Imperial examination (original) (raw)

dbo:abstract

El sistema d'examinació imperial xinès es va practicar a la Xina imperial de l'any 606 a l'any 1905 i consistia en una sèrie de proves que servien per seleccionar els candidats per ocupar una plaça com a funcionaris. Les proves representaven la via més important per ascendir en l'escala social i, per això, també representaven un objectiu vital pels membres de les classes cultes. A causa de la importància de les proves, aquestes classes acabarien marcant un imperi fortament absolutista amb trets meritocràtics i (almenys en principi) democràtics. (ca)
Úřednické zkoušky (čínsky v českém přepisu kche-ťü, pchin-jinem kējǔ, znaky zjednodušené 科举, tradiční 科舉) v Číně byly po dlouhé období od počátku 7. století do začátku 20. století základní podmínkou vstupu mezi úředníky státní správy. (cs)
الاختبارات الإمبراطورية الصينية (بالإنجليزية: Chinese imperial examinations)‏ نظام امتحانات الخدمة المدنية في الامبراطورية الصينية لاختيار المرشحين للبيروقراطية. وعلى الرغم من أنه كان هناك امتحانات إمبراطورية في وقت مبكر من سلالة هان، إلا أن هذا النظام استخدم على نطاق واسع باعتباره الطريق الرئيسي للمكتب فقط في منتصف سلالة تانغ، وظلت كذلك حتى إلغائها في عام 1905. وبالنظر إلي أن الامتحانات استندت على المعرفة الكلاسيكية والأسلوب الأدبي، وليس الخبرة التقنية، فإن المرشحين الناجحين من العموميين كانوا يتقاسمون لغة وثقافة مشتركة. ساعدت هذه الثقافة المشتركة على توحيد الإمبراطورية ومثل هذا الإنجاز أعطى شرعية للحكم الإمبريالي، في حين ترك مشاكل واضحة نجمت عن نقص منهجي في الخبرة التقنية والعملية. ساعدت الاختبارات على التشكيل الفكري والثقافي والسياسي والتسوق والفنون والحرف اليدوية في الصين، وكذلك الحياة الدينية. وكان الاعتماد المتزايد على نظام الامتحانات جزء من مسؤلية سلالة تانغ التي تحولت من الأرستقراطية العسكرية إلى فئة من العلماء البيروقراطيين. وبدءا من سلالة سونغ، تم ترتيب النظام وتطويره إلى سلم من ثلاثة مستويات تقريبا من المحلية إلى امتحانات المقاطعات إلى المحاكم. وتم تضييق المحتوى وتثبيته على نصوص الأرثوذكسية الكونفوشيوسية الجديدة. (ar)
Das System der chinesischen Beamtenprüfung (chinesisch 科舉 / 科举, Pinyin kējǔ) bildete im kaiserlichen China vom Jahr 606 bis 1905 einen Komplex von Wettbewerben, die dazu dienten, Kandidaten für öffentliche Funktionen auszuwählen. Die Prüfungen stellten den wichtigsten Weg zum sozialen Aufstieg und damit für die Angehörigen der gebildeten Stände ein zentrales Lebensziel dar. Aufgrund ihrer Leistungszentriertheit verliehen sie dem weitgehend absolutistisch geprägten Kaiserreich meritokratische Züge. Die Ausführungen dieses Artikels beziehen sich, soweit nichts anderes vermerkt ist, auf die Situation in der späten Qing-Dynastie im 19. Jahrhundert. (de)
Οι Αυτοκρατορικές εξετάσεις (παραδοσιακά κινέζικα: 科舉, απλοποιημένα κινέζικα: 科举 , Pinyin: Kējǔ, Wade–Giles: K'o-chü) ήταν ένα σύστημα εξετάσεων στην Αυτοκρατορική Κίνα σχεδιασμένο για την επιλογή των καλύτερων διοικητικών αξιωματούχων για την κρατική γραφειοκρατία. Το σύστημα αυτό είχε μια τεράστια επίδραση τόσο στην κοινωνία όσο και στην κουλτούρα στην Αυτοκρατορική Κίνα και ήταν άμεσα υπεύθυνο για την δημιουργία μιας τάξης από (κινέζικα: 士大夫, pinyin: shì dàfū) ανεξάρτητα από την καταγωγή της οικογένειας. Γειτονικές ασιατικές χώρες όπως η Ιαπωνία, το Βιετνάμ και η Κορέα εφάρμοσαν επίσης παρόμοια συστήματα για να προσελκύσουν τα καλύτερα ταλέντα του έθνους. Κατά τον 19ο αιώνα, υπήρξαν κριτικές που κατηγόρησαν το αυτοκρατορικό σύστημα και μαζί με αυτό τις εξετάσεις, για την έλλειψη στην Κίνα τεχνικών γνώσεων και την ήττα από τις ξένες δυνάμεις. (el)
