Elohim (original) (raw)
Elohim (en hebreu אלוהים, plural d'Eloah) és un terme del judaisme que significa 'Déu', però és també la paraula per referir-se als altres déus, com ara els de Canaan. En la Bíblia hi apareix més de 2.500 vegades, la qual cosa el converteix en un dels més usats. Elohim és nom plural, però segons alguns no s'ha d'interpretar en un sentit politeista, sinó més aviat majestàtic quan es referix a Jehovà.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Elohim (en hebreu אלוהים, plural d'Eloah) és un terme del judaisme que significa 'Déu', però és també la paraula per referir-se als altres déus, com ara els de Canaan. En la Bíblia hi apareix més de 2.500 vegades, la qual cosa el converteix en un dels més usats. Elohim és nom plural, però segons alguns no s'ha d'interpretar en un sentit politeista, sinó més aviat majestàtic quan es referix a Jehovà. (ca) إلوهيم (אֱלֹהִים) كلمة عبرية لوصف الإله أو الآلهة، وهي متعلقة بكلمة إل (إله) السامية مع أنها تعدّ مشتقة من كلمة الوَه مع صيغة الجمع. إلوهيم ثالث كلمة في النص العبري لسفر التكوين وتظهر كثيرا في التناخ مع أن معناها الدقيق غير متفق عليه غالبا. (ar) Elohim (hebräisch אֱלֹהִים ʾᵆlōhîm, deutsch ‚Gott, Götter‘), ist in der hebräischen Bibel – dem Tanach – nach יהוה jhwh die zweithäufigste Bezeichnung für „Gott“, wird aber häufig auch als Eigenname gebraucht. Er wird nahezu ausschließlich für JHWH, den Gott der Hebräer bzw. Israeliten, gebraucht, besonders in seiner Eigenschaft als Schöpfer der Welt und in Polemiken gegen die Verehrung fremder Götter in Israel. (de) Elohim (hebrelitere אֱלהִים) estas maskla pluralo de la vorto indikanta la diecon, pli korekte signifanta “tiujn kiuj venis el la ĉielo”. Ĝi estis semantike interpretita de la bibliaj verkistoj kaj la hebrea tradicio kaj de la estontaj tradukistoj kiel “Dio”, kvankam gramatike signas la pluralon. Ĝia etimologio pasas tra diversaj solvoj. Unu por la multaj: ĝi devenus el la radikoj"E-lhoa", kiu indikus “La Supero Esto, tiu kiu ekzistas ne bezonante je iu alia", nome “kiu ne estas generita sed havas la vivon en si mem”. Kelkaj, tamen, vidas en tiu interpreto de la etimologio iom tro intelektan kaj proponas “Kiu sentigas timon aŭ Tiu ĉe kiu la timanto povas trovi rifuĝon”... Pri ĝia supervivo en kuntekstoj monoteismaj kiel iuj bibliaj oni proponas la jenajn hipotezojn: la unua opinias ke temas pri leksika restaĵo de eventuala prahebrea, aŭ sammedia, kulturo. E-lohim estus la pluralo de E-loha (oni vidu la sonan similon kun Alah kaj Allah nome Dio, antaŭe por la siriaj kristanoj kaj poste la islamanoj kaj kristanaj arablingvaj) kiu havas la komunan radikon “diecan” EL. Alia ekspliko proponas specialan uzon de majesta pluralo latine: pluralis maiestatis celanta ekzalti eĉ pli kaj pli la diaĵon unusolan kaj unikan de la Sankta teksto, kaj do ne vere rilatas al pluaj personuloj. Sed, oni observas, ke la uzo de la pluralo majesta havas aŭtonoman originon en Okcidento. En la Hebrea gramatiko troviĝas io simila en la uzo de intensivaj formoj en lingvo kiu ignoras ajnan formon de superlativo; sed lingvistoj informas ke tiu majesta pluralo estis tute ignorita de la biblia aŭ paralela literaturo. Oni suspektigis ke sub tiuj pluraloj kaŝiĝas la provo komprenigi ke pluralo zorgas presenti Dion diversvizaĝan ĉar nenimaniere komplete priskribebla de la homa lingvaĵo. Ekzistis, sed ĉe nur malmultaj, kristanoj, kiuj konfesante la dogmon de la Triunuo, trovis facilan argumenton por ĝin plifortigi: la biblia teksto parolus prurale pro tio ke en Dio kunekzistas tri diversaj personoj, nome la Patro, la Filo, kaj la Spirito. Tamen la pluralo ne kontraŭas certe la dogmon. Cetere en la Malnova Testamento aliaj pasaĵoj uzas la pluralon kiam oni atendus la singularan formon eĉ en pronomaj formoj. (eo) Elohim (Hebrew: אֱלֹהִים, romanized: ʾĔlōhīm: [(ʔ)eloˈ(h)im]), the plural of אֱלוֹהַּ (ʾĔlōah), is a Hebrew word meaning "gods". Although the word is plural, in the Hebrew Bible it usually takes a singular verb and refers to a single deity, particularly (but not always) the God of Israel. At other times it refers to deities in the plural. Morphologically, the word is the plural form of the word eloah and related to el. It is cognate to the word 'l-h-m which is found in Ugaritic, where it is used as the pantheon for Canaanite gods, the children of El, and conventionally vocalized as "Elohim". Most uses of the term Elohim in the later Hebrew text imply a view that is at least monolatrist at the time of writing, and such usage (in the singular), as a proper title for the supreme deity, is generally not considered to be synonymous with the term elohim, "gods" (plural, simple noun). Rabbinic scholar Maimonides wrote that the various other usages are commonly understood to be homonyms. One theory suggests that the notion of divinity underwent radical changes in the early period of Israelite identity and development of Ancient Hebrew religion. In this view, the ambiguity of the term elohim is the result of such changes, cast in terms of "vertical translatability", i.e. the re-interpretation of the gods of the earliest recalled period as the national god of monolatrism as it emerged in the 7th to 6th century BCE in the Kingdom of Judah and during the Babylonian captivity, and further in terms of monotheism by the emergence of Rabbinical