| dbo:abstract |
Venus és una deessa romana principalment associada amb l'amor i la bellesa, amplament, encara que no completament, equivalent a la bella grega Afrodita. Va ser reverenciada a les religions politeistes i a les mitologies de les cultures clàssiques. En un principi era la deessa de la primavera, i se la considerava filla de Júpiter i de Dione. Posteriorment va ser assimilada a la deessa grega Afrodita (deessa de la bellesa) i des de llavors va estendre's una altra llegenda sobre el seu naixement. Venus va sorgir de l'escuma del mar en caure-hi els membres mutilats d'Urà, per aquest motiu era reverenciada pels pescadors i les persones que treballen a la mar. Venus es va casar amb Vulcà (Déu del foc). Venus va tenir un fill amb Mart, déu de la guerra: en Cupido, que se'l sol representar com un nen amb un arc i fletxes d'or i de plom, per a fer sortir l'amor i l'odi respectivament. Diferents emperadors li varen construir temples, com l'emperador Adrià al fòrum romà, i Pompeu, amb el nom de Venus Victrix. (ca) فينوس إلهَةُ الحب والجمال والرغبة والجنس والخصوبة والرخاء والنصر لدى الرومان واسمها في اليونانية الإلهَةُ أفروديت. اعتقد الرومان أن الإلهة فينوس ولدت في البحر وجاءت إلى شواطئ قبرص في محارة. (ar) Venuše (latinsky Venus) je římská bohyně smyslnosti, krásy a lásky. Později byla ztotožňována s řeckou bohyní Afroditou. V římské mytologii představovala Venuše zrozená z pěny matku Aenea, bájného zakladatele římského národa. Tato postava z římské (zároveň i z řecké) mytologie inspirovala velkou řadu umělců. V současnosti je bohyně Venuše uctívána v rámci římského rekonstrukcionalismu.[zdroj?] (cs) Venus ist die römische Göttin der Liebe, des erotischen Verlangens und der Schönheit. Das ihr beigeordnete Tier ist der Delphin, da dieser in der Antike als Symbol für Liebe und Philanthropie galt. (de) Η Βένους (Venus) ήταν μεγάλη ρωμαϊκή θεότητα του έρωτα και της ομορφιάς, αντίστοιχη με την Αφροδίτη της ελληνικής μυθολογίας και την Τουράν της ετρουσκικής μυθολογίας, έχοντας δανειστεί στοιχεία και από τις δυο θεότητες. Οι Ρωμαίοι τη θεωρούσαν πρόγονό τους, λόγω του μύθου του ιδρυτή της Ρώμης, Αινεία. (el) Venuso, ankaŭ nomata VeneroZ, estis malgrava diino en Romo, ĝis la romanoj identigis ŝin al la bela greka diino pri Amo kaj Beleco, Afrodito. Tiam Venuso fariĝis grava diino. Ŝia latina nomo estas Venus (nominative), kaj pro sia beleco ŝi donis sian nomon al Venuso, la plej bela kaj hela planedo en la ĉielo. Venuso edziniĝis kun la lama dio Vulkano. Sed Venuso amis ankaŭ la dion Marso, kaj ŝi naskis Kupidon, la junan dion pri Amo. Venuso amis ankaŭ du mortemulojn, nome Adonison kaj Anĥizon. Venuso kaj Anĥizo estis la gepatroj de Eneo. Granda heroo, Eneo postvivis la falon de Trojo, kaj fondis la novan nacion de Latio en Italio. Eneo estis praulo de Romulo. Pro tio, la romanoj kredis Venuson la patrino de sia gento. Al Venuso la romianoj dediĉis tagon de la semajno, nome vendredon. (eo) Venus, erromatar mitologian, jainkosa garrantzitsu bat zen, nagusiki maitasuna, edertasuna eta ugalkortasunarekin lotua. Gutxi gora-behera, greziar mitologiako haren baliokidea Afrodita