Action (physics) (original) (raw)
Akce (účinek) ve fyzice je měřitelná veličina, která popisuje časový vývoj fyzikálního systému. Akce je integrální alternativa k diferenciálnímu tvaru fyzikálních zákonů, přináší stejný výsledek. Akce není vždy stejná pro různé typy systémů. Akce jen vyžaduje, aby stav fyzikálního systému byl specifikován dvěma body, obvykle nazývanými a . Vývoj fyzikálního systému mezi počátečním a konečným stavem lze určit podle použitím variačního počtu. Jednotka účinku v Mezinárodní soustavě je J·s, stejná jako u Planckovy konstanty.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | في الفيزياء، الفعل (بالإنجليزية: Action) هو قيمة عددية تصف كيف تغير النظام الفيزيائي مع تغير الزمن. الفعل مهم لأن معادلات حركة النظام يمكن اشتقاقها من خلال مبدأ الفعل الأدنى. في الحالة البسيطة لجسيم واحد يتحرك بسرعة محددة، يكون الفعل هو زخم الجسيم مضروبًا في المسافة التي يتحرك بها، أو يُضاف على طول مساره، أو على نحو مكافئ، ضعف طاقته الحركية مضروبة في طول الفترة الزمنية التي يمتلكها هذا المقدار من الطاقة، الذي تمت إضافته خلال الفترة الزمنية قيد الدراسة. بالنسبة للأنظمة الأكثر تعقيدًا، تتم إضافة كل هذه الكميات معًا. بشكل أكثر رسمية، الفعل هو دالة رياضية تأخذ المسار، ويسمى أيضًا المسار أو السجل، للنظام كحجة له وله عدد حقيقي كنتيجة له. بشكل عام، يأخذ الإجراء قيمًا مختلفة لمسارات مختلفة. يحتوي الإجراء على أبعاد الطاقة × الوقت أو الزخم × الطول، ووحدة النظام الدولي للوحدات الخاصة به هي جول-ثانية (مثل ثابت بلانك h). (ar) En física l'acció és un atribut de la dinàmica d'un sistema físic. És un funcional que pren la trajectòria, també anomenada camí o història, del sistema com a argument, i té un nombre real com a resultat. L'acció té la dimensió d'energia × temps, i doncs la seva unitat és el joule·segon en el Sistema Internacional d'Unitats (SI). Generalment, l'acció pren valors diferents per camins diferents. La mecànica clàssica postula que el camí real seguit per un sistema físic és aquell en què l'acció pren un valor mínim, o, més estrictament, un valor estacionari. Les clàssiques d'un sistema es poden obtenir d'aquest principi de la mínima acció. La formulació de la mecànica clàssica amb aquest principi s'estén a la mecànica quàntica en la formulació del path integral o de Feynman, on un sistema físic segueix simultàniament tots els camins possibles amb amplituds de probabilitat determinades per l'acció clàssica. De fet, un dels postulats bàsics de la mecànica quàntica és l'existència d'una unitat natural d'acció, la constant de Planck ℏ, amb un valor petitíssim d'uns 10−34 J·s.La mateixa idea de la integral de camins permet formular les teories dels camps quàntics i per tant el model estàndard de la física de partícules. Sovint l'acció es pot representar com una integral presa al llarg del camí del sistema entre el temps inicial i el temps final: L'integrand, L, s'anomena lagrangiana del sistema, i depèn en cada instant de l'estat físic del sistema. (ca) Akce (účinek) ve fyzice je měřitelná veličina, která popisuje časový vývoj fyzikálního systému. Akce je integrální alternativa k diferenciálnímu tvaru fyzikálních zákonů, přináší stejný výsledek. Akce není vždy stejná pro různé typy systémů. Akce jen vyžaduje, aby stav fyzikálního systému byl specifikován dvěma body, obvykle nazývanými a . Vývoj fyzikálního systému mezi počátečním a konečným stavem lze určit podle použitím variačního počtu. Jednotka účinku v Mezinárodní soustavě je J·s, stejná jako u Planckovy konstanty. (cs) Die Wirkung ist in der theoretischen Physik eine physikalische Größe mit der Dimension Energie mal Zeit oder Länge mal Impuls. Sie hat also dieselbe Dimension wie der Drehimpuls, ist aber in der Quantenmechanik im Gegensatz zum Drehimpuls nicht gequantelt. Die Wirkung ist ein Funktional, das die physikalisch durchlaufenen Bahnen in der Menge der denkbaren Bahnen auszeichnet. Die Bewegungsgleichungen der physikalisch durchlaufenen Bahnen besagen, dass bei festgehaltenem Anfangs- und Endpunkt im Phasenraum die Wirkung der physikalischen Bahn unter allen denkbaren Bahnen einen lokalen Extremwert annimmt. Diese Bedingung heißt Hamiltonsches Prinzip oder Prinzip der kleinsten Wirkung. (de) In physics, action is a scalar quantity describing how a physical system has changed over time. Action is significant because the