Judaism in the 2nd century CE. (en) Elohim (en hebreo: אֱלֹהִים [eloˈ(h)im]] es una palabra hebrea que generalmente se refiere a deidad, en particular (pero no siempre) al Dios de Israel y que en ocasiones se utiliza como plural para "dioses". Elohim es el plural de Eloah y este está relacionado con el dios Ēl. Es afín a la palabra 'L-h-m que se encuentra en ugarítico, donde se usa en el panteón para los dioses cananeos, los hijos de Ēl, y se vocaliza convencionalmente como "Elohim". Dado que es utilizada en el Tanaj como una forma de referirse también a Yahveh, los eruditos indican que dicha expresión es utilizada en los textos como un plural mayestático, o el superlativo de Dios. Estos son los orígenes de los cielos y de la Tierra cuando fueron creados, el día en que el Elohim Yahveh hizo la Tierra y los cielos. Génesis 2:4 Además, la misma expresión es utilizada para referirse al conjunto de entidades consideradas divinas, pero distintas de Yahveh: Dios «Elohim» está en la reunión de los dioses «elohim»; en medio de los dioses «elohim», él juzga. Salmos 82 Según algunos críticos del cristianismo, la forma Elohim hace referencia al politeísmo cananeo heredado por los judíos cuando se estaba redactando la Torá. (es) Elohim Hebreerazko hitza, jainkotasun oro izendatzen duena. Gehienetan ordea, Jainkoak berak Jahve izena eman aurretik, Israelgo Jainko bakarra aipatzeko erabiltzen da Biblian. Elohim plurala da; Eloah singularra oso gutxitan azaltzen da Biblian. (eu) Le nom Élohim, de l'hébreu אֱלֹהִים ('ēlohîm), est un terme qu'on traduit généralement par « Dieu » (au singulier ou au pluriel) dans la Torah (Bible hébraïque). Les voyelles du nom « élohim » (e-o-i) sont parfois attribuées au Tétragramme, « YHWH », dans le texte massorétique, moins souvent toutefois que celles du nom « Adonaï ». Dans la tradition juive, le choix du nom « Élohim » insiste sur l'idée de puissance de Dieu. Phonétiquement Élohim est prononcé identiquement à اللهم, nom de Dieu dans le coran, Sourate Younous 10:9, mais aussi 3:26, 5:114, 8:32. On retrouve cette occurrence 5 fois dans le coran. Sa signification est Dieu le tout puissant. Composé de الله , le nom de Dieu en Arabe et en sémitique, et هم utilisé pour glorifier Dieu. Article détaillé : Dénomination de Dieu dans le judaïsme. (fr) 엘로힘(히브리어: אֱלוֹהִים , אלהים 신(神) 또는 신(神)들). 단수인 신을 가리킬 때에는 단수동사와 쓰이고 복수인 신들을 가리킬 때에는 복수동사와 쓰인다. 한국어 성경에서는 하나님으로 흔히 번역된다. 엘로힘은 의미는 엘의 단수인 엘(히브리어: אל ēl 신(神))에서 나왔지만, 형태는 엘의 복수인 엘로앟(히브리어: אלוה 신(神)들)에서 나왔다. 엘로힘은 창세기에서 세 번째로 나오는 단어이며, 히브리어 성경에 자주 나오는 단어이다. 이 단어의 중요성은 논쟁 대상이 되어 왔다. 하느님(엘로힘)께서 떨기 가운데서 "모세야, 모세야"하고 부르셨다. — 출애굽기, 3장 4절 몇몇 경우(위의 예)에서는 실질적으로는 단수 명사로 쓰였고, 따라서 이는 이스라엘의 유일신을 나타낸다고 볼 수 있다. 너희는 내 앞에서 다른 신들(엘로힘)을 섬기지 못한다. — 출애굽기, 20장 3절 그러나 다른 경우에 엘로힘은 엘로앟(히브리어: אלוה) 형태 그대로 복수이며, 인 의미에서 여러 신을 나타낸다고 볼 수 있다(오른쪽 예). 이는 청동기 시대의 가나안 에 나타나는 엘로힘('Ihm. 이는 엘(히브리어: אל)의 가족을 뜻한다)이 가나안의 모든 신을 뜻하는 것과 관계가 있을 수 있다. 다른 경우에도 본문만을 가지고 뜻을 분명히 이해하기는 어렵지만, 아마도 전능한 존재일 것이다. 하느님(엘로힘)의 아들들이 그 사람의 딸들을 보고 마음에 드는 대로 아리따운 여자를 골라 아내로 삼았다. — 창세기, 6장 2절 그가 너를 대신하여 백성에게 말해 줄 것이다. 그는 너의 입이 되고, 너는 그에게 하느님처럼 되리라. — 출애굽기, 4장 16절 너희는 하느님(엘로힘)께 욕되는 말을 하거나, 너희 백성의 지도자에게 악담을 하지 못한다. — 출애굽기, 22장 28절 (ko) エロヒム（ヘブライ語: אֱלֹהִים）は、ヘブライ語聖書に登場し、神を表す普通名詞。文脈により何を指しているかは変わるが、ヘブライ語聖書の多くの部分では神ヤハウェיהוהと同一視される。エロヒムを複数形と解釈した場合その単数形は「エロア」と復元できるが、これはアラビア語で「神」の単数形であるアッラー Allahと同根である。 この言葉は、セム語系で神または判事を意味するのエールの複数形と同じであり、ウガリット語のイルとも同根である。イルは、エライオン（「最も高きもの」の意）とも呼ばれるが、慣習的に「エロヒム」と発声される。 (ja) Elohim (Hebreeuws: אֱלֹהִים, ělohīm) betekent letterlijk "goden", maar is in de Hebreeuwse Bijbel vaak een aanduiding van de God JHWH en wordt in die zin ook als eigennaam gebruikt. Maar de term wordt ook gebruikt om "valse" goden aan te duiden. Met 2602 vindplaatsen is het een veel voorkomende aanduiding, maar de filologische duiding van deze soortnaam in meervoudsvorm blijft problematisch. (nl) Ĕlōhīm (in ebraico: אֱלוֹהִים ,אלהים?) è il nome in ebraico biblico attribuito alla divinità e il titolo del Dio di Israele nell'Antico Testamento, seppure il termine sia grammaticalmente un termine plurale. Nella tradizione cristiana è spesso tradotto con "Dio" e se riferito a Yahweh è inteso come il Dio unico di Israele. Viene utilizzato il termine al plurale per riferirsi ad una entità singola per vari motivi, il principale è quello di esaltare la grandezza di Dio. La Chiesa interpreta questo concetto, riportato nella Bibbia, per indicare "Dio e gli angeli". L'uso alternativo di questo nome e del nome Yahweh nel Pentateuco ha consentito alla "teoria delle quattro fonti" di isolare due relati, detti "fonte elohista" e "fonte yahwista", dei quali è dedotta la combinazione nella composizione dei cinque libri. Con il significato di "dio, divinità", il nome è attribuito anche ad altre divinità individuali, ad esempio Astarte, Moloch, Chemosh e Kos, dèi nazionali rispettivamente dei Sidoni, degli Ammoniti, dei Moabiti e degli Edomiti. Anche il Sinedrio, Mosè e Davide vengono chiamati "elohim", in questo caso con il significato di "legislatore". Al termine sono poi attribuiti vari altri significati nei seguenti passi: Salmi 8:6; 97:7; 138:1, 1 Samuele 28:13, Esodo 4:16; 7:1 e nel frammento dei Rotoli di Qumran. (it) Elohim (dosł. Bogowie; hebr. אֱלֹהִים) – występujący około 2700 razy w Biblii hebrajskiej jeden z tytułów Boga Jahwe. W odróżnieniu