Sikh Empire (original) (raw)

dbo:abstract

L'Estat Sikh de Lahore o Imperi Sikh fou un estat sobirà del subcontinent indi entre 1799 i 1849. Durant l'imperi mogol a l'Índia (1556-1707), diversos gurus sikh van ser assassinats pels mogols per oposar-se a la persecució de comunitats religioses minoritàries, i els sikh es van militaritzar i , La família reial la va fundar el sardar Budh Singh, mort el 1716, al que va succeir el seu fill Naudh Singh mort el 1752. El seu successor fou el fill Charat Singh, sota el qual el poder dels diferents exèrcits sikhs (Sikh Khalsa) es va incrementar de manera notable per l'absència de contrapoders importants; va morir el 1774, deixant diversos fills entre els quals Mahan Singh, mort el 1792 i pare de Ranjit Singh. Aquest va estendre els territoris que el seu misl (banda) controlava i va aconseguir el nomenament com a governador de Lahore de l'emir de l'Afganistan el 7 d'abril de 1799 quan només tenia 19 anys. Fou coronat com a cap de la confederació de misls sikhs el 12 d'abril de 1801 i encara que per un temps la capital va estar a Gurjanwala, el 1802 la va traslladar definitivament a Lahore. Aquest mateix any va dominar Amritsar que fou una segona capital. En els seus dominis els musulmans eren el 60%, els sikhs el 25% i els hindús el 15%. Els diferents misls afiliats a la Sikh Khalsa unificada van ser considerats els nobles de l'estat. Diversos estats foren incorporats destacant Jammu el 1816 i Caixmir el 1819. Ranjit Singh va morir a Lahore el 27 de juny de 1839 deixant diversos fills entre els quals el successor fou Kharak Singh que va morir un any després el 5 de novembre de 1840, deixant un fill, Nau Nihal Singh, de 20 anys, que va morir el 6 de novembre de 1840 i fou per tant nominal sobirà durant unes hores. La maharani Chand Kaur Kunwar (vídua de Kharak Singh) va agafar la regència amb el títol de Malika Muqaddasa (emperadriu inmmaculada) el 2 de desembre de 1840, però va renunciar als seus suposats drets al tron el 17 de gener de 1841, i va morir l'11 de juny de 1842. Va pujar al tron , germanastre de Kharak, que va morir el 15 de setembre de 1843. La successió va passar al seu germanastre (Dhuleep Singh) que va perdre la primera Guerra Sikh amb els britànics el 1846, quedant el seu poder molt reduït amb l'establiment del protectorat britànic el 9 de març de 1846; va perdre la segona Guerra Sikh (1848-1849) i el 22 de febrer de 1849 Dhulip Singh fou deposat; pel tractat signat a Lahore el 29 de març de 1849 va cedir el seu regne als britànics que van formar la província del Panjab el 8 d'abril de 1849. Dulip va morir al seu exili de París el 23 d'octubre de 1893. (ca)
Sikhská říše byl stát, který existoval v Paňdžábu a přilehlých oblastech v letech 1799 až 1849. Založil ho Randžít Singh, který sjednotil sikhské státečky zvané misl a vytvořil založený na sikhském náboženství jako klíčové ideologii. Stát byl důmyslně vojensky organizován, panovník využíval zahraniční odborníky. To vedlo k expanzi, při níž Sikhové zabrali Kašmír a části Sindhu a Paštunska. Po smrti Randžíta Singha v roce 1839 byl stát oslaben vnitřními boji o moc, čehož využili Britové a v sérii Sikhskou říši ovládli. Rozhodující bitva, po které říše zanikla, se odehrála 21. února 1849 u . Stát byl rozdělen na čtyři provincie: Láhaur, Multán, Pešávar a Kašmír. Hlavním městem byl Láhaur. Odhaduje se, že 80% obyvatel Sikhské říše tvořili muslimové. (cs)
Η Αυτοκρατορία των Σιχ ήταν μεγάλη δύναμη στην ινδική υποήπειρο για το μισό του 19ου αιώνα, αναδυόμενη υπό την ηγεσία του μαχαραγιά Ραντζίτ Σινγκ, που κατέλαβε τη Λαχώρη το 1799 και ίδρυσε μια αυτοκρατορία με κέντρο την περιοχή του Παντζάμπ, του Κασμίρ και της Κιμπέρ-Πακτούνκβα (παλαιά γνωστή ως Βορειοδυτική Μεθόριος). Η αυτοκρατορία διατηρήθηκε από το 1799 ώς το 1849 (50 χρόνια). Στην ακμή της, το 19ο αιώνα, εκτεινόταν από το πέρασμα του Κιμπέρ στα δυτικά έως το δυτικό Θιβέτ στα ανατολικά, και από την περιοχή Μπαχαβαλπούρ στα νότια μέχρι την περιοχή Τζαμμού και Κασμίρ στο Βορρά. (el)
