dbo:abstract |
Una abadia (del llatí abbatia, que deriva del sirià abba, que vol dir "pare") és un monestir cristià governat per un abat o abadessa, que és el pare o mare espiritual de la comunitat, i que s'elegeix per un determinat nombre d'anys o per tota la vida. Per tal que un monestir es regeixi per un abat i tingui categoria d'abadia, cal que es compongui d'un mínim de quinze monjos amb els vots solemnes fets. En bona part de la Catalunya occidental l'abadia és la casa on viu el rector; és a dir, la rectoria de la Catalunya oriental. (ca) Opatství je v organizační hierarchii katolické církve a církevního řádu samostatný a právně nezávislý klášter. V čele opatství stojí opat nebo za zvláštních okolností převor-administrátor. (cs) كنيسة الدير هي مجمع كنسي كبير يتألف من كنيسة مع دير ملحق به يقطنه رئيس الدير ويكون تحت إشرافه. تؤمن كنيسة الدير مكاناً للمارسة الشعائر الدينية المسيحية للرهبان والراهبات. (ar) Το Αββαείο ή Αβαείο (Abbey στην αγγλική, Abbaye στη γαλλική) είναι ένα αντρικό ή γυναικείο χριστιανικό μοναστήρι της εκκλησίας της Δύσης. Αρχικά σήμαινε την κατοικία του Ηγουμένου, δηλαδή του αββά, ή της αββάισ(σ)ας για τα γυναικεία αββαεία, αργότερα όμως επεκράτησε να ονομάζεται έτσι ολόκληρο το μοναστικό συγκρότημα. Η ονομασία διαδόθηκε ευρέως στο δυτικό μοναχισμό από τους Βενεδικτίνους και, στη συνέχεια, από τα μοναστικά τάγματα που προήλθαν από αυτούς. (el) An abbey is a type of monastery used by members of a religious order under the governance of an abbot or abbess. Abbeys provide a complex of buildings and land for religious activities, work, and housing of Christian monks and nuns. The concept of the abbey has developed over many centuries from the early monastic ways of religious men and women where they would live isolated from the lay community about them. Religious life in an abbey may be monastic. An abbey may be the home of an enclosed religious order or may be open to visitors. The layout of the church and associated buildings of an abbey often follows a set plan determined by the founding religious order. Abbeys are often self-sufficient while using any abundance of produce or skill to provide care to the poor and needy, refuge to the persecuted, or education to the young. Some abbeys offer accommodation to people who are seeking spiritual retreat. There are many famous abbeys across the Mediterranean Basin and Europe. (en) Abatejo (el la latina: abbatia) estas monaĥejo de la plej malnovaj kristanaj monaĥaj ordenoj: Benediktanoj kaj Cistercianoj. Por ke monaĥejo iĝu abatejo, necesas ke ĝi plenumu kondiĉojn laŭ la eklezia leĝo (ekzemple nombro de monaĥoj aŭ monaĥinoj). Ĝi estas "regita de abato". (eo) Eine Abtei (von lat. abbatia) ist ein Kloster, dem regulär ein Abt oder eine Äbtissin vorsteht. (de) Abadia (latinezko abbatia hitzetik eratorria, eta hau, era berean aramerazko abba, "aita" hitzetik) abade edo abadesa baten gidaritzapean gutxienez hamabi fraide edo moja biltzen dituen eraikina edo eraikin-multzoa da. Jadanik abadia moduan funtzionatzen ez direnean,batzutan izena mantentzen dute eraikinak (adibidez, Westminster abadia). (eu) Une abbaye (/a.be.i/, du latin : abbatia) est un monastère de moines ou moniales catholiques placé sous la direction d'un abbé — « père » en araméen — ou d'une abbesse, l'abbé étant le supérieur tout en étant « père spirituel » de la communauté religieuse, suivant les indications données au chapitre 2 de la règle de saint Benoît (du moins dans le monachisme occidental). (fr) Una abadía es un monasterio o convento cristiano bajo las órdenes de un abad o una abadesa, que son el padre o la madre espiritual de la comunidad. Un priorato solo difiere de la abadía en que el monje superior lleva el título de prior en lugar de abad. Los prioratos eran originariamente ramificaciones de las abadías, y los priores continuaban siendo subordinados a los abades; sin embargo, la distinción actual entre abadías y prioratos se perdió en el Renacimiento. (es) Is foirgneamh nó foirgnimh a chónaíonn pobal manaigh nó mná rialta é an abtheach. (ga) Biara keabasan (bahasa Inggris: abbey, bahasa Latin: abbatia), yang dalam bahasa Indonesia terkadang disebut "pertapaan", adalah suatu kompleks bangunan yang digunakan oleh para anggota dari suatu ordo atau tarekat religius di bawah pimpinan seorang abbas ataupun abdis. Biara ini merupakan suatu tempat untuk aktivitas-aktivitas religius, pekerjaan, dan tempat tinggal para rahib ataupun rubiah Kristen. Konsep biara keabasan telah berkembang selama berabad-abad dari cara hidup monastik awal kaum pria dan wanita religius tempat mereka hidup terpisah dari komunitas awam di sekitar mereka. Kehidupan religius dalam suatu biara keabasan mungkin saja bersifat monastik. Suatu biara keabasan mungkin merupakan tempat tinggal dari suatu tarekat religius tertutup atau mungkin juga terbuka bagi para pengunjung. Tata letak gereja dan bangunan-bangunan terkait dalam suatu biara keabasan sering kali mengikuti rancangan yang ditentukan oleh sang pendiri tarekat religius. Biara keabasan sering kali otonom atau mandiri, menggunakan kelimpahan hasil ataupun ketrampilan para penghuninya untuk memberikan perawatan kepada orang miskin dan membutuhkan, tempat perlindungan kepada orang yang teraniaya, serta pendidikan kepada kaum muda yang membutuhkan. Beberapa biara keabasan menawarkan akomodasi kepada orang-orang yang memerlukan retret rohani. Terdapat banyak biara keabasan terkenal di seluruh Eropa. (in) Een abdij is een geheel van gebouwen dat gebruikt wordt door monniken of nonnen van een kloosterorde, onder leiding van een abt of abdis. Een van de belangrijkste gebouwen in een abdij is het klooster, dat ook los van een abdij kan bestaan en dan onder leiding van een prior of overste staat. In de middeleeuwen kwamen vele abdijen tot bloei en waren de abdijen strak georganiseerde en gesloten leefgemeenschappen, die behalve het ommuurde gebouwencomplex (waarin de abdijkerk, kapittelzaal, klooster, een dormitorium, lavatorium en refectorium, de bibliotheek, moestuin en dergelijke) vaak ook het beheer hadden over een uitgestrekt omliggend gebied. Niet alleen op religieus, maar ook op cultureel gebied waren de abdijen van grote betekenis. (nl) 修道院(しゅうどういん、英語: Abbey)は、キリスト教において修道士がイエス・キリストの精神に倣って祈りと労働のうちに共同生活(修道生活)をするための施設。 男子修道院と女子修道院とがあり、いずれにおいても修道士・修道女は独身を守る。いくつかの修道院の集まった修道院群のことを、大修道院と呼ぶ。修道院を有する教派としては、東方諸教会、正教会、カトリック教会、聖公会、ルーテル教会がある。ルーテル教会を除き、プロテスタントには極めて僅かな例外を除いて修道院は無い。 カトリック教会には修道会の制度がある。このうち観想修道会の会員は原則的に修道院の敷地内を出ずに生活するため、修道院が修道士たちが自由に行き来することが可能な唯一の場所になる。