Reductio ad absurdum (original) (raw)
برهان الخلف هي برهنة أساسها إثبات صحة المطلوب بإبطال نقيضه أو فساد المطلوب بإثبات نقيضه. في الفلسفة الغربية تستخدم العبارة الإغريقية εις άτοπον απαγωγή للإشارة على برهان الخلف، وذلك من Reductio ad absurdum بالأحرف اللاتينية: eis atopon apagoge، والتي معناها الاختزال إلى المستحيل.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | En matemàtica, la demostració per contradicció o per reducció a l'absurd (o en llatí, reductio ad absurdum) és un mètode indirecte. Aquest tipus de prova es fa assumint com a veritat el contrari del que volem provar, i aleshores arribant a una contradicció. En la lògica matemàtica, la prova de reducció a l'absurd es representa com: SiAleshores o bé SiAleshores I és p la proposició que volem provar o desaprovar i S és el conjunt d'axiomes donats com a certs i F la contradicció lògica. La prova per contradicció és molt usada en teoremes d'existència. En alguns teoremes, només es coneix aquest mètode per demostrar-los, com en el cas de l', publicat el 1891 per Georg Cantor, que demostra la no enumerabilitat dels nombres reals. (ca) برهان الخلف هي برهنة أساسها إثبات صحة المطلوب بإبطال نقيضه أو فساد المطلوب بإثبات نقيضه. في الفلسفة الغربية تستخدم العبارة الإغريقية εις άτοπον απαγωγή للإشارة على برهان الخلف، وذلك من Reductio ad absurdum بالأحرف اللاتينية: eis atopon apagoge، والتي معناها الاختزال إلى المستحيل. (ar) Die Reductio ad absurdum (von lat. für Zurückführung auf das widrig Klingende, Ungereimte, Unpassende, Sinnlose) ist eine Schlussfigur und Beweistechnik in der Logik. Bei der Reductio ad absurdum wird eine Aussage widerlegt, indem gezeigt wird, dass aus ihr ein logischer Widerspruch oder ein Widerspruch zu einer bereits anerkannten These folgt. Als Beweistechnik ist die reductio ad absurdum unter der Bezeichnung „indirekter Beweis“ oder „Widerspruchsbeweis“, „Beweis durch Widerspruch“ bekannt. Dieser indirekte Beweis ist dadurch gekennzeichnet, dass man die zu beweisende Aussage nicht direkt herleitet, sondern dass man ihr kontradiktorisches Gegenteil (d. h. die Annahme, dass die Aussage nicht zutreffe) widerlegt. In der klassischen, zweiwertigen Logik, in der jede Aussage entweder wahr oder falsch ist, ist mit diesem Widerlegen des Gegenteils einer Aussage gezeigt, dass die betroffene Aussage korrekt ist. (de) Reductio ad absurdum, latinez Absurdoraino txikitu, frogapen metodo logiko erabilienetako bat da. Proposizio kategorikoen baliagarritasuna erakusteko erabiltzen da. Hasiera batean hipotesi gisa hartzen den proposizio baten tesiaren egiazkotasun edo faltsua den ideiaren bitartez, eta jarraian zehaztutako baliozko inferentzia logikoen bitartez, kontraesan logiko batera iristea da metodo honen helburu nagusia. Kontraesan horrekin ondorioztatzen da jatorrizko hipotesia faltsua zela. Metodo honi kontradikzio froga ere deitzen zaio. (eu) Reductio ad absurdum, expresión latina que significa literalmente 'reducción al absurdo', es uno de los métodos lógicos de demostración más usado en matemáticas para demostrar la validez (o invalidez) de proposiciones categóricas. Se parte por suponer como hipotética la veracidad o falsedad de la tesis de la proposición a demostrar