Cyrillic script (original) (raw)
Die kyrillische Schrift, selten zyrillische Schrift, früher auch neurussische Schrift genannt, ist eine Buchstabenschrift, die in zahlreichen vor allem ost- und südslawischen Sprachen in Europa und Asien verwendet wird. Sie ist nach Kyrill von Saloniki (826–869) benannt, der jedoch nicht die kyrillische, sondern die ihr vorausgehende glagolitische Schrift entworfen hat. Man nennt die kyrillische Schrift auch Kyrilliza (кирилица, кириллица, ćirilica/ћирилица) oder Asbuka (азбука; transliteriert azbuka), nach den ersten beiden Buchstaben des altkyrillischen Alphabets.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | L'alfabet ciríl·lic és un alfabet utilitzat per a escriure sis llengües eslaves (rus, ucraïnès, bielorús, serbi, macedònic i búlgar), així com altres llengües parlades a Rússia i en altres estats de l'antiga Unió Soviètica, com ara el tàtar (una llengua turquesa) i l'udmurt (una llengua finoúgrica), l'abkhaz, l'àzeri, el bosnià, el txetxè, el kazakh, el komi, el moldau, el mongol, el tadjik, l'uzbek i el iacut. Algunes repúbliques exsoviètiques que utilitzaven l'alfabet ciríl·lic per a escriure les seves llengües han canviat a l'alfabet llatí, com és el cas de l'Azerbaidjan, el Turkmenistan, l'Uzbekistan i Moldàvia. El Kazakhstan també considera la possibilitat de dur a terme aquest canvi en el futur pròxim. És un alfabet bicameral. Aparegué cap als segles IX-X quan fou creat a partir de l'alfabet grec. Les normes de transcripció del ciríl·lic a l'alfabet llatí difereixen segons la llengua d'origen i la llengua de destinació. Així, per exemple, el cognom rus Меньшов es pot transcriure com a Ménxov (català), Menchov (portuguès, francès), Menshov (anglès, castellà), Menschow (alemany) o Mensjov (neerlandès). D'altra banda, la transliteració del ciríl·lic al llatí sol seguir unes normes estàndards internacionals. L'alfabet, o com a mínim, una de les seves variants, és oficial en diverses organitzacions. Amb l'adhesió de Bulgària a la Unió Europea l'1 de gener de 2007, el ciríl·lic es va convertir en el tercer alfabet emprat en un idioma oficial de la UE, juntament amb l'alfabet llatí i el grec modern. (ca) Cyrilice (též cyrilika) je písmo původně vytvořené pro zápis staroslověnštiny a posléze používané pro zápis církevní slovanštiny, která na staroslověnštinu navázala. Cyrilici sloužila za vzor řecká abeceda. V češtině se označení „cyrilice“ často užívá jen pro starou formu tohoto písma, sloužící k zápisu staroslověnštiny a církevní slovanštiny, kdežto národní abecedy, které vývojem cyrilice vznikly, se označují jako azbuka. Slovo azbuka je zkratkou, utvořenou ze začátečních hlásek názvů prvních písmen abecedy: a (az), b (buki); obdobně jsou odvozena i pojmenování jiných písemných soustav, např. „abeceda“, „alfabeta“, „alefbet“, „“ nebo „bopomofo“. Cyrilice se používá pro zápis sedmi živých slovanských jazyků: bulharštiny, makedonštiny, srbochorvatštiny (resp. srbštiny, černohorštiny a částečně i bosenštiny), ukrajinštiny, běloruštiny, rusínštiny a ruštiny; jakož i mnoha neslovanských jazyků na území bývalého Sovětského svazu (kyrgyzština, tatarština, baškirština, čečenština, čuvaština atd.) a jeho satelitních států (mongolština). Do roku 1860 se cyrilice používala i v Rumunsku, až do roku 1989 také v Moldavsku, kde byla pak nahrazena latinkou. Na latinku také přešly některé další jazyky států vzniklých rozpadem SSSR, např. azerština, turkmenština, uzbečtina a kazaština. (cs) الكتابة الكِريلية (وقد يُقال «سِريلية»، وذلك بتأثير من اللغات اللاتينية والإنجليزية) نظام كتابة يُستخدم في عدة أبجديات عبر أوراسيا. نسبة إلى القديسين كيريل وميثوديوس. هكذا تُلفظ في اللغات التي تستخدمها كالروسية) هي عائلة من الحروف الهجائية ذات مشتقات (مجموعات فرعية) مستخدمة في بعض الدول السلافية الشرقية والجنوبية (مثل لغات: بيلاروسيا، وبلغاريا، وجمهورية مقدونيا، وروسيا الاتحادية، والجبل الأسود وجمهورية صربيا والبوسنة والهرسك وأوكرانيا)، كما تستخدم في العديد من لغات جمهوريات الاتحاد السوفييتي السابقة في بعض اللغات غير السلافية (مثل اللغات: الكازاخية، والقيرغيزية، والطاجيكية والمنغولية). كما استخدمت في الماضي الألفبائية الكيريلية للعديد من لغات أوروبا الشرقية، والقوقاز، وسيبيريا وغيرها. يعود أصلها إلى بلغاريا، حيث ظهرت عدة كتابات أخرى قبل ظهورها في القرن العاشر للميلاد. سُمّيت هذه الكتابة تكريما للأخوين البيزنطيين القديسين كِريلوس ومِثوديوس اللذان أنشآ الكتابة الغلاغوليتية. هذه الأخيرة انبثقت منها الكتابة الكريلية، والتي طوّرها وقعّدها أتباع كِريلوس ومِثوديوس. في مطلع القرن 18 م، عرفت الكتابة الكريلية إصلاحات جسيمة من طرف القيصر الروسي بُطرُس العظيم، والذي كان قد عاد من بعثته في أورُبا الغربية. وقد أخذت الحروف الكريلية بموجِبها أشكالا مشابهة للحروف اللاتينية. أُزيلت عدّة حروف قديمة، وصُمّمت أُخر من طرف القيصر شخصيا (مثل الحرف Я (يا)، والذي هو مُستلهَم من الحرف اللاتيني R). وتمّ كذلك اعتماد فن الخط الغرب-أورُبّي. مع انضمام بلغاريا إلى الاتحاد الأورُبي في الأول من يناير/كانون الثاني 2007، أصبحت الكريلية ثالث كتابة رسمية له بعد اللاتينية واليونانية. (ar) Die kyrillische Schrift, selten zyrillische Schrift, früher auch neurussische Schrift genannt, ist eine Buchstabenschrift, die in zahlreichen vor allem ost- und südslawischen Sprachen in Europa und Asien verwendet wird. Sie ist nach Kyrill von Saloniki (826–869) benannt, der jedoch nicht die kyrillische, sondern die ihr vorausgehende glagolitische Schrift entworfen hat. Man nennt die kyrillische Schrift auch Kyrilliza (кирилица, кириллица, ćirilica/ћирилица) oder Asbuka (азбука; transliteriert azbuka), nach den ersten beiden Buchstaben des altkyrillischen Alphabets. (de) Το κυριλλικό αλφάβητο είναι αλφάβητο που χρησιμοποιείται για διάφορες ανατολικές σλαβικές και νοτιοσλαβικές γλώσσες – Λευκορωσικά, Σερβικά, Βουλγαρικά, Σλαβομακεδονικά, Ρωσικά και Ουκρανικά –και για πολλές άλλες γλώσσες της πρώην Σοβιετικής Ένωσης, της Ασίας και της Ανατολικής Ευρώπης. Στο παρελθόν έχει χρησιμοποιηθεί και για άλλες γλώσσες. Όλα τα γράμματα του κυριλλικού αλφαβήτου δεν χρησιμοποιούνται σε κάθε γλώσσα που χρησιμοποιεί το αλφάβητο αυτό. Με την ένταξη της Βουλγαρίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση την 1η Ιανουαρίου του 2007, το κυριλλικό έγινε το τρίτο επίσημο αλφάβητο της Ευρωπαϊκής Ένωσης. Στη δεκαετία του 2020, περίπου 250 εκατομμύρια κάτοικοι της Ευρασίας χρησιμοποιούν το κυριλλικό για να γράψουν τις γλώσσες τους, εκ των οποίων οι μισοί ζουν στη Ρωσία. Το αναπτύχθηκε τον 9ο αιώνα μ.Χ. στη . Αυτή η σχολή βρισκόταν στην επικράτεια της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας. Το κυριλλικό αναπτύχθηκε στη Βουλγαρία κατά τη διάρκεια της βασιλείας του τσάρου Συμεών Α΄ του Μεγάλου, ενώ το ίδιο το κυριλλικό πιθανώς δημιουργήθηκε από μαθητές του Αγίου Κυρίλλου και Μεθοδίου, των δύο αδελφών που δημιούργησαν τη γλαγολιτική γραφή. Το νέο σύστημα γραφής έγινε η βάση των αλφαβήτων πολλών σλαβικών γλωσσών. Το κυριλλικό αλφάβητο συνδέθηκε με την Ορθόδοξη Εκκλησία η οποία κυριαρχούσε στην Ανατολική Ευρώπη. Επομένως εξασφαλίστηκε η υιοθέτηση του από πολλές σλαβικές και μη σλαβικές γλώσσες (όπως τα ρουμανικά που μέχρι το 1860 είχαν μεγάλο ποσοστό σλαβικών λέξεων). Για αιώνες το Κυριλλικό χρησιμοποιήθηκε επίσης από Καθολικούς και Μουσουλμάνους Σλάβους. Το κυριλλικό προέρχεται από την ελληνική στρογγυλόσχημη γραφή. Το κυριλλικό αλφάβητο έχει, πέρα από τα αρχικά γράμματα του ελληνικού αλφαβήτου, μερικά επιπλέον γράμματα που προέρχονται από το γλαγολιτικό αλφάβητο, συμπεριλαμβανομένων ορισμένων συμπλεγμάτων. Αυτά τα πρόσθετα γράμματα κάλυπταν τα σύμφωνα και τα φωνήεντα τα οποία απαντώνταν στην παλαιά εκκλησιαστική σλαβονική αλλά όχι στα ελληνικά. Το αλφάβητο πήρε το όνομά από το όνομα του Αγίου Κυρίλλου, ενός από τους δύο Βυζαντινούς αδελφούς Αγίους Κύριλλο και Μεθόδιο, οι οποίοι δημιούργησαν το γλαγολιτικό αλφάβητο νωρίτερα. Οι σύγχρονοι μελετητές πιστεύουν ότι το Κυριλλικό αναπτύχθηκε και επισημοποιήθηκε από τους πρώτους μαθητές του Κυρίλλου και του Μεθοδίου στη Λογοτεχνική Σχολή της Πρεσλάβας, το σημαντικότερο λογοτεχνικό και πολιτιστικό κέντρο