| dbo:abstract |
حزب الهويجز ويقال له أيضاً حزب الأحرار البريطاني كان فصيلاً سياسياً ثم أصبح حزبًا سياسيًا في البرلمان الإسكتلندي، ثم في البرلمان الإنجليزي، وبعده برلمان بريطانيا العظمى وبعدها المملكة المتحدة. وقد تصارع على السلطة مع حزب المحافظين منذ ثمانينيات القرن السابع عشر وحتى خمسينيات القرن التاسع عشر. (ar) Whigové byli jedna ze dvou původních politických stran (druhou byli toryové) v Anglii a později ve Velké Británii od konce 17. století do poloviny 19. století. I když jejich základní myšlenkou byla podpora konstituční monarchie a odpor proti absolutismu, je možno tuto stranu označit jako konzervativní. Obě strany se vytvořily z volných skupin lidí podobných názorů, formálně vznikly roku 1784 jmenováním Charlese Jamese Foxe předsedou rekonstruované strany whigů jako opozice proti vládní straně nových toryů vedené Williamem Pittem mladším. Strana whigů se postupně ustanovila v průběhu 18. století. Whigové podporovali následnictví protestantské Hannoverské dynastie a toleranci nekonformních protestantů, zatímco toryové podporovali Stuartovce, Anglikánskou církev a venkovskou šlechtu. Později byli whigové podporováni průmyslníky a bohatými obchodníky a toryové získávali spojence mezi vlastníky půdy a členy královské rodiny. V první polovině 19. století zahrnoval program whigů nejen svrchovanost parlamentu nad panovníkem, ale i podporu volného obchodu, emancipaci katolíků, zákaz otrokářství a rozšíření občanských práv. Ze strany whigů se později vyvinula Liberální strana (toryové byli základem pro vznik Konzervativní strany). (cs) Whig fou un partit polític britànic que va estar present en els parlaments d'Anglaterra, Escòcia, Gran Bretanya i més tard en el del Regne Unit, entre els anys 1680 i 1850 aproximadament. Va sorgir com a resposta a la facció Tory i, ja des dels seus inicis, va tenir un paper important en la Revolució Gloriosa quan aquell país va passar de ser una monarquia autoritària a ser una monarquia parlamentària. Entre el seu electorat hi havia els protestants que reclamaven més llibertat religiosa, la classe comerciant i els progressistes en general. (ca) Die Whigs waren von den 1680er bis in die 1850er Jahre eine der beiden Parteien des britischen Parlamentarismus. Ihre Gegner waren die konservativen Torys. 1859 schlossen sich die Whigs mit gemäßigten Tories zur Liberal Party zusammen. (de) Whig [ŭig] estis la nomo de unu el la du ĉefaj britaj politikaj partioj de la malfrua 17-a jarcento ĝis la mezo de la 19-a jarcento. La alia grava partio estis la Tory. Anoj de la partio konatiĝis kiel Whigs [ŭigz]. Whigs kontraŭis la tropotencon de la monarĥo, kaj subtenis la rajton de la angla parlamento superi la monarĥon. De 1714 ĝis 1760 ili dominis britan politikon. Dum la frua 19-a jarcento ili subtenis la abolon de sklaveco kaj la plivastigon de voĉdonrajtoj. Meze de tiu jarcento la Whig-partio evoluis en la partion Liberal. (eo) Whig alderdia edota Whigak, Ingalaterra, Eskozia, Gales eta Irlandako alderdi politiko bat izan zen. Whig izendapena eskozierazko whiggamore («ganadu lapurra») izenaren laburdura da, eta hasiera batean haien aurkako mespretxuz erabiltzen zen arren, denbora gutxira normaldua eta edonork erabilitako izendapen neutrala bilakatu zen. Whig alderdiaren pentsamoldea nagusiki liberalismoan oinarritzen zen. Alderdiko buruzagi nagusiak Robert Walpole, William Pitt "Zaharra", George Grenville, , Charles Grey, William Lamb, John Russell eta Henry J. Temple izan ziren. 