كانت إمبراطورية السيخ قوة عظمى في شبه القارة الهندية، نشأت في ظل قيادة الماهراجا رانجيت سينغ الذي استولى على لاهور في عام 1799، وأسس الإمبراطورية حول منطقة البنجاب. استمرت الإمبراطورية في الفترة من 1799 حتى 1849 وتم تثبيتها على قواعد الخالصة من مجموعة من ولايات البنجاب. وفي ذروتها، في القرن التاسع عشر، امتدت الإمبراطورية من ممر خيبر في الغرب إلى كشمير في الشمال وإلى السند في الجنوب والتبت الغربية في الغرب. ويمكن تحديد الأسس التي قامت عليها إمبراطورية السيخ في أوائل 1707، وبدأت من وفاة أورنكزيب وسقوط إمبراطورية المغول. ومع الضعف الملحوظ الذي أصاب إمبراطورية المغول، لاحت الفرص لجيش السيخ والمعروف باسم دال خالصة لإعادة ترتيب خالصة التي تم إنشاؤها بواسطة الغورو جوبيند سينغ ولشن الحملات ضدهم وأيضًا ضد الأفغان في الغرب. وقد أدى ذلك إلى نمو الجيش الذي انقسم إلى تحالفات مختلفة أو «ولايات» شبه مستقلة. تمكن كل قسم من هذه الجيوش، أو كل ولاية، من السيطرة على مناطق ومدن مختلفة. ومع ذلك، في الفترة من 1762-1799، بدا أن قادة ولايات السيخ سيطالبون بالاستقلال الذاتي واحدًا تلو الآخر. وكانت البداية الرسمية لإمبراطورية السيخ مع اندماج هذه «الولايات» تحت قيادة رانجيت سينغ. وتم تتويجه في 12 أبريل 1801 (ليتزامن مع مهرجان البيساخي)، وإقامة دولة موحدة سياسيًا. وأجرى صاحب سينغ بيدي، سليل غورو ناناك ديف، مراسم التتويج. وصل رانجيت سينغ إلى سدة الحكم في فترة قصيرة جدًا، بعد أن كان مجرد قائد ولاية واحدة حتى أصبح في النهاية مهراجا أو أمير منطقة البنجاب. وبدأ بتحديث جيشه، وذلك باستخدام أحدث التدريبات والأسلحة والمدفعية. وبعد وفاة رانجيت سينغ، ضعفت الإمبراطورية نتيجة الانقسامات الداخلية وسوء الإدارة السياسية. وأخيراً، بحلول 1849 تم حل الدولة بعد هزيمتهم في الحروب الإنجليزية السيخية. تم تقسيم إمبراطورية السيخ إلى أربع محافظات:لاهور وملتان وبيشاور وكشمير في الفترة من 1799 - 1849. (ar)
Das Reich der Sikh (Panjabi سکھ سلطنت, ਖ਼ਾਲਸਾ ਰਾਜ Khālsā Rāj) bestand von 1799 bis 1849 auf dem Gebiet der Punjabregion in den heutigen Staaten Indien, Pakistan und im Nordosten bis nach China. Das Reich schloss sich unter Maharadscha Ranjit Singh aus den zwölf der Punjabregion zusammen. (de)
La Sika Imperio estis grava imperio en la Hinda subkontinento, kiu kreiĝis sub la estreco de Maharaĝo Ranjit Singh kiu establis la imperion sur baze ĉirkaŭ la Panĝabo. La imperio ekzistis el 1799, kiam Ranjit Singh kaptis Lahore, al 1849 kaj estis formita per la fondo de gurua kvinopo nome Ĥalsa el kolekto de aŭtonomaj sikaj ŝtatoj nome misloj. Je ties plej granda etendo en la 19a jarcento, la Imperio etendis el la en okcidento al okcidenta Tibeto oriente, kaj el Mithankot en la sudo al Kaŝmiro norde. Ĝi estis la lasta ĉefa regiono de la subkontinento kiu estis konkerita de Britio.La fondado de la Sika Imperio povas esti datita tiom frue kiom ĝis 1707, nome la jaro de la morto de Aŭrangzebo kaj starto de la falo de la Mogola Imperio. Dum la Mogoloj ege malfortiĝis, la sika armeo, konata kiel Dal Ĥalsa, nome rearanĝo de la Ĥalsa inaŭgurita de Gobind Singh, faris ekspediciojn kontraŭ ili kaj kontraŭ la Afganoj okcidente. Tio kondukis al kresko de la armeo, kiu disiĝis en diversajn konfederaciojn aŭ duon-sendependajb mislojn (el la persa vorto, kiu signifas 'simila'). Ĉiu el tiuj komponaj armeoj kontrolis diversajn areojn kaj urbojn. Tamen, en la periodo el 1762–1799, la sihaj komandantoj de la misloj iĝis kvazaŭ sendependaj militosenjoroj. La formado de la imperio ekis per la kapto de Lahore, fare de Ranjit Singh, el ties afgana reganto, nome , kaj la sekva kaj iompostioma elpelo de afganoj el Panĝabo kaj la unuigo de la separataj sikaj misloj. Ranjit Singh estis proklamita kiel Maharaĝo de Panĝabo en la 12a de aprilo 1801 (koincide kun ), kreonte unuigitan politikan ŝtaton. Sahib Singh Bedi, descendanto de Guru Nanak, kondukis la kronigon. Ranjit Singh enpovigis post tre mallonga periodo, el estro de ununura mislo al fine iĝi la Maharaĝo de Panĝabo. Li ekmodernigis sian armeon, uzante la lastajn trejnsistemojn same kiel armoj kaj artilerio. Post la morto de Ranjit Singh, la imperio malfortiĝis pro internaj dividoj kaj politika mismadministrado. Fine, ĉirkaŭ 1849 la ŝtato estis dissolvita post la malvenko en la Sik-anglaj militoj. La Sika Imperio estis dividita en kvar provincojn: Lahore, Multan, Peŝavaro, kaj Kaŝmiro el 1799-1849. (eo)
Sikh Inperioa (baita Sikh Khalsa Raj edo Sarkar-i Khalsa ere) Indiako azpikontinenteko estatu izan zen, Maharaja Ranjit Singhek Punjabean eratu zuena. 1799an sortu zen, Ranjit Singhek Lahore bereganatu zuenean, eta 1849an amaitu. Bere urrezko aroan, XIX. mendean, Khyber atakatik mendebaldeko Tibeteraino eta Kaxmirreraino hedatzen zen. 1831n 3,5 milioi biztanle inguru zituen eta britainiarrek bereganatu zuten azken eskualde nagusia izan zen. (eu)
El Imperio sij fue un reino entre los años 1799 y 1849, formado bajo el liderazgo del maharajá Ranjit Singh. Fue el primer estado que tuvo al sijismo como religión oficial. Los sijes se independizaron del Imperio durrani y crearon el suyo propio. La Compañía de las Indias orientales quiso conquistar el imperio, lo que supuso una serie de guerras que desmembraron el mismo, produciéndose el fin de este en el año 1849, pasando a manos de los británicos. En los archivos oficiales se siguió utilizando el persa, pero la lengua más hablada era el panyabí, la religión era el sijismo, aunque también se practicaba el islam. (es)
L’Empire sikh (en pendjabi : ਖ਼ਾਲਸਾ ਰਾਜ, Khālsā Rāj) était un empire du sous-continent indien, dont la souveraineté s'étendait sur le Pendjab entre 1799 et 1849. Il fut fondé par les Khalsa, un ordre chevaleresque des Sikhs, sous la gouvernance du prince Ranjît Singh. Il trouve ses origines dans le déclin de l'empire moghol. (fr)
