Islamic Golden Age (original) (raw)
Termín islámský zlatý věk se vztahuje na historické období islámu, které se datovalo od 8. století po 13. století, kdy byla velká část islámského světa ovládána různými chalífáty a zažívala vědecký, ekonomický a kulturní rozkvět. Toto období je tradičně chápáno tak, že začalo během panování abbásovského chalífy Hárúna ar-Rašída (786–809) spolu s otevřením Domu moudrosti v Bagdádu, kde sídlili učenci z různých částí světa, kteří měli různé kulturní zázemí a mandát shromažďovat a překládat veškeré světové klasické poznatky do arabštiny. Obecně toto období skončilo kolapsem abbásovského chalífátu společně s mongolskou invazí a obležením Bagdádu roku 1258, třebaže několik současných učenců má za konec islámského zlatého věku dobu okolo 15. až 16. století.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | L'edat d'or islàmica està tradicionalment datada entre la meitat del segle viii i la meitat del segle xiii. Durant aquest període, els artistes, enginyers, erudits, poetes, filòsofs, geògrafs i comerciants del món islàmic van contribuir en gran manera a l'agricultura, les arts, l'economia, a la indústria, al dret, la literatura, la navegació, la filosofia, les ciències, la sociologia i la tecnologia, a la vegada que conservaven les tradicions i aportaven invents i innovacions pròpies. va escriure que els artistes i científics musulmans, els prínceps i els treballadors van fabricar junts una cultura única que va influenciar les societats dels altres continents. Es considera que aquest període s'inicià durant el regnat de Harun al-Raixid del califat abassida (786-809), amb la inauguració de la Casa de la Saviesa de Bagdad, on els acadèmics de diferents cultures d'arreu del món s'hi reunien per a traduir tot el coneixement clàssic a l'àrab. Aquesta esplendor arribà a la fi amb la caiguda del califat abbasida arran de les invasions mongòliques i el Setge de Bagdad de 1258. Alguns acadèmics contemporanis, però, marquen la fi de l'Edat d'Or de l'Islam a les darreries dels segles xv i xvi. (ca) Termín islámský zlatý věk se vztahuje na historické období islámu, které se datovalo od 8. století po 13. století, kdy byla velká část islámského světa ovládána různými chalífáty a zažívala vědecký, ekonomický a kulturní rozkvět. Toto období je tradičně chápáno tak, že začalo během panování abbásovského chalífy Hárúna ar-Rašída (786–809) spolu s otevřením Domu moudrosti v Bagdádu, kde sídlili učenci z různých částí světa, kteří měli různé kulturní zázemí a mandát shromažďovat a překládat veškeré světové klasické poznatky do arabštiny. Obecně toto období skončilo kolapsem abbásovského chalífátu společně s mongolskou invazí a obležením Bagdádu roku 1258, třebaže několik současných učenců má za konec islámského zlatého věku dobu okolo 15. až 16. století. (cs) يستخدم وصف العصر الذهبي للإسلام لوصف مرحلة تاريخية كانت الحضارة الإسلامية فيها متقدمة علمياً وثقافياً، وتمتد من منتصف القرن الثامن لغاية القرن الرابع عشر والخامس عشر الميلادي. خلال هذه الفترة، قام مهندسو وعلماء وتجار العالم الإسلامي بالمساهمة بشكل كبير في حقول الفن والزراعة والاقتصاد والصناعة والأدب والملاحة والفلسفة والعلوم والتكنولوجيا والفلك والطب، من خلال المحافظة والبناء على المساهمات السابقة وبإضافة العديد من اختراعاتهم وابتكاراتهم. وخلق الفلاسفة والشعراء والفنانون والعلماء والأمراء المسلمون ثقافة فريدة من نوعها أثرت بدورها على المجتمعات في كل القارات. يقال تقليديًا أن الفترة انتهت بانهيار الخلافة العباسية بسبب الغزوات المغولية وحصار بغداد عام 1258. قلة من العلماء يؤرخون نهاية العصر الذهبي حوالي عام 1350 تزامناً مع النهضة التيمورية، في حين أن العديد من المؤرخين والعلماء المعاصرين يضعون نهاية العصر الذهبي الإسلامي في وقت متأخر من نهاية القرنين الخامس عشر والسادس عشر تزامناً مع عصر إمبراطوريات البارود. (ar) Η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ είναι μία περίοδος στην Ιστορία του Ισλάμ που χρονολογείται από τον 8ο έως τον 14ο αιώνα, στην οποία μεγάλο μέρος του ιστορικού Ισλαμικού κόσμου ήταν οργανωμένο σε χαλιφάτα, και άνθιζαν η επιστήμη, η οικονομική ανάπτυξη και τα πολιτιστικά έργα. Η περίοδος άρχισε κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Αβασίδη χαλίφη Χαρούν αλ-Ρασίντ (786 έως 809) με τα εγκαίνια του Οίκου της Σοφίας στη Βαγδάτη, όπου λόγιοι από διάφορα μέρη και πολιτισμούς του κόσμου εντάλθηκαν να συγκεντρώσουν και να μεταφράσουν όλη την παγκόσμια κλασική γνώση στην αραβική γλώσσα. Η περίοδος έληξε με την κατάρρευση του χαλιφάτου των Αβασιδών από επιδρομές των Μογγόλων και την Πολιορκία της Βαγδάτης το 1258 μ.Χ.. Για πολλούς σύγχρονους μελετητές η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ τελείωσε αργότερα, περί τα τέλη του 15ου με 16ου αιώνα. (el) La Islama Orepoko startis per la propra eksploda apero de Islamo kaj la establado de la unua islama ŝtato en 622. La fino de la epoko estas varie konsiderita kiel en 1258 kun la mongola Rabado de Bagdado, aŭ 1492 pro la kompletigo de la kristana Reconquista de la Emirlando de Granado en Al-Andalus, Iberia Duoninsulo. Dum la regado de la abasida kalifo Harun ar-Raŝid (786 al 809), estis inaŭgurita la Konhejmo en Bagdado kie studentoj el variaj partoj de la mondo klopodis traduki ka arigi la tutmondan konon en araban. La Abasidoj estis influencitaj de la Korano kaj de haditoj, kiaj "la inko de studento estas pli sankta ol la sango de martiro," kiu emfazis la valoron de kono. Dum la epoko de Fatimidoj (909–1171) Egipto iĝis la centro de imperio kiu inkludis je sia pinto Nordafrikon, Sicilion, Palestinon, Jordanion, Libanon, Sirion, la marbordon ĉe Ruĝa Maro de Afriko, , Heĝazon, kaj Jemenon. Dum tiu epoko, la ĉefaj islamaj ĉefurboj Bagdado, Kajro, kaj Kordovo iĝis la ĉefaj intelektaj centroj por scienco, filozofio, medicino, komerco, kaj edukado. La araboj montris fortan intereson en asimilado de la scienca kono el la civilizoj kiujn ili konkeris. Multaj klasikaj verkoj de la antikveco kiuj estus perdiĝinta alimaniere estis tradukitaj en araba kaj persa kaj poste siavice tradukitaj en turkia, hebrea, kaj Latino. Ili asimilis, sintezis, kaj antaŭenigis la konon akiritan el la antikvaj greka, romia, persa, hindia, ĉina, egipta, kaj fenicia civilizoj. Strebante dispeli kelkajn miskomprenojn ĉirkaŭantaj islamanojn hodiaŭ, la ses-voluma eldono de Unesko, The Different Aspects of Islamic Culture [La Diferencaj Aspektoj de Islama Kulturo] (1977 ĝis 2016) estas ĝustatempa kaj informa. Ĝi informas legantojn pri islamo, ekde ĝia revelacio ĝis la kredoj kaj kutimoj de islamanoj. La verko priskribas la diversecon en islamo tra ĝiaj diversaj skoloj de pensado . (eo) Als Blütezeit des Islam (auch Goldenes Zeitalter des Islam genannt) wird in der populärwissenschaftlichen Literatur die unter den Abbasiden (750 n. Chr. – 1258 n. Chr.) entwickelte Zivilisation in den islamisch beherrschten Gebieten bezeichnet. Ein Zentrum für Kunst, Kultur, Wissenschaft und Forschung entstand in wenigen Jahrzehnten in der im Jahr 762 gegründeten Stadt Bagdad. Es beerbte die wenige Kilometer entfernte von den Arabern zu Beginn der islamischen Expansion eroberte Metropole Seleukia-Ktesiphon, die Hauptresidenz des spätantiken Sassanidenreichs. Ebenfalls zu einem Zentrum des Wissens und der Literatur entwickelte sich die Region Chorasan in Zentralasien. Sie bildete später den