της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας και όλων των Σλάβων την περίοδο του 9ου και 10ου αιώνα. Στην περιοχή της έχουν βρεθεί οι αρχαιότερες επιγραφές σε κυριλλικό αλφάβητο. Στη Πρεσλάβα και τη , στη σημερινή Επαρχία Σούμεν, στη και στη . Με την ορθογραφική μεταρρύθμιση του Αγίου Ευθυμίου του Τυρνόβου και άλλων επιφανών εκπροσώπων της Λογοτεχνικής Σχολής του Ταρνόβου (14ος και 15ος αι.) όπως ο ή ο , η σχολή άσκησε επιρροές στον μεσαιωνικό πολιτισμό των Ρώσων, των Σλάβων, των Βλάχων και των Μολδαβών. Αυτό είναι γνωστό στη Ρωσία ως η δεύτερη νοτιοσλαβική επιρροή. Στις αρχές του 18ου αιώνα, το κυριλλικό αλφάβητο της Ρωσίας υπέστη εκτενείς τροποποιήσεις από τον Μέγα Πέτρο, ο οποίος είχε πρόσφατα επιστρέψει από τη του στη Δυτική Ευρώπη. Τα γράμματα του τροποποιημένου ρωσικού αλφαβήτου (το τροποποιημένο αλφάβητο που ονομάστηκε Πολιτική γραφή), έγιναν πιο όμοια με αυτά του λατινικού. Αρκετά δύσχρηστα γράμματα αφαιρέθηκαν από το αλφάβητο, ενώ ο Πέτρος σχεδίασε νέα γράμματα ώστε το νέο αλφάβητο να ταιριάζει με την τρέχουσα προφορά της ρωσικής γλώσσας. Κάθε γράμμα απέκτησε κεφαλαία και πεζή μορφή. Υιοθετήθηκε επίσης ο δυτικοευρωπαϊκός τρόπος τυπογραφίας για τα ρωσικά. Οι παλιές μορφές των ρωσικών γραμμάτων (τα λεγόμενα παλουουστάβ, «Полуустав») διατηρήθηκαν κυρίως στην εκκλησιαστική σλαβονική. Μερικές φορές χρησιμοποιούνται στα ρωσικά ακόμη και σήμερα, ειδικά αν κάποιος θέλει να δώσει σε ένα κείμενο μια «σλαβική» ή «αρχαϊκή» αίσθηση. (el) La cirilaj alfabetoj aŭ cirila alfabetaro estas familio da alfabetoj devenantaj el kirilico kaj uzataj por skribi en kelkaj lingvoj. La plej vaste parolata inter ili estas la rusa lingvo. La cirilajn alfabetojn (kiel la sola oficiala alfabeto aŭ unu el oficialaj alfabetoj) oni uzas por la lingvoj belorusa, bulgara, kazaĥa, kirgiza, makedona, mongola, rusa, serba (kaj aparte montenegra), taĝika kaj ukraina, kiuj estas oficialaj lingvoj en respektivaj ŝtatoj. Krome, en la neagnoskitaj ŝtatoj Abĥazio, Sud-Osetio kaj Ĉednestria Moldava Respubliko oni uzas la cirilajn alfabetojn por respektive la lingvoj abĥaza, oseta kaj moldava (en Moldavio por la sama moldava lingvo oni uzas la latinan alfabeton). La cirilaj alfabetoj estas uzataj en plejmulto da minoritataj lingvoj de Rusio, multaj el kiuj estas regione oficialaj. En Serbio, en la regiono Vojvodino, unu el oficialaj lingvoj estas la rusina lingvo, kies alfabeto ankaŭ estas cirila. Pli frue cirila alfabeto oficiale estis uzata ankaŭ en la lingvoj uzbeka, turkmena, kirgiza kaj azerbajĝana, en 1990-aj en respektivaj regnoj oni ŝanĝis la alfabetojn de siaj oficialaj lingvoj al la latinaj, sed dume la cirilaj estas plu uzataj neoficiale. Kazaĥio planas ŝanĝi la alfabeton al la latina en 2025. Ekde la aliĝo de Bulgario al la Eŭropa Unio, cirila alfabeto estas unu el la tri oficialaj eŭropuniaj alfabetoj, post la latina kaj la greka. (eo) The Cyrillic script (/sɪˈrɪlɪk/ sih-RIL-ik), Slavonic script or the Slavic script, is a writing system used for various languages across Eurasia. It is the designated national script in various Slavic, Turkic, Mongolic, Uralic, Caucasian and Iranic-speaking countries in Southeastern Europe, Eastern Europe, the Caucasus, Central Asia, North Asia, and East Asia. As of 2019, around 250 million people in Eurasia use Cyrillic as the official script for their national languages, with Russia accounting for about half of them. With the accession of Bulgaria to the European Union on 1 January 2007, Cyrillic became the third official script of the European Union, following the Latin and Greek alphabets. The Early Cyrillic alphabet was developed during the 9th century AD at the Preslav Literary School in the First Bulgarian Empire during the reign of tsar Simeon I the Great, probably by disciples of the two Byzantine brothers Saint Cyril and Saint Methodius, who had previously created the Glagolitic script. The script is named in honor of Saint Cyril. (en) Zirilikoa alfabeto bat da, grezierako alfabetoan oinarritua, batez ere errusieraz eta beste hainbat hizkuntzaz erabilia, Europa ekialdeko eta antzinako SESBaren eragineko eremuan. (eu) El alfabeto cirílico es un sistema de escritura utilizado en varias lenguas de Eurasia y se utiliza como escritura nacional en varios países de habla eslava, túrquica, mongólica, urálica e iránica de Europa del Sudeste, Europa Oriental, el Cáucaso, Asia Central, Asia del Norte y Asia Oriental. Está basado en el alfabeto griego, con caracteres del alfabeto glagolítico y con sonidos exclusivamente eslavos. El glagolítico fue inventado por los santos Cirilo y Metodio, misioneros del Imperio bizantino en el siglo IX, quienes lo implementaron para traducir la Biblia en el contexto cultural de los pueblos eslavos. Esta Biblia estaba redactada en antiguo eslavo eclesiástico (basado en un dialecto eslavo aprendido en Tesalónica, Grecia). Este idioma fue usado para la cristianización de la Rus de Kiev entre los siglos IX y XII. En el siglo XIV surgió el eslavo eclesiástico, usado hoy en día en el culto por la Iglesia ortodoxa rusa y otras iglesias ortodoxas eslavas. En el siglo IX d. C., el zar búlgaro Simeón I el Grande, siguiendo la trayectoria cultural y política de su padre Boris I, encargó la elaboración de una nueva escritura, el alfabeto cirílico arcaico, en la Escuela literaria de Preslav, en el Primer Imperio búlgaro, que sustituiría a la escritura glagolítica, elaborada anteriormente por los santos Cirilo y Metodio y los mismos discípulos que crearon la nueva escritura eslava en Bulgaria. El uso de la escritura cirílica en Bulgaria se hizo oficial en 893. La nueva escritura se convirtió en la base de los alfabetos utilizados en varias lenguas, especialmente las de origen eslavo ortodoxo, y las lenguas no eslavas con influencia del búlgaro. Durante siglos, el cirílico fue utilizado también por los eslavos católicos y musulmanes (véase el cirílico bosnio). En 2019, alrededor de 250 millones de personas en Eurasia lo utilizan como alfabeto oficial para sus lenguas nacionales, de las que Rusia representa aproximadamente la mitad. Con la adhesión de Bulgaria a la Unión Europea el 1.º de enero de 2007, el cirílico se convirtió en la tercera escritura oficial de la Unión Europea, tras la latina y la griega. (es) L’alphabet cyrillique est un alphabet permettant l'écriture de nombreuses langues d'Europe de l'Est et d'Asie centrale, principalement dans l'ex-URSS. Il est créé vers la fin du IXe siècle dans l'Empire bulgare, dans l'actuelle Bulgarie ou dans l'actuelle Macédoine du Nord, par des disciples du frère Cyrille ou peut-être Clément d'Ohrid (premier évêque de l'Église orthodoxe bulgare), à partir de l'alphabet grec dans sa graphie onciale et de l'alphabet glagolitique. La valeur phonétique des lettres empruntées correspond, mutatis mutandis, à celle qu’elles avaient dans le grec de l’époque. Par exemple, le Β bêta (prononcé [b] en grec classique, mais [v] en grec médiéval et moderne) est devenu le В (v) cyrillique ; il a donc fallu créer une lettre de façon à obtenir un graphème pour le phonème [b], en l’occurrence une modification du ve, soit Б. Depuis l’entrée de la Bulgarie dans l’Union européenne le 1er janvier 2007, le cyrillique en est devenu le troisième alphabet officiel après le latin et le grec. (fr) Is í an aibítir Choireallach (nó an aibítir Chirileach) an aibítir ina scríobhtar sé theanga náisiúnta Shlavach (an Bhílearúisis, an Bhulgáiris, an Mhacadóinis, an Rúisis, an tSeirbis agus an Úcráinis) chomh maith le cuid mhór de na teangacha eile a labhraítear i dtíortha an iar-Aontais Shóivéadaigh, san Áise agus in Oirthear na hEorpa. Cuireadh leaganacha den aibítir seo i bhfeidhm ar go leor teangacha san Aontas Sóivéadach, ach tá cuid mhór acu ag éirí aisti ar na saolta seo. Is é an leagan thuas an ceann a úsáidtear leis an Rúisis a scríobh. Bíonn miondifríochtaí idir é agus na leaganacha den aibítir a úsáideann na teangacha eile. (ga) Aksara Kiril, atau aksara Sirilik, atau azbuka (dari nama lama huruf-huruf pertamanya), adalah sejenis aksara yang digunakan untuk menulis enam bahasa Slavia asli (Belarusia, Bulgaria, Makedonia, Rusia, Serbia, dan Ukraina) dan banyak bahasa-bahasa lainnya yang digunakan di Kaukasus, Asia Tengah, Eropa Timur, dan Asia Utara. (in) 키릴 문자(러시아어: кириллица 키릴리차[*], 문화어: 끼릴 문자)는 동유럽(러시아, 벨라루스, 우크라이나), 세르비아, 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나 일부 지역, 크로아티아 일부 지역, 루마니아 일부 지역, 불가리아, 북마케도니아와 중앙아시아, 북아시아와 아제르바이잔, 조지아 일부 지역(압하지야, 남오세티야), 몽골 등 슬라브권의 영향을 받은 나라에서 쓰이는 문자이다. (ko) Het cyrillische of kyrillische schrift (Oekraïens: кирилиця, kirilitsa; Russisch: кириллица, kirillitsa; Servisch: ћирилица/ćirilica, Macedonisch en Bulgaars: кирилица/kirilica) is een alfabetisch schrift waarvoor in de loop der eeuwen een aantal alfabetten zijn ontwikkeld voor gebruik in verschillende talen. In de vroege 21e eeuw is er nog een aantal grote Slavische talen die een cyrillisch alfabet hanteren, zoals Bulgaars, Macedonisch, Montenegrijns, Oekraïens, Russisch, Servisch en Wit-Russisch. Onder Russische invloed wordt ook in veel niet-Slavische talen als het Kazachs, Kirgizisch, Tataars (Turkse talen), het Tadzjieks, Oedmoerts, Mongools en nog veel andere kleinere talen, zoals het Karelisch, het cyrillische schrift gebruikt. Tot 1859 werd ook het Roemeens in dit schrift geschreven. In de voormalige Moldavische SSR werd het Moldavisch (een Roemeens dialect) met een cyrillisch alfabet geschreven. Het cyrillisch wordt door ongeveer 250 miljoen mensen gebruikt in Europa en Azië en is het zesde meest gebruikte schrift ter wereld naar aantal gebruikers. De opzet van de cyrillische alfabetten is afgeleid van het Glagolitisch alfabet uit de 9e eeuw dat wordt toegeschreven aan de monnikenbroeders Cyrillus en Methodius, en vindt zijn oorsprong in het Eerste Bulgaarse Rijk. De vorm van de gliefen (tekens) in het cyrillische alfabet is voornamelijk gebaseerd op Griekse letters, hoewel sommige hun Glagolitische vorm hebben behouden. De bijdrage van Cyrillus aan het Glagolitische alfabet en daarmee tot het cyrillische alfabet wordt gememoreerd in de naam cyrillisch. In de middeleeuwen verspreidde het cyrillische schrift zich in Oost-Europa en op de Balkan, waarbij het Roemeens er vanaf 1439 ook toe overging en het Latijns schrift afschafte. Het Tsaardom Rusland veroverde in vroegmoderne tijd Siberië en zijn opvolger, het Russische Rijk, de rest van Noord-Azië, Centraal-Azië, de Kaukasus, Finland en vrijwel geheel Oost-Europa, zodat het Russische cyrillische alfabet over al deze gebieden werd verspreid en de standaard zette voor schriftelijke communicatie. Ondertussen werd echter de meerderheid van de rest van de wereld veroverd en gekoloniseerd door West-Europese mogendheden die daarmee het Latijnse schrift introduceerden in de rest van de wereld, waarbij in de meeste gevallen het gebruik van alle lokale schriften (voor zover aanwezig) in de Amerika's, sub-Sahara Afrika en Australazië verregaand werd gemarginaliseerd. De vroege bolsjewieken wilden de gehele Sovjet-Unie latiniseren omdat zij hoopten het socialisme beter over de hele wereld te kunnen verspreiden als men hetzelfde schrift zou gebruiken. Bovendien probeerde men de overwegend islamitische bevolkingen in Centraal-Azië en de Kaukasus te isoleren door hun Perzisch-Arabische schriften te vervangen door Latijnse letters. De latinisering van de Sovjet-Unie was een project dat grofweg duurde van 1920 tot 1940. Vanaf 1930 werd het, in belangrijke mate onder invloed van Jozef Stalin, weer teruggedraaid en werden alle talen in de Sovjet-Unie voortaan in het cyrillisch geschreven, waarvoor per taal een apart cyrillisch alfabet werd ontwikkeld. Van 1940 tot 1989 werden alle Sovjettalen in het cyrillisch geschreven. In Joegoslavië werd een compromis gezocht tussen het Latijnse en cyrillische schrift, dat echter nooit helemaal werd gevonden. Na het uiteenvallen van de Sovjet-Unie in 1989–1991 hebben enkele ex-Sovjetrepublieken er bewust voor gekozen het Latijnse schrift opnieuw in te voeren. Daarvoor werden moderne Latijnse alfabetten ontwikkeld. De Joegoslavische oorlogen (1991–1995) leidden eveneens tot het uiteenvallen van Joegoslavië en een verscherpte tegenstelling tussen oost en west, die zich eveneens uitte in een schriftstrijd; Kroaten en Bosniakken schreven hun taal voortaan alleen nog in het Latijnse alfabet en na 2000 keerden ook Montenegrijnse nationalisten zich steeds meer tegen het cyrillisch. (nl) キリル文字（キリルもじ、露: кириллица、英: cyrillic）は、スラヴ語派などを表記するのに用いられる表音文字の一つである。 日本ではロシア語の文字として知られている。ただし、キリル文字はブルガリア語やセルビア語など多くの言語で使用されていて文字もそれぞれ微妙に異なる。また、キリル文字の発祥地はブルガリアだとされるため、キリル文字をロシア文字と呼ぶのは不適当だとする説もある。 (ja) L'alfabeto cirillico è l'alfabeto usato per scrivere varie lingue slave (il russo, l'ucraino, il bielorusso, il bulgaro, il macedone, il serbo, il ruteno, il bosniaco e il montenegrino) e lingue non slave parlate in alcune delle ex repubbliche sovietiche e nell'odierna Federazione russa. È il terzo alfabeto ufficiale dell'Unione europea. Le versioni moderne oggi in uso in vari paesi dell'Europa orientale derivano da un primo alfabeto comune, ma hanno subìto nei secoli diverse modifiche, sia nella grafia sia nella pronuncia. (it) Cyrylica – pismo alfabetyczne służące do zapisu języków wschodniosłowiańskich, większości południowosłowiańskich i innych. Nazwa nawiązuje do apostoła Słowian – św. Cyryla, który wspólnie ze św. Metodym, prowadząc misję wielkomorawską wśród Słowian, zapisał i wprowadził do liturgii język słowiański. Do zapisu tego języka zostały stworzone dwa alfabety – najpierw głagolica, z której zostały później zapożyczone niektóre litery cyrylicy, a potem cyrylica. (pl) Кири́ллица — термин, имеющий несколько значений: 1. * Старославянская азбука: то же, что кирилли́ческий (или кири́лловский) алфави́т: один из двух (наряду с глаголицей) древних алфавитов для старославянского языка; 2. * Кириллические алфавиты: система письменности и алфавит для какого-либо иного языка, основанные на этой старославянской кириллице; 3. * Уставной или полууставный шрифт: шрифт, которым традиционно печатают церковные (православные) книги (в этом значении кириллица противопоставляется гражданскому (петровскому) шрифту). Алфавиты на основе кириллицы являются или являлись системой письменности для 108 естественных языков, включая следующие славянские языки: * белорусского языка (белорусский алфавит), * болгарского языка (болгарский алфавит), * македонского языка (македонский алфавит), * русинских языков/диалектов (русинский алфавит), * русского языка (русский алфавит), * сербского языка (сербский кириллический алфавит), также сербохорватского языка, * украинского языка (украинский алфавит), * черногорского языка (черногорский алфавит), наряду с латиницей, а также большинство неславянских языков народов СССР, некоторые из которых ранее имели другие системы письменности (на латинской, арабской или иной основе) и были переведены на кириллицу в конце 1930-х годов. Подробнее: список языков с алфавитами на основе кириллицы. После распада СССР от кириллицы в пользу латиницы отказались Молдавия, Азербайджан, Узбекистан, Туркмения. Казахстан планировал переход на латиницу (для казахского языка) к 2025 году, однако позднее его срок был скорректирован на период с 2023 по 2031 год. При этом страны Балтии, Грузия и Армения не использовали кириллицу для своих языков никогда. (ru) Det kyrilliska alfabetet (kallas även azbuka, efter det gamla namnet på de två första bokstäverna) är en grupp av alfabet som används för att skriva åtta slaviska språk (ryska, belarusiska, bulgariska, makedonska, serbiska, bosniska, ukrainska och montenegrinska) och flera icke-slaviska språk främst i före detta Sovjetunionen (bland annat kazakiska, uzbekiska, kirgiziska, mongoliska, tadzjikiska, turkmeniska, tjetjenska och kildinsamiska). Alfabetet har tidigare använts för fler språk, där man bytt alfabet, till exempel rumänska (fram till 1860), azerbajdzjanska och moldaviska. Likt det latinska