La ekzamensistemo en la ĉina imperio (ĉine: 科举, tradicie 科舉 , pinjine: kējǔ) estis eduka kaj kvalifikiga sistemo kiu funciis inter la jaroj 606 ĝis 1905 por elekti kandidatojn al publikaj funkcioj. Tiuj imperiaj aŭ imperiestraj ekzamenoj reprezentis la plej gravan ŝtupon por plialtiĝo de socia rango, kaj estis tiel centra vivocelo por anoj de kleraj tavoloj. (eo)
El sistema de examen imperial chino se practicó en la China imperial entre los años 606 y 1905 y consistía en una serie de pruebas que servían para seleccionar a los candidatos a mandarines. Las pruebas representaban el camino más corto para ascender en la escala social y por tanto representaban también un objetivo fundamental para los miembros de las clases cultas y pudientes. A causa de la importancia de las pruebas, estas clases acabarían marcando con rasgos meritocráticos las características peculiares de lo que puede considerarse el ejemplo más centralizado y absolutista de despotismo oriental. (es)
The imperial examination, or keju (Chinese: 科舉; lit. "subject recommendation") was a civil-service examination system in Imperial China, administered for the purpose of selecting candidates for the state bureaucracy. The concept of choosing bureaucrats by merit rather than by birth started early in Chinese history, but using written examinations as a tool of selection started in earnest during the Sui dynasty (581–618) then into the Tang dynasty of 618–907. The system became dominant during the Song dynasty (960–1279) and lasted for almost a millennium until its abolition in the late Qing dynasty reforms in 1905. Aspects of the imperial examination still exist for entry into the civil service of contemporary China, in both the People's Republic of China (PRC) and the Republic of China (ROC). The exams served to ensure a common knowledge of writing, Chinese classics, and literary style among state officials. This common culture helped to unify the empire, and the ideal of achievement by merit gave legitimacy to imperial rule. The examination system played a significant role in tempering the power of hereditary aristocracy and military authority, and in the rise of a gentry class of scholar-bureaucrats. Starting with the Song dynasty, the imperial examination system became a more formal system and developed into a roughly three-tiered ladder from local to provincial to court exams. During the Ming dynasty (1368–1644), authorities narrowed the content down to mostly texts on Neo-Confucian orthodoxy; the highest degree, the (Chinese: 進士), became essential for the highest offices. On the other hand, holders of the basic degree, the shengyuan (生員), became vastly oversupplied, resulting in holders who could not hope for office. Wealthy families, especially from the merchant class, could opt into the system by educating their sons or by purchasing degrees. During the late 19th century, some critics within Qing China blamed the examination system for stifling science and technical knowledge, and urged for some reforms. At the time, China had about one civil licentiate per 1000 people. Due to the stringent requirements, out of the two or three million annual applicants who took the exams, there was only a 1% passing rate. The Chinese examination system has had a profound influence in the development of