y, mediante una concatenación de inferencias lógicas válidas, se pretende llegar a una contradicción lógica, un absurdo. De llegar a una contradicción, se concluye que la hipótesis de partida (que se había supuesto verdadera al principio) ha de ser falsa (o viceversa). Para demostrar la invalidez de una proposición, se supone como punto de partida que la proposición es cierta. Si la derivación final es una contradicción, se concluye que la proposición original es falsa y el argumento es inválido. A este método también se le conoce como prueba por contradicción o prueba ad absurdum. Parte de la base es el cumplimiento del principio de exclusión de intermedios: una proposición que no puede ser falsa es necesariamente verdadera, y una proposición que no puede ser verdadera es necesariamente falsa. (es) Le raisonnement par l’absurde (du latin reductio ad absurdum) ou apagogie (du grec ancien apagôgê) est une forme de raisonnement logique, philosophique, scientifique consistant soit à démontrer la véracité d’une proposition en prouvant l’absurdité de la proposition complémentaire (ou « contraire »), soit à montrer la fausseté d’une proposition en déduisant logiquement d’elle des conséquences absurdes. (fr) In logic, reductio ad absurdum (Latin for "reduction to absurdity"), also known as argumentum ad absurdum (Latin for "argument to absurdity") or apagogical arguments, is the form of argument that attempts to establish a claim by showing that the opposite scenario would lead to absurdity or contradiction. This argument form traces back to Ancient Greek philosophy and has been used throughout history in both formal mathematical and philosophical reasoning, as well as in debate. (en) 修辞学における帰謬法または背理法（きびゅうほう、はいりほう、羅：Reductio ad absurdum）とは、ある事柄の否定的見解が不条理ないし馬鹿げた結論、あるいは矛盾する結論になることを以て、ある事柄の正しさを主張しようとする論法である。もしくは、起こり得る事実や選択（シナリオ）を列挙した上で、それぞれの結論が不条理や馬鹿げた結論になることを以て、それ以外の残ったものが正しいとする論法とも言い換えられる。修辞学者の佐藤信夫の分類では残余論法（羅：expeditio）の一種に分類される。 例えば * 地球は平らではない。さもなければ、人々は端から転落してしまう。 * 最小の正の有理数は存在しない。存在すると仮定した場合、それは2で除算することによってさらに小さな値が存在する。 最初の例は、前提の否定が私たちの感覚に反した馬鹿げた結論をもたらすことで、前提が正しいことを間接的に主張している。2番目の例は数学的な意味での背理法（帰謬法）であり、前提の否定により論理的な矛盾を生じさせることによって命題の正しさを論証している。 (ja) La dimostrazione per assurdo (per cui si usa anche la locuzione latina reductio ad absurdum), nota anche come ragionamento per assurdo, è un tipo di argomentazione logica nella quale, muovendo dalla negazione della tesi che si intende sostenere e facendone seguire una sequenza di passaggi logico-deduttivi, si giunge a una conclusione incoerente e contraddittoria. Tale risultato, nella logica argomentativa, confermerebbe l'ipotesi iniziale, per mezzo della falsificazione della sua negazione. È una delle principali forme di dimostrazione matematica. (it) Reductio ad absurdum (lat. 