Fortification (original) (raw)

dbo:abstract

الحصن هو بناء عسكري أو مبنى مصمم للدفاع عن الأراضي في الحرب، ويستخدم أيضًا لترسيخ الحكم في منطقة خلال وقت السلم. المصطلح مشتق من كلمة فورتيس اللاتينية («قوي») وفاسيري («صنع»). منذ التاريخ المبكر جدًا حتى العصور الحديثة، كانت الجدران الدفاعية ضرورية في كثير من الأحيان للمدن من أجل النجاة في عالم متغير من الغزو والاحتلال. كانت بعض المستوطنات في حضارة وادي السند هي المدن الصغيرة الأولى التي حُصنت. في اليونان القديمة، تم بناء جدران حجرية كبيرة في يونان الموكيانية، مثل موقع موكناي القديم (المشهور بالكتل الحجرية الضخمة لجدرانه «السيكلوبية»). الفرفوريون اليوناني كان مجموعة محصنة من المباني المستخدمة كحامية عسكرية، ويعادل قلعة رومانية أو إنجليزية. خدمت هذه الإنشاءات بشكل أساسي غرض برج مراقبة، لحراسة بعض الطرق والممرات والحدود. على الرغم من أنها أصغر من القلعة الحقيقية، إلا أنها عملت كحرس حدود بدلاً من نقطة قوة فعلية لمشاهدة الحدود والحفاظ عليها. كان فن إقامة معسكر عسكري أو بناء حصن يسمى تقليديًا «كاسترامتيشن» (بالإنجليزية:Castrametation ) منذ زمن الفيالق الرومانية. ينقسم الحصن عادة إلى فرعين: حصن دائم وحصن ميداني. هناك أيضًا فرع وسطي يعرف باسم الحصن شبه الدائم. القلاع هي حصون تعتبر منفصلة عن الحصن العام أو المعاقل إذ أنها مقر إقامة ملك أو نبيل وتتطلب منطقة دفاع محددة. كانت الحصون الرومانية والجبلية سلفًا رئيسيًا للقلاع في أوروبا، وظهرت في القرن التاسع في الإمبراطورية الكارولنجية. شهدت العصور الوسطى المبكرة إنشاء بعض المدن التي بنيت حول قلاع. عفا الزمن على الحصون من طراز العصور الوسطى إلى حد كبير عند وصول المدافع في القرن الرابع عشر. تطورت الحصون في عصر البارود الأسود إلى هياكل أخفض بكثير مع زيادة استخدام الخنادق والأسوار الأرضية التي تمتص وتشتت طاقة نيران المدافع. كانت الجدران المعرضة لنيران المدافع المباشرة ضعيفة للغاية، لذلك غرّقت الجدران في خنادق أمامها منحدرات أرضية لتحسين الحماية. أدى وصول القذائف المتفجرة في القرن التاسع عشر إلى مرحلة أخرى في تطور الحصون. لم تنجح الحصون النجمية جيدًا في مواجهة آثار المواد شديدة الانفجار، إذ تتعطل الترتيبات المعقدة للحصون والبطاريات المرافقة وخطوط النار المنشأة بعناية للمدافع الحامية بسرعة بسبب القذائف المتفجرة. كانت التحصينات المصنوعة من الفولاذ والخرسانة شائعة خلال القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين. إن التقدم في الحرب الحديثة منذ الحرب العالمية الأولى جعل الحصون واسعة المساحة بالية في معظم الحالات. (ar)
Opevnění, též fortifikace nebo šance, je stavba nebo úprava terénu zbudovaná za účelem obrany nějaké stavby nebo postavení. Potřebu mít opevněné zázemí pociťoval člověk již od nepaměti. Už v neolitu vznikají první opevněná místa a tento druh stavitelství se zdokonaluje do dneška. Nejznámějším typem fortifikace jsou městská opevnění, tj. městské hradby. Maximalistickým příkladem jsou hradby kolem hranic státu nebo regionu, například Velká čínská zeď. Opevnění dělíme na stálá a polní, z čehož polní jsou dočasná a jsou vytvářena bojujícími jednotkami jako obranné pozice v terénu. (cs)
La fortificació és la pràctica d'incrementar la capacitat defensiva d'un lloc per mitjà d'obres de protecció, tant simples com una barricada o parapet o tan elaborades com una ciutadella. Per extensió s'anomena fortificació a l'edificació militar construïda per servir com a defensa militar a la guerra. El terme prové del llatí fortis (fort) i facere (fer). La necessitat de fortificar, de crear defenses per a protegir-se de possibles atacs de l'enemic és tan antiga com la mateixa existència humana. Els diferents tipus de fortificació han rebut diferents denominacions, algunes amb significats pràcticament sinònims. Les fortificacions poden ser de tipus temporal o permanent. Les temporals són proteccions construïdes de forma ràpida, amb materials poc elaborats i fàcils d'obtenir i amb l'objectiu de guarir-se