Kern der iranischen Renaissance. Auch das von den Mauren beherrschte Al-Andalus, insbesondere das Emirat von Córdoba/Kalifat von Córdoba und das spätere Emirat von Granada im Süden der Iberischen Halbinsel erreichten im Mittelalter eine Blüte an Kultur und Wissenschaft. Die führende Stellung in den Wissenschaften ist noch heute an der arabischen Vorsilbe al- bei grundlegenden Fachbegriffen wie Algebra, Alchemie, Alkohol und Alkalien erkennbar. Die bekanntesten Wissenschaftler waren in folgenden Gebieten tätig: (de) Islamiar Urrezko Aroa Islamaren historiako loraldi kultural, ekonomiko eta zientifiko bat izan zen, tradizionalki VIII. mendetik XIV. mendera bitartean gertatu zena. Tradizionalki, garai hau Harun al-Rashid abbastar kalifaren erregealdian (786tik 809ra) hasi zela ulertzen da, Bagdadeko Jakintzaren Etxearen inaugurazioarekin, non aurrekari kultural ezberdinak dituzten munduko hainbat tokitako adituek, munduko ezagutza klasiko guztia, bildu eta arabierara eta persierara itzultzeko agindua jaso zuten. Tradizioz, garai hau, Abbastar Kalifa-herriaren kolapsoarekin amaitu zela esaten da, mongolen inbasioen eta 1258ko Bagdadeko setioaren ondorioz gertatutakoa. Aditu batzuk urrezko aroaren amaiera 1350 inguruan kokatzen dute, egungo zenbait historialari eta adituk Urrezko Aro Islamikoaren amaiera XV. mendetik XVI. mendera artekotzat jo duten bitartean. (eu) The Islamic Golden Age was a period of cultural, economic, and scientific flourishing in the history of Islam, traditionally dated from the 8th century to the 14th century. This period is traditionally understood to have begun during the reign of the Abbasid caliph Harun al-Rashid (786 to 809) with the inauguration of the House of Wisdom in Baghdad, the world's largest city by then, where Muslim scholars and polymaths from various parts of the world with different cultural backgrounds were mandated to gather and translate all of the known world's classical knowledge into Aramaic and Arabic. The period is traditionally said to have ended with the collapse of the Abbasid caliphate due to Mongol invasions and the Siege of Baghdad in 1258. A few scholars date the end of the golden age around 1350 linking with the Timurid Renaissance, while several modern historians and scholars place the end of the Islamic Golden Age as late as the end of 15th to 16th centuries meeting with the Islamic gunpowder empires. The medieval period of Islam drew over a similar if not identical period, with one source defining it as 900–1300 CE. (en) L’âge d’or de l'Islam est traditionnellement daté entre le milieu du VIIIe et le milieu du XIIIe siècle. Durant cette période, les artistes, ingénieurs, érudits, poètes, philosophes, géographes et commerçants du monde islamique ont fortement contribué à l'agriculture, aux arts, à l'économie, à l'industrie, au droit, à la littérature, à la navigation, à la philosophie, aux sciences, à la sociologie et aux technologies. La civilisation islamique, qui s'appropria d'abord l'héritage des mondes méditerranéen, iranien et indien antiques, développa en l'espace de quelques décennies à partir de 850 une culture originale, unifiée par la langue arabe, le commerce et la religion. Présente sur trois continents, elle s'épanouit sur un espace extrêmement vaste et joua ainsi un rôle crucial dans le maintien et la diffusion de la numération de position, des connaissances géographiques et astronomiques, et enfin des œuvres philosophiques de l'Antiquité. Howard R. Turner écrit : « Les artistes et scientifiques musulmans, les princes et les travailleurs ont fabriqué ensemble une culture unique qui a directement et indirectement influencé les sociétés sur les autres continents ». (fr) La Edad de Oro del islam, también conocida como Renacimiento islámico se data comúnmente a partir del siglo VIII hasta el siglo XIII, si bien algunos la extienden hasta el siglo XIV o XV. Durante este periodo, ingenieros, académicos y comerciantes del mundo islámico contribuyeron enormemente en aspectos como las artes, agricultura, economía, industria, literatura, navegación, filosofía, ciencias y tecnología, preservando y mejorando el legado clásico por un lado, y añadiendo nuevas invenciones e innovaciones propias. Los filósofos, poetas, artistas, científicos, comerciantes y artesanos musulmanes crearon una cultura única que ha influenciado a las sociedades de todos los continentes.La mayoría de expertos suelen poner el fin de la edad de oro islámica en el siglo XIII con las Invasiones mongolas que causaron tal devastación en el mundo árabe que la ciencia árabe nunca recuperó su antiguo esplendor siendo el mejor ejemplo la destrucción de Bagdad a manos de los mongoles. (es) Zaman Kejayaan Islam (750 M - 1258 M) adalah masa ketika para filsuf, ilmuwan, dan insinyur dari Dunia Islam menghasilkan banyak kontribusi terhadap perkembangan teknologi dan kebudayaan, baik dengan menjaga tradisi yang telah ada ataupun dengan menambahkan penemuan dan inovasi mereka sendiri. (in) L'epoca d'oro islamica è un periodo storico ricadente nel Califfato abbaside e che ebbe termine con la conquista mongola di Baghdad nel 1258. Ebbe inizio intorno alla metà dell'VIII secolo con l'avvento del Califfato abbaside e il trasferimento della capitale da Damasco a Baghdad. Gli abbasidi furono influenzati dalle prescrizioni del Corano e dagli ʾaḥādīth della Sunna, ritenendo che "l'inchiostro di uno studioso fosse più sacro del sangue di un martire", frase che sottolineava il valore della conoscenza. Durante questo periodo, il mondo islamico divenne un centro intellettuale per la scienza, la filosofia, la medicina, l´astrologia, la matematica, l´alchimia e l'istruzione, visto che gli abbasidi sostennero la causa della conoscenza e istituirono la Casa della Saggezza a Baghdad, dove studiosi musulmani e appartenenti ad altre religioni cercarono di tradurre e raccogliere tutta la conoscenza del mondo in arabo. Molte opere classiche dell'antichità, che altrimenti sarebbero andate perdute, vennero tradotte in arabo e persiano e poi, a loro volta, in turco, ebraico e latino. Durante questo periodo il mondo arabo divenne un insieme di culture che riuscirono a sintetizzare la conoscenza acquisita dagli antichi romani, cinesi, indiani, persiani, egiziani, greci e bizantini. (it) 이슬람의 황금 시대(아랍어: العصر الذهبي للإسلام, 페르시아어: دوران طلایی اسلام, 영어: Islamic Golden Age)는 와 이슬람을 기초로 하여 그리스·로마의 고전 문화나, 페르시아·인도의 여러 문화를 받아들여 성립된 일대 총합 문화이며, 중세 및 르네상스기의 서구 문화에 결정적인 영향을 줌으로써 그 역사적인 의의는 매우 크다. 무함마드의 사후 《꾸란》의 해석을 통해 법학이나 신학이 성립되었지만, 옴미아드 왕조 때부터 외래 학문의 이식이 시작되고, 아바스 왕조 시대가 되면서 그리스어 문헌 번역이 적극적으로 진행되고 철학·수학·과학의 연구가 발달했다. 특히 제7대 칼리프인 마문(재위 813~833)이 바그다드에 '지혜의 집'을 세우고, 그리스어 문헌의 수집 및 번역을 장려하게 되자 절정에 이르렀다. 이들 문화 활동에 종사한 사람은 아랍인보다도 오히려 피정복민이었으며, 특히 페르시아인의 역할이 컸다. 이슬람 문화의 전성기는 9세기부터 11세기에 걸쳐서이며, 12세기에는 쇠퇴하기 시작했다. (ko) Het islamitische gouden tijdperk ook islamitische gouden periode of islamitische gouden eeuw (Arabisch: العصر الذهبي للإسلام, Perzisch: دوران طلایی اسلام) is een historische periode die duurde van circa 750 tot 1257, het tijdperk der Abbasiden, die zich kenmerkt door de grote invloed die filosofen en wetenschappers uit de islamitische wereld in deze tijd hadden op het gebied van kunst, wetenschap, beschaving, geneeskunde en architectuur. Er wordt ook gesproken van een tweede gouden tijdperk dat begon in 1453 toen Mehmet II, ook wel de veroveraar genoemd, Constantinopel veroverde waarmee het Byzantijnse Rijk verviel en een nieuw islamitisch tijdperk begon. (nl) イスラーム黄金時代（イスラームおうごんじだい、英語: Islamic Golden Age）とは、1258年のバグダードの戦いまで続いたアッバース朝時代の呼称である。