'återförande på det orimliga') är en argumentationsform som går ut på att man genom en serie slutledningar givet ett visst antagande kommer fram till en slutsats som är orimlig, uppenbart falsk eller en logisk motsägelse. Den orimliga slutsatsen innebär att det ursprungliga antagandet är falskt, och alltså att man har bevisat motsatsen till det som antogs. Metoden har använts sedan antiken, och är vanlig både inom filosofi och i vardagliga resonemang. I matematiska bevis används principen i indirekt bevisföring. (sv) Reductio ad absurdum (latim para "redução ao absurdo"), é um tipo de argumento lógico no qual alguém assume uma ou mais hipóteses e, a partir destas, deriva uma consequência absurda ou ridícula, e então conclui que a suposição original deve estar errada. O argumento se vale do princípio da não-contradição (uma proposição não pode ser, ao mesmo tempo, verdadeira e falsa) e do princípio do terceiro excluído (uma proposição é verdadeira ou é falsa, não existindo uma terceira possibilidade). (pt) 歸謬法（拉丁語：Reductio ad absurdum）是一種論證方式。首先歸就是順著他的意思，謬就是反駁錯誤的。 歸謬法與反證法相似，差別在於反證法只限於推理出邏輯上矛盾的結果。 (zh) Доведение до абсурда (лат. reductio ad absurdum), или апагогия («сведе́ние», др.-греч. Εις άτοπον απαγωγή) — логический приём, которым доказывается несостоятельность какого-нибудь мнения таким образом, что или в нём самом, или же в вытекающих из него следствиях обнаруживается противоречие. Схемой доказательства приведением к нелепости называют схему, хорошо известную как схему введения отрицания : Она формализует метод доказательства приведением к нелепости. Замечание. Данная схема похожа на другую — на схему доказательства от противного. В связи с этим их часто путают. Однако несмотря на некоторое сходство, они имеют разную форму. Причём различаются они не только по форме, но и по существу, и различие это носит принципиальный характер. (ru) Доведення до абсурду (з латини: reductiones ad absurdum) є поширеною формою аргументу, який має на меті показати, що твердження правильне, показавши, що помилковий, неспроможний або абсурдний результат випливає з його заперечення, або, своєю чергою, щоб показати, що твердження помилкове, показавши, що помилковий, неспроможний, або абсурдний результат випливає з його прийняття. Уперше був визнаний та вивчався в класичній грецькій філософії (латинський термін походить від грец. «εις άτοπον απαγωγή» або eis atopon apagoge, «приведення до неможливого», наприклад в «Analytica Priora» Аристотеля). Ця техніка використовувалась протягом усієї історії у формальних математичних і філософських міркуваннях, а також як неформальна дискусія. «Абсурдним» наслідком доведення до абсурду є прийняття аргументом різних форм: * Скелі мають вагу, інакше вони б зависли в повітрі. * Суспільство повинно мати закони, інакше буде хаос. * Немає найменшого позитивного раціонального числа, бо якби було, то можна було б його розділити на два, щоб отримати ще менше число. Перший приклад вище стверджує, що відмова від твердження матиме нелогічний результат, який суперечить свідоцтву наших почуттів. Другий стверджує, що відмова матиме неспроможний результат: непрацездатний або неприйнятний для суспільства. Третій — це математичний доказ, доказ від протилежного, стверджує, що відмова у затвердженні призведе до логічної суперечності (існує «найменше» позитивне раціональне число, але можна також знайти позитивне раціональне число, менше за це «найменше» число). (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/John_Pettie_-_Reductio_Ad_Absurdum.