de la visió i, parcialment, del foc enemic. Alguns exemples són les palissades o les barricades. Les fortificacions de tipus permanent tenen per objecte construir un espai que garanteixi la protecció de les persones i instal·lacions que hi hagi al seu interior. Estan fetes amb materials més elaborats i resistents com la pedra, formigó, acer o totxo. La mida diferent o funcionalitat dona diferents noms a aquests espais protegits. Moltes instal·lacions militars són conegudes com a fortes, encara que no sempre estiguin fortificades. Els forts de grans dimensions poden ser classificats com una fortalesa, els mitjans com forts i els més petits com fortins. (ca)
Eine Befestigung ist ein Bauwerk, das um einen Ort oder ein Gebiet errichtet wird, entweder um das Eindringen von Feinden oder die Abwanderung der Bewohner zu verhindern, oder aber dem Schutz vor Tieren oder Naturgewalten zu dienen. Im militärischen Bereich bezeichnet man sie auch als Fortifikation oder Wehranlage. (de)
Το οχύρωμα είναι στρατιωτική κατασκευή ή κτίριο που έχει σχεδιαστεί για την υπεράσπιση του εδάφους σε πολεμικές συγκρούσεις και επίσης χρησιμοποιείται για την εδραίωση της κυριαρχίας σε μια περιοχή κατά τη διάρκεια της ειρήνης. Οι άνθρωποι έχουν κατασκευάσει αμυντικά έργα εδώ και πολλές χιλιάδες χρόνια, σε μια ποικιλία όλο και πιο σύνθετων σχεδίων. Από την πολύ πρώιμη ιστορία έως τη σύγχρονη εποχή, τα τείχη ήταν συχνά απαραίτητα για τις πόλεις ώστε να επιβιώσουν σε έναν συνεχώς μεταβαλλόμενο κόσμο εισβολής και κατάκτησης. Κάποιοι οικισμοί στον πολιτισμό της κοιλάδας του Ινδού ήταν οι πρώτες μικρές πόλεις που χρειάστηκε να οχυρωθούν. Στην αρχαία Ελλάδα κατά τον μυκηναϊκό πολιτισμό χτίστηκαν μεγάλα πέτρινα τείχη, όπως στον αρχαίο οικισμό των Μυκηνών (διάσημος για τα τεράστια πέτρινα τετράγωνα κυκλώπεια τείχη). Το φρούριο είναι ένα οχυρωμένο κτιριακό συγκρότημα που χρησιμοποιείται από στρατιωτική φρουρά. Η κατασκευή αυτή εξυπηρετούσε κυρίως το σκοπό ενός παρατηρητηρίου, για να φυλάει ορισμένους δρόμους, περάσματα και εδάφη που θα μπορούσαν να απειλήσουν το βασίλειο. Αν και μικρότερες από ένα πραγματικό φρούριο, χρησιμοποιήθηκαν για τη φύλαξη των συνόρων και όχι ως πραγματικό οχύρωμα για την παρακολούθηση και τη διατήρηση των συνόρων. Η τέχνη της τοποθέτησης ενός στρατοπέδου ή της οικοδόμησης μιας οχύρωσης παραδοσιακά έχει ονομαστεί «οχυρωτική». Η οχύρωση χωρίζεται συνήθως σε δύο κλάδους: μόνιμη οχύρωση και οχύρωση πεδίου. Υπάρχει επίσης ένας ενδιάμεσος κλάδος γνωστός ως προσωρινή οχύρωση. Τα κάστρα είναι οχυρώσεις που θεωρούνται διακριτές από τα οχυρά ή τα οχυρώματα, επειδή αποτελούν κατοικία ενός μονάρχη ή και διοικούν ένα συγκεκριμένο αμυντικό έδαφος. Τα ρωμαϊκά οχυρά και τα οχυρά των λόφων ήταν τα κύρια προγενέστερα των κάστρων στην Ευρώπη, τα οποία εμφανίστηκαν τον 9ο αιώνα στην Αυτοκρατορία των Καρολιδών. Κατά τον πρώιμο Μεσαίωνα, δημιουργήθηκαν ορισμένες πόλεις γύρο από κάστρα. Οι μεσαιωνικές οχυρώσεις έγιναν σε μεγάλο βαθμό απαρχαιωμένες από την άφιξη των κανονιών το 14ο αιώνα. Οι οχυρώσεις στην εποχή της πυρίτιδας εξελίχθηκαν σε πολύ χαμηλότερες δομές με μεγαλύτερη χρήση τάφρων και γειωμένων οχυρών που θα απορροφούσαν και θα διασκόρπιζαν την ενέργεια της φωτιάς των κανονιών. Τα τείχη που εκτίθονταν σε άμεση πυρκαγιά πυροβόλων όπλων ήταν πολύ ευάλωτα, έτσι βυθίστηκαν σε τάφρους με πρόσοψη από τις χερσαίες πλαγιές. Η άφιξη των γρανάτων το 19ο αιώνα οδήγησε σε ένα ακόμη στάδιο στην εξέλιξη της οχύρωσης. Τα οχυρά σε μορφή αστέρα δεν αντιμετώπιζαν επαρκώς στις επιδράσεις των υψηλών εκρηκτικών και οι περίπλοκες διαρρυθμίσεις των προμαχώνων, των πλευρικών συσσωρευτών και των προσεκτικά κατασκευασμένων γραμμών πυρκαγιάς