التأمل البوذي هو ممارسة التأمل المنصوص عليها في البوذية. أقرب كلمة لمعنى التأمل في اللغات البوذية التقليدية: بافانا (أي النمو الذهني) وجانا (أي التدريب الذهني المؤدي إلى طمأنينة العقل وإشراقه). يتبع البوذيون التأمل على أنه جزء من الطريق نحو التحرر واليقظة والنيرفانا، وله عدة طرائق: أهمها أسوبا بافانا (تأملات في السوء)، والتأمل في براتيتياساموتبادا (النشأة المستقلة)، وساتي (اليقظة) وأنوساتي (الذكريات) وتشمل أناباناساتي (تأمل النفَس) وديانا (جعل العقل متنبهًا ومشرقًا) والبراهما فيهاراس (الحب واللطف والرحمة). تسعى هذه الطرائق إلى إنماء الرزانة واليقظة (ساتي) والتركيز (سامادي)، أو الهدوء (ساماثا) والإلهام (فيباسانا)، ويقال أيضًا إنها تُكسِب صاحبها قوًى سماوية (أبينجا). هذه الطرائق التأملية تسبقها وترافقها ممارسات تدعم تطورها، منها ضبط النفس أخلاقيا والعمل من أجل تطوير حالات صحية للعقل. رغم الاتفاق على هذه الطرائق متفق عليها في المدارس البوذية كلها، فإن بينهما اختلاف واضح. في مدرسة التيرافادا، وهي التي تعكس الممارسات البوذية الأولى، تصنف ممارسات التأمل إلى مهدّئة للعقل (ساماثا) وجالبة للإلهام (فيباسانا). أما البوذية الصينية والبوذية اليابانية فقد حافظتا على طيف واسع من طرائق التأمل التي ترجع إلى البوذية المبكرة، أهمها السارفاستيفادا. في البوذية التبتية، تشمل اليوغا الإلهية على تصورات تسبق إدراك الفراغ (السونياتا). (ar)
Buddhist meditation is the practice of meditation in Buddhism. The closest words for meditation in the classical languages of Buddhism are bhāvanā ("mental development") and jhāna/dhyāna (mental training resulting in a calm and luminous mind). Buddhists pursue meditation as part of the path toward liberation from defilements (kleshas) and clinging and craving (upādāna), also called awakening, which results in the attainment of Nirvana, and includes a variety of meditation techniques, most notably anapanasati (mindfulness of breathing). Other techniques include asubha bhavana ("reflections on repulsiveness"); reflection on pratityasamutpada (dependent origination); anussati (recollections, including anapanasati) and sati (mindfulness), culminating in dhyana (developing an alert and luminous mind); and the Brahma-viharas (loving-kindness and compassion). These techniques aim to develop equanimity and sati (mindfulness); samadhi (unification of mind) c.q. samatha (tranquility) and vipassanā (insight); and are also said to lead to abhijñā (supramundane powers). These meditation techniques are preceded by and combined with practices which aid this development, such as moral restraint and right effort to develop wholesome states of mind. While these techniques are used across Buddhist schools, there is also significant diversity. A basic classification of meditation techniques is samatha (calming the mind) and vipassana (gaining insight). In the Theravada tradition, emphasizing vipassana, these are seen as opposing techniques, while Mahayana Buddhism stresses the interplay between samatha and vipassana. In both traditions, breath meditation is a central practice. Chinese and Japanese Buddhism also preserved a wide range of meditation techniques, which go back to early Buddhism, and were transmitted via Sarvastivada Buddhism. In Tibetan Buddhism, deity yoga includes visualisations, which precede the realization of sunyata ("emptiness"). (en)