イスラム黄金時代やイスラム黄金期と表記されることもある。 イスラーム黄金時代は8世紀中期にアッバース朝が成立し、ダマスカスからバグダードへの遷都が行われて始まった。アッバース朝の学問に対する姿勢は「学者のインクは殉教者の血よりも尊い」といった、知識の価値を強調するクルアーンの訓戒やハディースの姿勢に大きく影響を受けた。アッバース朝時代、アラブ世界は科学、哲学、医学、教育などの知識の集積所となった。アッバース朝は知識人の庇護を行い、バグダードに知恵の館を建設した。知恵の館ではムスリムの学者もそうでない学者もすべての世界の知識を収集し、アラビア語へと翻訳していた 。他の地域では失われてしまった多くの知識はアラビア語やペルシア語へと翻訳された後、さらにトルコ語やヘブライ語、ラテン語へと翻訳された。この時代、アラブ世界は古代ローマ、中国、インド、ペルシア、エジプト、ギリシャ、ビザンツから得た知識を集積、大きく発展させ文化の中心地となっていた。 (ja) Den muslimska guldåldern eller den islamiska guldåldern är en period som anses som den islamiska civilisationens vetenskapliga storhetstid och som varade i drygt 500 år mellan cirka 750 och 1250. Det muslimska rikets expansion på 600- och 700-talen e. Kr. ledde till en gynnsam ekonomisk utveckling och framväxten av en väl utvecklad civilisation som var ett multireligiöst, mångkulturellt och multietniskt samhälle. Forskare med olika trosuppfattningar arbetade under denna tid tillsammans inom ett geografiskt område som sträckte sig från Spanien till Kina. Genom det islamiska rikets expansion kom muslimerna i kontakt med ett stort antal civilisationer och högkulturer. Arabernas utbredning stannade inte vid politiskt och militärt och ekonomiskt herravälde, utan omfattade även vetenskapliga utbyten. Muslimernas vetenskapliga framsteg tycks ha berott på att de lyckades skapa en balans mellan tro och vetande. Detta gjorde det möjligt för muslimska lärda att utnyttja de andra kulturernas bildningsarv samt deras kunskaper inom administration och förvaltning. Under denna tid framträdde en rad muslimska teologer och filosofer, som hade tagit intryck av grekiska filosofer. De underströk förnuftets och vetenskapens värde för förståelsen av religionens grundläggande principer. Framväxten av en materiellt och kulturellt välutvecklad civilisation medförde att ett stort antal vetenskapliga institutioner och lärdomscentra grundades. Muslimska härskare underhöll vetenskapsmän i sina palats och ställde stora bibliotek, astronomiska observatorier och liknande institutioner till deras förfogande. Ett stort antal verk översattes från grekiska, persiska och andra språk till arabiska och bidrog på så sätt till att en stor del av den tidens samlade lärdom blev tillgänglig för muslimska tänkare. Det medeltida kristna Europa hade mycket att lära av muslimernas vetenskapliga och filosofiska kompetens. Denna blev utgångspunkten för europeiska tänkare som lade grunden för den vetenskapliga revolutionen under 1600-talet. Européerna byggde upp en ny världsbild med nya kritiska och experimentella metoder vars förebilder hämtades från den muslimska lärda traditionen. Denna utveckling kunde ha gått betydligt långsammare eller fått ett annorlunda förlopp om inte muslimernas vetenskapliga och filosofiska arv blivit tillgänglig för européerna. (sv) A Idade de ouro islâmica, também conhecida como Renascimento islâmico é datada comumente entre os séculos VIII e XIII, embora alguns a estendam até ao século XIV ou XV. Durante esse período, engenheiros, acadêmicos e comerciantes do mundo islâmico contribuíram grandemente em áreas como artes, agricultura, economia, indústria, literatura, navegação, filosofia, ciências, e tecnologia, preservando e melhorando o legado clássico, por um lado, e acrescentando novas invenções e inovações próprias. Os filósofos, poetas, artistas, cientistas, comerciantes e artesãos muçulmanos criaram uma cultura única que influenciou as sociedades de todos os continentes. (pt) Золотой век ислама, иногда также Исламский ренессанс, Мусульманский ренессанс — исторический период примерно с середины VIII по середину XIII века, в начале которого Арабский халифат был крупнейшим государством своего времени. В рамках халифата сложилось общемусульманское культурное пространство, которое продолжало существовать и после его распада. Благодаря этому, исламские учёные, писатели и деятели искусства указанного периода внесли значительный вклад в развитие мировой науки и культуры. После распада Арабского халифата развитие исламской культуры ненадолго подхватывает персидское государство Саманидов, а впоследствии череда тюркских империй Газни, Караханидов, Тимуридов, Сельджуков, Хулагуидов. Говард Тернер пишет: «мусульманские художники и учёные, рабочие и князья вместе создали уникальную культуру, которая имеет прямое и косвенное влияние на каждом континенте». При «Исламском Возрождении» развились математика, медицина, философия, физика, химия и другие науки. Исламская культура, простиравшаяся от южной Испании до Ирана, вобрала в себя достижения учёных самых разных национальностей и вероисповеданий. Она развивала знания египтян, греков и римлян, добившись прорывов, подготовивших почву для эпохи Возрождения. (ru) 伊斯蘭黃金時代（阿拉伯語：العصر الذهبي للإسلام）又稱伊斯蘭復興，其时间跨度在習慣上是指公元762年—13世紀之間的500年，近來的一些學術研究將之延展至15世紀。在這段時期，伊斯蘭世界的藝術家、工程師、學者、詩人、哲學家、地理學家及商人輩出，在傳統學術的基礎上保留並促進了藝術、農業、經濟、工業、法律、文學、航海、哲學、科學、社會學、科技各方面的發展，並在基礎之上對這些方面實施改革創新。作家寫道：「穆斯林藝術家、科學家、傑出人物及工人合力創造了一種獨一無二的文化，直接及間接地影響到各個大陸上的社會。」 (zh) Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження, — історичний період приблизно з VIII до XIII ст., на початку якого Арабський халіфат був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду зробили значний внесок у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток ісламської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти». Джим Аль-Халілі (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Maqamat_hariri.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.islamicweb.com/history/hist_golden.htm https://web.archive.org/web/20120311091356/http:/www.ovidius-stec.ro/html/anale/ENG/cuprins%20rezumate/2009%20vol2.pdf https://web.archive.org/web/20200920120214/http:/www.khamush.com/sufism/golden.htm http://www.khamush.com/sufism/golden.htm https://www.loc.gov/rr/rarebook/coll/160.html |
| dbo:wikiPageID | 37477763 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 117265 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124093274 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Cairo dbr:Calligraphy dbr:Cambridge_University_Press dbr:Cardiovascular_system dbc:Golden_ages_(metaphor) dbr:Abbasid dbr:Abbasids dbr:Princeton_University dbr:Ptolemy dbr:Qadi dbr:Routledge dbr:Samanid_Empire dbr:Samarkand dbr:Samarra dbr:Sanskrit dbr:Scabies dbr:Science dbr:Epicycles dbr:Minbar dbr:Nerve dbr:Nervous_system dbr:Persian_miniature dbr:Moroccan_architecture dbr:Peter_Lu dbr:Ulama dbr:Principles_of_Islamic_jurisprudence dbr:Mosque_of_Uqba dbr:Bernard_Lewis dbr:Betelgeuse dbr:Breast_cancer dbr:Deferent_and_epicycle dbr:Demography dbr:Ali_Baba_and_the_Forty_Thieves dbr:Aramaic dbr:History_of_paper dbr:Homer dbr:Hulagu_Khan dbr:Hunayn_ibn_Ishaq dbr:Hypoglossal_nerve dbr:Paul_Steinhardt dbr:Persian_gardens dbr:Persian_language dbr:Rhombus dbr:Rigel dbr:Umar dbr:Umar_II dbr:Umayyad_Caliphate dbr:Buyid dbr:Vasco_Da_Gama dbr:Vega dbr:Voyages_of_Christopher_Columbus dbr:Decagon dbr:Desert_island dbr:Dutch_Golden_Age