od tetragramu JHWH, który jest imieniem własnym Boga, określenie to pochodzi od rzeczownika pospolitego bóg. Elohim jest dłuższą formą rzeczownika El (אל) i jego rozszerzenia Eloah (אלוה), określających Boga w Biblii. Samo słowo El być może pochodzi od najwyższego boga w mitologii ugaryckiej – Ela. W takim wypadku można by tłumaczyć jego znaczenie jako „mocny”, „silny”. Choć słowo „Elohim” występuje często jako określenie bóstw (w znaczeniu „bogowie”), z przedimkiem ha- oznacza ono jedynego Boga i w tej formie (jako ha-Elohim) występuje w Tanachu ponad 2 tysiące razy gdy JHWH ponad 6800 razy. Izraelici prawdopodobnie używali tytułu „Elohim” dla oddania majestatu osoby (podobnie gdy król, mówiąc o sobie, używał liczby mnogiej – tzw. pluralis maiestatis). W liczbie mnogiej dopatrywano się także śladów pierwotnego politeizmu Izraelitów. Teoria źródeł wyodrębnia fragmenty Pięcioksięgu, w których używana jest ta forma imienia Boga, jako należące do redakcji (tradycji) tzw. elohistycznej (częstsze użycie formy Elohim – Bogowie) w odróżnieniu od tradycji tzw. jahwistycznej, w której przeważa użycie imienia własnego Boga – JHWH (Jahwe). Słowo Elohim z punktu widzenia gramatyki hebrajskiej jest rzeczownikiem występującym w liczbie mnogiej (świadczy o tym sufiks -im nadający znaczenie: Bogowie). W tłumaczeniach Biblii, w odniesieniu do Boga Stwórcy, jest ono jednak używane jako wyraz w liczbie pojedynczej (np. w Rdz 1,1: „בְּרֵאשִׁית בָּרָא אֱלֹהִים” [„Na początku stworzył Bóg”], czasownik bara „בָּרָא” oznacza „[on] stworzył”, nie zaś „stworzyli”). Wyjątkiem od tego jest psalm 82. Słowo Elohim jest tam używane dwukrotnie, przy czym z gramatyki tego wersetu wynika, iż raz odnosi się do Boga Stwórcy, za drugim razem do bogów. (pl) Eloim ou Elohim (do hebraico אֱלוֹהִים , אלהים, pronunciado elohim) é um substantivo que se refere a D'us, usado na língua hebraica moderna e antiga. Termo comum usado nas escrituras hebraicas, Elohim pronunciando Elo’him (em hebraico: אלהים) é o plural adjetivo de dois gêneros da palavra Eloah (אלוה), considerado pelos estudiosos judeus como plural majestático (pluralis majestatis) ou de excelência (pluralis excellentiæ), expressando grande dignidade, traduzindo-se por "Elevadíssimo" ou "Altíssimo". (pt) Элохим (ивр. אֱלֹהִים элохим, элогим, елогим) — еврейское нарицательное имя Бога, Божества; множественное число от «Элоах» или «Эл» — общего названия для божества у семитских народов. Упоминается на протяжении всего еврейского Священного Писания (Ветхого Завета Библии), начиная с Бытия 1:1. Упоминается попеременно, а иногда и вместе с другими именованиями Божества — Яхве (Иегова), Адонай. В каббале Элохим раскрывается как одно из 10 священных имён Творца, упомянутых в Торе (Зоар, Ваикра п. 156—177). Имя заключает мысль о божественной справедливости. В XVIII веке исследователи заметили, что в повторяющихся рассказах Пятикнижия в одном случае употребляется Яхве, а в другом — Элохим. На основании этого наблюдения французский врач Жан Астрюк и немецкий профессор теологии Иоганн Эйхгорн независимо друг от друга выделили из текста Книги Бытия 2 источника, получившие имена Яхвист и Элогист. (ru) Elohim (אֱלוֹהִים , אלהים ) är ett hebreiskt ord som uttrycker gudomlighetens koncept. Det är uppenbarligen relaterat till det nyhebreiska ordet Ēl, även om det morfologiskt består av det hebreiska ordet Eloah (אלוה) med en pluralböjning (kan ses som en tidig pluralis majestatis). Elohim är det tredje ordet i den nya hebreiska texten från Första Moseboken och förekommer ofta i den hebreiska bibeln. Namnet "Elohim" är också grunden till arabiskans "elahi" som betyder min gud. (sv) Елогім (אֱלוהים,אלהים — боги) — це гебрейське слово, яке означає поняття Божества. Воно, мабуть, пов'язане з гебрейським словом Ел, хоча морфологічно складається з гебрейського слова Елоаг (אלוה) з суфіксом множини. Елогім є третім найбільш вживаним словом в гебрейському тексті книги Буття і часто вживається по всій Торі, єврейському Святому Письмі. Його точне значення є дискусійним. Багато дослідників стверджують, що ця форма — множини (закінчення — ים, або, без урахування «матерів читання», — ם, єврейською мовою зазвичай вказує на множину чоловічого або середнього родів), а отже, слово Елогім слід перекладати не як Бог, а як боги. У зв'язку з цим цікаво простежити за ходом міркування доктора філософських наук Йосипа Ароновича Кривельова. У своїй книзі «Біблія: історико-критичний аналіз» він пише: «У давньоєврейському оригіналі Біблії йдеться не про Ела або Елогім (або Елоах) (в однині), а про Елогім (у множині). Придумані різноманітні пояснення цього факту, але всі вони непереконливі. Найчастіше тут вдаються до такого пояснення: множинне число „Елогім“ є формою pluralis majestatis (Величальна множина)». І. А. Кривельов дає спростування цитатою з Словника біблійного богослов'я, тобто з клерикального джерела: «Елогім — множинне число. Воно не є формою величання — такої форми єврейська мова не знає». Далі, посилаючись на роботу академіка М. М. Микільського, Кривельов стверджує: «Ми маємо тут справу з особливим різновидом політеїзму, що одержав в літературі назву генотеїзму, або, в точнішому написанні і вимові, енотеїзму. Суть його полягає в тому, що хоча визнається реальне існування багатьох богів, але дана етнічна група, об'єднання племен