για την υπεράσπιση από οβίδες κανονιών θα μπορούσαν να καταστραφούν γρήγορα από τις γρανάτες. Οι οχυρώσεις από χάλυβα και σκυρόδεμα ήταν κοινές κατά τη διάρκεια του 19ου και των αρχών του 20ου αιώνα. Ωστόσο, οι πρόοδοι του σύγχρονου πολέμου από τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο κατέστησαν τα μεγάλα οχυρώματα παρωχημένα στις περισσότερες περιπτώσεις. Οι αποστρατιωτικοποιημένες ζώνες κατά μήκος των συνόρων είναι αναμφισβήτητα ένας άλλος τύπος οχύρωσης, αν και παθητικός, παρέχοντας μια απόσταση μεταξύ δυνητικά εχθρικών στρατευμάτων. (el)
Fortikaĵo aŭ fuorto estas armea konstruaĵo kun fortaj defend-elementoj. Ĝi estas konceptita tiel, por ke ĝi estu kapabla memstare longtempe rezisti al malamikaj atakoj kaj sieĝado. Fortikaĵoj ekzistas memstaraj (izolitaj) sen ebleco de subtera aliro kaj kunigo kun ceteraj objektoj, aŭ ekzistas kelke da fuortoj, fortikaĵoj kunigitaj sub la tero per subtera sistemo de koridoroj, ĉambregoj kaj per alia subterejo. Oni poste parolas pri fuortaroj. En Ĉeĥoslovakio oni diferencis fortikaĵojn je malpezaj fortikaĵoj kaj pezaj fortikaĵoj. Laŭ Francisko Azorín fuorto estas Fortikaĵo izolita, ne grava. Kaj li indikas etimologion el latina fors, fortis (forta). Fortreso, laŭ PIV, estas fortigita urbo aŭ pozicio, kun granda garnizono kaj la necesaj municio kaj provianto, por povi elteni longan sieĝadon. (eo)
A fortification is a military construction or building designed for the defense of territories in warfare, and is also used to establish rule in a region during peacetime. The term is derived from Latin fortis ("strong") and facere ("to make"). From very early history to modern times, defensive walls have often been necessary for cities to survive in an ever-changing world of invasion and conquest. Some settlements in the Indus Valley civilization were the first small cities to be fortified. In ancient Greece, large stone walls had been built in Mycenaean Greece, such as the ancient site of Mycenae (famous for the huge stone blocks of its 'cyclopean' walls). A Greek phrourion was a fortified collection of buildings used as a military garrison, and is the equivalent of the Roman castellum or English fortress. These constructions mainly served the purpose of a watch tower, to guard certain roads, passes, and borders. Though smaller than a real fortress, they acted as a border guard rather than a real strongpoint to watch and maintain the border. The art of setting out a military camp or constructing a fortification traditionally has been called "castrametation" since the time of the Roman legions. Fortification is usually divided into two branches: permanent fortification and field fortification. There is also an intermediate branch known as semi-permanent fortification. Castles are fortifications which are regarded as being distinct from the generic fort or fortress in that they are a residence of a monarch or noble and command a specific defensive territory. Roman forts and hill forts were the main antecedents of castles in Europe, which emerged in the 9th century in the Carolingian Empire. The Early Middle Ages saw the creation of some towns built around castles. Medieval-style fortifications were largely made obsolete by the arrival of cannons in the 14th century. Fortifications in the age of black powder evolved into much lower structures with greater use of ditches and earth ramparts that would absorb and disperse the energy of cannon fire. Walls exposed to direct cannon fire were very vulnerable, so the walls were sunk into ditches fronted by earth slopes to improve protection. The arrival of explosive shells in the 19th century led to yet another stage in the evolution of fortification. Star forts did not fare well against the effects of high explosive, and the intricate arrangements of bastions, flanking batteries and the carefully constructed lines of fire for the defending cannon could be rapidly disrupted by explosive shells. Steel-and-concrete fortifications were common during the 19th and early 20th centuries. The advances in modern warfare since World War I have made large-scale fortifications obsolete in most situations. (en)