modern civil service administrative functions in other countries. These include analogous structures that exist in Japan, Korea, Ryūkyū, and Vietnam. In addition to Asia, reports by European missionaries and diplomats introduced the Chinese examination system to the Western world and encouraged France, Germany as well as the British East India Company (EIC) to use similar methods to select prospective employees. Seeing its initial success within the EIC, the British government adopted a similar testing system for screening civil servants across the board throughout the United Kingdom in 1855. The United States would also establish such programs for certain government jobs after 1883. (en)
En Chine impériale, l'examen impérial (chinois simplifié : 科举 ; chinois traditionnel : 科舉 ; pinyin : kējǔ) était un examen pour déterminer qui de la population pouvait faire partie de la bureaucratie de l'État. Ce système a existé continûment pendant 1 300 ans, depuis sa création en 605 jusqu'à son abolition vers la fin de la dynastie Qing, en 1905. Les examens mandarinaux, dans la Chine impériale, permettaient d’entrer dans la bureaucratie de l’État, le premier but étant de remplacer la transmission du pouvoir aristocratique par une transmission du pouvoir méritocratique. Le système des examens mandarinaux fut institutionnalisé en 605, mais l’origine de ce système remonte à la dynastie des Han (206 av. J.-C. à 220). Il fut aboli en 1905, peu de temps avant la fin de la dynastie Qing. Au début de la dynastie des Ming, les examens duraient entre 24 et 72 heures, et se passaient dans des pièces séparées et isolées. Les petites pièces comprenaient deux bureaux qui soit étaient reliés pour faire une plate-forme, soit étaient placées à des niveaux différents pour servir de bureau et de chaise. Pour maintenir une objectivité dans la correction, les candidats étaient identifiés par des nombres plutôt que par leur nom et les copies d’examens étaient recopiées par une troisième personne avant d’être corrigées pour éviter que l’écriture du candidat fût reconnue. (fr)
Ujian Kenegaraan (Hanzi sederhana: 科举; Hanzi tradisional: 科舉; Pinyin: kējǔ; Jyutping: fo1 geoi2; Pe̍h-ōe-jī: kho-kú) adalah sebuah sistem ujian yang dijalankan pada masa Tiongkok kuno guna mencari orang-orang yang dapat bekerja dalam birokrasi. Ajaran-ajaran Kong Zi merupakan soal-soal utama yang diujikan dalam ujian nasional. Sistem ini telah dimulai pertama kali pada zaman Dinasti Han, tetapi dikukuhkan secara teratur sejak zaman Dinasti Sui dan Tang. Dasar-dasar literatur ujian nasional dimaksudkan untuk mendidik para kandidat tentang moral, terutama tentang sejarah dan hukum Tiongkok. Walaupun begitu, dalam kinerja pemerintahan yang praktis, hal-hal seperti itu tidak digunakan. Sistem ujian tidak diperbaharui dengan pendidikan modern, kemudian akhirnya dihapuskan secara menyeluruh pada tahun 1905. (in)
科挙（かきょ、繁体字: 科擧 / 科舉; 簡体字: 科举; 拼音: kē jǔ、満洲語：gioi žin simnere）とは、中国で598年 - 1905年、即ち隋から清の時代まで、約1300年間にわたって行われた官僚登用試験である。同様の制度は中国だけでなく、日本、朝鮮、ベトナムにも普及した。科挙の競争率は非常に高く、時代によって異なるが、最難関の試験であった進士科の場合、最盛期には約3000倍に達することもあったという。最終合格者の平均年齢も、時代によって異なるが、おおむね36歳前後と言われ、中には曹松などのように70歳を過ぎてようやく合格できた例もあった。無論、受験者の大多数は一生をかけても合格できず、経済的事情などの理由によって受験を断念したり、過酷な勉強生活と試験の重圧に耐えられず精神障害や過労死に追い込まれたり、失意のあまり自殺したという鍾馗の逸話など悲話も多い。 (ja)
Gli esami imperiali (科舉T, 科举S, kējǔP), nella Cina dinastica, costituivano il sistema con cui venivano selezionati, tra la popolazione dell'Impero cinese, i funzionari dell'apparato burocratico statale. (it)