トラピスト会のような観想修道会に所属する会員(修道士)は、基本的には自分の意思で修道院から出ることは出来ない。 帝国代表者会議主要決議の第35条は、各領主に修道院を自由に処分する権限を与えた。有力なプロイセン王国・バーデン王国・ヴュルテンベルク王国・バイエルン王国において、修道院はどんどん解体されていった。バイエルン選帝侯領の修道院は身分制議会に議席を持ち、また選帝侯領の32%を保有していた。このころの修道院は科学研究機関をかねており、解散により保有していた学術的収集品が、資産として処分されてしまった。 (ja) L'abbazia (detta anche abazia o badia) è un particolare tipo di monastero che per il diritto canonico è un ente autonomo. Il nome deriva dal tardo latino abbatīa, 'ciò che appartiene all'abate': il termine inizialmente si riferiva solo alla carica della persona che reggeva la comunità monastica (appunto un abate o una badessa), ma ben presto assunse il significato più esteso del complesso dei beni che erano amministrati da tale carica religiosa. Infatti molto spesso per "abbazia" in toponomastica si intende non soltanto l'edificio in sé, ma anche l'insediamento che si è sviluppato intorno a esso. (it) Opactwo (od łac. abbatia) to: * mieszkanie opata wraz z kapitularzem i kaplicą * klasztor katolicki, na którego czele stoi opat, wraz z należącymi do niego posiadłościami ziemskimi. (pl) Абба́тство (лат. Abbatia) — католический монастырь, принадлежащий какому-либо монашескому ордену, управляемый аббатом (мужской) или аббатисой (женский), подчиняющийся епископу, а иногда непосредственно римскому папе. Некоторые аббатства, не попадающие под юрисдикцию местного епископа, вместе со своей территорией и духовенством образуют удельные (лат. abbas nullius) или территориальные аббатства (лат. abbas territorialis). (ru) Abadia (em latim: abbatia; derivado do aramaico abba, "pai") é uma comunidade monástica cristã, católica ("casa regular formada"), sob a tutela de um abade ou de uma abadessa, que a dirige com a dignidade de pai (ou madre) espiritual da comunidade. Deve apresentar no mínimo doze monges professos solenes em seus quadros, e cuja erecção canónica tenha sido decretada formalmente pela Santa Sé. O termo é ainda utilizado para se referir a igrejas que pertenceram a abadias hoje extintas, caso da Abadia de Westminster ou da de São Galo. Em Portugal, também se designava como abadia algumas freguesias cujo pároco era designado como abade, mas tal designação não mais é utilizada. Um priorado apenas difere de uma abadia pelo facto de o seu superior se intitular prior, em vez de abade. Difere dos conventos ou mosteiros em geral, já que estes últimos podem referir-se a comunidades monásticas não cristãs. Os priorados eram, originalmente, casas subsidiárias de uma abadia principal, a cujo abade estavam subordinados. Tal distinção desapareceu praticamente a partir do Renascimento. As primeiras comunidades cristãs monásticas consistiam em grupos de celas ou cabanas reunidas em torno de um centro, onde habitava um eremita ou anacoreta de reconhecida virtude e de vida ascética exemplar, mas sem obedecer a qualquer ordem espácio-funcional. Tais comunidades já existiam, nesses moldes, entre grupos religiosos não cristãos, como os Essénios na Judeia e talvez entre os Terapeutas, no Egito. (pt) 修道院是一类基督教修道場所,由修道院長(abbot)管理的隐修院教堂或以大教堂为中心的寺院建筑群。大修道院一般包括一整套建筑,以适应自给自足的教会组织的需要。 修道院长「abbot」這個詞來自亚拉姆语,其意義是“父親”。他在團體是耶穌基督的代表,由團體中發永願的會士所推選出來的。基本上,他有責任照顧整個團體和其成員在物質和精神上的需要。他必須要明智的安排每一個人在團體中特別的職責。除了日常事務的安排,院長也是整個團體神修上的指導者和父親。 這就是隱修的起源:埃及的聖安多尼為首,他們拋棄世上的榮華富貴,離開自己的家庭,到沙漠中專務祈禱。