Gotorlekuak, gerra garaian lurraldea defendatzeko asmoz egindako eraikin militarrak dira. Historian, herri eta hiri garrantzitsu askok izan dituzte gotorlekuak, herri edo hiri osoa edo haren zati bat defendatzearren. Hala izan da, adibidez, Uruken, Erroman, Iruñean eta Pekingo Hiri Debekatuan. (eu)
Las fortificaciones (del latín fortificatio -ōnis) son edificaciones militares construidas para servir como defensa en la guerra. El término viene de fortis (fuerte) y facere (hacer). También se utilizan las denominaciones bastión, baluarte y fuerte. El significado de la palabra fortificación se extiende además a la práctica de incrementar la protección de un lugar por medio de obras defensivas: recintos aislados tras murallas, denominados castillos, ciudadelas, alcázares o plazas fuertes; una o más líneas de murallas propiamente dichas, con o sin torreones en ellas y adarves, buhardas, camisas, matacanes, aspilleras, almenas y parapetos; fosos, barbacanas, torres vigía, también llamadas atalayas; torres exentas o albarranas, castilletes o zafras (castillos pequeños), poternas... Estas fortificaciones debían tener un diseño que permitiera resistir un largo sitio o asedio facilitado por las artes de la poliorcética, por lo que era frecuente contasen con aljibes para recoger el agua de lluvia y abundantes depósitos de víveres y otros pertrechos. También debía su construcción ser la adecuada para resistir el asalto y ataque de catapultas, almajaneques, pierrières, mangoneles, bricolas, arietes, grúas, torres de asedio, sambucas, túneles de mina y demás artificios de demolición ideados por zapadores e ingenieros militares para expugnarlas; más tarde, tras la invención y divulgación de la pólvora en el renacimiento y la subsecuente de las bombardas o lombardas y cañones más avanzados, las fortificaciones tuvieron que volverse más sinuosas o en forma de estrella con revellines y lunetas para minimizar el efecto de los impactos, algo tan ineficaz ante el poder creciente de la artillería que al cabo granjeó su fin. Los hombres han edificado obras defensivas durante miles de años, en una gran variedad de complejos diseños como buen y seguro mecanismo de defensa. Quizá uno de los ejemplos de ciudades mejor fortificadas fue Pskov (véase), en Rusia, rodeada de cinco murallas de piedra de forma tal que pudo soportar 26 asedios en el siglo XV. Muchas instalaciones militares son conocidas como fuertes, aunque no siempre estén fortificadas. Los fuertes de gran tamaño pueden ser clasificados como fortalezas, los medianos como fuertes y los más pequeños como fortines. Dentro de la ingeniería militar, la disciplina que se ocupa de construir y expugnar fortificaciones se denomina poliorcética. (es)
La fortification (du latin fortificatio « action de fortifier ») est l'art militaire de renforcer une position ou un lieu par des ouvrages de défense en prévision de leur éventuelle attaque. Par extension, la fortification désigne ces ouvrages de défense eux-mêmes. (fr)
Is éard is daingniú ann áit a threisiú mar dhaingean lena cosaint ar ionsaí míleata. (ga)