Egzaminy urzędnicze (chin. upr. 科举; chin. trad. 科舉; pinyin kējǔ) – tradycyjny system państwowych egzaminów urzędniczych w cesarskich Chinach. Wprowadzony w 596 roku, przetrwał niemal do końca cesarstwa. (pl)
Het Chinees examenstelsel gaf toegang tot bestuurlijke en ambtelijke functies en succes bij deze examens was vanaf de Song-dynastie ( 960-1279) de vrijwel enige weg daartoe. Op een korte uitzondering in de jaren tussen 1279 tot 1315 tijdens de Yuan-dynastie heeft dit systeem tot 1905 gefunctioneerd. Het curriculum kon tijdens verschillende dynastieën enigszins variëren. Tijdens de Tang-dynastie (618-905) en de Song-dynastie was bijvoorbeeld juridische kennis een onderdeel. Dit onderdeel verdween in latere dynastieën. De kern van de examenstof werd echter altijd gevormd door kennis van de confucianistische klassieken. (nl)
Государственные экзамены в императорском Китае (кит. трад. 科舉, упр. 科举, пиньинь kējǔ) — неотъемлемая часть системы конфуцианского образования, обеспечивавшая соискателям доступ в государственный бюрократический аппарат и обеспечивавшая социальную мобильность (во всяком случае, фактически на ранних этапах существования, а формально — на всем протяжении существования). Система кэцзюй просуществовала (с перебоями) 1300 лет: от создания в 605 году (династия Суй) и до 1905 года (закат династии Цин, за год до рождения Пу И). Её существование было неотъемлемой частью существования сильной централизованной империи. По мнению , после 1400 года и вплоть до отмены в 1905 году она представляла собой центральный элемент в культурной истории Китая. Начиная с XVI века представители китайского чиновнического класса, сформированного при помощи этой экзаменационной системы, стали известны европейцам как «мандарины». (ru)
Os Exames Imperiais (chinês tradicional: 科舉, chinês simplificado: 科举, pinyin: kējǔ), aplicados na época da China Imperial, consistiam numa série de provas que serviam para selecionar a quem, entre a população, seria permitida a entrada na burocracia estatal. O sistema de exame imperial na China perdurou por 1 300 anos, de sua fundação durante a dinastia Sui, em 605, até sua abolição perto do final da dinastia Qing, em 1905. As provas representavam o caminho mais curto para ascender na escala social e, portanto, representavam também um objetivo fundamental para os membros das classes cultas. Por causa da importância das provas, estas classes acabariam marcando com traços meritocráticos característico da civilização da Sinoesfera. (pt)
Kejserliga examensväsendet (pinyin: kējǔ; traditionell kinesiska: 科舉) var ett system med skriftliga prov som användes för att utse ämbetsmän i den kejserliga kinesiska byråkratin. Systemet infördes på 600-talet under Suidynastin och växte successivt i betydelse för att sedan avskaffas i Qingdynastins reformprogram 1905. (sv)
Держа́вні і́спити (кит.: 科舉; спрощ.: 科举; піньїнь: kējǔ; кор. 과거, МФА: [kwɑːgʌ]; яп. かきょ, МФА: [kakʲo]) — система централізованих екзаменів на отримання чиновницької посади в домодерному Китаї та країнах китаєцентричного світу — Кореї, В'єтнамі та Рюкю. Передбачала складання цивільних і військових дисциплін абітурієнтами різного соціального статусу. В основі програми іспитів лежав конфуціанський канон, який необхідно було сумлінно вивчати для успішного проходження випробування. Наявність адміністративних умінь чи навичок управління до уваги не бралася. Шляхом системи державних іспитів забезпечувалися кадри державного апарату більшості країн Східної Азії. Практика державних іспитів в Китаї тривала протягом 605–1905 років. Із падінням династії Сун у 1279-му практика була перервана, але відновлення відбулося у 1315, у правління монгольського імператора Аюрбарібіди (на престолі у 1311-1320). При династіях Мін і Цін державні іспити поділялися на такі категорії: (uk)
