Shtokavian (original) (raw)
اللهجة الشتوكافية هي اللهجة الأساسية للغات السلافية الجنوبية الوسطى، الصربية والكرواتية والبوسنية. اللهجة متحدّثة في صربيا والجبل الأسود، البوسنة والهرسك ومعظم مناطق كرواتيا. اللغات الثلاث كلهم مبنية على أساس اللهجة الشتوكافية-الجديدة. اسم اللهجة يأتي من كلمة «» التي تعني «شتو» بتلك اللهجة. تنقسم هذه اللهجة إلى شتوكافية-جديدة وشتوكافية-قديمة. علم اللهجات المعاصر يعتبر لهذه اللهجة 7 أنواع.
Property | Value |
---|---|
dbo:abstract | Štokavské nářečí (chorvatsky Štokavsko narječje), (srbskou cyrilicí Штокавско наречје) je dominantní nářečí pro oblast Chorvatska, Bosny a Hercegoviny a Srbska. Spisovný jazyk, a to jak původní srbo-chorvatský, tak dnešní srbský a chorvatský, je založen právě na tomto nářečí. Název je odvozen od toho, jak vypadá výraz "co" (tedy što, případně šta), odtud što-kavské. Ostatními nářečími v Chorvatsko oblasti jsou a kajkavské. Ty se dále ještě člení a odlišují podle jednotlivých míst, často se prolínají. Spisovná norma začala být tvořena na základě tohoto nářečí proto, že se jednalo o nejrozšířenější variantu jazyka tehdejší doby, byť samozřejmě ještě rozdělenou na dvě varianty (ekavština - východní a jekavština - západní), které se používají dodnes. Přimluvilo se za ní tehdejší chorvatské obrozenecké hnutí, známé pod názvem ilyristické, tak srbští obrozenci v čele s Vukem Karadžićem. Štokavské nářečí se dá také rozdělit na dvě velké oblasti; (na tom stojí současný spisovný srbský jazyk) a staroštokavské, které je soustředěné hlavně v jihovýchodních oblastech kolem Černé Hory a Kosova. Rozdíl mezi oběma skupinami je v systému přízvuků, objevují se občas i archaismy. Východní okraje území, kde se hovoří štokavským nářečím, plynule přecházejí v prostředí makedonské, či bulharské a objevují se v něm prvky balkánského jazykového svazu. (cs) اللهجة الشتوكافية هي اللهجة الأساسية للغات السلافية الجنوبية الوسطى، الصربية والكرواتية والبوسنية. اللهجة متحدّثة في صربيا والجبل الأسود، البوسنة والهرسك ومعظم مناطق كرواتيا. اللغات الثلاث كلهم مبنية على أساس اللهجة الشتوكافية-الجديدة. اسم اللهجة يأتي من كلمة «» التي تعني «شتو» بتلك اللهجة. تنقسم هذه اللهجة إلى شتوكافية-جديدة وشتوكافية-قديمة. علم اللهجات المعاصر يعتبر لهذه اللهجة 7 أنواع. (ar) Štokavia (kroate štokavsko narječje) estas grupo de dialektoj. La nomo ŝtokavia rilatas al la demanda pronomo "kio?" aŭ en la ŝtokavia "što?" (aŭ "šta?"). La ŝtokavia estas probable la plej ĝeneraligita dialekto-grupo de ĉiuj normlingvoj de la antaŭa nomata "serbokroataj lingvoj" : la bosnia, kroata, montenegra kaj serba lingvoj. Ili estas ankaŭ bazitaj sur la ŝtokavia. La dialektoj estas la jenaj: * slavonia * orienta-bosnia * kosovo-resavna * zeta-suda raška * bosnia-dalmata * vojvodia-šumadia * orienta hercegovina * Slavomolisano (eo) Štokavisch [ˈʃtɔkaːʋiʃ], manchmal auch Schtokawisch, bezeichnet in der Linguistik eine Dialektgruppe der südslawischen Sprachen. Štokavische Dialekte werden in ganz Bosnien-Herzegowina und Montenegro sowie im größten Teil Serbiens und in Teilen Kroatiens gesprochen. Die Bezeichnung kommt vom Fragewort što bzw. šta für was (im Gegensatz zu kaj beziehungsweise ča im Kajkavischen und Čakavischen). Auf der gemeinsamen Grundlage des Štokavischen haben sich die gegenseitig verständlichen Standardvarietäten Bosnisch, Kroatisch, Serbisch und Montenegrinisch entwickelt, die aus diesem Grund zum Serbokroatischen zusammengefasst werden. Die štokavischen Dialekte werden in Kroatien im Norden vom Kajkavischen, an der Küste vom Čakavischen begrenzt (Näheres unter Kroatische Sprache). In Serbien stoßen sie im Südosten an den torlakischen Großdialekt, der einen Übergang zum Mazedonischen und Bulgarischen darstellt. (de) Shtokavian or Štokavian (/ʃtɒˈkɑːviən, -ˈkæv-/; Serbo-Croatian Latin: štokavski / Serbo-Croatian Cyrillic: штокавски, pronounced [ʃtǒːkaʋskiː]) is the prestige dialect of the pluricentric Serbo-Croatian language and the basis of its Serbian, Croatian, Bosnian and Montenegrin standards. It is a part of the South Slavic dialect continuum. Its name comes from the form for the interrogatory pronoun for "what" in Western