dbc:8th-century_Islam dbc:8th_century_in_Asia dbc:9th-century_Islam dbr:Internal_medicine dbr:Lemon dbr:Papyrus dbr:Poetry dbr:Rash dbr:Sextant dbr:List_of_nearest_galaxies dbr:List_of_pre-modern_Iranian_scientists_and_scholars dbr:Spanish_Golden_Age dbr:Jamshīd_al-Kāshī dbr:Sarcoptes_scabiei dbr:Islamic_Empire dbr:Tusi_couple dbr:Thoracic_nerves dbr:'Adud_al-Dawla dbr:'Aql dbr:Conway_Zirkle dbr:Analytic_geometry dbr:Ancient_Greece dbr:Ancient_Greek_medicine dbr:Mastectomy dbr:Measles dbr:Medical_Research_Council_(United_Kingdom) dbr:Rumi dbr:Saadi_Shirazi dbr:Saladin dbr:Elizabethan_era dbr:Gaston_Wiet dbr:Generalife dbr:Naskh_(script) dbr:Natural_selection dbr:Obstetrics dbr:Orange_(fruit) dbr:Organic_compound dbr:Pulmonary_artery dbr:Pulmonary_circulation dbr:Pulmonary_vein dbr:Qalawun_complex dbr:Qiyas dbr:Christianity dbr:Christians dbr:Christopher_Columbus dbr:Church_of_the_East dbr:Alexander_Romance dbr:Emirate_of_Sicily dbr:Epistemology dbr:Function_(mathematics) dbr:Genghis_Khan dbr:Geocentric_model dbr:Granada dbr:Great_Mosque_of_Samarra dbr:Greater_Khorasan dbr:Mode_(music) dbr:Mongol_Empire dbr:Muhammad dbr:Muhammad_al-Idrisi dbr:Muqaddimah dbr:Muslim_world dbr:Muḥammad_ibn_Mūsā_al-Khwārizmī dbr:Copernican_heliocentrism dbr:Crusades dbr:The_Twelve_Imams dbr:Equant dbr:Strapwork dbr:Ophthalmology_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Syriac_Language dbr:Andromeda_Galaxy dbr:Andromeda_constellation dbr:Apollonius_of_Perga dbr:Arab dbr:Arabic dbr:Arabic_language dbc:9th_century_in_Asia dbr:Library dbr:Madhhab dbr:Madrasa dbr:Mahmud_of_Ghazni dbr:Mamluk_Sultanate_(Cairo) dbr:Mammaplasty dbr:Siege_of_Baghdad_(1258) dbr:Sirr_al-khaliqa dbr:Stanford_Encyclopedia_of_Philosophy dbr:Commentary_on_Anatomy_in_Avicenna's_Canon dbr:Yusuf_Al-Khuri dbr:Zellige dbr:Ziryab dbr:Emerald_Tablet dbr:Emission_theory_(vision) dbr:Fatwa dbr:Hospital dbr:House_of_Wisdom dbr:Ibn_Na'ima_al-Himsi dbr:Ibn_Sina_Academy_of_Medieval_Medicine_and_Sciences dbr:Ibn_Zuhr dbr:Ibn_al-Nafis dbr:Ibn_al-Quff dbr:Ibn_al-Shatir dbr:Kufic dbr:Pax_Mongolica dbr:Penrose_tiling dbr:Pentagon dbr:Steam_power dbr:Maqama dbr:Maragheh_observatory dbr:Maturidi dbr:Muhtasib dbr:Avicenna dbr:Ayurveda dbr:Ayyubid_dynasty dbr:Azimuth dbr:Baghdad dbr:Baibars dbr:Banana dbr:Banū_Mūsā dbc:Islamic_culture dbr:Agnivesa dbr:Ahmad_Y._al-Hassan dbr:Thyroidectomy dbr:Tigris dbr:Timeline_of_science_and_engineering_in_the_Muslim_world dbr:Timurid_dynasty dbr:Tunisia dbr:Wiley_(publisher) dbc:11th_century_in_Asia dbc:12th-century_Islam dbc:13th_century_in_Asia dbc:Religion_in_the_Middle_Ages dbr:Galen dbr:Girih_tiles dbr:Córdoba,_Andalusia dbr:Hayy_ibn_Yaqdhan dbr:Fatimid dbr:Latin_translations_of_the_12th_century dbr:List_of_Christian_scientists_and_scholars_of_the_medieval_Islamic_world dbr:Abbasid_Caliphate dbr:Abd_al-Rahman_al-Sufi dbr:Abu_Bakr_al-Razi dbr:Age_of_the_Islamic_Gunpowders dbr:Ahmad_ibn_Hanbal dbr:Al-Andalus dbr:Al-Ash'ari dbr:Al-Azhar_Mosque dbr:Al-Azhar_University dbr:Al-Biruni dbr:Al-Farabi dbr:Al-Ghazali dbr:Al-Hakim_Mosque dbr:Al-Jahiz dbr:Al-Kindi dbr:Al-Ma'mun dbr:Al-Mansur dbr:Al-Mansur_Qalawun dbr:Al-Mutawakkil dbr:Al-Zahrawi dbr:Alchemy dbr:Aldebaran dbr:Aleppo dbr:Algebra dbr:Alhambra dbr:Almanzor dbr:Amir_Khusrau dbr:Ammonium_chloride dbr:Andalusian_Arabic dbr:Al-Farghani dbr:Al-Hariri_of_Basra dbr:Al-Zarnuji dbr:Aladdin dbc:10th_century_in_Asia dbc:12th_century_in_Asia dbc:Medieval_Islamic_world dbr:Cubic_equation dbr:Córdoba,_Spain dbr:Damascus dbr:Earth_radius dbr:Economics dbr:Ectopic_pregnancy dbr:Altitude dbr:Euclid dbr:Euphrates dbr:Europe dbr:Fatimah dbr:Fatimid_Caliphate dbr:Fatimid_architecture dbr:Feral_child dbr:Ferdowsi dbr:Fiqh dbr:First_Fitna dbr:Floating_man dbr:Fomalhaut dbr:Nicolaus_Copernicus dbr:Nile dbr:Nitric_acid dbr:Palmeral_of_Elche dbr:Paraboloid dbr:Parchment dbr:Caravel dbr:Danish_Golden_Age dbr:Flute dbr:Golden_age_(metaphor) dbr:Golden_age_of_Jewish_culture_in_Spain dbr:Graeco-Arabic_translation_movement dbr:Historiography dbr:History_of_scientific_method dbr:Islam_during_the_Song_dynasty dbr:Islamic_geometric_patterns dbr:Islamic_world_contributions_to_Medieval_Europe dbr:Patriarch_Eutychius_of_Alexandria dbr:Pseudo-Geber dbr:Program_(machine) dbr:Qanat dbr:Rete_algorithm dbr:Rice dbr:Smallpox dbr:Timurid_Renaissance dbr:Gunpowder_empires dbr:Hadith dbr:Haemophilia dbr:Hafez dbr:Harran dbr:Harun_al-Rashid dbr:Hebrew dbr:Hexagon dbr:Hippocrates dbr:History_of_Islam dbr:Astronomy_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Atreya dbr:Interval_(music) dbr:Iraq dbr:Isaac_Newton dbr:Islamic_studies dbr:Ismail_Samani dbr:Jabir_ibn_Hayyan dbr:Baghdad_School dbc:13th-century_Islam dbr:Cranial_nerves dbr:Humorism dbr:Hygiene dbr:Hypostyle dbr:Masawaiyh dbr:Safi_al-Din_al-Urmawi dbr:Vitriol dbr:Archimedes dbr:Aristotle |
| dbp:after | dbr:Timurid_Renaissance Age of the Islamic Gunpowder Empires (en) |
| dbp:before | dbr:Rashidun_Caliphate |
| dbp:capital | dbr:Cairo dbr:Baghdad dbr:Córdoba,_Spain dbr:Damascus |
| dbp:caption | Scholars at an Abbasid library, from the Maqamat of Al-Hariri by Yahya ibn Mahmud al-Wasiti, Baghdad, 1237. (en) |
| dbp:commonLanguages | dbr:Persian_language dbr:Arabic dbr:Andalusian_Arabic dbr:Siculo-Arabic |
| dbp:date | 2020-09-20 (xsd:date) |
| dbp:end | 14 (xsd:integer) |
| dbp:era | dbr:Middle_Ages |
| dbp:group | "n" (en) |
| dbp:leaders | Harun al-Rashid (en) (en) Umar II (en) Al-Mutawakkil (en) Almanzor (en) Baibars (en) Mahmud of Ghazni (en) Ismail Samani (en) Saladin Ayyubi (en) |
| dbp:monarch | dbr:Samanid_Empire dbr:Umayyad_Caliphate dbr:Mamluk_Sultanate_(Cairo) dbr:Ayyubid_dynasty dbr:Abbasid_Caliphate dbr:Fatimid_Caliphate |
| dbp:name | Islamic Golden Age (en) |
| dbp:start | 8 (xsd:integer) |
| dbp:url | https://web.archive.org/web/20200920120214/http:/www.khamush.com/sufism/golden.htm |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Islamic_studies dbt:GALE dbt:Better_source_needed dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Cn dbt:Columns-list dbt:Commons_category-inline dbt:Further dbt:Harv dbt:ISBN dbt:Islamic_mathematics dbt:Islamic_medicine dbt:Legend dbt:Main dbt:Math dbt:Pp dbt:Reflist dbt:Refn dbt:See dbt:See_also dbt:Seealso dbt:Short_description dbt:Use_dmy_dates dbt:Webarchive dbt:Google_books dbt:History_of_science dbt:Islamic_alchemy_and_chemistry dbt:Astronomy_in_medieval_Islam dbt:Islamic_geography dbt:Infobox_historical_era |
| dbp:yearEnd | 14 (xsd:integer) |
| dbp:yearStart | 8 (xsd:integer) |
| dcterms:subject | dbc:Golden_ages_(metaphor) dbc:8th-century_Islam dbc:8th_century_in_Asia dbc:9th-century_Islam dbc:9th_century_in_Asia dbc:Islamic_culture dbc:11th_century_in_Asia dbc:12th-century_Islam dbc:13th_century_in_Asia dbc:Religion_in_the_Middle_Ages dbc:10th_century_in_Asia dbc:12th_century_in_Asia dbc:Medieval_Islamic_world dbc:13th-century_Islam dbc:Medieval_European_education dbc:10th-century_Islam dbc:Islamic_Golden_Age dbc:Science_in_the_medieval_Islamic_world dbc:Science_in_the_Middle_Ages |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatArabDynasties yago:WikicatCivilizations yago:WikicatMiddleAges yago:WikicatMuslimDynasties yago:Abstraction100002137 yago:Civilization108111783 yago:Dynasty107971582 yago:Era115248564 yago:Family107970721 yago:FundamentalQuantity113575869 yago:Genealogy108102402 yago:Group100031264 yago:Kin107969695 yago:Lineage108101937 yago:Measure100033615 yago:MiddleAge115153472 yago:WikicatHistoricalEras yago:SocialGroup107950920 yago:Society107966140 yago:TimeOfLife115144371 yago:TimePeriod115113229 |