科举是一種通過考试來选拔官員的制度，源自中國，並傳播至漢字文化圈其他國家。它是古代中国的一项重要政治制度，对中国社会和文化产生巨大影响，直接催生不論門第、以考试產生的“士大夫”阶层。除中國科舉外，鄰近中國的亚洲國家如越南、朝鮮半島、琉球群島和日本列島也曾引入這種制度來選拔人才。科举始于605年时的隋朝，由隋文帝首創，發展並定型於唐朝至武周，並更加完善（唐高宗創造「殿試」，由天子親自擔任考官，可使皇帝更加清楚有那些優秀人才。武則天加大了此制度的規模），一直延续到清末，在1905年才被慈禧太后廢除；在越南更遲至阮朝末年的1919年才廢除，整个科举共持续1300多年。此一制度讓平民當官的機會大增，甚至可以因此晉升貴族，亦扭轉了西周到隋朝以前「上者恆上，下者恆下」的不公平社會現象。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:caption

Candidates gathering around the wall where the results are posted. This announcement was known as "releasing the roll" . (en)

dbp:piccap

"Imperial examinations" in Traditional and Simplified Chinese characters (en)

dbp:qn

khoa bảng (en)
khoa cử (en)

rdfs:comment

El sistema d'examinació imperial xinès es va practicar a la Xina imperial de l'any 606 a l'any 1905 i consistia en una sèrie de proves que servien per seleccionar els candidats per ocupar una plaça com a funcionaris. Les proves representaven la via més important per ascendir en l'escala social i, per això, també representaven un objectiu vital pels membres de les classes cultes. A causa de la importància de les proves, aquestes classes acabarien marcant un imperi fortament absolutista amb trets meritocràtics i (almenys en principi) democràtics. (ca)
Úřednické zkoušky (čínsky v českém přepisu kche-ťü, pchin-jinem kējǔ, znaky zjednodušené 科举, tradiční 科舉) v Číně byly po dlouhé období od počátku 7. století do začátku 20. století základní podmínkou vstupu mezi úředníky státní správy. (cs)
La ekzamensistemo en la ĉina imperio (ĉine: 科举, tradicie 科舉 , pinjine: kējǔ) estis eduka kaj kvalifikiga sistemo kiu funciis inter la jaroj 606 ĝis 1905 por elekti kandidatojn al publikaj funkcioj. Tiuj imperiaj aŭ imperiestraj ekzamenoj reprezentis la plej gravan ŝtupon por plialtiĝo de socia rango, kaj estis tiel centra vivocelo por anoj de kleraj tavoloj. (eo)
El sistema de examen imperial chino se practicó en la China imperial entre los años 606 y 1905 y consistía en una serie de pruebas que servían para seleccionar a los candidatos a mandarines. Las pruebas representaban el camino más corto para ascender en la escala social y por tanto representaban también un objetivo fundamental para los miembros de las clases cultas y pudientes. A causa de la importancia de las pruebas, estas clases acabarían marcando con rasgos meritocráticos las características peculiares de lo que puede considerarse el ejemplo más centralizado y absolutista de despotismo oriental. (es)
科挙（かきょ、繁体字: 科擧 / 科舉; 簡体字: 科举; 拼音: kē jǔ、満洲語：gioi žin simnere）とは、中国で598年 - 1905年、即ち隋から清の時代まで、約1300年間にわたって行われた官僚登用試験である。同様の制度は中国だけでなく、日本、朝鮮、ベトナムにも普及した。科挙の競争率は非常に高く、時代によって異なるが、最難関の試験であった進士科の場合、最盛期には約3000倍に達することもあったという。最終合格者の平均年齢も、時代によって異なるが、おおむね36歳前後と言われ、中には曹松などのように70歳を過ぎてようやく合格できた例もあった。無論、受験者の大多数は一生をかけても合格できず、経済的事情などの理由によって受験を断念したり、過酷な勉強生活と試験の重圧に耐えられず精神障害や過労死に追い込まれたり、失意のあまり自殺したという鍾馗の逸話など悲話も多い。 (ja)