zen, Venus erromatarra askoz boteretsuagoa eta gurtuagoa zen arren. Vulkanoren emaztea zen, erromatar herriaren arbasotzat hartzen zen bere sortzaile mitikoa izan zen Eneasen bidez, eta paper garrantzitsua izaten zuen jai eta mito erlijioso erromatar ugaritan. (eu) Venus es la diosa del amor, la belleza y la fertilidad de la mitología romana, a quien se adoraba y festejaba en muchas fiestas y mitos religiosos romanos. Desde el siglo III a. C., la creciente helenización de las clases altas romanas la identificó con la diosa griega Afrodita. Era la esposa de Vulcano. Julio César la adoptó como su protectora y Virgilio, como halago a su patrón Augusto y a la gens Julia, señaló que Venus era el ancestro femenino del pueblo romano a través de su legendario fundador Eneas y su hijo Ascanio.[cita requerida]. (es) Is í Véineas (Laidin: Venus) dia an ghrá i . (ga) Venus adalah salah satu dewi yang terkenal dalam sejarah mitologi Romawi. Dewi ini diasosiasikan dengan cinta dan kecantikan, identik dengan Afrodit dan Etruscan deity Turan dari mitologi Yunani. Penggambaran Venus merupakan gabungan di antara keduanya. Selain itu terdapat dewi sejenis di peradaban Aztek, atau Kukulkan di peradaban Maya. Pengaruh pemujaan dewi ini berawal di dan , Latium. Pada 18 Agustus 293 SM, tempat pemujaannya yang tertua dibangun. Tanggal ini menjadi perayaan . Pada tanggal 23 April 215 SM, kuil pemujaan lainnya dibangun di bagian luar , sekaligus sebagai peringatan kekalahan pasukan militer dari Kekaisaran Romawi dalam peristiwa Pertempuran Danau Trasimene. Nama Venus mempunyai kemiripan dengan bahasa Sanskerta vanas yang berarti (kecintaan, gairah). Hal ini menimbulkan dugaan bahwa konsep Venus berasal dari pengaruh Proto-Indo-Eropa. (in) Vénus est la déesse de l'amour, de la séduction, de la beauté féminine dans la mythologie romaine. Elle a été assez tôt assimilée à la déesse grecque Aphrodite. À l'origine, Vénus présentait probablement des spécificités, mais après cette assimilation, dont on voit les premières traces au IIe siècle av. J.-C., Vénus devient la déesse de la beauté. Fille de Gaïa et d'Ouranos, elle est la mère d'Hermaphrodite et de Cupidon (dieu de l'amour). Dans les récits fondateurs romains, et notamment l'Énéide de Virgile, elle est la mère du héros troyen Énée. Elle apporte la victoire. Son lien avec la légende d'Énée renforce son caractère national et elle est choisie comme protectrice par les grands hommes d'État de la fin de la République. À partir de la Renaissance, le thème vénusien est un grand favori des peintres et des sculpteurs qui reprennent plusieurs motifs tirés de la légende d'Aphrodite. (fr) Venere (in latino: Venus, Veneris) è una delle maggiori dee romane principalmente associata all'eros e alla bellezza. Viene considerata l'antenata del popolo romano per via del suo leggendario fondatore, Enea, svolgendo un ruolo chiave in festività e riti della religione. È tradizionalmente intesa essere l'equivalente della dea greca Afrodite. (it) Venus (/ˈviːnəs/) is a Roman goddess, whose functions encompass love, beauty, desire, sex, fertility, prosperity, and victory. In