alfabetet har de flesta av språken några egna bokstäver som inte nödvändigtvis behöver förekomma i andra språk. Alfabetet har officiell status i många organisationer. När Bulgarien blev EU-medlem 1 januari 2007 blev kyrilliska det tredje officiella alfabetet i EU efter de latinska och grekiska alfabeten. Bulgariska är det enda EU-språk som skrivs med kyrilliska bokstäver. (sv) Кири́лиця — це алфавітна (абеткова) система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії. Одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу алфавітів слов'янських мов та десятків різних мов світу. Базується на ранній кирилиці, розробленій в IX столітті в Першому Болгарському царстві, в Преславській книжній школі. Використовується у багатьох слов'янських мовах Південно-Східної і Східної Європи, Північної Євразії, а також неслов'янських мовах, що зазнали впливу російської. Станом на 2011 близько 252 мільйонів осіб в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом, з яких половина мешкає в Росії. Кирилиця походить від грецького уніціального письма, розбавленого додатковими знаками глаголиці й деякими лігатурами. Ці додаткові літери використовувалися в старій церковнослов'янській мові й були відсутні в грецькій. Абетку названо на честь візантійських святих Кирила і Мефодія, яким традиція приписує винахід глаголиці. Ймовірно, розробником кирилиці були їхні учні-болгари, зокрема Климент Охридський. 1 січня 2007 р., після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала третім офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма. (uk) O alfabeto cirílico, também conhecido como azbuka, é um alfabeto cujas variantes são utilizadas para a grafia de seis línguas nacionais eslavas (bielorrusso, búlgaro, macedônio, russo, sérvio e ucraniano), além do ruteno e outras línguas extintas. Para além disso, é usado por várias línguas não eslavas faladas na antiga União Soviética, como o mongol, o cazaque, o usbeque, o quirguiz e o tajique, entre outras da Europa Oriental, do Cáucaso e da Sibéria. A partir de 2019, cerca de 250 milhões de pessoas na Eurásia usam o cirílico como a escrita oficial de suas línguas nacionais, com a Rússia representando cerca de metade delas. Com a entrada da Bulgária na União Europeia (UE), em 1 de janeiro de 2007, o cirílico tornou-se, ao lado do latino e do grego, o terceiro alfabeto oficial da UE. (pt) 西里尔字母（俄語：Кирилли́ческий алфави́т或Кири́ллица，转写：Kirilličeskij alfavit或者Kirillica），指的是一種是廣泛通行於斯拉夫语族和前蘇聯疆域之內的字母，亦是除了拉丁字母和阿拉伯字母之後，世界母語人口第三多的拼音型文字。 大部份西里尔字母的形狀都是源自於希腊字母，但不是現代希臘字母，而是一種叫“安色爾體”的字體，並且還摻雜了少量格拉哥里字母、連字等非希臘文字。根據傳說，西里爾字母的發明是受到拜占庭的聖西里爾和美多德兄弟的影響，出於對這對兄弟的敬意，他們的門徒在格拉哥里字母的基礎上發明了一套更加接近希臘文的新字母，在漫長的歷史演變中這套字母逐漸規範化。在基輔羅斯大公國時期，西里爾字母出現了“增添字母”，專門用於表示古教會斯拉夫語和希臘語中都沒有的輔音。 在2007年1月1日歐盟東擴後，由於新加入的保加利亞使用西里尔字母，成為歐盟中第一個使用西里爾字母的國家，導致西里尔字母也成為繼拉丁字母、希臘字母之後的第三種歐盟官方文字。截至2011年為止，在歐亞大陸約有二億五千萬人的國家語言是以西里尔字母為標準文字，其中有半數在前蘇聯疆域範圍內。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Romanian_Traditional_...ic_-_Lord's_Prayer_text.png?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://blog-en.namepedia.org/2015/04/cyrillic-and-its-long-journey-east/ http://hispanismo.cervantes.es/documentos/smidX.pdf http://ivanilievlogosmaster.blogspot.com/2012/07/scriptura-mundi-cyrillic-alphabet.html http://localfonts.eu/cyrillic-alphabets-of-slavic-languages/ http://sjani.ge/sjani-17/%E1%83%A4%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%9E%E1%83%9E%20%E1%83%90%E1%83%9B%E1%83%9D%E1%83%9C%E1%83%98.pdf https://soundcloud.com/chssedinburgh/vladimir-alpatov-latin-alphabet-for-the-russian-language https://web.archive.org/web/20080407074136/http:/hispanismo.cervantes.es/documentos/smidX.pdf https://web.archive.org/web/20140222042759/http:/andregarzia.on-rev.com/richmond/LANGTOOLS.html http://transliteration.eki.ee/ http://czyborra.com/charsets/cyrillic.html https://www.unicode.org/charts/PDF/U0400.pdf https://www.unicode.org/charts/PDF/U0500.pdf https://www.unicode.org/charts/PDF/U1C80.pdf https://www.unicode.org/charts/PDF/U1D00.pdf https://www.unicode.org/charts/PDF/U1E030.pdf https://www.unicode.org/charts/PDF/U2DE0.pdf https://www.unicode.org/charts/PDF/UA640.pdf http://www.omniglot.com/writing/cyrillic.htm https://www.academia.edu/25272837 https://www.unicode.org/charts/PDF/UFE20.pdf http://www.unicode.org/charts/collation/ |
| dbo:wikiPageID | 5639 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 81977 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124662482 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Capital_letters dbr:BGN/PCGN_Romanization dbr:Romanian_language dbr:Romanization_of_Bulgarian dbr:Romanization_of_Russian dbr:Romanization_of_Ukrainian dbr:Ruble_sign dbr:Sans-serif dbr:Scientific_transliteration_of_Cyrillic dbr:En-ghe dbr:En_with_descender dbr:En_with_hook dbr:En_with_tail dbr:Hard_sign dbr:Preslav_Literary_School dbr:Ye_with_grave dbr:Romanization_of_Kyrgyz dbr:Khakassian_Che dbr:Baroque dbr:Bashkir_language dbr:Be_(Cyrillic) dbr:Belarusian_language dbr:Bosnian_language dbr:De_(Cyrillic) dbr:Hryvnia_sign dbr:List_of_Cyrillic_digraphs_and_trigraphs dbr:List_of_Cyrillic_letters dbr:List_of_Internet_top-level_domains dbr:Patleina_Monastery dbr:Pe_(Cyrillic) dbr:Peter_the_Great dbr:Renaissance dbr:Robert_Bringhurst dbr:Character_encoding dbc:Bulgarian_inventions dbc:Cyrillic_script dbr:Cursive dbr:Cyrillic_(Unicode_block) dbr:Cyrillic_Extended-A dbr:Cyrillic_Extended-B dbr:Cyrillic_Extended-C dbr:Cyrillic_Extended-D dbr:Cyrillic_Supplement dbr:Cyrillic_digraphs dbr:Cyrillic_script_in_Unicode dbr:Cyrillization dbr:UTF-8 dbr:U_(Cyrillic) dbr:Udmurt_language dbr:Ue_(Cyrillic) dbr:Uk_(Cyrillic) dbr:Ukrainian_Ye dbr:Ukrainian_alphabet dbr:Ukrainian_language dbr:Unicode dbr:United_Nations dbr:Unix dbr:Uralic_languages dbr:Uzbek_language dbr:Uzbekistan dbr:Ve_(Cyrillic) dbr:Vladislav_the_Grammarian dbr:Ѐ dbr:Ѽ dbr:Informal_romanizations_of_Cyrillic dbr:JIS_encoding dbr:O_with_acute_(Cyrillic) dbr:O_with_grave_(Cyrillic) dbr:Glagolitic_alphabet dbr:Proto-Sinaitic dbr:Medieval_Bosnia dbr:.бг dbr:.бел dbr:.мкд dbr:.мон dbr:.рф dbr:.срб dbr:.укр dbr:.қаз dbr:Coptic_alphabet dbr:Medieval dbr:Russia dbr:Russian_language dbr:Rusyn_language dbr:Chernorizets_Hrabar dbr:Omega_(Cyrillic) dbr:Ot_(Cyrillic) dbr:Ye_with_macron dbr:Yugoslav_manual_alphabet dbr:Church_Slavonic_language dbr:Chuvash_language dbr:Clement_of_Ohrid dbr:Ef_(Cyrillic) dbr:Egyptian_hieroglyphs dbr:El_(Cyrillic) dbr:Em_(Cyrillic) dbr:En_(Cyrillic) dbr:GB_2312 dbr:Gaj's_Latin_alphabet dbr:Ge_(Cyrillic) dbr:Ge_with_descender dbr:Ge_with_middle_hook dbr:Ge_with_stroke_and_hook dbr:Ghe_with_upturn dbr:Gje dbr:Glagolitic_script dbr:Glyph dbr:Greek_alphabet dbr:Minuscule dbr:Moksha_language dbr:Mongolian_language dbr:Mongolian_script dbr:Mongolian_tögrög dbr:Mongolic_languages dbr:Montenegrin_language dbr:Most_significant_bit dbr:Constantine_of_Kostenets dbr:Constantine_of_Preslav dbr:Ligature_(typography) dbr:Linux dbr:Lje dbr:Lower_case dbr:MS-DOS dbr:Macedonian_language dbr:Short_I dbr:Short_U_(Cyrillic) dbr:Shumen_Province dbr:Siberia dbr:Siberian_Yupik_language dbr:Sje dbr:Slavic_languages dbr:Slavs dbr:Small_caps dbr:Stefan_Tsanev dbr:Combining_Half_Marks dbr:Yu_(Cyrillic) dbr:Yugoslav_Braille dbr:Yupik_languages dbr:Yus dbr:Ze_(Cyrillic) dbr:Zhe_(Cyrillic) dbr:Zhe_with_breve dbr:Zje dbr:Idel-Ural dbr:Kha_with_descender dbr:Kha_with_hook dbr:Kha_with_stroke dbr:Ksi_(Cyrillic) dbr:Ghayn_(Cyrillic) dbr:O_with_macron_(Cyrillic) dbr:Avar_language dbr:Azerbaijan dbr:Azerbaijani_language dbr:Bulgarian_alphabet dbr:Bulgarian_language dbr:Buryat_language dbr:Byzantine dbr:Byzantine_Empire dbr:Caucasus dbr:Central_Asia dbr:Transcription_(linguistics) dbr:Transliteration dbr:Transnistria dbr:Tse_(Cyrillic) dbr:Tshe dbr:Turkic_languages dbr:Turkmen_language dbr:Turkmenistan dbr:Tuvan_language dbr:Typographic_ligature dbr:Typography dbr:Vuk_Karadžić dbr:Windows-1251 dbr:GOST_16876-71 dbr:Cyril_the_Philosopher dbr:Iotation dbr:Languages_of_the_Balkans