dbo:abstract |
Una sinagoga (del grec συναγωγή synagoge, que significa "reunió" o "assemblea") és el lloc d'estudi i oració pels jueus. El terme hebreu és בית כנסת Bet Kenésset, "Casa d'Assemblea", o בית התפילה Bet ha-Tefilà, "Casa d'Oració". Usualment hi ha habitacions separades per a l'oració i per a l'estudi. Les habitacions d'estudi són anomenades בית מדרש Bet midraix, "Casa d'Estudi". La pregària en comunitat és una característica important del judaisme. Encara que les oracions es poden dur a terme en qualsevol lloc, els jueus han de pregar tres vegades al dia, i el propòsit de la sinagoga és ser un lloc per exercir-hi aquesta activitat. Les sinagogues (especialment a Nord-amèrica i Europa) tenen un lideratge dual: un lideratge laic presidit per un comitè i un president, electes per tots els membres, i un guia espiritual, un rabí, usualment designat pel lideratge laic. Els rabins no són essencials, de fet, moltes sinagogues no en tenen. Es pot fer un ofici religiós si hi ha un minyan, és a dir un mínim de deu jueus adults (que han fet el Bar mitsvà). Per aquesta raó, i ja que la sinagoga és un lloc principalment d'estudi i oració, no es pot definir exclusivament com a "lloc de culte", sinó com a "lloc de reunió". A més, per al judaisme, l'adoració de Déu involucra les activitats diàries dels homes, i les pregàries també s'han de fer individualment. En obediència al segon dels deu manaments de l'Èxode, a les sinagogues no hi ha cap imatge per representar-hi Déu. (ca) Synagoga (z řeckého συναγωγη, synagógé, „shromáždění“; hebrejsky בית כנסת, bejt kneset, „dům shromáždění“ nebo בית תפילה, bejt tfila, „dům modlitby“), je židovská modlitebna, sloužící kromě místa pro bohoslužebná setkání i jako místo společenských setkání nebo náboženského studia. V jidiš se synagoga nazývá שול „šul“ (škola), v ladino „esnoga“. Komplex synagogy dnes často zahrnuje další zařízení, sloužící židovské obci. Součástí synagogy někdy bývá i byt rabína nebo šámese (z jidiš: „sluha“, správce objektu). Někdy modlitební místnosti plní i funkci studovny (jedná se především o tzv. „zimní modlitebny“, které byly v Evropě stavěny uvnitř domů nebo v rámci synagogy, ale na menším prostoru, aby se usnadnilo vytápění v zimních měsících), v hlavním sále se konají bohoslužby. (cs) كنيس (בית כנסת بيت كنيست بالعبرية) أو صلاة أو بيعة أي بيت الاجتماع جمعه «كُنس» هو معبد أتباع الديانة اليهودية نظير للمسجد لدى المسلمين والكنيسة لدى المسيحيين. (ar) Eine Synagoge (von altgriechisch συναγωγή synagōgē, „Versammlung“) ist ein Gebäude, das der Versammlung, dem gemeinsamen Gottesdienst und oft auch als Lehrhaus einer jüdischen Gemeinde dient. Sie ist die wichtigste Institution im Judentum und hat den gemeinschaftlichen Gottesdienst des Christentums und des Islams maßgeblich beeinflusst. In welchen Fällen in antiken Schriften συναγωγή (synagōgē) ein Gebäude zur Versammlung und zur Verrichtung religiöser Handlungen bezeichnet, und welcher Art diese waren, ist in der Forschung ebenso umstritten wie die Zeit der Entstehung der ersten Synagogen. Archäologische und schriftliche Zeugnisse machen die Existenz von Synagogengebäuden zur Zeit des Zweiten Tempels (etwa 500 Jahre vor unserer Zeitrechnung), sowohl im Land Israel wie auch in der Jüdischen Diaspora jedoch wahrscheinlich. (de) Συναγωγή (εβραϊκά: בית כנסת bet kenesset ή בית תפילה bet tefila, γίντις: שול shul, λαντίνο: אסנוגה esnoga ή קהל kahal) είναι ο τόπος λατρείας της Ιουδαϊκής θρησκείας. Ο όρος συναγωγή προέρχεται από το ρήμα συνάγω και σημαίνει «τόπος συγκέντρωσης». Ο αντίστοιχος εβραϊκός όρος μπέιτ κνεσέτ σημαίνει «οίκος συνέλευσης». Μια τυπική συναγωγή αποτελείται από ένα μεγάλο χώρο προσευχής και μικρότερα δωμάτια μελέτης. Συνήθως περιλαμβάνει