або держава поклоняється одному з них. З цієї точки зору у кожного племені або народу існує свій бог, з яким його пов'язують відносини договору, Союзу, „заповіту“. Саме в цьому сенсі в Старому Завіті говориться про бога Авраама, і бога Нахора, бога їхнього батька (Бут. 31:53). По відношенню до обраного ними бога дане плем'я або народ брали на себе певні зобов'язання: поклонятися і служити тільки йому, відмовляючи в цьому всім іншим богам, хоча вони й існують („Нехай не буде в тебе інших богів перед обличчям моїм … не вклоняйся їм і не служи їм“ (Вих. 20:3,5). Енотеїзм являє собою, таким чином, не монотеїзм, а монолатрію, тобто єдинопоклоніння. Енотеїзм мав не тільки етнічний, а й територіальний характер: вважалося, що на певній території господарем є такий-то бог, а на іншій — інші боги, так що відомі випадки, коли та чи інша етнічна група, оселившись на новому для неї місці, розривала договірний зв'язок зі своїм старим богом і брала відповідне зобов'язання перед богом, що володіє новою для неї землею. Так було, наприклад, з мешканцями Ассирії, переселених на землю підкореного ними Ізраїлю: вони незабаром прийняли релігію Ягве, а потім і її основний документ — П'ятикнижжя. Елогім, якого обрали для себе з багатьох відомих тоді богів ізраїльтяни, носив ім'я Ягве. Одна лише обставина, що бог носить власне ім'я, показує, що він не вважається єдиним, — він не просто бог, не безіменний Елогім, він один з богів, певний індивідуум, якому дається ім'я спеціально для того, щоб відрізняти його від інших Елогім». У давньо-ханаанському пантеоні, Елогім — це сини бога . В стародавні часи вважали, що вони збирались на давньому святому місці — горі Цафон (Джабель Акраа). Ця гора, яка розташована в Сирії на узбережжі Середземного моря, вважалась порталом для їхнього переміщення з небес. Над елогім спочатку правив Ел Еліон (Бог Всевишній), але пізніше він передав управління до рук бога Хадада, який був відомий серед простих людей як «Володар» (Ваал). Зібрані на святій небесній горі та керовані одним богом, пантеон (Елогім) діє як єдине ціле. Видатний український науковий і релігійний діяч, перекладач Біблії на українську мову професор Іван Огієнко у своєму "Етимологічно-семантичному словнику української мови" стверджує: "Елогім — одна з назв Бога в давніх євреїв: Elohim. Закінчення -ім — це закінчення множини, отже Елогім форма множинна, але зо значенням однини. Це множина маєстатична... Греки слово Елогім переклали Theos, римляни Deus, слов'янське Бог". Коли Елогім стосується Єгови, присудок здебільшого виражений дієсловом у однині, а це свідчить про слушність думки, що Елогім — це маєстатична множина для підкреслення величі правдивого Бога. Так у вже згаданому словнику проф. Огієнко в статті "Єгова" (т. 2, с. 23) наводить цитату з Вихід 3:13, 14: "І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони скажуть мені: Як же Ім'я Його? Що я скажу їм? І сказав Бог (Елогім) Мойсеєві: Я Той, хто буде". Чи не єдиним винятком, про який згадує і проф. Огієнко, є Буття 20:13, де і підмет (Елогім), і присудок стоять в деяких версіях єврейського тексту в множині. Однак у такому важливому для точного розуміння біблійного тексту джерелі, як (датується орієнтовно 4 століттям до н. е.), у цьому вірші як підмет, так і присудок стоять в однині. Те, що в Буття 20:13 йдеться про одного Бога, а не про багатьох богів, видно і з того, що в усіх, здається, перекладах Біблії українською і підмет (Бог), і відповідний присудок стоять у цьому вірші в однині. Навіть якби в оригінальному тексті Біблії в Буття 20:13 підмет (Елогім) і присудок стояли в множині, то цього одного вірша, очевидно, було б замало для твердження, ніби стародавні євреї поклонялись багатьом богам. На час, який описується в Буття 20:13, єврейського народу взагалі не існувало, адже тоді у Аврама (Авраама) ще не було жодного нащадка. До того ж у словах Авраама, які цитуються в Буття 20:13, не може йтися про кількох чи багатьох богів, адже це суперечило б іншим віршам у Біблії, котрі описують покликання Авраама з Ура і в яких згадується лише один Бог (див. Буття 12:1, 15:7; Неемії 9:7; Ісаї 51:2; Дії 7:2, 3). (uk) 埃洛希姆（希伯來語：אֱלהִים，羅馬化：’ĕlōhîm），又譯為厄羅依、以利、耶洛因、伊羅興。希伯來語以此來表達「神」的概念。也亦有時指異教的神 。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Elohim.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://books.google.com/books%3Fid=1yM3AuBh4AsC&q=%22Iron+I+Israel+was+largely+Canaanite%22&pg=PA28%7Cedition=2nd%7Cisbn=9780802839725 https://books.google.com/books%3Fid=2xadCgAAQBAJ&pg=PA23%7Cseries= https://books.google.com/books%3Fid=8Le7BwAAQBAJ&pg=PA147%7Cisbn=0-664-21844-X https://books.google.com/books%3Fid=JBhY9BQ7hIQC&q=the+religion+of+ancient+israel%7Cisbn=978-0-664-22145-4 https://books.google.com/books%3Fid=Nc-i_pQsiW8C&pg=PA544%7Cisbn=978-0-19-528880-3 https://books.google.com/books%3Fid=VeOwyTae71cC&q=Ajrud+potsherd+Asherah&pg=PA18%7Ctranslator-last=Doyle%7Ctranslator-first=Brian%7Clocation= https://books.google.com/books%3Fid=Z59XCwAAQBAJ&pg=PA24%7Clocation= https://books.google.com/books%3Fid=afkRDAAAQBAJ&pg=PA133%7Ctitle=The https://books.google.com/books%3Fid=bua2dMa9fJ4C&pg=PA45%7Cisbn=978-90-390-0124-0 https://books.google.com/books%3Fid=qRtUqxkB7wkC&pg=PA401%7Cisbn=0-8028-2400-5 https://books.google.com/books%3Fid=qRtUqxkB7wkC&q=%22facts+militate+against+an+identification+of+Yahweh+as+originally+a+title+of+El%22&pg=PA385%7Cisbn=9789053565032 