Benteng adalah bangunan untuk keperluan militer yang dibuat untuk keperluan pertahanan sewaktu dalam peperangan. Benteng sudah dibangun oleh umat manusia sejak ribuan tahun yang lalu dalam berbagai bentuk dan pada akhirnya berkembang menjadi bentuk yang sangat kompleks. Di Indonesia, benteng yang masih ada saat ini umumnya merupakan peninggalan dari kolonialisme Eropa, terutama Belanda. (in)
Fortificatie, letterlijk: versterking, vroeger ook versterkingskunst genoemd, betekent het voorzien van een plaats van verdedigingswerken. Het wordt ook gebruikt om de delen van een stad of gebouw die dienen voor de versterking van die stad of dat gebouw tegen aanvallen van buitenaf aan te duiden. Het woord is etymologisch verbonden met het woord fort. Versterkte steden in Nederland zijn onder andere Bourtange en Naarden. (nl)
방어시설(防禦施設)은 군사적으로 방어하기 위해 만든 시설이다. 대표적으로 벽, 요새와 성이 있다. (ko)
築城（ちくじょう）とは、城を建築することを指す。城取り（しろとり）とも。 (ja)
Una fortificazione è una qualsiasi protezione utilizzata per difendersi dalle azioni offensive del nemico. Le fortificazioni sono in generale costruzioni militari progettate per la difesa in guerra e nelle basi militari. Il termine deriva dal latino tardo fortificatio -onis. Sono state costruite fortificazioni per molte migliaia di anni con modalità differenti e sempre più complesse. Alcune fortificazioni possono essere anche classificate come civili. Ne sono un esempio i rifugi antiaerei della seconda guerra mondiale e i rifugi antiatomici della Guerra fredda. (it)
Fortyfikacja (z łac. fortificatio – umocnienie, od fors dpn. fortis siła i ficatio od facere robić, czynić, działać) – zespół obiektów wojskowych w postaci odpowiednich budowli i urządzeń, przeznaczonych do prowadzenia działań obronnych. Ponadto jest to dziedzina inżynierii wojskowej, która zajmuje się przygotowywaniem terenu do walki przez opracowanie, zaprojektowanie i zorganizowanie prac mających na celu wykonanie obiektów i zespołów fortyfikacyjnych służących do osłony wojsk i obszaru terytorium podczas działań bojowych. Jest to także nauka wojskowo-techniczna (dziedzina inżynierii wojskowej), opracowująca podstawy teoretyczne i sposoby praktyczne ochrony i obrony wojsk, ludności, obiektów tyłowych wojsk i gospodarki od działania środków napadu środkami rażenia, metodą budowy lub wykorzystania umocnień. (pl)
Фортификацио́нное сооруже́ние, Фортификацио́нное строе́ние, Фортификационная постройка — постройка (сооружение, строение), предназначенная для укрытого размещения и наиболее эффективного применения вооружения, военной техники, пунктов управления, а также для защиты войск (сил), населения и объектов тыла государства от воздействия средств поражения противника. Также используется слово и словосочетание — укрепление или оборонительное сооружение. Разработкой конструкций, технологий и способов возведения и использования полевых и долговременных фортификационных сооружений в военном деле занимается фортификация. (ru)
Befästning, fortifikation, är en byggnad, en grav, en vallanläggning eller liknande som uppförts eller anlagts i syfte att underlätta försvaret av ett terrängavsnitt. En fortifikation är oftast bestyckad med någon form av artilleri eller andra eldvapen. En plats med permanenta befästningar kallas fästning. (sv)
防御工事泛指一切軍事上增加防守方優勢的臨時或永久建築，例如要塞、城牆、壕溝、城堡、防空洞、障礙物等。防御工事自古就是戰爭中防守方有形優勢的主要來源，因為只有防守方能擁有，而攻擊方無法擁有，以逸待勞是防禦工事的存在條件之一，因此建築地點必須是假想戰爭中敵軍可能進攻或經過的路線上，防禦工事的劣勢在於無法便利的搬動（或是無法移動）所以若是戰略構想錯誤，建築在錯誤位置則毫無用處，例如法國的馬奇諾防線因為被繞過而未發揮效益。 (zh)