Kemaharajaan Sikh adalah sebuah negara besar di anak benua India yang didirikan oleh Maharaja Ranjit Singh sebagai negara sekuler. Negara ini terletak di wilayah Punjab. Kemaharajaan Sikh berdiri dari tahun 1799 (ketika Ranjit Singh merebut Lahore) hingga tahun 1849 dan dilandaskan pada Khalsa dari berbagai Sikh yang otonom. Pada puncak kejayaannya pada abad ke-19, wilayah kemaharajaan ini terbentang dari Celah Khyber di barat hingga Tibet barat di sebelah timur, dan dari di selatan hingga Kashmir di utara. Wilayah Kemaharajaan Sikh merupakan wilayah besar terakhir di anak benua India yang ditaklukan oleh Britania. Fondasi Kemaharajaan Sikh dapat ditilik kembali ke tahun 1707, ketika Aurangzeb meninggal dunia dan Kemaharajaan Mughal mulai mengalami kemunduran. Dengan melemahnya Mughal, pasukan Sikh yang disebut melancarkan ekspedisi melawan Mughal dan orang-orang Afghan di barat. Akibatnya, pasukan-pasukan ini bertambah jumlahnya dan kemudian terpecah menjadi beberapa konfederasi atau semi-independen. Setiap misl menguasai wilayah dan kota yang berbeda. Namun, antara tahun 1762 hingga 1799, komandan-komandan misl menjadi pemimpin perang independen. Kemaharajaan Sikh berdiri setelah Lahore direbut oleh Ranjit Singh dari penguasa Afghan . Setelah itu, Afghan mulai diusir dari Punjab dan misl-misl Sikh disatukan. Ranjit Singh dinyatakan sebagai Maharaja Punjab pada 12 April 1801. Ranjit Singh naik ke puncak kekuasaan dalam waktu yang sangat singkat, dari pemimpin satu misl hingga menjadi Maharaja Punjab. Ia mulai memodernisasi angkatan bersenjatanya dengan menggunakan teknik pelatihan, persenjataan, dan artileri terbaru. Setelah kematian Ranjit Singh, kemaharajaan ini melemah akibat perpecahan internal dan kesalahan urus. Akhirnya, pada tahun 1849 negara ini dibubarkan setelah mengalami kekalahan dalam . Kemaharajaan Sikh terbagi menjadi empat provinsi: Lahore, Multan, Peshawar, dan Kashmir dari tahun 1799 hingga 1849. (in)
The Sikh Empire was a state originating in the Indian subcontinent, formed under the leadership of Maharaja Ranjit Singh, who established an empire based in the Punjab. The empire existed from 1799, when Maharaja Ranjit Singh captured Lahore, to 1849, when it was defeated and conquered in the Second Anglo-Sikh War. It was forged on the foundations of the Khalsa from a collection of autonomous Sikh misls. At its peak in the 19th century, the Empire extended from the Khyber Pass in the west to western Tibet in the east, and from Mithankot in the south to Kashmir in the north. It was divided into four provinces: Lahore, in Punjab, which became the Sikh capital; Multan, also in Punjab; Peshawar; and Kashmir from 1799 to 1849. Religiously diverse, with an estimated population of 3.5 million in 1831 (making it the 19th most populous country at the time), it was the last major region of the Indian subcontinent to be annexed by the British Empire. The foundations of the Sikh Empire can be traced to as early as 1707, the year of Aurangzeb's death and the start of the downfall of the Mughal Empire. With the Mughals significantly weakened, the Sikh army, known as the Dal Khalsa, a rearrangement of the Khalsa inaugurated by Guru Gobind Singh, led expeditions against them and the Afghans in the west. This led to a growth of the army which split into different confederacies or semi-independent misls. Each of these component armies controlled different areas and cities. However, in the period from 1762 to 1799, Sikh commanders of the misls appeared to be coming into their own as independent. The formation of the empire began with the capture of Lahore, by Ranjit Singh, from its Afghan ruler, Zaman Shah Durrani, and the subsequent and progressive expulsion of Afghans from the Punjab, by defeating them in the Afghan-Sikh Wars, and the unification of the separate Sikh misls. Ranjit Singh was proclaimed as Maharaja of the Punjab on 12 April 1801 (to coincide with Vaisakhi), creating a unified political state. Sahib Singh Bedi, a descendant of Guru Nanak, conducted the coronation. Ranjit Singh rose to power in a very short period, from a leader of a single misl to finally becoming the Maharaja of Punjab. He began to modernise his army, using the latest training as well as weapons and artillery. After the death of Maharaja Ranjit Singh, the empire was weakened by east India British company stoking internal divisions and political mismanagement. Finally, by 1849 the state was dissolved after the defeat in the Second Anglo-Sikh War. (en)