| rdfs:comment | Termín islámský zlatý věk se vztahuje na historické období islámu, které se datovalo od 8. století po 13. století, kdy byla velká část islámského světa ovládána různými chalífáty a zažívala vědecký, ekonomický a kulturní rozkvět. Toto období je tradičně chápáno tak, že začalo během panování abbásovského chalífy Hárúna ar-Rašída (786–809) spolu s otevřením Domu moudrosti v Bagdádu, kde sídlili učenci z různých částí světa, kteří měli různé kulturní zázemí a mandát shromažďovat a překládat veškeré světové klasické poznatky do arabštiny. Obecně toto období skončilo kolapsem abbásovského chalífátu společně s mongolskou invazí a obležením Bagdádu roku 1258, třebaže několik současných učenců má za konec islámského zlatého věku dobu okolo 15. až 16. století. (cs) Zaman Kejayaan Islam (750 M - 1258 M) adalah masa ketika para filsuf, ilmuwan, dan insinyur dari Dunia Islam menghasilkan banyak kontribusi terhadap perkembangan teknologi dan kebudayaan, baik dengan menjaga tradisi yang telah ada ataupun dengan menambahkan penemuan dan inovasi mereka sendiri. (in) 이슬람의 황금 시대(아랍어: العصر الذهبي للإسلام, 페르시아어: دوران طلایی اسلام, 영어: Islamic Golden Age)는 와 이슬람을 기초로 하여 그리스·로마의 고전 문화나, 페르시아·인도의 여러 문화를 받아들여 성립된 일대 총합 문화이며, 중세 및 르네상스기의 서구 문화에 결정적인 영향을 줌으로써 그 역사적인 의의는 매우 크다. 무함마드의 사후 《꾸란》의 해석을 통해 법학이나 신학이 성립되었지만, 옴미아드 왕조 때부터 외래 학문의 이식이 시작되고, 아바스 왕조 시대가 되면서 그리스어 문헌 번역이 적극적으로 진행되고 철학·수학·과학의 연구가 발달했다. 특히 제7대 칼리프인 마문(재위 813~833)이 바그다드에 '지혜의 집'을 세우고, 그리스어 문헌의 수집 및 번역을 장려하게 되자 절정에 이르렀다. 이들 문화 활동에 종사한 사람은 아랍인보다도 오히려 피정복민이었으며, 특히 페르시아인의 역할이 컸다. 이슬람 문화의 전성기는 9세기부터 11세기에 걸쳐서이며, 12세기에는 쇠퇴하기 시작했다. (ko) イスラーム黄金時代（イスラームおうごんじだい、英語: Islamic Golden Age）とは、1258年のバグダードの戦いまで続いたアッバース朝時代の呼称である。イスラム黄金時代やイスラム黄金期と表記されることもある。 イスラーム黄金時代は8世紀中期にアッバース朝が成立し、ダマスカスからバグダードへの遷都が行われて始まった。アッバース朝の学問に対する姿勢は「学者のインクは殉教者の血よりも尊い」といった、知識の価値を強調するクルアーンの訓戒やハディースの姿勢に大きく影響を受けた。アッバース朝時代、アラブ世界は科学、哲学、医学、教育などの知識の集積所となった。アッバース朝は知識人の庇護を行い、バグダードに知恵の館を建設した。知恵の館ではムスリムの学者もそうでない学者もすべての世界の知識を収集し、アラビア語へと翻訳していた 。他の地域では失われてしまった多くの知識はアラビア語やペルシア語へと翻訳された後、さらにトルコ語やヘブライ語、ラテン語へと翻訳された。この時代、アラブ世界は古代ローマ、中国、インド、ペルシア、エジプト、ギリシャ、ビザンツから得た知識を集積、大きく発展させ文化の中心地となっていた。 (ja) A Idade de ouro islâmica, também conhecida como Renascimento islâmico é datada comumente entre os séculos VIII e XIII, embora alguns a estendam até ao século XIV ou XV. Durante esse período, engenheiros, acadêmicos e comerciantes do mundo islâmico contribuíram grandemente em áreas como artes, agricultura, economia, indústria, literatura, navegação, filosofia, ciências, e tecnologia, preservando e melhorando o legado clássico, por um lado, e acrescentando novas invenções e inovações próprias. Os filósofos, poetas, artistas, cientistas, comerciantes e artesãos muçulmanos criaram uma cultura única que influenciou as sociedades de todos os continentes. (pt) 伊斯蘭黃金時代（阿拉伯語：العصر الذهبي للإسلام）又稱伊斯蘭復興，其时间跨度在習慣上是指公元762年—13世紀之間的500年，近來的一些學術研究將之延展至15世紀。在這段時期，伊斯蘭世界的藝術家、工程師、學者、詩人、哲學家、地理學家及商人輩出，在傳統學術的基礎上保留並促進了藝術、農業、經濟、工業、法律、文學、航海、哲學、科學、社會學、科技各方面的發展，並在基礎之上對這些方面實施改革創新。作家寫道：「穆斯林藝術家、科學家、傑出人物及工人合力創造了一種獨一無二的文化，直接及間接地影響到各個大陸上的社會。」 (zh) يستخدم وصف العصر الذهبي للإسلام لوصف مرحلة تاريخية كانت الحضارة الإسلامية فيها متقدمة علمياً وثقافياً، وتمتد من منتصف القرن الثامن لغاية القرن الرابع عشر والخامس عشر الميلادي. خلال هذه الفترة، قام مهندسو وعلماء وتجار العالم الإسلامي بالمساهمة بشكل كبير في حقول الفن والزراعة والاقتصاد والصناعة والأدب والملاحة والفلسفة والعلوم والتكنولوجيا والفلك والطب، من خلال المحافظة والبناء على المساهمات السابقة وبإضافة العديد من اختراعاتهم وابتكاراتهم. وخلق الفلاسفة والشعراء والفنانون والعلماء والأمراء المسلمون ثقافة فريدة من نوعها أثرت بدورها على المجتمعات في كل القارات. (ar) L'edat d'or islàmica està tradicionalment datada entre la meitat del segle viii i la meitat del segle xiii. Durant aquest període, els artistes, enginyers, erudits, poetes, filòsofs, geògrafs i comerciants del món islàmic van contribuir en gran manera a l'agricultura, les arts, l'economia, a la indústria, al dret, la literatura, la navegació, la filosofia, les ciències, la sociologia i la tecnologia, a la vegada que conservaven les tradicions i aportaven invents i innovacions pròpies. va escriure que els artistes i científics musulmans, els prínceps i els treballadors van fabricar junts una cultura única que va influenciar les societats dels altres continents. (ca) Η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ είναι μία περίοδος στην Ιστορία του Ισλάμ που χρονολογείται από τον 8ο έως τον 14ο αιώνα, στην οποία μεγάλο μέρος του ιστορικού Ισλαμικού κόσμου ήταν οργανωμένο σε χαλιφάτα, και άνθιζαν η επιστήμη, η οικονομική ανάπτυξη και τα πολιτιστικά έργα. Η περίοδος άρχισε κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Αβασίδη χαλίφη Χαρούν αλ-Ρασίντ (786 έως 809) με τα εγκαίνια του Οίκου της Σοφίας στη Βαγδάτη, όπου λόγιοι από διάφορα μέρη και πολιτισμούς του κόσμου εντάλθηκαν να συγκεντρώσουν και να μεταφράσουν όλη την παγκόσμια κλασική γνώση στην αραβική γλώσσα. Η περίοδος έληξε με την κατάρρευση του χαλιφάτου των Αβασιδών από επιδρομές των Μογγόλων και την Πολιορκία της Βαγδάτης το 1258 μ.Χ.. Για πολλούς σύγχρονους μελετητές η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ τελείωσε αργότερα, περί τα τέλη του (el) La Islama Orepoko startis per la propra eksploda apero de Islamo kaj la establado de la unua islama ŝtato en 622. La fino de la epoko estas varie konsiderita kiel en 1258 kun la mongola Rabado de Bagdado, aŭ 1492 pro la kompletigo de la kristana Reconquista de la Emirlando de Granado en Al-Andalus, Iberia Duoninsulo. (eo) Als Blütezeit des Islam (auch Goldenes Zeitalter des Islam genannt) wird in der populärwissenschaftlichen Literatur die unter den Abbasiden (750 n. Chr. – 1258 n. Chr.) entwickelte Zivilisation in den islamisch beherrschten Gebieten bezeichnet. Ein Zentrum für Kunst, Kultur, Wissenschaft und Forschung entstand in wenigen Jahrzehnten in der im Jahr 762 gegründeten Stadt Bagdad. Es beerbte die wenige Kilometer entfernte von den Arabern zu Beginn der islamischen Expansion eroberte Metropole Seleukia-Ktesiphon, die Hauptresidenz des spätantiken Sassanidenreichs. (de) La Edad de Oro del islam, también conocida como Renacimiento islámico se data comúnmente a partir del siglo VIII hasta el siglo XIII, si bien algunos la extienden hasta el siglo XIV o XV. Durante este periodo, ingenieros, académicos y comerciantes del mundo islámico contribuyeron enormemente en aspectos como las artes, agricultura, economía, industria, literatura, navegación, filosofía, ciencias y tecnología, preservando y mejorando el legado clásico por un lado, y añadiendo nuevas invenciones e innovaciones propias. Los filósofos, poetas, artistas, científicos, comerciantes y artesanos musulmanes crearon una cultura única que ha influenciado a las sociedades de todos los continentes.La mayoría de expertos suelen poner el fin de la edad de oro islámica en el siglo XIII con las Invasio (es) The Islamic