Roman mythology, she was the ancestor of the Roman people through her son, Aeneas, who survived the fall of Troy and fled to Italy. Julius Caesar claimed her as his ancestor. Venus was central to many religious festivals, and was revered in Roman religion under numerous cult titles. The Romans adapted the myths and iconography of her Greek counterpart Aphrodite for Roman art and Latin literature. In the later classical tradition of the West, Venus became one of the most widely referenced deities of Greco-Roman mythology as the embodiment of love and sexuality.She is usually depicted nude in paintings. (en) ウェヌス（古典ラテン語: Venus - [ˈwɛ.nʊs]）は、ローマ神話の愛と美の女神。日本語では英語読み「ヴィーナス」（[ˈvi.nəs]）と呼ばれることが多い。 (ja) Venus, de Romeinse godin van de liefde, oorspronkelijk een Ouditalische vegetatiegodin, beschermster van tuinen en wijngaarden, werd later vereenzelvigd met de Griekse Aphrodite. Haar Etruskische equivalent is . (nl) ( 비너스는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 비너스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 베누스(라틴어: Venus 웨누스[*])는 로마 신화에서 미와 사랑의 여신이며, 그리스 신화의 아프로디테와 에트루리아 신화의 (Turan)에 해당한다. 베누스 숭배는 라티움(현 라치오 주 지방)의 아르데아와 에서 시작되었다. 가장 오래된 베누스 신전은 기원전 293년 8월 18일 지어졌다. 8월 18일은 당시 (Vinalia Rustica)라는 축제일이었다. 4월 1일에는 악에서 보호해주는 ‘웨누스 베르티코르디아(Venus Verticordia)’를 기념하는 축제인 (Veneralia)를 치렀다. 기원전 215년 4월 23일에는 로마의 카피톨리누스 언덕에 ‘웨누스 에리키나(Venus Erycina)’를 기리는 신전이 지어졌다. 율리우스 카이사르는 ‘웨누스 게네트릭스(Venus Genetrix)’를 모성과 가정 생활의 여신으로 소개했다. 베누스는 서양 미술에서 여러 회화와 조각의 소재가 되었다. 독일의 전설에 따르면 탄호이저(Tannhäuser)라는 시인 기사는 베누스의 지하 거처인 베누스부르크(Venusburg)를 발견하여 베누스의 마법에 걸린 채 그곳에서 일 년을 보냈다고 한다. 유럽의 많은 언어에서 베누스의 이름은 금성의 이름에 쓰이고 있다. 사랑의 여신으로 남녀간 이성간의 사랑 및 성적인 사랑의 신이므로 성적인 문제와 관련된 많은 파생어가 있다.성병을 예전에는 , Veneral disease라고 하였다. (ko) Вене́ра (лат. venus, род. п. veneris «плотская любовь») — в римской мифологии богиня красоты, плотской любви, желания, плодородия и процветания. Соответствует древнегреческой Афродите. В честь богини названа вторая внутренняя планета Солнечной системы Венера. (ru) Wenus (także Wenera, łac. Venus, gr. Ἀφροδίτη Aphrodítē ‘wdzięk’, ‘urok’) – w mitologii rzymskiej bogini miłości. Utożsamiana od II wieku p.n.e. z grecką Afrodytą. Wcześniej Wenus była italską boginią wiosny, roślinności i ogrodów warzywnych. Głównymi atrybutami tej bogini były owoce i kwiaty. Towarzyszyły jej gołębie. W sztuce najczęściej była ukazywana naga lub do połowy obnażona, ale także jako piękna i młoda jadąca rydwanem zaprzężonym w gołębie. Wenus była najbardziej czczona przez ród Juliuszów, zwłaszcza za czasów Juliusza Cezara, gdyż uważano, że bogini była antenatką Juliuszów. Ród ten mianowicie wywodził swe korzenie od Julusa, syna Eneasza, protoplasty Rzymian, który z kolei miał być synem Trojanina Anchizesa i Wenus. Najstarsza świątynia Wenus znajdowała się na Kapitolu. (pl) Vênus (pt-BR) ou Vénus (pt) (AO 1990: Vênus ou Vénus) é a deusa do panteão romano equivalente a Afrodite no panteão grego, cujo nome vem acompanhado, por vezes, de epítetos como "Citereia" já que, quando do nascimento, teria passado por Citera, onde era adorada sob este nome. É a deusa do amor e da beleza, tendo sido assimilada