Shtokavian, što (it is šta in Eastern Shtokavian). This is in contrast to Kajkavian and Chakavian (kaj and ča also meaning "what"). Shtokavian is spoken in Serbia, Montenegro, Bosnia and Herzegovina, much of Croatia, as well as the southern part of Austria's Burgenland. The primary subdivisions of Shtokavian are based on two principles: one is whether the subdialect is Old-Shtokavian or Neo-Shtokavian, and different accents according to the way the old Slavic phoneme jat has changed. Modern dialectology generally recognises seven Shtokavian subdialects. (en) Lo stocavo o stocavico (štokavski/штокавски o štokavsko narečje/штокавско наречjе) è il dialetto di prestigio della lingua serbo-croata: rappresenta le fondamenta su cui si basa lo standard della lingua serbo-croata, così come lo è il fiorentino trecentesco nel caso della lingua toscana, nota dal Cinquento come lingua italiana. È diffuso come dialetto maggioritario e lingua letteraria, ed è quindi alla base delle varie standardizzazioni che costituiscono la lingua ufficiale in Croazia, Bosnia ed Erzegovina, Serbia e Montenegro (lingua standard croata, lingua standard bosniaca, lingua standard serba, e lingua standard montenegrina). Le tre denominazioni (stocavo, ciacavo, caicavo) sono dovute alla forma che assume nei vari dialetti la domanda "Che cosa?": što? (o šta? in Bosnia ed Erzegovina e Serbia), ča?, kaj?. (it) Le chtokavien (en croate štokavsko narječje, en serbe штокавски дијалекат/štokavski dijalekat) est le principal des trois dialectes de la langue serbo-croate, les deux autres dialectes étant le kaïkavien de Croatie septentrionale et le tchakavien d'Istrie et des îles dalmates. Le chtokavien est parlé dans la moitié de la Croatie (en Slavonie), en Zagora, à Dubrovnik et dans ses environs), en Herzégovine, en Bosnie centrale, en Serbie dans la majorité du pays (sauf dans une région restreinte du Sud-Est) et au Monténégro. C’est la base sur laquelle est fondée la langue standard que les linguistes nomment « serbo-croate » et que géographes et statisticiens désignent par l'acronyme « BCMS » issu de ses quatre dénominations politiques officielles : bosnien, croate, monténégrin et serbe. L'appellation « chtokavien » vient d'une distinction linguistique entre les trois dialectes : le chtokavien est le dialecte où le pronom interrogatif signifiant « quoi » est prononcé /ʃto/ (c'est le « chto- » de « chtokavien »). En 1850, un accord signé à Vienne, entre les linguistes et intellectuels croates avec à leur tête Ljudevit Gaj et serbes guidés par Vuk Stefanović Karadžić, décide de choisir le chtokavien comme « langue commune des Yougoslaves ». Gaj était aussi le chef du mouvement illyrien, qui désirait unir tous les Slaves du sud dans un seul État. C'est vers le milieu du XIXe siècle que le chtokavien s'impose, grâce aux média et aux écoles, comme langue de standardisation. (fr) Štokavisch (štokavsko narječje/штокавско наречје) is een groep van Servo-Kroatische dialecten. De naam Štokavisch verwijst naar het vragend voornaamwoord wat?, dat in het Štokavisch što?, (of šta?) luidt. Het Štokavisch is verreweg de meest verbreide dialectgroep van het Servo-Kroatisch. Alle standaardvarianten van het Servo-Kroatisch (Bosnisch, Kroatisch, Montenegrijns en Servisch) zijn dan ook op het Štokavisch gebaseerd. De dialecten zijn: * * * * * * * (nl) Dialekty sztokawskie lub narzecze sztokawskie (serb.-chorw. štokavsko nar(j)ečje) – jedno z trzech głównych ugrupowań dialektów języka serbsko-chorwackiego, jedno z ogniw południowosłowiańskiego kontinuum dialektalnego. Dwa pozostałe ugrupowania dialektów serbsko-chorwackich to narzecze kajkawskie i czakawskie. Ich nazwy wywodzą się od odpowiednika zaimka pytajnego ‘co’, który w dialektach sztokawskich brzmi šta lub što i pochodzi z psł. *čьto, od XIV wieku z dysymilacją do što. Na obszarze języka serbsko-chorwackiego występują trzy duże dialekty (względnie grupy dialektów): sztokawski, kajkawski i czakawski. Różnice między dialektami są na tyle poważne, że nie wszystkie z nich są wzajemnie zrozumiałe. Na dialektach sztokawskich, a w szczególności na dialekcie wschodniohercegowińskim oparto literacki język serbsko-chorwacki oraz wszystkie serbsko-chorwackie standardy literackie: serbski, chorwacki, bośniacki i czarnogórski. (pl) シュト方言(シュトほうげん、セルビア・クロアチア語:Štokavski / штокавски)は、セルビア語、クロアチア語、ボスニア語などのセルビア・クロアチア語の主要な方言のひとつである。 