equations of motion of the system can be derived through the principle of stationary action. In the simple case of a single particle moving with a constant velocity (uniform linear motion), the action is the momentum of the particle times the distance it moves, added up along its path; equivalently, action is twice the particle's kinetic energy times the duration for which it has that amount of energy. For more complicated systems, all such quantities are combined. More formally, action is a mathematical functional which takes the trajectory (also called path or history) of the system as its argument and has a real number as its result. Generally, the action takes different values for different paths. Action has dimensions of energy × time or momentum × length, and its SI unit is joule-second (like the Planck constant h). (en) En física, la acción es la magnitud que expresa el producto de la energía implicada en un proceso por el tiempo que dura este proceso. Se puede diferenciar según el lapso de tiempo considerado en acción instantánea, acción promedio, etc. Es uno de los conceptos físicos fundamentales, cuyo uso por tanto se da tanto en mecánica clásica, como en mecánica relativista y mecánica cuántica. En el Sistema Internacional de Unidades su unidad es el julio · segundo. La acción es una magnitud escalar. (es) L’action, notée habituellement et plus rarement , est une grandeur fondamentale de la physique théorique, ayant la dimension d'une énergie multipliée par une durée, ou d'une quantité de mouvement multipliée par une distance. Cette grandeur a été définie par Leibniz en 1690. Elle s'est avérée d'une grande importance du fait, d'abord, du principe de moindre action introduit par Maupertuis en 1744, et ensuite, de la découverte par Planck en 1900 de la constante qui porte son nom et qui fut également nommée « quantum d'action » dans le cadre de la théorie des quanta (1900-1925). Dans cette théorie, l'action des corpuscules ou particules élémentaires semblait varier de manière discontinue correspondant toujours à un nombre entier de ces « quanta d'action ». À la différence de l'énergie, qui est relative à la vitesse, l'action est une unité universelle et un invariant relativiste. Caractérisant globalement l'état d'un système et son évolution, c'est une grandeur fonctionnelle, qui prend en argument la trajectoire du système et la décrit globalement par un scalaire. L'évolution du système obéit au principe de moindre action, ce qui permet de déterminer en chaque point de la trajectoire l'équation du mouvement gouvernant le futur de ce système. Le moment cinétique a la même dimension qu'une action, mais il s'agit d'une grandeur vectorielle. (fr) In fisica, in particolare nella meccanica hamiltoniana e lagrangiana, l'azione è una grandezza che caratterizza in generale lo stato e l'evoluzione di un sistema, permettendo di studiarne il moto. È una grandezza scalare con le dimensioni di un'energia per un tempo e matematicamente è definita come un funzionale che agisce sullo spazio delle fasi e restituisce numeri reali. Nel caso si consideri un'azione che sia locale, essa deve essere definita attraverso un integrale. In generale, lo spazio delle fasi non deve essere necessariamente uno spazio funzionale, in quanto si possono trattare oggetti come le geometrie non commutative. Si tratta di uno strumento utilizzato in meccanica classica, nell'elettromagnetismo, nella meccanica relativistica e nella meccanica quantistica. (it) ( 이 문서는 라그랑주 역학에서의 작용에 관한 것입니다. 작용과 반작용의 법칙에 대해서는 뉴턴 운동 법칙#제3법칙: 작용과 반작용의 법칙 문서를 참고하십시오.) 작용(作用, 영어: action)은 계의 시간에 따른 경로를 나타내는 물리량이다. 라그랑지언의 시간에 대한 적분이다. 계의 고전적 경로는 (고정된 초기 및 최종 조건 아래) 작용의 국소적 최소점, 국소적 최대점, 또는 안장점을 이루며, 이를 최소작용 원리라 부른다. 양자론에서는 경로적분에서의 위상을 나타낸다. 통상적 기호는 라틴 대문자 다. (ko) 物理学における作用（さよう、英: action）は、物理系の動力学的な性質を示すもので、数学的には経路を引数にとる実数値の汎関数として表現される。一般には、異なる経路に対する作用は異なる値を持つ。古典力学においては、作用の停留点における経路が実現される。この法則を最小作用の原理と呼ぶ。 作用は、エネルギーと時間の積の次元を持つ。従って、国際単位系 (SI) では、作用の単位はジュール秒 (J⋅s) となる。作用の次元を持つ物理定数としてプランク定数がある。そのため、プランク定数は作用の物理的に普遍な単位としてしばしば用いられる。なお、作用と同じ次元の物理量として角運動量がある。 物理学において「作用」という言葉は様々な意味で用いられる。たとえば作用・反作用の法則や近接作用論・遠隔作用論の中で論じられる「作用」とは物体に及ぼされる力を指す。本項では力の意味での作用ではなく、解析力学におけるラグランジアンの積分としての作用についてを述べる。 (ja) In de moderne natuurkunde is de actie een kenmerk van een traject/evolutie van een natuurkundig systeem over een tijdsperiode. Preciezer: het is een functionaal die aan elk mogelijk traject van een systeem een apart getal toekent. Dit getal drukt in zekere zin uit hoeveel die bepaalde beweging 'kost'. De kracht van deze definitie is als volgt: van alle mogelijke evoluties van een systeem, zal net déze gevolgd worden, waarvoor de actie ('kostprijs') minimaal is. Dit wordt ook wel het principe van de kleinste actie genoemd. Het begrip actie biedt de mogelijkheid om te specificeren hoe een systeem door de tijd evolueert. De actie van een systeem wordt meestal genoteerd als . De eenheid van actie is Joule-seconden in SI-eenheden). (nl) Działanie – podstawowe pojęcie mechaniki teoretycznej. Wyraża się w jednostkach iloczynu energii i czasu bądź pędu i drogi. Działanie to całka lagranżjanu układu między dwoma stanami: Obowiązuje wariacyjna zasada najmniejszego działania analogiczna do zasady najmniejszego czasu. Funkcja działania to całka dana wzorem: gdzie to współrzędne uogólnione, a to łącząca punkty i Definicja ta ma sens pod warunkiem, że ekstremale wychodzące z punktu więcej się nie przecinają. Funkcja działania spełnia równanie Hamiltona-Jacobiego. (pl) Na física, ação (AO 1945: acção) é uma funcional escalar que deve ser tornada extrema pelo movimento que ocorre em algum sistema, segundo o princípio de Hamilton. A unidade de medida da ação é unidade de energia vezes tempo. Praticamente todos os campos da física podem ter suas leis expressas por meio da escolha de uma ação conveniente: mecânica clássica, eletromagnetismo, teoria da relatividade e até a mecânica quântica O Conceito de acção está intimamente relacionado com o conceito de lagrangiano, de facto, a acção é o integral do lagrangiano em relação ao tempo onde a integral é calculada ao longo de um dado trajecto da configuração do sistema determinado pelas coordenadas generalizadas e pelas velocidades generalizadas . (pt) Действие в физике — скалярная физическая величина, являющаяся мерой движения физической системы. Действие является математическим функционалом, который берёт в качестве аргумента траекторию движения физической системы и возвращает в качестве результата вещественное число. Действие — одна из фундаментальных физических величин, входящая в современную формулировку большинства основных физических теорий во всех фундаментальных разделах физики, имеющая при этом и огромное значение в теоретической физике. Оно может иметь меньшее значение в сравнительно более прикладных областях, хотя и там нередко бывает употребительно. Используется равно и в квантовой, и в классической, и в релятивистской физике. В классической механике принцип наименьшего действия постулирует, что физическая система всегда следует траектории с наименьшим действием. В квантовой механике, в формулировке теории через интегралы по траекториям, физическая система одновременно следует всем возможным траекториям, причём амплитуда вероятности следования определённой траектории определяется действием этой траектории. Если характерное действие намного больше постоянной Планка, то амплитуда классической траектории с наименьшим действием является преобладающей — таким образом квантовая механика переходит в классическую. Действие имеет физическую размерность энергия · время = импульс · расстояние, совпадающую с размерностью момента импульса. По физическому смыслу действие — фаза квантовой «волны вероятности», точнее — пропорциональна этой фазе (из-за другой размерности в традиционных системах физических единиц (в том числе СИ)): — с постоянным размерным коэффициентом — константой Планка. Если для какой-то системы написано действие, то это в принципе определяет и её классическое поведение (то есть поведение системы в классическом приближении), и её квантовое поведение. Первое — через принцип стационарного (наименьшего) действия, второе — через фейнмановский интеграл по траекториям. При этом само действие записывается одинаково, в одной и той же форме, и для классического, и для квантового случая, что делает его очень удобным инструментом (для квантования через фейнмановский интеграл в принципе надо знать только действие, определённое для обычных классических траекторий, то есть записанное так же, как и для классического