La meditación budista es la práctica de la meditación en el budismo. Una parte importante del camino budista es el cultivo de técnicas meditativas y contemplativas que conducen a estados alterados de conciencia, denominados dhyānas y samādhi en lenguas indias. Se consideraba que estos estados mentales tenían el poder de conducir a un tipo de conocimiento más profundo sobre la naturaleza del mundo. Los términos más cercanos para "meditación" en las lenguas clásicas del budismo son bhāvanā ("cultivo, desarrollo, producción") y jhāna o dhyāna (absorción meditativa). Los budistas practican la meditación como parte del camino budista hacia la liberación de las impurezas (kleshas) y el ansia (upādāna). Esta liberación se llama despertar (bodhi) o nirvana. Hay muchas y variadas técnicas de meditación budista dependiendo de cada tradición, por ejemplo en el Visuddhimagga (El camino de la purificación) de la escuela theravāda, se enumeran hasta 40 métodos meditativos. Los métodos contemplativos budistas pueden incluir asubha bhavana (reflexiones sobre la naturaleza repugnante del cuerpo), reflexión sobre el surgimiento dependiente, prácticas de atención plena como satipatthana, anussati (recuerdos o remembranzas), anapanasati (meditación de la respiración), y los brahma-viharas (como la bondad amorosa y la compasión). Estas técnicas tienen como objetivo desarrollar cualidades como la ecuanimidad y la atención plena, el samadhi (concentración), el samatha (tranquilidad) y el vipassanā (perspicacia). Estas técnicas de meditación están precedidas y combinadas con prácticas que ayudan a este desarrollo, como la restricción moral y el esfuerzo correcto para desarrollar estados mentales saludables. Aunque estas técnicas se utilizan en las distintas escuelas budistas, también existe una gran diversidad. En la tradición theravada, las técnicas de meditación se clasifican generalmente como samatha (calmar la mente) y vipassana (obtener una visión). El budismo de Asia oriental conservó una amplia gama de técnicas de meditación, que se remontan al budismo sarvastivada y al budismo indio mahayana. El budismo tibetano incluye formas únicas de meditación tántrica, como el yoga de la deidad, que incluye la visualización y los mantras, así como prácticas yóguicas que hacen uso del cuerpo sutil, como los seis dharmas de Naropa. (es)
La méditation bouddhique, théorisée et pratiquée dans le bouddhisme, diffère de la méditation dans son acception occidentale. Son but est l'atteinte du nirvāṇa. Il existe deux mots correspondant à « méditation » dans les langues classiques du bouddhisme : le mot sanskrit bhāvanā, qui signifie « cultiver, développer » et le mot tibétain gom, « se familiariser avec des qualités ». (fr)
Meditasi Buddhis (Pali: bhavana) mengacu pada praktik meditasi yang terkait dengan agama dan falsafah Buddha. Teknik meditasi inti telah dituliskan dalam teks-teks Buddhis kuno dan telah disebarluaskan dan dikembangkan melalui hubungan guru-siswa. Kaum Buddhis melakukan meditasi sebagai bagian dari jalan menuju Pencerahan spiritual dan Nirwana. Ketenangan batin dari kegiatan meditasi Buddhis muncul sebagai akibat pemusatan mental dan daya tarik spiritual ke bagian perut bawah. Meditasi Buddhis ini telah menghilangkan otak sebagai pusat spiritual. Kondisi ini membuat meditasi Buddhis menghasilkan pemikiran yang lebih mendalam mengenai kesadaran akan kehidupan dan kesatuannya. Kata-kata yang paling dekat untuk menyebut meditasi dalam bahasa klasik Buddhisme adalah bhavana dan jhana/dhyana. Teknik meditasi Buddhis menjadi semakin populer di dunia, dengan banyak kaum non-Buddhis melakukannya dengan berbagai alasan. Meditasi Buddhis meliputi berbagai teknik meditasi yang bertujuan untuk mengembangkan kesadaran, konsentrasi, kekuatan supra-duniawi, ketenangan, dan wawasan. (in)