シュト方言はセルビア、モンテネグロ、ボスニア・ヘルツェゴビナのほぼ全域、およびオーストリアのブルゲンラント州南部、クロアチアの一部で話されている。セルビア語、クロアチア語、ボスニア語の標準形は新シュト方言を土台としている。その呼称は、シュト方言では疑問代名詞の「何」を「što」ないし「šta」とすることに由来する。これに対して、クロアチア語のカイ方言やチャ方言では、同じ疑問代名詞はそれぞれ「kaj」、「ča」となる。 シュト方言の主要な下位区分は、2つの要素の基づいて分類される。ひとつには古シュト方言と新シュト方言にわける区分であり、もうひとつにはスラヴ祖語のヤト(Ѣ)の変化による。スラヴ祖語におけるヤトが、「e」となるものをエ方言、「ije」となるものをイェ方言、「i」となるものをイ方言と呼ぶ。一般的に、現代の方言区分では、シュト方言は7つの下位方言に分類される。このほかに更に1つないし2つの下位方言があるとする意見もある。 (ja) Štokaviska (bosniska, kroatiska, montenegrinska, serbiska: štokavica, štokavski) är en dialekt som används som standardspråk i bosniska, kroatiska, montenegrinska och serbiska. Štokaviska talas i Bosnien-Hercegovina, Montenegro, Serbien och större delen av Kroatien (bland annat Slavonien och Dalmatien). I Kroatien är štokaviska en av tre dialekter. De två övriga är čakaviska och kajkaviska. De två sistnämnda har gjort avtryck i den standardiserade kroatiskan. (sv) 什托方言(塞爾維亞-克羅埃西亞語:štokavski / штокавски)是塞爾維亞-克羅埃西亞語的方言之一,也是波士尼亞語,克羅埃西亞語,塞爾維亞語和蒙特內哥羅語的標準發音。什托方言使用在塞爾維亞,蒙特內哥羅,波赫和克羅埃西亞的大部分地區,以及奧地利布爾根蘭州的南部地區。 因疑问代名词为што/što而得名。 (zh) Што́кавское наре́чие (сербохорв. Штокавско наречjе/нарjечjе / Štokavsko narečje/narječje, серб. Штокавско наречје/нарјечје, хорв. Štokavsko narječje, босн. Štokavsko narečje, черног. Штокавско наречjе) — основное наречие сербско-хорватского языкового континуума, на котором базируются литературные нормы сербского, хорватского, боснийского и черногорского языков. Штокавское наречие распространено в Сербии, Боснии и Герцеговине, Черногории, на большей части Хорватии, а также в некоторых районах Венгрии и Румынии. Два других наречия сербско-хорватского языкового континуума, кайкавское и чакавское, встречаются в основном на территории Хорватии и часто рассматриваются как наречия хорватского языка. Название наречия происходит от произношения местоимения («чта», «шта»), («что» — «što / што»), в отличие от кайкавского («кай» — «kaj») и чакавского («ча» — «ča»). (ru) Штокавське наріччя (сербохорв. штокавско наречје, štokavsko narječje) — основний діалект поліцентричної сербохорватської мови, що лежить в основі літературних стандартів сербської, хорватської, боснійської та чорногорської мов. Є частиною південнослов'янського континууму. Назва походить від питального займенника "що?" (što у західній формі, šta — у східній), на відміну від інших наріч кайкавського та чакавського (kaj і ča також означають "що?"). Штокавським наріччям розмовляють у Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеґовині і на більшій території Хорватії, а також на півдні австрійського Бурґенланду. Виділяють сім штокавських піддіалектів. (uk) |
dbo:iso6391Code | sh |
dbo:iso6393Code | hbs |
dbo:languageFamily | dbr:Slavic_languages dbr:Balto-Slavic_languages dbr:South_Slavic_languages dbr:Western_South_Slavic |
dbo:spokenIn | dbr:Bosnia_and_Herzegovina dbr:Croatia dbr:Montenegro dbr:Kosovo dbr:Serbia |
dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Serbo_croatian_language2005.png?width=300 |
dbo:wikiPageExternalLink | http://bib.irb.hr/datoteka/430499.PRO_UND_KONTRA_SERBOKROATISCH.PDF http://data.onb.ac.at/rec/AC05094207 https://www.webcitation.org/69f5n0ek4%3Furl=http:/bib.irb.hr/datoteka/430499.PRO_UND_KONTRA_SERBOKROATISCH.PDF http://www.zeitschrift-fuer-balkanologie.de/index.php/zfb/article/view/203/203 http://bib.irb.hr/datoteka/426269.POLICENTRICNI_STANDARDNI.PDF http://data.onb.ac.at/rec/AC07252152 https://www.webcitation.org/69f5Mtzox%3Furl=http:/bib.irb.hr/datoteka/426269.POLICENTRICNI_STANDARDNI.PDF https://web.archive.org/web/20120601175359/http:/bib.irb.hr/datoteka/475567.Jezik_i_nacionalizam.pdf http://bib.irb.hr/datoteka/475567.Jezik_i_nacionalizam.pdf http://d-nb.info/994941226/04 https://archive.org/details/Postjugoslavische_Amtssprachenregelungen_Bernhard_Groeschel_2003 http://www.vbs.rs/scripts/cobiss%3Fcommand=DISPLAY&base=99999&rid=121971724&fmt=11&lani=sr http://ccat.sas.upenn.edu/~haroldfs/540/langdial/serbcrot.html http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/slave_0080-2557_2002_num_74_2_6801 https://www.webcitation.org/69f5bCgpH%3Furl=http:/bib.irb.hr/datoteka/436361.AUSBAU-ABSTAND-PLURIZENTRISCH.PDF |