применения). (ru) Verkan är en fysikalisk storhet där dimensionen är energi multiplicerad med tid eller rörelsemängd multiplicerad med längd. Verkan har därmed samma dimension som rörelsemängdsmoment. Dock är verkan ingen vektor utan en skalär. Verkan ger inom analytisk mekanik samma resultat som att använda Newtons rörelselagar, som är differentialekvationer. Verkan kräver endast att de fysiska variablernas tillstånd specificeras i två punkter, dess begynnelse- och sluttillstånd. De fysikaliska variablernas värden i alla mellanliggande punkter kan sedan bestämmas genom att minimera verkan genom variationskalkyl. (sv) Дія — фундаментальне фізичне поняття, функціонал із розмірністю [ енергія ]×[ час ] (Дж·с), що відповідає розмірності моменту кількості руху. Розмірність дії має фундаментальна фізична константа — стала Планка. У фізиці принцип дії визначає природу руху, з якої може бути визначена траєкторія фізичної системи. Реальна траєкторія об'єкта, та, що приводить до постійних значень фізичної величини, яку називають дією. Таким чином, замість того, щоб думати про об'єкт, що прискорюється під дією прикладеної сили, можна думати про сили, що виділяють траєкторії зі стаціонарною дією. Цей принцип також називають принципом стаціонарної дії або принципом Гамільтона-Остроградського. Інше формулювання принципу як принцип найменшої дії є менш узагальнена і не завжди правильна. Цей принцип — простий, загальний та потужний засіб для того, щоб передбачити рух в класичній механіці. Розширення принципу дії описують релятивістську механіку, квантову механіку, електрику та магнетизм. (uk) 在物理學裏，作用量（英语：action）是一個很特別、很抽象的物理量。它表示著一個動力物理系統內在的演化趨向。雖然與微分方程式方法大不相同，作用量也可以被用來分析物理系統的運動，所得到的答案是相同的。只需要設定系統在兩個點的狀態，初始狀態與最終狀態，然後，經過求解作用量的平穩值，就可以得到系統在兩個點之間每個點的狀態。 (zh) |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://groups.csail.mit.edu/mac/users/gjs/6946/sicm-html/ http://www.eftaylor.com/pub/BibliogLeastAction12.pdf http://www.eftaylor.com/leastaction.html http://www.eftaylor.com/software/ActionApplets/LeastAction.html https://books.google.com/books%3Fid=cmPDAgAAQBAJ https://books.google.com/books/about/Variational_Principles_in_Dynamics_and_Q.html%3Fid=OwTyrJJXZbYC |
| dbo:wikiPageID | 312881 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 20124 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1121307460 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Calculus_of_variations dbr:Principle_of_least_action dbr:Probability_amplitude dbr:Proper_time dbr:Quantum_field_theory dbr:Quantum_mechanics dbr:Scalar_quantity dbr:Schrödinger_equation dbr:Electromagnetic_field dbr:Electromagnetism dbr:Variational_principle dbr:Joule dbr:Path_integral_formulation dbr:Richard_Feynman dbr:Integral_equation dbr:World_line dbc:Hamiltonian_mechanics dbc:Lagrangian_mechanics dbr:Conservation_law_(physics) dbr:Continuous_function dbr:Continuous_symmetry dbr:Cornelius_Lanczos dbr:Maxwell's_equations dbr:Saddle_point dbr:Noether's_theorem dbr:Nonlocal_Lagrangian dbr:Classical_mechanics dbr:Einstein–Hilbert_action dbr:Electromagnetic_tensor dbr:Energy dbr:Equations_of_motion dbr:Function_(mathematics) dbr:Functional_(mathematics) dbr:Generalized_coordinates dbr:Geodesic dbr:Gerald_Jay_Sussman dbr:Gravitational_field dbr:Gravity dbr:Boundary_value_problem dbr:Momentum dbr:Lagrangian_(field_theory) dbr:Angular_momentum dbr:Leonhard_Euler dbr:Stanley_Mandelstam dbr:Functional_derivative dbr:Hamilton's_principle dbr:Hamilton–Jacobi_equation dbr:Joule-second dbr:Phase_space dbr:Physics dbr:Polyakov_action dbr:Stationary_point dbr:Theoretical_physics dbr:Physical_system dbr:Space dbr:Action-angle_coordinates dbr:Adiabatic_invariant dbc:Action_(physics) dbc:Calculus_of_variations dbr:Time dbr:Time_evolution dbr:Euler–Lagrange_equations dbr:Differential_equation dbr:Length dbr:Gottfried_Leibniz dbr:Hamiltonian_mechanics dbr:Jack_Wisdom dbr:Bagger–Lambert–Gustavsson_action dbr:Course_of_Theoretical_Physics dbr:Dynamics_(physics) dbc:Dynamics_(mechanics) dbr:Johann_Bernoulli dbr:Kinetic_energy dbr:Lagrangian_mechanics dbr:Tautological_one-form dbr:Time_in_physics dbr:Trajectory dbr:Dimensional_analysis dbr:Pierre_Louis_Maupertuis dbr:Planck_constant dbr:Spacetime dbr:Classical_physics dbr:Field_(physics) dbr:Initial_value_problem dbr:Integral dbr:Real_number dbr:Maupertuis'_principle dbr:Measure_(physics) dbr:Principle_of_maximum_entropy dbr:Scalar_(physics) dbr:Nambu–Goto_action dbr:Wolfgang_Yourgrau dbr:Noncommutative_geometry dbr:Position_vector dbr:L._D._Landau dbr:SI_unit dbr:Functional_integral dbr:Functional_space dbr:Classical_field dbr:Einstein_equation dbr:Destructive_interference dbr:Newton's_laws dbr:Principle_of_stationary_action dbr:E._M._Lifshitz dbr:Generalized_coordinate dbr:Integral_(calculus) dbr:Integral_(mathematics) dbr:Uniform_linear_motion dbr:S:Translation:Derivation_of_the_laws_o...librium_from_a_metaphysical_principle |