La meditazione buddhista è un tipo di meditazione usata nella pratica del buddhismo che include ogni metodo che abbia come ultimo fine l'illuminazione. La parola più simile per esprimere questo concetto, nella tradizione buddhista, è bhavana o sviluppo mentale. Tradizionalmente si divide in śamatha e vipassana. (it)
참선(參禪) 또는 선정(禪定)은 한국에서는 보통, 화두를 일념으로 참구하는 간화선을 말하며, 불교의 대표적인 수행법이다. 중국에 불교를 전한 달마 조사에서 유래한다고 알려져 있으며, 염불기도, 간경, 보살행 등의 다른 수행법보다 힘들지만 더 빠르고 깊이 들어가며 지혜와 직관력이 돈발된다 하여 수행법의 으뜸으로 친다. 앉아서 하는 좌선이 일반적이고, 동정일여, 오매일여에 들어감을 중시한다. 화두 의정에 몰입하는 점에서 명상과 다르고, 자세와 호흡에 크게 구애받지 않는 점에서 건강 위주의 호흡수련과 구별된다. 한국에서는 많은 사찰들이 참선수행을 위한 선원(禪院)을 운영하고 있으며, 여름과 겨울에는 석달씩 결제라 하여 출입 없이 정진하기도 한다. 참선 수행자들 사이에서 수행의 정도를 가늠하고 지도하기 위해 고도의 난제와 그 답을 주고받는 일을 선문답이라 한다. 이를 기록한 조사 어록으로 《임제록》, 《벽암록》, 《조주록》 등이 유명하다. (ko)
Meditação budista é a meditação usada na prática budista. Inclui qualquer método de meditação que tenha, como meta última, a iluminação (Bodhi). Os termos mais próximos a "meditação" nas linguagens clássicas do budismo são bhavana e desenvolvimento mental. (pt)
Буддийская медитация — в широком смысле это совокупность методов физического и духовного самосовершенствования, связанных с тремя группами практик Восьмеричного пути. В узком смысле под буддийской медитацией понимается «культивирование» (бхавана), состоящее из практики самонаблюдения смрити, концентрации внимания (самадхи и дхьяны) и интуитивного прозрения (праджни) истинности основ буддийского учения. Буддийская медитация — это обобщающее условное название, которым европейские учёные обозначают основные духовные практики, нацеленные на достижение главных целей буддийской культуры: освобождение от сансары, достижение нирваны, обретение состояния архата и Будды, Любви, Сострадания, Сорадования, Невозмутимости и других подобных состояний. Термин «медитация» недостаточно точен, поскольку носит обобщающий характер: его используют при переводе десятков доктринальных понятий со множества языков, и им обозначают целый ряд духовных практик, относящихся к нескольким стадиям работы с сознанием и достигнутым уровням сложности (анапанасати, шаматха, випассана, махамудра, туммо, дзадзэн, самадхи, дхьяна, самапатти и т. д.). Базовые техники медитации, описанные в дошедших до нас древних буддийских источниках, получили дальнейшее развитие и были многократно модифицированы в течение веков при передаче от учителей к ученикам. Буддистская медитация включает в себя множество медитационных техник, нацеленных на развитие внимательности, , умиротворения и прозрения. Буддисты используют медитацию как один из способов достижения просветления и нирваны. В буддийской психотехнике выделяются два уровня, которые соответствуют общеиндийскому делению на «йогу действия» и «йогу созерцания». Первый уровень включает в себя способы выработки и интенсификации определённых физических и психических способностей, ко второму уровню относятся методы созерцания предметов, психических состояний и процессов, протекающих в организме того, кто практикует физическую йогу. Множество методов буддийской медитации подчинено общей цели – очищению психики и сознания от аффективной окрашенности. При этом ни один метод не носит универсального и общезначимого характера. Выбор метода всегда определяется с учётом типа личности конкретного индивида и преобладающих в его характере аффектов. (ru)