Фортифікація, також фортифікаційна споруда (від лат. fortificatio — «укріплення») — те саме, що укріплення — «дія за значенням укріпити, а також оборонна споруда, місце, територія з оборонними спорудами», «зведення укріплень, оборонних споруд; укріплення, оборонна споруда». Це будівля, потужні мури, рів, вал, високі вежі або щось подібне, яке було збудовано або споруджено з метою полегшення оборони ділянки місцевості. Фортифікація є галуззю архітектури, яку ще стародавній римлянин Вітрувій влучно визначив «як мистецтво поєднання функції, конструкції та краси». Зведення оборонних споруд називають фортифікаційним мистецтвом. Укріплення, як правило, оснащене тією чи іншою артилерією або іншою вогнепальною зброєю. Місце з постійними укріпленнями називають фортецею. Фортеці також використовувалися у мирний час для зміцнення влади тих, хто перебуває при владі. Форт — це військова будівля або споруда, призначена для захисту території під час війни. У військовому контексті фортифікація — це військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Фортифікацією є і галузь військово-інженерної справи, що розробляє конструкції та способи будівництва військових споруд, оборонних укріплень. Слово етимологічно пов'язане зі словом фортеця. Фортифікаційний — прикметник до фортифікація; фортифікаційні споруди — оборонні споруди (окопи, траншеї, сховища і таке інше) для успішного ведення бою і захисту від дій ворога. (uk)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:url

https://web.archive.org/web/20181205190113/http:/www.militaryarchitecture.com

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Opevnění, též fortifikace nebo šance, je stavba nebo úprava terénu zbudovaná za účelem obrany nějaké stavby nebo postavení. Potřebu mít opevněné zázemí pociťoval člověk již od nepaměti. Už v neolitu vznikají první opevněná místa a tento druh stavitelství se zdokonaluje do dneška. Nejznámějším typem fortifikace jsou městská opevnění, tj. městské hradby. Maximalistickým příkladem jsou hradby kolem hranic státu nebo regionu, například Velká čínská zeď. Opevnění dělíme na stálá a polní, z čehož polní jsou dočasná a jsou vytvářena bojujícími jednotkami jako obranné pozice v terénu. (cs)
Eine Befestigung ist ein Bauwerk, das um einen Ort oder ein Gebiet errichtet wird, entweder um das Eindringen von Feinden oder die Abwanderung der Bewohner zu verhindern, oder aber dem Schutz vor Tieren oder Naturgewalten zu dienen. Im militärischen Bereich bezeichnet man sie auch als Fortifikation oder Wehranlage. (de)
Gotorlekuak, gerra garaian lurraldea defendatzeko asmoz egindako eraikin militarrak dira. Historian, herri eta hiri garrantzitsu askok izan dituzte gotorlekuak, herri edo hiri osoa edo haren zati bat defendatzearren. Hala izan da, adibidez, Uruken, Erroman, Iruñean eta Pekingo Hiri Debekatuan. (eu)
La fortification (du latin fortificatio « action de fortifier ») est l'art militaire de renforcer une position ou un lieu par des ouvrages de défense en prévision de leur éventuelle attaque. Par extension, la fortification désigne ces ouvrages de défense eux-mêmes. (fr)
Is éard is daingniú ann áit a threisiú mar dhaingean lena cosaint ar ionsaí míleata. (ga)
Benteng adalah bangunan untuk keperluan militer yang dibuat untuk keperluan pertahanan sewaktu dalam peperangan. Benteng sudah dibangun oleh umat manusia sejak ribuan tahun yang lalu dalam berbagai bentuk dan pada akhirnya berkembang menjadi bentuk yang sangat kompleks. Di Indonesia, benteng yang masih ada saat ini umumnya merupakan peninggalan dari kolonialisme Eropa, terutama Belanda. (in)
Fortificatie, letterlijk: versterking, vroeger ook versterkingskunst genoemd, betekent het voorzien van een plaats van verdedigingswerken. Het wordt ook gebruikt om de delen van een stad of gebouw die dienen voor de versterking van die stad of dat gebouw tegen aanvallen van buitenaf aan te duiden. Het woord is etymologisch verbonden met het woord fort. Versterkte steden in Nederland zijn onder andere Bourtange en Naarden. (nl)
