Chemical polarity (original) (raw)
تشير القطبية الكيميائية عادةً إلى فصل الشحنات الكهربائية جزئيا في الجزيء مؤدية إلى أكتسابه لعزم ثنائي القطب أو . تترابط الجزيئات القطبية من خلال قوى بين جزيئية قطبية والرابطة الهيدروجينية. تعتمد القطبية الجزئية على اختلاف السالبية الكهربائية للذرات المختلفة المكونة للجزيء. فعلى سبيل المثال يعتبر الماء مركب قطبي بسبب عدم التوازن في التوزيع الإلكتروني في ترابط الهيدروجين مع الأكسجين، بينما يعتبر الميثان مركب غير قطبي بسبب التوازن في التقاسم الإلكتروني بين الكربون والهيدروجين. تؤثر القطبية الكهربائية على العديد من الخصائص مثل التوتر السطحي والانحلالية إضافة إلى نقطتي الغليان والانصهار.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | La polaritat en química es refereix a la separació de la càrrega elèctrica que porta una molècula o els seus grups químics a tenir uns moments elèctrics dipol o . Les molècules polars (com la de l'aigua) interaccionen a través de les forces intermoleculars dipol–dipol i els enllaços d'hidrogen. La polaritat molecular depèn de la diferència en electronegativitat entre àtoms en un compost químic i l'asimetria de l'estructura del compost. Per exemple, una molècula d'aigua és polar perquè és desigual el repartiment dels seus electrons entre l'oxigen i l'hidrogen en el qual l'oxigen té més electronegativitat que l'hidrogen. En canvi el metà no és polar (apolar) perquè el seu carboni comparteix els electrons amb l'hidrogen gairebé de manera uniforme. La polaritat implica un gran nombre de propietats físiques entre les quals hi ha la tensió superficial, la solubilitat i els punts de fusió i d'ebullició. (ca) تشير القطبية الكيميائية عادةً إلى فصل الشحنات الكهربائية جزئيا في الجزيء مؤدية إلى أكتسابه لعزم ثنائي القطب أو . تترابط الجزيئات القطبية من خلال قوى بين جزيئية قطبية والرابطة الهيدروجينية. تعتمد القطبية الجزئية على اختلاف السالبية الكهربائية للذرات المختلفة المكونة للجزيء. فعلى سبيل المثال يعتبر الماء مركب قطبي بسبب عدم التوازن في التوزيع الإلكتروني في ترابط الهيدروجين مع الأكسجين، بينما يعتبر الميثان مركب غير قطبي بسبب التوازن في التقاسم الإلكتروني بين الكربون والهيدروجين. تؤثر القطبية الكهربائية على العديد من الخصائص مثل التوتر السطحي والانحلالية إضافة إلى نقطتي الغليان والانصهار. (ar) Στη χημεία, η πολικότητα είναι ο διαχωρισμός ηλεκτρικού φορτίου που οδηγεί σε ένα μόριο ή τις χημικές του ομάδες να έχουν ηλεκτρική διπολική ροπή, με αρνητικά φορτισμένο άκρο και -επίσης- θετικά φορτισμένο άκρο. Τα πολικά μόρια πρέπει να περιέχουν έναν ή περισσότερους πολικούς δεσμούς λόγω διαφοράς στην ηλεκτραρνητικότητα μεταξύ των συνδεδεμένων ατόμων. Τα μόρια που περιέχουν πολικούς δεσμούς δεν έχουν μοριακή πολικότητα όταν τα δίπολα του δεσμού αλληλοεξουδετερώνονται με συμμετρικό τρόπο. Τα πολικά μόρια αλληλεπιδρούν μέσω διαμοριακών δυνάμεων διπόλου - διπόλου και δεσμών υδρογόνου. Η πολικότητα βασίζεται σε μια σειρά από φυσικές ιδιότητες, όπως λ.χ. την επιφανειακή τάση, τη διαλυτότητα και τα σημεία τήξης και βρασμού. Όλα τα άτομα δεν έλκουν ηλεκτρόνια με την ίδια δύναμη. Η ποσότητα «έλξης» που ασκεί ένα άτομο στα ηλεκτρόνια του ονομάζεται ηλεκτραρνητικότητα αυτού. Άτομα με υψηλή ηλεκτραρνητικότητα, όπως λ.χ. φθόριο, οξυγόνο και άζωτο ασκούν μεγαλύτερη έλξη στα ηλεκτρόνια από τα άτομα με χαμηλότερη ηλεκτραρνητικότητα όπως λ.χ. αυτών στα μέταλλα των αλκαλίων και τα μέταλλα των αλκαλικών γαιών. Σε ένα δεσμό, αυτό οδηγεί σε άνιση κατανομή ηλεκτρονίων μεταξύ των ατόμων, καθώς τα ηλεκτρόνια θα έλκονται πιο κοντά στο άτομο που φέρει την υψηλότερη ηλεκτραρνητικότητα. Επειδή τα ηλεκτρόνια έχουν αρνητικό φορτίο, η άνιση κατανομή των ηλεκτρονίων μέσα σε ένα δεσμό οδηγεί στο σχηματισμό ενός ηλεκτρικού διπόλου: δηλ. ένα διαχωρισμό θετικού και αρνητικού ηλεκτρικού φορτίου. Επειδή η ποσότητα φορτίου που διαχωρίζεται σε τέτοια δίπολα είναι συνήθως μικρότερη από ένα στοιχειώδες (θεμελιώδες) φορτίο, ονομάζονται επιμέρους φορτία, που συμβολίζονται ως δ+ (δέλτα συν) και δ− (δέλτα μείον). Αυτά τα σύμβολα εισήχθησαν για πρώτη φορά από τον σερ και την Δρ. Έντιθ Χίλντα - Ίνγκολντ, το 1926. Η διπολική ροπή δεσμού υπολογίζεται πολλαπλασιάζοντας το ποσό του φορτίου που διαχωρίζεται και την απόσταση μεταξύ των φορτίων. Αυτά τα δίπολα μέσα στα μόρια μπορούν να αλληλεπιδράσουν με δίπολα σε άλλα μόρια, δημιουργώντας διαμοριακές δυνάμεις διπόλου-διπόλου, γνωστές ως ενδομοριακές δυνάμεις. (el) Polarität bezeichnet in der Chemie die Bildung getrennter Ladungsschwerpunkte in Atomgruppen aufgrund von Ladungsverschiebungen; dadurch sind die Atomgruppen nicht mehr elektrisch neutral. Das elektrische Dipolmoment ist ein Maß für die Polarität eines Moleküls und bestimmt die Löslichkeit eines Stoffs oder seine Fähigkeit, als Lösungsmittel zu wirken: * Polare Stoffe sind in der Regel in polaren Lösungsmitteln gut löslich, in unpolaren aber schlecht. * Umgekehrt sind unpolare Stoffe in unpolaren Lösungsmitteln (z. B. in Hexan) oder anderen flüssigen Kohlenwasserstoffen („Benzin“) gut, in polaren aber schlecht löslich. Ein Lehrsatz der mittelalterlichen Alchemie war: „Similia similibus solvuntur“ (lat.: „Ähnliches löst sich in Ähnlichem“). Aufgrund ihrer Ionenstruktur sind viele Salze im polaren Lösungsmittel Wasser gut löslich, unpolare Stoffe wie Fette oder Wachse dagegen nicht. Auch viele Aroma- und Duftstoffe sind in Wasser nicht, in Öl oder in Ethanol aber gut löslich. Alkohol ist daher in vielen fettarmen Lebensmitteln