Coptic language (original) (raw)
Η κοπτική γλώσσα (Μετ Ρεμνχήμι, : ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, : ⲧⲙⲛ̄ⲧⲣⲙ̄ⲛ̄ⲕⲏⲙⲉ) προέρχεται από την ύστερη φάση των Αιγυπτιακών γλωσσών, και είναι άμεσος απόγονος της αρχαίας αιγυπτιακής γλώσσας. Το κοπτικό αλφάβητο αποτελεί τροποποιημένη μορφή του ελληνικού αλφάβητου, με προσμίξεις ορισμένων γραμμάτων που ποικίλουν από διάλεκτο σε διάλεκτο και προέρχονται άμεσα από την δημοτική. Ως ζώσα γλώσσα καθημερινής επικοινωνίας η Κοπτική άνθισε από το 200 έως το 1100. Επιβιώνει σήμερα ως λειτουργική γλώσσα της Κοπτικής Ορθόδοξης Εκκλησίας.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | اللغة القبطية (القبطية البحيرية: ϯ ⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, timetremənkhēmi) هي عائلة من اللهجات وثيقة الصلة تنحدر من اللغة المصرية وتحدثها تاريخيًا أقباط مصر. حلت اللغة العربية محل اللغة القبطية باعتبارها اللغة المنطوقة الأساسية في مصر بعد الفتح الإسلامي لمصر، على الرغم من أنها لا تزال مستخدمة اليوم كلغة طقسيةللكنيسة القبطية. الابتكارات في قواعد النحو، وعلم الأصوات، وتدفق الكلمات المستعارة اليونانية يميز اللغة القبطية عن الفترات السابقة للغة المصرية. هي مكتوب بالأبجدية القبطية، وهو شكل معدل من الأبجدية اليونانية مع عدة أحرف إضافية مستعارة من الخط الديموطيقي المصري. اللهجات القبطية الرئيسية هي الصعيدية، البحيرية، الأخميمية، الفيومية، الليكوبوليتية، والأوكسيرينشايتية. تم التحدث بالقبطية الصعيدية بين مدينتي أسيوط وأوكسيرينخوس وازدهرت كلغة أدبية في جميع أنحاء مصر في الفترة حوالي 325 - حوالي 800 م اكتسبت البحيرية، لغة دلتا النيل، مكانة بارزة في القرن التاسع وهي اللهجة التي تستخدمها الكنيسة القبطية. على الرغم من ارتباط اللهجات القبطية ارتباطًا وثيقًا، تختلف اللهجات القبطية عن بعضها البعض من حيث علم الأصوات والتشكل والمفردات. (ar) Koptština (koptsky Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ Met.Remenkími) je posledním vývojovým stádiem egyptštiny. Jedná se o severní afroasijský jazyk, jímž se hovořilo v Egyptě přinejmenším do 17. století. Egyptština začala v 1. století užívat řecké alfabety, z níž se vyvinulo koptské písmo, řecká alfabeta doplněná o šest či sedm znaků démotického písma, které vyjadřovaly egyptské fonémy v řečtině nepřítomné. Koptština má několik dialektů, nejvýznamnější místo mezi nimi patří a . Koptština byla od 2. do 13. století literárním jazykem a bohairský dialekt je dodnes liturgickým jazykem koptské pravoslavné a koptské katolické církve. Koptština je však již mrtvým jazykem a jako takový nemá v Egyptě žádný oficiální status. Přesto lze část koptské slovní zásoby, syntaxe či morfologie vystopovat v egyptském dialektu arabštiny. (cs) El copte és una família de dialectes molt relacionats descendents de la llengua egípcia antiga i parlats històricament pels coptes d'Egipte. El copte va ser substituït per l'àrab egipci com a llengua parlada principal d'Egipte després de la conquesta musulmana d'Egipte, tot i que es manté en l'actualitat com a llengua litúrgica de l'Església copta. Les innovacions en la gramàtica, la fonologia i els préstecs grecs distingeixen el copte dels períodes anteriors de la llengua egípcia. Està escrit amb l'alfabet copte, una forma modificada de l'alfabet grec amb diverses lletres addicionals manllevades de l'escriptura egípcia demòtica. Els principals dialectes coptes són el sahídic, el bohàiric, l'akhmímic, el fayímic, el licopolità i l'oxirrinquita. El copte sahídic es parlava aproximadament entre les ciutats d'Assut i Oxirrinc i va créixer com a llengua literària per tot Egipte en el període c. 325 - c. 800 dC. El bohàiric, la llengua del delta del Nil, va guanyar protagonisme al segle ix i és el dialecte utilitzat per l'Església copta. Tot i estar estretament relacionats, els dialectes coptes difereixen els uns dels altres pel que fa a la fonologia, morfologia i vocabulari. (ca) Die koptische Sprache (aus arabisch قبطي qibtī, qubtī, DMG qibṭī, qubṭī, aus koptisch kypt(a)ios, neben gyptios, aus altgriechisch Αἰγύπτιος „Ägypter“, aus mykenisch a-ku-pi-ti-jo / ai̯ɡuptijos) ist die jüngste Form des Ägyptischen, eines eigenständigen Zweiges der afroasiatischen Sprachfamilie. Sie war vom 3. bis 17. Jahrhundert als gesprochene Sprache in Gebrauch und ist als Erstsprache ausgestorben; die Hauptsprache des heutigen Ägyptens ist Ägyptisch-Arabisch. Bei religiösen Anlässen wird Koptisch bis heute von koptischen Christen verwendet (Liturgiesprache). Gegenwärtig wird es von etwa 300 Menschen innerhalb und außerhalb Ägyptens als Zweitsprache in einer wiederbelebten Form gesprochen. Bis zur Entzifferung der ägyptischen Hieroglyphen, die ohne die Kenntnis des Koptischen nicht möglich gewesen wäre, war das Koptische die einzige bekannte ägyptische Sprache. Das Koptische besitzt eine synthetische und teilweise isolierende Morphologie; die Wortstellung ist Subjekt-Verb-Objekt, in Nominalphrasen steht der Kopf voran. Es gibt Präpositionen. Substantive werden nach Numerus und Genus flektiert; Verben werden nach Tempus, Aspekt, Aktionsart, Modus und der Opposition Affirmativ – Negativ flektiert. Der Wortschatz weist einen starken griechischen Einfluss auf. (de) Η κοπτική γλώσσα (Μετ Ρεμνχήμι, : ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, : ⲧⲙⲛ̄ⲧⲣⲙ̄ⲛ̄ⲕⲏⲙⲉ) προέρχεται από την ύστερη φάση των Αιγυπτιακών γλωσσών, και είναι άμεσος απόγονος της αρχαίας αιγυπτιακής γλώσσας. Το κοπτικό αλφάβητο αποτελεί τροποποιημένη μορφή του ελληνικού αλφάβητου, με προσμίξεις ορισμένων γραμμάτων που ποικίλουν από διάλεκτο σε διάλεκτο και προέρχονται άμεσα από την δημοτική. Ως ζώσα γλώσσα καθημερινής επικοινωνίας η Κοπτική άνθισε από το 200 έως το 1100. Επιβιώνει σήμερα ως λειτουργική γλώσσα της Κοπτικής Ορθόδοξης Εκκλησίας. (el) La kopta lingvo (aŭ egipta-kopta lingvo) ϯⲁⲥⲡⲓ ⲛ̀ⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ estas iu el la Afrika-Azia lingvaro. Ĝi estas la fina fazo kaj la skribsistemo de la egipta lingvo. Ĝi estas skribita per la grekaj alfabetaj signoj plus sep kromaj grafemoj reprenitaj el la demotiko por transskribi samkvanton da fonemoj neekzistantaj en la greka alfabeto. ⲁ, ⲃ, ⲅ, ⲇ, ⲉ, ⲍ, ⲏ, ⲑ, ⲓ, ⲕ, ⲗ, ⲙ, ⲛ, ⲝ, ⲟ, ⲡ, ⲣ, ⲥ, ⲧ, ⲩ, ⲫ, ⲭ, ⲯ, ⲱ, ϣ, ϥ, ϧ, ⳉ, ϩ, ϫ, ϭ, ϯ La Kopta skribsistemo ekis ĉirkaŭ la 2-a jarcento a.K. La Kopta lingvo daŭris ĝis la 17-a jarcento poste la Kopta mortiĝis sed en la Kopta Ortodoksa Eklezio la preĝoj estas kantitaj en la kopta ĝis nun. La kopta ne estas religia lingvo, ĝi estas la lingvo de egiptoj antaŭe. (eo) Coptic (Bohairic Coptic: ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, timetremǹnkhēmi) is a language family of closely related dialects, representing the most recent developments of the Egyptian language, and historically spoken by the Copts, starting from the third-century