Gli esami imperiali (科舉T, 科举S, kējǔP), nella Cina dinastica, costituivano il sistema con cui venivano selezionati, tra la popolazione dell'Impero cinese, i funzionari dell'apparato burocratico statale. (it)
Egzaminy urzędnicze (chin. upr. 科举; chin. trad. 科舉; pinyin kējǔ) – tradycyjny system państwowych egzaminów urzędniczych w cesarskich Chinach. Wprowadzony w 596 roku, przetrwał niemal do końca cesarstwa. (pl)
Het Chinees examenstelsel gaf toegang tot bestuurlijke en ambtelijke functies en succes bij deze examens was vanaf de Song-dynastie ( 960-1279) de vrijwel enige weg daartoe. Op een korte uitzondering in de jaren tussen 1279 tot 1315 tijdens de Yuan-dynastie heeft dit systeem tot 1905 gefunctioneerd. Het curriculum kon tijdens verschillende dynastieën enigszins variëren. Tijdens de Tang-dynastie (618-905) en de Song-dynastie was bijvoorbeeld juridische kennis een onderdeel. Dit onderdeel verdween in latere dynastieën. De kern van de examenstof werd echter altijd gevormd door kennis van de confucianistische klassieken. (nl)
Kejserliga examensväsendet (pinyin: kējǔ; traditionell kinesiska: 科舉) var ett system med skriftliga prov som användes för att utse ämbetsmän i den kejserliga kinesiska byråkratin. Systemet infördes på 600-talet under Suidynastin och växte successivt i betydelse för att sedan avskaffas i Qingdynastins reformprogram 1905. (sv)
科举是一種通過考试來选拔官員的制度，源自中國，並傳播至漢字文化圈其他國家。它是古代中国的一项重要政治制度，对中国社会和文化产生巨大影响，直接催生不論門第、以考试產生的“士大夫”阶层。除中國科舉外，鄰近中國的亚洲國家如越南、朝鮮半島、琉球群島和日本列島也曾引入這種制度來選拔人才。科举始于605年时的隋朝，由隋文帝首創，發展並定型於唐朝至武周，並更加完善（唐高宗創造「殿試」，由天子親自擔任考官，可使皇帝更加清楚有那些優秀人才。武則天加大了此制度的規模），一直延续到清末，在1905年才被慈禧太后廢除；在越南更遲至阮朝末年的1919年才廢除，整个科举共持续1300多年。此一制度讓平民當官的機會大增，甚至可以因此晉升貴族，亦扭轉了西周到隋朝以前「上者恆上，下者恆下」的不公平社會現象。 (zh)
الاختبارات الإمبراطورية الصينية (بالإنجليزية: Chinese imperial examinations)‏ نظام امتحانات الخدمة المدنية في الامبراطورية الصينية لاختيار المرشحين للبيروقراطية. وعلى الرغم من أنه كان هناك امتحانات إمبراطورية في وقت مبكر من سلالة هان، إلا أن هذا النظام استخدم على نطاق واسع باعتباره الطريق الرئيسي للمكتب فقط في منتصف سلالة تانغ، وظلت كذلك حتى إلغائها في عام 1905. وبالنظر إلي أن الامتحانات استندت على المعرفة الكلاسيكية والأسلوب الأدبي، وليس الخبرة التقنية، فإن المرشحين الناجحين من العموميين كانوا يتقاسمون لغة وثقافة مشتركة. ساعدت هذه الثقافة المشتركة على توحيد الإمبراطورية ومثل هذا الإنجاز أعطى شرعية للحكم الإمبريالي، في حين ترك مشاكل واضحة نجمت عن نقص منهجي في الخبرة التقنية والعملية. (ar)
Οι Αυτοκρατορικές εξετάσεις (παραδοσιακά κινέζικα: 科舉, απλοποιημένα κινέζικα: 科举 , Pinyin: Kējǔ, Wade–Giles: K'o-chü) ήταν ένα σύστημα εξετάσεων στην Αυτοκρατορική Κίνα σχεδιασμένο για την επιλογή των καλύτερων διοικητικών αξιωματούχων για την κρατική γραφειοκρατία. Το σύστημα αυτό είχε μια τεράστια επίδραση τόσο στην κοινωνία όσο και στην κουλτούρα στην Αυτοκρατορική Κίνα και ήταν άμεσα υπεύθυνο για την δημιουργία μιας τάξης από (κινέζικα: 士大夫, pinyin: shì dàfū) ανεξάρτητα από την καταγωγή της οικογένειας. Γειτονικές ασιατικές χώρες όπως η Ιαπωνία, το Βιετνάμ και η Κορέα εφάρμοσαν επίσης παρόμοια συστήματα για να προσελκύσουν τα καλύτερα ταλέντα του έθνους. (el)
Das System der chinesischen Beamtenprüfung (chinesisch 科舉 / 科举, Pinyin kējǔ) bildete im kaiserlichen China vom Jahr 606 bis 1905 einen Komplex von Wettbewerben, die dazu dienten, Kandidaten für öffentliche Funktionen auszuwählen. Die Prüfungen stellten den wichtigsten Weg zum sozialen Aufstieg und damit für die Angehörigen der gebildeten Stände ein zentrales Lebensziel dar. Aufgrund ihrer Leistungszentriertheit verliehen sie dem weitgehend absolutistisch geprägten Kaiserreich meritokratische Züge. (de)
