History of gunpowder (original) (raw)

dbo:abstract

البارود هو أقدم متفجر مستحدث. وقد أدرج شعبيًا كأحد «الاختراعات الأربعة العظيمة» في الصين، اخترع في أواخر عهد سلالة تانغ (القرن التاسع) بينما يرجع تاريخ أقدم صيغة كيميائية مسجلة للبارود إلى عهد سلالة سونغ (القرن الحادي عشر). انتشرت معرفة البارود بسرعة في جميع أنحاء آسيا والشرق الأوسط وأوروبا، يرجع ذلك غالبًا إلى الفتوحات المغولية خلال القرن الثالث عشر، مع ظهور صيغ مكتوبة له في الشرق الأوسط بين 1240 و1280 في أطروحة حسن الرماح، وفي أوروبا بحلول عام 1267 في أوبوس مايوس (العمل العظيم) لروجر باكون. استخدم في الحرب نوعًا ما منذ القرن العاشر على الأقل في أسلحة مثل السهام النارية والقنابل والرمح الناري قبل ظهور البندقية في القرن الثالث عشر. استبدل الرمح الناري في النهاية بالبندقية، بينما استمر استخدام أسلحة البارود الأخرى مثل الصواريخ والسهام النارية في الصين وكوريا والهند وأخيرًا في أوروبا. لم تتوقف القنابل أبدًا عن التطور واستمرت في التقدم إلى العصر الحديث مثل القنابل اليدوية والألغام وغيرها من الأدوات المتفجرة. استخدم البارود لأغراض غير عسكرية مثل الألعاب النارية للترفيه أو في المتفجرات للتعدين وحفر الأنفاق. أدى تطور المدافع إلى تطوير قطع مدفعية كبيرة في القرن الخامس عشر، تُعرف شعبيًا باسم قاذفات القنابل، والتي كانت رائدة في بعض الدول مثل دوقية بورغونيا. سيطرت الأسلحة النارية على الحروب الحديثة المبكرة في أوروبا بحلول القرن السابع عشر. أدى التحسين التدريجي للمدافع التي تطلق قذائف ثقيلة لإحداث تأثير أكبر ضد التحصينات إلى اختراع الحصن النجمي والزاوية المحصنة (البستين) في العالم الغربي، ولم تعد أسوار المدينة التقليدية والقلاع مناسبة للدفاع. انتشر استخدام تقنية البارود أيضًا في جميع أنحاء العالم الإسلامي وفي الهند وكوريا واليابان. تألفت ما تسمى إمبراطوريات البارود في الحقبة الحديثة المبكرة من الإمبراطورية المغولية والإمبراطورية الصفوية والإمبراطورية العثمانية. تضاءل استخدام البارود في الحروب في القرن التاسع عشر بسبب اختراع البارود اللادخاني. يشار غالبًا إلى البارود اليوم باسم «البارود الأسود» لتمييزه عن الحشوة الدافعة المستخدمة في الأسلحة النارية المعاصرة. (ar)
Gunpowder is the first explosive to have been developed. Popularly listed as one of the "Four Great Inventions" of China, it was invented during the late Tang dynasty (9th century) while the earliest recorded chemical formula for gunpowder dates to the Song dynasty (11th century). Knowledge of gunpowder spread rapidly throughout Asia and Europe, possibly as a result of the Mongol conquests during the 13th century, with written formulas for it appearing in the Middle East between 1240 and 1280 in a treatise by Hasan al-Rammah, and in Europe by 1267 in the Opus Majus by Roger Bacon. It was employed in warfare to some effect from at least the 10th century in weapons such as fire arrows, bombs, and the fire lance before the appearance of the gun in the 13th century. While the fire lance was eventually supplanted by the gun, other gunpowder weapons such as rockets and fire arrows continued to see use in China, Korea, India, and eventually Europe. Bombs too never ceased to develop and continued to progress into the modern day as grenades, mines, and other explosive implements. Gunpowder has also been used for non-military purposes such as fireworks for entertainment, or in explosives for mining and tunneling. The evolution of guns led to the development of large artillery pieces, popularly known as bombards, during the 15th century, pioneered by states such as the Duchy of Burgundy. Firearms came to dominate early modern warfare in Europe by the 17th century. The gradual improvement of cannons firing heavier rounds for a greater impact against fortifications led to the invention of the star fort and the bastion in the Western world, where traditional city walls and castles were no longer suitable for defense. The use of gunpowder technology also spread throughout the Islamic world and to India, Korea, and Japan. The so-called Gunpowder Empires of the early modern period consisted of the Mughal Empire, Safavid Empire, and Ottoman Empire. The use of gunpowder in warfare during the course of the 19th century diminished due to the invention of smokeless powder. Gunpowder is often referred to today as "black powder" to distinguish it from the propellant used in contemporary firearms. (en)
La poudre à canon est le premier explosif chimique découvert, et le seul connu jusqu'à l'invention de la nitrocellulose, de la nitroglycérine et de la TNT au XIXe siècle. Cependant, avant l'invention de la poudre à canon, de nombreuses munitions incendiaires ont été utilisées, dont le feu grégeois. (fr)
Порох— перша вибухівка, яка була розроблена. Популярний у списку як один із «чотирьох великих винаходів» Китаю, він був виявлений під час пізньої династії Тан (ІХ століття), але найдавніший запис письмової формули з'явився в династії Сун (ХІ століття). Знання про порох швидко поширилися в Азії, на Близькому Сході та в Європі, можливо, в результаті монгольських завоювань протягом ХІІІ століття, при цьому письмова формула з'явилася в трактаті про Opus Majus 1267 року Роджера Бекона і в трактаті Хассана-аль 1280 року Рамма. Це було використано для ведення бойових дій, принаймні Х століття в зброї, таких як вогневі стріли, бомби та вогневий ланцюг до появи гармати. Хоча вогнева зброя була зрештою витіснена з гармати, інша зброя пороху, такі як ракети та вогнепальні стріли, продовжувала використовуватись у Китаї, Кореї, Індії та врешті-решт у Європі. Бомби теж ніколи не переставали розвиватися і продовжували прогресувати до сучасності як гранати, міни та інші вибухові засоби. Порох також використовувався для невійськових цілей, таких як феєрверки для розваг, або для вибухових речовин для видобутку та тунелювання. Еволюція вогнепальної зброї призвела до розвитку артилерії протягом XV століття, вперше в таких державах, як Герцогство Бургундія. Вогнепальна зброя стала домінувати на початку сучасної війни в Європі до XVII століття. Поступове вдосконалення гармат, що вистрілювали більш важкі постріли для більшого впливу проти укріплень, призвело до появи бастіонної системи в західному світі, де традиційні міські стіни та замки вже були не придатні для оборони. Використання порохових технологій також поширилося по всьому ісламському світу та до Індії, Кореї та Японії. Так званими Пороховими Імперіями в початку сучасного періоду були імперії Моголів, Сефевидів та Османська імперія. Використання пороху в бойових діях протягом XIX століття зменшилось завдяки винаходу бездимного пороху. Порох сьогодні часто називають «чорним порохом», щоб відрізнити його від метальної речовини, яка використовується в сучасній вогнепальній зброї. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dcterms:subject