dbo:wikiPageID | 993304 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageLength | 59666 (xsd:nonNegativeInteger) |
dbo:wikiPageRevisionID | 1124214709 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Požarevac dbr:Priboj dbr:Prijepolje dbr:Prizren dbr:Prokuplje dbr:Sarajevo dbr:Schwa dbr:Metathesis_(linguistics) dbr:Metatony dbr:Torlak dbr:Bay_of_Kotor dbr:Bačka dbr:Belgrade dbr:Bihać dbr:Bijeljina dbr:Bijelo_Polje dbr:Bileća dbr:Bjelovar dbr:Bogatić dbr:Bogoslav_Šulek dbr:Boljevac dbr:Bor,_Serbia dbr:Bosnia_(region) dbr:Bosnia_and_Herzegovina dbr:Bosniaks dbr:Bosnian_language dbr:Declaration_on_the_Common_Language dbr:Derventa dbr:Despotovac dbr:Aorist dbr:Josef_Dobrovský dbr:Peroj dbr:Petrinja dbr:Peć dbr:Resava_(river) dbr:Buna_village dbr:Usora_Municipality dbr:Užice dbr:Valjevo dbr:Vareš dbr:Vatroslav_Jagić dbr:Velebit dbr:Velika_Plana dbr:Venetian_language dbr:Vernacular_literature dbr:Vitez dbr:Vojvodina dbr:Vranje dbr:Infinitive dbr:Inflection dbr:Mutual_intelligibility dbr:Kajkavian_dialect dbr:Croat dbr:Croatia dbr:Croatian_language dbr:Croats dbr:Mačva dbr:Nasal_vowel dbr:Mihanović's_fragment_of_the_Acts_of_the_Apostles dbr:Franz_Miklosich dbr:German_language dbr:Gnjilane dbr:Grave_accent dbr:Montenegrin_language dbr:Montenegro dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Conditional_mood dbr:Dalmatian_language dbr:Ante_Starčević dbr:Leskovac dbr:Lijepa_naša_domovino dbr:Lika dbr:Loznica dbr:Macedonian_language dbr:Maglaj dbr:Majdanpek dbr:Sisak dbr:Slavic_languages dbr:Slavonia dbr:Slunj dbr:Smederevo dbr:Standard_language dbr:Stolac dbr:Subjunctive_mood dbr:Clisura_Dunării dbr:Comparison_(grammar) dbr:Zaječar dbr:Zenica dbr:Ćuprija dbr:Čačak dbr:Šabac dbr:Štrpce dbr:Šumadija dbr:Šumadija_and_Western_Serbia dbr:Žepče dbr:Stratum_(linguistics) dbr:Supine dbr:Syrmia dbr:Austria dbr:Balkans dbr:Balto-Slavic_languages dbr:Banat dbr:Banja_Luka dbr:Banovina_(region) dbr:Baranya_(region) dbr:Bugojno dbr:Bujanovac dbr:Bulgaria dbr:Bulgarian_language dbr:Bunjevac_dialect dbr:Bunjevci dbr:Burgenland dbr:Cetina dbr:Cetinje dbr:Toplica_(river) dbr:Travnik dbr:Trebinje dbr:Trstenik,_Serbia dbr:Tuzla dbr:Vršac dbr:Vuk_Karadžić dbr:Vukovar dbr:Havlík's_law dbr:Language_secessionism dbr:Great_Serb_Migrations dbr:Muslims_(nationality) dbr:Abstand_and_ausbau_languages dbr:Accent_(dialect) dbr:Acute_accent dbr:Affricate dbr:Aleksinac dbr:Cyrillic_script dbr:Dalmatia dbr:Daruvar dbr:Dubrovnik dbr:East_Herzegovina dbr:Eastern_Herzegovinian_dialect dbr:Niš dbr:Novi_Pazar dbr:Osijek dbr:Ottoman_Empire dbr:Ottoman_Turkish_language dbr:Pakrac dbr:Pale,_Bosnia_and_Herzegovina dbr:Pančevo dbr:Paraćin dbc:Serbo-Croatian_language dbr:Charter_of_Ban_Kulin dbr:Diphthong dbr:Kajkavian dbr:Kordun dbr:Timok_Valley dbr:Yer dbr:Military_Frontier dbr:Posavina dbr:Ravno dbr:Gorski_kotar dbr:Herzegovina dbr:International_Phonetic_Alphabet dbr:Inverted_breve dbr:Istria dbr:Italian_language dbr:Ivanjica dbr:Ivo_Banac dbr:Jablanica,_Bosnia_and_Herzegovina dbr:Jagodina dbr:Jajce dbr:Tešanj dbr:Podravina dbr:Asim_Peco dbr:Chakavian dbr:Jernej_Kopitar dbr:Lapovo dbr:Latin_script dbr:Svilajnac dbr:Svrljig dbr:Syncretism_(linguistics) dbr:Syntax dbr:Principality_of_Zeta dbr:Šumadija–Vojvodina_dialect dbr:Morava_Valley_(Serbia) dbr:Smederevo-Vršac_dialect dbr:Dialect_continuum dbc:Dialects_of_Serbo-Croatian dbr:Pirot dbr:Pluricentric_language dbr:Podgorica dbr:Sound_change dbr:South_Slavic_languages dbr:Southern_and_Eastern_Serbia dbr:Split,_Croatia dbr:Human_migration dbr:Ibar_(river) dbr:Knjaževac dbr:Koine dbr:Konavle dbr:Kosovo dbr:Kovin dbr:Kragujevac dbr:Kraljevo dbr:Kruševac dbr:Kupa dbr:Kuršumlija dbr:Metković dbr:Metohija dbr:Negotin dbr:Neretva dbr:Neum dbr:Nevesinje dbr:Oj,_svijetla_majska_zoro