방어시설(防禦施設)은 군사적으로 방어하기 위해 만든 시설이다. 대표적으로 벽, 요새와 성이 있다. (ko)
築城（ちくじょう）とは、城を建築することを指す。城取り（しろとり）とも。 (ja)
Una fortificazione è una qualsiasi protezione utilizzata per difendersi dalle azioni offensive del nemico. Le fortificazioni sono in generale costruzioni militari progettate per la difesa in guerra e nelle basi militari. Il termine deriva dal latino tardo fortificatio -onis. Sono state costruite fortificazioni per molte migliaia di anni con modalità differenti e sempre più complesse. Alcune fortificazioni possono essere anche classificate come civili. Ne sono un esempio i rifugi antiaerei della seconda guerra mondiale e i rifugi antiatomici della Guerra fredda. (it)
Befästning, fortifikation, är en byggnad, en grav, en vallanläggning eller liknande som uppförts eller anlagts i syfte att underlätta försvaret av ett terrängavsnitt. En fortifikation är oftast bestyckad med någon form av artilleri eller andra eldvapen. En plats med permanenta befästningar kallas fästning. (sv)
防御工事泛指一切軍事上增加防守方優勢的臨時或永久建築，例如要塞、城牆、壕溝、城堡、防空洞、障礙物等。防御工事自古就是戰爭中防守方有形優勢的主要來源，因為只有防守方能擁有，而攻擊方無法擁有，以逸待勞是防禦工事的存在條件之一，因此建築地點必須是假想戰爭中敵軍可能進攻或經過的路線上，防禦工事的劣勢在於無法便利的搬動（或是無法移動）所以若是戰略構想錯誤，建築在錯誤位置則毫無用處，例如法國的馬奇諾防線因為被繞過而未發揮效益。 (zh)
الحصن هو بناء عسكري أو مبنى مصمم للدفاع عن الأراضي في الحرب، ويستخدم أيضًا لترسيخ الحكم في منطقة خلال وقت السلم. المصطلح مشتق من كلمة فورتيس اللاتينية («قوي») وفاسيري («صنع»). منذ التاريخ المبكر جدًا حتى العصور الحديثة، كانت الجدران الدفاعية ضرورية في كثير من الأحيان للمدن من أجل النجاة في عالم متغير من الغزو والاحتلال. كانت بعض المستوطنات في حضارة وادي السند هي المدن الصغيرة الأولى التي حُصنت. في اليونان القديمة، تم بناء جدران حجرية كبيرة في يونان الموكيانية، مثل موقع موكناي القديم (المشهور بالكتل الحجرية الضخمة لجدرانه «السيكلوبية»). الفرفوريون اليوناني كان مجموعة محصنة من المباني المستخدمة كحامية عسكرية، ويعادل قلعة رومانية أو إنجليزية. خدمت هذه الإنشاءات بشكل أساسي غرض برج مراقبة، لحراسة بعض الطرق والممرات والحدود. على الرغم من أنها أصغر من القلعة الحقيقية، إلا أنها عملت كحرس حدود بدلا (ar)
La fortificació és la pràctica d'incrementar la capacitat defensiva d'un lloc per mitjà d'obres de protecció, tant simples com una barricada o parapet o tan elaborades com una ciutadella. Per extensió s'anomena fortificació a l'edificació militar construïda per servir com a defensa militar a la guerra. El terme prové del llatí fortis (fort) i facere (fer). La necessitat de fortificar, de crear defenses per a protegir-se de possibles atacs de l'enemic és tan antiga com la mateixa existència humana. Els diferents tipus de fortificació han rebut diferents denominacions, algunes amb significats pràcticament sinònims. (ca)
Το οχύρωμα είναι στρατιωτική κατασκευή ή κτίριο που έχει σχεδιαστεί για την υπεράσπιση του εδάφους σε πολεμικές συγκρούσεις και επίσης χρησιμοποιείται για την εδραίωση της κυριαρχίας σε μια περιοχή κατά τη διάρκεια της ειρήνης. Οι άνθρωποι έχουν κατασκευάσει αμυντικά έργα εδώ και πολλές χιλιάδες χρόνια, σε μια ποικιλία όλο και πιο σύνθετων σχεδίων. Από την πολύ πρώιμη ιστορία έως τη σύγχρονη εποχή, τα τείχη ήταν συχνά απαραίτητα για τις πόλεις ώστε να επιβιώσουν σε έναν συνεχώς μεταβαλλόμενο κόσμο εισβολής και κατάκτησης. Κάποιοι οικισμοί στον πολιτισμό της κοιλάδας του Ινδού ήταν οι πρώτες μικρές πόλεις που χρειάστηκε να οχυρωθούν. Στην αρχαία Ελλάδα κατά τον μυκηναϊκό πολιτισμό χτίστηκαν μεγάλα πέτρινα τείχη, όπως στον αρχαίο οικισμό των Μυκηνών (διάσημος για τα τεράστια πέτρινα τετράγων (el)