AD in Roman Egypt. Coptic was supplanted by Arabic as the primary spoken language of Egypt following the Muslim conquest of Egypt and was slowly replaced over the centuries. Coptic has no native speakers today, although it remains in daily use as the liturgical language of the Coptic Orthodox Church and of the Coptic Catholic Church. Innovations in grammar, phonology, and the influx of Greek loanwords distinguish Coptic from earlier periods of the Egyptian language. It is written with the Coptic alphabet, a modified form of the Greek alphabet with several additional letters borrowed from the Demotic Egyptian script. The major Coptic dialects are Sahidic, Bohairic, Akhmimic, Fayyumic, Lycopolitan, and Oxyrhynchite. Sahidic Coptic was spoken between the cities of Asyut and Oxyrhynchus and flourished as a literary language across Egypt in the period c. 325 – c. 800 AD. Bohairic, the language of the Nile Delta, gained prominence in the 9th century and is the dialect used by the Coptic Church. Despite being closely related, Coptic dialects differ from one another in terms of their phonology, morphology, and vocabulary. (en) El copto o egipcio copto es una lengua afroasiática y la última etapa del idioma egipcio antiguo. El término "copto" se refiere tanto al tipo de escritura como a la lengua egipcia desde el siglo I d. C. hasta la actualidad, aunque también se usa para denominar a los actuales cristianos egipcios pertenecientes a la Iglesia ortodoxa copta y la Iglesia católica copta. La relación entre la lengua copta y el egipcio antiguo clásico es similar a la existente entre las lenguas románicas y el latín clásico, por lo que el copto posee una gramática y características claramente diferenciadas de la lengua de las inscripciones jeroglíficas del Imperio medio. También tiene una gran influencia del griego. El egipcio tiene posiblemente la historia más larga documentada de cualquier idioma, desde el antiguo egipcio que apareció justo antes del 3200 a. C. hasta el copto en la Edad Media. El copto pertenece a la fase egipcia tardía, que comenzó a escribirse en el Nuevo Reino de Egipto. El egipcio tardío representó el discurso coloquial de los períodos posteriores. Tenía características analíticas como artículos definidos e indefinidos y conjugación de verbos perifrásticos. El copto, por lo tanto, es una referencia tanto a la etapa más reciente del egipcio después del demótico como al nuevo sistema de escritura que fue adaptado del alfabeto griego. Es una lengua emparentada con el antiguo egipcio que utiliza el alfabeto copto, el cual se introdujo a finales del siglo II a. C, compuesto por letras del alfabeto griego más 6 o 7 caracteres de la escritura demótica, necesarios para representar varios sonidos no existentes en el idioma griego. Como lengua cotidiana tuvo su apogeo desde el siglo III hasta el siglo VI. En la actualidad perdura solo como lengua litúrgica de la Iglesia copta ortodoxa, la Iglesia ortodoxa de Alejandría, la Iglesia ortodoxa de Etiopía, la Iglesia ortodoxa de Eritrea y la Iglesia católica copta, aunque existen esfuerzos de revitalización desde el siglo XIX. (es) Koptoera Egiptoko afroasiar hizkuntza da, egipzieraren ondorengoa, hildako hizkuntzatzat har daitekeena. Egun, Eliza Koptoaren liturgia-hizkuntza da, zehazki dialekto bohairikoa. Izen hau hizkuntza honi zein hizkuntza idazteko erabili zain zen idazkerari aplikatzen zaio. (eu) Le copte est une langue chamito-sémitique descendant de l'égyptien ancien, dérivée de l'égyptien démotique et utilisant l'alphabet du grec ancien auquel on a ajouté des caractères du démotique. Elle est la langue liturgique des chrétiens d'Égypte : les Coptes. Le mot « copte » est en réalité un nom générique s'appliquant à une série de dialectes, dont six sont devenus des langues écrites et littéraires : le sahidique, le bohaïrique, l'akhmimique, le subakhmimique (assioutique), le fayoumique et l’oxyrhynchite. (fr) Is í an Choptais an chéim dheireanach i bhforbairt stairiúil na hÉigiptise. Go bunúsach, tháinig an Choptais ar an bhfód mar theanga nuair a thosaigh na hÉigiptigh ag scríobh a dteanga dhúchais leis na litreacha Gréagacha. Ó nach raibh an aibítir Ghréagach oiriúnach don Éigiptis mar a bhí sí, cuireadh roinnt litreach as aibítir Dheamótach na hÉigiptise leis an gcóras Gréagach. Mar sin a cruthaíodh an aibítir Choptach. Mhair an Choptais á labhairt agus á scríobh ag Críostaithe na hÉigipte go dtí an seachtú haois déag, nuair a chuaigh sí in éag mar theanga labhartha. Ón naoú haois déag, áfach, tá sí á saothrú mar theanga léannta ag na Coptaigh, go háirithe san Eaglais Choptach. Na téacsaí Coptaise atá fágtha againn, is féidir difríochtaí áirithe a aithint eatarthu a thugann le fios go raibh canúintí éagsúla ó dhúchas ag na scríbhneoirí. Is iad an chanúint Shaithídeach agus an ceann Bohaerach an dá cheann is tábhachtaí. Is í an chanúint Shaithídeach an ceann is mó litríochta, ach más amhlaidh féin, is í an chanúint Bhohaerach atáthar ag iarraidh a athbheochan mar theanga labhartha. Tá an Choptais breac le focail iasachta ón nGréigis, ó bhí siad riachtanach leis an gcreideamh Críostaí a phlé. Ón taobh eile de, áfach, nuair a bhí sí ina neart, d'fhág an Choptais a lán focail iasachta sna teangacha eile a bhí á labhairt timpeall na hÉigipte, go háirithe sa tSean-Núibis agus san Araibis Éigipteach. Is féidir, áfach, focail Choptaise a fháil san Eabhrais agus san Araibis Chlasaiceach féin. (ga) Bahasa Kubti (bahasa Koptik, bahasa Qibti, atau bahasa Mesir Kubti; Met.Remenkīmi) merupakan salah satu bahasa dalam rumpun bahasa Afro-Asia. Bahasa ini merupakan tahap bahasa terakhir dari bahasa Mesir yang digunakan di Mesir bagian utara sampai setidaknya abad ke-17 M. Bahasa Mesir mulai ditulis dalam alfabet Yunani pada abad pertama M. Sistem penulisan terbaru adalah alfabet Kubti, adaptasi dari alfabet Yunani dengan tambahan enam sampai tujuh tanda dari bahasa Demotik untuk mewakili fonem bahasa Mesir yang tidak terdapat dalam bahasa Yunani. Beberapa perbedaan dialek Kubti diketahui, yang paling utama adalah Sahidik dan Bohairik. Dalam tahap perkembangan bahasa Mesir, Kubti dan Demotik cukup lekat dalam tata bahasanya dengan bahasa Mesir Akhir, yang telah ditulis dalam naskah hieroglif, tetapi sangat berbeda dalam penggambaran grafiknya. Kubti berkembang sebagai bahasa kesusasteraan sejak abad ke-2 sampai abad ke-13 SM, dan dialek Bohairik tetap menjadi bahasa liturgi Gereja Ortodoks Kubti Alexandria. Bahasa Kubti digantikan oleh bahasa Arab Mesir sebagai bahasa sehari-hari sampai sekarang, walaupun beberapa usaha membangkitkan kembali bahasa ini telah berlangsung sejak abad ke-19. (in) 콥트어(Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ Met.Remenkīmi)는 아프리카아시아어족에 속하는 언어로 고대 이집트어의 직계 후손이다. 