dbr:Quran dbr:Raška_(region) dbr:Serbia dbr:Serbian_language dbr:Serbo-Croatian dbr:Serbs dbr:Yat dbr:Chakavian_dialect dbr:Bosnia dbr:Macron_(diacritic) dbr:Slavonian_dialect dbr:IETF_language_tag dbr:Kosovska_Mitrovica dbr:Vatican_Croatian_Prayer_Book dbr:Standard_German dbr:Syllable dbr:Smederevo–Vršac_dialect dbr:Western_Ikavian dbr:Western_South_Slavic dbr:Žumberak dbr:Polycentric_language dbr:Palatals dbr:Kosovo_Valley dbr:Kvarner dbr:Dynamic_stress dbr:Bela_Crkva_(Vojvodina) dbr:Serb dbr:Baranja_region dbr:Double_grave dbr:Zahumlje dbr:Pavel_Šafárik dbr:Soko_Banja dbr:Alhamiado dbr:Balkan_language_area dbr:Common_Slavic dbr:Differences_between_standard_Bosnian,_Croatian_and_Serbian dbr:Prestige_dialect dbr:Zeta–South_Sandžak_dialect dbr:Subdialects dbr:Timok-Lužnica_dialect dbr:East_Bosnian_dialect dbr:Kosovo–Resava_dialect dbr:Prizren–South_Morava_dialect dbr:Svrljig-Zaplanje_dialect dbr:File:Shtokavian_dialects.svg dbr:File:Serbo_croatian_dialects_historical_distribution_2.png dbr:File:Serbo-Croatian_dialects.png dbr:File:Serbo_croatian_language2005.png dbr:File:Shtokavian_subdialects1988.png dbr:Toplica_Valley dbr:Wikt:crijevo dbr:Wikt:crn dbr:Wikt:džep dbr:Wikt:jezik dbr:Wikt:mačka dbr:Wikt:poći dbr:Wikt:početi dbr:Wikt:trešnja dbr:Wikt:unuk dbr:Wikt:šta dbr:Wikt:što dbr:Wikt:želja |
dbp:dia | dbr:Eastern_Herzegovinian_dialect dbr:Šumadija–Vojvodina_dialect dbr:Smederevo-Vršac_dialect dbr:Slavonian_dialect dbr:Western_Ikavian dbr:Zeta–South_Sandžak_dialect dbr:Timok-Lužnica_dialect dbr:East_Bosnian_dialect dbr:Kosovo–Resava_dialect dbr:Prizren–South_Morava_dialect dbr:Svrljig-Zaplanje_dialect |
dbp:fam | dbr:Slavic_languages dbr:Balto-Slavic_languages dbr:South_Slavic_languages dbr:Western_South_Slavic |
dbp:familycolor | Indo-European (en) |
dbp:glotto | shto1241 (en) |
dbp:glottorefname | Shtokavski (en) |
dbp:iso | sh (en) hbs (en) |
dbp:lingua | 53 (xsd:integer) |
dbp:name | Shtokavian (en) |
dbp:nativename | (en) |
dbp:notice | IPA (en) |
dbp:stand | dbr:Bosnian_language dbr:Croatian_language dbr:Montenegrin_language dbr:Pluricentric_language dbr:Serbian_language |
dbp:states | Serbia, Croatia, Bosnia and Herzegovina, Montenegro, Kosovo (en) |
dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:South_Slavic_languages_sidebar dbt:! dbt:Angbr dbt:Authority_control dbt:Citation dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Clarify dbt:Code dbt:Efn dbt:IPA dbt:IPA-sh dbt:IPAc-en dbt:In_lang dbt:Lang-sh-Latn dbt:Legend dbt:Main_article dbt:Notes dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:ZDB dbt:Kosovo-note dbt:Imagefact dbt:Serbo-Croatian_dialects dbt:CROSBI dbt:Lang-sh-Cyrl dbt:Infobox_language |
dct:subject | dbc:Serbo-Croatian_language dbc:Dialects_of_Serbo-Croatian |
gold:hypernym | dbr:Dialect |
rdf:type | owl:Thing dbo:Language schema:Language wikidata:Q315 yago:WikicatLanguagesOfBosniaAndHerzegovina yago:WikicatLanguagesOfCroatia yago:WikicatLanguagesOfSerbia yago:WikicatSlavicLanguages yago:WikicatSouthSlavicLanguages yago:Abstraction100002137 yago:AuditoryCommunication107109019 yago:Communication100033020 yago:Dialect107155661 yago:Language106282651 yago:Non-standardSpeech107155081 yago:Speech107109196 yago:WikicatDialects yago:WikicatDialectsByLanguage |
rdfs:comment | اللهجة الشتوكافية هي اللهجة الأساسية للغات السلافية الجنوبية الوسطى، الصربية والكرواتية والبوسنية. اللهجة متحدّثة في صربيا والجبل الأسود، البوسنة والهرسك ومعظم مناطق كرواتيا. اللغات الثلاث كلهم مبنية على أساس اللهجة الشتوكافية-الجديدة. اسم اللهجة يأتي من كلمة «» التي تعني «شتو» بتلك اللهجة. تنقسم هذه اللهجة إلى شتوكافية-جديدة وشتوكافية-قديمة. علم اللهجات المعاصر يعتبر لهذه اللهجة 7 أنواع. (ar) Štokavia (kroate štokavsko narječje) estas grupo de dialektoj. La nomo ŝtokavia rilatas al la demanda pronomo "kio?" aŭ en la ŝtokavia "što?" (aŭ "šta?"). La ŝtokavia estas probable la plej ĝeneraligita dialekto-grupo de ĉiuj normlingvoj de la antaŭa nomata "serbokroataj lingvoj" : la bosnia, kroata, montenegra kaj serba lingvoj. Ili estas ankaŭ bazitaj sur la ŝtokavia. La dialektoj estas la jenaj: * slavonia * orienta-bosnia * kosovo-resavna * zeta-suda raška * bosnia-dalmata * vojvodia-šumadia * orienta hercegovina * Slavomolisano (eo) Štokavisch (štokavsko narječje/штокавско наречје) is een groep van Servo-Kroatische dialecten. De naam Štokavisch verwijst naar het vragend voornaamwoord wat?, dat in het Štokavisch što?, (of šta?) luidt. Het Štokavisch is verreweg de meest verbreide dialectgroep van het Servo-Kroatisch. Alle standaardvarianten van het Servo-Kroatisch (Bosnisch, Kroatisch, Montenegrijns en Servisch) zijn dan ook op het Štokavisch gebaseerd. De dialecten zijn: * * * * * * * (nl) シュト方言(シュトほうげん、セルビア・クロアチア語:Štokavski / штокавски)は、セルビア語、クロアチア語、ボスニア語などのセルビア・クロアチア語の主要な方言のひとつである。 シュト方言はセルビア、モンテネグロ、ボスニア・ヘルツェゴビナのほぼ全域、およびオーストリアのブルゲンラント州南部、クロアチアの一部で話されている。セルビア語、クロアチア語、ボスニア語の標準形は新シュト方言を土台としている。その呼称は、シュト方言では疑問代名詞の「何」を「što」ないし「šta」とすることに由来する。これに対して、クロアチア語のカイ方言やチャ方言では、同じ疑問代名詞はそれぞれ「kaj」、「ča」となる。 シュト方言の主要な下位区分は、2つの要素の基づいて分類される。ひとつには古シュト方言と新シュト方言にわける区分であり、もうひとつにはスラヴ祖語のヤト(Ѣ)の変化による。スラヴ祖語におけるヤトが、「e」となるものをエ方言、「ije」となるものをイェ方言、「i」となるものをイ方言と呼ぶ。一般的に、現代の方言区分では、シュト方言は7つの下位方言に分類される。このほかに更に1つないし2つの下位方言があるとする意見もある。 (ja) Štokaviska (bosniska, kroatiska, montenegrinska, serbiska: štokavica, štokavski) är en dialekt som används som standardspråk i bosniska, kroatiska, montenegrinska och serbiska. Štokaviska talas i Bosnien-Hercegovina, Montenegro, Serbien och större delen av Kroatien (bland annat Slavonien och Dalmatien). I Kroatien är štokaviska en av tre dialekter. De två övriga är čakaviska och kajkaviska. De två sistnämnda har gjort avtryck i den standardiserade kroatiskan. (sv) 什托方言(塞爾維亞-克羅埃西亞語:štokavski / штокавски)是塞爾維亞-克羅埃西亞語的方言之一,也是波士尼亞語,克羅埃西亞語,塞爾維亞語和蒙特內哥羅語的標準發音。什托方言使用在塞爾維亞,蒙特內哥羅,波赫和克羅埃西亞的大部分地區,以及奧地利布爾根蘭州的南部地區。 因疑问代名词为што/što而得名。 (zh) Štokavské nářečí (chorvatsky Štokavsko narječje), (srbskou cyrilicí Штокавско наречје) je dominantní nářečí pro oblast Chorvatska, Bosny a Hercegoviny a Srbska. Spisovný jazyk, a to jak původní srbo-chorvatský, tak dnešní srbský a chorvatský, je založen právě na tomto nářečí. Název je odvozen od toho, jak vypadá výraz "co" (tedy što, případně šta), odtud što-kavské. Ostatními nářečími v Chorvatsko oblasti jsou a kajkavské. Ty se dále ještě člení a odlišují podle jednotlivých míst, často se prolínají. (cs) Štokavisch [ˈʃtɔkaːʋiʃ], manchmal auch Schtokawisch, bezeichnet in der Linguistik eine Dialektgruppe der südslawischen Sprachen. Štokavische Dialekte werden in ganz Bosnien-Herzegowina und Montenegro sowie im größten Teil Serbiens und in Teilen Kroatiens gesprochen. Die Bezeichnung kommt vom Fragewort što bzw. šta für was (im Gegensatz zu kaj beziehungsweise ča im Kajkavischen und Čakavischen). (de) Shtokavian or Štokavian (/ʃtɒˈkɑːviən, -ˈkæv-/; Serbo-Croatian Latin: štokavski / Serbo-Croatian Cyrillic: штокавски, pronounced [ʃtǒːkaʋskiː]) is the prestige dialect of the pluricentric Serbo-Croatian language and the basis of its Serbian, Croatian, Bosnian and Montenegrin standards. It is a part of the South Slavic dialect continuum. Its name comes from the form for the interrogatory pronoun for "what" in Western Shtokavian, što (it is šta in Eastern Shtokavian). This is in contrast to Kajkavian and Chakavian (kaj and ča also meaning "what"). (en) Le chtokavien (en croate štokavsko narječje, en serbe штокавски дијалекат/štokavski dijalekat) est le principal des trois dialectes de la langue serbo-croate, les deux autres dialectes étant le kaïkavien de Croatie septentrionale et le tchakavien d'Istrie et des îles dalmates. Le chtokavien est parlé dans la moitié de la Croatie (en Slavonie), en Zagora, à Dubrovnik et dans ses environs), en Herzégovine, en Bosnie centrale, en Serbie dans la majorité du pays (sauf dans une région restreinte du Sud-Est) et au Monténégro. C’est la base sur laquelle est fondée la langue standard que les linguistes nomment « serbo-croate » et que géographes et statisticiens désignent par l'acronyme « BCMS » issu de ses quatre dénominations politiques officielles : bosnien, croate, monténégrin et serbe. (fr) Lo stocavo o stocavico (štokavski/штокавски o štokavsko narečje/штокавско наречjе) è