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 22456146 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 9833 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1123649857 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Aporia dbr:Appeal_to_ridicule dbr:Argument_from_fallacy dbr:Homer dbr:Prior_Analytics dbr:Nyaya dbr:Ancient_Greek_philosophy dbc:Arguments dbr:Greek_philosophy dbr:Contradiction dbr:Contraposition dbr:Logic dbr:Madhyamaka dbr:Slippery_slope dbr:Hellenistic_philosophy dbr:Straw_man dbr:Buddhist_philosophy dbr:Dogma dbr:Pyrrhonism dbr:Abhidharma dbr:Academic_skepticism dbr:Essentialism dbr:Proof_by_contradiction dbr:Euclid_of_Alexandria dbr:Mathematical_proof dbr:Archimedes_of_Syracuse dbr:Aristotle dbc:Latin_logical_phrases dbc:Latin_philosophical_phrases dbc:Pyrrhonism dbc:Theorems_in_propositional_logic dbr:Latin dbr:Svabhava dbc:Madhyamaka dbr:Plato dbr:Socrates dbr:Nāgārjuna dbr:Rational_number dbr:Mūlamadhyamakakārikā dbr:Socratic_method dbr:Vaibhāṣika dbr:Vaisheshika dbr:List_of_Latin_phrases dbr:Prasangika dbr:Principle_of_non-contradiction dbr:Xenophanes_of_Colophon dbr:File:John_Pettie_-_Reductio_Ad_Absurdum.jpg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:For_multi dbt:Italic_title dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Wiktionary-inline dbt:Lang-grc-gre dbt:Cite_IEP |
| dcterms:subject | dbc:Arguments dbc:Latin_logical_phrases dbc:Latin_philosophical_phrases dbc:Pyrrhonism dbc:Theorems_in_propositional_logic dbc:Madhyamaka |
| gold:hypernym | dbr:Form |
| rdfs:comment | برهان الخلف هي برهنة أساسها إثبات صحة المطلوب بإبطال نقيضه أو فساد المطلوب بإثبات نقيضه. في الفلسفة الغربية تستخدم العبارة الإغريقية εις άτοπον απαγωγή للإشارة على برهان الخلف، وذلك من Reductio ad absurdum بالأحرف اللاتينية: eis atopon apagoge، والتي معناها الاختزال إلى المستحيل. (ar) Reductio ad absurdum, latinez Absurdoraino txikitu, frogapen metodo logiko erabilienetako bat da. Proposizio kategorikoen baliagarritasuna erakusteko erabiltzen da. Hasiera batean hipotesi gisa hartzen den proposizio baten tesiaren egiazkotasun edo faltsua den ideiaren bitartez, eta jarraian zehaztutako baliozko inferentzia logikoen bitartez, kontraesan logiko batera iristea da metodo honen helburu nagusia. Kontraesan horrekin ondorioztatzen da jatorrizko hipotesia faltsua zela. Metodo honi kontradikzio froga ere deitzen zaio. (eu) Le raisonnement par l’absurde (du latin reductio ad absurdum) ou apagogie (du grec ancien apagôgê) est une forme de raisonnement logique, philosophique, scientifique consistant soit à démontrer la véracité d’une proposition en prouvant l’absurdité de la proposition complémentaire (ou « contraire »), soit à montrer la fausseté d’une proposition en déduisant logiquement d’elle des conséquences absurdes. (fr) In logic, reductio ad absurdum (Latin for "reduction to absurdity"), also known as argumentum ad absurdum (Latin for "argument to absurdity") or apagogical arguments, is the form of argument that attempts to establish a claim by showing that the opposite scenario would lead to absurdity or contradiction. This argument form traces back to Ancient Greek philosophy and has been used throughout history in both formal mathematical and philosophical reasoning, as well as in debate. (en) 修辞学における帰謬法または背理法（きびゅうほう、はいりほう、羅：Reductio ad absurdum）とは、ある事柄の否定的見解が不条理ないし馬鹿げた結論、あるいは矛盾する結論になることを以て、ある事柄の正しさを主張しようとする論法である。