Golden Age was a period of cultural, economic, and scientific flourishing in the history of Islam, traditionally dated from the 8th century to the 14th century. This period is traditionally understood to have begun during the reign of the Abbasid caliph Harun al-Rashid (786 to 809) with the inauguration of the House of Wisdom in Baghdad, the world's largest city by then, where Muslim scholars and polymaths from various parts of the world with different cultural backgrounds were mandated to gather and translate all of the known world's classical knowledge into Aramaic and Arabic. (en) Islamiar Urrezko Aroa Islamaren historiako loraldi kultural, ekonomiko eta zientifiko bat izan zen, tradizionalki VIII. mendetik XIV. mendera bitartean gertatu zena. Tradizionalki, garai hau Harun al-Rashid abbastar kalifaren erregealdian (786tik 809ra) hasi zela ulertzen da, Bagdadeko Jakintzaren Etxearen inaugurazioarekin, non aurrekari kultural ezberdinak dituzten munduko hainbat tokitako adituek, munduko ezagutza klasiko guztia, bildu eta arabierara eta persierara itzultzeko agindua jaso zuten. Tradizioz, garai hau, Abbastar Kalifa-herriaren kolapsoarekin amaitu zela esaten da, mongolen inbasioen eta 1258ko Bagdadeko setioaren ondorioz gertatutakoa. Aditu batzuk urrezko aroaren amaiera 1350 inguruan kokatzen dute, egungo zenbait historialari eta adituk Urrezko Aro Islamikoaren amaiera (eu) L’âge d’or de l'Islam est traditionnellement daté entre le milieu du VIIIe et le milieu du XIIIe siècle. Durant cette période, les artistes, ingénieurs, érudits, poètes, philosophes, géographes et commerçants du monde islamique ont fortement contribué à l'agriculture, aux arts, à l'économie, à l'industrie, au droit, à la littérature, à la navigation, à la philosophie, aux sciences, à la sociologie et aux technologies. La civilisation islamique, qui s'appropria d'abord l'héritage des mondes méditerranéen, iranien et indien antiques, développa en l'espace de quelques décennies à partir de 850 une culture originale, unifiée par la langue arabe, le commerce et la religion. Présente sur trois continents, elle s'épanouit sur un espace extrêmement vaste et joua ainsi un rôle crucial dans le maint (fr) L'epoca d'oro islamica è un periodo storico ricadente nel Califfato abbaside e che ebbe termine con la conquista mongola di Baghdad nel 1258. Ebbe inizio intorno alla metà dell'VIII secolo con l'avvento del Califfato abbaside e il trasferimento della capitale da Damasco a Baghdad. Gli abbasidi furono influenzati dalle prescrizioni del Corano e dagli ʾaḥādīth della Sunna, ritenendo che "l'inchiostro di uno studioso fosse più sacro del sangue di un martire", frase che sottolineava il valore della conoscenza. Durante questo periodo, il mondo islamico divenne un centro intellettuale per la scienza, la filosofia, la medicina, l´astrologia, la matematica, l´alchimia e l'istruzione, visto che gli abbasidi sostennero la causa della conoscenza e istituirono la Casa della Saggezza a Baghdad, dove st (it) Het islamitische gouden tijdperk ook islamitische gouden periode of islamitische gouden eeuw (Arabisch: العصر الذهبي للإسلام, Perzisch: دوران طلایی اسلام) is een historische periode die duurde van circa 750 tot 1257, het tijdperk der Abbasiden, die zich kenmerkt door de grote invloed die filosofen en wetenschappers uit de islamitische wereld in deze tijd hadden op het gebied van kunst, wetenschap, beschaving, geneeskunde en architectuur. (nl) Den muslimska guldåldern eller den islamiska guldåldern är en period som anses som den islamiska civilisationens vetenskapliga storhetstid och som varade i drygt 500 år mellan cirka 750 och 1250. Det muslimska rikets expansion på 600- och 700-talen e. Kr. ledde till en gynnsam ekonomisk utveckling och framväxten av en väl utvecklad civilisation som var ett multireligiöst, mångkulturellt och multietniskt samhälle. Forskare med olika trosuppfattningar arbetade under denna tid tillsammans inom ett geografiskt område som sträckte sig från Spanien till Kina. (sv) Золотой век ислама, иногда также Исламский ренессанс, Мусульманский ренессанс — исторический период примерно с середины VIII по середину XIII века, в начале которого Арабский халифат был крупнейшим государством своего времени. В рамках халифата сложилось общемусульманское культурное пространство, которое продолжало существовать и после его распада. Благодаря этому, исламские учёные, писатели и деятели искусства указанного периода внесли значительный вклад в развитие мировой науки и культуры. После распада Арабского халифата развитие исламской культуры ненадолго подхватывает персидское государство Саманидов, а впоследствии череда тюркских империй Газни, Караханидов, Тимуридов, Сельджуков, Хулагуидов. Говард Тернер пишет: «мусульманские художники и учёные, рабочие и князья вместе создали уни (ru) Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження, — історичний період приблизно з VIII до XIII ст., на початку якого Арабський халіфат був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду зробили значний внесок у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток ісламської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти». (uk) |
| rdfs:label | Islamic Golden Age (en) العصر الذهبي للإسلام (ar) Edat d'or de l'islam (ca) Islámský zlatý věk (cs) Blütezeit des Islam (de) Χρυσή Εποχή του Ισλάμ (el) Islama Orepoko (eo) Edad de Oro del islam (es) Islamiar Urrezko Aroa (eu) Zaman Kejayaan Islam (in) Âge d'or de l'Islam (fr) Epoca d'oro islamica (it) イスラーム黄金時代 (ja) 이슬람의 황금 시대 (ko) Islamitische gouden tijdperk (nl) Золотой век ислама (ru) Idade de ouro islâmica (pt) Muslimska guldåldern (sv) 伊斯蘭黃金時代 (zh) Золота доба ісламу (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Arabic_literature dbr:Great_Divergence dbr:List_of_inventions dbr:The_medieval_Islamic_world |
| owl:sameAs | freebase:Islamic Golden Age yago-res:Islamic Golden Age wikidata:Islamic Golden Age dbpedia-ar:Islamic Golden Age http://arz.dbpedia.org/resource/حضاره_اسلاميه http://ast.dbpedia.org/resource/Edá_d'Oru_del_islam dbpedia-az:Islamic Golden Age http://azb.dbpedia.org/resource/ایسلامین_قیزیل_چاغی http://ba.dbpedia.org/resource/Исламдың_алтын_быуаты dbpedia-be:Islamic Golden Age dbpedia-bg:Islamic Golden Age http://bn.dbpedia.org/resource/ইসলামি_স্বর্ণযুগ http://bs.dbpedia.org/resource/Zlatno_doba_islama dbpedia-ca:Islamic Golden Age http://ckb.dbpedia.org/resource/سەردەمی_زێڕینی_ئیسلام dbpedia-cs:Islamic Golden Age dbpedia-da:Islamic Golden Age dbpedia-de:Islamic Golden Age dbpedia-el:Islamic Golden Age dbpedia-eo:Islamic Golden Age dbpedia-es:Islamic Golden Age dbpedia-et:Islamic Golden Age dbpedia-eu:Islamic Golden Age dbpedia-fa:Islamic Golden Age dbpedia-fi:Islamic Golden Age dbpedia-fr:Islamic Golden Age dbpedia-he:Islamic Golden Age http://hi.dbpedia.org/resource/इस्लामी_स्वर्ण_युग dbpedia-hr:Islamic Golden Age dbpedia-hu:Islamic Golden Age dbpedia-id:Islamic Golden Age dbpedia-io:Islamic Golden Age dbpedia-it:Islamic Golden Age dbpedia-ja:Islamic Golden Age http://jv.dbpedia.org/resource/Wekdal_Jayanipun_Islam dbpedia-ka:Islamic Golden Age dbpedia-ko:Islamic Golden Age dbpedia-ku:Islamic Golden Age http://ky.dbpedia.org/resource/Исламдын_алтын_доору dbpedia-la:Islamic Golden