande under Baal Shem-tovs levnad. Motståndet mot chassidismen uppstod efter hans död. Chassidismens motståndare kallas mitnagdim, som just betyder "motståndare". Chassidismens grundtanke är att man i allt, även i de alldagliga tingen, kan få en intuitiv kunskap om Gud, men är i allt övrigt underställd ramar och regler för traditionell judisk religiositet. Termen chassid är hebreiska för from och har varit i bruk under mer än tvåtusen år av olika judiska grupper. Chassiderna förespråkar vid sidan av intellektet även känslan, extatisk hängivenhet parallellt med detaljerade texttolkningar av Torah, äkta intention (kavanah) framför korrekt form. Det vedertagna sättet att nå Gud var dåförtiden enbart genom de religiösa studierna, något som var få förunnat i 1700-talets Östeuropa där de flesta fick jobba hårt för att överleva. Chassidismen bröt mot detta synsätt genom att den välkomnade även de enklaste människorna. En lärd var inte nödvändigtvis en bättre jude än den fattige eller olärde. Det chassidismen tog fasta på var hur innerligt bönen bads och hur from böngivaren var. Det var även möjligt att närma sig Gud genom sång och dans, något som var ett brott mot då dominerande praxis i det judiska Östeuropa. Påståendet om att detta kan tolkas som ett mer "demokratiskt" synsätt på religionen, för att det skulle minska de troslärdes inflytande och makt då man kunde närma sig Gud på ett flertal sätt, har framförts och ifrågasatts. Påståendet om att kantorn "som traditionellt hade lett gudstjänsten togs bort så att vem som helst i församlingen kunde leda bönen var ett steg i denna riktning", är sakligt felaktigt då detta aldrig varit fallet. Efter Baal Shem-tovs bortgång leddes chassidismen av olika sinsemellan fristående personer. Dessa levde ofta på var sin ort och påverkade och genomsyrade respektive krets på något olika sätt. Det anspråkslösa och asketiska liv som Baal Shem-tov hade levt stöddes av en del men det fanns även de som levde i ett materiellt överflöd. De rabbinska ledarna på varje ort benämndes efter orten, till exempel: Breslev-, -, Satmar- eller Gererchassidim, för att nämna bara några få. Tankarna inom chassidismen tilltalade många och upp emot en tredjedel av Polens tre och en halv miljon judar var fram till 1930-talet chassider. Den nazistiska Förintelsen decimerade kraftigt antalet chassider. Av drygt 100 dynastier återstod cirka 40 efter kriget. Dessa, och antalet anhängare, har dock snabbt vuxit i antal, bland annat tack vare höga födelsetal, hög motivation och social organisation. Idag finns cirka 165 000 chassider enbart i New York och cirka en kvarts miljon totalt i USA. I New York finner man det chassidiska inslaget främst i Williamsburg, och och i flera särskilda samhällen i Upstate New York. Större grupperingar finns även i Kanada, Storbritannien, Belgien och Israel. (sv)
Хасиди́зм (від івр. חסידות‎, хасідут — побожний, благочестивий; прибічник, послідовник) — містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою. Нині більшість його прибічників проживають у США, Ізраїлі, Великій Британії. Ізраїль бен Еліезер вважається засновником хасидизму, а його послідовники розвинули та поширили його вчення. Сучасний хасидизм є підгрупою ультраортодоксального юдаїзму та вирізняється своєю консервативністю й соціальною ізоляцією. Хасидські ідеї значною мірою базуються на та певною мірою є її спрощенням. Вчення наголошує на Господній іманентності у Всесвіті, необхідності вірувати та бути з Ним у всі часи, відданості в