もしくは、起こり得る事実や選択（シナリオ）を列挙した上で、それぞれの結論が不条理や馬鹿げた結論になることを以て、それ以外の残ったものが正しいとする論法とも言い換えられる。修辞学者の佐藤信夫の分類では残余論法（羅：expeditio）の一種に分類される。 例えば * 地球は平らではない。さもなければ、人々は端から転落してしまう。 * 最小の正の有理数は存在しない。存在すると仮定した場合、それは2で除算することによってさらに小さな値が存在する。 最初の例は、前提の否定が私たちの感覚に反した馬鹿げた結論をもたらすことで、前提が正しいことを間接的に主張している。2番目の例は数学的な意味での背理法（帰謬法）であり、前提の否定により論理的な矛盾を生じさせることによって命題の正しさを論証している。 (ja) La dimostrazione per assurdo (per cui si usa anche la locuzione latina reductio ad absurdum), nota anche come ragionamento per assurdo, è un tipo di argomentazione logica nella quale, muovendo dalla negazione della tesi che si intende sostenere e facendone seguire una sequenza di passaggi logico-deduttivi, si giunge a una conclusione incoerente e contraddittoria. Tale risultato, nella logica argomentativa, confermerebbe l'ipotesi iniziale, per mezzo della falsificazione della sua negazione. È una delle principali forme di dimostrazione matematica. (it) Reductio ad absurdum (lat. 'återförande på det orimliga') är en argumentationsform som går ut på att man genom en serie slutledningar givet ett visst antagande kommer fram till en slutsats som är orimlig, uppenbart falsk eller en logisk motsägelse. Den orimliga slutsatsen innebär att det ursprungliga antagandet är falskt, och alltså att man har bevisat motsatsen till det som antogs. Metoden har använts sedan antiken, och är vanlig både inom filosofi och i vardagliga resonemang. I matematiska bevis används principen i indirekt bevisföring. (sv) Reductio ad absurdum (latim para "redução ao absurdo"), é um tipo de argumento lógico no qual alguém assume uma ou mais hipóteses e, a partir destas, deriva uma consequência absurda ou ridícula, e então conclui que a suposição original deve estar errada. O argumento se vale do princípio da não-contradição (uma proposição não pode ser, ao mesmo tempo, verdadeira e falsa) e do princípio do terceiro excluído (uma proposição é verdadeira ou é falsa, não existindo uma terceira possibilidade). (pt) 歸謬法（拉丁語：Reductio ad absurdum）是一種論證方式。首先歸就是順著他的意思，謬就是反駁錯誤的。 歸謬法與反證法相似，差別在於反證法只限於推理出邏輯上矛盾的結果。 (zh) En matemàtica, la demostració per contradicció o per reducció a l'absurd (o en llatí, reductio ad absurdum) és un mètode indirecte. Aquest tipus de prova es fa assumint com a veritat el contrari del que volem provar, i aleshores arribant a una contradicció. En la lògica matemàtica, la prova de reducció a l'absurd es representa com: SiAleshores o bé SiAleshores I és p la proposició que volem provar o desaprovar i S és el conjunt d'axiomes donats com a certs i F la contradicció lògica. (ca) Die Reductio ad absurdum (von lat. für Zurückführung auf das widrig Klingende, Ungereimte, Unpassende, Sinnlose) ist eine Schlussfigur und Beweistechnik in der Logik. Bei der Reductio ad absurdum wird eine Aussage widerlegt, indem gezeigt wird, dass aus ihr ein logischer Widerspruch oder ein Widerspruch zu einer bereits anerkannten These folgt. (de) Reductio ad absurdum, expresión latina que significa literalmente 'reducción al absurdo', es uno de los métodos lógicos de demostración más usado en matemáticas para demostrar la validez (o invalidez) de proposiciones categóricas. Para demostrar la invalidez de una proposición, se supone como punto de partida que la proposición es cierta. Si la derivación final es una contradicción, se concluye que la proposición original es falsa y el argumento es inválido. (es) Доведение до абсурда (лат. reductio ad absurdum), или апагогия («сведе́ние», др.