| dbp:baseunits | kg⋅m⋅s (en) |
| dbp:date | November 2022 (en) |
| dbp:name | Action (en) |
| dbp:otherunits | J⋅Hz (en) |
| dbp:reason | This is not supported in the text of the article or in the scientific literature. Indeed, it is too vague of a statement to have a useful meaning. (en) |
| dbp:symbols | S (en) |
| dbp:unit | dbr:Joule-second |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Distinguish dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:ISBN dbt:Main dbt:OCLC dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:What dbt:Superscript dbt:Classical_mechanics_derived_SI_units dbt:Infobox_physical_quantity |
| dct:subject | dbc:Hamiltonian_mechanics dbc:Lagrangian_mechanics dbc:Action_(physics) dbc:Calculus_of_variations dbc:Dynamics_(mechanics) |
| rdf:type | owl:Thing |
| rdfs:comment | Akce (účinek) ve fyzice je měřitelná veličina, která popisuje časový vývoj fyzikálního systému. Akce je integrální alternativa k diferenciálnímu tvaru fyzikálních zákonů, přináší stejný výsledek. Akce není vždy stejná pro různé typy systémů. Akce jen vyžaduje, aby stav fyzikálního systému byl specifikován dvěma body, obvykle nazývanými a . Vývoj fyzikálního systému mezi počátečním a konečným stavem lze určit podle použitím variačního počtu. Jednotka účinku v Mezinárodní soustavě je J·s, stejná jako u Planckovy konstanty. (cs) En física, la acción es la magnitud que expresa el producto de la energía implicada en un proceso por el tiempo que dura este proceso. Se puede diferenciar según el lapso de tiempo considerado en acción instantánea, acción promedio, etc. Es uno de los conceptos físicos fundamentales, cuyo uso por tanto se da tanto en mecánica clásica, como en mecánica relativista y mecánica cuántica. En el Sistema Internacional de Unidades su unidad es el julio · segundo. La acción es una magnitud escalar. (es) ( 이 문서는 라그랑주 역학에서의 작용에 관한 것입니다. 작용과 반작용의 법칙에 대해서는 뉴턴 운동 법칙#제3법칙: 작용과 반작용의 법칙 문서를 참고하십시오.) 작용(作用, 영어: action)은 계의 시간에 따른 경로를 나타내는 물리량이다. 라그랑지언의 시간에 대한 적분이다. 계의 고전적 경로는 (고정된 초기 및 최종 조건 아래) 작용의 국소적 최소점, 국소적 최대점, 또는 안장점을 이루며, 이를 최소작용 원리라 부른다. 양자론에서는 경로적분에서의 위상을 나타낸다. 통상적 기호는 라틴 대문자 다. (ko) 物理学における作用（さよう、英: action）は、物理系の動力学的な性質を示すもので、数学的には経路を引数にとる実数値の汎関数として表現される。一般には、異なる経路に対する作用は異なる値を持つ。古典力学においては、作用の停留点における経路が実現される。この法則を最小作用の原理と呼ぶ。 作用は、エネルギーと時間の積の次元を持つ。従って、国際単位系 (SI) では、作用の単位はジュール秒 (J⋅s) となる。作用の次元を持つ物理定数としてプランク定数がある。そのため、プランク定数は作用の物理的に普遍な単位としてしばしば用いられる。なお、作用と同じ次元の物理量として角運動量がある。 物理学において「作用」という言葉は様々な意味で用いられる。たとえば作用・反作用の法則や近接作用論・遠隔作用論の中で論じられる「作用」とは物体に及ぼされる力を指す。本項では力の意味での作用ではなく、解析力学におけるラグランジアンの積分としての作用についてを述べる。 (ja) In de moderne natuurkunde is de actie een kenmerk van een traject/evolutie van een natuurkundig systeem over een tijdsperiode. Preciezer: het is een functionaal die aan elk mogelijk traject van een systeem een apart getal toekent. Dit getal drukt in zekere zin uit hoeveel die bepaalde beweging 'kost'. De kracht van deze definitie is als volgt: van alle mogelijke evoluties van een systeem, zal net déze gevolgd worden, waarvoor de actie ('kostprijs') minimaal is. Dit wordt ook wel het principe van de kleinste actie genoemd. Het begrip actie biedt de mogelijkheid om te specificeren hoe een systeem door de tijd evolueert. De actie van een systeem wordt meestal genoteerd als . De eenheid van actie is Joule-seconden in SI-eenheden). (nl) Działanie – podstawowe pojęcie mechaniki teoretycznej. Wyraża się w jednostkach iloczynu energii i czasu bądź pędu i drogi. Działanie to całka lagranżjanu układu między dwoma stanami: Obowiązuje wariacyjna zasada najmniejszego działania analogiczna do zasady najmniejszego czasu. Funkcja działania to całka dana wzorem: gdzie to współrzędne uogólnione, a to łącząca punkty i Definicja ta ma sens pod warunkiem, że ekstremale wychodzące z punktu więcej się nie przecinają. Funkcja działania spełnia równanie Hamiltona-Jacobiego. (pl) 在物理學裏，作用量（英语：action）是一個很特別、很抽象的物理量。