dbr:Lingua_franca dbr:A_(Cyrillic) dbr:A_with_breve_(Cyrillic) dbr:A_with_diaeresis_(Cyrillic) dbr:Abaza_language dbr:Abkhaz_language dbr:Abkhazian_Dze dbr:Adyghe_language dbr:Alaska dbr:Aleut_language dbr:Alphabet dbr:Cyril_and_Methodius dbr:Cyrillic_alphabets dbr:DOS dbr:Dagestan dbr:Dungan_language dbr:Dze dbr:Dze_(Cyrillic) dbr:Dzhe dbr:E_(Cyrillic) dbr:Early_Cyrillic_alphabet dbr:East_Asia dbr:Eastern_Catholic dbr:Eastern_Europe dbr:Eastern_Orthodox_Church dbc:North_Asia dbr:Er_(Cyrillic) dbr:Erzya_language dbr:Es_(Cyrillic) dbr:Eurasia dbr:Eurasiatic_languages dbr:European_Union dbr:Faux_Cyrillic dbr:Federal_subjects_of_Russia dbr:First_Bulgarian_Empire dbr:Fita dbr:Abkhazian_Che dbr:Nje dbr:Nogai_language dbr:North_Asia dbr:North_Ossetia–Alania dbr:Ossetian_language dbr:Palochka dbr:Bashkir_Qa dbr:Che_with_descender dbr:Che_with_vertical_stroke dbr:Church_Slavonic dbr:Danubian_Principalities dbr:Grand_Embassy_of_Peter_the_Great dbr:Italic_type dbr:Er_with_tick dbr:John_the_Exarch dbr:Ka_with_stroke dbr:Kazakh_Short_U dbr:Typewriter dbr:Russian_Far_East dbr:Yer dbr:Shha dbr:Pronunciation dbr:Psi_(Cyrillic) dbr:Ravna_Monastery dbr:ALA-LC_Romanization dbr:He_(Cyrillic) dbr:International_Organization_for_Standardization dbr:Iotated_A_(Cyrillic) dbr:Iotated_E_(Cyrillic) dbr:Iranian_languages dbr:Izhitsa dbr:Je_(Cyrillic) dbr:Tatar_language dbr:Te_(Cyrillic) dbr:The_(Cyrillic) dbr:The_Elements_of_Typographic_Style dbr:Russian_manual_alphabet dbr:Ye_with_acute dbr:Armenian_alphabet dbr:A_with_acute_(Cyrillic) dbr:A_with_grave_(Cyrillic) dbr:A_with_macron_(Cyrillic) dbc:Central_Asia dbr:Che_(Cyrillic) dbr:Chechen_language dbr:Ae_(Cyrillic) dbr:KOI8-R dbr:KOI8-U dbr:Ka_(Cyrillic) dbr:Kabardian_language dbr:Kalmyk_Oirat dbr:Kana dbr:Karachay-Balkar_language dbr:Kazakh_language dbr:Kazakhstan dbr:Kazakhstani_tenge dbr:Keyboard_layout dbr:Kha_(Cyrillic) dbr:Kibibyte dbr:Kildin_Sami_language dbr:Latin dbr:Latin_alphabet dbr:Latin_script dbr:Tajik_language dbr:Homonym dbr:Tlingit_alphabet dbr:Tsar dbr:Writing_system dbr:Saint_Sava_(disciple_of_Saints_Cyril_and_Methodius) dbr:Dje dbr:Dotted_I_(Cyrillic) dbr:Mari_language dbr:Bosnian_Cyrillic dbr:Phoenician_alphabet dbr:Soft_sign dbr:South_Slavs dbr:Greek_numerals dbr:Gregory_Tsamblak dbr:Humac_tablet dbr:Greek_script dbr:Cyrillic_Alphabet_Day dbr:Glagolitic dbr:ISO/IEC_8859-5 dbr:I_(Cyrillic) dbr:Icon dbr:Ingush_language |
| dbp:caption | 1780.0 |
| dbp:children | dbr:Old_Permic_script |
| dbp:fam | dbr:Proto-Sinaitic dbr:Egyptian_hieroglyphs dbr:Phoenician_alphabet Greek script augmented by Glagolitic (en) |
| dbp:footnotes | (en) , (en) Names: (en) кирилица (en) кирилиця (en) кириллица (en) кірыліца (en) ћирилица (en) |
| dbp:iso | Cyrl (en) |
| dbp:languages | See Languages using Cyrillic (en) |
| dbp:name | Cyrillic script (en) |
| dbp:officialScript | * * (en) Co-official script in: (en) |
| dbp:sample | Romanian Traditional Cyrillic - Lord's Prayer text.png (en) |
| dbp:sisters | dbr:Coptic_alphabet dbr:Armenian_alphabet dbr:Latin_script (en) |
| dbp:time | Earliest variants exist – (en) |
| dbp:type | dbr:Alphabet |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Cyrillic_alphabet_navbox dbt:About dbt:Anchor dbt:As_of dbt:Authority_control dbt:Circa dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_web dbt:Commons_category dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:Flag dbt:IPA dbt:IPAc-en dbt:ISBN dbt:ISSN dbt:Legend dbt:Main dbt:Navboxes dbt:Not_a_typo dbt:Portal dbt:Redirect2 dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Respell dbt:Script dbt:See_also dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Small dbt:Smaller dbt:Snd dbt:Soviet_Union_topics dbt:Unichar dbt:Use_dmy_dates dbt:Wiktionary dbt:Ublist dbt:Languages_of_Bosnia_and_Herzegovina dbt:Slavic_languages dbt:Southeastern_Europe_in_the_Middle_Ages,_500–1250 dbt:IPA-bg dbt:Infobox_writing_system dbt:Alphabet dbt:Languages_of_Russia dbt:North_Macedonia_topics dbt:Cite_podcast dbt:Cyrillization dbt:Angle_bracket dbt:IPA-ru dbt:Languages_of_Albania dbt:Languages_of_Kosovo dbt:Languages_of_Macedonia dbt:Languages_of_Montenegro dbt:Languages_of_Serbia dbt:Bulgaria_topics dbt:Bulgarian_dialects dbt:Languages_of_Belarus dbt:Languages_of_Bulgaria dbt:Languages_of_Israel dbt:Languages_of_Kazakhstan dbt:Languages_of_Kyrgyzstan dbt:Macedonian_dialects dbt:Russia_topics dbt:Russian_dialects dbt:List_of_writing_systems |
| dcterms:subject | dbc:Bulgarian_inventions dbc:Cyrillic_script dbc:North_Asia dbc:Central_Asia dbc:Eastern_Europe |
| gold:hypernym | dbr:System |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Language yago:WikicatScriptsWithISO15924Four-letterCodes yago:WikicatSlavicLanguages yago:Abstraction100002137 yago:Alphabet106497459 yago:CharacterSet106488880 yago:Communication100033020 yago:Database106637824 yago:DramaticComposition107007684 yago:Information106634376 yago:Language106282651 yago:List106481320 yago:Message106598915 yago:Orthography106351202 yago:Writing106359877 yago:Writing106362953 yago:WrittenCommunication106349220 yago:Script106351613 yago:Script107009946 yago:WikicatAlphabets |
| rdfs:comment | Die kyrillische Schrift, selten zyrillische Schrift, früher auch neurussische Schrift genannt, ist eine Buchstabenschrift, die in zahlreichen vor allem ost- und südslawischen Sprachen in Europa und Asien verwendet wird. Sie ist nach Kyrill von Saloniki (826–869) benannt, der jedoch nicht die kyrillische, sondern die ihr vorausgehende glagolitische Schrift entworfen hat. Man nennt die kyrillische Schrift auch Kyrilliza (кирилица, кириллица, ćirilica/ћирилица) oder Asbuka (азбука; transliteriert azbuka), nach den ersten beiden Buchstaben des altkyrillischen Alphabets. (de) Zirilikoa alfabeto bat da, grezierako alfabetoan oinarritua, batez ere errusieraz eta beste hainbat hizkuntzaz erabilia, Europa ekialdeko eta antzinako SESBaren eragineko eremuan. (eu) Aksara Kiril, atau aksara Sirilik, atau azbuka (dari nama lama huruf-huruf pertamanya), adalah sejenis aksara yang digunakan untuk menulis enam bahasa Slavia asli (Belarusia, Bulgaria, Makedonia, Rusia, Serbia, dan Ukraina) dan banyak bahasa-bahasa lainnya yang digunakan di Kaukasus, Asia Tengah, Eropa Timur, dan Asia Utara. (in) 키릴 문자(러시아어: кириллица 키릴리차[*], 문화어: 끼릴 문자)는 동유럽(러시아, 벨라루스, 우크라이나), 세르비아, 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나 일부 지역, 크로아티아 일부 지역, 루마니아 일부 지역, 불가리아, 북마케도니아와 중앙아시아, 북아시아와 아제르바이잔, 조지아 일부 지역(압하지야, 남오세티야), 몽골 등 슬라브권의 영향을 받은 나라에서 쓰이는 문자이다. (ko) キリル文字（キリルもじ、露: кириллица、英: cyrillic）は、スラヴ語派などを表記するのに用いられる表音文字の一つである。 日本ではロシア語の文字として知られている。ただし、キリル文字はブルガリア語やセルビア語など多くの言語で使用されていて文字もそれぞれ微妙に異なる。また、キリル文字の発祥地はブルガリアだとされるため、キリル文字をロシア文字と呼ぶのは不適当だとする説もある。 (ja) L'alfabeto cirillico è l'alfabeto usato per scrivere varie lingue slave (il russo, l'ucraino, il bielorusso, il bulgaro, il macedone, il serbo, il ruteno, il bosniaco e il montenegrino) e lingue non slave parlate in alcune delle ex repubbliche sovietiche e nell'odierna Federazione russa. È il terzo alfabeto ufficiale dell'Unione europea. Le versioni moderne oggi in uso in vari paesi dell'Europa orientale derivano da un primo alfabeto comune, ma hanno subìto nei secoli diverse modifiche, sia nella grafia sia nella pronuncia. (it) Cyrylica – pismo alfabetyczne służące do zapisu języków wschodniosłowiańskich, większości południowosłowiańskich i innych. Nazwa nawiązuje do apostoła Słowian – św. Cyryla, który wspólnie ze św. Metodym, prowadząc misję wielkomorawską wśród Słowian, zapisał i wprowadził do liturgii język słowiański. Do zapisu tego języka zostały stworzone dwa alfabety – najpierw głagolica, z której zostały później zapożyczone niektóre litery cyrylicy, a potem cyrylica. (pl) 西里尔字母（俄語：Кирилли́ческий алфави́т或Кири́ллица，转写：Kirilličeskij alfavit或者Kirillica），指的是一種是廣泛通行於斯拉夫语族和前蘇聯疆域之內的字母，亦是除了拉丁字母和阿拉伯字母之後，世界母語人口第三多的拼音型文字。 大部份西里尔字母的形狀都是源自於希腊字母，但不是現代希臘字母，而是一種叫“安色爾體”的字體，並且還摻雜了少量格拉哥里字母、連字等非希臘文字。根據傳說，西里爾字母的發明是受到拜占庭的聖西里爾和美多德兄弟的影響，出於對這對兄弟的敬意，他們的門徒在格拉哥里字母的基礎上發明了一套更加接近希臘文的新字母，在漫長的歷史演變中這套字母逐漸規範化。