Буддійська медитація — в широкому сенсі, це сукупність методів фізичного і духовного самовдосконалення, пов'язаних з трьома групами практик Вісімкового шляху. У вузькому сенсі, під буддійською медитацією розуміється «культивування» (бхавана), що складається з практики самоспостереження смріті, концентрації уваги (самадхі і дх'яни) та інтуїтивного прозріння (праджни) істинності основ буддійського вчення. Буддійська медитація — це узагальнююча умовна назва, якою європейські вчені позначають основні духовні практики, націлені надосягнення головних цілей буддійської культури: звільнення від сансари, досягнення нірвани, набуття стану аргата і Будди, Любові, Співчуття, незворушності та інших подібних станів. Термін «медитація» є недостатньо точним, оскільки носить узагальнюючий характер: його використовують при перекладі десятків доктринальних понять з безлічі мов, і їм позначають цілий ряд духовних практик, які належать до кількох стадіях роботи з свідомістю і досягнутими рівнями складності (дх'яна, самадхі, віпасана, шаматха, самапатті і т. д.). Базові техніки медитації, описані у дошедших до нас стародавніх буддійських джерелах, одержали подальший розвиток і були багаторазово модифіковані протягом століть при передачі від вчителів до учнів. Буддійська медитація включає в себе безліч медитаційних технік, спрямованих на розвиток уважності, концентрації, умиротворення і прозріння. Буддисти використовують медитацію як один із способів досягнення просвітлення і нірвани. У буддійській психотехніці виділяються два рівня, які відповідають загальноіндійському поділу на «йогу дій» і «йогу споглядання». Перший рівень включає в себе способи вироблення та інтенсифікації певних фізичних і психічних здібностей, до другого рівня відносяться методи споглядання предметів, психічних станів і процесів, що протікають в організмі того, хто практикує фізичну йогу. Безліч методів буддійської медитації підпорядкована спільнії меті — очищення психіки і свідомості від афективної забарвленості. При цьому ні один метод не носить універсального та загальнозначущого характеру. Вибір методу завжди визначається з урахуванням типу особистості конкретного індивіда і переважаючих в його характері афектів. (uk)
La méditation bouddhique, théorisée et pratiquée dans le bouddhisme, diffère de la méditation dans son acception occidentale. Son but est l'atteinte du nirvāṇa. Il existe deux mots correspondant à « méditation » dans les langues classiques du bouddhisme : le mot sanskrit bhāvanā, qui signifie « cultiver, développer » et le mot tibétain gom, « se familiariser avec des qualités ». (fr)
La meditazione buddhista è un tipo di meditazione usata nella pratica del buddhismo che include ogni metodo che abbia come ultimo fine l'illuminazione. La parola più simile per esprimere questo concetto, nella tradizione buddhista, è bhavana o sviluppo mentale. Tradizionalmente si divide in śamatha e vipassana. (it)
참선(參禪) 또는 선정(禪定)은 한국에서는 보통, 화두를 일념으로 참구하는 간화선을 말하며, 불교의 대표적인 수행법이다. 중국에 불교를 전한 달마 조사에서 유래한다고 알려져 있으며, 염불기도, 간경, 보살행 등의 다른 수행법보다 힘들지만 더 빠르고 깊이 들어가며 지혜와 직관력이 돈발된다 하여 수행법의 으뜸으로 친다. 앉아서 하는 좌선이 일반적이고, 동정일여, 오매일여에 들어감을 중시한다. 화두 의정에 몰입하는 점에서 명상과 다르고, 자세와 호흡에 크게 구애받지 않는 점에서 건강 위주의 호흡수련과 구별된다. 한국에서는 많은 사찰들이 참선수행을 위한 선원(禪院)을 운영하고 있으며, 여름과 겨울에는 석달씩 결제라 하여 출입 없이 정진하기도 한다. 참선 수행자들 사이에서 수행의 정도를 가늠하고 지도하기 위해 고도의 난제와 그 답을 주고받는 일을 선문답이라 한다. 이를 기록한 조사 어록으로 《임제록》, 《벽암록》, 《조주록》 등이 유명하다. (ko)