à Vênus romana, uma deusa local do comércio. (pt) Venus är kärlekens och den kvinnliga skönhetens gudinna i romersk mytologi. Enligt myten är Venus född ur havets skum. Hennes motsvarighet i grekisk mytologi är Afrodite. (sv) Вене́ра (лат. Venus; gen. singularis Veneris) — давньоримська богиня весни, садів. За деякими припущеннями, спочатку Венера була персоніфікацією абстрактного поняття «милості богів» (лат. venia). Її образ було запозичено з грецької богині краси і кохання Афродіти. Початково культ Венери не був поширений, але набув популярності з укріпленням віри в те, що богиня була матір'ю героя Енея, предка римлян. На честь богині названо найяскравіше після Сонця і Місяця небесне тіло, видиме з Землі — планету Венера, «Ранкову Зірку». (uk) 维纳斯（拉丁語：Venus）是古羅馬神話裡的愛神、美神，同時又是執掌生育與航海的女神，相对应于希腊神话的阿佛洛狄忒（Aphrodite）。拉丁语的「金星」和「星期五」等词都来源于祂。 維納斯是從海裏升起來的。據說世界之初，統管大地的蓋婭女神與統管天空的烏拉諾斯結合生下了一批巨人。後來夫妻反目，蓋婭盛怒之下命小兒子克洛諾斯用鐮刀割下其父陽具丢入大海。陽具和海融合後生出泡沫，维纳斯就這樣誕生了。希臘語中“维纳斯”的意思就是泡沫，而且維納斯還生下了一對兒女丘比特和。 在罗马，维纳斯的纪念日定在每年的四月，帝国时期的罗马对维纳斯的崇拜尤为盛行。凯撒大帝自称埃涅阿斯后裔，尊维纳斯为罗马人祖先。 (zh) |
| rdfs:comment |
فينوس إلهَةُ الحب والجمال والرغبة والجنس والخصوبة والرخاء والنصر لدى الرومان واسمها في اليونانية الإلهَةُ أفروديت. اعتقد الرومان أن الإلهة فينوس ولدت في البحر وجاءت إلى شواطئ قبرص في محارة. (ar) Venuše (latinsky Venus) je římská bohyně smyslnosti, krásy a lásky. Později byla ztotožňována s řeckou bohyní Afroditou. V římské mytologii představovala Venuše zrozená z pěny matku Aenea, bájného zakladatele římského národa. Tato postava z římské (zároveň i z řecké) mytologie inspirovala velkou řadu umělců. V současnosti je bohyně Venuše uctívána v rámci římského rekonstrukcionalismu.[zdroj?] (cs) Venus ist die römische Göttin der Liebe, des erotischen Verlangens und der Schönheit. Das ihr beigeordnete Tier ist der Delphin, da dieser in der Antike als Symbol für Liebe und Philanthropie galt. (de) Η Βένους (Venus) ήταν μεγάλη ρωμαϊκή θεότητα του έρωτα και της ομορφιάς, αντίστοιχη με την Αφροδίτη της ελληνικής μυθολογίας και την Τουράν της ετρουσκικής μυθολογίας, έχοντας δανειστεί στοιχεία και από τις δυο θεότητες. Οι Ρωμαίοι τη θεωρούσαν πρόγονό τους, λόγω του μύθου του ιδρυτή της Ρώμης, Αινεία. (el) Venus, erromatar mitologian, jainkosa garrantzitsu bat zen, nagusiki maitasuna, edertasuna eta ugalkortasunarekin lotua. Gutxi gora-behera, greziar mitologiako haren baliokidea Afrodita zen, Venus erromatarra askoz boteretsuagoa eta gurtuagoa zen arren. Vulkanoren emaztea zen, erromatar herriaren arbasotzat hartzen zen bere sortzaile mitikoa izan zen Eneasen bidez, eta paper garrantzitsua izaten zuen jai eta mito erlijioso erromatar ugaritan. (eu) Venus es la diosa del amor, la belleza y la fertilidad de la mitología romana, a quien se adoraba y festejaba en muchas fiestas y mitos religiosos romanos. Desde el siglo III a. C., la creciente helenización de las clases altas romanas la identificó con la diosa griega Afrodita. Era la esposa de Vulcano. Julio César la adoptó como su protectora y Virgilio, como halago a su patrón Augusto y a la gens Julia, señaló que Venus era el ancestro femenino del pueblo romano a través de su legendario fundador Eneas y su hijo Ascanio.