als Zutat aufgeführt. (de) In chemistry, polarity is a separation of electric charge leading to a molecule or its chemical groups having an electric dipole moment, with a negatively charged end and a positively charged end. Polar molecules must contain one or more polar bonds due to a difference in electronegativity between the bonded atoms. Molecules containing polar bonds have no molecular polarity if the bond dipoles cancel each other out by symmetry. Polar molecules interact through dipole–dipole intermolecular forces and hydrogen bonds. Polarity underlies a number of physical properties including surface tension, solubility, and melting and boiling points. (en) Polartasuna edo polaritatea, kimikan, molekulek duten ezaugarri bat da, euren barnean sortzen diren karga-banaketek zehazten dutena. Ezaugarri honek molekulek osatzen dituzten konposatu edo substantzietan era esanguratsuan eragiten du, hala nola, substantzia baten urtze- edo irakite-puntuan, disolbagarritasunean, , eta abar. Polartasuna molekula osatzen duten atomoen loturen araberakoa da. Atomo orok elektronegatibotasun izeneko ezaugarri bat du, zeinak atomoak lotura bat ezartzerakoan lotzen den beste atomoaren elektroiak erakartzeko gaitasuna adierazten duen. Elektronegatibotasuna zenbat eta handiagoa izan, orduan eta gaituagoa egongo da lotuta dagoen atomoen elektroiak erakartzeko. (eu) En chimie, la polarité est la façon dont les charges électriques négatives et positives sont réparties dans une molécule ou une liaison chimique. La polarité est due à la différence d'électronégativité entre les atomes qui la composent, aux différences de charge qu'elle induit, et à leur répartition dans l'espace. La molécule ou la liaison est ainsi considérée comme un dipôle électrostatique : plus les charges sont réparties de façon asymétrique, plus elle est polaire, et inversement. Si les charges sont réparties de façon totalement symétrique, elle sera apolaire, c'est-à-dire qu'elle n'a pas de polarité électrique et n'est donc pas un dipôle électrostatique. La polarité et ses conséquences (forces de van der Waals, liaison hydrogène) influent sur un certain nombre de caractéristiques physiques (tension superficielle, point de fusion, point d'ébullition, solubilité) ou chimiques (réactivité). (fr) La polaridad química o solo polar es una propiedad de las moléculas que representa la separación de las cargas eléctricas en la misma molécula (consultar también dipolo eléctrico). Esta propiedad está íntimamente relacionada con otras propiedades como la solubilidad, el punto de fusión, el punto de ebullición, las fuerzas intermoleculares, etc. El compuesto 'NaCl' (sal común) si bien no es un compuesto molecular sino que es una red iónica, podría usarse en un ejemplo del efecto de una molécula o disolvente apolar ya que las moléculas de agua, polares, se introducen en los espacios vacíos entre los iones del cristal iónico (NaCl) justamente debido a su polaridad, acercándose el diferencial de carga positiva del agua a los iones Cl- y el negativo al Na+, debilitan el enlace iónico, logran que los iones se alejen y así lo disuelven permaneciendo adosadas a estos. En general, semejante disuelve a semejante: solvente apolar disuelve solución apolar, y viceversa. Al formarse una molécula de modo enlace covalente el par de electrones tiende a desplazarse hacia el átomo que tiene mayor electronegatividad. Esto origina una densidad de carga desigual entre los núcleos que forman el enlace (se forma un dipolo eléctrico). El enlace es más polar cuanto mayor sea la diferencia entre las electronegatividades de los átomos que se enlazan; así pues, dos átomos iguales atraerán al par de electrones covalente con la misma fuerza (establecida por la ley de Coulomb) y los electrones permanecerán en el centro haciendo que el enlace sea apolar. A los enlaces covalentes polares se les llama así porque al compartir desigualmente los electrones se generan dos polos; un enlace covalente polar tiene polos positivos y negativos separados. Pero un enlace polar no requiere siempre una molécula polar; para averiguar si una molécula es polar hay que atender a la cantidad de enlaces polares y la estructura de la molécula. Para ello es necesario determinar un parámetro físico llamado momento dipolar eléctrico del dipolo eléctrico. Se define como una magnitud vectorial con módulo igual al producto de la carga q por la distancia que las separa d, cuya dirección va de la carga negativa a la positiva. La polaridad es la suma vectorial de los momentos dipolares de los enlaces, y viendo si la suma vectorial es nula o no observaremos su carácter polar o apolar. De esta manera una molécula que solo contiene enlaces apolares es siempre apolar, ya que los momentos dipolares de sus enlaces son nulos. En moléculas diatómicas son apolares las moléculas formadas por un solo elemento o elementos con diferencia de electronegatividad muy reducida. Serán también apolares las moléculas simétricas por el mismo motivo. El agua, por ejemplo, es una molécula fuertemente polar ya que los momentos dipolares de los enlaces dispuestos en «V» se suman ofreciendo una densidad de carga negativa en el oxígeno y dejando los hidrógenos casi sin electrones. La polaridad es una característica muy importante ya que puede ayudarnos a reconocer