후기 이집트어, 현대 이집트어라고 하기도 한다. 그리스 문자에 이집트 신관문자, 이집트 민중문자에서 비롯된 몇 자모를 더한 콥트 문자로 표기된다. 17세기 무렵에 구어로서의 수명은 다했으며, 현재는 콥트 교회의 예배 언어로 사용되고 있는 정도이다. 고대 이집트의 문화적 정체성을 이어받고 있으나, 콥트 교회에 대한 탄압과 아랍어의 일상화로 사멸될 위기에 놓여 있다. (ko) コプト語（英語: Coptic, コプト語: Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ met rem en kīmi）もしくはコプト・エジプト語 (Coptic Egyptian) は、4世紀以降のエジプト語をさす用語である。この時期のエジプト語は当時のエジプトを統治していた東ローマ帝国の公用語であるギリシア語の影響を語彙・文法・表記などの面で強く受けており、この時代以降のエジプト語の言語体系にも基本的にそれが引き継がれているため、この時期を境にそれ以前のエジプト語と区別している。 一般的にはコプト語と呼ばれているが、コプト語という独立した言語が存在しているわけではなく、あくまでもエジプト語の一段階である。 最古級の聖書翻訳のいくつかを含むコプト語訳聖書、グノーシス思想の重要文献であるナグ・ハマディ写本、『』を含むマニ教文献など、古代末期の宗教を知る上で重要な文献がこの言語で書かれている。 (ja) La lingua copta è la fase finale della lingua egizia. L'alfabeto copto è basato sull'alfabeto greco, con l'aggiunta di sette ulteriori grafemi presi in prestito dal demotico per trascrivere altrettanti fonemi non esistenti in greco.Con l'utilizzo dell'alfabeto greco, per la prima volta nella storia della lingua egizia furono trascritte anche le vocali, non esistenti nei precedenti sistemi di scrittura della lingua; la scrittura va da sinistra verso destra, in linee orizzontali, senza separazione fra le parole, seguendo l'uso greco da cui era stata derivata. (it) Język koptyjski – ostatnia faza rozwojowa języka egipskiego, potomek języka staroegipskiego, należy do rodziny języków afroazjatyckich. Od XIX wieku jest językiem martwym. Do jego zapisu używano pisma alfabetycznego zapożyczonego od Greków. Autorem pierwszego słownika języka koptyjskiego jest Jean-François Champollion, który odczytał egipskie hieroglify. (pl) Het Koptisch is een Afro-Aziatische taal en schrijfsysteem van de laatste fase van de Egyptische taal. De Koptische taal is "samengesteld" uit het Koinè Grieks en het Egyptische Demotisch. Na de tiende eeuw werd het Koptisch langzaam verdrongen door het Arabisch. Het Egyptisch-Arabisch heeft wel een aanzienlijk aantal Koptische leenwoorden behouden. Tegenwoordig wordt Koptisch enkel nog gebruikt in de liturgie van de Koptisch-Orthodoxe Kerk en de Koptisch-Katholieke Kerk. De leden van deze kerken, de Kopten, maken ongeveer een tiende deel uit van de Egyptische bevolking. Het Koptisch is van essentieel belang geweest bij het ontcijferen van de nog oudere hiëratische en Middel-Egyptische teksten, die eerdere taalfasen van het Egyptisch en dus voorgangers van het Koptisch zijn. (nl) Koptiska (ⲙⲛⲧⲣⲙⲛⲕⲏⲙⲉ) är ett senegyptiskt språk som tillhör de afroasiatiska språken liksom dess föregångare fornegyptiskan. Koptiskan förlorade i betydelse under 600-talet när Egypten kom under arabiskt styre och dog troligen ut som talat språk på 1600-talet. Arabiskan tog över som kopternas modersmål. Koptiskan har levt kvar som liturgiskt språk i den Koptiska kyrkan fast arabiska har blivit populärare. Grupper i Egypten försöker återuppliva koptiskan som talspråk. År 1945 hittades en samling tidiga gnostiska handskrifter skrivna på koptiska i närheten av Nag Hammadi - Nag Hammadi biblioteket – där det fullständiga Tomasevangeliet är den mest kända skriften. Språket spelade också en stor roll i arbetet med att tolka de egyptiska hieroglyferna. (sv) Ко́птська мова (самоназва — ⲙⲛⲧⲣⲙⲛⲕⲏⲙⲉ (MNTRMNKHME) /met rem en kēme/) — єгипетська мова на останньому етапі розвитку, що налічує приблизно тисячу років. На письмі її передавали за допомогою коптської абетки, яка базувалася на грецькій системі письма. З XI—XII ст. під впливом арабської почався процес вимирання коптської мови (перестала бути розмовною приблизно в XVIII ст.). Збереглася в єгиптян-християн як (літургійна). Основних діалектів п'ять: саідський (літературна мова IV—XI ст.), бохайрський (вживаний тепер коптами), субахмимський, ахмимський, файюмський. Коптська мова має розвинутий аналітичний стрій (прикметники і дієслова не існують як самостійні частини мови, а тільки як похідні від іменників). Приголосних звуків 23: глухі (з аспірацією і без) і сонорні; дзвінкий тільки j. Дзвінкість замінюється носовим резонансом. Основні голосні: ī, ĕ, ē, ặ, ŏ, ō, ū . Наголос силовий. В лексиці значним є грецький елемент. (uk) 科普特语（Coptic language），是晚期階段的古埃及語，形成于纪元前。纪元伊始，人们开始借鉴希臘字母，創制出了科普特語的子音字母；又照古埃及文的世俗體文字，創制出了母音字母，由此設計完成了一套科普特語字母。公元3世纪，出现大量用科普特语誊抄的希腊文献，尤其是基督教经文。迦克墩公會議后，亚历山大学派反对确立耶稣「」的信经，与罗马天主教分道扬镳，出现了科普特教派。科普特语言文字在科普特教派的信徒的使用中得到继承发扬。科普特语曾在埃及各地广泛使用，但后来逐渐被埃及阿拉伯語取代。现在，科普特语只在埃及科普特人的教會中使用。 (zh) Ко́птский язы́к (ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ Димедременка́ми) — язык этнорелигиозной группы египтян коптов, является последней ступенью развития египетского языка, охватывающей примерно две тысячи лет. Использует собственный коптский алфавит, созданный на основе смеси греческого алфавита и демотической египетской письменности. Коптский и демотический египетский языки грамматически близко связаны с поздним египетским, который записывался с помощью иероглифического письма. После завоевания Египта арабами в VII веке коптское письмо стало постепенно утрачивать своё значение, пока, наконец, не было полностью вытеснено арабским из официального употребления. С XI—XII вв. язык начинает вымирать, вытесняясь арабским. До сих пор он используется коптской церковью и как язык общения в некоторых коптских семьях и отдалённых районах Египта с преобладанием коптского населения. Также коптский язык используется для общения между собой некоторыми коптскими монахами. Идентифицированы несколько отчётливых коптских диалектов, наиболее известными из которых являются сахидский, бохайрский, ахмимский, файюмский, ликопольский и оксиринхский. Сахидский диалект был распространён на территории между городами Асьют и Оксиринх и был литературным языком Египта в период с 325 по 800 год н. э. Бохайский диалект был распространён в дельте Нила и приобрёл известность в IX веке, став литургическим языком в коптской церкви. Несмотря на тесное родство, коптские диалекты отличаются друг от друга с точки зрения их фонологии, морфологии и словарного запаса. (ru) |
| dbo:iso6392Code | cop |
| dbo:iso6393Code | cop |
| dbo:languageFamily | dbr:Egyptian_language |