Age http://lt.dbpedia.org/resource/Islamo_aukso_amžius http://lv.dbpedia.org/resource/Islāma_zelta_laikmets http://ml.dbpedia.org/resource/ഇസ്ലാമിക_സുവർണ്ണയുഗം dbpedia-ms:Islamic Golden Age dbpedia-nl:Islamic Golden Age dbpedia-no:Islamic Golden Age http://pa.dbpedia.org/resource/ਇਸਲਾਮੀ_ਸੁਨਹਿਰੀ_ਜੁੱਗ dbpedia-pnb:Islamic Golden Age dbpedia-pt:Islamic Golden Age dbpedia-ro:Islamic Golden Age dbpedia-ru:Islamic Golden Age http://sco.dbpedia.org/resource/Islamic_Gowden_Age dbpedia-sh:Islamic Golden Age dbpedia-simple:Islamic Golden Age dbpedia-sq:Islamic Golden Age dbpedia-sr:Islamic Golden Age dbpedia-sv:Islamic Golden Age http://ta.dbpedia.org/resource/இசுலாமியப்_பொற்காலம் http://te.dbpedia.org/resource/ఇస్లామీయ_స్వర్ణయుగం dbpedia-th:Islamic Golden Age dbpedia-tr:Islamic Golden Age http://tt.dbpedia.org/resource/Íslamnıñ_çäçäkçağı dbpedia-uk:Islamic Golden Age http://ur.dbpedia.org/resource/اسلامی_عہد_زریں http://uz.dbpedia.org/resource/Islom_oltin_davri dbpedia-vi:Islamic Golden Age dbpedia-zh:Islamic Golden Age https://global.dbpedia.org/id/4ucue |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Islamic_Golden_Age?oldid=1124093274&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Hunayn_ibn-Ishaq_al-'Ibadi_Isagoge.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Sughrat.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Safi_al-Din_lute.png wiki-commons:Special:FilePath/Al-Azhar_(inside)_2006.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Spread_sugarcane.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Acute_Triangle.svg wiki-commons:Special:FilePath/Cheshm_manuscript.jpg wiki-commons:Special:FilePath/ManuscriptAbbasid.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Map_of_expansion_of_Caliphate.svg wiki-commons:Special:FilePath/Maqamat_hariri.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Al-Idrisi's_world_map.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Green_mosque_archway.jpg wiki-commons:Special:FilePath/WLA_vanda_Ottoman_marquetry_and_tile-top_table_2.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Tusi-couple.gif wiki-commons:Special:FilePath/Astrolabe_planisférique_closeup800x600x300.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Khalili_Collection_Islamic_Art_sci_0161.1_crop.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Door_of_the_Moristan_of_Kala'oon_(1878)_-_TIMEA.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Islamic_Golden_Age |
| is dbo:era of | dbr:Sadr_al-Din_al-Qunawi dbr:Ibn_al-Rumi dbr:Averroes dbr:Abu_Bakr_al-Razi dbr:Abu_Zayd_al-Balkhi dbr:Ahmad_ibn_Ibrahim_al-Naysaburi dbr:Al-Farabi dbr:Al-Kindi dbr:Ali_ibn_Sahl_Rabban_al-Tabari dbr:Al-Ma'arri dbr:Al-Mutanabbi dbr:Jabir_ibn_Hayyan dbr:Jahm_bin_Safwan dbr:Ibn_Wahshiyya dbr:Muhammad_al-Shaybani__Muḥammad_ibn_al-Ḥasan_al-Shaybānī__1 |
| is dbo:movement of | dbr:Ibn_Abi_Usaybi'a |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:IGA |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Pax_Islamica dbr:Islamic_Scientific_Renaissance dbr:Islamic_golden_age dbr:Islamic_renaissance dbr:Islamic_reneissance dbr:Arab_Civilization dbr:Golden_Age_of_Islam dbr:Golden_age_of_Islam dbr:Golden_age_of_islam dbr:The_golden_age_of_Islam dbr:Classical_Islam dbr:Muslim_Golden_Age dbr:Golden_Age_in_Islam dbr:Medieval_Islam dbr:Medieval_Islamic dbr:Medieval_Islamic_countries dbr:Medieval_Islamic_history dbr:Medieval_Islamic_world |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Cairo dbr:Beit_Al_Quran dbr:Qarmatians dbr:Qudama_ibn_Ja'far dbr:Robert_R._Reilly dbr:Role_of_Christianity_in_civilization dbr:Rose_water dbr:Royal_fifth dbr:Sankore_Madrasah dbr:Sasanian_glass dbr:Satire dbr:Science dbr:Encyclopedia_of_Pleasure dbr:Engine dbr:Menelaus's_theorem dbr:Missionary dbr:Money dbr:Mehmed_Fatih_Çıtlak dbr:Merchant_capitalism dbr:Ulama dbr:Roman_glass dbr:Seiobo_There_Below dbr:2020_International_Maturidi_Conference dbr:Basra dbr:Bibliotheca_Alexandrina dbr:Biography dbr:Botany dbr:Dentistry dbr:Ali_al-Uraydi dbr:Ali_ibn_Makula dbr:Almagest dbr:Apothecary dbr:Arab_sword dbr:Arabian_Nights_(ballet) dbr:Arabic_literature dbr:Arabic_miniature dbr:History_of_agriculture dbr:History_of_anthropology dbr:History_of_astrology dbr:History_of_education dbr:History_of_evolutionary_thought dbr:History_of_medicine dbr:History_of_music dbr:History_of_psychology dbr:History_of_rape dbr:History_of_science_in_early_cultures dbr:History_of_the_Arabs dbr:History_of_the_Assyrians dbr:History_of_theatre dbr:History_of_writing dbr:Hulagu_Khan dbr:Human dbr:Human_history dbr:Hunayn_ibn_Ishaq dbr:Jordan_Institute_of_Diplomacy dbr:List_of_Shia_Muslims dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Africa dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_North_Africa dbr:List_of_important_publications_in_medicine dbr:List_of_music_theorists dbr:List_of_scientists_in_medieval_Islamic_world dbr:List_of_wars_and_anthropogenic_disasters_by_death_toll dbr:Pavia_Civic_Museums dbr:Persecution_of_Muslims dbr:Persian_art dbr:Persian_studies dbr:Religion_in_Iran dbr:Religious_discrimination dbr:Renaissance dbr:Ribat_of_Arrifana dbr:Culture_of_Greece dbr:Culture_of_Iran dbr:Culture_of_Iraq dbr:Umayyad_Caliphate dbr:Universal_history dbr:Usama_ibn_Munqidh dbr:Uzbekistan dbr:Dawud_al-Zahiri dbr:Dominican_Institute_for_Oriental_Studies dbr:Dominique_Sourdel dbr:Early_Islamic_philosophy dbr:Early_medieval_literature dbr:Early_modern_period dbr:Eastern_Arabic_numerals dbr:Inan_bint_Abdallah dbr:Index_of_Islam-related_articles dbr:Indology dbr:Indomania dbr:Inertia dbr:International_reactions_to_the_Arab_Spring dbr:Investment dbr:Jahiliyyah dbr:Jahza_al-Barmaki dbr:Kuttab dbr:List_of_lingua_francas dbr:Navigation dbr:Pharmacy dbr:Poetry dbr:Printing_press dbr:List_of_alchemists dbr:List_of_inventions_in_the_medieval_Islamic_world dbr:List_of_longest_novels dbr:List_of_mosques_in_the_United_Arab_Emirates dbr:List_of_national_legal_systems dbr:List_of_post-classical_physicians dbr:Islamic_contributions dbr:Sphaerics dbr:Pax_Islamica dbr:Pre-modern_conceptions_of_whiteness dbr:Precursorism dbr:Secularism_in_Pakistan dbr:Wise_fool dbr:Psychology_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Toledo_School_of_Translators dbr:Islamic_Scientific_Renaissance dbr:Islamic_civilization dbr:Islamic_golden_age dbr:Islamic_renaissance dbr:Islamic_reneissance dbr:Spread_of_Islam dbr:The_Jews_of_Islam dbr:'Ala'_al-Din_al-Bukhari dbr:'Ali_ibn_al-'Abbas_al-Majusi dbr:1000s_(decade) dbr:10th_century dbr:11th_century dbr:13th_century dbr:Comparative_religion dbr:Criticism_of_Islam dbr:Ancient_Egyptian_technology dbr:Ancient_Greece dbr:Ancient_technology dbr:Mathematics dbr:Medical_cannabis dbr:Mental_disorder dbr:Rumi dbr:Sadr_al-Din_al-Qunawi dbr:Saladin dbr:Geography_and_cartography_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Noria dbr:Oral_hygiene dbr:Oud dbr:Salafi_jihadism dbr:Palestine:_A_Policy dbr:Pan-Islamism dbr:Performing_arts dbr:Recovery_of_Aristotle dbr:ProductiveMuslim dbr:Science_and_technology_in_Iran dbr:Square_trisection dbr:Qadi_Iyad dbr:Qirad dbr:Timeline_(picture_book) dbr:Timeline_of_Middle_Eastern_history dbr:Timeline_of_post-classical_history dbr:Christianity dbr:Christopher_Melchert