rdfs:comment

La poudre à canon est le premier explosif chimique découvert, et le seul connu jusqu'à l'invention de la nitrocellulose, de la nitroglycérine et de la TNT au XIXe siècle. Cependant, avant l'invention de la poudre à canon, de nombreuses munitions incendiaires ont été utilisées, dont le feu grégeois. (fr)
البارود هو أقدم متفجر مستحدث. وقد أدرج شعبيًا كأحد «الاختراعات الأربعة العظيمة» في الصين، اخترع في أواخر عهد سلالة تانغ (القرن التاسع) بينما يرجع تاريخ أقدم صيغة كيميائية مسجلة للبارود إلى عهد سلالة سونغ (القرن الحادي عشر). انتشرت معرفة البارود بسرعة في جميع أنحاء آسيا والشرق الأوسط وأوروبا، يرجع ذلك غالبًا إلى الفتوحات المغولية خلال القرن الثالث عشر، مع ظهور صيغ مكتوبة له في الشرق الأوسط بين 1240 و1280 في أطروحة حسن الرماح، وفي أوروبا بحلول عام 1267 في أوبوس مايوس (العمل العظيم) لروجر باكون. استخدم في الحرب نوعًا ما منذ القرن العاشر على الأقل في أسلحة مثل السهام النارية والقنابل والرمح الناري قبل ظهور البندقية في القرن الثالث عشر. استبدل الرمح الناري في النهاية بالبندقية، بينما استمر استخدام أسلحة البارود الأخرى مثل الصواريخ والسهام النارية في الصين وكوريا والهند وأخيرًا في أوروبا. لم تتو (ar)
Gunpowder is the first explosive to have been developed. Popularly listed as one of the "Four Great Inventions" of China, it was invented during the late Tang dynasty (9th century) while the earliest recorded chemical formula for gunpowder dates to the Song dynasty (11th century). Knowledge of gunpowder spread rapidly throughout Asia and Europe, possibly as a result of the Mongol conquests during the 13th century, with written formulas for it appearing in the Middle East between 1240 and 1280 in a treatise by Hasan al-Rammah, and in Europe by 1267 in the Opus Majus by Roger Bacon. It was employed in warfare to some effect from at least the 10th century in weapons such as fire arrows, bombs, and the fire lance before the appearance of the gun in the 13th century. While the fire lance was ev (en)
Порох— перша вибухівка, яка була розроблена. Популярний у списку як один із «чотирьох великих винаходів» Китаю, він був виявлений під час пізньої династії Тан (ІХ століття), але найдавніший запис письмової формули з'явився в династії Сун (ХІ століття). Знання про порох швидко поширилися в Азії, на Близькому Сході та в Європі, можливо, в результаті монгольських завоювань протягом ХІІІ століття, при цьому письмова формула з'явилася в трактаті про Opus Majus 1267 року Роджера Бекона і в трактаті Хассана-аль 1280 року Рамма. Це було використано для ведення бойових дій, принаймні Х століття в зброї, таких як вогневі стріли, бомби та вогневий ланцюг до появи гармати. Хоча вогнева зброя була зрештою витіснена з гармати, інша зброя пороху, такі як ракети та вогнепальні стріли, продовжувала викорис (uk)

rdfs:label

تاريخ البارود (ar)
Histoire de la poudre à canon (fr)
History of gunpowder (en)
Історія пороху (uk)

owl:sameAs

foaf:depiction

is rdfs:seeAlso of