[cita requerida]. (es) Is í Véineas (Laidin: Venus) dia an ghrá i . (ga) Venere (in latino: Venus, Veneris) è una delle maggiori dee romane principalmente associata all'eros e alla bellezza. Viene considerata l'antenata del popolo romano per via del suo leggendario fondatore, Enea, svolgendo un ruolo chiave in festività e riti della religione. È tradizionalmente intesa essere l'equivalente della dea greca Afrodite. (it) ウェヌス（古典ラテン語: Venus - [ˈwɛ.nʊs]）は、ローマ神話の愛と美の女神。日本語では英語読み「ヴィーナス」（[ˈvi.nəs]）と呼ばれることが多い。 (ja) Venus, de Romeinse godin van de liefde, oorspronkelijk een Ouditalische vegetatiegodin, beschermster van tuinen en wijngaarden, werd later vereenzelvigd met de Griekse Aphrodite. Haar Etruskische equivalent is . (nl) Вене́ра (лат. venus, род. п. veneris «плотская любовь») — в римской мифологии богиня красоты, плотской любви, желания, плодородия и процветания. Соответствует древнегреческой Афродите. В честь богини названа вторая внутренняя планета Солнечной системы Венера. (ru) Vênus (pt-BR) ou Vénus (pt) (AO 1990: Vênus ou Vénus) é a deusa do panteão romano equivalente a Afrodite no panteão grego, cujo nome vem acompanhado, por vezes, de epítetos como "Citereia" já que, quando do nascimento, teria passado por Citera, onde era adorada sob este nome. É a deusa do amor e da beleza, tendo sido assimilada à Vênus romana, uma deusa local do comércio. (pt) Venus är kärlekens och den kvinnliga skönhetens gudinna i romersk mytologi. Enligt myten är Venus född ur havets skum. Hennes motsvarighet i grekisk mytologi är Afrodite. (sv) Вене́ра (лат. Venus; gen. singularis Veneris) — давньоримська богиня весни, садів. За деякими припущеннями, спочатку Венера була персоніфікацією абстрактного поняття «милості богів» (лат. venia). Її образ було запозичено з грецької богині краси і кохання Афродіти. Початково культ Венери не був поширений, але набув популярності з укріпленням віри в те, що богиня була матір'ю героя Енея, предка римлян. На честь богині названо найяскравіше після Сонця і Місяця небесне тіло, видиме з Землі — планету Венера, «Ранкову Зірку». (uk) 维纳斯（拉丁語：Venus）是古羅馬神話裡的愛神、美神，同時又是執掌生育與航海的女神，相对应于希腊神话的阿佛洛狄忒（Aphrodite）。拉丁语的「金星」和「星期五」等词都来源于祂。 維納斯是從海裏升起來的。據說世界之初，統管大地的蓋婭女神與統管天空的烏拉諾斯結合生下了一批巨人。後來夫妻反目，蓋婭盛怒之下命小兒子克洛諾斯用鐮刀割下其父陽具丢入大海。陽具和海融合後生出泡沫，维纳斯就這樣誕生了。希臘語中“维纳斯”的意思就是泡沫，而且維納斯還生下了一對兒女丘比特和。 在罗马，维纳斯的纪念日定在每年的四月，帝国时期的罗马对维纳斯的崇拜尤为盛行。凯撒大帝自称埃涅阿斯后裔，尊维纳斯为罗马人祖先。 (zh) Venus és una deessa romana principalment associada amb l'amor i la bellesa, amplament, encara que no completament, equivalent a la bella grega Afrodita. Va ser reverenciada a les religions politeistes i a les mitologies de les cultures clàssiques. En un principi era la deessa de la primavera, i se la considerava filla de Júpiter i de Dione. Posteriorment va ser assimilada a la deessa grega Afrodita (deessa de la bellesa) i des de llavors va estendre's una altra llegenda sobre el seu naixement. Venus va sorgir de l'escuma del mar en caure-hi els membres mutilats d'Urà, per aquest motiu era reverenciada pels pescadors i les persones que treballen a la mar. Venus es va casar amb Vulcà (Déu del