il dialetto di prestigio della lingua serbo-croata: rappresenta le fondamenta su cui si basa lo standard della lingua serbo-croata, così come lo è il fiorentino trecentesco nel caso della lingua toscana, nota dal Cinquento come lingua italiana. È diffuso come dialetto maggioritario e lingua letteraria, ed è quindi alla base delle varie standardizzazioni che costituiscono la lingua ufficiale in Croazia, Bosnia ed Erzegovina, Serbia e Montenegro (lingua standard croata, lingua standard bosniaca, lingua standard serba, e lingua standard montenegrina). (it) Dialekty sztokawskie lub narzecze sztokawskie (serb.-chorw. štokavsko nar(j)ečje) – jedno z trzech głównych ugrupowań dialektów języka serbsko-chorwackiego, jedno z ogniw południowosłowiańskiego kontinuum dialektalnego. Dwa pozostałe ugrupowania dialektów serbsko-chorwackich to narzecze kajkawskie i czakawskie. Ich nazwy wywodzą się od odpowiednika zaimka pytajnego ‘co’, który w dialektach sztokawskich brzmi šta lub što i pochodzi z psł. *čьto, od XIV wieku z dysymilacją do što. (pl) Што́кавское наре́чие (сербохорв. Штокавско наречjе/нарjечjе / Štokavsko narečje/narječje, серб. Штокавско наречје/нарјечје, хорв. Štokavsko narječje, босн. Štokavsko narečje, черног. Штокавско наречjе) — основное наречие сербско-хорватского языкового континуума, на котором базируются литературные нормы сербского, хорватского, боснийского и черногорского языков. Штокавское наречие распространено в Сербии, Боснии и Герцеговине, Черногории, на большей части Хорватии, а также в некоторых районах Венгрии и Румынии. Два других наречия сербско-хорватского языкового континуума, кайкавское и чакавское, встречаются в основном на территории Хорватии и часто рассматриваются как наречия хорватского языка. (ru) Штокавське наріччя (сербохорв. штокавско наречје, štokavsko narječje) — основний діалект поліцентричної сербохорватської мови, що лежить в основі літературних стандартів сербської, хорватської, боснійської та чорногорської мов. Є частиною південнослов'янського континууму. Назва походить від питального займенника "що?" (što у західній формі, šta — у східній), на відміну від інших наріч кайкавського та чакавського (kaj і ča також означають "що?"). (uk) |
rdfs:label | لهجة شتوكافية (ar) Shtokavian (en) Štokavština (cs) Štokavisch (de) Ŝtokavia (eo) Chtokavien (fr) Stocavo (it) シュト方言 (ja) Štokavisch (nl) Dialekty sztokawskie (pl) Štokavisk dialekt (sv) Штокавское наречие (ru) Штокавське наріччя (uk) 什托方言 (zh) |
rdfs:seeAlso | dbr:Bunjevac_dialect dbr:Smederevo–Vršac_dialect |
owl:sameAs | freebase:Shtokavian yago-res:Shtokavian wikidata:Shtokavian dbpedia-an:Shtokavian dbpedia-ar:Shtokavian dbpedia-bg:Shtokavian http://bs.dbpedia.org/resource/Štokavsko_narječje dbpedia-cs:Shtokavian dbpedia-de:Shtokavian dbpedia-eo:Shtokavian dbpedia-fa:Shtokavian dbpedia-fr:Shtokavian dbpedia-hr:Shtokavian dbpedia-it:Shtokavian dbpedia-ja:Shtokavian dbpedia-lmo:Shtokavian dbpedia-mk:Shtokavian dbpedia-nl:Shtokavian dbpedia-no:Shtokavian dbpedia-pl:Shtokavian dbpedia-ru:Shtokavian dbpedia-sh:Shtokavian dbpedia-sl:Shtokavian dbpedia-sr:Shtokavian dbpedia-sv:Shtokavian dbpedia-uk:Shtokavian dbpedia-vi:Shtokavian dbpedia-zh:Shtokavian https://global.dbpedia.org/id/Vaqy |
prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Shtokavian?oldid=1124214709&ns=0 |
foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Serbo_croatian_dialects_historical_distribution_2.png wiki-commons:Special:FilePath/Serbo_croatian_language2005.png wiki-commons:Special:FilePath/Shtokavian_dialects.svg wiki-commons:Special:FilePath/Serbo-Croatian_dialects.png wiki-commons:Special:FilePath/Shtokavian_subdialects1988.png |
foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Shtokavian |
foaf:name | Shtokavian (en) |
is dbo:knownFor of | dbr:Nikola_Krajačević |
is dbo:language of | dbr:Croats |