Meditação budista é a meditação usada na prática budista. Inclui qualquer método de meditação que tenha, como meta última, a iluminação (Bodhi). Os termos mais próximos a "meditação" nas linguagens clássicas do budismo são bhavana e desenvolvimento mental. (pt)
التأمل البوذي هو ممارسة التأمل المنصوص عليها في البوذية. أقرب كلمة لمعنى التأمل في اللغات البوذية التقليدية: بافانا (أي النمو الذهني) وجانا (أي التدريب الذهني المؤدي إلى طمأنينة العقل وإشراقه). يتبع البوذيون التأمل على أنه جزء من الطريق نحو التحرر واليقظة والنيرفانا، وله عدة طرائق: أهمها أسوبا بافانا (تأملات في السوء)، والتأمل في براتيتياساموتبادا (النشأة المستقلة)، وساتي (اليقظة) وأنوساتي (الذكريات) وتشمل أناباناساتي (تأمل النفَس) وديانا (جعل العقل متنبهًا ومشرقًا) والبراهما فيهاراس (الحب واللطف والرحمة). تسعى هذه الطرائق إلى إنماء الرزانة واليقظة (ساتي) والتركيز (سامادي)، أو الهدوء (ساماثا) والإلهام (فيباسانا)، ويقال أيضًا إنها تُكسِب صاحبها قوًى سماوية (أبينجا). هذه الطرائق التأملية تسبقها وترافقها ممارسات تدعم تطورها، منها ضبط النفس أخلاقيا والعمل من أجل تطوير حالات صحية للعقل. (ar)
Buddhist meditation is the practice of meditation in Buddhism. The closest words for meditation in the classical languages of Buddhism are bhāvanā ("mental development") and jhāna/dhyāna (mental training resulting in a calm and luminous mind). (en)
La meditación budista es la práctica de la meditación en el budismo. Una parte importante del camino budista es el cultivo de técnicas meditativas y contemplativas que conducen a estados alterados de conciencia, denominados dhyānas y samādhi en lenguas indias. Se consideraba que estos estados mentales tenían el poder de conducir a un tipo de conocimiento más profundo sobre la naturaleza del mundo. Los términos más cercanos para "meditación" en las lenguas clásicas del budismo son bhāvanā ("cultivo, desarrollo, producción") y jhāna o dhyāna (absorción meditativa). (es)
Meditasi Buddhis (Pali: bhavana) mengacu pada praktik meditasi yang terkait dengan agama dan falsafah Buddha. Teknik meditasi inti telah dituliskan dalam teks-teks Buddhis kuno dan telah disebarluaskan dan dikembangkan melalui hubungan guru-siswa. Kaum Buddhis melakukan meditasi sebagai bagian dari jalan menuju Pencerahan spiritual dan Nirwana. Ketenangan batin dari kegiatan meditasi Buddhis muncul sebagai akibat pemusatan mental dan daya tarik spiritual ke bagian perut bawah. Meditasi Buddhis ini telah menghilangkan otak sebagai pusat spiritual. Kondisi ini membuat meditasi Buddhis menghasilkan pemikiran yang lebih mendalam mengenai kesadaran akan kehidupan dan kesatuannya. (in)
Буддийская медитация — в широком смысле это совокупность методов физического и духовного самосовершенствования, связанных с тремя группами практик Восьмеричного пути. В узком смысле под буддийской медитацией понимается «культивирование» (бхавана), состоящее из практики самонаблюдения смрити, концентрации внимания (самадхи и дхьяны) и интуитивного прозрения (праджни) истинности основ буддийского учения. (ru)
Буддійська медитація — в широкому сенсі, це сукупність методів фізичного і духовного самовдосконалення, пов'язаних з трьома групами практик Вісімкового шляху. У вузькому сенсі, під буддійською медитацією розуміється «культивування» (бхавана), що складається з практики самоспостереження смріті, концентрації уваги (самадхі і дх'яни) та інтуїтивного прозріння (праджни) істинності основ буддійського вчення. (uk)