και χώρο κοινωνικών συναθροίσεων, καθώς και γραφεία. Στις Ορθόδοξες συναγωγές επιτρέπεται στον κύριο χώρο να εισέρχονται μόνο άντρες. Γυναίκες εισέρχονται μόνο για την τελετή του γάμου, τον υπόλοιπο καιρό συμπροσεύχονται από γειτονικά δωμάτια. Στις προοδευτικές ή μεταρρυθμισμένες (ρεφορμιστικές) ιουδαϊκές κοινότητες επιτρέπεται η είσοδος και στις γυναίκες. (el) Sinagogo estas la preĝejo de la kredantaj judoj, kelkfoje eĉ nur ĉambro. Laŭ Francisko Azorín sinagogo estas Tipa hebrea templo. Li indikas etimologion el la greka sinagoge, el sinago (kuniĝi) kaj de tie la latina synagoga. (eo) Sinagoga (en griego antiguo, Συναγωγή, pron. Synagôgê, lugar de reunión; en hebreo, בית כנסת, pron. Beit Knesset, casa de la Asamblea) es el nombre del lugar de culto del judaísmo.1 Por extensión designa, también al judaísmo en su conjunto; de la misma forma en que «Iglesia» representa al cristianismo. Algo importante a decir, es que la palabra Synagôgê es la misma que en la biblia, en el Nuevo Testamento, se traduce como iglesia; esta palabra en hebreo también sale en el Antiguo Testamento, la cual se traduce como Congregación/Asamblea. Se trata de un sitio de oración y estudio, pero también de reunión, diálogo e interpretación de la Torah, de ahí su nombre hebreo: 'Casa de la Asamblea'. Aunque se poseen pocos datos acerca del origen de las primeras sinagogas, posiblemente ellas se remonten a tiempos posteriores a la división de los dos reinos hebreos (Judá e Israel, 930 a. C.), o pueden haber tenido su origen luego de la destrucción del primer Templo de Jerusalén (587 a. C.) y durante el cautiverio judío en Babilonia (586-537 a. C.). El número de sinagogas creció al establecerse la lectura pública de la Torá. En el año 70, en el momento de ser sitiada y destruida por las legiones de Tito, Jerusalén contaba con unas 400 sinagogas. En sus comienzos, no siempre se trataba de edificios construidos específicamente para el culto; cualquier local podía hacer las veces de lugar de reunión, pero con el tiempo se utilizaron grandes edificios destinados expresamente a ser sinagogas. Estas sinagogas antiguas estaban administradas por un notable o un consejo de tres notables. La explicación del texto sagrado se reservaba a un rabino o algún fiel versado en el conocimiento de la ley mosaica (es decir, transmitida por Moisés). Generalmente las sinagogas están orientadas hacia Jerusalén. Al fondo se halla un armario o tabernáculo, el arca sagrada (Hejal en la tradición sefardí o Arón HaKodesh en la tradición asquenazí), que contiene los rollos de la ley (Torá). Yo (Dios) debo ser santificado entre los israelitas Ante el tabernáculo pende una lamparilla que arde constantemente en recuerdo de la luz perpetua (Ner Tamid) que brillaba en el sagrado Templo de Jerusalén. Un candelabro, por lo general de siete lámparas en línea, evoca el célebre candelabro, la Menorá del Templo. Una mesa de pupitre, colocada sobre una plataforma llamada Tebah en la tradición sefardí (Bimah en la tradición asquenazí), hace las veces de altar; sobre ella se lee la santa Torá. En las sinagogas sefardíes, es allí donde se detiene el oficiante. En las sinagogas asquenazíes, el oficiante se coloca detrás de un atril llamado popularmente "Amud", situado a un lado del arca sagrada o bien frente a ella. (es) Sinagoga (antzinako grezieraz συναγωγή, synagogē, hebreeraz בית כנסת, beit knesset, "biltzar etxea") juduen erlijio gurtzarako eraikina da. Gehienetan otoitzerako areto zabal bat eta ikasketetarako gela txikiago batzuk izaten dituzte, baita batzuetan bulego eta bilera gela batzuk ere. Euskal Herrian gaur egun dagoen sinagoga bakarra Baionakoa da. Europa osoko singogarik zaharrena Praga hiriko Sinagoga Zahar-Berria