https://books.google.com/books%3Fid=uDijjc_D5P0C&q=%22Yahweh%22%22national+god+of+Israel+and+Judah%22&pg=PA110%7Cisbn=9780664212629 https://books.google.com/books%3Fid=yCkRz5pfxz0C&pg=PA285%7Cdoi=10.1163/2589-7802_DDDO_DDDO_Eloah%7Cisbn=90-04-11119-0 https://books.google.com/books%3Fid=yCkRz5pfxz0C&pg=PA352%7Ceditor1-last=Van https://books.google.com/books%3Fid=yvWlC0kUlkYC&q=%22various+chief+gods%22%22stand+more+or+less+on+par%22&pg=PA119%7Cisbn=978-0-8028-6433-8 http://jewishencyclopedia.com/articles/11305-names-of-god%23anchor3 https://www.google.com/books/edition/The_Name/ozzpDwAAQBAJ%3Fhl=en&gbpv=1&dq=%22The+Name:+A+History+of+the+Dual-Gendered+Hebrew+Name+for+God%22&printsec=frontcover%7Ctitle=The https://www.sefaria.org/Genesis.35.7%3Fwith=all&lang=bi&aliyot=0. https://biblehub.com/1_samuel/2-25.htm https://biblehub.com/text/exodus/22-8.htm https://biblehub.com/text/exodus/22-9.htm |
| dbo:wikiPageID | 277962 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 59518 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124711419 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Cain dbr:Cambridge,_Massachusetts dbr:Amraphel dbc:Angels dbr:Behemoth dbr:Prophet dbr:Royal_we dbr:Samuel dbr:Saul dbr:Mormonism dbr:Noun dbr:Hagigah dbr:Sacred_text dbr:Biblical_Hebrew dbr:Book_of_Abraham dbr:Deity dbr:Allah dbr:Allahumma dbc:Middle_Eastern_gods dbr:Apocryphon_of_John dbr:Apostle_(Latter_Day_Saints) dbr:Joseph_Hertz dbr:Bethel dbr:Biblical_Aramaic dbr:Ugarit dbr:David_Kimhi dbr:Canaanite_pantheon dbr:Jahwist dbr:Michael_(archangel) dbr:Peeters_Publishers dbr:Targum_Jonathan dbr:Psalm_8 dbr:Textual_criticism dbr:Westminster_John_Knox_Press dbr:Creator_deity dbr:Elohist dbr:Ernst_Wilhelm_Hengstenberg dbr:Nimrod dbr:Numen dbr:Oxford_Annotated_Bible dbr:Jewish_angelic_hierarchy dbr:Obadiah_ben_Jacob_Sforno dbr:Teraphim dbr:Ugaritic dbr:El_(deity) dbr:Elyon dbr:Gabriel dbr:Genesis_creation_narrative dbr:Gnosticism dbr:God dbr:God_in_Judaism dbr:God_the_Father dbr:Gods dbr:Grammatical_number dbr:Grand_Rapids,_Michigan dbr:Modern_Hebrew dbr:Monotheism dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Moses dbr:Names_of_God dbr:Construct_state dbr:Pluralis_majestatis dbr:Angel dbr:Anthropomorphism dbr:Anunnaki dbr:Leiden dbr:Leuven dbr:Louisville,_Kentucky dbr:Maimonides dbr:Strong's_Concordance dbr:Composition_of_the_Torah dbr:Demiurge dbr:Journal_for_the_Study_of_the_Old_Testament dbr:Pantheon_(religion) dbr:Plural dbr:Priestly_source dbr:Source_text dbr:Baal dbr:Baal_Cycle dbr:Brill_Publishers dbc:Hebrew_words_and_phrases_in_the_Hebrew_Bible dbc:Latter_Day_Saint_doctrines_regarding_deity dbc:Angels_in_Judaism dbc:God dbr:Torah dbr:Divine_Council dbr:Documentary_hypothesis dbr:Garden_of_Eden dbr:Claude_Vorilhon dbr:Heaven dbr:Jerusalem_Talmud dbr:Latter_Day_Saint_movement dbr:Northwest_Semitic_languages dbr:Suffixes_in_Hebrew dbr:Onkelos dbr:UFO_religion dbr:Abel dbr:Abraham dbr:Abraham_ibn_Ezra dbr:Adam dbr:Earth_goddess dbc:Names_of_God_in_Christianity dbr:Eve dbr:Extraterrestrial_life dbc:Hebrew_Bible_topics dbr:Oxford dbr:Oxford_University_Press dbr:Dictionary_of_Deities_and_Demons_in_the_Bible dbr:Form_criticism dbr:God_(word) dbr:Hanina dbr:Hans_Heinrich_Schmid dbr:Karel_van_der_Toorn dbr:Witch_of_Endor dbr:Wilhelm_Gesenius dbr:Rabbi dbr:Harvard_University_Press dbr:He_(letter) dbr:Hebrew_Bible dbr:Hebrew_language dbr:Israelites dbr:Jacob dbr:Jacob_ben_Asher dbr:Jacob_wrestling_with_the_angel dbr:James_E._Talmage dbr:James_Strong_(theologian) dbr:Jehovah dbr:Babylonian_captivity dbr:Bahya_ben_Asher dbr:The_Church_of_Jesus_Christ_of_Latter-day_Saints dbr:Soferim_(Talmud) dbr:Terah dbr:Asherah dbc:Magic_words dbc:Names_of_God_in_Judaism dbc:Creator_gods dbr:Abimelech dbr:Adon dbc:Deities_in_the_Hebrew_Bible dbc:West_Semitic_gods dbr:Jewish_Encyclopedia dbr:Justin_(gnostic) dbr:Keilschrift_Texte_aus_Ugarit dbr:King_James_Version dbr:Syriac_language dbr:Cognate dbr:Hezekiah_ben_Manoah dbr:Holy_Spirit_in_Christianity dbr:Homonym dbr:Jacob's_Ladder dbr:El_(god) dbr:Samaritan_Torah dbr:Trinitarianism dbr:Redaction_criticism dbr:Monolatrist dbr:Divinity dbr:Philistine dbr:Phoenicia dbr:Guillaume_Postel dbr:Idolatry dbr:Kingdom_of_Israel_(united_monarchy) dbr:Kingdom_of_Judah dbr:Brown–Driver–Briggs dbr:National_god dbr:New_English_Translation dbr:New_Testament dbr:New_York_City dbr:New_religious_movement dbr:Orthodoxy dbr:Rashi dbr:Raëlism dbr:Septuagint dbr:Sheffield dbr:Yahweh dbr:Megillah_(Talmud) dbr:Semitic_root dbr:Seraph dbr:Sheffield_Academic_Press dbr:Vulgate dbr:Psalm_82 dbr:Biblical_scholar dbr:Sheol dbr:Second_Temple_Judaism dbr:Polytheism dbr:Talmud dbr:Yaakov_Tzvi_Mecklenburg dbr:Nontrinitarianism dbr:Theophory_in_the_Bible dbr:Pluralis_excellentiae dbr:Sons_of_God dbr:Canaanite_gods dbr:Kopelman_Foundation dbr:Triconsonantal dbr:Eerdmans dbr:Ancient_Hebrew_religion dbr:Eloah dbr:Rabbinical_Judaism dbr:Penates dbr:Mainline_Christian dbr:ESV dbr:Godhead_(Christianity) dbr:Ugaritic_mythology dbr:ʾilāh dbr:File:Documentary_Hypothesis_Sources_Distribution_English.png dbr:File:Elohim.svg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:' dbt:'" dbt:About dbt:Bibleref2 dbt:Bibleverse dbt:Bibleverse-nb dbt:Blockquote dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_encyclopedia dbt:Efn dbt:Further dbt:Main dbt:Notelist dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Rp dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Slink dbt:Transl dbt:Cite_wikisource dbt:Cite_NIE dbt:Strong-number dbt:Names_of_God dbt:IPA-he |