シク王国（シクおうこく、1801年 - 1849年）は、パンジャーブ地方などインド北西部を支配したシク教の王朝。 (ja)
L'impero Sikh (in lingua punjabi ਖ਼ਾਲਸਾ ਰਾਜ, Khālsā Rāj) fu un impero del subcontinente indiano la cui sovranità si estese, sul Punjab, tra il 1799 e il 1849. Venne fondato dai Khālsā, un ordine cavalleresco dei Sikh, da Ranjit Singh ed ebbe origine dal declino dell'impero Moghul. (it)
Het Sikhrijk (ook Sikh Khalsa Raj of Sarkar-i Khalsa) was een staat van oorsprong uit het Indiase subcontinent, gevormd onder leiding van Maharaja Ranjit Singh, die een seculier imperium vestigde in Punjab. Het rijk bestond van 1799, toen Ranjit Singh Lahore veroverde, tot 1849 en werd op de fundamenten van de Khalsa gesmeed uit een verzameling van autonome Sikh misls. Op zijn hoogtepunt in de 19e eeuw strekte het rijk zich uit van de Khyber-pas in het westen tot het westen van Tibet in het oosten, en van Mithankot in het zuiden tot Kasjmir in het noorden. Religieus divers, met een geschatte bevolking van 3,5 miljoen in 1831 (waarmee het op dat moment het 19e meest bevolkte land was), was het de laatste grote regio van het Indiase subcontinent die door de Britten werd geannexeerd. De basis van het Sikh-rijk is terug te voeren tot 1707, het jaar van de dood van Aurangzeb en het begin van de ondergang van het Mughal-rijk. Met de Mughals aanzienlijk verzwakt, leidde het Sikh-leger, bekend als de Dal Khalsa, een herschikking van de Khalsa ingehuldigd door Guru Gobind Singh, expedities tegen hen en de Afghanen in het westen. Dit leidde tot een groei van het leger dat zich opsplitste in verschillende confederaties of semi-onafhankelijke misleiders. Elk van deze samenstellende legers controleerde verschillende gebieden en steden. In de periode van 1762 tot 1799 leken Sikh-bevelhebbers van de misls echter tot hun recht te komen als onafhankelijke krijgsheren. De vorming van het rijk begon met de inname van Lahore, door Maharaja Ranjit Singh, van de Afghaanse heerser, Zaman Shah Durrani, en de daaropvolgende en geleidelijke uitwijzing van Afghanen uit Punjab, door hen te verslaan in de Afghaans-Sikhoorlogen en de eenwording van de afzonderlijke Sikh misls. Ranjit Singh werd op 12 april 1801 uitgeroepen tot Maharaja van Punjab (om samen te vallen met Vaisakhi) en creëerde een verenigde politieke staat. Sahib Singh Bedi, een afstammeling van Guru Nanak, leidde de kroning. Ranjit Singh kwam in zeer korte tijd aan de macht, van een leider van een enkele mis tot uiteindelijk de maharadja van Punjab. Hij begon zijn leger te moderniseren met behulp van de nieuwste training, wapens en artillerie. Na de dood van Ranjit Singh werd het rijk verzwakt door interne verdeeldheid en politiek wanbeheer. Uiteindelijk werd de staat in 1849 ontbonden na de nederlaag in de Anglo-Sikh-oorlogen. Het Sikh-rijk was verdeeld in vier provincies: Lahore, in Punjab, dat de Sikh-hoofdstad Multan werd, ook in Punjab, Peshawar en Kasjmir van 1799 tot 1849. (nl)
시크 왕국(19세기 초~1849년)은 19세기 인도 펀자브 지방에 시크교도들이 세웠던 국가로 영국의 침략으로 인해 붕괴되었다. (ko)
O Império Sique foi um grande poder no subcontinente indiano, que surgiu em torno da liderança do marajá Ranjit Singh, que estabeleceu um império secular, baseando-o em volta da região do Panjabe, ocupando territórios atualmente localizados na Índia e no Paquistão. O império existiu a partir de 1799, quando Ranjit Singh capturou Lahore, a 1849 e foi forjado nas fundações da Khalsa, a partir da reunião de vários misls (pequenos estados soberanos siques) autonômos. Em seu auge no século XIX, o império estendeu-se do Passo Khyber no oeste ao Tibete ocidental no leste e de Mithankot no sul à Caxemira no norte. Foi a última grande região do subcontinente a ser conquistada pelos britânicos. As fundações do Império Sique podem ser traçadas desde pelo menos 1707, o ano da morte de Aurangzeb e o início da queda do Império Mogol. Com os mogóis significativamente enfraquecidos, o Exército Sique, conhecido como , um rearranjo da Khalsa, inaugurada anos antes pelo Guru Gobind Singh, liderou expedições contra os mogóis e contra os pachtuns no oeste. Isto levou a um crescimento do exército, que se dividiu em várias confederações ou misls semi-independentes. Cada um dos exércitos componentes controlava diferentes áreas e cidades. Entretanto, no período entre 1762 e 1799, os comandantes siques dos misls estavam cada vez mais se tornando chefes militares autônomos e independentes. A formação do império começou com a tomada de Lahore por Ranjit Singh, de seu governante afegão, , e a subsequente e progressiva expulsão dos pachtuns do Panjabe e a unificação dos diferentes misls siques. Ranjit Singh foi proclamado como marajá do Punjab em 12 de abril de 1801, criando uma unidade política. Sahib Singh Bedi, descendente do Guru Nanak, conduziu a coroação. Ranjit Singh ascendeu ao poder num período muito curto, de líder de um misl a marajá de todo o Punjab. Ele começou a modernizar seu exército, utilizando técnicas contemporâneas de treinamento, assim como armamento e artilharia. Após a morte de Ranjit Singh, o império enfraqueceu-se por divisões internas e má administração. Em 1849 o império caiu após a derrota nas Guerras Anglo-Siques. Durante sua existência, de 1799 a 1849, o Império Sique foi dividido em quatro províncias: Lahore, Multan, Peshawar e Caxemira. (pt)