1678an sortu eta 1859ko ekainaren 6an desegin zen. Luzaroan, Tory alderdiarekin lehia bizia izan zuen. Whig alderdiaren jatorria monarkia konstituzionala eta monarkia absolutuaren arteko gatazkan egon zen. Whigek 1688ko Iraultza Loriatsuan paper nabarmena jokatu zuten, Estuardo etxea eta katolikoen etsai sutsuak izan baitziren. Whigek herrialdearen kontrola bereganatu eta 1760an Jurgi III.a Erresuma Batukoa tronura iritsi arte nagusi izan ziren. Gaur egun, Erresuma Batuko Alderdi Liberal Demokrata beren oinordekotzat jotzen da. (eu) El término whig corresponde al antiguo nombre del Partido Liberal británico. En política, el término whig —del gaélico escocés 'cuatrero'— fue una manera despectiva de referirse a los covenanters presbiterianos que marcharon desde el suroeste de Escocia sobre Edimburgo en 1648 en lo que se conoció como el Whiggamore Raid, usando los términos Whiggamore y Whig como apodos despectivos que designaban al Kirk Party (Partido de la Iglesia), facción presbiteriana radical de los covenanters escoceses, que efectivamente acabó haciéndose con el poder. Durante la crisis de la ley de exclusión de 1678-1681, el apodo se dio en Inglaterra a las agrupaciones que con el tiempo se convirtieron en el partido whig británico, considerándose que Shaftesbury fue su fundador. Defendían los derechos de exclusión de Jacobo de York. Representaban a los dissenters y a los comerciantes. Rechazaban el anglicanismo y la monarquía absoluta. Impulsaron la proclamación del Bill of Rights (Declaración de derechos) y apoyaron la revolución de 1688. Los whigs dominaron la política inglesa a lo largo de prácticamente todo el siglo XVIII, con figuras tales como Robert Walpole o William Pitt (el Viejo). La denominación Partido Liberal comenzó a aplicarse a mediados del siglo XIX y a finales de dicho siglo representaba a aquellos que buscaban reformas electorales, parlamentarias y filantrópicas, con lo que el término whig dejó de emplearse. El primer gobierno liberal fue formado en 1868 por William Gladstone. En EE. UU. también existió un Partido Whig durante las primeras décadas de su existencia como país, a finales del siglo XVIII y durante buena parte del siglo XIX. (es) Ba fhaicsean polaitiúil iad na Fuigeanna agus ina dhiaidh sin ba pháirtí polaitíochta i bParlaimintí Shasana, na hAlban, na Breataine Móire, na hÉireann agus na Ríochta Aontaithe iad. Idir na 1680idí agus na 1850idí, chuaigh na Fuigeanna san iomaíocht le haghaidh cumhachta lena n-iomaitheoirí, na Tóraithe. Chomhcheangail na Fuigeanna leis an Pháirtí Liobrálach nua sna 1850idí, cé gur fhág roinnt Fuigeanna uaisle an Páirtí Liobrálach i 1885 chun an Pháirtí Aontachtach Liobrálach a bhunú, a chónascadh le hiomaitheoirí na Liobrálaithe, an Páirtí Coimeádach nua-aimseartha sa bhliain 1912. Bhí bunús na bhFuigeanna leagtha amach san mhonarcacht bunreachtúil agus i naimhdeas i gcoinne na , agus i dtacsíocht a thabhairt don . Bhí ról lárnach ag na Fuigeanna san Réabhlóid Ghlórmhar de 1688, agus ba naimhde seasta iad do ríthe agus na Seacaibítigh, ar Caitlicigh Rómhánacha iad. Ghlac na Fuigeanna smacht iomlán ar an rialtas i 1715 agus d’fhan siad i gceannas go hiomlán go dtí gur ghlac an Rí Seoirse III an cathaoir ríoga i 1760, a lig do na Tóraithe teacht ar ais. Cumasaíodh ardcheannas na bhFuigeanna (1715–1760) leis de Sheoirse I na Breataine Móire i 1714 agus teipthe 1715 ag reibiliúnaithe Thoraí. Fuair na Fuigeanna réidh le na Tóraithe go críochnúil ó gach post tábhachtach sa rialtas, san arm, san Eaglais, i ngairm an dlí agus in oifigí áitiúla. Bhí greim an pháirtí ar chumhacht chomh láidir agus chomh marthanach go nglaonn staraithe an tréimhse ó thart ar 1714 go 1783 mar aois olagarcacht na bhFuigeanna. Ba é Robert Walpole an chéad cheannaire mór le rá ar na bhFuigeanna, a choinnigh smacht ar an rialtas (1721–1742) agus a raibh a protégé Henry Pelham i gceannas air (1743–1754). (ga) Le parti whig désigne un parti politique apparu au XVIIe siècle en Angleterre qui, à compter de la fin du XVIIe siècle, militait en faveur d'un parlement fort en s'opposant à l'absolutisme royal. Il s'opposait à la mouvance Tory de l'époque. Le terme, apparu au XVIIe siècle, désigne à l'origine un brigand écossais. Parmi les Whigs célèbres du Royaume-Uni on peut citer Robert Harley, Charles James Fox, Robert Walpole, Edmund Burke, George Grenville ou Thomas Babington Macaulay. (fr) ホイッグ党（ホイッグとう、英語: Whig Party）は、かつて存在したイギリスの政党。後の自由党及び自由民主党の前身にあたる。 