| dcterms:subject | dbc:Angels dbc:Middle_Eastern_gods dbc:Hebrew_words_and_phrases_in_the_Hebrew_Bible dbc:Latter_Day_Saint_doctrines_regarding_deity dbc:Angels_in_Judaism dbc:God dbc:Names_of_God_in_Christianity dbc:Hebrew_Bible_topics dbc:Magic_words dbc:Names_of_God_in_Judaism dbc:Creator_gods dbc:Deities_in_the_Hebrew_Bible dbc:West_Semitic_gods |
| rdf:type | yago:WikicatLatterDaySaintDoctrinesRegardingDeity yago:Abstraction100002137 yago:Belief105941423 yago:Cognition100023271 yago:Communication100033020 yago:Content105809192 yago:Deity109505418 yago:Doctrine105943300 yago:Message106598915 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatHebrewBibleTopics yago:SpiritualBeing109504135 yago:Subject106599788 yago:WikicatDeitiesInTheHebrewBible |
| rdfs:comment | Elohim (en hebreu אלוהים, plural d'Eloah) és un terme del judaisme que significa 'Déu', però és també la paraula per referir-se als altres déus, com ara els de Canaan. En la Bíblia hi apareix més de 2.500 vegades, la qual cosa el converteix en un dels més usats. Elohim és nom plural, però segons alguns no s'ha d'interpretar en un sentit politeista, sinó més aviat majestàtic quan es referix a Jehovà. (ca) إلوهيم (אֱלֹהִים) كلمة عبرية لوصف الإله أو الآلهة، وهي متعلقة بكلمة إل (إله) السامية مع أنها تعدّ مشتقة من كلمة الوَه مع صيغة الجمع. إلوهيم ثالث كلمة في النص العبري لسفر التكوين وتظهر كثيرا في التناخ مع أن معناها الدقيق غير متفق عليه غالبا. (ar) Elohim (hebräisch אֱלֹהִים ʾᵆlōhîm, deutsch ‚Gott, Götter‘), ist in der hebräischen Bibel – dem Tanach – nach יהוה jhwh die zweithäufigste Bezeichnung für „Gott“, wird aber häufig auch als Eigenname gebraucht. Er wird nahezu ausschließlich für JHWH, den Gott der Hebräer bzw. Israeliten, gebraucht, besonders in seiner Eigenschaft als Schöpfer der Welt und in Polemiken gegen die Verehrung fremder Götter in Israel. (de) Elohim Hebreerazko hitza, jainkotasun oro izendatzen duena. Gehienetan ordea, Jainkoak berak Jahve izena eman aurretik, Israelgo Jainko bakarra aipatzeko erabiltzen da Biblian. Elohim plurala da; Eloah singularra oso gutxitan azaltzen da Biblian. (eu) エロヒム（ヘブライ語: אֱלֹהִים）は、ヘブライ語聖書に登場し、神を表す普通名詞。文脈により何を指しているかは変わるが、ヘブライ語聖書の多くの部分では神ヤハウェיהוהと同一視される。エロヒムを複数形と解釈した場合その単数形は「エロア」と復元できるが、これはアラビア語で「神」の単数形であるアッラー Allahと同根である。 この言葉は、セム語系で神または判事を意味するのエールの複数形と同じであり、ウガリット語のイルとも同根である。イルは、エライオン（「最も高きもの」の意）とも呼ばれるが、慣習的に「エロヒム」と発声される。 (ja) Elohim (Hebreeuws: אֱלֹהִים, ělohīm) betekent letterlijk "goden", maar is in de Hebreeuwse Bijbel vaak een aanduiding van de God JHWH en wordt in die zin ook als eigennaam gebruikt. Maar de term wordt ook gebruikt om "valse" goden aan te duiden. Met 2602 vindplaatsen is het een veel voorkomende aanduiding, maar de filologische duiding van deze soortnaam in meervoudsvorm blijft problematisch. (nl) Eloim ou Elohim (do hebraico אֱלוֹהִים , אלהים, pronunciado elohim) é um substantivo que se refere a D'us, usado na língua hebraica moderna e antiga. Termo comum usado nas escrituras hebraicas, Elohim pronunciando Elo’him (em hebraico: אלהים) é o plural adjetivo de dois gêneros da palavra Eloah (אלוה), considerado pelos estudiosos judeus como plural majestático (pluralis majestatis) ou de excelência (pluralis excellentiæ), expressando grande dignidade, traduzindo-se por "Elevadíssimo" ou "Altíssimo". (pt) Elohim (אֱלוֹהִים , אלהים ) är ett hebreiskt ord som uttrycker gudomlighetens koncept. Det är uppenbarligen relaterat till det nyhebreiska ordet Ēl, även om det morfologiskt består av det hebreiska ordet Eloah (אלוה) med en pluralböjning (kan ses som en tidig pluralis majestatis). Elohim är det tredje ordet i den nya hebreiska texten från Första Moseboken och förekommer ofta i den hebreiska bibeln. Namnet "Elohim" är också grunden till arabiskans "elahi" som betyder min gud. (sv) 埃洛希姆（希伯來語：אֱלהִים，羅馬化：’ĕlōhîm），又譯為厄羅依、以利、耶洛因、伊羅興。希伯來語以此來表達「神」的概念。也亦有時指異教的神 。 (zh) Elohim (hebrelitere אֱלהִים) estas maskla pluralo de la vorto indikanta la diecon, pli korekte signifanta “tiujn kiuj venis el la ĉielo”. Ĝi estis semantike interpretita de la bibliaj verkistoj kaj la hebrea tradicio kaj de la estontaj tradukistoj kiel “Dio”, kvankam gramatike signas la pluralon. Alia ekspliko proponas specialan uzon de majesta pluralo latine: pluralis maiestatis celanta ekzalti eĉ pli kaj pli la diaĵon unusolan kaj unikan de la Sankta teksto, kaj do ne vere rilatas al pluaj personuloj. Sed, oni observas, ke la uzo de la pluralo majesta havas aŭtonoman originon en Okcidento. (eo) Elohim (Hebrew: אֱלֹהִים, romanized: ʾĔlōhīm: [(ʔ)eloˈ(h)im]), the plural of אֱלוֹהַּ (ʾĔlōah), is a Hebrew word meaning "gods". Although the word is plural, in the Hebrew Bible it usually takes a singular verb and refers to a single deity, particularly (but not always) the God of Israel. At other times it refers to deities in the plural. (en) Elohim (en hebreo: אֱלֹהִים [eloˈ(h)im]] es una palabra hebrea que generalmente se refiere a deidad, en particular (pero no siempre) al Dios de Israel y que en ocasiones se utiliza como plural para "dioses". Elohim es el