它表示著一個動力物理系統內在的演化趨向。雖然與微分方程式方法大不相同，作用量也可以被用來分析物理系統的運動，所得到的答案是相同的。只需要設定系統在兩個點的狀態，初始狀態與最終狀態，然後，經過求解作用量的平穩值，就可以得到系統在兩個點之間每個點的狀態。 (zh) في الفيزياء، الفعل (بالإنجليزية: Action) هو قيمة عددية تصف كيف تغير النظام الفيزيائي مع تغير الزمن. الفعل مهم لأن معادلات حركة النظام يمكن اشتقاقها من خلال مبدأ الفعل الأدنى. في الحالة البسيطة لجسيم واحد يتحرك بسرعة محددة، يكون الفعل هو زخم الجسيم مضروبًا في المسافة التي يتحرك بها، أو يُضاف على طول مساره، أو على نحو مكافئ، ضعف طاقته الحركية مضروبة في طول الفترة الزمنية التي يمتلكها هذا المقدار من الطاقة، الذي تمت إضافته خلال الفترة الزمنية قيد الدراسة. بالنسبة للأنظمة الأكثر تعقيدًا، تتم إضافة كل هذه الكميات معًا. بشكل أكثر رسمية، الفعل هو دالة رياضية تأخذ المسار، ويسمى أيضًا المسار أو السجل، للنظام كحجة له وله عدد حقيقي كنتيجة له. بشكل عام، يأخذ الإجراء قيمًا مختلفة لمسارات مختلفة. يحتوي الإجراء على أبعاد الطاقة × الوقت أو الزخم × الطول، ووحدة النظام الدولي للوحدات الخاصة به هي جول-ثانية (ar) En física l'acció és un atribut de la dinàmica d'un sistema físic. És un funcional que pren la trajectòria, també anomenada camí o història, del sistema com a argument, i té un nombre real com a resultat. L'acció té la dimensió d'energia × temps, i doncs la seva unitat és el joule·segon en el Sistema Internacional d'Unitats (SI). Sovint l'acció es pot representar com una integral presa al llarg del camí del sistema entre el temps inicial i el temps final: L'integrand, L, s'anomena lagrangiana del sistema, i depèn en cada instant de l'estat físic del sistema. (ca) Die Wirkung ist in der theoretischen Physik eine physikalische Größe mit der Dimension Energie mal Zeit oder Länge mal Impuls. Sie hat also dieselbe Dimension wie der Drehimpuls, ist aber in der Quantenmechanik im Gegensatz zum Drehimpuls nicht gequantelt. (de) In physics, action is a scalar quantity describing how a physical system has changed over time. Action is significant because the equations of motion of the system can be derived through the principle of stationary action. In the simple case of a single particle moving with a constant velocity (uniform linear motion), the action is the momentum of the particle times the distance it moves, added up along its path; equivalently, action is twice the particle's kinetic energy times the duration for which it has that amount of energy. For more complicated systems, all such quantities are combined. (en) L’action, notée habituellement et plus rarement , est une grandeur fondamentale de la physique théorique, ayant la dimension d'une énergie multipliée par une durée, ou d'une quantité de mouvement multipliée par une distance. À la différence de l'énergie, qui est relative à la vitesse, l'action est une unité universelle et un invariant relativiste. Le moment cinétique a la même dimension qu'une action, mais il s'agit d'une grandeur vectorielle. (fr) In fisica, in particolare nella meccanica hamiltoniana e lagrangiana, l'azione è una grandezza che caratterizza in generale lo stato e l'evoluzione di un sistema, permettendo di studiarne il moto. È una grandezza scalare con le dimensioni di un'energia per un tempo e matematicamente è definita come un funzionale che agisce sullo spazio delle fasi e restituisce numeri reali. Si tratta di uno strumento utilizzato in meccanica classica, nell'elettromagnetismo, nella meccanica relativistica e nella meccanica quantistica. (it) Na física, ação (AO 1945: acção) é uma funcional escalar que deve ser tornada extrema pelo movimento que ocorre em algum sistema, segundo o princípio de Hamilton. A unidade de medida da ação é unidade de energia vezes tempo. Praticamente todos os campos da física podem ter suas leis expressas por meio da escolha de uma ação conveniente: mecânica clássica, eletromagnetismo, teoria da relatividade e até a mecânica quântica O Conceito de acção está intimamente relacionado com o conceito de lagrangiano, de facto, a acção é o integral do lagrangiano em relação ao tempo (pt) Действие в физике — скалярная физическая величина, являющаяся мерой движения физической системы. Действие