moléculas (por ejemplo, a diferenciar el trans, que es apolar, y el cis-dicloroetano, que es fuertemente polar). También es importante en disoluciones ya que un disolvente polar solo disuelve otras sustancias polares y un disolvente apolar solo disuelve sustancias apolares («semejante disuelve a semejante»). Aunque la polaridad de un disolvente depende de muchos factores, puede definirse como su capacidad para solvatar y estabilizar cargas. Por último la polaridad influye en el estado de agregación de las sustancias así como en termodinámica, ya que las moléculas polares ofrecen fuerzas (llamadas fuerzas de atracción dipolo-dipolo) además de las fuerzas de dispersión o fuerza de London. (es) Sa cheimic, airí buan ábhair a chiallaíonn scaradh nádúrtha luchta leictrigh ann. Malairt inpholarachta, airí ionduchtaithe an ábhair. (ga) Dalam kimia, polaritas (atau kepolaran) adalah pemisahan muatan listrik yang mengarah pada molekul atau gugus kimia yang memiliki momen listrik atau . Molekul polar harus mengandung ikatan kimia karena perbedaan elektronegativitas antara atom yang berikatan. Molekul polar dengan dua atau lebih ikatan kutub harus memiliki geometri asimetris sehingga tidak saling meniadakan. Molekul polar berinteraksi melalui gaya antarmolekul dipol-dipol dan ikatan hidrogen. Polaritas mendasari sejumlah sifat fisik termasuk tegangan permukaan, kelarutan, serta titik leleh dan titik didih. (in) In chimica, la polarità è una proprietà delle molecole per cui una molecola (detta polare) presenta una carica parziale positiva su una parte della molecola e una carica parziale negativa sulla parte opposta di essa. Le molecole che non presentano il fenomeno della polarità sono dette apolari o non polari. In genere in molecole con più di due atomi, quando gli atomi sono tutti uguali fra loro e legati ad un atomo centrale di tipo diverso, (ad esempio CH4), la molecola non presenta comportamento polare, poiché la simmetria della molecola fa sì che le cariche siano distribuite in maniera abbastanza uniforme sul contorno della molecola. Un esempio di molecola polare è la molecola dell'acqua (H2O), in cui una carica parziale negativa è presente in prossimità dell'atomo di ossigeno (O) e una carica parziale positiva è presente in prossimità dei due atomi di idrogeno (H). Il grado di polarità di un legame covalente dipende dalla capacità relativa degli atomi legati di attrarre gli elettroni. La differenza vettoriale dell'elettronegatività dei singoli atomi permette di stimare il grado di polarità di un legame. Perciò il grado di polarità varia all'aumentare della differenza di elettronegatività tra gli atomi coinvolti nel legame. La polarità inoltre determina la miscibilità tra due sostanze: in genere due sostanze entrambe polari o entrambe apolari sono miscibili tra loro. (it) 극성(極性, 영어: polarity)이란 화학에서 이중극자 혹은 그 이상의 를 갖는 분자나 분자단에서 나타나는 전하의 분리를 의미한다. 일반적으로 두 개 이상의 원자로 이루어진 분자의 구조적 비대칭성이나 구성 원자간의 전기 음성도 차이에 의하여 전자구름이 한 방향으로 몰려서 생겨나는 전기 쌍극자 모멘트로 표현하기도 한다. 극성은 비교적 고정되어 있으며 에 의한 이중극자간 상호작용 혹은 수소 결합 등을 통해 극성 분자 간의 상호작용이 일어난다. 용해도, 녹는점, 끓는점 등의 분자의 다양한 물리적 성질을 설명하는데 사용된다. 양전하를 띠는 원자핵이 얼마나 노출되었는지를 지표로 사용하기도 한다. 극성을 표현하기 위해서 분자에서 전기 음성도가 크거나, 구조적으로 전자 구름이 몰려있는 쪽을 델타 마이너스(δ-), 그 반대편을 델타 플러스(δ+)로 간단하게 표현하기도 한다. 무극성 또는 비극성이란 극성이 매우 적거나, 심하게는 없는 것을 말하는 것으로 이러한 무극성 분자는 극성 분자에 비해 일반적으로 분자 간의 인력이 적으며 반데르 발스의 힘이라는 유사 극성으로 결합력을 강화하기도 한다. 분자의 구조가 대칭형인 분자들은 무극성이다. 무극성 분자 역시 무극성 분자끼리의 용해성이 크다. (ko) Polarność – właściwość indywiduów chemicznych polegająca na występowaniu w nich elektrycznego momentu dipolowego w wyniku nierównomiernego rozłożenia cząstkowych ładunków elektrycznych w ich objętości. Większość cząsteczek jest obojętna elektrycznie. Jednak w wielu z nich występują wiązania chemiczne z elektronami mocno przesuniętymi w stronę jednego ze związanych atomów. Powoduje to występowanie w cząsteczce większej gęstości ładunku ujemnego w jednym miejscu i mniejszej w innym, dzięki czemu staje się ona dipolem elektrycznym. Przykładem takiej cząsteczki jest woda H−O−H (H2O). Elektrony w wiązaniach H−O są silnie przesunięte w stronę atomu tlenu, co powoduje, że na tym atomie zbiera się cząstkowy ładunek ujemny, a na atomach wodoru cząstkowy dodatni. Kąt wiązań H−O−H to ok. 104,5°. To powoduje, że od strony atomu tlenu cząsteczka wody jest naładowana ujemnie, a od strony atomów wodoru dodatnio. W przypadku wielu związków chemicznych pomimo tego, że wiązania są spolaryzowane, na skutek symetrii budowy cząsteczka może pozostawać apolarna, np. dwutlenek węgla CO2, tetrachlorek węgla CCl4, benzen C6H6. Polarne związki mają szereg własności, których nie mają cząsteczki apolarne. Są one np. w stanie solwatować, czyli otaczać inne cząsteczki, o ile te inne cząsteczki też wykazują własności polarne, co powoduje, że ciekłe związki polarne są dobrymi rozpuszczalnikami związków jonowych i innych związków polarnych. Cząsteczki polarne mają zwykle wyższe temperatury przejść fazowych (topnienie, krystalizacja, wrzenie itp.) niż analogiczne cząsteczki apolarne o zbliżonej budowie i masie cząsteczkowej. Najczęściej jest to efektem tworzenia przez nie wiązań wodorowych i silnych oddziaływań typu dipol–dipol. Jako miarę polarności rozpuszczalników wykorzystuje się czasem wartość ich względnej przenikalności elektrycznej. (pl) Polarisatie is het verschijnsel waarbij een