教會史上不少聖人都是來自隱修傳統,像聖額我略那齊盎、聖巴西略、聖金口若望、大馬士革聖若望、聖伯爾納、聖十字架若望、聖大德蘭、聖小德蘭等等。簡單的說,隱修的目的,就是捨棄世界的種種享受,而把自己完全奉獻給天主,專務祈禱,並靠著體力勞動養活自己。可以看作是不流血的殉道。 隱修院的核心:感恩祭典—彌撒聖祭,彌撒聖祭是任何一種天主教隱修院生活中最重要的部分,隱修院自然不例外。天主為人奉獻自己,並臨在於聖言、聖體及聖血中。而修士將自己的生命奉獻給天主,並藉著分享教會的神聖祭獻,達到默觀與補贖的成果。彌撒時間則每座修院稍有不同。 隱修院的修士們在禮儀、默觀頌讀,個人祈禱和勞動中求得平衡。修士全心尋找天主,度簡樸澹泊、勤勞克苦、靜默的隱修生活,以恆常祈禱,為世界和教會轉求天主。隱修士不出外從事使徒工作,但在隱修院外圍,視修院的人手多寡而定,備有客房提供給靜修的男女使用。隱修院的使命簡單來說就是成為隱修士,完成在基督奧體內的職責,在隱修院內專心致意尋找天主,實行福音的勸諭,並為教會內所有的兄弟姊妹祈禱。基本上,度隱修生活是天主聖神的召叫,全心侍主、愛主,萬事以基督為圭臬,正如聖本篤在其會規上所說:「愛基督在萬有之上」(七十二章)。 勞動也是隱修士們重要的職責,聖本篤會規提及「每座修院要自食其力……幾時他們靠雙手操作度日,才算是真正的隱修士。」因此,每座修院視所處地區的情況及資源,發展出修院特有的事業。例如美國中部的革責瑪尼(Gethsemani)隱修院生產水果蛋糕及乳酪,加州新明谷(New Clairvaux)修院種植核桃及加州李,比利時的隱修院則大多出產啤酒等。 天主教的隱修概念源自於中古世紀,希望透過更專注的隱修,為世人祈禱。一般修士可以在外傳教、行善,但隱修士除了祈禱、默觀、勞動外,不得外出;即使家人見面,也必須事先申請會客時間,看病時才能由他人陪同外出。但大多數隱修院的修士們歡迎來訪的客人一起至聖堂,參與彌撒、祈禱及經課。 不過各隱修院的規範仍有差異,某些隱修院,發過願的修士,幾乎終身不外出。 (zh) Аба́тство (лат. abbatia, ісп. abadía, італ. abbazia) — у західному християнстві канонічний і автономний монастир, в якому мешкає не менше 12 ченців під головуванням абата (у випадку черниць — абатиси). Абатства підпорядковувалися лише єпископу, а іноді безпосередньо Папі Римському. Абатствами були найбільші та найбагатші монастирі. Нерідко абатства володіли значними маєтностями. Виникли в VI столітті й за середньовіччя активно впливали на релігійне, економічне та політичне життя держав Західної Європи. Частина абатств була ліквідована в період Реформації та під час революцій. Але в католицьких країнах частина абатств існує досі. (uk) |
rdfs:comment |
Una abadia (del llatí abbatia, que deriva del sirià abba, que vol dir "pare") és un monestir cristià governat per un abat o abadessa, que és el pare o mare espiritual de la comunitat, i que s'elegeix per un determinat nombre d'anys o per tota la vida. Per tal que un monestir es regeixi per un abat i tingui categoria d'abadia, cal que es compongui d'un mínim de quinze monjos amb els vots solemnes fets. En bona part de la Catalunya occidental l'abadia és la casa on viu el rector; és a dir, la rectoria de la Catalunya oriental. (ca) Opatství je v organizační hierarchii katolické církve a církevního řádu samostatný a právně nezávislý klášter. V čele opatství stojí opat nebo za zvláštních okolností převor-administrátor. (cs) كنيسة الدير هي مجمع كنسي كبير يتألف من كنيسة مع دير ملحق به يقطنه رئيس الدير ويكون تحت إشرافه. تؤمن كنيسة الدير مكاناً للمارسة الشعائر الدينية المسيحية للرهبان والراهبات. (ar) Το Αββαείο ή Αβαείο (Abbey στην αγγλική, Abbaye στη γαλλική) είναι ένα αντρικό ή γυναικείο χριστιανικό μοναστήρι της εκκλησίας της Δύσης. Αρχικά σήμαινε την κατοικία του Ηγουμένου, δηλαδή του αββά, ή της αββάισ(σ)ας για τα γυναικεία αββαεία, αργότερα όμως επεκράτησε να ονομάζεται έτσι ολόκληρο το μοναστικό συγκρότημα. Η ονομασία διαδόθηκε ευρέως στο δυτικό μοναχισμό από τους Βενεδικτίνους και, στη συνέχεια, από τα μοναστικά τάγματα που προήλθαν από αυτούς. (el) Abatejo (el la latina: abbatia) estas monaĥejo de la plej malnovaj kristanaj monaĥaj ordenoj: Benediktanoj kaj Cistercianoj. Por ke monaĥejo iĝu abatejo, necesas ke ĝi plenumu kondiĉojn laŭ la eklezia leĝo (ekzemple nombro de monaĥoj aŭ monaĥinoj). Ĝi estas "regita de abato". (eo) Eine Abtei (von lat. abbatia) ist ein Kloster, dem regulär ein Abt oder eine Äbtissin vorsteht. (de) Abadia (latinezko abbatia hitzetik eratorria, eta hau, era berean aramerazko abba, "aita" hitzetik) abade edo abadesa baten gidaritzapean gutxienez hamabi fraide edo moja biltzen dituen eraikina edo eraikin-multzoa da. Jadanik abadia moduan funtzionatzen ez direnean,batzutan izena mantentzen dute eraikinak (adibidez, Westminster abadia). (eu) Une abbaye (/a.be.i/, du latin : abbatia) est un monastère de moines ou moniales catholiques placé sous la direction d'un abbé — « père » en araméen — ou d'une abbesse, l'abbé étant le supérieur tout en étant « père spirituel » de la communauté religieuse, suivant les indications données au chapitre 2 de la règle de saint Benoît (du moins dans le monachisme occidental). (fr) Una abadía es un monasterio o convento cristiano bajo las órdenes de un abad o una abadesa, que son el padre o la madre espiritual de la comunidad. Un priorato solo difiere de la abadía en que el monje superior lleva el título de prior en lugar de abad. Los prioratos eran originariamente ramificaciones de las abadías, y los priores continuaban siendo subordinados a los abades; sin embargo, la distinción actual entre abadías y prioratos se perdió en el Renacimiento. (es) Is foirgneamh nó foirgnimh a chónaíonn pobal manaigh nó mná rialta é an abtheach. (ga) 修道院(しゅうどういん、英語: Abbey)は、キリスト教において修道士がイエス・キリストの精神に倣って祈りと労働のうちに共同生活(修道生活)をするための施設。 男子修道院と女子修道院とがあり、いずれにおいても修道士・修道女は独身を守る。いくつかの修道院の集まった修道院群のことを、大修道院と呼ぶ。修道院を有する教派としては、東方諸教会、正教会、カトリック教会、聖公会、ルーテル教会がある。ルーテル教会を除き、プロテスタントには極めて僅かな例外を除いて修道院は無い。 カトリック教会には修道会の制度がある。このうち観想修道会の会員は原則的に修道院の敷地内を出ずに生活するため、修道院が修道士たちが自由に行き来することが可能な唯一の場所になる。トラピスト会のような観想修道会に所属する会員(修道士)は、基本的には自分の意思で修道院から出ることは出来ない。 帝国代表者会議主要決議の第35条は、各領主に修道院を自由に処分する権限を与えた。有力なプロイセン王国・バーデン王国・ヴュルテンベルク王国・バイエルン王国において、修道院はどんどん解体されていった。バイエルン選帝侯領の修道院は身分制議会に議席を持ち、また選帝侯領の32%を保有していた。このころの修道院は科学研究機関をかねており、解散により保有していた学術的収集品が、資産として処分されてしまった。 (ja) L'abbazia (detta anche abazia o badia) è un particolare tipo di monastero che per il diritto canonico è un ente autonomo. Il nome deriva dal tardo latino abbatīa, 'ciò che appartiene all'abate': il termine inizialmente si riferiva solo alla carica della persona che reggeva la comunità monastica (appunto un abate o una badessa), ma ben presto assunse il significato più esteso del complesso dei beni che erano amministrati da tale carica religiosa. Infatti molto spesso per "abbazia" in toponomastica si intende non soltanto l'edificio in sé, ma anche l'insediamento che si è sviluppato intorno a esso. (it) Opactwo (od łac. abbatia) to: * mieszkanie opata wraz z kapitularzem i kaplicą * klasztor katolicki, na którego czele stoi opat, wraz z należącymi do niego posiadłościami ziemskimi. (pl) Абба́тство (лат. Abbatia) — католический монастырь, принадлежащий какому-либо монашескому ордену, управляемый аббатом (мужской) или аббатисой (женский), подчиняющийся епископу, а иногда непосредственно римскому папе. Некоторые аббатства, не попадающие под юрисдикцию местного епископа, вместе со своей территорией и духовенством образуют удельные (лат. abbas nullius) или территориальные аббатства (лат. abbas territorialis). (ru) An abbey is a type of monastery used by members of a religious order under the governance of an abbot or abbess. Abbeys provide a complex of buildings and land for