在基輔羅斯大公國時期，西里爾字母出現了“增添字母”，專門用於表示古教會斯拉夫語和希臘語中都沒有的輔音。 在2007年1月1日歐盟東擴後，由於新加入的保加利亞使用西里尔字母，成為歐盟中第一個使用西里爾字母的國家，導致西里尔字母也成為繼拉丁字母、希臘字母之後的第三種歐盟官方文字。截至2011年為止，在歐亞大陸約有二億五千萬人的國家語言是以西里尔字母為標準文字，其中有半數在前蘇聯疆域範圍內。 (zh) الكتابة الكِريلية (وقد يُقال «سِريلية»، وذلك بتأثير من اللغات اللاتينية والإنجليزية) نظام كتابة يُستخدم في عدة أبجديات عبر أوراسيا. نسبة إلى القديسين كيريل وميثوديوس. هكذا تُلفظ في اللغات التي تستخدمها كالروسية) هي عائلة من الحروف الهجائية ذات مشتقات (مجموعات فرعية) مستخدمة في بعض الدول السلافية الشرقية والجنوبية (مثل لغات: بيلاروسيا، وبلغاريا، وجمهورية مقدونيا، وروسيا الاتحادية، والجبل الأسود وجمهورية صربيا والبوسنة والهرسك وأوكرانيا)، كما تستخدم في العديد من لغات جمهوريات الاتحاد السوفييتي السابقة في بعض اللغات غير السلافية (مثل اللغات: الكازاخية، والقيرغيزية، والطاجيكية والمنغولية). كما استخدمت في الماضي الألفبائية الكيريلية للعديد من لغات أوروبا الشرقية، والقوقاز، وسيبيريا وغيرها. (ar) L'alfabet ciríl·lic és un alfabet utilitzat per a escriure sis llengües eslaves (rus, ucraïnès, bielorús, serbi, macedònic i búlgar), així com altres llengües parlades a Rússia i en altres estats de l'antiga Unió Soviètica, com ara el tàtar (una llengua turquesa) i l'udmurt (una llengua finoúgrica), l'abkhaz, l'àzeri, el bosnià, el txetxè, el kazakh, el komi, el moldau, el mongol, el tadjik, l'uzbek i el iacut. Algunes repúbliques exsoviètiques que utilitzaven l'alfabet ciríl·lic per a escriure les seves llengües han canviat a l'alfabet llatí, com és el cas de l'Azerbaidjan, el Turkmenistan, l'Uzbekistan i Moldàvia. El Kazakhstan també considera la possibilitat de dur a terme aquest canvi en el futur pròxim. És un alfabet bicameral. (ca) Cyrilice (též cyrilika) je písmo původně vytvořené pro zápis staroslověnštiny a posléze používané pro zápis církevní slovanštiny, která na staroslověnštinu navázala. Cyrilici sloužila za vzor řecká abeceda. V češtině se označení „cyrilice“ často užívá jen pro starou formu tohoto písma, sloužící k zápisu staroslověnštiny a církevní slovanštiny, kdežto národní abecedy, které vývojem cyrilice vznikly, se označují jako azbuka. Slovo azbuka je zkratkou, utvořenou ze začátečních hlásek názvů prvních písmen abecedy: a (az), b (buki); obdobně jsou odvozena i pojmenování jiných písemných soustav, např. „abeceda“, „alfabeta“, „alefbet“, „“ nebo „bopomofo“. (cs) Το κυριλλικό αλφάβητο είναι αλφάβητο που χρησιμοποιείται για διάφορες ανατολικές σλαβικές και νοτιοσλαβικές γλώσσες – Λευκορωσικά, Σερβικά, Βουλγαρικά, Σλαβομακεδονικά, Ρωσικά και Ουκρανικά –και για πολλές άλλες γλώσσες της πρώην Σοβιετικής Ένωσης, της Ασίας και της Ανατολικής Ευρώπης. Στο παρελθόν έχει χρησιμοποιηθεί και για άλλες γλώσσες. Όλα τα γράμματα του κυριλλικού αλφαβήτου δεν χρησιμοποιούνται σε κάθε γλώσσα που χρησιμοποιεί το αλφάβητο αυτό. Με την ένταξη της Βουλγαρίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση την 1η Ιανουαρίου του 2007, το κυριλλικό έγινε το τρίτο επίσημο αλφάβητο της Ευρωπαϊκής Ένωσης. (el) La cirilaj alfabetoj aŭ cirila alfabetaro estas familio da alfabetoj devenantaj el kirilico kaj uzataj por skribi en kelkaj lingvoj. La plej vaste parolata inter ili estas la rusa lingvo. La cirilajn alfabetojn (kiel la sola oficiala alfabeto aŭ unu el oficialaj alfabetoj) oni uzas por la lingvoj belorusa, bulgara, kazaĥa, kirgiza, makedona, mongola, rusa, serba (kaj aparte montenegra), taĝika kaj ukraina, kiuj estas oficialaj lingvoj en respektivaj ŝtatoj. Krome, en la neagnoskitaj ŝtatoj Abĥazio, Sud-Osetio kaj Ĉednestria Moldava Respubliko oni uzas la cirilajn alfabetojn por respektive la lingvoj abĥaza, oseta kaj moldava (en Moldavio por la sama moldava lingvo oni uzas la latinan alfabeton). La cirilaj alfabetoj estas uzataj en plejmulto da minoritataj lingvoj de Rusio, multaj el kiuj (eo) The Cyrillic script (/sɪˈrɪlɪk/ sih-RIL-ik), Slavonic script or the Slavic script, is a writing system used for various languages across Eurasia. It is the designated national script in various Slavic, Turkic, Mongolic, Uralic, Caucasian and Iranic-speaking countries in Southeastern Europe, Eastern Europe, the Caucasus, Central Asia, North Asia, and East Asia. (en) El alfabeto cirílico es un sistema de escritura utilizado en varias lenguas de Eurasia y se utiliza como escritura nacional en varios países de habla eslava, túrquica, mongólica, urálica e iránica de Europa del Sudeste, Europa Oriental, el Cáucaso, Asia Central, Asia del Norte y Asia Oriental. (es) Is í an aibítir Choireallach (nó an aibítir Chirileach) an aibítir ina scríobhtar sé theanga náisiúnta Shlavach (an Bhílearúisis, an Bhulgáiris, an Mhacadóinis, an Rúisis, an tSeirbis agus an Úcráinis) chomh maith le cuid mhór de na teangacha eile a labhraítear i dtíortha an iar-Aontais Shóivéadaigh, san Áise agus in Oirthear na hEorpa. Cuireadh leaganacha den aibítir seo i bhfeidhm ar go leor teangacha san Aontas Sóivéadach, ach tá cuid mhór acu ag éirí aisti ar na saolta seo. (ga) L’alphabet cyrillique est un alphabet permettant l'écriture de nombreuses langues d'Europe de l'Est et d'Asie centrale, principalement dans l'ex-URSS. Il est créé vers la fin du IXe siècle dans l'Empire bulgare, dans l'actuelle Bulgarie ou dans l'actuelle Macédoine du Nord, par des disciples du frère Cyrille ou peut-être Clément d'Ohrid (premier évêque de l'Église orthodoxe bulgare), à partir de l'alphabet grec dans sa graphie onciale et de l'alphabet glagolitique. (fr) Het cyrillische of kyrillische schrift (Oekraïens: кирилиця, kirilitsa; Russisch: кириллица, kirillitsa; Servisch: ћирилица/ćirilica, Macedonisch en Bulgaars: кирилица/kirilica) is een alfabetisch schrift waarvoor in de loop der eeuwen een aantal alfabetten zijn ontwikkeld voor gebruik in verschillende talen. Het cyrillisch wordt door ongeveer 250 miljoen mensen gebruikt in Europa en Azië en is het zesde meest gebruikte schrift ter wereld naar aantal gebruikers. (nl) Кири́ллица — термин, имеющий несколько значений: 1. * Старославянская азбука: то же, что кирилли́ческий (или кири́лловский) алфави́т: один из двух (наряду с глаголицей) древних алфавитов для старославянского языка; 2. * Кириллические алфавиты: система письменности и алфавит для какого-либо иного языка, основанные на этой старославянской кириллице; 3. * Уставной или полууставный шрифт: шрифт, которым традиционно печатают церковные (православные) книги (в этом значении кириллица противопоставляется гражданскому (петровскому) шрифту). (ru) O alfabeto cirílico, também conhecido como azbuka, é um alfabeto cujas variantes são utilizadas para a grafia de seis línguas nacionais eslavas (bielorrusso, búlgaro, macedônio, russo, sérvio e ucraniano), além do ruteno e outras línguas extintas. Para além disso, é usado por várias línguas não eslavas faladas na antiga União Soviética, como o mongol, o cazaque, o usbeque, o quirguiz e o tajique, entre outras da Europa Oriental, do Cáucaso e da Sibéria. (pt) Det kyrilliska alfabetet (kallas även azbuka, efter det gamla namnet på de två första bokstäverna) är en grupp av alfabet som används för att skriva åtta slaviska språk (ryska, belarusiska, bulgariska, makedonska, serbiska, bosniska, ukrainska och montenegrinska) och flera icke-slaviska språk främst i före detta Sovjetunionen (bland annat kazakiska, uzbekiska, kirgiziska, mongoliska, tadzjikiska, turkmeniska, tjetjenska och kildinsamiska). Alfabetet har tidigare använts för fler språk, där man bytt alfabet, till exempel rumänska (fram till 1860), azerbajdzjanska och moldaviska. Likt det latinska alfabetet har de flesta av språken några egna bokstäver som inte nödvändigtvis behöver förekomma i andra språk. (sv) Кири́лиця — це алфавітна (абеткова) система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії. Одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу алфавітів слов'янських мов та десятків різних мов світу. Базується на ранній кирилиці, розробленій в IX столітті в Першому Болгарському царстві, в Преславській книжній школі. Використовується у багатьох слов'янських мовах Південно-Східної і Східної Європи, Північної Євразії, а також неслов'янських мовах, що зазнали впливу російської. Станом на 2011 близько 252 мільйонів осіб в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом, з яких половина мешкає в Росії. (uk) |