ongelijksoortige ladingsverdeling ontstaat in een binding tussen atomen met een verschillende elektronegativiteit. De kern van het meer elektronegatieve atoom oefent daarbij een sterke aantrekkingskracht uit op de elektronen van het andere - minder elektronegatieve - atoom. Moleculen waarbij polariteit een rol speelt bezitten een dipoolmoment en worden polaire moleculen genoemd. Het bekendste voorbeeld is water. Polarisatie speelt een belangrijke rol bij de reactiviteit van bepaalde verbindingen ten opzichte van elkaar. (nl) Polaridade, em Química, refere-se à moléculas que apresentam momento de dipolo elétrico, o qual é influenciado pela separação das cargas elétricas e também possuem contribuição de pares de elétrons isolados. Moléculas polares interagem principalmente por forças intermoleculares como dipolos-dipolos ou ligações de hidrogênio. A polaridade molecular depende da diferença de eletronegatividade entre os átomos, assim como a geometria molecular. As ligações de uma molécula podem gerar vetores por causa da diferença de eletronegatividade entre elementos, deslocando pares de elétrons. A geometria da molécula influencia na disposição desses vetores, tendo a possibilidade de se cancelarem ou não. Quando a soma dos vetores se anula, dizemos que o momento de dipolo é igual a zero e a molécula é apolar. Por outro lado, quando o momento de dipolo é diferente de zero, os vetores não se cancelam, resultando em uma molécula polar. Exemplificando, a molécula de água é polar pelo fato de que o oxigênio não compartilha todos os elétrons com o hidrogênio, caracterizando a presença de um par de elétrons desemparelhados. Isso se deve porque os elétrons se concentram mais sobre átomo de Oxigênio, uma vez que ele é muito mais eletronegativo do que os de hidrogênio. Outro exemplo é o metano que é considerado apolar (antônimo de polar) porque o carbono compartilha os elétrons quase uniformemente com os hidrogênios, uma vez que a diferença de eletronegatividade é pouca. Polaridade influi em uma série de propriedades físicas e químicas como tensão superficial, solubilidade, ponto de fusão e ponto de ebulição. (pt) 在化學中，極性（polarity），是指一個共價鍵或一個共價分子中電荷分佈的不均勻性。如果電荷分佈得不均勻，則稱該鍵或分子為極性；如果均勻，則稱為非極性。 物質的一些物理性質（如溶解性、熔沸點等）與分子的極性相關。 (zh) Поля́рність — властивість, що характеризує розділення зарядів (неспівпадання центрів позитивного та негативного зарядів) у молекулах, їхніх фрагментах чи окремих зв'язках та зумовлює їхній дипольний момент. Виникає через різну електронегативність складових атомів. Термін застосовується як до окремих молекулярних частинок так і до речовин. Більш полярними є молекули з йонними зв'язками, молекули з ковалентними зв'язками є менш полярними. У випадку однакових атомів або груп утворені зв'язки між ними є неполярними, тобто їх дипольний момент є нульовим. Кількісною характеристикою полярності молекулярних частинок є їх дипольний момент, полярності середовища — діелектрична стала. Полярні речовини хімічно активні і при розчиненні у воді дисоціюють на йони. До полярних речовин належать неорганічні кислоти і їхні солі, вода та ряд природних мінералів. Тверді полярні речовини гідрофільні. На противагу цьому, аполярними є сполуки, в молекулах яких електричні центри позитивних і негативних зарядів збігаються, тому кінці молекул електронейтральні. До аполярних речовин відноситься багато органічних рідин з симетричною будовою молекул (наприклад, насичені вуглеводні) і тверді речовини з насиченими ковалентними зв'язками. Аполярні речовини у воді не розчинюються, хімічно малоактивні і гідрофобні. Сполуки, молекули яких складаються з полярних і неполярних груп атомів, називаються гетерополярними. Вони володіють одночасно властивостями полярних і неполярних сполук. Полярні кінці молекул гідрофільні і змочуються водою, а неполярні — гідрофобні і не змочуються водою. До гетерополярних речовин належить багато флотаційних реагентів. У флотаційної пульпі гетерополярні речовини адсорбуються на межі розділу фаз і створюють точно орієнтований шар. Орієнтація молекул залежить від полярності фаз: аполярний кінець гетерополярної молекули завжди спрямований у бік менш полярної фази. (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Water-elpot-transparent-3D-balls.png?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://phet.colorado.edu/en/simulation/molecule-polarity https://web.archive.org/web/20150109175856/http:/dwb.unl.edu/Teacher/NSF/C06/C06Links/www.uis.edu/7Etrammell/organic/introduction/polarity.htm http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/Chemical/bond.html |