| dbo:spokenIn | dbr:Egypt |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Lang_Status_01-EX.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://alinsuciu.com/ http://copticsounds.wordpress.com/ http://freelyreceive.net/metalogos/files/crum.html''A http://www.coptica.ch/ http://www.remenkimi.com/ http://st-takla.org/Learn_Languages/01_Learn_Coptic-ta3leem-2ebty/Learn-Coptic_00-index_El-Fehres.html https://www.unicode.org/charts/PDF/U2C80.pdf http://www.ifao.egnet.net/publications/outils/polices/ http://freelyreceive.net/metalogos/files/plumley/html/home.htm http://sites.google.com/site/pisakho/Home http://sites.google.com/site/pisakho/bibliography http://sites.google.com/site/pisakho/resources https://archive.org/details/compendiousgramm00tatt_728 https://babel.hathitrust.org/cgi/pt%3Fid=uc1.b3924121;view=1up;seq=61 https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/peust1999%7Cpublisher=Peust https://web.archive.org/web/20060819071419/http:/online.mq.edu.au/pub/AHPG897/biblio.html https://web.archive.org/web/20071011121552/http:/bc.ub.leidenuniv.nl/bc/tentoonstelling/Coptic_manuscript/index.html https://web.archive.org/web/20100202033727/http:/socrates.berkeley.edu/~pinax/greekkeys/NAUdownload.html https://web.archive.org/web/20100407092011/http:/www.france-copte.net/ https://web.archive.org/web/20100408075557/http:/www.typographies.fr/ https://web.archive.org/web/20170521125230/http:/remenkimi.com/ https://www.cambridge.org/core/books/ancient-egyptian-phonology/B1E1765C13808053DAF1168FD878722E%7Cpublisher=Cambridge http://ftp.gnu.org/gnu/freefont/ |
| dbo:wikiPageID | 48473 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 86689 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124521451 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Caliph dbr:Catalan_language dbr:Amulet dbc:Languages_of_Egypt dbr:Ptolemaic_Kingdom dbr:Roman_Egypt dbr:Romance_languages dbr:Rosetta_Stone dbr:Nag_Hammadi_library dbr:Open-mid_vowel dbr:Barge dbr:Bible dbr:Demotic_(Egyptian) dbc:Languages_extinct_in_the_17th_century dbc:Byzantine_Egypt dbr:Approximant dbr:Archaic_Egyptian_language dbc:Greek_alphabet dbc:Christian_liturgical_languages dbr:Periphrasis dbr:Relative_clause dbr:Velar_consonant dbr:Verb–subject–object dbr:Vernacular dbr:Voiced_bilabial_fricative dbr:Inflection dbr:Injunctive_mood dbr:Institute_of_Coptic_Studies dbr:Lexicon dbr:Spread_of_Islam dbr:Coptic_Catholic_Church dbr:Coptic_Orthodox_Church dbr:Coptic_alphabet dbr:Coptic_versions_of_the_Bible dbr:Copts dbr:Mediterranean_Sea dbr:Memphis,_Egypt dbr:Genitive_case dbr:Orthography dbr:Old_Egyptian_language dbr:Christianity dbr:Egypt dbr:Egypt_(Roman_province) dbr:Egyptian_Arabic dbr:Egyptian_language dbr:Egyptians dbr:Egyptology dbr:Epithet dbr:French_language dbr:Fricative dbr:Front_vowel dbr:Glottal_consonant dbr:Glottal_stop dbr:Gnostic dbr:Grammatical_gender dbr:Grammatical_number dbr:Grammatical_person dbr:Greek_alphabet dbr:Greek_language dbr:Greeks dbr:Modern_Hebrew dbr:Modern_Standard_Arabic dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Muslim_conquest_of_Egypt dbr:Consonant_voicing_and_devoicing dbc:Egyptian_languages dbc:Languages_attested_from_the_2nd_century dbr:Coptic_pronunciation_reform dbr:Coptology dbr:Thebes,_Egypt dbr:Thorn_(letter) dbr:Labial_consonant dbr:Open_vowel dbr:Anthony_the_Great dbr:Anubis dbr:Arabic dbr:Arabs dbr:Liberal_Egyptian_Party dbr:Loanwords dbr:Macarius_of_Egypt dbr:Stop_consonant dbr:Subject–verb–object dbc:Coptic_language dbr:Close-mid_vowel dbr:Close_vowel dbr:Functional_load dbr:Phonology dbr:Stratum_(linguistics) dbr:Middle_Egyptian_language dbr:Austrian_National_Library dbr:Aziz_Suryal_Atiya dbr:Agglutinative_language dbc:Coptic_Orthodox_Church dbc:Medieval_languages dbr:UNESCO dbr:Jaroslav_Černý_(Egyptologist) dbr:Language_family dbr:Language_revitalization dbr:Late_Egyptian_language dbr:Late_Period_of_ancient_Egypt dbr:Liquid_consonant dbr:Northwest_Semitic_languages dbr:Abd_al-Malik_ibn_Marwan dbr:Akhmim dbr:Alexander_the_Great dbr:American_English dbr:Ancient_Egypt dbr:Ancient_Egyptian_religion dbr:Ancient_Greek dbr:Andalusian_Arabic dbc:Roman_Egypt dbr:Damanhur dbr:Alveolar_consonant dbr:Amarna_letters dbr:Faiyum dbr:British_Library_Coptic_Language_Collection dbr:Broken_plural dbr:Nubia dbr:Oxyrhynchus dbr:Pachomius_the_Great dbr:Pafnuty_Chebyshev dbr:Palatalization_(phonetics) dbr:Central_vowel dbr:Dialect dbr:Gloss_(annotation) dbr:Grammar dbr:Grapheme dbr:List_of_Coptic_place_names dbr:Nile_Delta dbr:Possession_(linguistics) dbr:Possessive_determiner dbr:Hagiography dbr:Hans_Jakob_Polotsky dbr:Hermopolis dbr:Hieratic dbr:Islam dbr:Back_vowel dbr:Tarsh dbr:Tenuis_consonant dbr:Flap_consonant dbr:Rodolphe_Kasser dbr:Aspirated_consonant dbr:Aswan dbr:Asyut dbr:Athanasius_of_Alexandria dbr:Atlas_of_the_World's_Languages_in_Danger dbr:Attic_Greek dbr:Accusative_case dbc:Afroasiatic_languages dbc:Languages_of_Africa dbr:Syntax dbr:Henry_Tattam dbr:Diaeresis_(diacritic) dbr:Diocletian dbr:Manichaean dbr:Marius_Chaîne dbr:Phoneme dbr:Pope_Cyril_VI_of_Alexandria dbr:Sound_change dbr:Spanish_language dbr:Free_variation dbr:Paphnutius_(disambiguation) dbr:Icelandic_orthography dbr:Inalienable_possession dbr:Indefinite_article dbr:Koine_Greek dbr:Nasal_consonant dbr:New_Kingdom_of_Egypt dbr:Optative dbr:Mid_vowel dbr:Middle_Ages dbr:Semantics dbr:Severus_Ibn_al-Muqaffaʿ dbr:Sonorant dbr:Voice_(phonetics) dbr:Literary_language dbr:Obstruent dbr:Old_Coptic dbr:Old_Kingdom_of_Egypt dbr:Tense-aspect-mood dbr:First_language dbr:Sacred_language dbr:Vocabulary dbr:The_Coptic_Encyclopedia dbr:Syllable dbr:Palatal_consonant dbr:Shenoute dbr:Walter_Ewing_Crum dbr:Coptic_Church dbr:Ancient_Egyptian_language dbr:Administrative_language dbr:Reborrowed dbr:Jussive dbr:Astrological_papyri dbr:File:Abydos_graffito_74.png dbr:File:Coptic_and_Arabic_inscriptions_in_an_Old_Cairo_church.jpg dbr:File:Coptic_liturgic_inscription.JPG dbr:File:Page_from_19th_century_Coptic_Language_Grammar.png dbr:File:Papyrus_Bodmer_III_p._142.png dbr:File:Sandstone_stela,_inscribed_with_C...known._The_British_Museum,_London.jpg dbr:File:Shred_of_a_pottery_vessel_inscrib...m_of_Egyptian_Archaeology,_London.jpg dbr:Vergote,_Jozef dbr:Wikt:hbnj dbr:Wikt:wḥj dbr:Wikt:wḥꜣt dbr:Wiktionary:ⲁⲥⲡⲓ dbr:Wiktionary:ⲅⲩⲡⲧⲓⲟⲥ dbr:Wiktionary:ⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛⲭⲏⲙⲓ dbr:Wiktionary:ⲣⲉⲙⲛⲭⲏⲙⲓ dbr:File:Papyrus_Bodmer_VI_fol._16.jpg |
| dbp:ancestor | dbr:Demotic_(Egyptian) dbr:Archaic_Egyptian_language dbr:Old_Egyptian_language dbr:Middle_Egyptian_language dbr:Late_Egyptian_language |
| dbp:date | May 2021 (en) |
| dbp:dia | Akhmimic (en) Bohairic (en) Fayyumic (en) Lycopolitan (en) Oxyrhynchite (en) Sahidic (en) |
| dbp:era | *Literary: *Spoken: *Liturgical: – present (en) |
| dbp:ethnicity | dbr:Copts |
| dbp:fam | dbr:Egyptian_language |
| dbp:familycolor | Afro-Asiatic (en) |
| dbp:glotto | copt1239 (en) |
| dbp:glottorefname | Coptic (en) |
| dbp:iso | cop (en) |
| dbp:map | Lang Status 01-EX.svg (en) |
| dbp:name | Coptic (en) |
| dbp:notice | IPA (en) |
| dbp:reason | Egyptian Arabic has more than these vowel values, only Literary Arabic based transliterations prefer to stick to these that are the conventional vowels of Classical Arabic (en) |