da. Sinagoga noiz sortu zen zehatz ezin jakin bada ere, batzuen ustez, , Babilonian sortu zen, eta beste batzuen ustez mende horretan bertan, Jerusalemen, hango tenplua suntsitu zenean. Antzina, Jerusalemgo tenpluaren garaian sinagoga sakrifizioak egiteko lekua besterik ez zen, baina K. o. 70. urteaz geroztik erritua aldatu eta liturgia berri bat sortu zen: hasieran Biblia eta irakurri eta azaltzea, gero fedea aldarrikatzea eta azkenean otoitz egitea. Sinagoga otoitzerako lekua izateaz gainera, biltoki, ikastetxe eta kultura areto ere bada. Jerusalemerantz begira egoten da; atzealdean tabernakulua du eta Tora edo Legearen paper sortak gordetzen dituen kutxa santua. Tabernakuluaren aurrean badu argi bat, Jerusalemgo Tenpluko argiaren oroitzapenetan beti piztua egoten dena, zazpi besoko argimutil bat eta aldare moduko irakurmahai bat. Giza irudiak debekatuak daude sinagogan. Sinagogaren historiak bat egiten du juduen historiarekin eta auzo juduen erdian kokatu izan da beti. Erdi Aroko sinagoga gutxi gorde dira Europan: Toledokoa eta Kordobakoa, Wormekoa (Alemania), Sopronekoa (Hungaria) eta Pragakoa. XIX. mendean berpizkunde bat izan zen Europan, sinagoga asko eraiki ziren, batzuetan diru publikoaren laguntzaz. XX. mendean gauza bera gertatu zen Amerikan, hara joandako juduen eraginez. Nazien etsesaldiak Europako erdialdeko sinagoga asko suntsitu zituen. (eu) Sinagoge atau Kanisah (bahasa Ibrani: בית כנסת “Beit Knesset”, bahasa Inggris: Synagogue) adalah nama tempat beribadah orang Yahudi. Di dalam bahasa aslinya (bahasa Yunani: συναγωγή, synagogē atau sunagogē, berarti "perkumpulan"; bahasa Prancis/bahasa Inggris: synagogue) terdiri dari kata Yunani συν (syn, = bersama), dan αγωγή agogé, belajar atau pendidikan, sinagoge memiliki arti "belajar bersama" selain berkumpul bersama. Kata tersebut merupakan terjemahan dari kata Ibrani, eda, yang berarti jemaah, sehingga pengertian sinagoge yang sebenarnya bukanlah suatu tempat atau gedung tertentu melainkan persekutuan. Sinagoge, bersama gerakan yudaisme rabinik, memiliki peran penting dalam membentuk pola keagamaan Yahudi hingga kini, khususnya setelah Bait Suci yang menjadi pusat peribadah umat Yahudi hancur pada tahun 70 M. Selain itu, sinagoge juga diduga membawa pengaruh besar terhadap pola ibadah umat Kristen dan Islam melalui penggunaan gereja dan masjid. (in) A synagogue, sometimes referred to as shul, and interchangeably used with the word temple, is a Jewish house of worship. Synagogues have a place for prayer (the main sanctuary and sometimes smaller chapels), where Jews attend religious Services or special ceremonies (including Weddings, Bar Mitzvahs or Bat Mitzvahs, Confirmations, choir performances, or even children's plays), have rooms for study, social hall(s), administrative and charitable offices, classrooms for religious school and Hebrew school, sometimes Jewish preschools, and often have many places to sit and congregate; display commemorative, historic, or modern artwork throughout; and sometimes have items of some Jewish historical significance or history about the Synagogue itself, on display. Synagogues are consecrated spaces used for the purpose of Jewish prayer, study, assembly, and reading of the Torah (read in its entirety once a year in weekly Torah portions during religious Services). However, a Synagogue is not always necessary for Jewish worship, due to adaptations during times of Jewish persecution in countries and regions that banned Judaism, frequently destroying and/or reappropriating Synagogues into Churches or even government buildings. Halakha (Jewish "law," or Mitzvot, from the Mishnah -- the "Oral Torah") state that communal Jewish worship can be carried out wherever a