| dbo:wikiPageID | 361038 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 23934 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1114139488 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Carbon_dioxide dbr:Carbon_monoxide dbr:Amphiphile dbr:Potassium_bromide dbr:Propane dbr:Properties_of_water dbr:Electric_charge dbr:Electric_dipole_moment dbr:Electronegativities_of_the_elements_(data_page) dbr:Electronegativity dbr:Molecular_orbital dbr:Molecule dbr:Nitrogen dbr:Bond_dipole_moment dbr:Boron_trifluoride dbr:Hydrogen_bond dbr:Hydrogen_fluoride dbr:Hydrophilic dbr:Debye dbr:Μ dbr:Detergent dbr:Intermolecular_force dbr:Electronegative dbr:Conversion_factor dbr:Chemical_bond dbr:Christopher_Kelk_Ingold dbr:Angstrom dbr:Bent_molecular_geometry dbr:Linus_Pauling dbr:Lipophilic dbr:Statcoulomb dbr:Sucrose dbr:Colloid dbr:Delta_(letter) dbr:Phospholipid dbr:Polar_point_group dbr:Micelle dbr:Butane dbc:Dimensionless_numbers_of_chemistry dbr:Turpentine dbr:Wave_function dbr:Linear_combination dbr:Alkali_metal dbr:Alkaline_earth_metal dbr:Ammonia dbr:Ethanol dbr:Euclidean_vector dbr:Fluorine dbr:Oxygen dbr:Ozone dbr:Cell_membrane dbr:Diatomic_molecule dbr:Dipole dbr:Formal_charge dbr:Electric_dipole dbr:Hilda_Ingold dbr:Introduction_to_quantum_mechanics dbr:Covalent_bond dbc:Chemical_properties dbc:Physical_chemistry dbr:Adsorption dbr:Chemistry dbr:Chlorine dbr:Surface_tension dbr:Dimension dbr:Dipoles dbr:Hydrogen_bonds dbr:Hydrophobic dbr:Methane dbr:Organic_solvent dbr:Hydroxyl dbr:Chemical_properties dbr:Dioxygen dbr:Point_groups_in_three_dimensions dbr:Schoenflies_notation dbr:Surfactant dbr:Solubility dbr:Ionic_bond dbr:VSEPR_theory dbr:Ionic_bonds dbr:Water_molecule dbr:SI_unit dbr:Vector_sum dbr:Fundamental_charge dbr:Center_of_inversion dbr:Chemical_group dbr:Partial_charges dbr:File:Ammonia-elpot-transparent-3D-balls-A.png dbr:File:Boron-trifluoride-elpot-3D-vdW.png dbr:File:Carbon_dioxide_structure.png dbr:File:Dipoli_acqua.png dbr:File:Ozone-resonance-Lewis-2D.png dbr:File:Polarity_boron_trifluoride.png dbr:File:Water-elpot-transparent-3D-balls.png dbr:File:Methane-CRC-MW-3D-balls.png |
| dbp:direction | vertical (en) |
| dbp:footer | In a molecule of hydrogen fluoride , the more electronegative atom is shown in yellow. Because the electrons spend more time by the fluorine atom in the H−F bond, the red represents partially negatively charged regions, while blue represents partially positively charged regions. (en) |
| dbp:image | Hydrogen-fluoride-3D-balls.png (en) Hydrogen-fluoride-elpot-transparent-3D-balls.png (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:! dbt:1/2 dbt:Anchor dbt:Chem dbt:E dbt:Multiple_image dbt:Page_needed dbt:Portal dbt:Redirect2 dbt:Refimprove dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Snd dbt:Verify_source dbt:Chemical_solutions dbt:Chemical_bonds |
| dcterms:subject | dbc:Dimensionless_numbers_of_chemistry dbc:Chemical_properties dbc:Physical_chemistry |
| gold:hypernym | dbr:Separation |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatChemicalProperties yago:Abstraction100002137 yago:Attribute100024264 yago:ChemicalProperty105009758 yago:Property104916342 dbo:Disease |
| rdfs:comment | تشير القطبية الكيميائية عادةً إلى فصل الشحنات الكهربائية جزئيا في الجزيء مؤدية إلى أكتسابه لعزم ثنائي القطب أو . تترابط الجزيئات القطبية من خلال قوى بين جزيئية قطبية والرابطة الهيدروجينية. تعتمد القطبية الجزئية على اختلاف السالبية الكهربائية للذرات المختلفة المكونة للجزيء. فعلى سبيل المثال يعتبر الماء مركب قطبي بسبب عدم التوازن في التوزيع الإلكتروني في ترابط الهيدروجين مع الأكسجين، بينما يعتبر الميثان مركب غير قطبي بسبب التوازن في التقاسم الإلكتروني بين الكربون والهيدروجين. تؤثر القطبية الكهربائية على العديد من الخصائص مثل التوتر السطحي والانحلالية إضافة إلى نقطتي الغليان والانصهار. (ar) Sa cheimic, airí buan ábhair a chiallaíonn scaradh nádúrtha luchta leictrigh ann. Malairt inpholarachta, airí ionduchtaithe an ábhair. (ga) Dalam kimia, polaritas (atau kepolaran) adalah pemisahan muatan listrik yang mengarah pada molekul atau gugus kimia yang memiliki momen listrik atau . Molekul polar harus mengandung ikatan kimia karena perbedaan elektronegativitas antara atom yang berikatan. Molekul polar dengan dua atau lebih ikatan kutub harus memiliki geometri asimetris sehingga tidak saling meniadakan. Molekul polar berinteraksi melalui gaya antarmolekul dipol-dipol dan ikatan hidrogen. Polaritas mendasari sejumlah sifat fisik termasuk tegangan permukaan, kelarutan, serta titik leleh dan titik didih. (in) Polarisatie is het verschijnsel waarbij een ongelijksoortige ladingsverdeling ontstaat in een binding tussen atomen met een verschillende elektronegativiteit. De kern van het meer elektronegatieve atoom oefent daarbij een sterke aantrekkingskracht uit op de elektronen van het andere - minder elektronegatieve - atoom. Moleculen waarbij polariteit een rol speelt bezitten een dipoolmoment en worden polaire moleculen genoemd. Het bekendste voorbeeld is water. Polarisatie speelt een belangrijke rol bij de reactiviteit van bepaalde verbindingen ten opzichte van elkaar. (nl) 在化學中，極性（polarity），是指一個共價鍵或一個共價分子中電荷分佈的不均勻性。如果電荷分佈得不均勻，則稱該鍵或分子為極性；如果均勻，則稱為非極性。 物質的一些物理性質（如溶解性、熔沸點等）與分子的極性相關。 (zh) La polaritat en química es refereix a la separació de la càrrega elèctrica que porta una molècula o els seus grups químics a tenir uns moments elèctrics dipol o . Les molècules polars (com la de l'aigua) interaccionen a través de les forces intermoleculars dipol–dipol i els enllaços d'hidrogen. (ca) Στη χημεία, η πολικότητα είναι ο διαχωρισμός ηλεκτρικού φορτίου που οδηγεί σε ένα μόριο ή τις χημικές του ομάδες να έχουν ηλεκτρική διπολική ροπή, με αρνητικά φορτισμένο άκρο και -επίσης- θετικά φορτισμένο άκρο. Τα πολικά μόρια πρέπει να περιέχουν έναν ή περισσότερους πολικούς δεσμούς λόγω διαφοράς στην ηλεκτραρνητικότητα μεταξύ των συνδεδεμένων ατόμων. Τα μόρια που περιέχουν πολικούς δεσμούς δεν έχουν μοριακή πολικότητα όταν τα δίπολα του δεσμού αλληλοεξουδετερώνονται με συμμετρικό τρόπο. (el) Polarität bezeichnet in der Chemie die Bildung getrennter Ladungsschwerpunkte