| dbp:script | dbr:Coptic_alphabet |
| dbp:states | dbr:Egypt |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:= dbt:Anchor dbt:Authority_control dbt:Blockquote dbt:Circa dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Contains_special_characters dbt:Dubious dbt:Efn dbt:Em dbt:Expand_section dbt:Explain dbt:Harvtxt dbt:IPA dbt:IPA_link dbt:ISBN dbt:Lang-grc dbt:Main dbt:Notelist dbt:Portal dbt:Primary_source_inline dbt:Reflist dbt:Sc dbt:Sfn dbt:Sfnp dbt:Short_description dbt:Small dbt:Tooltip dbt:Transl dbt:IPAslink dbt:Coptic dbt:Copts dbt:Angle_bracket dbt:Gcl dbt:IPAblink dbt:Lang-cop dbt:Fs_interlinear dbt:Incubator dbt:Infobox_language dbt:Afro-Asiatic_languages dbt:Wiktionary_category dbt:Languages_of_Egypt dbt:Oldwikisource dbt:Culture_of_Egypt |
| dbp:wordnet_type | http://www.w3.org/2006/03/wn/wn20/instances/synset-language-noun-1 |
| dcterms:subject | dbc:Languages_of_Egypt dbc:Languages_extinct_in_the_17th_century dbc:Byzantine_Egypt dbc:Greek_alphabet dbc:Christian_liturgical_languages dbc:Egyptian_languages dbc:Languages_attested_from_the_2nd_century dbc:Coptic_language dbc:Coptic_Orthodox_Church dbc:Medieval_languages dbc:Roman_Egypt dbc:Afroasiatic_languages dbc:Languages_of_Africa |
| gold:hypernym | dbr:Stage |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Person dbo:Language schema:Language wikidata:Q315 yago:WikicatAncientLanguages yago:WikicatLanguages yago:WikicatLanguagesOfEgypt yago:WikicatLiturgicalLanguages yago:WikicatMedievalLanguages yago:Abstraction100002137 yago:Alphabet106497459 yago:CharacterSet106488880 yago:Communication100033020 yago:Database106637824 yago:Information106634376 yago:Language106282651 yago:List106481320 yago:Message106598915 yago:Orthography106351202 yago:Writing106359877 yago:WrittenCommunication106349220 yago:Script106351613 yago:WikicatAfro-AsiaticLanguages yago:WikicatAlphabets yago:WikicatEgyptianLanguages yago:WikicatExtinctLanguages umbel-rc:Language |
| rdfs:comment | Η κοπτική γλώσσα (Μετ Ρεμνχήμι, : ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, : ⲧⲙⲛ̄ⲧⲣⲙ̄ⲛ̄ⲕⲏⲙⲉ) προέρχεται από την ύστερη φάση των Αιγυπτιακών γλωσσών, και είναι άμεσος απόγονος της αρχαίας αιγυπτιακής γλώσσας. Το κοπτικό αλφάβητο αποτελεί τροποποιημένη μορφή του ελληνικού αλφάβητου, με προσμίξεις ορισμένων γραμμάτων που ποικίλουν από διάλεκτο σε διάλεκτο και προέρχονται άμεσα από την δημοτική. Ως ζώσα γλώσσα καθημερινής επικοινωνίας η Κοπτική άνθισε από το 200 έως το 1100. Επιβιώνει σήμερα ως λειτουργική γλώσσα της Κοπτικής Ορθόδοξης Εκκλησίας. (el) La kopta lingvo (aŭ egipta-kopta lingvo) ϯⲁⲥⲡⲓ ⲛ̀ⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ estas iu el la Afrika-Azia lingvaro. Ĝi estas la fina fazo kaj la skribsistemo de la egipta lingvo. Ĝi estas skribita per la grekaj alfabetaj signoj plus sep kromaj grafemoj reprenitaj el la demotiko por transskribi samkvanton da fonemoj neekzistantaj en la greka alfabeto. ⲁ, ⲃ, ⲅ, ⲇ, ⲉ, ⲍ, ⲏ, ⲑ, ⲓ, ⲕ, ⲗ, ⲙ, ⲛ, ⲝ, ⲟ, ⲡ, ⲣ, ⲥ, ⲧ, ⲩ, ⲫ, ⲭ, ⲯ, ⲱ, ϣ, ϥ, ϧ, ⳉ, ϩ, ϫ, ϭ, ϯ La Kopta skribsistemo ekis ĉirkaŭ la 2-a jarcento a.K. La Kopta lingvo daŭris ĝis la 17-a jarcento poste la Kopta mortiĝis sed en la Kopta Ortodoksa Eklezio la preĝoj estas kantitaj en la kopta ĝis nun. La kopta ne estas religia lingvo, ĝi estas la lingvo de egiptoj antaŭe. (eo) Koptoera Egiptoko afroasiar hizkuntza da, egipzieraren ondorengoa, hildako hizkuntzatzat har daitekeena. Egun, Eliza Koptoaren liturgia-hizkuntza da, zehazki dialekto bohairikoa. Izen hau hizkuntza honi zein hizkuntza idazteko erabili zain zen idazkerari aplikatzen zaio. (eu) Le copte est une langue chamito-sémitique descendant de l'égyptien ancien, dérivée de l'égyptien démotique et utilisant l'alphabet du grec ancien auquel on a ajouté des caractères du démotique. Elle est la langue liturgique des chrétiens d'Égypte : les Coptes. Le mot « copte » est en réalité un nom générique s'appliquant à une série de dialectes, dont six sont devenus des langues écrites et littéraires : le sahidique, le bohaïrique, l'akhmimique, le subakhmimique (assioutique), le fayoumique et l’oxyrhynchite. (fr) 콥트어(Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ Met.Remenkīmi)는 아프리카아시아어족에 속하는 언어로 고대 이집트어의 직계 후손이다. 후기 이집트어, 현대 이집트어라고 하기도 한다. 그리스 문자에 이집트 신관문자, 이집트 민중문자에서 비롯된 몇 자모를 더한 콥트 문자로 표기된다. 17세기 무렵에 구어로서의 수명은 다했으며, 현재는 콥트 교회의 예배 언어로 사용되고 있는 정도이다. 고대 이집트의 문화적 정체성을 이어받고 있으나, 콥트 교회에 대한 탄압과 아랍어의 일상화로 사멸될 위기에 놓여 있다. (ko) コプト語（英語: Coptic, コプト語: Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ met rem en kīmi）もしくはコプト・エジプト語 (Coptic Egyptian) は、4世紀以降のエジプト語をさす用語である。この時期のエジプト語は当時のエジプトを統治していた東ローマ帝国の公用語であるギリシア語の影響を語彙・文法・表記などの面で強く受けており、この時代以降のエジプト語の言語体系にも基本的にそれが引き継がれているため、この時期を境にそれ以前のエジプト語と区別している。 一般的にはコプト語と呼ばれているが、コプト語という独立した言語が存在しているわけではなく、あくまでもエジプト語の一段階である。 最古級の聖書翻訳のいくつかを含むコプト語訳聖書、グノーシス思想の重要文献であるナグ・ハマディ写本、『』を含むマニ教文献など、古代末期の宗教を知る上で重要な文献がこの言語で書かれている。 (ja) La lingua copta è la fase finale della lingua egizia. L'alfabeto copto è basato sull'alfabeto greco, con l'aggiunta di sette ulteriori grafemi presi in prestito dal demotico per trascrivere altrettanti fonemi non esistenti in greco.Con l'utilizzo dell'alfabeto greco, per la prima volta nella storia della lingua egizia furono trascritte anche le vocali, non esistenti nei precedenti sistemi di scrittura della lingua; la scrittura va da sinistra verso destra, in linee orizzontali, senza separazione fra le parole, seguendo l'uso greco da cui era stata derivata. (it) Język koptyjski – ostatnia faza rozwojowa języka egipskiego, potomek języka staroegipskiego, należy do rodziny języków afroazjatyckich. Od XIX wieku jest językiem martwym. Do jego zapisu używano pisma alfabetycznego zapożyczonego od Greków. Autorem pierwszego słownika języka koptyjskiego jest Jean-François Champollion, który odczytał egipskie hieroglify. (pl) 科普特语（Coptic language），是晚期階段的古埃及語，形成于纪元前。纪元伊始，人们开始借鉴希臘字母，創制出了科普特語的子音字母；又照古埃及文的世俗體文字，創制出了母音字母，由此設計完成了一套科普特語字母。公元3世纪，出现大量用科普特语誊抄的希腊文献，尤其是基督教经文。迦克墩公會議后，亚历山大学派反对确立耶稣「」的信经，与罗马天主教分道扬镳，出现了科普特教派。科普特语言文字在科普特教派的信徒的使用中得到继承发扬。科普特语曾在埃及各地广泛使用，但后来逐渐被埃及阿拉伯語取代。现在，科普特语只在埃及科普特人的教會中使用。 (zh) اللغة القبطية (القبطية البحيرية: ϯ ⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, timetremənkhēmi) هي عائلة من اللهجات وثيقة الصلة تنحدر من اللغة المصرية وتحدثها تاريخيًا أقباط مصر. حلت اللغة العربية محل اللغة القبطية باعتبارها اللغة المنطوقة الأساسية في مصر بعد الفتح الإسلامي لمصر، على الرغم من أنها لا تزال مستخدمة اليوم كلغة طقسيةللكنيسة القبطية. الابتكارات في قواعد النحو، وعلم الأصوات، وتدفق الكلمات المستعارة اليونانية يميز اللغة القبطية عن الفترات السابقة للغة المصرية. هي مكتوب بالأبجدية القبطية، وهو شكل معدل من الأبجدية اليونانية مع عدة أحرف إضافية مستعارة من الخط الديموطيقي المصري. (ar) El copte és una família de dialectes molt relacionats descendents de la llengua egípcia antiga i parlats històricament pels coptes d'Egipte. El copte va ser substituït per l'àrab egipci com a llengua parlada principal d'Egipte després de la conquesta musulmana d'Egipte, tot i que es manté en l'actualitat com a llengua litúrgica de l'Església copta. Les innovacions en la gramàtica, la fonologia i els préstecs grecs distingeixen el copte dels períodes anteriors de la llengua egípcia. Està escrit amb l'alfabet copte, una forma modificada de l'alfabet grec amb diverses lletres addicionals manllevades de l'escriptura egípcia demòtica. (ca) Koptština (koptsky Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ Met.Remenkími) je posledním vývojovým stádiem egyptštiny. Jedná se o severní afroasijský jazyk, jímž se hovořilo v Egyptě přinejmenším do 17. století. Egyptština začala v 1. století užívat řecké alfabety, z níž se vyvinulo koptské písmo, řecká alfabeta doplněná o šest či sedm znaků démotického písma, které vyjadřovaly egyptské fonémy v řečtině nepřítomné. Koptština má několik dialektů, nejvýznamnější místo mezi nimi patří a . (cs) Die koptische Sprache (aus arabisch قبطي qibtī, qubtī, DMG qibṭī, qubṭī, aus koptisch kypt(a)ios, neben gyptios, aus altgriechisch Αἰγύπτιος „Ägypter“, aus mykenisch a-ku-pi-ti-jo / ai̯ɡuptijos) ist die jüngste Form des Ägyptischen, eines eigenständigen Zweiges der afroasiatischen Sprachfamilie. Sie war vom 3. bis 17. Jahrhundert als gesprochene Sprache in Gebrauch und ist als Erstsprache ausgestorben; die Hauptsprache des heutigen Ägyptens ist Ägyptisch-Arabisch. Bei religiösen Anlässen wird Koptisch bis heute von koptischen Christen verwendet (Liturgiesprache). Gegenwärtig wird es von etwa 300 Menschen innerhalb und außerhalb Ägyptens als Zweitsprache in einer wiederbelebten Form gesprochen. Bis zur Entzifferung der ägyptischen Hieroglyphen, die ohne die Kenntnis des Koptischen nicht mög (de) Coptic (Bohairic Coptic: ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ, timetremǹnkhēmi) is a language family of closely related dialects, representing the most recent developments of the Egyptian language, and historically spoken by the Copts, starting from the third-century AD in Roman Egypt. Coptic was supplanted by Arabic as the primary spoken language of Egypt following the Muslim conquest of Egypt and was slowly replaced over the centuries. Coptic has no native speakers today, although it remains in daily use as the liturgical language of the Coptic Orthodox Church and of the Coptic Catholic Church. Innovations in grammar, phonology, and the influx of Greek loanwords distinguish Coptic from earlier periods of the Egyptian language. It is written with the Coptic alphabet, a modified form of the Greek alphabet with s (en) El copto o egipcio copto es una lengua afroasiática y la última etapa del idioma egipcio antiguo. El término "copto" se refiere tanto al tipo de escritura como a la lengua egipcia desde el siglo I d. C. hasta la actualidad, aunque también se usa para denominar a los actuales cristianos egipcios pertenecientes a la Iglesia ortodoxa copta y la Iglesia católica copta. (es) Is í an Choptais an chéim dheireanach i bhforbairt stairiúil na hÉigiptise. Go bunúsach, tháinig an Choptais ar an bhfód mar theanga nuair a thosaigh na hÉigiptigh ag scríobh a dteanga dhúchais leis na litreacha Gréagacha. Ó nach raibh an aibítir Ghréagach oiriúnach don Éigiptis mar a bhí sí, cuireadh roinnt litreach as aibítir Dheamótach na hÉigiptise leis an gcóras Gréagach. Mar sin a cruthaíodh an aibítir Choptach. (ga) Bahasa Kubti (bahasa Koptik, bahasa Qibti, atau bahasa Mesir Kubti; Met.Remenkīmi) merupakan salah satu bahasa dalam rumpun bahasa Afro-Asia. Bahasa ini merupakan tahap bahasa terakhir dari bahasa Mesir yang digunakan di Mesir bagian utara sampai setidaknya abad ke-17 M. Bahasa Mesir mulai ditulis dalam alfabet Yunani pada abad pertama M. Sistem penulisan terbaru adalah alfabet Kubti, adaptasi dari alfabet Yunani dengan tambahan enam sampai tujuh tanda dari bahasa Demotik untuk mewakili fonem bahasa Mesir yang tidak terdapat dalam bahasa Yunani. Beberapa perbedaan dialek Kubti diketahui, yang paling utama adalah Sahidik dan Bohairik. (in) Het Koptisch is een Afro-Aziatische taal en schrijfsysteem van de laatste fase van de Egyptische taal. De Koptische taal is "samengesteld" uit het Koinè Grieks en het Egyptische Demotisch. Na de tiende eeuw werd het Koptisch langzaam verdrongen door het Arabisch. Het Egyptisch-Arabisch heeft wel een aanzienlijk aantal Koptische leenwoorden behouden. Tegenwoordig wordt Koptisch enkel nog gebruikt in de liturgie van de Koptisch-Orthodoxe Kerk en de Koptisch-Katholieke Kerk. De leden van deze kerken, de Kopten, maken ongeveer een tiende deel uit van de Egyptische bevolking. (nl) Koptiska (ⲙⲛⲧⲣⲙⲛⲕⲏⲙⲉ) är ett senegyptiskt språk som tillhör de afroasiatiska språken liksom dess föregångare fornegyptiskan. Koptiskan förlorade i betydelse under 600-talet när Egypten kom under arabiskt styre och dog troligen ut som talat språk på 1600-talet. Arabiskan tog över som kopternas modersmål. Koptiskan har levt kvar som liturgiskt språk i den Koptiska kyrkan fast arabiska har blivit populärare. Grupper i Egypten försöker återuppliva koptiskan som talspråk. (sv) Ко́птский язы́к (ϯⲙⲉⲧⲣⲉⲙⲛ̀ⲭⲏⲙⲓ Димедременка́ми) — язык этнорелигиозной группы египтян коптов, является последней ступенью развития египетского языка, охватывающей примерно две тысячи лет. Использует собственный коптский алфавит, созданный на основе смеси греческого алфавита и демотической египетской письменности. Коптский и демотический египетский языки грамматически близко связаны с поздним египетским, который записывался с помощью иероглифического письма. После завоевания Египта арабами в VII веке коптское письмо стало постепенно утрачивать своё значение, пока, наконец, не было полностью вытеснено арабским из официального употребления. С XI—XII вв. язык начинает вымирать, вытесняясь арабским. До сих пор он используется коптской церковью и как язык общения в некоторых коптских семьях и от (ru) Ко́птська мова (самоназва — ⲙⲛⲧⲣⲙⲛⲕⲏⲙⲉ (MNTRMNKHME) /met rem en kēme/) — єгипетська мова на останньому етапі розвитку, що налічує приблизно тисячу років. На письмі її передавали за допомогою коптської абетки, яка базувалася на грецькій системі письма. З XI—XII ст. під впливом арабської почався процес вимирання коптської мови (перестала бути розмовною приблизно в XVIII ст.). Збереглася в єгиптян-християн як (літургійна). Основних діалектів п'ять: саідський (літературна мова IV—XI ст.), бохайрський (вживаний тепер коптами), субахмимський, ахмимський, файюмський. (uk) |