minyan (a group of at least 10 Jewish adults) is assembled. Worship can also happen alone or with fewer than 10 people, but there are certain prayers that are considered by halakha as solely communal, and these can therefore be recited only by a minyan, depending on sect of Judaism. In terms of its specific ritual and liturgical functions, the Synagogue does not replace the symbol of the long-destroyed Temple in Jerusalem (1st or 2nd Temple). (en) Une synagogue (du grec Συναγωγή / Sunagôgê, « assemblée » adapté de l'hébreu בית כנסת (Beit Knesset), « maison de l'assemblée ») est un lieu de culte juif. L'origine de la synagogue, c'est-à-dire d'un lieu de rassemblement des fidèles dissociés de l'ancien rituel de l'autel du Temple, remonte peut-être aux prophètes et à leurs disciples ; originellement elle ne possède pas un caractère sacré, mais l'acquiert au fil du temps. La synagogue en tant qu'institution caractéristique du judaïsme naquit avec l'œuvre d'Esdras. Elle y a depuis pris une telle importance que « la Synagogue » en vient à désigner figurativement le système du judaïsme, par opposition à « l'Église ». Les synagogues possèdent habituellement un sanctuaire, c'est-à-dire un grand hall de prière, dans lequel sont contenus les Livres de la Torah. Elles peuvent aussi comporter une salle pour les événements communautaires. Cependant, elles contiennent surtout des petites pièces réservées à l'étude, voire un Beit midrash (« maison d'étude ») : c'est que, bien qu'initialement destinée au culte, la synagogue devient au cours de l'histoire juive le lieu du Talmud Torah, c'est-à-dire l'enseignement de la tradition et de la langue hébraïque, que ce soit pour les enfants ou les adultes. La prépondérance de ce rôle est telle que Philon d'Alexandrie, puis les Juifs de Venise et ceux des pays ashkénazes parlant le yiddish désignaient les synagogues du nom de « didaskaleia », « scuola » ou « שול » (shoul, cf. all. Schule), c'est-à-dire « école ». Ce nom est toujours utilisé pour désigner les synagogues de manière informelle, surtout dans les milieux ashkénazes. Philon d'Alexandrie et le Nouveau Testament utilisent aussi le terme proseuque du grec ancien προσευχή prière puis lieu de prière. (fr) 시나고그(히브리어: בית כנסת 베트 크네세트, 이디시어: שול 슐, 라디노어: אסנוגה 에스노가, 영어: synagogue 시너고그[*]) 또는 유대교 회당( - 會堂)은 유대교의 사원이다. 모임을 뜻하는 고대 그리스어 '쉬나고게(συναγωγή, synagogē)'에서 유래한다. 히브리어로 '베트 크네세트'라고 불리며 시나고그 대신 예배의 집을 뜻하는 '베트 테필라(히브리어: בית תפילה)'라는 단어가 사용되기도 한다. 제1차 유대독립전쟁 때 예루살렘 성전이 무너지고 나서, 흩어진 유대교 모임의 지역적 중심이 되었다. 이전에는 야훼 하느님에 대한 제의가 행해진던 예루살렘 성전이 종교적 구심점이었지만, 성전이 로마군대에 의해 소멸되면서 유대교 회당이 그 위치를 대신하게 된 것이다. 시나고그의 외모는 건물이 위치되어있는 나라의 문화에 따라 다르다. 전통식으로 지어진 시나고그는 출애굽기당시 사막을 헤매던 유대인들이 만든 이동 신전의 모습을 본따서 지어졌지만 1800년대쯤 독일에서 보수적인 정통파 유대교에 비해, 상대적으로 진보적인 개혁파 유대교 운동이 시작되면서 나라의 문화와 유대교 문화가 절충된 형태를 띠기 시작했다. 최초 개혁파 유대교 시나고그는 1811년 함부르크에서 열렸다. 예배를 위해 오르간을 설치하고 비마를 앞으로 옮기는 등, 전통적 시나고그보다 교회와 더 흡사했으며, 남녀가 같이 하느님을 예배하는 등 상대적으로 진보적인 모습을 보였다. (ko) Synagoga, bożnica, bóżnica, szul (z stgr. συναγωγή synagoge – zgromadzenie, miejsce zebrań) – żydowski dom modlitwy; w judaizmie miejsce modlitw i zgromadzeń religijnych, również miejsce zebrań społecznych gminy żydowskiej. (pl) シナゴーグ(ヘブライ語: בית כנסת、イディッシュ語: שול、英: synagogue、独: Synagoge、蘭: synagoge、ハンガリー語: zsinagóga)は、ユダヤ教の会堂のことである。ギリシャ語のシュナゴゲー(集会所)に由来する。 聖書には「」の名で登場し、ユダヤ教会と俗称されることもある。 キリスト教の教会の前身であるが、役割はやや異なる。 (ja) Una sinagoga (dal greco συναγωγή, "adunanza", dal verbo συνάγω, "radunare") è il termine che definisce il luogo di culto della religione ebraica; la parola stessa è la traduzione del termine ebraico בית כנסת (bet knesset, appunto "casa dell'assemblea"). In lingua yiddish il termine è šul (שול), il quale corrisponde all'usanza ebraico-italiana di riferire alla sinagoga come "scola", dal quale, ad esempio, la nel vecchio ghetto di Roma. (it) Een synagoge (Oudgrieks: συναγωγή voor huis van samenkomst; Hebreeuws: בית כנסת', Beit Knesset of Beis Knesses) is in het jodendom een gebeds- en gemeenschapshuis, waar religieuze bijeenkomsten plaatsvinden. Een andere naam voor synagoge, die vooral door Asjkenazische Joden wordt gebruikt, is sjoel, ook wel geschreven als shul (Jiddisch). De synagoge is dan ook niet alleen een plaats voor gebed, maar ook een plaats om te lezen en onderwijzen uit de Thora. Charedische synagoges worden ook als studiezaal en bibliotheek gebruikt. Een synagoge die ook specifiek voor dit doel bestemd is, heet ook wel een beet midrasj. De Portugese joden gebruiken de term esnoga, of het in Nederland verbasterde snoge. Sommige liberale joden in Noord-Amerika noemen de synagoge ook tempel. Het belangrijkste voorwerp in de synagoge is de Thorarol die wordt opgeborgen in de "ark", een heilige ruimte in de synagoge. De Thora wordt gelezen vanaf een platform, de bima. Daarnaast is er in de synagoge een kandelaar aanwezig: de chanoekia voor het Chanoekafeest. Voor gebruik bij de hoge feestdagen is er een sjofar. (nl) Sinagoga ou esnoga (do grego antigo συναγωγή, transl. synagoguē: 'assembleia', 'reunião') é o templo religioso da religião judaica. Tem como objeto central a Arca da Torá. Os serviços religiosos da sinagoga são realizados todos os dias, desde que se forme um quórum, sendo que algumas vezes o culto envolve leituras da Torá, cujos rolos são retirados da Arca (heikhal) e transportados até o púlpito (Tebá). (pt) En synagoga är en judisk samlingslokal avsedd för tillbedjan och religiösa studier. Synagogor har byggts i alla möjliga stilar och storlekar. På traditionella synagogor ses ofta just tolv fönster, som skall symbolisera de tolv judiska stammarna. En synagoga är inte på något sätt en nödvändighet för en judisk gudstjänst, som kan hållas nästan varsomhelst, givet att en minjan - 10 vuxna judar (judiska män i ortodoxa församlingar) - finns närvarande. Varje synagoga har en Bimah (läspulpet) och ett , ett skåp där Torah-rullarna förvaras. En synagoga är alltid byggd så att Aron Hakodesh står åt öster, mot Jerusalem. I ortodoxa synagogor finns också en Mechitza, en avskiljare som skiljer kvinnor och män åt under gudstjänsten. Den viktigaste skillnaden mellan ortodoxa synagogor och konservativa (samt reformsynagogor) är att i ortodoxa synagogor sitter männen och kvinnorna åtskilda när de ber, men i övriga synagogor sitter de tillsammans. I de förstnämnda sitter kvinnorna ibland bakom en skärm och ibland på en läktare. (sv) Синаго́га (от греч. συναγωγή [synaɡɔːɡɛ̌ː] — «собрание»; ивр. בֵּית כְּנֶסֶת [bet ˈknesːet] — «дом собрания»; идиш שול [ʃuːl] — «школа»), после разрушения иерусалимского Храма, — основной институт еврейской религии; помещение, служащее местом общественного богослужения и центром религиозной жизни общины. Синагога не только оказала решающее влияние на формирование иудаизма. Традиция придаёт синагоге огромное значение в еврейской жизни. В Талмуде считается, что она уступает по святости только Храму, и называется микдаш меат (מקדש מעט — «малое святилище»), как сказано: …хотя Я и удалил их к народам и хотя рассеял их по землям, но Я буду для них некоторым святилищем в тех землях, куда пошли они. — Иез. 11:16 (ru) 猶太會堂,或稱猶太教堂(英語:Synagogue),一般由一个主要的祈祷房间和另外几个比较小的研究和学习犹太教的经典《希伯来经》的房间组成。 许多教徒聚集在一起祈祷是犹太教的特点,理论上可以在除了不清洁的地方以外的任何地方祈祷,但根据犹太教律法,成年男人一天必须由10人以上聚集在一起祈祷三次,犹太會堂最早就是为了这个目的设立的。 犹太會堂不仅为了祈祷,还用于公共活动、成人和学龄儿童的教育等。依地语称犹太會堂为shul,就是从德语“学校”一词衍生出来的。 一般犹太會堂有两位领导,一位是大家公选出来维持會堂事务的主席,另一位是由主席选定的负责宗教事务的“拉比”(相当于西方的神父)。但有的會堂没有拉比,正因猶太會堂的主要功能是讓猶太人聚會的地方。 