| rdfs:label | Cyrillic script (en) كتابة كريلية (ar) Alfabet ciríl·lic (ca) Cyrilice (cs) Kyrillisches Alphabet (de) Κυριλλικό αλφάβητο (el) Cirila alfabeto (eo) Alfabeto cirílico (es) Alfabeto ziriliko (eu) Aibítir Choireallach (ga) Alfabet Kiril (in) Alfabeto cirillico (it) Alphabet cyrillique (fr) キリル文字 (ja) 키릴 문자 (ko) Cyrillisch schrift (nl) Cyrylica (pl) Alfabeto cirílico (pt) Кириллица (ru) Kyrilliska alfabetet (sv) Кирилиця (uk) 西里尔字母 (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:List_of_Cyrillic_letters dbr:Keyboard_layout |
| owl:sameAs | freebase:Cyrillic script dbpedia-de:Cyrillic script yago-res:Cyrillic script dbpedia-commons:Cyrillic script wikidata:Cyrillic script dbpedia-af:Cyrillic script dbpedia-als:Cyrillic script http://am.dbpedia.org/resource/የቂሪሎስ_አልፋቤት dbpedia-an:Cyrillic script dbpedia-ar:Cyrillic script http://arz.dbpedia.org/resource/حروف_كيريلى http://ast.dbpedia.org/resource/Alfabetu_cirílicu dbpedia-az:Cyrillic script http://azb.dbpedia.org/resource/کیریل_الیفباسی http://ba.dbpedia.org/resource/Кириллица dbpedia-bar:Cyrillic script dbpedia-be:Cyrillic script dbpedia-bg:Cyrillic script http://bn.dbpedia.org/resource/সিরিলীয়_লিপি dbpedia-br:Cyrillic script http://bs.dbpedia.org/resource/Ćirilica dbpedia-ca:Cyrillic script http://ckb.dbpedia.org/resource/ئەلفوبێی_سیرلیک dbpedia-cs:Cyrillic script http://cv.dbpedia.org/resource/Кириллица dbpedia-cy:Cyrillic script dbpedia-da:Cyrillic script dbpedia-el:Cyrillic script dbpedia-eo:Cyrillic script dbpedia-es:Cyrillic script dbpedia-et:Cyrillic script dbpedia-eu:Cyrillic script dbpedia-fa:Cyrillic script dbpedia-fi:Cyrillic script dbpedia-fr:Cyrillic script dbpedia-fy:Cyrillic script dbpedia-ga:Cyrillic script dbpedia-gd:Cyrillic script dbpedia-gl:Cyrillic script dbpedia-he:Cyrillic script http://hi.dbpedia.org/resource/सीरिलिक_लिपि dbpedia-hr:Cyrillic script dbpedia-hsb:Cyrillic script http://ht.dbpedia.org/resource/Alfabè_sirilik dbpedia-hu:Cyrillic script http://hy.dbpedia.org/resource/Կյուրեղագիր http://ia.dbpedia.org/resource/Alphabeto_cyrillic dbpedia-id:Cyrillic script dbpedia-io:Cyrillic script dbpedia-is:Cyrillic script dbpedia-it:Cyrillic script dbpedia-ja:Cyrillic script http://jv.dbpedia.org/resource/Alfabèt_Kiril dbpedia-ka:Cyrillic script dbpedia-kk:Cyrillic script dbpedia-ko:Cyrillic script http://ky.dbpedia.org/resource/Кириллица dbpedia-la:Cyrillic script dbpedia-lb:Cyrillic script dbpedia-lmo:Cyrillic script http://lt.dbpedia.org/resource/Kirilica http://lv.dbpedia.org/resource/Kirilica http://mg.dbpedia.org/resource/Tarehin-tsoratra_sirilika http://min.dbpedia.org/resource/Aksara_Sirilik dbpedia-mk:Cyrillic script http://ml.dbpedia.org/resource/സിറിലിക്_ലിപി http://mn.dbpedia.org/resource/Кирилл_үсэг dbpedia-mr:Cyrillic script dbpedia-ms:Cyrillic script http://mzn.dbpedia.org/resource/سیریلیک_الفبا dbpedia-nah:Cyrillic script dbpedia-nds:Cyrillic script dbpedia-nl:Cyrillic script dbpedia-nn:Cyrillic script dbpedia-no:Cyrillic script dbpedia-oc:Cyrillic script dbpedia-os:Cyrillic script http://pa.dbpedia.org/resource/ਸਿਰਿਲਿਕ_ਲਿਪੀ dbpedia-pl:Cyrillic script dbpedia-pms:Cyrillic script dbpedia-pnb:Cyrillic script dbpedia-pt:Cyrillic script http://qu.dbpedia.org/resource/Kirilitsa dbpedia-ro:Cyrillic script dbpedia-ru:Cyrillic script http://sah.dbpedia.org/resource/Кириллица http://scn.dbpedia.org/resource/Arfabbetu_cirìllicu dbpedia-sh:Cyrillic script dbpedia-simple:Cyrillic script dbpedia-sk:Cyrillic script dbpedia-sl:Cyrillic script dbpedia-sq:Cyrillic script dbpedia-sr:Cyrillic script http://su.dbpedia.org/resource/Alfabét_Kirilik dbpedia-sv:Cyrillic script dbpedia-sw:Cyrillic script http://ta.dbpedia.org/resource/சிரில்லிக்_எழுத்துக்கள் http://tg.dbpedia.org/resource/Алифбои_кирилликӣ dbpedia-th:Cyrillic script http://tl.dbpedia.org/resource/Alpabetong_Siriliko dbpedia-tr:Cyrillic script http://tt.dbpedia.org/resource/Кириллица dbpedia-uk:Cyrillic script http://ur.dbpedia.org/resource/سیریلی_رسم_الخط http://uz.dbpedia.org/resource/Kirill_alifbosi dbpedia-vi:Cyrillic script dbpedia-vo:Cyrillic script dbpedia-war:Cyrillic script http://yi.dbpedia.org/resource/קירילישע_שריפט dbpedia-zh:Cyrillic script http://ce.dbpedia.org/resource/Кириллица https://global.dbpedia.org/id/4ypfz |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Cyrillic_script?oldid=1124662482&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Archive-ugent-be-973E...EF1-99BDAAF23FF7_DS-375_(cropped).jpg wiki-commons:Special:FilePath/Azbuka_1574_by_Ivan_Fyodorov.png wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_alphabet_world_distribution.svg wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_alternates.svg wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_cursive.svg wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_monument.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Cyrillic_upright-cursive-n.svg wiki-commons:Special:FilePath/Krepchanski_manastir.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Meletius_Smotrisky_Cyrillic_Alphabet.png wiki-commons:Special:FilePath/Romanian_Traditional_Cyrillic_-_Lord's_Prayer_text.png wiki-commons:Special:FilePath/Special_Cyrillics_BGDPT.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Cyrillic_script |
| is dbo:language of | dbr:People's_Republic_of_Bulgaria dbr:Reims_Gospel dbr:Bulgaria |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Cyr dbr:Cyrillic_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Crillic dbr:Crylic dbr:Cryllic dbr:Cryllic_alphabet dbr:Cirillic dbr:Cyrillic_Letters dbr:Cyrillic_letter dbr:Cyrilic dbr:Cyrilic_alphabet dbr:Cyrillic dbr:Cyrillic_Alphabet dbr:Cyrillic_alphabet dbr:Cyrlic dbr:Cyrrilic dbr:Cyrillic-Azbuka dbr:Cyrillic-alphabet dbr:Cyrillic-azbuka dbr:Cyrillic-based_alphabet dbr:Cyrillic-script dbr:Cyrillic_(script) dbr:Cyrillic_Azbuka dbr:Cyrillic_Script dbr:Cyrillic_azbuka dbr:Cyrillic_characters dbr:Cyrillic_language dbr:Cyrillic_languages dbr:Cyrillic_letters dbr:Cyrillic_typography dbr:Cyrillics dbr:Cyrl_(script) dbr:ISO_15924:Cyrl dbr:Кириллица dbr:Azbuka dbr:Kyrylytsia dbr:Kirillic_alphabet dbr:Cirilicna-Azbuka dbr:Cirilicna-azbuka dbr:Cirilicna_Azbuka dbr:Cirilicna_azbuka dbr:Cirillic_script dbr:Neo-Cyrillic dbr:Neo-Cyrillic_alphabet dbr:Neo-Cyrillic_script dbr:Ćirilična-Azbuka dbr:Ćirilična-azbuka dbr:Ćirilična_Azbuka dbr:Ćirilična_azbuka dbr:Ћирилична-Азбука dbr:Ћирилична-азбука dbr:Ћирилична_Азбука dbr:Ћирилична_азбука |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Calligraphy dbr:Caron dbr:Casino_Royale_(novel) dbr:Baćović dbr:Behzod_Musaev dbr:Belarusian_Latin_alphabet dbr:Belarusian_alphabet dbr:Belarusian_resistance_movement dbr:Belter_Creole dbr:Benedikt_Vinković dbr:Pridjel_Donji dbr:Pridjel_Gornji dbr:Pridnestrovian_Moldavian_Soviet_Socialist_Republic dbr:Prisade dbr:Prnjavor_Mali_(Doboj) dbr:Prvanj dbr:Prvi_Partizan dbr:Roboto dbr:Rod_(Slavic_religion) dbr:Romani_language dbr:Romanian_language dbr:Romanization_of_Bulgarian dbr:Romanization_of_Russian dbr:Romanization_of_Ukrainian dbr:Round_Church,_Preslav dbr:Rudaki dbr:Saparmurat_Niyazov dbr:Sarahs_District dbr:Schwa_with_acute dbr:Schwa_with_diaeresis dbr:Schwa_with_tilde dbr:Scientific_transliteration_of_Cyrillic dbr:El_with_descender dbr:El_with_hook dbr:El_with_middle_hook dbr:El_with_tail dbr:En-ghe dbr:En_with_descender dbr:En_with_hook dbr:En_with_middle_hook dbr:En_with_tail dbr:Encyclopedia_of_Yugoslavia dbr:Enina_Apostle dbr:List_of_Turkic_languages dbr:List_of_creators_of_writing_systems dbr:List_of_eponymous_adjectives_in_English dbr:Mijat dbr:Milenko dbr:Milenković dbr:Miličić dbr:Milko_(name) dbr:Milorad dbr:Milosavljević dbr:Mirko dbr:Mitar dbr:Momčilo dbr:Momčilović