ホイッグ党の起こりはイングランド王チャールズ2世の時代の1678年から1681年にかけての王位継承問題で、カトリックであったチャールズ2世の弟ヨーク公ジェームズ（後のジェームズ2世）の即位に反対の立場をとった人達をさして"Whiggamore"と言ったのが始まりである。Whigはスコットランド方言の「馬を乗り回す」から来ていると見られる。 (ja) 휘그당(Whig Party)은 영국의 정당이다. 휘그당의 기원은 찰스 2세의 시대인 1678년부터 1681년 사이의 왕위 계승 문제로 가톨릭이었던 왕의 동생 요크 공작 제임스의 즉위에 반대 입장을 취한 사람들을 가리켜 "Whiggamore"라고 말한 것이 시작이었다. 휘그(Whig)는 스코틀랜드 방언으로 "말을 타고 돌아다닌다"에서 나온 것으로 추측된다. (ko) The Whigs were a political faction and then a political party in the Parliaments of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom. Between the 1680s and the 1850s, the Whigs contested power with their rivals, the Tories. The Whigs merged into the new Liberal Party with the Peelites and Radicals in the 1850s, and other Whigs left the Liberal Party in 1886 to form the Liberal Unionist Party, which merged into the Liberals' rival, the modern day Conservative Party, in 1912. The Whigs began as a political faction that opposed absolute monarchy and Catholic Emancipation, supporting constitutional monarchism with a parliamentary system. They played a central role in the Glorious Revolution of 1688 and were the standing enemies of the Roman Catholic Stuart kings and pretenders. The period known as the Whig Supremacy (1714–1760) was enabled by the Hanoverian succession of George I in 1714 and the failure of the Jacobite rising of 1715 by Tory rebels. The Whigs took full control of the government in 1715 and thoroughly purged the Tories from all major positions in government, the army, the Church of England, the legal profession and local political offices. The first great leader of the Whigs was Robert Walpole, who maintained control of the government from 1721 to 1742, and whose protégé, Henry Pelham, led the government from 1743 to 1754. Great Britain remained a single party state under the Whigs until King George III came to the throne in 1760 and allowed Tories back in. But the Whig Party's hold on power remained strong for many years thereafter. Thus historians have called the period from roughly 1714 to 1783 the "age of the Whig oligarchy". By 1784, both the Whigs and Tories had become formal political parties, with Charles James Fox becoming the leader of a reconstituted Whig party arrayed against the new governing party of the new Tories led by William Pitt the Younger. The foundation of both parties depended more on the support of wealthy politicians than on popular votes. Although there were elections to the House of Commons, only a few men controlled most of the voters. Both parties slowly evolved during the 18th century. In the beginning, the Whig Party generally tended to support the aristocratic families, the continued disenfranchisement of Catholics and toleration of nonconformist Protestants (dissenters such as the Presbyterians), while the Tories generally favoured the minor gentry and people who were (relatively speaking) smallholders; they also supported the legitimacy of a strongly established Church of England. (The so-called High Tories preferred high church Anglicanism, or Anglo-Catholicism. Some High Tories and Anglo-Catholics, adherents of the Non-juring schism, openly or covertly supported the exiled House of Stuart's claim to the throne—a position known as Jacobitism). Later, the Whigs came to draw support from the emerging industrial reformists and the mercantile class while the Tories came to draw support from farmers, landowners, royalists and (relatedly) those who favoured imperial military spending. By the first half of the 19th century, the Whig programme had come to encompass the supremacy of parliament, free trade, the abolition of slavery, the expansion of the franchise (suffrage) and an acceleration of the move toward complete equal rights for Catholics (a reversal of the party's late-17th-century position, which had been militantly anti-Catholic). (en) I Whigs sono stati uno dei principali partiti politici attivi tra il tardo Seicento e la metà dell'Ottocento in Inghilterra, successivamente