| rdfs:label | Coptic language (en) اللغة القبطية (ar) Llengua copta (ca) Koptština (cs) Koptische Sprache (de) Κοπτική γλώσσα (el) Kopta lingvo (eo) Idioma copto (es) Koptoera (eu) An Choptais (ga) Bahasa Kubti (in) Copte (fr) Lingua copta (it) 콥트어 (ko) コプト語 (ja) Język koptyjski (pl) Koptisch (taal) (nl) Língua copta (pt) Коптский язык (ru) Koptiska (sv) 科普特语 (zh) Коптська мова (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Coptic language http://d-nb.info/gnd/4120227-2 wikidata:Coptic language dbpedia-af:Coptic language dbpedia-als:Coptic language dbpedia-an:Coptic language dbpedia-ar:Coptic language http://arz.dbpedia.org/resource/لغه_قبطى http://ast.dbpedia.org/resource/Idioma_coptu dbpedia-az:Coptic language http://azb.dbpedia.org/resource/قیبطی_دیلی http://ba.dbpedia.org/resource/Копт_теле dbpedia-be:Coptic language dbpedia-bg:Coptic language http://bn.dbpedia.org/resource/কিবতীয়_ভাষা dbpedia-br:Coptic language dbpedia-ca:Coptic language dbpedia-cs:Coptic language http://cv.dbpedia.org/resource/Копт_чĕлхи dbpedia-cy:Coptic language dbpedia-da:Coptic language dbpedia-de:Coptic language dbpedia-el:Coptic language dbpedia-eo:Coptic language dbpedia-es:Coptic language dbpedia-et:Coptic language dbpedia-eu:Coptic language dbpedia-fa:Coptic language dbpedia-fi:Coptic language dbpedia-fr:Coptic language dbpedia-fy:Coptic language dbpedia-ga:Coptic language dbpedia-gl:Coptic language dbpedia-he:Coptic language http://hi.dbpedia.org/resource/कॉप्टिक_भाषा dbpedia-hr:Coptic language dbpedia-hsb:Coptic language dbpedia-hu:Coptic language http://hy.dbpedia.org/resource/Ղպտիերեն dbpedia-id:Coptic language dbpedia-is:Coptic language dbpedia-it:Coptic language dbpedia-ja:Coptic language http://jv.dbpedia.org/resource/Basa_Koptik dbpedia-ka:Coptic language http://kn.dbpedia.org/resource/ಕಾಪ್ಟಿಕ್_ಭಾಷೆ_ಮತ್ತು_ಸಾಹಿತ್ಯ dbpedia-ko:Coptic language dbpedia-la:Coptic language http://lt.dbpedia.org/resource/Koptų_kalba http://lv.dbpedia.org/resource/Koptu_valoda http://mg.dbpedia.org/resource/Fiteny_kôpta http://ml.dbpedia.org/resource/കോപ്റ്റിക്_ഭാഷ dbpedia-ms:Coptic language dbpedia-nl:Coptic language dbpedia-nn:Coptic language dbpedia-no:Coptic language dbpedia-oc:Coptic language dbpedia-pl:Coptic language dbpedia-pms:Coptic language dbpedia-pt:Coptic language dbpedia-ro:Coptic language dbpedia-ru:Coptic language http://scn.dbpedia.org/resource/Lingua_copta dbpedia-sh:Coptic language dbpedia-simple:Coptic language dbpedia-sl:Coptic language dbpedia-sq:Coptic language dbpedia-sr:Coptic language dbpedia-sv:Coptic language http://tg.dbpedia.org/resource/Забони_қибтӣ dbpedia-th:Coptic language http://tl.dbpedia.org/resource/Wikang_Kopto dbpedia-tr:Coptic language dbpedia-uk:Coptic language http://ur.dbpedia.org/resource/قبطی_زبان http://uz.dbpedia.org/resource/Qibtiy_tili dbpedia-vi:Coptic language dbpedia-war:Coptic language dbpedia-zh:Coptic language https://global.dbpedia.org/id/3LdVV yago-res:Coptic language http://sw.cyc.com/concept/Mx4rvVjN45wpEbGdrcN5Y29ycA |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Coptic_language?oldid=1124521451&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Abydos_graffito_74.png wiki-commons:Special:FilePath/Coptic_and_Arabic_inscriptions_in_an_Old_Cairo_church.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Coptic_liturgic_inscription.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Lang_Status_01-EX.svg wiki-commons:Special:FilePath/Page_from_19th_century_Coptic_Language_Grammar.png wiki-commons:Special:FilePath/Papyrus_Bodmer_III_p._142.png wiki-commons:Special:FilePath/Sandstone_stela,_insc...known._The_British_Museum,_London.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Shred_of_a_pottery_ve...m_of_Egyptian_Archaeology,_London.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Papyrus_Bodmer_VI_fol._16.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Coptic_language |
| foaf:name | Coptic (en) |
| is dbo:language of | dbr:List_of_Copts dbr:Coptic_Americans dbr:Coptic_Australians dbr:Coptic_Canadians dbr:Copts dbr:Egyptians dbr:Copts_in_Libya dbr:Copts_in_Sudan dbr:Afro-Arabs dbr:Egyptian_Australians dbr:Egyptian_Canadians dbr:Egyptian_New_Zealanders dbr:Middle_East |
| is dbo:occupation of | dbr:Helmut_Satzinger |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Coptic dbr:Cop |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Coptic_(language) dbr:Coptic_linguistics dbr:Bohairic_Coptic dbr:History_of_the_Coptic_language dbr:Ⲙⲉⲧ_ⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ dbr:Coptic_Language dbr:Sahidic_Coptic dbr:Lycopolitan_Coptic dbr:Fayyumic dbr:Akhmimic_Coptic dbr:Fayyumic_Coptic dbr:Oxyrhynchite_Coptic dbr:Bohairic dbr:ISO_639:cop dbr:Coptic_grammar dbr:Met.remenkimi dbr:Met_remenkimi dbr:Metremenkimi dbr:Akhmimic dbr:Oxyrhynchite dbr:Sahidic dbr:Lycopolitan dbr:Ⲙⲉⲧⲣⲉⲙ⳿ⲛⲭⲏⲙⲓ dbr:Mesokemic dbr:Met_Remenkēmi dbr:Met_remenkēmi dbr:Egyptian-Coptic_language dbr:Hermopolitan_dialect dbr:Subakhmimic |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Cairo dbr:Canopus dbr:Carl_Gottfried_Woide dbr:Cat dbr:Amir_Khalil dbr:Amulet dbr:Prayer_of_Thanksgiving dbr:Psalter dbr:Pyramid_of_Sahure dbr:Qasr_Ibrim dbr:Robinson_Crusoe dbr:Roman_Egypt dbr:Roman_Empire dbr:Roman_Republic dbr:Rosetta_Stone dbr:Samannud dbr:Samuel_Liddell_MacGregor_Mathers dbr:Sanafir_Island dbr:Sayings_of_the_Desert_Fathers dbr:Eldad_and_Medad dbr:Elephantine_papyri_and_ostraca dbr:Enaton dbr:English_exonyms dbr:Epistula_Apostolorum dbr:List_of_animals_in_the_Bible dbr:List_of_birds_of_Egypt dbr:List_of_contemporary_ethnic_groups dbr:List_of_free_and_open-source_software_packages dbr:Melchior_Inchofer dbr:Meroitic_language dbr:Nag_Hammadi_Codex_II dbr:Nag_Hammadi_Codex_XIII dbr:Nag_Hammadi_library dbr:The_Thunder,_Perfect_Mind dbr:Maat dbr:On_the_Life_and_the_Passion_of_Christ dbr:Parsoma dbr:Passion_Gospels dbr:Pathros dbr:Prayer_of_the_Apostle_Paul dbr:Princeton_Papyri dbr:Prodromus_Coptus dbr:Uncial_0236 dbr:Uncial_0239 dbr:Coptic_(language) dbr:Coptic_linguistics dbr:Barge dbr:Bashmurian_revolts dbr:Basil_IV_(Coptic_archbishop_of_Jerusalem) dbr:Bastet dbr:Battiscombe_Gunn dbr:Bawit dbr:Bayoumi_Andil dbr:Beni_Suef dbr:Berbers dbr:Bernard_de_Montfaucon dbr:Betelgeuse dbr:Bible dbr:Biblical_criticism dbr:Biblical_manuscript dbr:Bilady,_Bilady,_Bilady dbr:Bodleian_Library dbr:Bohairic_Coptic dbr:Decipherment_of_ancient_Egyptian_scripts dbr:Dekernes dbr:Demographics_of_Egypt dbr:Demographics_of_the_Arab_world dbr:Demon dbr:Demotic_(Egyptian) dbr:Deseret_alphabet dbr:Andreas_Acoluthus