dbr:Mongol_Shuudan_(band) dbr:Monocular_O dbr:Montserrat_(typeface) dbr:Moscow_Nights dbr:Music_(surname) dbr:NTV_Canada dbr:Lyudi_Invalidy_(song) dbr:Hard_sign dbr:Meiryo dbr:Memory_of_the_World_Register_–_Europe_and_North_America dbr:Montenegrin_alphabet dbr:Mordovka dbr:Mordvinic_alphabets dbr:PT_Fonts dbr:Preslav_Literary_School dbr:Technomarket dbr:Ukrainian_Ye_with_diaeresis dbr:Written_Cantonese dbr:Ye_with_grave dbr:On_Macedonian_Matters dbr:Only_Unity_Saves_the_Serbs dbr:Patriarchate_Court,_Sremski_Karlovci dbr:Yery_with_diaeresis dbr:Romanization_of_Kyrgyz dbr:Principality_of_Kod dbr:Prisoner_of_the_Caucasus_(opera) dbr:Khakassian_Che dbr:2008_UEFA_Champions_League_Final dbr:200_Po_Vstrechnoy dbr:Bashkir_language dbr:Bastaji,_Bosnia_and_Herzegovina dbr:Batkovići,_Čajniče dbr:Batotići dbr:Battle_of_Belaćevac_Mine dbr:Be_(Cyrillic) dbr:Bed_and_Sofa dbr:Belarus dbr:Belarusian_language dbr:Belsat_TV dbr:Bengali_alphabet dbr:Bet_(letter) dbr:Biathlon_World_Cup dbr:Bijelo_Dugme dbr:Birch_bark_letter_no._292 dbr:Blaj dbr:Bobirjon_Tagaev dbr:Bohoniki dbr:Bohovska_planina dbr:Bojan_Brnović dbr:Bokani dbr:Borajno dbr:Borak,_Bosnia_and_Herzegovina dbr:Borat dbr:Boris_Delaunay dbr:Boris_I_of_Bulgaria dbr:Boris_Karloff dbr:Borscht dbr:Bosnia_and_Herzegovina_convertible_mark dbr:Bosniaks dbr:Bosnian_language dbr:Botev_Plovdiv dbr:Bregovi,_Kneževo dbr:Brezovice_(Čajniče) dbr:Day_of_Ukrainian_Literature_and_Language dbr:Dche dbr:De_(Cyrillic) dbr:De_Long_Islands dbr:Dead_Hand dbr:Debate_on_traditional_and_simplified_Chinese_characters dbr:DejaVu_fonts dbr:Dejan_Batrović dbr:Den_za_nas dbr:Deportation_of_the_Crimean_Tatars dbr:Alja_Rachmanowa dbr:Aničić dbr:Anne_of_Kiev dbr:Arabic_letter_mark dbr:Aramaic_alphabet dbr:Archi_language dbr:History_of_science_in_early_cultures dbr:History_of_the_Cherokee_language dbr:History_of_writing dbr:Hora_(dance) dbr:Hunkovići dbr:Hunsrik dbr:Johovac_(Doboj) dbr:Jonas_Juška dbr:Judaeo-Spanish dbr:Judeo-Tat dbr:Aleut_Ka dbr:Bible_translations_into_Serbian dbr:List_of_Cyrillic_letters dbr:List_of_Internet_top-level_domains dbr:List_of_Latin-script_digraphs dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Romania dbr:List_of_countries_and_dependencies_and_their_capitals_in_native_languages dbr:List_of_shipwrecks_in_December_1941 dbr:List_of_shipwrecks_in_November_1941 dbr:List_of_shipwrecks_in_September_1941 dbr:List_of_writing_systems dbr:Lita_(wrestler) dbr:Literata dbr:Patron_(dog) dbr:Paul_Shmyr dbr:Pe_(Cyrillic) dbr:Pe_(Semitic_letter) dbr:People's_Republic_of_Bulgaria dbr:Permyak_language dbr:Persian_language dbr:Persian_phonology dbr:Peter_Lacy dbr:Peter_Svet dbr:Petras_Kriaučiūnas dbr:Remedial_Chaos_Theory dbr:Republic:_The_Revolution dbr:Republic_of_Ragusa dbr:Republics_of_Russia dbr:Resh dbr:Culture_of_Bulgaria dbr:Culture_of_Poland dbr:Culture_of_Serbia dbr:Cvijanović dbr:Cyrillic_(Unicode_block) dbr:Cyrillic_Extended-A dbr:Cyrillic_Extended-B dbr:Cyrillic_Extended-C dbr:Cyrillic_Extended-D dbr:Cyrillic_Projector dbr:Cyrillic_Supplement dbr:Cyrillic_digraphs dbr:Cyrillic_phonetic_alphabet dbr:Cyrillic_script_in_Unicode dbr:Cyrillization dbr:Cyrillization_of_Arabic dbr:Cyrillization_of_Chinese dbr:Cyrillization_of_Greek dbr:Cyrillization_of_Japanese dbr:Cyrillization_of_Korean dbr:D-comma dbr:DIN_1451 dbr:UTF-8 dbr:U_(Cyrillic) dbr:Ue_(Cyrillic) dbr:Uilta_language dbr:Ukrainian_Ye dbr:Ukrainian_alphabet dbr:Ukrainian_language dbr:Ularice dbr:Umlaut_(diacritic) dbr:Unicode_and_HTML dbr:Unown dbr:Upsilon dbr:Ural_Automotive_Plant dbr:Uralic_Phonetic_Alphabet dbr:Urum_language dbr:Uyghur_Latin_alphabet dbr:Uyghur_language dbr:Uyghurs dbr:Uzbek_Wikipedia dbr:Uzbek_language dbr:Uzbekistan dbr:Uzbekistani_sum dbr:Valerian_Borisovich_Aptekar dbr:Varieties_of_Chinese dbr:Varna,_Bulgaria dbr:Varoška_Rijeka dbr:Ve_(Cyrillic) dbr:Veliki_Preslav dbr:Velimir_Khlebnikov dbr:Vernadsky_National_Library_of_Ukraine dbr:Vertical_bar dbr:Vesyolye_Ulybki dbr:Victory_Banner_(Soviet_Union) dbr:Victory_Day_(9_May) dbr:Vidin_Province dbr:Vilayet_Printing_House_(Sarajevo) dbr:Vita_Buivid dbr:Vladimir_(name) dbr:Vladimir_Guerrier dbr:Vodka dbr:Voiced_alveolar_and_postalveolar_approximants dbr:Voiced_dental,_alveolar_and_postalveolar_lateral_approximants dbr:Voiced_dental,_alveolar_and_postalveolar_trills dbr:Voiced_uvular_fricative dbr:Voiced_velar_fricative dbr:Voiced_velar_nasal dbr:Voiceless_alveolar_fricative dbr:Voiceless_alveolar_lateral_affricate dbr:Voiceless_dental_and_alveolar_lateral_fricatives dbr:Voiceless_postalveolar_fricative dbr:Voiceless_uvular_fricative dbr:Volchok_(clothing) dbr:Votic_language dbr:Vranduk_(Doboj) dbr:Vraneševići dbr:De_with_breve dbr:Debate_on_mixed_script_and_hangeul_exclusivity dbr:Deities_and_personifications_of_seasons dbr:Дракуля dbr:Ӕ dbr:Derussification dbr:Double_monocular_O dbr:E_with_breve_(Cyrillic) dbr:E_with_diaeresis_(Cyrillic) dbr:E_with_diaeresis_and_macron_(Cyrillic) dbr:E_with_dot_above_(Cyrillic) dbr:E_with_macron_(Cyrillic) dbr:East_Asian_people dbr:East_Slavic_languages dbr:Easter_egg_(media) dbr:Index_of_Bulgarian_Empire–related_articles dbr:Index_of_Mongolia-related_articles dbr:Inegocia dbr:Inegocia_japonica dbr:Informal_romanizations_of_Cyrillic dbr:Inok_Sava dbr:International_auxiliary_language dbr:International_auxiliary_language_orthography dbr:International_nonproprietary_name dbr:Interpreting_notes dbr:Interrogative dbr:Interslavic dbr:Ivan_the_Fool_(opera) dbr:Ivić dbr:Ivković dbr:JACKPHY dbr:Kurdish_alphabets dbr:Kutmichevitsa dbr:Kyrgyz_alphabets dbr:List_of_flags_by_design dbr:List_of_lingua_francas dbr:Medieval_Bulgarian_literature dbr:Reforms_of_Russian_orthography dbr:Seven-segment_display dbr:Sigma dbr:Windows_Aero dbr:Letter_(alphabet) dbr:Letterform dbr:Lev_(given_name) dbr:Lezgin_alphabets dbr:Lha_(Cyrillic) dbr:Ligature_(writing) dbr:List_of_guards_units_of_Russia |
| is dbp:alternativeSpelling of | dbr:Vladimir_(name) dbr:Sofija_(given_name) dbr:Milan_(given_name) |
| is dbp:attributes of | dbr:Clement_of_Ohrid |
| is dbp:children of | dbr:Greek_alphabet |
| is dbp:fam of | dbr:Montenegrin_alphabet dbr:Moldovan_Cyrillic_alphabet |
| is dbp:languages of | dbr:People's_Republic_of_Bulgaria dbr:Bulgaria |
| is dbp:nativeNameLang of | dbr:Milorad_Ekmečić |
| is dbp:script of | dbr:Judeo-Tat dbr:Cyrillic_(Unicode_block) dbr:Cyrillic_Extended-A dbr:Cyrillic_Extended-B dbr:Cyrillic_Extended-C dbr:Cyrillic_Extended-D dbr:Cyrillic_Supplement dbr:Uilta_language dbr:Ukrainian_language dbr:Urum_language dbr:Uzbek_language dbr:Interslavic dbr:Northern_Altai_language dbr:Meadow_Mari_language dbr:Russian_language dbr:Rusyn_language dbr:Rutul_language dbr:Ya_with_macron dbr:Chuvash_language dbr:Gagauz_language dbr:Mishar_Tatar_dialect dbr:Shor_language dbr:Shughni_language dbr:Combining_Half_Marks dbr:Pontic_Greek dbr:Tundra_Nenets_language dbr:Tuvan_language dbr:A_(Cyrillic) dbr:Adyghe_language dbr:Aghul_language dbr:Akkala_Sámi dbr:Altai_languages dbr:Alyutor_language dbr:Dungan_language dbr:Evenki_language dbr:Nivkh_languages dbr:Nogai_language dbr:Ossetian_language dbr:Church_Slavonic dbr:Fojnica_Armorial dbr:Itelmen_language dbr:Ter_Sámi dbr:Kabardian_language dbr:Kalmyk_Oirat dbr:Karachay-Balkar dbr:Karaim_language dbr:Khakas_language dbr:Khinalug_language dbr:Kildin_Sámi dbr:Lak_language dbr:Syldavian dbr:Doukhobor_Russian dbr:Bukharian_(Judeo-Tajik_dialect) dbr:Komi_language dbr:Krymchak_language dbr:Kumyk_language dbr:Naukan_Yupik_language dbr:Nganasan_language dbr:Oirat_language dbr:Old_Church_Slavonic dbr:Yaghnobi_language dbr:Mariupol_Greek dbr:Wakhi_language dbr:Lydnevi dbr:Motolian_dialect dbr:Phonetic_Extensions dbr:West_Polesian dbr:Tronoša_Chronicle |
| is dbp:sisters of | dbr:Armeno-Turkish_alphabet dbr:Latin_alphabet |
| is dbp:translitLang2Type of | dbr:Refrontolo |
| is dbp:typedesc of | dbr:Bosnian_Cyrillic |
| is dbp:writing of | dbr:Hilandar_Fragments |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Cyrillic_script |