plural de Eloah y este está relacionado con el dios Ēl. Es afín a la palabra 'L-h-m que se encuentra en ugarítico, donde se usa en el panteón para los dioses cananeos, los hijos de Ēl, y se vocaliza convencionalmente como "Elohim". Dios «Elohim» está en la reunión de los dioses «elohim»; en medio de los dioses «elohim», él juzga. Salmos 82 (es) Le nom Élohim, de l'hébreu אֱלֹהִים ('ēlohîm), est un terme qu'on traduit généralement par « Dieu » (au singulier ou au pluriel) dans la Torah (Bible hébraïque). Les voyelles du nom « élohim » (e-o-i) sont parfois attribuées au Tétragramme, « YHWH », dans le texte massorétique, moins souvent toutefois que celles du nom « Adonaï ». Dans la tradition juive, le choix du nom « Élohim » insiste sur l'idée de puissance de Dieu. Phonétiquement Élohim est prononcé identiquement à اللهم, nom de Dieu dans le coran, Sourate Younous 10:9, mais aussi 3:26, 5:114, 8:32. On retrouve cette occurrence 5 fois dans le coran. Sa signification est Dieu le tout puissant. Composé de الله , le nom de Dieu en Arabe et en sémitique, et هم utilisé pour glorifier Dieu. (fr) Ĕlōhīm (in ebraico: אֱלוֹהִים ,אלהים?) è il nome in ebraico biblico attribuito alla divinità e il titolo del Dio di Israele nell'Antico Testamento, seppure il termine sia grammaticalmente un termine plurale. Con il significato di "dio, divinità", il nome è attribuito anche ad altre divinità individuali, ad esempio Astarte, Moloch, Chemosh e Kos, dèi nazionali rispettivamente dei Sidoni, degli Ammoniti, dei Moabiti e degli Edomiti. Anche il Sinedrio, Mosè e Davide vengono chiamati "elohim", in questo caso con il significato di "legislatore". (it) 엘로힘(히브리어: אֱלוֹהִים , אלהים 신(神) 또는 신(神)들). 단수인 신을 가리킬 때에는 단수동사와 쓰이고 복수인 신들을 가리킬 때에는 복수동사와 쓰인다. 한국어 성경에서는 하나님으로 흔히 번역된다. 엘로힘은 의미는 엘의 단수인 엘(히브리어: אל ēl 신(神))에서 나왔지만, 형태는 엘의 복수인 엘로앟(히브리어: אלוה 신(神)들)에서 나왔다. 엘로힘은 창세기에서 세 번째로 나오는 단어이며, 히브리어 성경에 자주 나오는 단어이다. 이 단어의 중요성은 논쟁 대상이 되어 왔다. 하느님(엘로힘)께서 떨기 가운데서 "모세야, 모세야"하고 부르셨다. — 출애굽기, 3장 4절 몇몇 경우(위의 예)에서는 실질적으로는 단수 명사로 쓰였고, 따라서 이는 이스라엘의 유일신을 나타낸다고 볼 수 있다. 너희는 내 앞에서 다른 신들(엘로힘)을 섬기지 못한다. — 출애굽기, 20장 3절 다른 경우에도 본문만을 가지고 뜻을 분명히 이해하기는 어렵지만, 아마도 전능한 존재일 것이다. 하느님(엘로힘)의 아들들이 그 사람의 딸들을 보고 마음에 드는 대로 아리따운 여자를 골라 아내로 삼았다. — 창세기, 6장 2절 — 출애굽기, 4장 16절 — 출애굽기, 22장 28절 (ko) Elohim (dosł. Bogowie; hebr. אֱלֹהִים) – występujący około 2700 razy w Biblii hebrajskiej jeden z tytułów Boga Jahwe. W odróżnieniu od tetragramu JHWH, który jest imieniem własnym Boga, określenie to pochodzi od rzeczownika pospolitego bóg. Elohim jest dłuższą formą rzeczownika El (אל) i jego rozszerzenia Eloah (אלוה), określających Boga w Biblii. Wyjątkiem od tego jest psalm 82. Słowo Elohim jest tam używane dwukrotnie, przy czym z gramatyki tego wersetu wynika, iż raz odnosi się do Boga Stwórcy, za drugim razem do bogów. (pl) Элохим (ивр. אֱלֹהִים элохим, элогим, елогим) — еврейское нарицательное имя Бога, Божества; множественное число от «Элоах» или «Эл» — общего названия для божества у семитских народов. Упоминается на протяжении всего еврейского Священного Писания (Ветхого Завета Библии), начиная с Бытия 1:1. Упоминается попеременно, а иногда и вместе с другими именованиями Божества — Яхве (Иегова), Адонай. В каббале Элохим раскрывается как одно из 10 священных имён Творца, упомянутых в Торе (Зоар, Ваикра п. 156—177). Имя заключает мысль о божественной справедливости. (ru) Елогім (אֱלוהים,אלהים — боги) — це гебрейське слово, яке означає поняття Божества. Воно, мабуть, пов'язане з гебрейським словом Ел, хоча морфологічно складається з гебрейського слова Елоаг (אלוה) з суфіксом множини. Елогім є третім найбільш вживаним словом в гебрейському тексті книги Буття і часто вживається по всій Торі, єврейському Святому Письмі. Його точне значення є дискусійним. (uk) |
| rdfs:label | إلوهيم (ar) Elohim (ca) Elohim (de) Elohim (en) Elohim (eo) Elohim (es) Elohim (eu) Élohim (fr) Elohim (it) 엘로힘 (ko) エロヒム (ja) Elohim (nl) Elohim (pl) Elohim (pt) Elohim (sv) Элохим (ru) 埃洛希姆 (zh) Елогім (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Elohim yago-res:Elohim wikidata:Elohim dbpedia-ar:Elohim dbpedia-bg:Elohim http://bn.dbpedia.org/resource/এলোহিম dbpedia-br:Elohim dbpedia-ca:Elohim dbpedia-de:Elohim dbpedia-eo:Elohim dbpedia-es:Elohim dbpedia-et:Elohim dbpedia-eu:Elohim dbpedia-fa:Elohim dbpedia-fi:Elohim dbpedia-fr:Elohim dbpedia-hr:Elohim dbpedia-it:Elohim dbpedia-ja:Elohim dbpedia-ko:Elohim dbpedia-la:Elohim http://lt.dbpedia.org/resource/Elohim http://mg.dbpedia.org/resource/Elohim dbpedia-ms:Elohim dbpedia-nl:Elohim dbpedia-nn:Elohim dbpedia-no:Elohim dbpedia-pl:Elohim dbpedia-pt:Elohim dbpedia-ro:Elohim dbpedia-ru:Elohim http://sco.dbpedia.org/resource/Elohim dbpedia-simple:Elohim dbpedia-sv:Elohim dbpedia-th:Elohim http://tl.dbpedia.org/resource/Elohim dbpedia-tr:Elohim dbpedia-uk:Elohim dbpedia-vi:Elohim dbpedia-zh:Elohim https://global.dbpedia.org/id/52S5S |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Elohim?oldid=1124711419&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Documentary_Hypothesis_Sources_Distribution_English.png wiki-commons:Special:FilePath/Elohim.