является математическим функционалом, который берёт в качестве аргумента траекторию движения физической системы и возвращает в качестве результата вещественное число. В классической механике принцип наименьшего действия постулирует, что физическая система всегда следует траектории с наименьшим действием. (ru) Verkan är en fysikalisk storhet där dimensionen är energi multiplicerad med tid eller rörelsemängd multiplicerad med längd. Verkan har därmed samma dimension som rörelsemängdsmoment. Dock är verkan ingen vektor utan en skalär. (sv) Дія — фундаментальне фізичне поняття, функціонал із розмірністю [ енергія ]×[ час ] (Дж·с), що відповідає розмірності моменту кількості руху. Розмірність дії має фундаментальна фізична константа — стала Планка. Цей принцип — простий, загальний та потужний засіб для того, щоб передбачити рух в класичній механіці. Розширення принципу дії описують релятивістську механіку, квантову механіку, електрику та магнетизм. (uk) |
| rdfs:label | Action (physics) (en) فعل (فيزياء) (ar) Acció (física) (ca) Akce (fyzika) (cs) Wirkung (Physik) (de) Acción (física) (es) Action (physique) (fr) Azione (fisica) (it) 작용 (물리학) (ko) 作用 (物理学) (ja) Działanie (fizyka) (pl) Actie (natuurkunde) (nl) Ação (física) (pt) Действие (физическая величина) (ru) Verkan (fysik) (sv) Дія (фізика) (uk) 作用量 (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Einstein–Hilbert_action |
| owl:differentFrom | dbr:Action_at_a_distance |
| owl:sameAs | freebase:Action (physics) yago-res:Action (physics) http://d-nb.info/gnd/4190022-4 wikidata:Action (physics) dbpedia-ar:Action (physics) dbpedia-be:Action (physics) dbpedia-ca:Action (physics) dbpedia-cs:Action (physics) http://cv.dbpedia.org/resource/Вăйăм_(физикăлла_кап) dbpedia-da:Action (physics) dbpedia-de:Action (physics) dbpedia-es:Action (physics) dbpedia-et:Action (physics) dbpedia-fa:Action (physics) dbpedia-fi:Action (physics) dbpedia-fr:Action (physics) dbpedia-he:Action (physics) http://hy.dbpedia.org/resource/Գործողություն_(ֆիզիկա) dbpedia-it:Action (physics) dbpedia-ja:Action (physics) dbpedia-ko:Action (physics) http://lt.dbpedia.org/resource/Veikimas_(fizika) http://lv.dbpedia.org/resource/Akcija_(fizikāls_lielums) dbpedia-nl:Action (physics) dbpedia-nn:Action (physics) dbpedia-no:Action (physics) http://pa.dbpedia.org/resource/ਐਕਸ਼ਨ_(ਭੌਤਿਕ_ਵਿਗਿਆਨ) dbpedia-pl:Action (physics) dbpedia-pt:Action (physics) dbpedia-ro:Action (physics) dbpedia-ru:Action (physics) dbpedia-sk:Action (physics) dbpedia-sl:Action (physics) dbpedia-sv:Action (physics) dbpedia-tr:Action (physics) http://tt.dbpedia.org/resource/Тәэсир_(физика) dbpedia-uk:Action (physics) dbpedia-zh:Action (physics) https://global.dbpedia.org/id/51S9x |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Action_(physics)?oldid=1121307460&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Action_(physics) |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Action |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Hamilton's_Principal_Function dbr:Symplectic_action dbr:Action_Integral dbr:Action_in_physics dbr:Action_integral dbr:Action_principle dbr:Reduced_action |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Canonical_transformation dbr:Quantum_field_theory dbr:Quantum_fluctuation dbr:Quantum_triviality dbr:Scalar_field_theory dbr:Scale_invariance dbr:Schrödinger_equation dbr:Scientific_law dbr:Energy_functional dbr:List_of_common_physics_notations dbr:List_of_equations_in_classical_mechanics dbr:MacDowell–Mansouri_action dbr:Path_integrals_in_polymer_science dbr:Variational_principle dbr:Bimetric_gravity dbr:Bohr_model dbr:David_Bohm dbr:Degrees_of_freedom_(physics_and_chemistry) dbr:Anomaly_(physics) dbr:Huygens–Fresnel_principle dbr:List_of_conversion_factors dbr:List_of_physical_quantities dbr:Path_integral_formulation dbr:Relation_between_Schrödinger's_equatio...gral_formulation_of_quantum_mechanics dbr:Relativistic_wave_equations dbr:Renormalization dbr:Renormalization_group dbr:DGP_model dbr:De_Motu_(Berkeley's_essay) dbr:Defining_equation_(physics) dbr:Degenerate_Higher-Order_Scalar-Tensor_theories dbr:Double-slit_experiment dbr:Index_of_aerospace_engineering_articles dbr:Index_of_physics_articles_(A) dbr:Inflaton dbr:Instanton dbr:Integrable_system