religious activities, work, and housing of Christian monks and nuns. Abbeys are often self-sufficient while using any abundance of produce or skill to provide care to the poor and needy, refuge to the persecuted, or education to the young. Some abbeys offer accommodation to people who are seeking spiritual retreat. There are many famous abbeys across the Mediterranean Basin and Europe. (en) Biara keabasan (bahasa Inggris: abbey, bahasa Latin: abbatia), yang dalam bahasa Indonesia terkadang disebut "pertapaan", adalah suatu kompleks bangunan yang digunakan oleh para anggota dari suatu ordo atau tarekat religius di bawah pimpinan seorang abbas ataupun abdis. Biara ini merupakan suatu tempat untuk aktivitas-aktivitas religius, pekerjaan, dan tempat tinggal para rahib ataupun rubiah Kristen. Konsep biara keabasan telah berkembang selama berabad-abad dari cara hidup monastik awal kaum pria dan wanita religius tempat mereka hidup terpisah dari komunitas awam di sekitar mereka. Kehidupan religius dalam suatu biara keabasan mungkin saja bersifat monastik. Suatu biara keabasan mungkin merupakan tempat tinggal dari suatu tarekat religius tertutup atau mungkin juga terbuka bagi para pen (in) Abadia (em latim: abbatia; derivado do aramaico abba, "pai") é uma comunidade monástica cristã, católica ("casa regular formada"), sob a tutela de um abade ou de uma abadessa, que a dirige com a dignidade de pai (ou madre) espiritual da comunidade. Deve apresentar no mínimo doze monges professos solenes em seus quadros, e cuja erecção canónica tenha sido decretada formalmente pela Santa Sé. O termo é ainda utilizado para se referir a igrejas que pertenceram a abadias hoje extintas, caso da Abadia de Westminster ou da de São Galo. Em Portugal, também se designava como abadia algumas freguesias cujo pároco era designado como abade, mas tal designação não mais é utilizada. (pt) Een abdij is een geheel van gebouwen dat gebruikt wordt door monniken of nonnen van een kloosterorde, onder leiding van een abt of abdis. Een van de belangrijkste gebouwen in een abdij is het klooster, dat ook los van een abdij kan bestaan en dan onder leiding van een prior of overste staat. (nl) Аба́тство (лат. abbatia, ісп. abadía, італ. abbazia) — у західному християнстві канонічний і автономний монастир, в якому мешкає не менше 12 ченців під головуванням абата (у випадку черниць — абатиси). Абатства підпорядковувалися лише єпископу, а іноді безпосередньо Папі Римському. Абатствами були найбільші та найбагатші монастирі. Нерідко абатства володіли значними маєтностями. Виникли в VI столітті й за середньовіччя активно впливали на релігійне, економічне та політичне життя держав Західної Європи. (uk) 修道院是一类基督教修道場所,由修道院長(abbot)管理的隐修院教堂或以大教堂为中心的寺院建筑群。大修道院一般包括一整套建筑,以适应自给自足的教会组织的需要。 修道院长「abbot」這個詞來自亚拉姆语,其意義是“父親”。他在團體是耶穌基督的代表,由團體中發永願的會士所推選出來的。基本上,他有責任照顧整個團體和其成員在物質和精神上的需要。他必須要明智的安排每一個人在團體中特別的職責。除了日常事務的安排,院長也是整個團體神修上的指導者和父親。 這就是隱修的起源:埃及的聖安多尼為首,他們拋棄世上的榮華富貴,離開自己的家庭,到沙漠中專務祈禱。教會史上不少聖人都是來自隱修傳統,像聖額我略那齊盎、聖巴西略、聖金口若望、大馬士革聖若望、聖伯爾納、聖十字架若望、聖大德蘭、聖小德蘭等等。簡單的說,隱修的目的,就是捨棄世界的種種享受,而把自己完全奉獻給天主,專務祈禱,並靠著體力勞動養活自己。可以看作是不流血的殉道。 隱修院的核心:感恩祭典—彌撒聖祭,彌撒聖祭是任何一種天主教隱修院生活中最重要的部分,隱修院自然不例外。天主為人奉獻自己,並臨在於聖言、聖體及聖血中。而修士將自己的生命奉獻給天主,並藉著分享教會的神聖祭獻,達到默觀與補贖的成果。彌撒時間則每座修院稍有不同。 不過各隱修院的規範仍有差異,某些隱修院,發過願的修士,幾乎終身不外出。 (zh) |