The imperial examination, or keju (Chinese: 科舉; lit. "subject recommendation") was a civil-service examination system in Imperial China, administered for the purpose of selecting candidates for the state bureaucracy. The concept of choosing bureaucrats by merit rather than by birth started early in Chinese history, but using written examinations as a tool of selection started in earnest during the Sui dynasty (581–618) then into the Tang dynasty of 618–907. The system became dominant during the Song dynasty (960–1279) and lasted for almost a millennium until its abolition in the late Qing dynasty reforms in 1905. Aspects of the imperial examination still exist for entry into the civil service of contemporary China, in both the People's Republic of China (PRC) and the Republic of China (ROC (en)
Ujian Kenegaraan (Hanzi sederhana: 科举; Hanzi tradisional: 科舉; Pinyin: kējǔ; Jyutping: fo1 geoi2; Pe̍h-ōe-jī: kho-kú) adalah sebuah sistem ujian yang dijalankan pada masa Tiongkok kuno guna mencari orang-orang yang dapat bekerja dalam birokrasi. Ajaran-ajaran Kong Zi merupakan soal-soal utama yang diujikan dalam ujian nasional. Sistem ini telah dimulai pertama kali pada zaman Dinasti Han, tetapi dikukuhkan secara teratur sejak zaman Dinasti Sui dan Tang. (in)
En Chine impériale, l'examen impérial (chinois simplifié : 科举 ; chinois traditionnel : 科舉 ; pinyin : kējǔ) était un examen pour déterminer qui de la population pouvait faire partie de la bureaucratie de l'État. Ce système a existé continûment pendant 1 300 ans, depuis sa création en 605 jusqu'à son abolition vers la fin de la dynastie Qing, en 1905. (fr)
Os Exames Imperiais (chinês tradicional: 科舉, chinês simplificado: 科举, pinyin: kējǔ), aplicados na época da China Imperial, consistiam numa série de provas que serviam para selecionar a quem, entre a população, seria permitida a entrada na burocracia estatal. O sistema de exame imperial na China perdurou por 1 300 anos, de sua fundação durante a dinastia Sui, em 605, até sua abolição perto do final da dinastia Qing, em 1905. (pt)
Государственные экзамены в императорском Китае (кит. трад. 科舉, упр. 科举, пиньинь kējǔ) — неотъемлемая часть системы конфуцианского образования, обеспечивавшая соискателям доступ в государственный бюрократический аппарат и обеспечивавшая социальную мобильность (во всяком случае, фактически на ранних этапах существования, а формально — на всем протяжении существования). Начиная с XVI века представители китайского чиновнического класса, сформированного при помощи этой экзаменационной системы, стали известны европейцам как «мандарины». (ru)
Держа́вні і́спити (кит.: 科舉; спрощ.: 科举; піньїнь: kējǔ; кор. 과거, МФА: [kwɑːgʌ]; яп. かきょ, МФА: [kakʲo]) — система централізованих екзаменів на отримання чиновницької посади в домодерному Китаї та країнах китаєцентричного світу — Кореї, В'єтнамі та Рюкю. Передбачала складання цивільних і військових дисциплін абітурієнтами різного соціального статусу. В основі програми іспитів лежав конфуціанський канон, який необхідно було сумлінно вивчати для успішного проходження випробування. Наявність адміністративних умінь чи навичок управління до уваги не бралася. Шляхом системи державних іспитів забезпечувалися кадри державного апарату більшості країн Східної Азії. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of