-греч. Εις άτοπον απαγωγή) — логический приём, которым доказывается несостоятельность какого-нибудь мнения таким образом, что или в нём самом, или же в вытекающих из него следствиях обнаруживается противоречие. Схемой доказательства приведением к нелепости называют схему, хорошо известную как схему введения отрицания : Она формализует метод доказательства приведением к нелепости. (ru) Доведення до абсурду (з латини: reductiones ad absurdum) є поширеною формою аргументу, який має на меті показати, що твердження правильне, показавши, що помилковий, неспроможний або абсурдний результат випливає з його заперечення, або, своєю чергою, щоб показати, що твердження помилкове, показавши, що помилковий, неспроможний, або абсурдний результат випливає з його прийняття. Уперше був визнаний та вивчався в класичній грецькій філософії (латинський термін походить від грец. «εις άτοπον απαγωγή» або eis atopon apagoge, «приведення до неможливого», наприклад в «Analytica Priora» Аристотеля). Ця техніка використовувалась протягом усієї історії у формальних математичних і філософських міркуваннях, а також як неформальна дискусія. (uk) |
| rdfs:label | برهان الخلف (ar) Reducció a l'absurd (ca) Reductio ad absurdum (de) Reductio ad absurdum (es) Reductio ad absurdum (eu) Raisonnement par l'absurde (fr) Dimostrazione per assurdo (it) 帰謬法 (修辞学) (ja) Reductio ad absurdum (en) Reductio ad absurdum (pt) Доведение до абсурда (ru) Reductio ad absurdum (sv) Доведення до абсурду (uk) 歸謬法 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Reductio ad absurdum wikidata:Reductio ad absurdum dbpedia-ar:Reductio ad absurdum dbpedia-be:Reductio ad absurdum dbpedia-bg:Reductio ad absurdum http://bs.dbpedia.org/resource/Reductio_ad_absurdum dbpedia-ca:Reductio ad absurdum dbpedia-da:Reductio ad absurdum dbpedia-de:Reductio ad absurdum dbpedia-es:Reductio ad absurdum dbpedia-eu:Reductio ad absurdum dbpedia-fa:Reductio ad absurdum dbpedia-fi:Reductio ad absurdum dbpedia-fr:Reductio ad absurdum dbpedia-hr:Reductio ad absurdum dbpedia-hu:Reductio ad absurdum dbpedia-it:Reductio ad absurdum dbpedia-ja:Reductio ad absurdum dbpedia-la:Reductio ad absurdum http://lt.dbpedia.org/resource/Privedimas_iki_absurdo dbpedia-mk:Reductio ad absurdum dbpedia-nn:Reductio ad absurdum dbpedia-no:Reductio ad absurdum dbpedia-pms:Reductio ad absurdum dbpedia-pt:Reductio ad absurdum dbpedia-ro:Reductio ad absurdum dbpedia-ru:Reductio ad absurdum dbpedia-sh:Reductio ad absurdum dbpedia-simple:Reductio ad absurdum dbpedia-sk:Reductio ad absurdum dbpedia-sr:Reductio ad absurdum dbpedia-sv:Reductio ad absurdum dbpedia-tr:Reductio ad absurdum dbpedia-uk:Reductio ad absurdum dbpedia-vi:Reductio ad absurdum dbpedia-zh:Reductio ad absurdum https://global.dbpedia.org/id/SaAT |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Reductio_ad_absurdum?oldid=1123649857&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/John_Pettie_-_Reductio_Ad_Absurdum.