in Atomgruppen aufgrund von Ladungsverschiebungen; dadurch sind die Atomgruppen nicht mehr elektrisch neutral. Das elektrische Dipolmoment ist ein Maß für die Polarität eines Moleküls und bestimmt die Löslichkeit eines Stoffs oder seine Fähigkeit, als Lösungsmittel zu wirken: Ein Lehrsatz der mittelalterlichen Alchemie war: „Similia similibus solvuntur“ (lat.: „Ähnliches löst sich in Ähnlichem“). (de) In chemistry, polarity is a separation of electric charge leading to a molecule or its chemical groups having an electric dipole moment, with a negatively charged end and a positively charged end. Polar molecules must contain one or more polar bonds due to a difference in electronegativity between the bonded atoms. Molecules containing polar bonds have no molecular polarity if the bond dipoles cancel each other out by symmetry. (en) La polaridad química o solo polar es una propiedad de las moléculas que representa la separación de las cargas eléctricas en la misma molécula (consultar también dipolo eléctrico). Esta propiedad está íntimamente relacionada con otras propiedades como la solubilidad, el punto de fusión, el punto de ebullición, las fuerzas intermoleculares, etc. El compuesto 'NaCl' (sal común) si bien no es un compuesto molecular sino que es una red iónica, podría usarse en un ejemplo del efecto de una molécula o disolvente apolar ya que las moléculas de agua, polares, se introducen en los espacios vacíos entre los iones del cristal iónico (NaCl) justamente debido a su polaridad, acercándose el diferencial de carga positiva del agua a los iones Cl- y el negativo al Na+, debilitan el enlace iónico, logran qu (es) Polartasuna edo polaritatea, kimikan, molekulek duten ezaugarri bat da, euren barnean sortzen diren karga-banaketek zehazten dutena. Ezaugarri honek molekulek osatzen dituzten konposatu edo substantzietan era esanguratsuan eragiten du, hala nola, substantzia baten urtze- edo irakite-puntuan, disolbagarritasunean, , eta abar. (eu) En chimie, la polarité est la façon dont les charges électriques négatives et positives sont réparties dans une molécule ou une liaison chimique. La polarité est due à la différence d'électronégativité entre les atomes qui la composent, aux différences de charge qu'elle induit, et à leur répartition dans l'espace. La molécule ou la liaison est ainsi considérée comme un dipôle électrostatique : plus les charges sont réparties de façon asymétrique, plus elle est polaire, et inversement. Si les charges sont réparties de façon totalement symétrique, elle sera apolaire, c'est-à-dire qu'elle n'a pas de polarité électrique et n'est donc pas un dipôle électrostatique. (fr) 극성(極性, 영어: polarity)이란 화학에서 이중극자 혹은 그 이상의 를 갖는 분자나 분자단에서 나타나는 전하의 분리를 의미한다. 일반적으로 두 개 이상의 원자로 이루어진 분자의 구조적 비대칭성이나 구성 원자간의 전기 음성도 차이에 의하여 전자구름이 한 방향으로 몰려서 생겨나는 전기 쌍극자 모멘트로 표현하기도 한다. 극성은 비교적 고정되어 있으며 에 의한 이중극자간 상호작용 혹은 수소 결합 등을 통해 극성 분자 간의 상호작용이 일어난다. 용해도, 녹는점, 끓는점 등의 분자의 다양한 물리적 성질을 설명하는데 사용된다. 양전하를 띠는 원자핵이 얼마나 노출되었는지를 지표로 사용하기도 한다. 극성을 표현하기 위해서 분자에서 전기 음성도가 크거나, 구조적으로 전자 구름이 몰려있는 쪽을 델타 마이너스(δ-), 그 반대편을 델타 플러스(δ+)로 간단하게 표현하기도 한다. (ko) In chimica, la polarità è una proprietà delle molecole per cui una molecola (detta polare) presenta una carica parziale positiva su una parte della molecola e una carica parziale negativa sulla parte opposta di essa. Le molecole che non presentano il fenomeno della polarità sono dette apolari o non polari. Un esempio di molecola polare è la molecola dell'acqua (H2O), in cui una carica parziale negativa è presente in prossimità dell'atomo di ossigeno (O) e una carica parziale positiva è presente in prossimità dei due atomi di idrogeno (H). (it) Polarność – właściwość indywiduów chemicznych polegająca na występowaniu w nich elektrycznego momentu dipolowego w wyniku nierównomiernego rozłożenia cząstkowych ładunków elektrycznych w ich objętości. Większość cząsteczek jest obojętna elektrycznie. Jednak w wielu z nich występują wiązania chemiczne z elektronami mocno przesuniętymi w stronę jednego ze związanych atomów. Powoduje to występowanie w cząsteczce większej gęstości ładunku ujemnego w jednym miejscu i mniejszej w innym, dzięki czemu staje się ona dipolem elektrycznym. (pl) Polaridade, em Química, refere-se à moléculas que apresentam momento de dipolo elétrico, o qual é influenciado pela separação das cargas elétricas e também possuem contribuição de pares de elétrons isolados. Moléculas polares interagem principalmente por forças intermoleculares como dipolos-dipolos ou ligações de hidrogênio. A polaridade molecular depende da diferença de eletronegatividade entre os átomos, assim como a geometria molecular. As ligações de uma molécula podem gerar vetores por causa da diferença de eletronegatividade entre elementos, deslocando pares de elétrons. A geometria da molécula influencia na disposição desses vetores, tendo a possibilidade de se cancelarem ou não. Quando a soma dos vetores se anula, dizemos que o momento de dipolo é igual a zero e a molécula é apolar (pt) Поля́рність — властивість, що характеризує розділення зарядів (неспівпадання центрів позитивного та негативного зарядів) у молекулах, їхніх фрагментах чи окремих зв'язках та зумовлює їхній дипольний момент. Виникає через різну електронегативність складових атомів. Термін застосовується як до окремих молекулярних частинок так і до речовин. Більш полярними є молекули з йонними зв'язками, молекули з ковалентними зв'язками є менш полярними. У випадку однакових атомів або груп утворені зв'язки між ними є неполярними, тобто їх дипольний момент є нульовим. Кількісною характеристикою полярності молекулярних частинок є їх дипольний момент, полярності середовища — діелектрична стала. (uk) |