dbr:Civilisations_(TV_series) dbr:Ekmeleddin_İhsanoğlu dbr:Emirate_of_Fujairah dbr:Encyclopedia_of_the_Brethren_of_Purity dbr:Engineering dbr:Environmental_issues_in_Egypt dbr:Epistemology dbr:Fuat_Sezgin dbr:Goryeo dbr:Gothic_architecture dbr:Grammarians_of_Basra dbr:Bow_(music) dbr:Miskawayh dbr:Mongol_invasion_of_Persia dbr:Muhammad_al-Bukhari dbr:Muhammad_al-Shaybani dbr:Muhammad_ibn_Abd_al-Wahhab dbr:Muhammad_ibn_Musa_al-Khwarizmi dbr:Muslim_ibn_al-Hajjaj dbr:Muslim_world dbr:Najm_al-Din_Kubra dbr:Contemporary_Islamic_philosophy dbr:Convivencia dbr:Cosmology_in_medieval_Islam dbr:Criticism_of_Islamism dbr:Criticism_of_religion dbr:The_Muslim_Institute dbr:The_Physician_(2013_film) dbr:Theatre dbr:Dananir_al_Barmakiyya dbr:Monetary_economics dbr:Ophthalmology_in_the_medieval_Islamic_world dbr:The_Three_Philosophers dbr:Andrew_Marr's_History_of_the_World dbr:Anthropology dbr:Anthropomorphism dbr:Anti-Judaism dbr:Antikythera_mechanism dbr:Antisemitism dbr:Antisemitism_in_Islam dbr:Arabic_maqam dbr:Arabs dbr:Arib_al-Ma'muniyya dbr:Aristotelianism dbr:Armillary_sphere dbr:Legal_rights_of_women_in_history dbr:Lillian_Chestney dbr:Madrasa dbr:Magic_square dbr:Malik_ibn_Anas dbr:China–Iran_relations dbr:Siege_of_Baghdad_(1258) dbr:Siraj_al-Din_al-Ushi dbr:Soap dbr:Star_catalogue dbr:Statistics dbr:Clergy dbr:Comedy dbr:Comparative_Semitics dbr:Compounding dbr:Fatima_al-Batayahiyyah dbr:Fatima_al-Samarqandi dbr:February_10 dbr:Female_education dbr:France–Asia_relations dbr:Franco-Mongol_alliance dbr:Hakim_(title) dbr:Harith_al-Muhasibi dbr:Harran_University_(Middle_Ages) dbr:House_of_Wisdom dbr:Ibn_Abi_al-Dunya dbr:Ibn_Abi_al-Khisal dbr:Ibn_Butlan dbr:Ibn_Habib dbr:Ibn_Hamdan dbr:Ibn_Hawqal dbr:Ibn_Jazla dbr:Ibn_Kullab dbr:Ibn_Lahi'a dbr:Ibn_Mu'adh_al-Jayyani dbr:Ibn_Sahl_(mathematician) dbr:Ibn_Tahir_of_Caesarea dbr:Ibn_al-Faqih dbr:Ibn_al-Majdi dbr:Ibn_al-Mughallis dbr:Ibn_al-Nafis dbr:Ibn_al-Qatta'_al-Siqilli dbr:Ibn_al-Rumi dbr:Ibn_al-Shajari dbr:Ibn_al-Tilmidh dbr:Ibrahim_ibn_Baks dbr:Ibrahim_ibn_Sinan dbr:Pseudo-Archimedes dbr:Pseudo-Aristotle dbr:Pediatrics dbr:Physics dbr:Spur dbr:Stamp_mill dbr:Subh_of_Cordoba dbr:Surgeon dbr:Surgery dbr:Medicinal_plants dbr:Medicine_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Medieval_philosophy dbr:Medieval_technology dbr:Muslim_women_in_science_and_technology dbr:Avempace dbr:Averroes dbr:Avicenna dbr:Baghdad dbr:Balkh dbr:Banias dbr:Banū_Mūsā dbr:Burhan_al-Din_al-Marghinani dbr:Central_Asian_art dbr:Ahmad_Yasawi dbr:Ahmad_ibn_Abi_Du'ad dbr:Ahmed_Taymour dbr:Three_Arabian_Nuts dbr:Tigisis_in_Numidia dbr:Timeline_of_science_and_engineering_in_the_Muslim_world dbr:Timeline_of_scientific_discoveries dbr:Trigonometry dbr:Dark_Ages_(historiography) dbr:Wahhabism dbr:Wasil_ibn_Ata dbr:Wasit dbr:Water_clock dbr:What_the_Ancients_Did_for_Us dbr:Djamila_(singer) dbr:Galen dbr:Hauberk dbr:Hebrew_astronomy dbr:Iranian_philosophy dbr:Iraqi_cuisine dbr:Iraqi_literature dbr:Jewish_ethnic_divisions dbr:List_of_Christian_scientists_and_scholars_of_the_medieval_Islamic_world dbr:Livre_de_Politiques dbr:Logic_in_Islamic_philosophy dbr:Logos dbr:Logos_(Islam) dbr:Greco-Islamic_tradition |
| is dbp:cultures of | dbr:Mansura,_Sindh |
| is dbp:developed of | dbr:Oud |
| is dbp:era of | dbr:Qarmatians dbr:Qudama_ibn_Ja'far dbr:Ali_al-Uraydi dbr:History_of_astrology dbr:Hunayn_ibn_Ishaq dbr:Dawud_al-Zahiri dbr:Jahza_al-Barmaki dbr:'Ala'_al-Din_al-Bukhari dbr:Rumi dbr:Sadr_al-Din_al-Qunawi dbr:Qadi_Iyad dbr:Miskawayh dbr:Muhammad_al-Bukhari dbr:Muhammad_al-Shaybani dbr:Muhammad_ibn_Musa_al-Khwarizmi dbr:Muslim_ibn_al-Hajjaj dbr:Najm_al-Din_Kubra dbr:Arib_al-Ma'muniyya dbr:Malik_ibn_Anas dbr:Siraj_al-Din_al-Ushi dbr:Fatima_al-Batayahiyyah dbr:Fatima_al-Samarqandi dbr:Harith_al-Muhasibi dbr:Ibn_Habib dbr:Ibn_Hamdan dbr:Ibn_Hawqal dbr:Ibn_Jazla dbr:Ibn_Kullab dbr:Ibn_Lahi'a dbr:Ibn_Mu'adh_al-Jayyani dbr:Ibn_Tahir_of_Caesarea dbr:Ibn_al-Faqih dbr:Ibn_al-Mughallis dbr:Ibn_al-Nafis dbr:Ibn_al-Qatta'_al-Siqilli dbr:Ibn_al-Rumi dbr:Ibn_al-Shajari dbr:Ibrahim_ibn_Sinan dbr:Averroes dbr:Banū_Mūsā dbr:Burhan_al-Din_al-Marghinani dbr:Ahmad_Yasawi dbr:Ahmad_ibn_Abi_Du'ad dbr:Wasil_ibn_Ata dbr:Abd_Allah_ibn_al-Mubarak dbr:Abd_al-Rahman_al-Sufi dbr:Abdallah_ibn_al-Zubayr_al-Humaydi dbr:Abdul_Qadir_Gilani dbr:Abu_Bakr_al-Ajurri dbr:Abu_Bakr_al-Razi dbr:Abu_Bakr_bin_Yahya_al-Suli dbr:Abu_Hanifa_Dinawari dbr:Abu_Hayyan_al-Gharnati dbr:Abu_Ishaq_al-Saffar_al-Bukhari dbr:Abu_Ishaq_al-Shirazi dbr:Abu_Ma'shar_al-Balkhi dbr:Abu_Yusuf dbr:Abu_Zayd_al-Balkhi dbr:Abu_al-Layth_al-Samarqandi dbr:Abu_al-Mu'in_al-Nasafi dbr:Abu_al-Wafa'_Buzjani dbr:Abu_as-Salt dbr:Abul_Hasan_Hankari dbr:Abū_Isḥāq_Ibrāhīm_al-Zarqālī dbr:Ahmad_al-Muhajir dbr:Ahmad_al-Rifaʽi dbr:Ahmad_ibn_Hanbal dbr:Ahmad_ibn_Ibrahim_al-Naysaburi dbr:Akmal_al-Din_al-Babarti dbr:Al-Asmaʿi dbr:Al-Battani dbr:Al-Biruni dbr:Al-Farabi dbr:Al-Ghazali dbr:Al-Jarmi dbr:Al-Kindi dbr:Al-Maqdisi dbr:Al-Marzubani dbr:Al-Mubarrad dbr:Al-Shahrastani dbr:Al-Sharif_al-Radi dbr:Al-Shaykh_al-Mufid dbr:Al-Zahrawi dbr:Al-Ḥumaydī dbr:Ali_ibn_Sahl_Rabban_al-Tabari dbr:Akhu_Muhsin dbr:Al-Allama_al-Hilli dbr:Al-Bazdawi dbr:Al-Birjandi dbr:Al-Darimi dbr:Al-Fakihi dbr:Al-Farghani dbr:Al-Hakim_al-Samarqandi dbr:Al-Hasan_ibn_'Ali_al-Barbahari dbr:Al-Hassaf dbr:Al-Juwayni dbr:Al-Kasani dbr:Al-Layth_ibn_Sa'd dbr:Al-Ma'arri dbr:Al-Mawardi dbr:Al-Mutanabbi dbr:Al-Qassab dbr:Al-Samawal_al-Maghribi dbr:Al-Shafi'i dbr:Al-Tabarani dbr:Al-Tamimi,_the_physician dbr:Al-Zubayr_ibn_Bakkar dbr:Fakhr_al-Din_al-Razi dbr:Nur_ad-Din_al-Bitruji dbr:Nur_al-Din_al-Sabuni dbr:Ismail_al-Jazari dbr:Qasim_ibn_Muhammad_ibn_Abi_Bakr dbr:Istakhri dbr:Jabir_ibn_Aflah dbr:Jabir_ibn_Hayyan dbr:Jahm_bin_Safwan dbr:Jamal_al-Din_al-Ghaznawi dbr:Jamshid_al-Kashi dbr:Athir_al-Din_al-Abhari dbr:Abd_al-Ghafir_al-Farsi dbr:Abdallah_ibn_Abi_al-Shawarib dbr:Abu'l-Barakāt_al-Baghdādī dbr:Abu_Bakr_al-Khallal dbr:Abu_Bakr_ibn_al-Arabi dbr:Abu_Kamil dbr:Abu_Raja_Sindhi dbr:Abu_al-Arab dbr:Abu_al-Barakat_al-Nasafi dbr:Abu_al-Hasan_al-Ahmar dbr:Abu_al-Thana'_al-Lamishi dbr:Abu_al-Yusr_al-Bazdawi dbr:Khidr_Bey dbr:Ja'far_ibn_Abd_al-Wahid_ibn_Ja'far_al-Hashimi dbr:Ja'far_ibn_Muhammad_ibn_Ammar_al-Burjumi dbr:Salim_ibn_Abd_Allah dbr:Asad_Mayhani dbr:Asim_ibn_Umar dbr:Ibn_'Ulayya dbr:Ibn_Abi_Talib_al-Dimashqi dbr:Ibn_Hibban dbr:Ibn_Tufail dbr:Ibn_Wahshiyya dbr:Ibn_al-Banna'_al-Marrakushi dbr:Ibrahim_al-Desuqi dbr:Nasir_al-Din_al-Tusi dbr:Sharaf_al-Din_al-Tusi dbr:Thābit_ibn_Qurra dbr:Shāriyah dbr:Sufyan_ibn_ʽUyaynah dbr:Muhammad_ibn_Abi_al-Shawarib dbr:Muhammad_ibn_Yahya_al-Janzi dbr:Muhyi_al-Din_al-Maghribi dbr:Mukhariq dbr:Siraj_al-Din_al-Sajawandi dbr:Sadr_al-Shari'a_al-Asghar dbr:Sultan_Walad dbr:Yahya_ibn_Aktham |
| is dbp:eraName of | dbr:Subh_of_Cordoba |
| is dbp:movement of | dbr:Ibn_Abi_Usaybi'a |
| is dbp:period of | dbr:Inan_bint_Abdallah dbr:Dananir_al_Barmakiyya dbr:Djamila_(singer) dbr:Atika_bint_Shuhda dbr:Abu_Tammam dbr:Azza_al-Mayla dbr:Buhturi dbr:Ya'qubi dbr:Fadl_al-Sha'irah dbr:Ubayda dbr:Safiyya_al-Baghdadiyya |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Al-Andalus dbr:History_of_Qatar dbr:Economic_history_of_the_Arab_world |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Islamic_Golden_Age |