Państwo Sikhów powstało w XVIII wieku na terytorium Pendżabu. Szczyt potęgi osiągnęło na początku XIX stulecia, kiedy Ranjit Singh wprowadził reformy w duchu europejskim. W 1849, po przegranej wojnie z Anglią, stało się jej protektoratem, jako ostatni region Indii. (pl)
Sikh-imperiet, även känt under namnen Sikh Khalsa Raj och Sarkar-i Khalsa, var en statsbildning i på den indiska halvön, som bildades av sikherna Ranjit Singh år 1799 och upplöstes efter Andra sikhkriget 1849, då Punjab annekterades av britterna. (sv)
Си́кхское госуда́рство (Сикх Хальса Радж или Саркар-и Хальса) — государство сикхов, существовавшее в Пенджабе в 1716—1849 годах. К концу XVII века сикхи оформились в самостоятельную этноконфессиональную группу, противостоящую правящим Индией Великим Моголам. В 1716—1799 годах у сикхов существовало собственное государство — Сикхская конфедерация, с центрами в Амритсаре и Лахоре. Государство разделялось на мисали, возглавляемые мисальдарами, общее количество которых дошло до 12 (около 70 тысяч кавалерии). 12 апреля 1801 года Ранджит Сингх коронован как махараджа, что совпало с праздником Вайсакхи. Церемонией руководил сагиб Сингх Беди, потомок гуру Нанака Дева. С 1799 года столицей становится Гуджранвала, в 1802 году перенесена в Амритсар и Лахор. Ранджит Сингх возносится к вершинам власти в короткое время, из главы одного из мисалей став махараджей Пенджаба. Уже в 1799 году Ранджит Сингх объединяет разрозненные мисали в империю (Сикхская империя), в 1849 году уничтоженную британскими колонизаторами в результате второй англо-сикхской войны. Появление сикхского государства стала возможно благодаря упадку империи Великих Моголов, который обозначился к началу XVIII века. Сикхи Пенджаба начали серию атак против власти Моголов, которые, в конце концов, завершились успехом. Политическая структура сикхизма проходит три основных этапа. Для ранних сикхов характерна фактически неограниченная власть гуру (духовных лидеров). Раннему сикхизму вскоре пришлось столкнуться с мусульманским завоеванием Индии (1556—1707), следствием которого становится нарастающая милитаризация сикхов. Начиная с десятого гуру, Гобинда Сингха, власть была передана непосредственно сикхской общине, хальсе. Для позднего же Сикхского государства характерно перемещение центра силы от хальсы к сердарам (военачальникам, и, де-факто, крупным феодалам), враждовавшим между собой. (ru)
锡克帝国，为南亚地区曾经存在的一个国家，时间为1799年至1849年。领土包含今天的巴基斯坦北部，以及印度西北部的小部分地区。首都位于古吉兰瓦拉。锡克帝国首任君主为兰季德·辛格，他于1801年4月12日加冕。 (zh)
Сикхська держава — державне утворення сикхів, що існувало у північно-західній частині півострова Індостан у 1799–1849 роках. У 1716–1799 роках у сикхів існувала власна держава — Сикхська конфедерація, з центрами в Амрітсарі й Лахорі. Держава розділялась на місалі, які очолювали місальдари, загальна кількість яких сягнула 12 (близько 70 тисяч кавалерії). 12 квітня 1801 року Ранджит Сінгх коронований як Магараджа, що збіглося зі святом . Церемонією керував сагиб Сінгх Беді, нащадок гуру Нанака Дева. З 1799 року столицею стає Гуджранвала, у 1802 році перенесена в Амрітсар і Лахор. Ранджит Сінгх підноситься до верхівок влади у короткий час, з глави одного з місалів ставши Магараджею Пенджабу. Вже 1799 року Ранджит Сінгх об'єднує розрізнені місалі в імперію (Сикхська імперія), у 1849 році знищену британськими колонізаторами в результаті другої англо-сикхської війни. Поява сикхської держави стала можливою завдяки занепаду імперії Великих Моголів, який відбувся на початку XVIII століття. Сикхи Пенджабу почали серію атак проти влади Моголів, які, урешті-решт, завершились успіхом. Політична структура сикхізму проходить три основних етапи. Для ранніх сикхів характерна фактично необмежена влада гуру (духовних лідерів). Ранньому сикхізму невдовзі довелось зіткнутись із мусульманським завоюванням Індії (1556–1707), наслідком якого стає зростаюча мілітаризація сикхів. Починаючи з десятого гуру, Гобінда Сінгха, владу було передано безпосередньо сикхській громаді, хальсі. Для пізнього ж Сикхської держави характерно переміщення центру сили від хальси до сердарів (воєначальників, і, де-факто, крупних феодалів), які ворогували між собою. (uk)