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Elohim |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Elohim_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Elohim_(gods) dbr:ELOHIM dbr:Elohim_(Ugarit) dbr:אֱלֹהִ֔ים dbr:אֱלוהִים dbr:אלהים dbr:אלוהים dbr:Eloah dbr:Eloahh dbr:Eloheem dbr:Eloheim dbr:Elohim_(deities) dbr:Elohiym dbr:Elokim dbr:Aleim dbr:Alhim |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Cain_and_Abel dbr:Canaanite_religion dbr:Be_fruitful_and_multiply dbr:Presence_(DC_Comics) dbr:Royal_we dbr:Satan dbr:Elahi dbr:Electric_Forest dbr:Eliezer dbr:Mormonism dbr:Monolatry dbr:Partzufim dbr:Servant_of_God dbr:Benny_Gantz dbr:Biblical_cosmology dbr:Binding_of_Isaac dbr:Binitarianism dbr:Book_of_Abraham dbr:Book_of_Genesis dbr:Brasheedah_Elohim dbr:Allah dbr:Allah_as_a_lunar_deity dbr:Holam dbr:Judaeo-Spanish dbr:Literal_English_Version dbr:Religious_perspectives_on_Jesus dbr:Remember_the_sabbath_day,_to_keep_it_holy dbr:Revised_Standard_Version dbr:Culture_of_Israel dbr:Da'as_Elyon_and_Da'as_Tachton dbr:Voodoo_Music_+_Arts_Experience dbr:Deir_Alla_Inscription dbr:Deus dbr:Deus,_in_adiutorium_meum_intende dbr:Index_of_Islam-related_articles dbr:Index_of_articles_related_to_the_Church_of_Jesus_Christ_of_Latter-day_Saints dbr:Index_of_religion-related_articles dbr:Intelligent_Design:_Message_from_the_Designers dbr:Intelligent_designer dbr:Michael_(archangel) dbr:List_of_messiah_claimants dbr:List_of_minor_Hebrew_Bible_figures,_L–Z dbr:List_of_people_who_have_been_considered_deities dbr:Émile-Louis_Burnouf dbr:Oahspe:_A_New_Bible dbr:Psalm_43 dbr:Psalm_47 dbr:The_Incal dbr:Wiccan_views_of_divinity dbr:11Q13 dbr:Conceptions_of_God dbr:Creator_deity dbr:Masoretic_Text dbr:Mauro_Biglino dbr:Melchizedek dbr:Chesed dbr:Elisha dbr:Elohist dbr:Gender_in_Bible_translation dbr:Gender_of_God_in_Christianity dbr:Gender_of_God_in_Judaism dbr:Genesis_1:1 dbr:Genesis_1:2 dbr:Genesis_1:3 dbr:Genesis_1:4 dbr:Ohr dbr:Names_and_titles_of_Jesus_in_the_New_Testament dbr:Psalm_83 dbr:El_(deity) dbr:El_Shaddai dbr:Eliphaz dbr:Enki dbr:Genesis_creation_narrative dbr:God dbr:God_in_Judaism dbr:God_in_Mormonism dbr:God_the_Father dbr:Golden_calf dbr:Grammatical_number dbr:Mormon_cosmology dbr:Mormonism_and_Nicene_Christianity dbr:Names_of_God dbr:Names_of_God_in_Judaism dbr:Creation_Seventh_Day_Adventist_Church dbr:The_Prince_of_Egypt_(soundtrack) dbr:The_Talos_Principle dbr:Raëlian_beliefs_and_practices dbr:Angel dbr:Angels_in_Judaism dbr:Anunnaki dbr:Bereavement_in_Judaism dbr:Magical_formula dbr:Sukkah dbr:Composition_of_the_Torah dbr:Hafs_ibn_Albar dbr:Henry_Clifford_Kinley dbr:House_of_Yahweh dbr:Iblis dbr:Psalms_of_Asaph dbr:Priestly_source dbr:Malashenko dbr:Barbelo dbr:Cetus_(mythology) dbr:Thou_shalt_not_take_the_name_of_the_Lord_thy_God_in_vain dbr:Titans dbr:Divine_Council dbr:Garden_of_Eden dbr:H._C._Klinkert dbr:Hebrew_name dbr:James_Forlong dbr:Jewish_mythology dbr:Justin_(Gnostic) dbr:Latter_Day_Saint_movement dbr:Law_of_Elohim dbr:Universal_monarchy dbr:Zephon_(angel) dbr:UFO_religion dbr:Abel dbr:Abrahamic_religions dbr:Abraxas dbr:Alfred_Loisy dbr:Ancient_Semitic_religion dbr:32_(number) dbr:33_(number) dbr:Cunning_folk_in_Britain dbr:Eve dbr:Eyes_Wide_Open_(film) dbr:Finger_of_God dbr:Firefly_Music_Festival dbr:Angel_of_the_Lord dbr:False_god dbr:God_(word) dbr:God_and_Sex dbr:God_in_Abrahamic_religions dbr:God_in_Christianity dbr:History_of_Raëlism dbr:Thunderbolt dbr:Week dbr:List_of_Jewish_prayers_and_blessings dbr:List_of_Latter_Day_Saint_movement_topics dbr:List_of_Mesopotamian_deities dbr:Elohim_(gods) dbr:Witch_of_Endor dbr:Godhead dbr:Happy_Science dbr:Heavenly_host dbr:Hermetic_Qabalah dbr:Ion_Heliade_Rădulescu dbr:Isaac dbr:Jacob dbr:Jacob_wrestling_with_the_angel dbr:Jehovah dbr:Jehovah-jireh dbr:BUKU_Music_+_Art_Project dbr:Tannin_(monster) dbr:Tetragrammaton dbr:Textual_variants_in_the_Book_of_Genesis dbr:ELOHIM dbr:Synesis dbr:Archon_(Gnosticism) dbr:Ark_of_the_Covenant dbr:Adonaist dbr:Chariot dbr:John_Bereslavsky dbr:Kabbalah dbr:King_James_Version dbr:Binah_(Kabbalah) dbr:Syria_(region) dbr:High_place dbr:Holy_Spirit_in_Christianity dbr:Jean_Astruc dbr:The_Time_Machine dbr:Yam_(god) dbr:Religions_of_the_ancient_Near_East dbr:Divinity dbr:Asahel dbr:Astaphaios dbr:Awolnation_discography dbr:C._W._H._Pauli dbr:Sophia_(Gnosticism) dbr:Elohim_(Ugarit) dbr:Elohim_(disambiguation) dbr:I_Am_that_I_Am dbr:I_am_the_Lord_thy_God dbr:Idolatry dbr:Nathanael dbr:Raël dbr:Shapira_Scroll dbr:Shekhinah dbr:Shema_Yisrael dbr:Christian_mythology dbr:Word_of_Faith dbr:World_Mission_Society_Church_of_God dbr:Yahweh dbr:Lord dbr:Magandang_Balita_Biblia dbr:Sabbath dbr:Sacred_Name_Movement dbr:Sacrifice_of_Isaac_(Caravaggio) dbr:Unclean_spirit dbr:Nethaneel dbr:Netzach dbr:Tehom dbr:The_Chronicles_of_Thomas_Covenant dbr:I_am_(biblical_term) dbr:Ilah dbr:List_of_video_games_considered_artistic dbr:Lists_of_deities_by_cultural_sphere dbr:Lesser dbr:Territorial_spirit dbr:Zeir_Anpin dbr:Songs_of_the_Sabbath_Sacrifice dbr:Outline_of_Judaism dbr:Names_of_God_in_Christianity dbr:Psalm_64 dbr:Psalm_53 dbr:Psalm_42 dbr:Significance_of_numbers_in_Judaism dbr:Sacred_Scriptures_Bethel_Edition dbr:Tiferet dbr:Pluralis_excellentiae dbr:The_Making_of_the_Pentateuch dbr:אֱלֹהִ֔ים dbr:אֱלוהִים dbr:אלהים dbr:אלוהים dbr:Sons_of_God dbr:Eloah dbr:Eloahh dbr:Eloheem dbr:Eloheim dbr:Elohim_(deities) dbr:Elohiym dbr:Elokim dbr:Aleim dbr:Alhim |
| is dbp:otherNames of | dbr:El_(deity) |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Elohim |