Regno di Gran Bretagna e Regno Unito, rappresentativo di un consenso limitato a classi sociali elitarie. Per le sue connotazioni di tolleranza sociale e religiosa tale partito è considerato antitetico a quello dei Tory, fortemente monarchico e contrario a qualsiasi religione diversa dall'anglicanesimo. Il partito dei Whigs ha lentamente preso forma nel corso del XVIII secolo, e in generale la sua politica supportava le grandi famiglie aristocratiche e i non-anglicani, o dissenzienti, come i presbiteriani, mentre i Tory davano il proprio sostegno alla Chiesa anglicana e alla piccola nobiltà. Più tardi i Whigs incontrarono l'interesse dell'emergente classe industriale e dei mercanti più ricchi, mentre i Tory a loro volta raccoglievano consensi tra i proprietari terrieri e i membri della Corona britannica. Non vi fu una politica di partito coesa, almeno fino al 1784, anno dell'ascesa di Charles James Fox come presidente del ricostituito partito dei Whigs schierato contro il partito al governo dei nuovi Tory di William Pitt il Giovane. Nel corso del XIX secolo il programma politico avrebbe abbracciato non più solo gli ideali di un parlamento dominante rispetto al monarca e del libero scambio, ma anche l'abolizione dello schiavismo e l'ampliamento del suffragio. Nel 1859 i Whigs formarono il Partito Liberale sotto la guida di Lord Aberdeen e William Gladstone in seguito a una fusione, mentre i Tory diventarono il Partito Conservatore. In un suo libro di memorie, Bertrand Russell ci restituisce una visione globale dell’ideologia dei Whigs parlando della sua infanzia. Avendo perso i genitori quando era piccolo, egli fu allevato dai nonni nei modi di quel liberalismo aristocratico che aveva caratterizzato la rivoluzione del 1688, nella quale peraltro un altro loro antenato aveva avuto una parte importante. Il nonno, John Russell, Whig della corrente dei Fox, nato nei primi anni della Rivoluzione Francese, riteneva eccessiva l’ostilità inglese nei confronti della Francia; costui era già in Parlamento quando Napoleone era ancora imperatore e poi lo visitò nell'esilio dell’isola d'Elba. «Mi fu insegnata una specie di repubblicanismo teorico che era pronto a tollerare un monarca finché questi riconoscesse di non essere che un impiegato del popolo» (it) In het verleden waren er in het Verenigd Koninkrijk twee belangrijke politieke partijen: de Tories (nu de Conservative Party), en de Whigs (nu de Liberal Democrats). De term Whig komt uit de tijd van de Exclusion Bill-crisis van 1678-1681. De Whigs waren voor een uitsluiting van Jacobus VII en II voor de Engelse, Ierse en Schotse troon. De Tories waren tegen. Beide namen (Tories en Whigs) waren scheldnamen: een "whiggamor" was een veedrijver, en een "tóraidh" was een Ierse term voor een plunderaar. De Whigs werden geassocieerd met de stedelijke rijken en de niet-kerkelijken. De Tories vertegenwoordigden de adel en andere landbezitters. In het begin van de Hannoveriaanse periode werden de Whigs de belangrijkste politieke partij in de regering. Tijdens deze periode zijn de Tories bijna uitgestorven als politieke macht. Tijdens de regering van George III veranderde dit, hij bevrijdde zich van de "Whig-magnaten" en een nieuwe Tory-partij ontstond. Ze bestond voornamelijk uit voormalige gematigde Whigs. Tussen 1783 en 1830 was de Whig-partij in de oppositie. De Whigs, de (Tory-)volgelingen van Robert Peel en de Radicale partij vormden in de jaren vijftig van de negentiende eeuw de Liberal Party. In 1988 vormden de Liberal Party en de Social Democrats de Liberal Democrats.In tegenstelling tot Tory wordt de term Whig niet langer gebruikt. In 2014 richtte de historicus Waleed Ghani een moderne Whig Party op, die met vier kandidaten aan de lagerhuisverkiezingen van 7 mei 2015 deelneemt. Volgens Ghani is er geen partij meer die de traditionele Whig-waarden uitdraagt, omdat het Britse politieke landschap door conservatisme wordt gedomineerd. Het begrip ‘Whig’ is echter dermate oud, dat vele mensen niet meer begrijpen waar hij het over heeft. Het programma van de moderne Whig-partij is pro-Europees en voor gelijke kansen en streeft naar ‘vooruitgang, intelligentie en fatsoen’. (nl) Wigowie – brytyjskie stronnictwo polityczne, a następnie partia polityczna w parlamentach Anglii, Szkocji, Wielkiej Brytanii i Irlandii, powstałe w końcu XVII w. przeciw absolutyzmowi Stuartów. Pierwotnie (za ostatnich Stuartów) nazywano ich „petycjonistami”, w odróżnieniu od broniących prerogatyw korony „abhorrers” – zalążka późniejszych torysów. Pomiędzy latami 1680 i 1850 rywalizowali o władzę z Torysami. Pochodzenie Whigs bierze się z konstytucyjnego monarchizmu i opozycji wobec absolutnej monarchii. Whigs odegrali główną rolę w Chwalebnej rewolucji w 1688 roku i stali się wrogami królów i pretendentów z rodu Stuartów, którzy byli wyznania rzymskokatolickiego. Whigs przejęli pełną kontrolę nad rządem w 1715 roku i pozostali całkowicie dominujący, dopóki król Jerzy III, wstępując na tron w 1760 roku, nie pozwolił na powrót torysów. (pl) Whigs (singular: whig) är det populära namnet på ett politiskt parti i Storbritanniens nyare historia. Det aktuella partiet av idag beskrivs i artikeln Liberaldemokraterna. (sv) O Whig Party, era o partido que reunia as tendências liberais no Reino Unido, e contrapunha-se ao Tory Party, de linha conservadora. Whig (ou whigs) é uma expressão de origem popular que se tornou termo corrente para designar o partido liberal no Reino Unido. Esta corrente liberal contribuiu para a formação do atual Partido Liberal Democrata — Liberal Democrats. Também está, embora não de forma exclusiva, na vertente do Partido Trabalhista — Labour Party. Está profundamente relacionado com o setor protestante (sobretudo calvinista — na sua forma presbiteriana) das sociedades escocesa e inglesa. Historicamente, o Whig Party formou-se com base nas forças políticas escocesas e inglesas que lutavam a favor de um regime parlamentar e protestante e acabou por se tornar um dos dois partidos mais influentes no sistema parlamentar britânico até aos finais da Primeira Guerra Mundial, alternando com os tories a formação do governo britânico. Depois da Primeira Guerra, o partido Whig perdeu importância e foi praticamente substituído pelo Labour Party, na alternância de poder com os conservadores. (pt) Ви́ги (англ. Whigs) — старинное название британских либералов и созданной ими в 1780-е гг. политической партии. В XVIII-XIX вв. виги считались партией торгово-промышленной буржуазии, в противоположность тори — партии земельной аристократии. Из вигов и пилитов в 1859 году была организована Либеральная партия Великобритании. Это прозвище либеральной оппозиции Стюартам появилось в 1679 году и было дано их противниками в насмешку, по имени шотландских пуритан (шот. Whigamore, буквально «погонщики кобыл»). Подняв на щит лозунг ограниченной монархии, ранние виги расправились с поползновениями Стюартов к абсолютизму в ходе «славной революции» 1688 года. Виги выступали в поддержку «Билля об отводе» 1680 года, лишавшего Якова II (тогда ещё герцога Йоркского) права на наследование престола после Карла II ввиду его приверженности католичеству — за что и получили это прозвище. Сами виги, в свою очередь, дали сторонникам Якова II кличку «тори» от ирландского слова, обозначавшего католических партизан-повстанцев, боровшихся против армии Кромвеля (намекая таким образом на их «папизм»). Три раза в течение короткого срока созывал Карл II парламент. В избирательной борьбе опять, как в 1641 г. появились две клички, сначала обидные, но потом совершенно утратившие первоначальный смысл и сохранившиеся более, чем на 200 лет до средины XIX в.: тори («заговорщики») для сторонников неограниченной власти короля, и виги («разбойники») для сопротивляющихся.Роберт Виппер. «Учебник истории. Новое время». 