dbo:motto

"With God's Grace"
Akāl Sahāi
ਅਕਾਲ ਸਹਾਇ

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:flagS

British Raj Red Ensign.svg (en)
Flag of the British East India Company .svg (en)
Flag of the Princely State of Jammu and Kashmir .svg (en)

dbp:nationalAnthem

"Victory to Charity and Arms" (en)
Dēġ Tēġ Fatih (en)
ਦੇਗ਼ ਤੇਗ਼ ਫ਼ਤਿਹ (en)

dbp:p

Durrani Empire (en)
Maratha Empire (en)
Mughal Empire (en)
Sikh Confederacy (en)
Singhpuria Misl• Singhpuria Misl (en)
Kangra State (en)
Ahluwalia Misl• Ahluwalia Misl (en)
Bhangi Misl• Bhangi Misl (en)
Dallewalia Misl• Dallewalia Misl (en)
Kanhaiya Misl• Kanhaiya Misl (en)
Nakai Misl• Nakai Misl (en)
Ramgarhia Misl• Ramgarhia Misl (en)
Shaheedan Misl• Shaheedan Misl (en)
Sukerchakia Misl• Sukerchakia Misl (en)

dbp:url

https://web.archive.org/web/20180801171311/http:/www.sikh-history.com/sikhhist/events/warriors_1750.html