foc). Venus va tenir un fill amb Mart, déu de la guerra: en Cupido, que se'l sol representar com un (ca) Venuso, ankaŭ nomata VeneroZ, estis malgrava diino en Romo, ĝis la romanoj identigis ŝin al la bela greka diino pri Amo kaj Beleco, Afrodito. Tiam Venuso fariĝis grava diino. Ŝia latina nomo estas Venus (nominative), kaj pro sia beleco ŝi donis sian nomon al Venuso, la plej bela kaj hela planedo en la ĉielo. Venuso edziniĝis kun la lama dio Vulkano. Sed Venuso amis ankaŭ la dion Marso, kaj ŝi naskis Kupidon, la junan dion pri Amo. Al Venuso la romianoj dediĉis tagon de la semajno, nome vendredon. (eo) Venus adalah salah satu dewi yang terkenal dalam sejarah mitologi Romawi. Dewi ini diasosiasikan dengan cinta dan kecantikan, identik dengan Afrodit dan Etruscan deity Turan dari mitologi Yunani. Penggambaran Venus merupakan gabungan di antara keduanya. Selain itu terdapat dewi sejenis di peradaban Aztek, atau Kukulkan di peradaban Maya. Nama Venus mempunyai kemiripan dengan bahasa Sanskerta vanas yang berarti (kecintaan, gairah). Hal ini menimbulkan dugaan bahwa konsep Venus berasal dari pengaruh Proto-Indo-Eropa. (in) Venus (/ˈviːnəs/) is a Roman goddess, whose functions encompass love, beauty, desire, sex, fertility, prosperity, and victory. In Roman mythology, she was the ancestor of the Roman people through her son, Aeneas, who survived the fall of Troy and fled to Italy. Julius Caesar claimed her as his ancestor. Venus was central to many religious festivals, and was revered in Roman religion under numerous cult titles. (en) Vénus est la déesse de l'amour, de la séduction, de la beauté féminine dans la mythologie romaine. Elle a été assez tôt assimilée à la déesse grecque Aphrodite. À l'origine, Vénus présentait probablement des spécificités, mais après cette assimilation, dont on voit les premières traces au IIe siècle av. J.-C., Vénus devient la déesse de la beauté. Fille de Gaïa et d'Ouranos, elle est la mère d'Hermaphrodite et de Cupidon (dieu de l'amour). (fr) ( 비너스는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 비너스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 베누스(라틴어: Venus 웨누스[*])는 로마 신화에서 미와 사랑의 여신이며, 그리스 신화의 아프로디테와 에트루리아 신화의 (Turan)에 해당한다. 베누스 숭배는 라티움(현 라치오 주 지방)의 아르데아와 에서 시작되었다. 가장 오래된 베누스 신전은 기원전 293년 8월 18일 지어졌다. 8월 18일은 당시 (Vinalia Rustica)라는 축제일이었다. 4월 1일에는 악에서 보호해주는 ‘웨누스 베르티코르디아(Venus Verticordia)’를 기념하는 축제인 (Veneralia)를 치렀다. 기원전 215년 4월 23일에는 로마의 카피톨리누스 언덕에 ‘웨누스 에리키나(Venus Erycina)’를 기리는 신전이 지어졌다. 율리우스 카이사르는 ‘웨누스 게네트릭스(Venus Genetrix)’를 모성과 가정 생활의 여신으로 소개했다. 베누스는 서양 미술에서 여러 회화와 조각의 소재가 되었다. 유럽의 많은 언어에서 베누스의 이름은 금성의 이름에 쓰이고 있다. (ko) Wenus (także Wenera, łac. Venus, gr. Ἀφροδίτη Aphrodítē ‘wdzięk’, ‘urok’) – w mitologii rzymskiej bogini miłości. Utożsamiana od II wieku p.n.e. z grecką Afrodytą. Wcześniej Wenus była italską boginią wiosny, roślinności i ogrodów warzywnych. Głównymi atrybutami tej bogini były owoce i kwiaty. Towarzyszyły jej gołębie. W sztuce najczęściej była ukazywana naga lub do połowy obnażona, ale także jako piękna i młoda jadąca rydwanem zaprzężonym w gołębie. Najstarsza świątynia Wenus znajdowała się na Kapitolu. (pl) |