1928 г. Во времена короля Якова виги представляли собой оппозицию, выступавшую хранительницей традиций Английской революции. Однако после Славной революции и изгнания короля Якова, они оказались у власти и оставались правящей партией (с небольшими перерывами) с 1714 по 1783 годы (т.н. период виговской олигархии). Вигами были такие выдающиеся государственные деятели Англии, как Роберт Уолпол (основательно очистивший государственный аппарат от представителей тори), Уильям Питт Старший, Чарльз Джеймс Фокс и Генри Джон Темпл Палмерстон. В религиозном отношении, при том, что и виги, и тори официально декларировали свою приверженность государственной англиканской церкви, виги симпатизировали радикальным версиям протестантизма, и их поддерживали представители нонконформистских сект, тогда как тори проявляли более лояльности к католицизму, за что и критиковались вигами. (ru) 英國輝格黨（英语：Whig），又譯維新黨，是英国历史上的一个政党。輝格一詞的來源是「驅趕牲畜的鄉巴佬」（whiggamore），用以消遣“好勇鬥狠的苏格兰长老会信徒”，是政敵托利党對輝格黨員的歧視語，但後來約定俗成，輝格黨員也樂於以此自稱。 (zh) Партія вігів (англ. Whigs) — партія в Англії, попередниця ліберальної партії. Виникла на початку 1680-х як угруповання дворянської демократії, представників великої буржуазії, що намагалися позбавити спадкоємців Джеймса ІІ (Яків II) (як католика) права на престол. Назва дана опозиції при Карлі II (1679 рік) на ім'я шотландських пуритан (англ. Whigamore — прізвисько шотландських селян). Віги виступали на підтримку 1680 року, що позбавляє Якова II (тоді ще герцога Йоркського) права на спадкування престолу після Карла II. Прихильники влади короля Якова II отримали у відповідь кличку «торі» за ірландським прізвиськом папістів, що спустошували країну задля відновлення та захисту королівських прав. Перебувала при владі безупинно в 1714 — 1760 роках, при ній почався промисловий і комерційний розвиток країни, велася енергійна зовнішня політика. Під час Французької революції віги виступали за проведення в Англії парламентських реформ, після проведення 1832 року стали називатися Ліберальною партією. Спочатку ці перші партії носили віросповідальний характер: віги були пуританами, а торі — англіканцями. Крім того вони відрізнялися своїм ставленням до певних аристократичних династій: віги були противниками королів Карла II і Якова II, а торі — їхніми прихильниками. Віги і торі — одні з найдавніших партій і єдині, які пройшли 3 етапи розвитку партії (аристократичні гуртки, політичні клуби, масові партії). Віги (ліберали) — назва цієї партії вперше з'являється 1679 році. В цей час знову починала розгортатись боротьба між королем і парламентом, яка призвела в 40-х роках до першої англійської революції. Згодом виявилось, що реставрація Карла II не припинила боротьбу між круглоголовими (віги) і кавалерами (торі). Зрадницька політика Карла II і Якова II, які намагалися розширити королівську владу шляхом підпорядкування Англії французькому королю Людовику, підірвала авторитет партії торі й змусила її лідерів взяти участь у революції 1688 року. Обидві партії брали активну участь у боротьбі парламенту проти короля. Особливо ця боротьба загострилася 1679 року коли парламентська опозиція (віги) стала вимагати позбавлення прав на престол молодшого брата короля герцога Йоркського, бо той був католиком. Проте Карл II не пішов на поступки опозиції й розпустив парламент. Лідера опозиції було страчено. Незважаючи на такі рішучі дії, король не зміг добитися абсолютної влади і зламати опір парламенту. (uk) |
| rdfs:comment |
حزب الهويجز ويقال له أيضاً حزب الأحرار البريطاني كان فصيلاً سياسياً ثم أصبح حزبًا سياسيًا في البرلمان الإسكتلندي، ثم في البرلمان الإنجليزي، وبعده برلمان بريطانيا العظمى وبعدها المملكة المتحدة. وقد تصارع على السلطة مع حزب المحافظين منذ ثمانينيات القرن السابع عشر وحتى خمسينيات القرن التاسع عشر. (ar) Whig fou un partit polític britànic que va estar present en els parlaments d'Anglaterra, Escòcia, Gran Bretanya i més tard en el del Regne Unit, entre els anys 1680 i 1850 aproximadament. Va sorgir com a resposta a la facció Tory i, ja des dels seus inicis, va tenir un paper important en la Revolució Gloriosa quan aquell país va passar de ser una monarquia autoritària a ser una monarquia parlamentària. Entre el seu electorat hi havia els protestants que reclamaven més llibertat religiosa, la classe comerciant i els progressistes en general. (ca) Die Whigs waren von den 1680er bis in die 1850er Jahre eine der beiden Parteien des britischen Parlamentarismus. Ihre Gegner waren die konservativen Torys. 