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Η Αυτοκρατορία των Σιχ ήταν μεγάλη δύναμη στην ινδική υποήπειρο για το μισό του 19ου αιώνα, αναδυόμενη υπό την ηγεσία του μαχαραγιά Ραντζίτ Σινγκ, που κατέλαβε τη Λαχώρη το 1799 και ίδρυσε μια αυτοκρατορία με κέντρο την περιοχή του Παντζάμπ, του Κασμίρ και της Κιμπέρ-Πακτούνκβα (παλαιά γνωστή ως Βορειοδυτική Μεθόριος). Η αυτοκρατορία διατηρήθηκε από το 1799 ώς το 1849 (50 χρόνια). Στην ακμή της, το 19ο αιώνα, εκτεινόταν από το πέρασμα του Κιμπέρ στα δυτικά έως το δυτικό Θιβέτ στα ανατολικά, και από την περιοχή Μπαχαβαλπούρ στα νότια μέχρι την περιοχή Τζαμμού και Κασμίρ στο Βορρά. (el)
Das Reich der Sikh (Panjabi سکھ سلطنت, ਖ਼ਾਲਸਾ ਰਾਜ Khālsā Rāj) bestand von 1799 bis 1849 auf dem Gebiet der Punjabregion in den heutigen Staaten Indien, Pakistan und im Nordosten bis nach China. Das Reich schloss sich unter Maharadscha Ranjit Singh aus den zwölf der Punjabregion zusammen. (de)
Sikh Inperioa (baita Sikh Khalsa Raj edo Sarkar-i Khalsa ere) Indiako azpikontinenteko estatu izan zen, Maharaja Ranjit Singhek Punjabean eratu zuena. 1799an sortu zen, Ranjit Singhek Lahore bereganatu zuenean, eta 1849an amaitu. Bere urrezko aroan, XIX. mendean, Khyber atakatik mendebaldeko Tibeteraino eta Kaxmirreraino hedatzen zen. 1831n 3,5 milioi biztanle inguru zituen eta britainiarrek bereganatu zuten azken eskualde nagusia izan zen. (eu)
L’Empire sikh (en pendjabi : ਖ਼ਾਲਸਾ ਰਾਜ, Khālsā Rāj) était un empire du sous-continent indien, dont la souveraineté s'étendait sur le Pendjab entre 1799 et 1849. Il fut fondé par les Khalsa, un ordre chevaleresque des Sikhs, sous la gouvernance du prince Ranjît Singh. Il trouve ses origines dans le déclin de l'empire moghol. (fr)
シク王国（シクおうこく、1801年 - 1849年）は、パンジャーブ地方などインド北西部を支配したシク教の王朝。 (ja)
L'impero Sikh (in lingua punjabi ਖ਼ਾਲਸਾ ਰਾਜ, Khālsā Rāj) fu un impero del subcontinente indiano la cui sovranità si estese, sul Punjab, tra il 1799 e il 1849. Venne fondato dai Khālsā, un ordine cavalleresco dei Sikh, da Ranjit Singh ed ebbe origine dal declino dell'impero Moghul. (it)
시크 왕국(19세기 초~1849년)은 19세기 인도 펀자브 지방에 시크교도들이 세웠던 국가로 영국의 침략으로 인해 붕괴되었다. (ko)
Państwo Sikhów powstało w XVIII wieku na terytorium Pendżabu. Szczyt potęgi osiągnęło na początku XIX stulecia, kiedy Ranjit Singh wprowadził reformy w duchu europejskim. W 1849, po przegranej wojnie z Anglią, stało się jej protektoratem, jako ostatni region Indii. (pl)
Sikh-imperiet, även känt under namnen Sikh Khalsa Raj och Sarkar-i Khalsa, var en statsbildning i på den indiska halvön, som bildades av sikherna Ranjit Singh år 1799 och upplöstes efter Andra sikhkriget 1849, då Punjab annekterades av britterna. (sv)
锡克帝国，为南亚地区曾经存在的一个国家，时间为1799年至1849年。领土包含今天的巴基斯坦北部，以及印度西北部的小部分地区。首都位于古吉兰瓦拉。锡克帝国首任君主为兰季德·辛格，他于1801年4月12日加冕。 (zh)
كانت إمبراطورية السيخ قوة عظمى في شبه القارة الهندية، نشأت في ظل قيادة الماهراجا رانجيت سينغ الذي استولى على لاهور في عام 1799، وأسس الإمبراطورية حول منطقة البنجاب. استمرت الإمبراطورية في الفترة من 1799 حتى 1849 وتم تثبيتها على قواعد الخالصة من مجموعة من ولايات البنجاب. وفي ذروتها، في القرن التاسع عشر، امتدت الإمبراطورية من ممر خيبر في الغرب إلى كشمير في الشمال وإلى السند في الجنوب والتبت الغربية في الغرب. تم تقسيم إمبراطورية السيخ إلى أربع محافظات:لاهور وملتان وبيشاور وكشمير في الفترة من 1799 - 1849. (ar)
L'Estat Sikh de Lahore o Imperi Sikh fou un estat sobirà del subcontinent indi entre 1799 i 1849. Durant l'imperi mogol a l'Índia (1556-1707), diversos gurus sikh van ser assassinats pels mogols per oposar-se a la persecució de comunitats religioses minoritàries, i els sikh es van militaritzar i , (ca)
Sikhská říše byl stát, který existoval v Paňdžábu a přilehlých oblastech v letech 1799 až 1849. Založil ho Randžít Singh, který sjednotil sikhské státečky zvané misl a vytvořil založený na sikhském náboženství jako klíčové ideologii. Stát byl důmyslně vojensky organizován, panovník využíval zahraniční odborníky. To vedlo k expanzi, při níž Sikhové zabrali Kašmír a části Sindhu a Paštunska. Po smrti Randžíta Singha v roce 1839 byl stát oslaben vnitřními boji o moc, čehož využili Britové a v sérii Sikhskou říši ovládli. Rozhodující bitva, po které říše zanikla, se odehrála 21. února 1849 u . (cs)
La Sika Imperio estis grava imperio en la Hinda subkontinento, kiu kreiĝis sub la estreco de Maharaĝo Ranjit Singh kiu establis la imperion sur baze ĉirkaŭ la Panĝabo. La imperio ekzistis el 1799, kiam Ranjit Singh kaptis Lahore, al 1849 kaj estis formita per la fondo de gurua kvinopo nome Ĥalsa el kolekto de aŭtonomaj sikaj ŝtatoj nome misloj. Je ties plej granda etendo en la 19a jarcento, la Imperio etendis el la en okcidento al okcidenta Tibeto oriente, kaj el Mithankot en la sudo al Kaŝmiro norde. Ĝi estis la lasta ĉefa regiono de la subkontinento kiu estis konkerita de Britio.La fondado de la Sika Imperio povas esti datita tiom frue kiom ĝis 1707, nome la jaro de la morto de Aŭrangzebo kaj starto de la falo de la Mogola Imperio. Dum la Mogoloj ege malfortiĝis, la sika armeo, konata k (eo)