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Reductio_ad_absurdum |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Absurd dbr:RAA |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Reducto_ad_absurdum dbr:Apagogical_argument dbr:Reductio_Ad_Absurdum dbr:Argument_ad_absurdum dbr:Argumentum_ad_absurdum dbr:Assume_by_contradiction dbr:Incoherency_argument dbr:Indirect_argument dbr:Ad_absurdum dbr:Absurd_argument dbr:Reducio_ad_absurdum dbr:Reductio_ab_absurdo dbr:Reductio_ad_Absurdum dbr:Reductio_ad_absurdam dbr:Reductio_ad_absurdem dbr:Reductio_ad_absurdium dbr:Reduction_ad_absurbum dbr:Reduction_ad_absurdum dbr:Reduction_to_absurdity dbr:Road_Runner_Tactic |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Cantor's_theorem dbr:Carnot's_theorem_(thermodynamics) dbr:Prasaṅgika_according_to_Tsongkhapa dbr:Presuppositional_apologetics dbr:Quadrature_of_the_Parabola dbr:Quantum_triviality dbr:Eleatics dbr:Ensemble_interpretation dbr:Epistemological_pluralism dbr:Ontological_argument dbr:The_Age_of_Extremes dbr:Ben_Reilly dbr:Bombe dbr:Algorithm dbr:Appeal_to_ridicule dbr:Appeal_to_the_stone dbr:Argument_from_fallacy dbr:Argument_from_marginal_cases dbr:Argument_from_poor_design dbr:Homunculus dbr:How_Not_to_Be_Wrong dbr:Julian_Herman_Lewis dbr:Bhāviveka dbr:Ridiculous dbr:United_Nations_Convention_on_Contracts_for_the_International_Sale_of_Goods dbr:Validity_(logic) dbr:De_fato dbr:Destructive_dilemma dbr:Index_of_logic_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Individualism dbr:Intuition dbr:Kőnig's_lemma dbr:Posterior_Analytics dbr:Prior_Analytics dbr:List_of_mathematical_logic_topics dbr:List_of_rules_of_inference dbr:Productive_matrix dbr:Nyaya dbr:Poème_sur_le_désastre_de_Lisbonne dbr:Predation_problem dbr:Tawhid dbr:Proving_too_much dbr:What_Is_It_Like_to_Be_a_Bat? dbr:Why_there_is_anything_at_all dbr:1/4_+_1/16_+_1/64_+_1/256_+_⋯ dbr:Copula_(linguistics) dbr:Cowboy_Who? dbr:Material_conditional dbr:Math_Girls dbr:Russell's_teapot dbr:Negation dbr:Quantum_suicide_and_immortality dbr:Christian_head_covering dbr:Ehrenfest_paradox dbr:Elizabeth_Wurtzel dbr:Frege's_propositional_calculus dbr:French_Third_Republic dbr:Frithjof_Bergmann dbr:Frédéric_Bastiat dbr:Gaunilo_of_Marmoutiers dbr:Moral_nihilism dbr:Connexive_logic dbr:Consequentia_mirabilis dbr:Constant_problem dbr:Contraposition dbr:Crocoduck dbr:Reducto_ad_absurdum dbr:Animal_rights dbr:Leo_Strauss dbr:Lizzy_Lind_af_Hageby dbr:Madhyamaka dbr:Should_the_Bible_Be_Banned dbr:Simon_Stevin dbr:Slippery_slope dbr:Zeno_of_Elea dbr:İlker_Başbuğ dbr:Śūnyatā dbr:Functionalism_(philosophy_of_mind) dbr:Henry_Brooke_(writer) dbr:Horologium_Oscillatorium dbr:How_many_angels_can_dance_on_the_head_of_a_pin? dbr:Identity_of_indiscernibles dbr:Paradox_(literature) dbr:Parallel_postulate dbr:Plagiarism dbr:Pocket_set_theory dbr:Stoicism dbr:Panarion dbr:Augustin-Jean_Fresnel dbr:Brouwer–Hilbert_controversy dbr:Buddhist_philosophy dbr:Thought_experiment dbr:Transformation_problem dbr:Turing's_proof dbr:Western_philosophy dbr:Wild_in_the_Streets dbr:Disjunctive_syllogism