1859 schlossen sich die Whigs mit gemäßigten Tories zur Liberal Party zusammen. (de) Whig [ŭig] estis la nomo de unu el la du ĉefaj britaj politikaj partioj de la malfrua 17-a jarcento ĝis la mezo de la 19-a jarcento. La alia grava partio estis la Tory. Anoj de la partio konatiĝis kiel Whigs [ŭigz]. Whigs kontraŭis la tropotencon de la monarĥo, kaj subtenis la rajton de la angla parlamento superi la monarĥon. De 1714 ĝis 1760 ili dominis britan politikon. Dum la frua 19-a jarcento ili subtenis la abolon de sklaveco kaj la plivastigon de voĉdonrajtoj. Meze de tiu jarcento la Whig-partio evoluis en la partion Liberal. (eo) Le parti whig désigne un parti politique apparu au XVIIe siècle en Angleterre qui, à compter de la fin du XVIIe siècle, militait en faveur d'un parlement fort en s'opposant à l'absolutisme royal. Il s'opposait à la mouvance Tory de l'époque. Le terme, apparu au XVIIe siècle, désigne à l'origine un brigand écossais. Parmi les Whigs célèbres du Royaume-Uni on peut citer Robert Harley, Charles James Fox, Robert Walpole, Edmund Burke, George Grenville ou Thomas Babington Macaulay. (fr) ホイッグ党（ホイッグとう、英語: Whig Party）は、かつて存在したイギリスの政党。後の自由党及び自由民主党の前身にあたる。 ホイッグ党の起こりはイングランド王チャールズ2世の時代の1678年から1681年にかけての王位継承問題で、カトリックであったチャールズ2世の弟ヨーク公ジェームズ（後のジェームズ2世）の即位に反対の立場をとった人達をさして"Whiggamore"と言ったのが始まりである。Whigはスコットランド方言の「馬を乗り回す」から来ていると見られる。 (ja) 휘그당(Whig Party)은 영국의 정당이다. 휘그당의 기원은 찰스 2세의 시대인 1678년부터 1681년 사이의 왕위 계승 문제로 가톨릭이었던 왕의 동생 요크 공작 제임스의 즉위에 반대 입장을 취한 사람들을 가리켜 "Whiggamore"라고 말한 것이 시작이었다. 휘그(Whig)는 스코틀랜드 방언으로 "말을 타고 돌아다닌다"에서 나온 것으로 추측된다. (ko) Whigs (singular: whig) är det populära namnet på ett politiskt parti i Storbritanniens nyare historia. Det aktuella partiet av idag beskrivs i artikeln Liberaldemokraterna. (sv) 英國輝格黨（英语：Whig），又譯維新黨，是英国历史上的一个政党。輝格一詞的來源是「驅趕牲畜的鄉巴佬」（whiggamore），用以消遣“好勇鬥狠的苏格兰长老会信徒”，是政敵托利党對輝格黨員的歧視語，但後來約定俗成，輝格黨員也樂於以此自稱。 (zh) Whigové byli jedna ze dvou původních politických stran (druhou byli toryové) v Anglii a později ve Velké Británii od konce 17. století do poloviny 19. století. I když jejich základní myšlenkou byla podpora konstituční monarchie a odpor proti absolutismu, je možno tuto stranu označit jako konzervativní. Obě strany se vytvořily z volných skupin lidí podobných názorů, formálně vznikly roku 1784 jmenováním Charlese Jamese Foxe předsedou rekonstruované strany whigů jako opozice proti vládní straně nových toryů vedené Williamem Pittem mladším. (cs) El término whig corresponde al antiguo nombre del Partido Liberal británico. En política, el término whig —del gaélico escocés 'cuatrero'— fue una manera despectiva de referirse a los covenanters presbiterianos que marcharon desde el suroeste de Escocia sobre Edimburgo en 1648 en lo que se conoció como el Whiggamore Raid, usando los términos Whiggamore y Whig como apodos despectivos que designaban al Kirk Party (Partido de la Iglesia), facción presbiteriana radical de los covenanters escoceses, que efectivamente acabó haciéndose con el poder. (es) Whig alderdia edota Whigak, Ingalaterra, Eskozia, Gales eta Irlandako alderdi politiko bat izan zen. Whig izendapena eskozierazko whiggamore («ganadu lapurra») izenaren laburdura da, eta hasiera batean haien aurkako mespretxuz erabiltzen zen arren, denbora gutxira normaldua eta edonork erabilitako izendapen neutrala bilakatu zen. Whig alderdiaren pentsamoldea nagusiki liberalismoan oinarritzen zen. Alderdiko buruzagi nagusiak Robert Walpole, William Pitt "Zaharra", George Grenville, , Charles Grey, William Lamb, John Russell eta Henry J. Temple izan ziren. (eu) Ba fhaicsean polaitiúil iad na Fuigeanna