El Imperio sij fue un reino entre los años 1799 y 1849, formado bajo el liderazgo del maharajá Ranjit Singh. Fue el primer estado que tuvo al sijismo como religión oficial. Los sijes se independizaron del Imperio durrani y crearon el suyo propio. La Compañía de las Indias orientales quiso conquistar el imperio, lo que supuso una serie de guerras que desmembraron el mismo, produciéndose el fin de este en el año 1849, pasando a manos de los británicos. (es)
Kemaharajaan Sikh adalah sebuah negara besar di anak benua India yang didirikan oleh Maharaja Ranjit Singh sebagai negara sekuler. Negara ini terletak di wilayah Punjab. Kemaharajaan Sikh berdiri dari tahun 1799 (ketika Ranjit Singh merebut Lahore) hingga tahun 1849 dan dilandaskan pada Khalsa dari berbagai Sikh yang otonom. Pada puncak kejayaannya pada abad ke-19, wilayah kemaharajaan ini terbentang dari Celah Khyber di barat hingga Tibet barat di sebelah timur, dan dari di selatan hingga Kashmir di utara. Wilayah Kemaharajaan Sikh merupakan wilayah besar terakhir di anak benua India yang ditaklukan oleh Britania. (in)
The Sikh Empire was a state originating in the Indian subcontinent, formed under the leadership of Maharaja Ranjit Singh, who established an empire based in the Punjab. The empire existed from 1799, when Maharaja Ranjit Singh captured Lahore, to 1849, when it was defeated and conquered in the Second Anglo-Sikh War. It was forged on the foundations of the Khalsa from a collection of autonomous Sikh misls. At its peak in the 19th century, the Empire extended from the Khyber Pass in the west to western Tibet in the east, and from Mithankot in the south to Kashmir in the north. It was divided into four provinces: Lahore, in Punjab, which became the Sikh capital; Multan, also in Punjab; Peshawar; and Kashmir from 1799 to 1849. Religiously diverse, with an estimated population of 3.5 million in (en)
Het Sikhrijk (ook Sikh Khalsa Raj of Sarkar-i Khalsa) was een staat van oorsprong uit het Indiase subcontinent, gevormd onder leiding van Maharaja Ranjit Singh, die een seculier imperium vestigde in Punjab. Het rijk bestond van 1799, toen Ranjit Singh Lahore veroverde, tot 1849 en werd op de fundamenten van de Khalsa gesmeed uit een verzameling van autonome Sikh misls. Op zijn hoogtepunt in de 19e eeuw strekte het rijk zich uit van de Khyber-pas in het westen tot het westen van Tibet in het oosten, en van Mithankot in het zuiden tot Kasjmir in het noorden. Religieus divers, met een geschatte bevolking van 3,5 miljoen in 1831 (waarmee het op dat moment het 19e meest bevolkte land was), was het de laatste grote regio van het Indiase subcontinent die door de Britten werd geannexeerd. (nl)
O Império Sique foi um grande poder no subcontinente indiano, que surgiu em torno da liderança do marajá Ranjit Singh, que estabeleceu um império secular, baseando-o em volta da região do Panjabe, ocupando territórios atualmente localizados na Índia e no Paquistão. O império existiu a partir de 1799, quando Ranjit Singh capturou Lahore, a 1849 e foi forjado nas fundações da Khalsa, a partir da reunião de vários misls (pequenos estados soberanos siques) autonômos. Em seu auge no século XIX, o império estendeu-se do Passo Khyber no oeste ao Tibete ocidental no leste e de Mithankot no sul à Caxemira no norte. Foi a última grande região do subcontinente a ser conquistada pelos britânicos. (pt)
Си́кхское госуда́рство (Сикх Хальса Радж или Саркар-и Хальса) — государство сикхов, существовавшее в Пенджабе в 1716—1849 годах. К концу XVII века сикхи оформились в самостоятельную этноконфессиональную группу, противостоящую правящим Индией Великим Моголам. В 1716—1799 годах у сикхов существовало собственное государство — Сикхская конфедерация, с центрами в Амритсаре и Лахоре. Государство разделялось на мисали, возглавляемые мисальдарами, общее количество которых дошло до 12 (около 70 тысяч кавалерии). (ru)
Сикхська держава — державне утворення сикхів, що існувало у північно-західній частині півострова Індостан у 1799–1849 роках. У 1716–1799 роках у сикхів існувала власна держава — Сикхська конфедерація, з центрами в Амрітсарі й Лахорі. Держава розділялась на місалі, які очолювали місальдари, загальна кількість яких сягнула 12 (близько 70 тисяч кавалерії). Поява сикхської держави стала можливою завдяки занепаду імперії Великих Моголів, який відбувся на початку XVIII століття. Сикхи Пенджабу почали серію атак проти влади Моголів, які, урешті-решт, завершились успіхом. (uk)

is dbo:country of

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:birthPlace of

is dbp:deathPlace of