| rdfs:label | قطبية كيميائية (ar) Polaritat química (ca) Polarität (Chemie) (de) Χημική πολικότητα (el) Chemical polarity (en) Polartasun (kimika) (eu) Polaridad (química) (es) Polaraíocht (ga) Polaritas (kimia) (in) Polarità (it) Polarité (chimie) (fr) 극성 (화학) (ko) Polarisatie (scheikunde) (nl) Polarność (pl) Polaridade (química) (pt) 极性 (zh) Полярність (хімія) (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Dipole |
| owl:sameAs | freebase:Chemical polarity yago-res:Chemical polarity wikidata:Chemical polarity dbpedia-ar:Chemical polarity dbpedia-ca:Chemical polarity http://ceb.dbpedia.org/resource/Polaridad_sa_usa_ka_Kimikal dbpedia-da:Chemical polarity dbpedia-de:Chemical polarity dbpedia-el:Chemical polarity dbpedia-es:Chemical polarity dbpedia-et:Chemical polarity dbpedia-eu:Chemical polarity dbpedia-fa:Chemical polarity dbpedia-fi:Chemical polarity dbpedia-fr:Chemical polarity dbpedia-ga:Chemical polarity dbpedia-gl:Chemical polarity dbpedia-he:Chemical polarity http://hi.dbpedia.org/resource/रासायनिक_ध्रुवीयता dbpedia-hr:Chemical polarity dbpedia-id:Chemical polarity dbpedia-it:Chemical polarity dbpedia-ka:Chemical polarity dbpedia-ko:Chemical polarity http://ml.dbpedia.org/resource/രാസ_ധ്രുവത dbpedia-nl:Chemical polarity dbpedia-no:Chemical polarity dbpedia-pl:Chemical polarity dbpedia-pt:Chemical polarity dbpedia-sh:Chemical polarity dbpedia-sl:Chemical polarity dbpedia-sr:Chemical polarity http://ta.dbpedia.org/resource/இரசாயன_முனைவுத்தன்மை dbpedia-uk:Chemical polarity dbpedia-zh:Chemical polarity https://global.dbpedia.org/id/4h4aH |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Chemical_polarity?oldid=1114139488&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Carbon_dioxide_structure.png wiki-commons:Special:FilePath/Phospholipids_aqueous_solution_structures.svg wiki-commons:Special:FilePath/Ozone-resonance-Lewis-2D.png wiki-commons:Special:FilePath/Ammonia-elpot-transparent-3D-balls-A.png wiki-commons:Special:FilePath/Boron-trifluoride-elpot-3D-vdW.png wiki-commons:Special:FilePath/CHCA_cleavable_detergent.png wiki-commons:Special:FilePath/Dipoli_acqua.png wiki-commons:Special:FilePath/Hydrogen-fluoride-3D-balls.png wiki-commons:Special:FilePath/Hydrogen-fluoride-elpot-transparent-3D-balls.png wiki-commons:Special:FilePath/Methane-CRC-MW-3D-balls.png wiki-commons:Special:FilePath/Phospholipid_schematic_representation.png wiki-commons:Special:FilePath/Polarity_boron_trifluoride.png wiki-commons:Special:FilePath/Water-elpot-transparent-3D-balls.png wiki-commons:Special:FilePath/Micelle_scheme-en.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Chemical_polarity |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Polar dbr:Polarity |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Non-polar dbr:Non-polar_chemicals dbr:Non-polar_covalent_bond dbr:Non-polar_molecule dbr:Nonpolar dbr:Nonpolar_molecule dbr:Nonpolar_molecules dbr:Nonpolarity dbr:Bond_dipole_moment dbr:Polar_bond dbr:Polar_molecule dbr:Apolar dbr:Chemical_Polarity dbr:Polar_Bond dbr:Bond_polarity dbr:Polar-covalent_bond dbr:Polar_bonds dbr:Polar_compound dbr:Polar_covalent dbr:Polar_covalent_bond dbr:Polar_covalent_bonds dbr:Polar_fluids dbr:Polar_molecules dbr:Polar_solution dbr:Polarity_(Chemistry) dbr:Polarity_(chemistry) dbr:Chemistry_Polarity dbr:Molecular_polarity |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Cadmium_iodide dbr:Carbon_monoxide dbr:Catalytic_triad dbr:Amine_oxide dbr:Aminoacylase dbr:Amphipathic_lipid_packing_sensor_motifs dbr:Potassium dbr:Properties_of_water dbr:Propylene_carbonate dbr:Quercetin dbr:Quinone_methide dbr:Rotational_spectroscopy dbr:Electret_microphone dbr:Electric_dipole_moment dbr:Electrical_insulation_paper dbr:Electron_mobility dbr:Electronegativity dbr:Enantioselective_synthesis dbr:Entropic_force dbr:Epistasis dbr:Molecule dbr:Synthetic_membrane dbr:MOSCED dbr:Membrane_models dbr:Partition_equilibrium dbr:Passive_sampling dbr:Non-polar dbr:Non-polar_chemicals dbr:Non-polar_covalent_bond dbr:Non-polar_molecule dbr:Nonpolar dbr:Nonpolar_molecule dbr:Nonpolar_molecules dbr:Nonpolarity dbr:Beta-Methylamino-L-alanine dbr:Beta_barrel dbr:Biology dbr:Blonanserin dbr:Bond_dipole_moment dbr:David_DeMille dbr:Desoxypipradrol dbr:Alkahest dbr:Allylic_strain dbr:Aqueous_normal-phase_chromatography dbr:Archaerhodopsin dbr:Hydrogen dbr:Hydroxyarchaeol dbr:Bestrophin_1 dbr:Pharmacokinetics_of_estradiol dbr:Pharmacokinetics_of_progesterone dbr:Renin_inhibitor dbr:Cyclic_nucleotide dbr:Cytosis dbr:Ubiquinol dbr:Valine dbr:Van_der_Waals_force dbr:Decontamination_foam dbr:Deep_frying dbr:Desorption_atmospheric_pressure_photoionization dbr:Dopamine_agonist dbr:Index_of_genetics_articles dbr:Inductive_effect dbr:Interchalcogen dbr:Intimate_ion_pair dbr:Intramolecular_force dbr:J-coupling dbr:Molecular_geometry dbr:Letts_nitrile_synthesis dbr:Lifshitz_theory_of_van_der_Waals_force dbr:List_of_reagents dbr:ORF6 dbr:Nucleophilic_conjugate_addition