Fortikaĵo aŭ fuorto estas armea konstruaĵo kun fortaj defend-elementoj. Ĝi estas konceptita tiel, por ke ĝi estu kapabla memstare longtempe rezisti al malamikaj atakoj kaj sieĝado. Fortikaĵoj ekzistas memstaraj (izolitaj) sen ebleco de subtera aliro kaj kunigo kun ceteraj objektoj, aŭ ekzistas kelke da fuortoj, fortikaĵoj kunigitaj sub la tero per subtera sistemo de koridoroj, ĉambregoj kaj per alia subterejo. Oni poste parolas pri fuortaroj. En Ĉeĥoslovakio oni diferencis fortikaĵojn je malpezaj fortikaĵoj kaj pezaj fortikaĵoj. (eo)
A fortification is a military construction or building designed for the defense of territories in warfare, and is also used to establish rule in a region during peacetime. The term is derived from Latin fortis ("strong") and facere ("to make"). Roman forts and hill forts were the main antecedents of castles in Europe, which emerged in the 9th century in the Carolingian Empire. The Early Middle Ages saw the creation of some towns built around castles. (en)
Las fortificaciones (del latín fortificatio -ōnis) son edificaciones militares construidas para servir como defensa en la guerra. El término viene de fortis (fuerte) y facere (hacer). También se utilizan las denominaciones bastión, baluarte y fuerte. Los hombres han edificado obras defensivas durante miles de años, en una gran variedad de complejos diseños como buen y seguro mecanismo de defensa. Quizá uno de los ejemplos de ciudades mejor fortificadas fue Pskov (véase), en Rusia, rodeada de cinco murallas de piedra de forma tal que pudo soportar 26 asedios en el siglo XV. (es)
Fortyfikacja (z łac. fortificatio – umocnienie, od fors dpn. fortis siła i ficatio od facere robić, czynić, działać) – zespół obiektów wojskowych w postaci odpowiednich budowli i urządzeń, przeznaczonych do prowadzenia działań obronnych. Ponadto jest to dziedzina inżynierii wojskowej, która zajmuje się przygotowywaniem terenu do walki przez opracowanie, zaprojektowanie i zorganizowanie prac mających na celu wykonanie obiektów i zespołów fortyfikacyjnych służących do osłony wojsk i obszaru terytorium podczas działań bojowych. (pl)
Фортификацио́нное сооруже́ние, Фортификацио́нное строе́ние, Фортификационная постройка — постройка (сооружение, строение), предназначенная для укрытого размещения и наиболее эффективного применения вооружения, военной техники, пунктов управления, а также для защиты войск (сил), населения и объектов тыла государства от воздействия средств поражения противника. (ru)
Фортифікація, також фортифікаційна споруда (від лат. fortificatio — «укріплення») — те саме, що укріплення — «дія за значенням укріпити, а також оборонна споруда, місце, територія з оборонними спорудами», «зведення укріплень, оборонних споруд; укріплення, оборонна споруда». Це будівля, потужні мури, рів, вал, високі вежі або щось подібне, яке було збудовано або споруджено з метою полегшення оборони ділянки місцевості. Фортифікація є галуззю архітектури, яку ще стародавній римлянин Вітрувій влучно визначив «як мистецтво поєднання функції, конструкції та краси». Зведення оборонних споруд називають фортифікаційним мистецтвом. Укріплення, як правило, оснащене тією чи іншою артилерією або іншою вогнепальною зброєю. Місце з постійними укріпленнями називають фортецею. Фортеці також використовувал (uk)

rdfs:label

Fortification (en)
حصن (ar)
Fortificació (ca)
Opevnění (cs)
Befestigung (de)
Οχύρωμα (el)
Fortikaĵo (eo)
Gotorleku (eu)
Fortificación (es)
Daingniú (ga)
Perbentengan (in)
Fortificazione (it)
Fortification (fr)
築城 (城) (ja)
방어시설 (ko)
Fortificatie (nl)
Fortyfikacja (pl)
Фортификационное сооружение (ru)
Befästning (sv)
Фортифікація (uk)
防御工事 (zh)

is dbo:type of

is dbo:wikiPageRedirects of

is gold:hypernym of