dbr:Anson_Rainey dbr:Antoaneta_Sabău dbr:Antonio_Piñero dbr:Apocalypse_of_Elijah dbr:Apocalypse_of_Pseudo-Athanasius dbr:Apocalypse_of_Pseudo-Methodius dbr:Apocalypse_of_Samuel_of_Kalamoun dbr:Apocalypse_of_Shenute dbr:Apocalypse_of_Zephaniah dbr:Apocryphon_of_James dbr:Apocryphon_of_John dbr:Arabic_Homily_of_Pseudo-Theophilus_of_Alexandria dbr:Arabic–Old_French_glossary dbr:Arabization dbr:History_of_magic dbr:History_of_the_Captivity_in_Babylon dbr:History_of_the_Coptic_language dbr:History_of_the_Jews_in_Egypt dbr:History_of_the_Quran dbr:History_of_writing dbr:Horus dbr:Judas_Iscariot dbr:Bible_translations_into_Coptic dbr:Biblical_Manuscripts_in_the_Freer_Collection dbr:Bibliotheca_Hagiographica_Orientalis dbr:List_of_Copts dbr:List_of_Gospels dbr:List_of_The_Rat_Patrol_episodes dbr:List_of_cheeses dbr:List_of_country-name_etymologies dbr:List_of_official_languages_by_country_and_territory dbr:List_of_people_considered_father_or_mother_of_a_scientific_field dbr:Patristics dbr:Paul_(given_name) dbr:Paul_de_Lagarde dbr:Pbow dbr:Pelusium dbr:Persecution_of_Christians dbr:Peter_(given_name) dbr:Peter_Fjellstedt dbr:Pharaoh dbr:Richard_B._Parkinson dbr:Charles_Allberry dbr:Current_93 dbr:Umayyad_Caliphate dbr:Umm_El_Qa'ab dbr:Uncial_0100 dbr:Uncial_0127 dbr:Uncial_0200 dbr:Uncial_0260 dbr:Uncial_0298 dbr:Uncial_0299 dbr:Uncial_script dbr:Untitled_Text dbr:Upper_Egypt dbr:Upsilon_Scorpii dbr:Vai_(Crete) dbr:Valley_of_the_Kings dbr:Varieties_of_Arabic dbr:Vernacular dbr:Voiced_bilabial_fricative dbr:Voynich_manuscript dbr:David_Wilkins_(orientalist) dbr:Decline_of_ancient_Egyptian_religion dbr:Ⲙⲉⲧ_ⲣⲉⲙ̀ⲛⲭⲏⲙⲓ dbr:Derwent_Coleridge dbr:Dumbarton_Oaks_Papers dbr:Early_Christian_inscriptions dbr:Index_of_Eastern_Christianity–related_articles dbr:Index_of_Egypt-related_articles dbr:Index_of_ancient_Egypt–related_articles dbr:Index_of_modern_Egypt–related_articles dbr:Initial dbr:James_1 dbr:James_2 dbr:James_4 dbr:James_5 dbr:Johan_David_Åkerblad dbr:John_1 dbr:John_13 dbr:John_1:1 dbr:John_Arkhaph dbr:John_Belfour dbr:Senet dbr:Sky_(hieroglyph) dbr:Pope_Alexander_II_of_Alexandria dbr:Letter_of_Benan dbr:Letter_of_Peter_to_Philip dbr:Leuven_Database_of_Ancient_Books dbr:Liber_Linteus dbr:Library_of_Congress_Classification:Class_P_--_Language_and_Literature dbr:Life_of_Adam_and_Eve dbr:Life_of_Saint_Apolinaria dbr:List_of_language_names dbr:List_of_languages_by_time_of_extinction dbr:List_of_languages_by_type_of_grammatical_genders dbr:List_of_languages_by_writing_system dbr:List_of_legendary_monarchs_of_Ethiopia dbr:List_of_names_for_the_biblical_nameless dbr:List_of_religious_hoaxes dbr:Rylands_Papyri dbr:Psalms_of_Thomas dbr:Sexuality_of_Jesus dbr:Penelope_Wilson dbr:Psalms_and_Prayers dbr:Pseudo-Basil dbr:Reformed_Egyptian dbr:Uncial_0277 dbr:Notitiae_Episcopatuum dbr:St._Mary_&_St._Antonios_Coptic_Orthodox_Church dbr:1636_in_literature dbr:Coptic_Americans dbr:Coptic_Australians dbr:Coptic_Canadians dbr:Coptic_Catholic_Church dbr:Coptic_Egypt:_The_Christians_of_the_Nile dbr:Coptic_Language dbr:Coptic_Orthodox_Church dbr:Coptic_alphabet dbr:Coptic_diaspora dbr:Copts dbr:Copts_in_Egypt dbr:Criticism_of_the_Book_of_Abraham dbr:Anaphora_of_Saint_Gregory dbr:Ancient_Egyptian_literature dbr:Maturin_Veyssière_La_Croze dbr:Melitians dbr:Melkite_Greek_Catholic_Church dbr:Memphis,_Egypt dbr:Menas_of_Egypt dbr:Sahidic_Coptic dbr:Saint_Catherine's_Monastery dbr:Gawdat_Gabra dbr:Georg_Graf dbr:Georg_Sauerwein dbr:Georg_Steindorff dbr:Nerses_of_Lambron dbr:Nominal_sentence dbr:Nu_(mythology) dbr:Oak_Island_mystery dbr:Oasis dbr:Odes_of_Solomon dbr:Old_Testament dbr:Patriarch_of_Alexandria dbr:Patrologia_Orientalis dbr:Population_history_of_Egypt dbr:Transliteration_of_Ancient_Egyptian dbr:Zoan dbr:Oriental_MS_424 dbr:Oriental_MS_1001 dbr:Papyrus_Bodmer_XIX dbr:William_Bell_Macdonald dbr:Scribe_equipment_(hieroglyph) dbr:The_Discourse_on_the_Eighth_and_Ninth dbr:Étienne_Drioton dbr:Put_(biblical_figure) dbr:Christian_Cannuyer dbr:Christianity dbr:Christianity_in_the_Middle_East dbr:Christians dbr:Classical_Arabic dbr:Claudius_Labib dbr:Codex_Alexandrinus dbr:Codex_Borgianus dbr:Alexander_Altmann dbr:Alexander_Romance dbr:Alexandrian_liturgical_rites dbr:Alexis_Mallon dbr:Egypt dbr:Egypt_(TV_series) dbr:Egyptian_Arabic dbr:Egyptian_calendar dbr:Egyptian_language dbr:Egyptians dbr:Egyptians_in_the_Netherlands dbr:Egyptology dbr:El_Hiba dbr:Elizabeth_(given_name) dbr:Ephrem_the_Syrian dbr:Friedrich_Münter dbr:Fustat dbr:Gabriel dbr:Gay_men dbr:Gello dbr:George_(given_name) dbr:Georgian_National_Center_of_Manuscripts dbr:Gerald_Bonner dbr:Getatchew_Haile dbr:Giuseppe_Caspar_Mezzofanti dbr:Gnosticism dbr:Gospel_of_James dbr:Gospel_of_Judas dbr:Gospel_of_Thomas dbr:Gospel_of_Truth dbr:Great_Sphinx_of_Giza dbr:Greek_alphabet dbr:Bottarga dbr:Minya_Governorate dbr:Monastery_of_Saint_Paul_the_Anchorite dbr:Monastery_of_Saint_Samuel_the_Confessor dbr:Monastic_community_of_Mount_Athos dbr:Moses dbr:Muhammad_(name) dbr:Muslim_conquest_of_Persia dbr:Coptic dbr:Coptic_(Unicode_block) dbr:Coptic_Catholic_Eparchy_of_Minya dbr:Coptic_Catholic_Patriarchate_of_Alexandria dbr:Coptic_Epact_Numbers dbr:Coptic_Orthodox_Church_in_Australia dbr:Coptic_Rite dbr:Coptic_calendar dbr:Coptic_history dbr:Coptic_identity dbr:Coptic_literature dbr:Coptic_philosophy dbr:Coptic_pronunciation_reform dbr:Copto-Arabic_literature dbr:Coptology dbr:Copts_in_Libya dbr:Copts_in_Sudan dbr:Corpus_Scriptorum_Christianorum_Orientalium dbr:Criticism_of_The_Da_Vinci_Code dbr:Cross-ndj_(hieroglyph) dbr:Theodore_Parker dbr:Thomas_the_Apostle dbr:Eric_Otto_Winstedt dbr:LGBT_history dbr:LGBT_rights_in_Egypt |
| is dbp:commonLanguages of | dbr:Roman_Republic dbr:Umayyad_Caliphate dbr:Mamluk_Sultanate dbr:Nobatia |
| is dbp:langs of | dbr:Copts dbr:Afro-Arabs dbr:Egyptian_Australians dbr:Egyptian_Canadians dbr:Egyptian_New_Zealanders |
| is dbp:language of | dbr:Coptic_Catholic_Church dbr:Coptic_Orthodox_Church dbr:Christianity dbr:Gospel_of_Thomas |
| is dbp:languages of | dbr:Coptic_alphabet dbr:Christians dbr:Middle_East |
| is dbp:minority of | dbr:Languages_of_the_Ottoman_Empire |
| is dbp:nativeNameLang of | dbr:St._Abraam_Coptic_Orthodox_Church dbr:St._Mark_Coptic_Orthodox_Church_(Jersey_City,_New_Jersey) |
| is dbp:script of | dbr:Uncial_0127 dbr:Uncial_0200 dbr:Uncial_0298 dbr:Uncial_0184 dbr:Uncial_0318 dbr:Uncial_0164 dbr:Uncial_0204 dbr:Uncial_0177 dbr:Papyrus_42 dbr:Papyrus_62 |
| is dbp:subDiscipline of | dbr:A._F._Shore dbr:Jack_Plumley |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Egyptian_Arabic_phonology |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Coptic_language |