is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Shtokavian_accentuation dbr:Ekavian dbr:Ijekavian dbr:Old_Štokavian dbr:Slavonian_dialect dbr:Ikavian dbr:Neo-Shtokavian dbr:Stokavian dbr:Stokavian_dialect dbr:Stokavski dbr:Ekavian_accent dbr:Bosnian-Dalmatian dbr:Shtokavian_dialect dbr:Jekavian dbr:Jekavian_accent dbr:Ijekavian_accent dbr:Ikavian_accent dbr:East-Bosnian_dialect dbr:Shtokavian_dialects dbr:Shtokavski dbr:Neo-Stokavian dbr:Neo-Štokavian dbr:Neoshtokavian dbr:Neoshtokavian_dialect dbr:Neostokavian dbr:Neoštokavian dbr:Zeta_južnosandžački_dijalekt dbr:Štokavian dbr:Štokavian_dialect dbr:Štokavian_dialects dbr:Štokavski dbr:Old-Shtokavian dbr:Old-Stokavian dbr:Old-Štokavian dbr:Old_Shtokavian dbr:Old_Stokavian |
is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Prusac dbr:List_of_dictionaries_by_number_of_words dbr:Barlaam_and_Josaphat dbr:Bartol_Kašić dbr:Borovo,_Croatia dbr:Bosnian_language dbr:Declaration_on_the_Common_Language dbr:Andrija_Jambrešić dbr:Aorist dbr:List_of_Indo-European_languages dbr:List_of_diminutives_by_language dbr:Petar_Hektorović dbr:Republic_of_Ragusa dbr:Interpretation_of_the_Passion_of_our_Lord_Jesus_Christ dbr:Mutual_intelligibility dbr:Croatia dbr:Croatian_linguistic_purism dbr:Croats dbr:Croats_of_Serbia dbr:Medo_Pucić dbr:Gaj's_Latin_alphabet dbr:Montenegrin_language dbr:Croatia–Serbia_relations dbr:Dalmatian_language dbr:Laboratorija_Zvuka dbr:Anti-Croat_sentiment dbr:Antun_Dalmatin dbr:Lika dbr:Lower_Carniolan_dialect dbr:Shtokavian_accentuation dbr:Slavic_microlanguages dbr:Slavomolisano_dialect dbr:Slavs dbr:Smiljan dbr:Stećak dbr:Comparison_of_standard_Bosnian,_Croatian,_Montenegrin_and_Serbian dbr:Demographic_history_of_Macedonia dbr:Yugoslavism dbr:Ćići dbr:Šime_Budinić dbr:Šokci dbr:Žumberak_Mountains dbr:Kočerin_tablet dbr:Paskoje_Primojević dbr:Medieval_literacy_of_Bosnia_and_Herzegovina dbr:Bunjevac_dialect dbr:Bunjevci dbr:Burgenland_Croatian dbr:Burgenland_Croats dbr:Tomislav_Maretić dbr:Torlakian_dialects dbr:Gallipoli_Serbs dbr:Hasanaginica dbr:Languages_of_Italy dbr:Languages_of_Vojvodina dbr:Languages_of_the_Balkans dbr:V.B.Z. dbr:Acquaviva_Collecroce dbr:Danica_ilirska dbr:Nikola_Krajačević dbr:Ninac_Vukosalić dbr:North_White_Carniolan_dialect dbr:Pan-Slavic_language dbr:Dialect dbr:Dictionary_of_Serbo-Croatian_Literary_and_Vernacular_Language dbr:Gorski_Kotar dbr:Kajkavian dbr:White_Carniola dbr:List_of_Croatian_dictionaries dbr:List_of_Serbo-Croatian_words_of_Turkish_origin dbr:History_of_Croatia dbr:Ivan_Belostenec dbr:The_Bridge_on_the_Drina dbr:Asim_Peco dbr:Katarina_Zrinska dbr:Languages_of_Montenegro dbr:Lazar_Jovanović_(writer) dbr:Ekavian dbr:Ijekavian dbr:Šumadija–Vojvodina_dialect dbr:Dialects_of_Serbo-Croatian dbr:Bugarštica dbr:Pluricentric_language dbr:Socialist_Federal_Republic_of_Yugoslavia dbr:South_Slavic_languages dbr:South_Slavs dbr:South_White_Carniolan_dialect dbr:Split,_Croatia dbr:Sremske_Laze_railway_station dbr:Srijemske_Laze dbr:Kostel_dialect dbr:National_Anthem_of_the_Kingdom_of_Yugoslavia dbr:Old_Church_Slavonic dbr:Old_Štokavian dbr:Selca,_Brač dbr:Serbian_language dbr:Serbo-Croatian dbr:Serbs_of_Croatia dbr:Serbs_of_White_Carniola dbr:Matija_Popović dbr:Slavonian_dialect dbr:Vlachs_in_the_history_of_Croatia dbr:Illyrian_(South_Slavic) dbr:Illyrian_movement dbr:Evolution_of_languages dbr:Ikavian dbr:Neo-Shtokavian dbr:Serbian_comics dbr:Multilingualism dbr:Sergei_Nikolaev_(linguist) dbr:Simon_Greblo dbr:Western_Ikavian dbr:Venetian_Dalmatia dbr:Stokavian dbr:Stokavian_dialect dbr:Stokavski dbr:Slovene_dialects dbr:South_Slavic_Bible_Institute dbr:Southwestern_Istrian dbr:Stjepan_Konzul_Istranin dbr:Supradialect dbr:Ekavian_accent dbr:Bosnian-Dalmatian dbr:Shtokavian_dialect dbr:Jekavian dbr:Jekavian_accent dbr:Ijekavian_accent dbr:Ikavian_accent dbr:East-Bosnian_dialect dbr:Shtokavian_dialects dbr:Shtokavski dbr:Neo-Stokavian dbr:Neo-Štokavian dbr:Neoshtokavian dbr:Neoshtokavian_dialect dbr:Neostokavian dbr:Neoštokavian dbr:Zeta_južnosandžački_dijalekt dbr:Štokavian dbr:Štokavian_dialect dbr:Štokavian_dialects dbr:Štokavski dbr:Old-Shtokavian dbr:Old-Stokavian dbr:Old-Štokavian dbr:Old_Shtokavian dbr:Old_Stokavian |
is dbp:dia of | dbr:Serbo-Croatian |
is dbp:fam of | dbr:Slavomolisano_dialect |
is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Shtokavian |