релігійній практиці та духовному вимірі тілесності й приземлених дій. Хасиди (хасідім), визнавці хасидизму, об'єднуються в окремі незалежні групи, знані як , кожну з яких очолює її спадковий лідер, Ребе. Пошана та підпорядкування Ребе є ключовим принципом, оскільки він вважається духовним авторитетом, з яким послідовник повинен бути пов'язаним, аби наблизитися до Бога. Різні «династії» мають спільні основні переконання, але діють відокремлено та мають унікальні риси та звичаї. Належність до династії часто зберігається в сім'ях протягом кількох поколінь, і буття хасидом є як релігійним аспектом, так і соціологічним, що веде за собою народження в певній спільноті та вірність династії Ребе. Існує кілька династій, що мають тисячі родин серед своїх послідовників, а також десятки менших. Існує багато течій хасидизму. Окремі з них: Любавичівський (Хабад); Брацлавський хасидизм; Каролінський, Чорнобильський та інші. Назви найчастіше походять від міст, де жили засновники цих течій, цадики. (uk)
Хасиди́зм (ивр. ‏חֲסִידוּת‏‎ хасиду́т, в ашкеназском произношении хаси́дус — «праведность», «учение благочестия», от слова ‏חסיד‏‎ хасид — «благочестивый») — религиозное течение в иудаизме, которое в первой половине XVIII века за очень короткое время охватило еврейское население Речи Посполитой и прилегающих территорий. Особенное значение в хасидизме придают эмоциональному постижению Бога. (ru)
哈西迪（希伯來語：חסידות‎；或譯作哈西德），是猶太教正統派的一支，受到的影響，由18世紀東歐拉比巴尔·谢姆·托夫創立，以反對當時過於強調的守法主義猶太教。哈西迪是組成現代猶太教極端正統派的一部分。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdf:type

rdfs:comment

الحاسيديم هي حركة روحانية اجتماعية يهودية نشأت في القرن السابع عشر. يعد بعل شيم توف مؤسس الطائفة الرئيسي، حيث نشرها في أنحاء شرق أوروبا. الفكر الحسيدي وخصوصًا في الأجيال الأولى تميزت بالدعوة إلى عبادة الرب وطاعته ومحبة إسرائيل واتباعه الصالحين. وفي الأجيال الأخيرة تمتاز الحسيدية بشكل أساسي بوضع مزارات حسيدية مخصصة حول سلالات الحسيديم. (ar)
Chasidismus (z hebrejského חָסִיד‎, chasid – zbožný) je židovské pietistické hnutí, které vzniklo na počátku 18. století v Podolí, dnes jihovýchodním Polsku a západní Ukrajině, „jako reakce na talmudickou suchopárnost a na tehdejší rozvrstvenost společnosti“. Jeho zakladatelem byl rabín Jisra'el ben Eli'ezer, zvaný také Ba'al Šem Tov nebo Bešt (בעל שם טוב, בעש״ט „Pán dobrého Jména“, kolem 1700–1760). (cs)
El hassidisme (hebreu: חסידות, hasidut‎) és el terme utilitzat pels rabins per descriure els jueus que mantenen el nivell més alt d'observança religiosa i acció moral. El terme s'ha aplicat a moviments de tres èpoques diferents. (ca)
Der moderne oder osteuropäische Chassidismus (auch Hassidismus; von hebräisch חסידות chassidut, chassidus „Frömmigkeit“) ist eine jüdische religiös-mystische Strömung und Teil des ultraorthodoxen Judentums. Die Anhänger, genannt Chassidim bzw. Chassiden (Aussprache [χaˈsiːden]), organisieren sich in Gruppierungen oder Dynastien, geleitet von deren Führern, genannt Rebbes. 2016 gab es über 130.000 chassidische Familien weltweit und mehr als 230 Rebbes. (de)
Hasidismoa (hebreeraz חסידות‎ Ḥasidut, "garbia"), judaismo ultraortodoxoaren joera eta korronte mistikoa da, arau zehatz-zehatzez osatua. XVIII. mendean agertu zen Europako ekialdean, Bielorrusian, Ukrainan eta Polonian, Israel ben Eliezer (Baal Shem Tov deitua, 1700–1760) rabinoak sortua, eta milioika judurengan izan zuen eragina. Gaur egun, Estatu Batuetako eta Israelgo talde batzuetan iraun du. Bizitza mistikoa, irakurketak eta bizitza espirituala zaintzea eta penitentzia egitea dira joera horren ezaugarriak. (eu)