dbr:Nucleophilic_substitution dbr:Synthetic_cannabinoids dbr:Protic_solvent dbr:Wetting_solution dbr:1,2-Butylene_carbonate dbr:Combretastatin dbr:Copernicium dbr:Crenarchaeol dbr:Chemical_compound dbr:Chemical_sensor_array dbr:Chemorepulsion dbr:Gas dbr:Gas_chromatography dbr:Low_molecular-mass_organic_gelators dbr:Oil dbr:Osmosis dbr:Sulfate_conjugate dbr:Radio-frequency_welding dbr:Cis-2,3-Butylene_carbonate dbr:Clozapine dbr:Cobalt_oleate dbr:Cohesion_(chemistry) dbr:Fries_rearrangement dbr:Gallane dbr:Geraldine_L._Richmond dbr:Glossary_of_chemistry_terms dbr:Modafinil_acid dbr:Nadolol dbr:Concerted_reaction dbr:Coomber's_relationship dbr:Core–shell_semiconductor_nanocrystal dbr:Thorium_monoxide dbr:Turacoverdin dbr:Organochlorine_compound dbr:Organosodium_chemistry dbr:Organoxenon_compound dbr:Archaea dbr:Bath_salts_(drug) dbr:Bathochromic_shift dbr:Leucine dbr:Liquid_smoke dbr:Sterol dbr:Stille_reaction dbr:Compressibility_factor dbr:Emulsion_dispersion dbr:Emulsion_stabilization_using_polyelectrolytes dbr:Franck–Condon_principle dbr:Fuel_saving_device dbr:Function-spacer-lipid_Kode_construct dbr:Functional_group dbr:Haff_disease dbr:Haloalkane dbr:Hot-melt_adhesive dbr:Ice_cream dbr:Point_accepted_mutation dbr:Polar dbr:Polar_surface_area dbr:Polarity dbr:Polarization_(electrochemistry) dbr:Polycyclic_aromatic_hydrocarbon dbr:Magnetorheological_fluid dbr:Stenotrophomonas_maltophilia dbr:Surface_properties_of_transition_metal_oxides dbr:Synthetic_biology dbr:Synthetic_oil dbr:Transketolase dbr:Micellar_liquid_chromatography dbr:2,2,5,5-Tetramethyltetrahydrofuran dbr:2-Butoxyethanol dbr:2-Pyridone dbr:Brooker's_merocyanine dbr:Active_site dbr:Addition_reaction dbr:Adhesion dbr:Cetrimonium_bromide dbr:Trans-2,3-Butylene_carbonate dbr:William_Conan_Davis dbr:Fétizon_oxidation dbr:Ionic_bonding dbr:Ionic_liquids_in_carbon_capture dbr:Ionic_polymerization dbr:Ionization_chamber dbr:Lamellar_phase dbr:Langmuir–Blodgett_film dbr:Lipid dbr:Lipid_bilayer dbr:Liquid–liquid_extraction dbr:Lone_pair dbr:PRP36 dbr:4-Chlorophenyl_azide dbr:4-Ipomeanol dbr:Acetone dbr:Aconitine dbr:Alanine dbr:Alkali_metal dbr:Amino_acid dbr:Anandamide dbr:Cyclopropenylidene dbr:Cylindrospermopsin dbr:Dry_ice dbr:Ethanol dbr:Ethion dbr:Ethylene_carbonate dbr:Exocytosis dbr:Fluorine-18 dbr:Fluorine_compounds dbr:Force_field_(chemistry) dbr:P-Toluenesulfonic_acid dbr:Paper_chromatography dbr:Carbonate_ester dbr:Carbon–fluorine_bond dbr:Cauchy_stress_tensor dbr:Cell-penetrating_peptide dbr:Cell_membrane dbr:Cell_signaling dbr:Chromatography dbr:Chromism dbr:Discovery_and_development_of_angiotensin_receptor_blockers dbr:Discovery_and_development_of_cyclooxygenase_2_inhibitors dbr:Discovery_and_development_of_dipeptidyl_peptidase-4_inhibitors dbr:Discovery_and_development_of_non-nucleoside_reverse-transcriptase_inhibitors dbr:Discovery_and_development_of_tubulin_inhibitors dbr:Edward_Kosower dbr:Flippase dbr:Fluorous_chemistry dbr:Globular_protein dbr:Glowmatography dbr:Glycan-protein_interactions dbr:Glyceride dbr:Glycerophospholipid dbr:History_of_cell_membrane_theory dbr:Microelectrophoresis dbr:Protein dbr:Reversed-phase_chromatography dbr:Hammett_equation dbr:Hexachlorocyclopentadiene dbr:Hexafluorophosphate dbr:Iodine_monochloride dbr:Isoarborinol dbr:Isopropyl_alcohol dbr:Jean_Charles_Athanase_Peltier dbr:Countercurrent_chromatography dbr:Covalent_bond dbr:Tert-Butyllithium dbr:Tetrahymanol dbr:Hydration_energy dbr:Hydrogen_storage dbr:Hydrogenation dbr:Hydrophile dbr:Hydrophilic_interaction_chromatography dbr:Hydrophobe dbr:Hydrophobic-polar_protein_folding_model dbr:Hydrophobic_concrete dbr:Hydrophobic_effect dbr:Hydrophobic_silica dbr:Hypothetical_types_of_biochemistry dbr:Hypsochromic_shift dbr:Molecular_solid dbr:Thermochemical_cycle dbr:Tolyl_groups dbr:Absolute_threshold dbr:Absorption_(chemistry) dbr:Acid dbr:Acid_strength dbr:Chlorophyll_b dbr:Cholesterol_24-hydroxylase dbr:Alcohol_by_volume dbr:Laurdan dbr:Bioadhesive dbr:Biochar dbr:Sulfur dbr:Sulfuric_acid dbr:TIM_barrel dbr:Heptad_repeat dbr:Herbal_medicine dbr:Heterogeneous_gold_catalysis dbr:Odor_detection_threshold dbr:Wetting dbr:Relative_permittivity dbr:Dielectric_heating dbr:Dimethyl_sulfoxide dbr:Docusate dbr:Boletocrocin dbr:Butanol_fuel dbr:CCR5_receptor_antagonist dbr:Phenylalanine dbr:Phorbol dbr:Physical_organic_chemistry dbr:Phytane dbr:Platensimycin dbr:Polar_bond dbr:Polar_molecule dbr:Polarizability dbr:Polyethylene dbr:Polypropylene dbr:Polypropylene_carbonate dbr:Polyvinylpyrrolidone dbr:Sodium_dodecyl_sulfate dbr:Sodium_hydroxide dbr:Soil_formation dbr:Soliton_model_in_neuroscience dbr:Cinnamoyl-CoA_reductase dbr:Clathrate_hydrate dbr:Ferrofluid dbr:Field_effect_(chemistry) dbr:GroEL dbr:Groundwater_contamination_by_pharmaceuticals dbr:Group_theory dbr:Apolar dbr:Indole dbr:Mercury(II)_cyanide dbr:Methionine dbr:Methyl_isobutyl_ketone dbr:Microfoam dbr:Nylon dbr:Castor_oil dbr:Cation–π_interaction dbr:Chalcogen dbr:Chaotropic_agent dbr:Self-healing_material dbr:Serine dbr:Kliti_Grice dbr:Medium-chain_triglyceride dbr:Secondary_organic_aerosol dbr:Protein_skimmer dbr:Solution_(chemistry) dbr:Solvent dbr:Water |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Properties_of_water dbr:Dipole |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Chemical_polarity |