传统的猶太人(必須信奉猶太教才是猶太人,所以不存在猶太基督徒及猶太穆斯林)每天早晨、下午、傍晚要祈祷三次,在安息日和其他犹太教节日还要举行大型集体祈祷,根据不同的祈祷人分散在不同的房间,如儿童在一起,少年在一起,同一家庭在一起等,但现代比较开明的犹太會堂也改革为每星期只祈祷一次或两次。 许多犹太人并不去會堂,只是陪同几个固定的同伴在一个固定的房间内祈祷,也有在繁忙的商业公司工作的人自己祈祷。 (zh) Синаго́га (від грец. συναγωγή — зібрання, спільнота; івр. בית כנסת — бейт кнесет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення, де юдеї вивчають Святе Письмо моляться Богові. На відміну від православної церкви, синагога не є храмом, а лише приміщенням для громадської молитви. Також громада віруючих юдеїв, які поклоняються в одній синагозі та формують собою спільноту. Зазвичай являє собою споруду характерної архітектури. Щоправда, за юдейськими релігійними правилами, синагогою може бути будь-яке приміщення, яке було освячене за спеціальним обрядом. Згідно з Талмудом, споруда синагоги повинна розміщуватись у центрі єврейського поселення, як правило, на підвищенні і бути домінантою всієї прилеглої території. Традиція надає синагозі величезне значення в єврейському житті. Талмуд вважає, що вона поступається за святістю тільки Єрусалимському Храму, і називає її мікдаш меат — «мала святиня», як сказано: (uk) |
rdfs:comment |
كنيس (בית כנסת بيت كنيست بالعبرية) أو صلاة أو بيعة أي بيت الاجتماع جمعه «كُنس» هو معبد أتباع الديانة اليهودية نظير للمسجد لدى المسلمين والكنيسة لدى المسيحيين. (ar) Sinagogo estas la preĝejo de la kredantaj judoj, kelkfoje eĉ nur ĉambro. Laŭ Francisko Azorín sinagogo estas Tipa hebrea templo. Li indikas etimologion el la greka sinagoge, el sinago (kuniĝi) kaj de tie la latina synagoga. (eo) Synagoga, bożnica, bóżnica, szul (z stgr. συναγωγή synagoge – zgromadzenie, miejsce zebrań) – żydowski dom modlitwy; w judaizmie miejsce modlitw i zgromadzeń religijnych, również miejsce zebrań społecznych gminy żydowskiej. (pl) シナゴーグ(ヘブライ語: בית כנסת、イディッシュ語: שול、英: synagogue、独: Synagoge、蘭: synagoge、ハンガリー語: zsinagóga)は、ユダヤ教の会堂のことである。ギリシャ語のシュナゴゲー(集会所)に由来する。 聖書には「」の名で登場し、ユダヤ教会と俗称されることもある。 キリスト教の教会の前身であるが、役割はやや異なる。 (ja) Una sinagoga (dal greco συναγωγή, "adunanza", dal verbo συνάγω, "radunare") è il termine che definisce il luogo di culto della religione ebraica; la parola stessa è la traduzione del termine ebraico בית כנסת (bet knesset, appunto "casa dell'assemblea"). In lingua yiddish il termine è šul (שול), il quale corrisponde all'usanza ebraico-italiana di riferire alla sinagoga come "scola", dal quale, ad esempio, la nel vecchio ghetto di Roma. (it) Sinagoga ou esnoga (do grego antigo συναγωγή, transl. synagoguē: 'assembleia', 'reunião') é o templo religioso da religião judaica. Tem como objeto central a Arca da Torá. Os serviços religiosos da sinagoga são realizados todos os dias, desde que se forme um quórum, sendo que algumas vezes o culto envolve leituras da Torá, cujos rolos são retirados da Arca (heikhal) e transportados até o púlpito (Tebá). (pt) 猶太會堂,或稱猶太教堂(英語:Synagogue),一般由一个主要的祈祷房间和另外几个比较小的研究和学习犹太教的经典《希伯来经》的房间组成。 许多教徒聚集在一起祈祷是犹太教的特点,理论上可以在除了不清洁的地方以外的任何地方祈祷,但根据犹太教律法,成年男人一天必须由10人以上聚集在一起祈祷三次,犹太會堂最早就是为了这个目的设立的。 犹太會堂不仅为了祈祷,还用于公共活动、成人和学龄儿童的教育等。依地语称犹太會堂为shul,就是从德语“学校”一词衍生出来的。 一般犹太會堂有两位领导,一位是大家公选出来维持會堂事务的主席,另一位是由主席选定的负责宗教事务的“拉比”(相当于西方的神父)。但有的會堂没有拉比,正因猶太會堂的主要功能是讓猶太人聚會的地方。 传统的猶太人(必須信奉猶太教才是猶太人,所以不存在猶太基督徒及猶太穆斯林)每天早晨、下午、傍晚要祈祷三次,在安息日和其他犹太教节日还要举行大型集体祈祷,根据不同的祈祷人分散在不同的房间,如儿童在一起,少年在一起,同一家庭在一起等,但现代比较开明的犹太會堂也改革为每星期只祈祷一次或两次。 许多犹太人并不去會堂,只是陪同几个固定的同伴在一个固定的房间内祈祷,也有在繁忙的商业公司工作的人自己祈祷。 (zh) Una sinagoga (del grec συναγωγή synagoge, que significa "reunió" o "assemblea") és el lloc d'estudi i oració pels jueus. El terme hebreu és בית כנסת Bet Kenésset, "Casa d'Assemblea", o בית התפילה Bet ha-Tefilà, "Casa d'Oració". Les sinagogues (especialment a Nord-amèrica i Europa) tenen un lideratge dual: un lideratge laic presidit per un comitè i un president, electes per tots els membres, i un guia espiritual, un rabí, usualment designat pel lideratge laic. En obediència al segon dels deu manaments de l'Èxode, a les sinagogues no hi ha cap imatge per representar-hi Déu. (ca) Synagoga (z řeckého συναγωγη, synagógé, „shromáždění“; hebrejsky בית כנסת, bejt kneset, „dům shromáždění“ nebo בית תפילה, bejt tfila, „dům modlitby“), je židovská modlitebna, sloužící kromě místa pro bohoslužebná setkání i jako místo společenských setkání nebo náboženského studia. V jidiš se synagoga nazývá שול „šul“ (škola), v ladino „esnoga“. (cs) Συναγωγή (εβραϊκά: בית כנסת bet kenesset ή בית תפילה bet tefila, γίντις: שול shul, λαντίνο: אסנוגה esnoga ή קהל kahal) είναι ο τόπος λατρείας της Ιουδαϊκής θρησκείας. Ο όρος συναγωγή προέρχεται από το ρήμα συνάγω και σημαίνει «τόπος συγκέντρωσης». Ο αντίστοιχος εβραϊκός όρος μπέιτ κνεσέτ σημαίνει «οίκος συνέλευσης». Μια τυπική συναγωγή αποτελείται από ένα μεγάλο χώρο προσευχής και μικρότερα δωμάτια μελέτης. Συνήθως περιλαμβάνει και χώρο κοινωνικών συναθροίσεων, καθώς και γραφεία. (el) Eine Synagoge (von altgriechisch συναγωγή synagōgē, „Versammlung“) ist ein Gebäude, das der Versammlung, dem gemeinsamen Gottesdienst und oft auch als Lehrhaus einer jüdischen Gemeinde dient. Sie ist die wichtigste Institution im Judentum und hat den gemeinschaftlichen Gottesdienst des Christentums und des Islams maßgeblich beeinflusst. (de) Sinagoga (antzinako grezieraz συναγωγή, synagogē, hebreeraz בית כנסת, beit knesset, "biltzar etxea") juduen erlijio gurtzarako eraikina da. Gehienetan otoitzerako areto zabal bat eta ikasketetarako gela txikiago batzuk izaten dituzte, baita batzuetan bulego eta bilera gela batzuk ere. Euskal Herrian gaur egun dagoen sinagoga bakarra Baionakoa da. Europa osoko singogarik zaharrena Praga hiriko Sinagoga Zahar-Berria da. (eu) Sinagoga (en griego antiguo, Συναγωγή, pron. Synagôgê, lugar de reunión; en hebreo, בית כנסת, pron. Beit Knesset, casa de la Asamblea) es el nombre del lugar de culto del judaísmo.1 Por extensión designa, también al judaísmo en su conjunto; de la misma forma en que «Iglesia» representa al cristianismo. Algo importante a decir, es que la palabra Synagôgê es la misma que en la biblia, en el Nuevo Testamento, se traduce como iglesia; esta palabra en hebreo también sale en el Antiguo Testamento, la cual se traduce como Congregación/Asamblea. Yo (Dios) debo ser santificado entre los israelitas (es) Une synagogue (du grec Συναγωγή / Sunagôgê, « assemblée » adapté de l'hébreu בית כנסת (Beit Knesset), « maison de l'assemblée ») est un lieu de culte juif. L'origine de la synagogue, c'est-à-dire d'un lieu de rassemblement des fidèles dissociés de l'ancien rituel de l'autel du Temple, remonte peut-être aux prophètes et à leurs disciples ; originellement elle ne possède pas un caractère sacré, mais l'acquiert au fil du temps. La synagogue en tant qu'institution caractéristique du judaïsme naquit avec l'œuvre d'Esdras. Elle y a depuis pris une telle importance que « la Synagogue » en vient à désigner figurativement le système du judaïsme, par opposition à « l'Église ». (fr) Sinagoge atau Kanisah (bahasa Ibrani: בית כנסת “Beit Knesset”, bahasa Inggris: Synagogue) adalah nama tempat beribadah orang Yahudi. Di dalam bahasa aslinya (bahasa Yunani: συναγωγή, synagogē atau sunagogē, berarti "perkumpulan"; bahasa Prancis/bahasa Inggris: synagogue) terdiri dari kata Yunani συν (syn, = bersama), dan αγωγή agogé, belajar atau pendidikan, sinagoge memiliki arti "belajar bersama" selain berkumpul bersama. Kata tersebut merupakan terjemahan dari kata Ibrani, eda, yang berarti jemaah, sehingga pengertian sinagoge yang sebenarnya bukanlah suatu tempat atau gedung tertentu melainkan persekutuan. Sinagoge, bersama gerakan yudaisme