El jasidismo o hasidismo es una filosofía, un modo de vida y una interpretación mística del judaísmo ortodoxo. Su fundador fue el rabino polaco Israel ben Eliezer (Baal Shem Tov) (1698-1760), quien enseñó como doctrinas principales que Dios está en todas partes (omnipresente), y que el ser humano puede comunicarse con él. (es)
Yudaisme Hasidut atau Hasidisme (חסידות -Chasidut) adalah cabang Yahudi Ortodoks yang mengangkat spiritualitas dan suka cita melalui popularisasi dan internalisasi sebagai aspek fundamental kepercayaan Yahudi. Yudaisme Hasidut didirikan pada abad ke-18 oleh Rabbi Israel . (in)
하시딤 (히브리어 : חסידות, hasidut, "경건")이란 유대인 종교모임이다. 그것은 18세기 현대 서구 우크라이나에서 일어난 영적 부흥 운동으로 동유럽 전역으로 빠르게 퍼졌다. 오늘날은 이스라엘과 미국에서 대부분 가입체가 있다. 이스라엘 벤 엘리에제르가 창립자로 알려져 있다. 현재 하시딤은 하레디파의 소속된 회원으로 종교적 보수주의와 사회분리로 잘 알려져 있다. 하시딤은 이디시어를 사용한다. 2016년 13만명의 회원들이 있다. (ko)
ハシディズム（ドイツ語：Chassidismus、英語：Hasidism, Hasidic Judaism、ヘブライ語：חֲסִידוּת, Chasidut, chǎsīdhūth、アシュケナジム式ヘブライ語：chasidu(i,e)s）とは、有徳で思いやりのある行動であることを意味するヘブライ語「ヘーセド chesed חסד "loving kindness"」に起源を持つ「敬虔な者 pious」（ハーシード chāsīdh, chosid）という言葉に由来する、超正統派（ハレディーム、חרדים - Haredim）のユダヤ教運動のこと。 18世紀にバアル・シェム・トーヴが開始したとされる。敬虔主義運動とも訳される。ガリツィア地方がその中心であった。少人数によるミクラー・ラビ文学の研究より、大勢による祈りを重視する。最初から独自の典礼、独自のシナゴーグを発展させたが、ユダヤ教の主流から離れることはなかった。神（絶対者）はすべての生命に内在するカバラ神学を持っている。 (ja)
Chasydyzm polski – odmiana chasydyzmu, powszechnie i potocznie zwana po prostu chasydyzmem. Jest znana najszerzej, między innymi dlatego, że rozwija się do dziś. Mimo że dzisiejszy chasydyzm jest wynikiem kilkuwiekowej ewolucji, to w prostej linii jest spadkobiercą ruchu powstałego w XVIII wieku. (pl)
Хасиди́зм (ивр. ‏חֲסִידוּת‏‎ хасиду́т, в ашкеназском произношении хаси́дус — «праведность», «учение благочестия», от слова ‏חסיד‏‎ хасид — «благочестивый») — религиозное течение в иудаизме, которое в первой половине XVIII века за очень короткое время охватило еврейское население Речи Посполитой и прилегающих территорий. Особенное значение в хасидизме придают эмоциональному постижению Бога. (ru)
哈西迪（希伯來語：חסידות‎；或譯作哈西德），是猶太教正統派的一支，受到的影響，由18世紀東歐拉比巴尔·谢姆·托夫創立，以反對當時過於強調的守法主義猶太教。哈西迪是組成現代猶太教極端正統派的一部分。 (zh)
Ο Χασιδισμός είναι υποκατηγορία των Υπερορθόδοξων Εβραίων που αναπτύχθηκε στην περιοχή της δυτικής Ουκρανίας κατά τον 18ο αιώνα και εξαπλώθηκε γρήγορα στην υπόλοιπη Ανατολική Ευρώπη. Σήμερα, οι περισσότεροι ακόλουθοι της θρησκείας ζουν στο Ισραήλ και τις Ηνωμένες Πολιτείες της Αμερικής. Το 2016 υπήρχαν πάνω από 130,000 νοικοκυριά Χασιδιστών παγκοσμίως, συγκεντρώνοντας περίπου το 5% του συνολικού Εβραϊκού πληθυσμού. (el)
Ĥasidismo estas juda popolamasa religia movado. La unuaj mencioj pri eŭropa ĥasidismo devenas el Germanio, kie en la 12-a ĝis la 13-a jarcento tiu ĉi mistika movado de piuloj disvastiĝis. En ties frunto staris , aŭtoro de verko Sefer chasidim (Libro de piuloj). La nomo de la movado estas derivita de vorto ĥasid - pia. Ĥasidismo estis fondita en eta pieco, ĝojo, mistiko kaj pietismo. Grava staturo de ĥasidismo estas Cadik (Justulo), eklezia gvidanto, instruisto kaj sanktulo de ĥasida komunumo, kiu estas peranto inter homo kaj Dio. (eo)
Hasidism, sometimes spelled Chassidism, and also known as Hasidic Judaism (Ashkenazi Hebrew: חסידות Ḥăsīdus, [χasiˈdus]; originally, "piety"), is a Jewish religious group that arose as a spiritual revival movement in the territory of contemporary Western Ukraine during the 18th century, and spread rapidly throughout Eastern Europe. Today, most affiliates reside in Israel and the United States. (en)