dbr:Giovanni_Girolamo_Saccheri dbr:Heat_death_paradox dbr:Heisenberg's_microscope dbr:Irrational_number dbr:Law_of_noncontradiction dbr:Logical_extreme dbr:Runge–Gross_theorem dbr:Alain_Aspect dbr:Dale_Peck dbr:Edmund_Burke dbr:Euclid's_theorem dbr:Euclid_of_Megara dbr:Absurd dbr:Balance_of_trade dbr:Barbershop_paradox dbr:Broccoli_mandate dbr:Nihilism dbr:Paris_Peace_Conference_(1919–1920) dbr:Parmenides_(dialogue) dbr:Cayley_table dbr:Christopher_Kasparek dbr:Flying_Spaghetti_Monster dbr:Fofudja dbr:Foundations_of_mathematics dbr:Hippasus dbr:Hippocrates_of_Chios dbr:History_of_logic dbr:Isotta_Nogarola dbr:Kalam_cosmological_argument dbr:Kibyōshi dbr:Knower_paradox dbr:Trivialism dbr:Proof_by_contradiction dbr:Theory_of_constraints dbr:List_of_Latin_phrases_(A) dbr:List_of_Latin_phrases_(R) dbr:List_of_The_Daily_Show_episodes dbr:Method_of_exhaustion dbr:Mathematical_proof dbr:RAA dbr:Reality dbr:Rearrangement_inequality dbr:Reduction dbr:J._J._C._Smart dbr:Jackie_Mason dbr:Je_Tsongkhapa dbr:Tautology_(logic) dbr:Multivac dbr:Archimedes dbr:Absurdity dbr:Against_Method dbr:Chandrakirti dbr:Jerome_Lettvin dbr:Landau_pole dbr:Bite_the_bullet dbr:Svatantrika–Prasaṅgika_distinction dbr:Zeno's_paradoxes dbr:Supertask dbr:Strategy-stealing_argument dbr:Dinkoism dbr:Augustan_drama dbr:Augustan_literature dbr:Augustan_prose dbr:Marc_Bloch dbr:Boltzmann_brain dbr:Book_of_the_Dispute_of_Raymond_the_Christian_and_Omar_the_Saracen dbr:Boomeritis dbr:Bureaucrash dbr:Philosophical_aspects_of_the_abortion_debate dbr:Philosophy_of_mathematics dbr:Pi dbr:Square_root_of_2 dbr:Hugo_Rune dbr:Apagogical_argument dbr:Ibn_al-Haytham dbr:Inconsistent_triad dbr:Indoctrinate_U dbr:Institute_for_Fiscal_Studies dbr:Metaphysics dbr:Minimum_spanning_tree dbr:Buddhapālita dbr:Buddhist_logico-epistemology dbr:Nathan_Salmon dbr:Neo-Calvinism dbr:Orlando:_A_Biography dbr:Radon–Nikodym_theorem dbr:Reductio_Ad_Absurdum dbr:Christian_views_on_alcohol dbr:Reductio_ad_Hitlerum dbr:Modus_tollens dbr:Mūlamadhyamakakārikā dbr:Simulation_hypothesis dbr:New_eugenics dbr:Wild_animal_suffering dbr:Literary_nonsense dbr:Every_Sperm_Is_Sacred dbr:Exception_that_proves_the_rule dbr:Fitch's_paradox_of_knowability dbr:Fitch_notation dbr:Principle_of_explosion dbr:Multiculturalism_in_the_Netherlands dbr:Philosophy_of_happiness dbr:Wagner–Fischer_algorithm dbr:Nonogram dbr:Pessimism dbr:Saccheri_quadrilateral dbr:The_Three_Laws_of_Robotics_in_popular_culture dbr:Tarski's_undefinability_theorem dbr:Outline_of_discrete_mathematics dbr:Outline_of_logic dbr:Proof_by_contrapositive dbr:Rice's_theorem dbr:West_Brit dbr:Women_and_animal_advocacy dbr:Tommy_Westphall dbr:Tafasta_merube_lo_tafasta dbr:Self-contradiction dbr:Argument_ad_absurdum dbr:Argumentum_ad_absurdum dbr:Assume_by_contradiction dbr:Incoherency_argument dbr:Indirect_argument dbr:Ad_absurdum dbr:Absurd_argument dbr:Reducio_ad_absurdum dbr:Reductio_ab_absurdo dbr:Reductio_ad_Absurdum dbr:Reductio_ad_absurdam dbr:Reductio_ad_absurdem dbr:Reductio_ad_absurdium dbr:Reduction_ad_absurbum dbr:Reduction_ad_absurdum dbr:Reduction_to_absurdity dbr:Road_Runner_Tactic |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Reductio_ad_absurdum |