rabinik, memiliki peran penting dalam membentuk pola keagamaan Yahudi hingga kini, khususnya setelah Bait Suci yang menjadi pusat peribadah umat Y (in) A synagogue, sometimes referred to as shul, and interchangeably used with the word temple, is a Jewish house of worship. Synagogues have a place for prayer (the main sanctuary and sometimes smaller chapels), where Jews attend religious Services or special ceremonies (including Weddings, Bar Mitzvahs or Bat Mitzvahs, Confirmations, choir performances, or even children's plays), have rooms for study, social hall(s), administrative and charitable offices, classrooms for religious school and Hebrew school, sometimes Jewish preschools, and often have many places to sit and congregate; display commemorative, historic, or modern artwork throughout; and sometimes have items of some Jewish historical significance or history about the Synagogue itself, on display. (en) 시나고그(히브리어: בית כנסת 베트 크네세트, 이디시어: שול 슐, 라디노어: אסנוגה 에스노가, 영어: synagogue 시너고그[*]) 또는 유대교 회당( - 會堂)은 유대교의 사원이다. 모임을 뜻하는 고대 그리스어 '쉬나고게(συναγωγή, synagogē)'에서 유래한다. 히브리어로 '베트 크네세트'라고 불리며 시나고그 대신 예배의 집을 뜻하는 '베트 테필라(히브리어: בית תפילה)'라는 단어가 사용되기도 한다. 제1차 유대독립전쟁 때 예루살렘 성전이 무너지고 나서, 흩어진 유대교 모임의 지역적 중심이 되었다. 이전에는 야훼 하느님에 대한 제의가 행해진던 예루살렘 성전이 종교적 구심점이었지만, 성전이 로마군대에 의해 소멸되면서 유대교 회당이 그 위치를 대신하게 된 것이다. (ko) Een synagoge (Oudgrieks: συναγωγή voor huis van samenkomst; Hebreeuws: בית כנסת', Beit Knesset of Beis Knesses) is in het jodendom een gebeds- en gemeenschapshuis, waar religieuze bijeenkomsten plaatsvinden. Een andere naam voor synagoge, die vooral door Asjkenazische Joden wordt gebruikt, is sjoel, ook wel geschreven als shul (Jiddisch). De synagoge is dan ook niet alleen een plaats voor gebed, maar ook een plaats om te lezen en onderwijzen uit de Thora. Charedische synagoges worden ook als studiezaal en bibliotheek gebruikt. Een synagoge die ook specifiek voor dit doel bestemd is, heet ook wel een beet midrasj. De Portugese joden gebruiken de term esnoga, of het in Nederland verbasterde snoge. Sommige liberale joden in Noord-Amerika noemen de synagoge ook tempel. (nl) Синаго́га (от греч. συναγωγή [synaɡɔːɡɛ̌ː] — «собрание»; ивр. בֵּית כְּנֶסֶת [bet ˈknesːet] — «дом собрания»; идиш שול [ʃuːl] — «школа»), после разрушения иерусалимского Храма, — основной институт еврейской религии; помещение, служащее местом общественного богослужения и центром религиозной жизни общины. Синагога не только оказала решающее влияние на формирование иудаизма. Традиция придаёт синагоге огромное значение в еврейской жизни. В Талмуде считается, что она уступает по святости только Храму, и называется микдаш меат (מקדש מעט — «малое святилище»), как сказано: — Иез. 11:16 (ru) En synagoga är en judisk samlingslokal avsedd för tillbedjan och religiösa studier. Synagogor har byggts i alla möjliga stilar och storlekar. På traditionella synagogor ses ofta just tolv fönster, som skall symbolisera de tolv judiska stammarna. En synagoga är inte på något sätt en nödvändighet för en judisk gudstjänst, som kan hållas nästan varsomhelst, givet att en minjan - 10 vuxna judar (judiska män i ortodoxa församlingar) - finns närvarande. (sv) Синаго́га (від грец. συναγωγή — зібрання, спільнота; івр. בית כנסת — бейт кнесет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення, де юдеї вивчають Святе Письмо моляться Богові. На відміну від православної церкви, синагога не є храмом, а лише приміщенням для громадської молитви. Також громада віруючих юдеїв, які поклоняються в одній синагозі та формують собою спільноту. Зазвичай являє собою споруду характерної архітектури. Щоправда, за юдейськими релігійними правилами, синагогою може бути будь-яке приміщення, яке було освячене за спеціальним обрядом. (uk) |