dbr:List_of_inventions_and_discoveries_by_women dbr:List_of_mathematical_topics_in_classical_mechanics dbr:List_of_mathematical_uses_of_Latin_letters dbr:Numerical_sign_problem dbr:Peierls_bracket dbr:Peierls_substitution dbr:'t_Hooft_loop dbr:Common_integrals_in_quantum_field_theory dbr:Analytical_mechanics dbr:Mass_in_general_relativity dbr:Max_Planck dbr:Chern–Simons_theory dbr:Elitzur's_theorem dbr:Gauge_principle dbr:Gauge_theory dbr:Gauss's_principle_of_least_constraint dbr:Geodesics_in_general_relativity dbr:Noether's_second_theorem dbr:Noether's_theorem dbr:Nonlocal_Lagrangian dbr:Super_QCD dbr:Time-dependent_density_functional_theory dbr:Classical_field_theory dbr:Classical_mechanics dbr:Einstein–Hilbert_action dbr:Electromagnetic_tensor dbr:Equations_of_motion dbr:Functional_(mathematics) dbr:Geodesic dbr:Glossary_of_aerospace_engineering dbr:Branches_of_physics dbr:Conjugate_variables dbr:Correlation_function_(quantum_field_theory) dbr:Lagrangian_(field_theory) dbr:Wave_action_(continuum_mechanics) dbr:1915_in_science dbr:Batalin–Vilkovisky_formalism dbr:Louis_de_Broglie dbr:Bohr–Sommerfeld_model dbr:Stationary-action_principle dbr:Stress–energy_tensor dbr:Color_confinement dbr:Yukawa_interaction dbr:Functional_renormalization_group dbr:Hamilton's_principle dbr:Hamiltonian_constraint dbr:Hamiltonian_optics dbr:Hamilton–Jacobi_equation dbr:Helmholtz_theorem_(classical_mechanics) dbr:Horndeski's_theory dbr:Joule-second dbr:Parity_anomaly dbr:Partition_function_(quantum_field_theory) dbr:Perpetual_motion dbr:Phase_space dbr:Physics dbr:Polyakov_action dbr:Theoretical_physics dbr:Staggered_fermion dbr:Symplectic_manifold dbr:Massive_gravity dbr:Massless_free_scalar_bosons_in_two_dimensions dbr:Mathematical_descriptions_of_the_electromagnetic_field dbr:Maupertuis's_principle dbr:6D_(2,0)_superconformal_field_theory dbr:Action-angle_coordinates dbr:Aharonov–Bohm_effect dbr:Tune_shift_with_amplitude dbr:WKB_approximation dbr:Wick_rotation dbr:Dual_photon dbr:Lattice_QCD dbr:Liouville_field_theory dbr:Unified_Code_for_Units_of_Measure dbr:Ward–Takahashi_identity dbr:Alternatives_to_general_relativity dbr:Euler–Lagrange_equation dbr:Fermat's_principle dbr:First_class_constraint dbr:Four-gradient dbr:Four-momentum dbr:Basil_Hiley dbr:Partition_function_(statistical_mechanics) dbr:Diffiety dbr:Fokker–Planck_equation dbr:Hanany–Witten_transition dbr:History_of_classical_mechanics dbr:Kaluza–Klein_theory dbr:Quantization_(physics) dbr:Hamiltonian_mechanics dbr:Hamilton–Jacobi–Einstein_equation dbr:Harmonic_map dbr:Hartree_atomic_units dbr:Action dbr:Asymptotic_safety_in_quantum_gravity dbr:Attosecond_physics dbr:International_System_of_Units dbr:Bagger–Lambert–Gustavsson_action dbr:Teleparallelism dbr:Chiral_anomaly dbr:Jun_Ishiwara dbr:Lagrange_multiplier dbr:Lagrangian_mechanics dbr:Landau_pole dbr:Effective_action dbr:Eikonal_approximation dbr:Einstein_aether_theory dbr:Tautological_one-form dbr:Wilson_action dbr:Differentiable_curve dbr:Dimensional_analysis dbr:Auxiliary_field dbr:BF_model dbr:CA-duality dbr:Planck_constant dbr:Planck_units dbr:Fermat's_and_energy_variation_principles_in_field_theory dbr:Fermion_doubling dbr:Field_(physics) dbr:Kirchhoff–Love_plate_theory dbr:Quantum_chaos dbr:Measure_(physics) dbr:Rotation dbr:String_field_theory dbr:On_shell_and_off_shell dbr:Seesaw_mechanism dbr:Nielsen–Ninomiya_theorem dbr:Topological_string_theory dbr:Extended_theories_of_gravity dbr:Faddeev–Popov_ghost dbr:List_of_variational_topics dbr:Luttinger–Ward_functional dbr:Sigma_model dbr:Quantum_potential dbr:Rotational_invariance dbr:Static_forces_and_virtual-particle_exchange dbr:Timeline_of_women_in_mathematics dbr:Exertion dbr:Fisher_information_metric dbr:Nambu–Goto_action dbr:Wess–Zumino–Witten_model dbr:Schwinger–Dyson_equation dbr:Schwinger's_quantum_action_principle dbr:Schwarzschild_geodesics dbr:S-function dbr:Outline_of_physics dbr:P-form_electrodynamics dbr:Two-dimensional_Yang–Mills_theory dbr:Hamilton's_Principal_Function dbr:Theta_vacuum dbr:Symplectic_action dbr:Action_Integral dbr:Action_in_physics dbr:Action_integral dbr:Action_principle dbr:Reduced_action |
| is owl:differentFrom of | dbr:Action_at_a_distance |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Action_(physics) |