agus ina dhiaidh sin ba pháirtí polaitíochta i bParlaimintí Shasana, na hAlban, na Breataine Móire, na hÉireann agus na Ríochta Aontaithe iad. Idir na 1680idí agus na 1850idí, chuaigh na Fuigeanna san iomaíocht le haghaidh cumhachta lena n-iomaitheoirí, na Tóraithe. Chomhcheangail na Fuigeanna leis an Pháirtí Liobrálach nua sna 1850idí, cé gur fhág roinnt Fuigeanna uaisle an Páirtí Liobrálach i 1885 chun an Pháirtí Aontachtach Liobrálach a bhunú, a chónascadh le hiomaitheoirí na Liobrálaithe, an Páirtí Coimeádach nua-aimseartha sa bhliain 1912. (ga) The Whigs were a political faction and then a political party in the Parliaments of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom. Between the 1680s and the 1850s, the Whigs contested power with their rivals, the Tories. The Whigs merged into the new Liberal Party with the Peelites and Radicals in the 1850s, and other Whigs left the Liberal Party in 1886 to form the Liberal Unionist Party, which merged into the Liberals' rival, the modern day Conservative Party, in 1912. (en) I Whigs sono stati uno dei principali partiti politici attivi tra il tardo Seicento e la metà dell'Ottocento in Inghilterra, successivamente Regno di Gran Bretagna e Regno Unito, rappresentativo di un consenso limitato a classi sociali elitarie. (it) In het verleden waren er in het Verenigd Koninkrijk twee belangrijke politieke partijen: de Tories (nu de Conservative Party), en de Whigs (nu de Liberal Democrats). De term Whig komt uit de tijd van de Exclusion Bill-crisis van 1678-1681. De Whigs waren voor een uitsluiting van Jacobus VII en II voor de Engelse, Ierse en Schotse troon. De Tories waren tegen. Beide namen (Tories en Whigs) waren scheldnamen: een "whiggamor" was een veedrijver, en een "tóraidh" was een Ierse term voor een plunderaar. Tussen 1783 en 1830 was de Whig-partij in de oppositie. (nl) Wigowie – brytyjskie stronnictwo polityczne, a następnie partia polityczna w parlamentach Anglii, Szkocji, Wielkiej Brytanii i Irlandii, powstałe w końcu XVII w. przeciw absolutyzmowi Stuartów. Pierwotnie (za ostatnich Stuartów) nazywano ich „petycjonistami”, w odróżnieniu od broniących prerogatyw korony „abhorrers” – zalążka późniejszych torysów. (pl) O Whig Party, era o partido que reunia as tendências liberais no Reino Unido, e contrapunha-se ao Tory Party, de linha conservadora. Whig (ou whigs) é uma expressão de origem popular que se tornou termo corrente para designar o partido liberal no Reino Unido. Esta corrente liberal contribuiu para a formação do atual Partido Liberal Democrata — Liberal Democrats. Também está, embora não de forma exclusiva, na vertente do Partido Trabalhista — Labour Party. Está profundamente relacionado com o setor protestante (sobretudo calvinista — na sua forma presbiteriana) das sociedades escocesa e inglesa. (pt) Ви́ги (англ. Whigs) — старинное название британских либералов и созданной ими в 1780-е гг. политической партии. В XVIII-XIX вв. виги считались партией торгово-промышленной буржуазии, в противоположность тори — партии земельной аристократии. Из вигов и пилитов в 1859 году была организована Либеральная партия Великобритании. (ru) Партія вігів (англ. Whigs) — партія в Англії, попередниця ліберальної партії. Виникла на початку 1680-х як угруповання дворянської демократії, представників великої буржуазії, що намагалися позбавити спадкоємців Джеймса ІІ (Яків II) (як католика) права на престол. Назва дана опозиції при Карлі II (1679 рік) на ім'я шотландських пуритан (англ. Whigamore — прізвисько шотландських селян). Віги виступали на підтримку 1680 року, що позбавляє Якова II (тоді ще герцога Йоркського) права на спадкування престолу після Карла II. Прихильники влади короля Якова II отримали у відповідь кличку «торі» за ірландським прізвиськом папістів, що спустошували країну задля відновлення та захисту королівських прав. Перебувала при владі безупинно в 1714 — 1760 роках, при ній почався промисловий і комерційний роз (uk) |