Le judaïsme hassidique ou hassidisme (hébreu : חסידות 'Hassidout, « piété » ou « intégrité », de la racine hébraïque חסד « générosité », qui donne l'adjectif yiddish : חסידיש 'Hassidiche) est un courant mystique du judaïsme fondé au XVIIIe siècle par le rabbin Israël ben Eliezer, connu sous le nom de Baal Shem Tov ou Besht (le maître du bon Nom), né en Podolie, région qui fait aujourd'hui partie de l'Ukraine mais qui, à cette époque, appartient à la Pologne. Aujourd'hui, le hassidisme est l'un des deux courants majeurs de l'orthodoxie juive. (fr)
Il chassidismo, ḥasidismo o hassidismo (in ebraico: חסידות‎?, Ḥăsīdūt) è un movimento di massa ebraico basato sul rinnovamento spirituale dell'ebraismo ortodosso, sorto nella Polonia del XVIII secolo per opera del taumaturgo e kabbalista Yisrāēl ben Ĕlīezer, meglio conosciuto come il Ba'al Shēm Ṭōv. (it)
Het chassidisch jodendom (ook bekend als chassidisme), van het Hebreeuwse: חסידות Ḥasidut; "de vromen", is een ultraorthodoxe richting binnen het jodendom. De belijders heten de chassidim of chassidiem. Het chassidisme vindt zijn oorsprong in Oost-Europa. Het chassidisme is een van de stromingen binnen het charedisch jodendom; de andere stroming is die van de mitnagdiem (wat staat voor tegenstanders). In plaats van mitnagdiem wordt ook wel de term Litouws jodendom gebruikt. (nl)
O judaísmo chassídico, chassidismo, judaísmo hassídico ou hassidismo (do hebraico חסידים, Chasidut para os sefardim; Chasidus para os asquenazes: "piedosos" ou "devotos") é um movimento surgido no interior do judaísmo ortodoxo que promove a espiritualidade, através da popularização e internalização do misticismo judaico, como um aspecto fundamental da fé judaica. Essa vertente não deixou de existir ao longo de praticamente toda a história judaica. Hoje, no entanto, o uso do termo "chassidismo" ou "hassidismo" que é aplicado se restringe à tendência desenvolvida na primeira metade do século XVIII, na Europa Oriental — com o rabino Israel Ben Eliezer, mais conhecido como Baal Shem Tov — em reação ao judaísmo legalista ou talmúdico, mais intelectualizado. (pt)
Chassidism eller chasidism är en judisk "väckelserörelse" som uppstod i början av 1700-talet i södra Polen. Grundare och ledare var den karismatiske Israel ben Eliezer (även känd som Baal Shem-tov eller Besht) (1700–1760). Han föddes i Okup i den då sydpolska provinsen Podolien, nuvarande Ukraina, och dog i Medjibush. Namnet Baal Shem betyder Mästare av namnet på hebreiska, med tillägget Tov åsyftas det goda. Namnet antyder kunskap i praktisk kabbala, utöver mer traditionell läkekonst. (sv)
Хасиди́зм (від івр. חסידות‎, хасідут — побожний, благочестивий; прибічник, послідовник) — містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою. Нині більшість його прибічників проживають у США, Ізраїлі, Великій Британії. Існує багато течій хасидизму. Окремі з них: Любавичівський (Хабад); Брацлавський хасидизм; Каролінський, Чорнобильський та інші. Назви найчастіше походять від міст, де жили засновники цих течій, цадики. (uk)

rdfs:label

Hasidic Judaism (en)
حركة الحاسيديم (ar)
Hassidisme (ca)
Chasidismus (cs)
Chassidismus (de)
Χασιδισμός (el)
Ĥasidismo (eo)
Judaísmo jasídico (es)
Hasidismo (eu)
Hassidisme (fr)
Yahudi Hasidut (in)
Chassidismo (it)
하시딤 (ko)
ハシディズム (ja)
Chasydyzm polski (pl)
Chassidisch jodendom (nl)
Judaísmo chassídico (pt)
Chassidism (sv)
Хасидизм (ru)
Хасидизм (uk)
哈西迪猶太教 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of